Урок № 45

Тема уроку: Природні зони Північної Америки. Висотна поясність

Мета уроку: - сформувати в учнів систему знань про особливості природних комплексів Північної Америки, рослинний та тваринний світ кожної з природних зон; -

• закріпити навички учнів складати характеристики природних зон; розвивати вміння працювати з додатковою пізнавальною літературою;
• удосконалити вміння учнів працювати з картографічним матеріалом; виховувати в учнів зацікавленість до вивчення природи різних материків світу.

Обладнання: карта природних зон світу, фізична карта Північної Америки, атласи, підручники, картини тварин та рослин Північної Америки.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань та вмінь

Бліцопитування

-Що таке зволоження?

-Що таке широтна зональність?

-Із якими природніми зонами ви вже знайомі з попередніх тем?

-Якими причинами обумовлюється кількість висотних поясів?

-Які фактори порушують широтну протяжність природніх зон?

ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Розум людський має три ключі,

Які все відчиняють: знання, думка, уява – все у цьому.

                                                                            В. Гюго.

Тема нашого сьогоднішнього уроку: Природні зони Північної Америки. Висотна поясність. Сьогодні ми з вами здійснимо подорож Північною Америкою та її природними зонами. Дізнаємось про її тваринний і рослинний світ.

Північна Америка – материк у Західній півкулі, на півдні з’єднується з Південною Америкою, кордон із якою проходить по Панамському каналу, Північна Америка омивається із сходу Атлантичними океаном, із заходу – Тихим, із півночі – Північним Льодовитим. Береги материка порізані безліччю заток, а на півночі і півдні до нього примикає безліч островів. Це все нам відомо з попередніх уроків.

Цікаві факти про материк Північна Америка.

Великий каньон річки Колорадо

 Наступним нашим кроком у вивченні особливостей материка Північна Америка є природна зональність.

Одного погляду на карту природніх зон достатньо для того, аби помітити, що розміщення природних зон у Північній Америці має деякі особливості і відрізняється від їхнього розміщення на материках, вивчених раніше. Чим обумовлені ці особливості та які характерні риси властиві природним зонам материка, ви визначатимете і познайомитись на сьогоднішньому уроці.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Особливості природних зон материка.

У розташуванні природних зон на материку є деякі особливості. На півночі вони змінюють одна одну за рухом з півночі на південь. При цьому на сході континенту природні зони тундри і лісів дещо зміщені до півдня порівняно з його західною частиною, а також з аналогічними зонами Євразії. Пояснюється це значним впливом Арктики і холодних течій. Південніше широти Великих озер зміна зон відбувається зі сходу на захід. Якщо рухатися від узбережжя Атлантичного океану до Скелястих гір, то зона лісу змінюється   з лісостепів  степами, тому що саме в цьому напрямку зменшується кількість опадів. Таке незвичайне розташування зон визначається, головним чином, рельєфом, впливом океанів і пануючих вітрів.

Ще однією особливістю природних зон Північної Америки є їхня різноманітність. На континенті представлені  майже всі природні зони Північної півкулі, за винятком вологих екваторіальних лісів

Значні площі в західній частині материка займають області висотної поясності.

Характеристика природних зон Північної Америки

Зона арктичних пустель:

Займає більшу частину Ґренландії та Канадського Арктичного архіпелагу. На сході зони великі простори зайняті крижаними, а на заході — кам’янистими пустелями. У зоні мало тепла, рослинність відсутня або представлена мохами й лишайниками, ґрунти розвинені слабо. Життя великих тварин  - тюленів, моржів, білих ведмедів - пов’язане з морем. Виняток складає вівцебик, що зберігся тут із дольодовикового періоду. Його залишилася мала кількість і знаходиться він під охороною. У водах полярних морів багато видів риб. На суходолі зустрічаються полярні лисиці.

Зона тундри і лісотундри.

