Природні зони України. Кроссенс

Кроссенс Природні зони України. Підготувала. Жанна ВАСИЛЬЄВА

Те, що ми знаємо, – обмежено, а те, що ми не знаємо, – нескінченно. П'єр-Симон Лаплас

{08 FB837 D-C827-4 EFA-A057-4 D05807 E0 F7 C}Сформувалися в умовах надмірного зволоження на водно-льодовикових піщаних відкладах; вміст гумусу до 1,5%.глибина 58,4 м

{35758 FB7-9 AC5-4552-8 A53-C91805 E547 FA}Художниця Н. Кохаль. Утворилися на суглинистих породах в умовах достатнього зволоження; вміст гумусу незначний – 3%.

{775 DCB02-9 BB8-47 FD-8907-85 C794 F793 BA} К = ОВ

{69 C7853 C-536 D-4 A76-A0 AE-DD22124 D55 A5} 480 15/ пн. ш., 380 52/ сх. д. Відомості про ліву притоку Дніпра є в “Описі України” Гійома де Боплана: “… в гирлі цієї ріки я бачив, як за одним разом витягли понад 2 тис. риб, з яких найменші мали одну стопу довжини.”

Пізнавальна довідка: Степ 4 Мішані ліси1 Широколисті ліси2 Лісостеп 3

Бурштин – природна скам’яніла викопна смола хвойних дерев у вигляді тьмяних, прозорих, напівпрозорих каменів. Українське слово “бурштин” походить від пол. bursztyn, у свою чергу, запозиченого з німецької мови, де слово bernstein означало “жар-камінь”. Відомо 32 види бурштину. Словечансько-Овруцький кряж – це невисокий гірський масив, що складається з кристалічних порід. Найвища точка має висоту 331 м, довжина масиву 52 км, ширина до 19 км. На території кряжу є унікальний обєкт – урочище Камяне Село, де на площі близько 15 га розташоване гігантське каміння. Шацькі озера. Озеро Світязь: довжина озера 7,8 км, ширина 4,1 км, площа 27,5 км², найбільша глибина 58,4 м, середня глибина — 7,2 м, прибережна смуга мілководна. Прозорість води 3—5,4 м (іноді до 8 м). На озері є острів площею до 7 га. Дерново-підзолисті ґрунти. Прип'ять – річка є найбільшою за площею басейну, довжиною і водністю права притока Дніпра. Довжина 761 км (на території України – 261 км), площа басейну 121 тис. км². Тече переважно Поліською низовиною у низьких заболочених берегах. Зубр – бізон європейський – великий могутній бик, хоча й малочисельний вид давніх поліських пущ. Зубри описані ще Арістотелем в ІV ст. до н. е. На території Прип’ятського Полісся зубр існував сотні років. Проте повністю зник уже в ХVІІІ ст., нині популяція відновлена. Зубри – мовчазні тварини, мукають вони лише зрідка і дуже тихо – їх не чути вже за декілька десятків кроків. До інших тварин зубри ставляться вороже (особливо до вликих травоїдних). Більшу частину дня вони сплять чи дрімають, хоч зрідка можуть пастися і вдень, але зазвичай на пашу чи до водопою вони йдуть звечора, за три-чотири години до заходу сонця. Цікаво є те, цо зубри гарно стрибають, долаючи перешкоди до 2 м заввишки. Вага зубрів до 700-900 кг. Зубр – єдиний вид у світі, який вдалося повернути в дику природу після повного винищення браконьєрами, всі, що живуть нині, зявилися на світ від дюжини, народжених в зоопарках і заповідниках. Лелека білий – символ Полісся. Спілкуються птахи здебільшого клацанням дзьоба, яким вони вітають один одного, а також захищають гніздо від чужаків. В Україні лелека вважається вісником весни. Поліський природний заповідник – створений у 1968 р. Тут збереглися післяльодовикові ландшафти з непрохідними лісами та піщаними грядами, що височіють над болотними масивами та річковими заплавами. Заповідник оберігає найбільші площі лишайникових борів з карликовими соснами, великі масиви ягідників та вересовища, унікальні ялицеві ліси. Земля багата на бортьовий мед, чорницю, журавлину, лохину, гриби. Тут мешкають лосі, сарни, рисі, зайці, вовки та багато птахів.