Південний кордон тундри на заході лежить північніше полярного кола, а з просуванням на схід заходить далеко на південь, займаючи половину півострова Лабрадор. У тундрі поширені болота й озера. Із рослинності характерні мохи й лишайники, болотні трави, деякі чагарники й карликові дерева. У лісотундрі з’являються хвойні дерева — ялина, бальзамічна туя, а на півдні — модрина. На лишайникових пасовищах пасуться олені карибу, із хижаків живуть песці, полярні вовки; на озерах і на океанському узбережжі гніздиться безліч птахів.

На південь тундра переходить у рідколісся – лісотундру, яка змінюється хвойними лісами.

Песець Вовк

                                                   Олень Карибу

Зона хвойних лісів.

Хвойні ліси помірного поясу називають тайгою. В умовах суворої сніжної зими і прохолодного літа утворюються підзолисті ґрунти на них ростуть хвойні ліси з чорної і білої ялини, бальзамічної ялиці, сосни й модрини. У лісах живуть багато тварин: ведмеді, вовки, лисиці, рисі, олені, цінні хутрові звірі – єнот, ондатра, бобер, норка.

Зона мішаних лісів.

Ця зона  є перехідною від тайги до широколистих лісів, тому там поруч з хвойними ростуть листяні породи дерев.. Особливо поширені цукровий клен, ясен, в’яз, липа, бук, осика, береза. В умовах теплішого ніж у тайзі Помірно – континентального клімату сформувалися дернові підзолисті ґрунти. Вони родючіші за ґрунти тайги, тому ліси в цій зоні значною мірою знищено, а площі зайнято сільськогосподарськими угіддями.

Зона широколистих лісів.

На південь від мішаних лісів у східній частині материка лежать широколисті ліси, які займають майже всі Аппалачі та рівнини на південь від Великих озер. Тут поширені – дуби, липи, клени, тюльпанове дерево, магнолії, чорний горіх, західний платан. Багато фруктових дерев: дикі яблуні, груші, вишні. Тут водиться Віргінський олень, сіра лисиця, скунси, куниці, зустрічається білий ведмідь. Поширені білки – летяги.

Платан Каштан

                                                   Тюльпанове дерево

Олень Вапіті                                   Росомаха                             Ведмідь Барибал

Зона вічнозелених  лісів і чагарників.

На північному узбережжі Мексиканської затоки на схід від Міссісіпі та на півострові Флорида поширені вічнозелені субтропічні ліси на червоно зелених і жовто-зелених ґрунтах. Зима там тепла з рясними опадами проте літо прохолодне. У лісах переважають – сосна, дуб, магнолія, бук, багато ліан, карликова пальма, болотний кипарис. У субтропічних лісах багато різноманітних птахів, білодзьобий дятел, ібіс, фламінго й пелікани. У водоймах поширені великі алігаторські черепахи, видра, ондатра.

Карликова пальма         Секвоя           Болотний кипарис    Фламінґо       Ібіс           Алігатор

Зона лісостепів і степів.

На південь від тайги і на захід від мішаних і широколистих лісів, у районах із недостатньою кількістю опадів (400-500 мм), розташовані лісостепи й степи. У Північній Америці їх називають преріями. Колись вони були вкриті високими травами — ковилою й іншими злаками. Ближче до Кордильєр опадів випадає ще менше, тому рослинність стає біднішою.

Численні тут гризуни – бабаки, ховрахи, лучні собаки. З плазунів є тут гримучі змії, гадюки.

Келерія                                        Ковила                            Бізонова трава 

Бізон                                     Бабак                                 Мустанг

Зона напівпустель і пустель.

Пустелі і напівпустелі Північної Америки займають окремі простори на узбережжі Тихого океану й між хребтами Кордильєр. Вони характеризуються сухістю клімату, інтенсивним фізичним вивітрюванням, засоленістю ґрунту й слабким розвитком рослинності.

Кактуси                                                             Опунція

У субтропічних пустелях Мексиканського нагір’я ростуть кактуси, агави, колючі чагарники. На сході субтропічного поясу — зона змінно-вологих вічнозелених субтропічних лісів (дуб, бук, магнолія) на лісостепів і червоноземних ґрунтах, на заболочених ділянках росте болотний кипарис. У субтропічних гірських лісах на узбережжі Тихого океану ростуть секвої — хвойні дерева висотою понад 100 м, діаметром до 9 м. У пустельних районах Мексиканського нагір’я поширені кактуси, юки, агави. Із тварин  найбільш численними є гризуни – хом’як, ховрах, кролик. Трапляється антилопа – вилоріг, койот, пума.

● Висотна поясність Кордильєр

Висотна поясність у Кордильєрах визначається висотою гір та їх положенням у кліматичному поясі. На північному заході в Кордильєрах Аляски, нижні частини гір укриті хвойними лісами до 1000 – 1500 м, вище починається гірська тундра, сніги та льодовики. Під час просування на південь на схилах з’являються більш теплолюбні породи дерев та ділянки, укриті альпійськими луками.

ІV.. Закріплення вивченого матеріалу.

Порівняйте природні зони Північної і Південної Америки. Результати занесіть до таблиці.

Спільні риси Відмінні риси 

V. Підсумок уроку

Взаємоопитування (робота в парах)

1. У чому полягає особливість розміщення природних зон на материку?

2. Назвіть природні зони, що займають найбільші площі?

3. Яка природна зона Північної Америки вважається батьківщиною кактусів?

4. Чим природні зони Північної Америки відрізняються від природніх зон Південної Америки?

VІ. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника 41.

Завершити заповнення таблиці.

 Урок

 Тема: Рослинний покрив України

Мета: ознайомити учнів з різноманітністю видового складу рослин України; розкрити закономірності поширення рослинності України, шляхом аналізу карт рослинності; схарактеризувати рослинні комплекси, рослинні угрупування та вивчити рослини, що охороняються; розвивати пам'ять, логічне мислення, увагу, вміння аналізувати, робити висновки, вміння працювати з підручником, картами, складати схеми; виховувати бережливе ставлення учнів до живої природи

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Обладнання: підручники (Фізична географія України: підруч. для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. / П. Г. Шищенко, Н. В. Муніч. – К.: Зодіак – ЕКО, 2008. – 240 с.), карта рослинності України, атлас, таблиці, презентація.

Методична література:

1. Усі уроки географії. 8 клас./ С.А. Капіруліна, М.В. Сорока. – Х: Вид. група «Основа», 2008 – 240с.

2. Довгань Г.Д. Фізична геграфія України. 8 клас:. Розробки уроків – Х.:Веста : Вид- во. «Ранок», 2008, - 74с.

3. Рослинний покрив України. Н.П. Коротких //. Географія ( Основа) №4, 2005р., С.13-14.

4. Рослинний покрив України. 8 клас. // Л. Ділова//. Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. №43,2007, С. 23-24.

5. Рослинність України. 8 клас.//Альбіна Середня// Краєзнавство. Географія. Туризм. Шкільний світ. № 9,2007, С. 18-20.

                                               ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ ДО УРОКУ

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ.

1. Вступне слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці ми з вами розпочинаємо вивчення нової теми. Щоб дізнатись якою ж буде тема сьогоднішнього уроку, скажіть: Що оточує нас у житті, а живе своїм життям? ( рослини).

Так правильно, це рослини. Рослини поширені по всій земній кулі. Населяють вони і водойми, ростуть навіть на скелях. Рослини збагачують повітря киснем, який потрібен для дихання людям і тваринам, роблять його чистішим і свіжішим. Тому рослинність є одним із найважливіших компонентів природи.

План

1. Видовий склад рослинності.

2. Закономірності поширення рослин на території України.

3. Основні типи рослинності  на території України.

4. Рослинні ресурси України.

5. Охорона рослин України.

ІІІ. ФОРМУВАННЯ І ЗАСВОЄННЯ НОВИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК.