Печера Оптимістична – з 1966 р. до сьогодні спелеологами досліджено понад 216 км ходів, галерей і гротів цієї печери, що робить її найдовшою печерою Європи, найдовшою гіпсовою печерою світу та другою за довжиною серед вапнякових печер (поступається лише вапняковій Мамонтовій печері у США). Утворилася внаслідок розчинення підземними водами гіпсів неогенового віку (14 млн. р.). Найбільшим скарбом печери Оптимістична є вторинні мінеральні утворення, що протягом десятків тисяч років росли у підземних порожнинах. Це, насамперед, гіпсові кристали різноманітної форми та кольору. Великий інтерес являють собою нещодавно відкриті кальцитові геліктити, унікальні для гіпсових печер. Це білі, жовті, рожеві утворення химерної форми, які нагадують морські анемони, корали. Товтри – від латинського «tutrur mons», що запозичено через фракійців у греків та означає «край, вістря». Товтри являють собою єдиний у світі гірський кряж, що утворився не в результаті тектонічних процесів, а в результаті життєдіяльності живих організмів, це колишній бар’єрний риф. Всього в парку налічується цілих 160 товтр. Різні за висотою, порослі лісом і лисі, всі товтри мають спільну рису: їхній західний схил крутий, а східний - пологий. Формування кряжу відбувалося 15-25 млн р. тому вздовж берегової частини стародавнього океану - Сарматського моря. Вивірка – наукова вітчизняна назва пухнатого гризуна, якого всі звикли називати білкою. Вивірки бувають не лише рудими, але й бурими, сірими і, навіть, чорними. Вони використовуєють свій пухнастий хвіст не лише для зігрівання взимку, а й як своєрідне кермо під час польоту. Якщо не вдалось влаштуватись в дуплі старого дерева чи відшукати інше підходяще помешкання, білки  в’ють справжні кулясті гнізда – гайна. Тварина їсть не тільки горішки, насіння й гриби, а й активно полює на інших гризунів, пташенят і плазунів. Сон-трава – латинська назва походить від «pulsare» – коливатись, хитатись, пульсувати і підкреслює особливість сон-трави – хитатись навіть від легкого подиху вітру. Багато легенд і повір’їв пов’язано з цією квіткою. У давнину сон-траву вважали уособленням переможної зброї, а її соком змазували наконечники та амулети, щоб прогнати ворогів і злу силу. Вважалося також корисним мати при собі постійно засушений бутон сон-трави – ніби він приносить удачу, гроші та служить надійним оберегом від зурочення. Наші предки вірили, що коли покласти сон-траву під подушку, рослина в сновидіннях покаже людині її долю. Ну а той, хто примудрявся заснути на галявині з сон-травою, набував здатності передбачати майбутнє. Листяний ліс – ліс, що складається з листяних порід дерев та чагарників (також називають листопадним або літньозеленим за характерне щорічне скидання листя перед настанням холодів). У листяних лісах ростуть: граб, дуб, в'яз, бук, береза, липа, осика, клен, вільха, тощо. Природний заповідник «Медобори» – справжня перлина України. Він розташований на теренах Подільських Товтр. Площа заповідної території 9516,7 га. У заповіднику представлене значне різноманіття природних цінностей. Особливістю заповідної території є наявність 19 червонокнижних рукокрилих. Також тут росте ясинець білий (Dictamnus albus) – рідкісна багаторічна рослина родини рутових, лікарська і декоративна культура. Своєю назвою ця рослина завдячує листкам, що нагадують листя ясена, а визначенню «білий» (albus) – кольору квітів. Хоча насправді забарвлення останніх варіюється від білого до рожевого та світло-бузкового, білі квіти взагалі зустрічаються вкрай рідко. Якщо в спекотну та безвітряну погоду до куща ясенцю піднести запаленого сірника, то випари навколо квітки одразу спалахнуть, на мить огорнувши її клубком помаранчевого полум'ям. Як і у випадку з біблійним кущем, рослина залишиться неушкодженою. Ця цікава рослина має також неформальну народну назву «неопалима купина» – на честь вогняного куща, з якого Бог говорив з Мойсеєм на горі Синай. Той кущ, як відомо, горів, але не згорав.