1. Репродуктивна бесіда.

- Що таке рослини?

- Який зв'язок існує між рослинами і ґрунтами?

- Від яких природних компонентів залежить видовий склад рослинності певної території?

2. Розповідь-пояснення вчителя.

 Рослинний покрив є найбільш уразливим природним компонентом, тому що його розміщення і формування залежить від складу гірських порід, рельєфу, клімату, ґрунтів. Якщо змінюється хоча б один компонент – змінюється і видовий склад рослинності. Про особливості названих компонентів ви дізналися з попередніх уроків. Ці знання стануть вам у пригоді для того, щоб визначити видовий склад рослинності України та закономірності його поширення.

У процесі пояснення вчитель  пригадує з дітьми схему чинників, які впливають на рослинність:

3. Розповідь вчителя. Заповнення таблиці.

Рослинність компонентів зумовили багатство видового складу:

До 30 тис. видів рослин

4 тис. видів водоростей

15  тис.видів грибів

1 тис. видів лишайників

800 видів мохів

5 тис. видів вищих рослин

4. Робота з текстом підручника. Побудова схеми.

Прочитаєте 2 підпукт на С. 136 підручника і скажіть:

- Якій закономірності підпорядковане поширення рослин на рівнинній частині України?

- Якій закономірності підпорядковане поширення рослин в гірських районах

5. Робота з картою атласу:

Розгляньте карту «Рослинність» на С. 24 атласу і скажіть:

- Які основні типи рослинності поширені на території України?

- Які ліси поширені в західній частині України?

- Яка рослинність поширена в долинах рік?

- Яка рослинність поширена на Поліссі?

- Де на території України поширені широколистяні ліси?

6. Робота з текстом підручника.

- Прочитайте перший підпункт  на С. 137 підручника і скажіть:

- Яка загальна площа лісів на території України?

- Де найбільша лісистість на території України?

- Як змінюється лісистість природних зон рівнинної частини України?

7. Перегляд слайдів, на яких зображені представники лісової рослинності України.

8. Прийом « Творча лабораторія» (робота в групах)

Характеристика основних лісів України. Групам необхідно за 5 хвилин, користуючись текстом підручника і тематичними картами схарактеризувати ліси України. Дані  записують в табличку.

Тип

Де поширені

Ґрунти

Переважаюча рослинність

Представник групи доповідає.

9. Розповідь-пояснення вчителя. Побудова схеми «Степова рослинність України» у ході пояснення

10. Перегляд слайдів (Степова рослинність)

11. Робота з картою атласу:

Розгляньте карту «Рослинність» на С.24 і скажіть:

- Яка рослинність поширена в Передкарпатті?

- Які ліси поширені в Закарпатській низовині?

- Яка рослинність характерна для Карпат?

- Назвіть представників цієї рослинності?

- Які луки поширені в Карпатах?

- Які ліси характерні для Криму?

- Назвіть представників рослинності Криму?

12. Побудова таблички « Висотна поясність Карпат і Криму» (на основі аналізу карт)

Висотний пояс,м

Карпати

Крим

2000 м

Говерла (2061м.)

Альпійський пояс, низькотравні злаки, луки пустища

1500 м

Альпійські гірські луки, зелена вільха, злакові, різнотрав’я

Ромаш-Кош ( 1545 м)

1200 м

Ялинові ліси

Гірські луки

600м

Змішані буково-модринові ліси

Змішані ліси( дуб, сосна бук)

0 м

Дубовий лісостеп і степ, граб, у Передкарпатті – дуб, хвойні

Посухостійкий дуб, ялівцеві ліси

13. Перегляд слайдів ( Гірська  рослинність)

14. Характеристика луків і водно-болотної рослинності (на домашнє завдання).

15. Випереджувальне завдання. Учень розказує про рослинні ресурси України.

16. Розповідь-пояснення вчителя з елементами бесіди.

- Як ви думаєте, яку роль відіграють рослини у нашому житті?

Рослини повсякчас супроводжують життя людини. Насамперед вони забезпечують середовище її існування, постачаючи в атмосферу кисень. Рослини  – незамінні в харчуванні людини, є кормом для тварин. Вони здавна були паливом. І вугілля, і нафта, і природний газ, і торф також мають рослинне походження.

Особливу цінність становлять ліси.

- Яку функцію виконують ліси?

Вони пом'якшують клімат (узимку в них легше переносити мороз, а влітку  – спеку), зменшують швидкість вітру, довше зберігають вологу. У лісах зберігаються чисті джерела, не пересихають річки. Видатний учений В. Вернадський наголошував, що лісовий ґрунт так добре фільтрує стік, що з ним не зрівняється очищення води в лабораторії. Коренева система дерев запобігає ерозії ґрунту, зсувам.

- Як саме людина використовує багатства лісу?

Людина широко використовує багатства лісу. Деревина йде на виробництво меблів, сірників, тари, шпалер, паперу, олівців, побутових виробів, сувенірів. Плоди багатьох кущів (калини, глоду, малини, шипшини, обліпихи) використовуються для виготовлення ліків. Ліси багаті на гриби. Вони є ідеальними місцями для розміщення санаторіїв, будинків відпочинку.

Отже, рослинний світ забезпечує людину надзвичайно різноманітними ресурсами: продовольчими, лікувальними, промисловими, сільськогосподарськими (пасовища і сіножаті), рекреаційними.

17. Розповідь-пояснення вчителя з елементами бесіди.

- А чи знаєте ви, які заходи створені для охорони лісу? Чи знаєте ви про Червону та Зелену книгу України?

У 1980 р. було видано Червону книгу України. У ній описано рідкісні та зникаючі види рослин, що потребують особливої охорони, місця їх поширення, заходи щодо їх збереження та відтворення.

18. Робота з картою атласу:

Розгляньте легенду карти «Рослинність» на с.24, і скажіть:

- Які рослини занесені до Червоної книги України?

Розгляньте карту і скажіть:

- Яка частина України характеризується найбільшою кількістю рослин занесених до Червоної книги України?

- В якій області найбільше рослин занесених до Червоної книги України?

- В якій області найменше  рослин занесених до Червоної книги України?

19. Робота з текстом підручника

Прочитайте 2 абзац на С. 143 підручника і скажіть:

- Які типи рослинності занесені до Зеленої книги України?

- Скільки всього видів природної рослинності занесені до цієї книги?

20. Робота з картою атласу:

Розгляньте карту « Поширення лікарських рослин» на С. 25 підручника і скажіть:

- Які типи лікарських рослин поширені на території України?

- Яка рослинність поширена на території, що забруднена радіонуклідами?

- Де на території України поширена лікарська ромашка?

- Яка лікарська рослина поширена в межах Дніпровсько-Донецької западини?

- Де на території України поширений горицвіт весняний?

21. Перегляд слайдів, на яких зображені основні рослини занесені до Червоної книги України

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ  ЗАСВОЄНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК.

1. Розв’яжіть кросворд

1. Християни святять гілочки цього дерева за тиждень перед Пасхою.

2. Без неї немає України.

3. Про цю квітку склав пісню Володимир Івасюк.

4. Мальовнича квітка.

5. Дерево, яке символізує козака, парубка.

6. Символ перешкод, які треба подолати.

7. Польова синя квітка.

8. З цією квіткою пов’язана назва одного з християнських свят.

VІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ДОМАШНЬОЇ РОБОТИ:

1. Опрацювати текст параграфа 29.

2. Підготувати відповіді на запитання в кінці параграфа.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ:

- Про що нове ви дізнались  сьогодні на уроці?

- Яка інформація була для вас найцікавішою?

Оцінювання учнів за роботу на уроці.

Бобесюк О. Географія. Вчимося вчити: Методичний посібник / Упорядк. О.М. Варакута. – Тернопіль, 2012. -  72 с.