Графіт – одна з модифікацій вуглецю, дуже м'який мінерал, який легко піддається механічній обробці, для нього характерні висока електропровідність і підвищена теплопровідність, також жирність і пластичність, які широко використовуються в промисловості як графітне мастило.  Україна входить до числа країн з найбільшими запасами графіту, ще його видобувають в Мексиці, Китаї, Чехії, Бразилії, Південній Кореї, Канаді. Річкова сітка у лісостеповій зоні густа, утворена річками Дніпро, Південний Буг, Дністер та їх притоками. Всі річки мають долини з асиметричними берегами та повільні течії. У місці перетину твердих порід Українського щита, де виходи гранітів перегороджують русла Південного Бугу і Гірського Тікича, утворюються пороги. Кількість опадів у Лісостеповій зоні змінюється в східному напрямку від 600 мм до 500 мм, але майже стільки ж вологи випаровується. Якщо Кзв = 1, зволоження достатнє. (Коефіцієнт зволоження – це відношення річної кількості опадів до випаровуваності за той самий період). В окремі роки у зоні бувають посухи. Деревна жаба – квакша – на відміну від інших жаб, має спеціальні присоски на лапах, завдяки яким здатна пересуватися вертикально. Кінці пальців розширені у вигляді лисків, на яких є свого роду «щіточки» і особливі залози, які виділяють липкий секрет. Отруйний слиз, що утворюється на шкірі цих жаб, оберігає їх від вірусів і бактерій. Жаби холоднокровні, і температура їхнього тіла залежить від навколишнього середовища, тому їм не страшні ні холод, ні спека. Коли температура повітря стає критично низькою, ці земноводні впадають в анабіоз, зариваючись в землю. У квітні першими пробуджуються самці, а через 6-8 днів і самки. З жиру деревної жаби готують ліки проти цукрового діабету, гіпертонії, утворення тромбів, для підвищення імунітету тощо. Пам’ятник “Щука з Кременчука” – символізує місто, є візитною карткою Кременчука. Михайлівська цілина – природний заповідник на території Сумської області, де охороняється єдина в Україні ділянка лучного степу в лісостеповій зоні, створений у 1928 році. Зареєстровано 525 видів судинних рослин – стоколос безостий, пирій, куничник; трапляються рідкісні рослини: дельфіній клиноподібний, астрагал, голубчик боровий. Куріпка легко і швидко бігає по землі, в разі небезпеки зненацька шумно злітає і, пролетівши невисоко над землею, знову сідає, ховаючись у високу траву. Птах може завмерти і припасти до землі, розраховуючи тільки на свій камуфляж. Ягоди горобини можна зустріти у розпису, вишитими на сорочках, рушниках і скатертинах, оскільки горобина є оберегом сімейного щастя. Завдяки тому, що в плодах горобини є багато органічних кислот, в тому числі сорбінова, яка має сильний антисептичний ефект, ягоди можуть ефективно боротися як з вірусами, так і з бактеріями. Бджоли люблять колір горобини, а мед, який з неї виробляється має протизапальні властивості та підвищує імунітет.

Кам’яні баби, боввани – монументальні кам’яні скульптури висотою до 4 м, що стоять на багатьох курганах, залишили по собі кочові народи, що жили в степах. Відомі з ІІІ-ІV ст. до н. е. до ХІІІ ст. Є фігури яким близько 2400 р., вони ровесники скіфських курганів. Скіфи умовно зображували фігуру й обличчя, зате рельєфно вирізьбляли зброю та військові обладунки. Марганцеві руди – природні мінеральні утворення з вмістом у таких кількостях марганцю (мангану; Mn), при яких доцільно його вилучати за сучасного рівня розвитку техніки. На території України зосереджується близько 2,5 млрд т, або 42,3 % світових запасів. Одними з найбільших у світі є Велико-Токмацьке (Запорізька обл.) і Нікопольське (Дніпропетровська обл.) родовища марганцевих руд. Марганець широко використовують у виробництві сталі. Його сполуки застосовують також для виробництва фарб, якісного скла, для потреб медичної промисловості. Гора Могила Мечетна є найвищою точкою Донецького кряжа, висотою 367,1 м над рівнем моря. Ялпуг – прісне озеро лиманного типу, найбільше природне озеро в Україні. За своїм походженням належить до групи річкових озер і було сформовано завдяки розливам Дунаю. Площа 149 км², довжина 39 км, ширина до 7 км, середня глибина близько 2,6 м, максимальна (під час повені і паводка) – 6 м. Береги поросли рогозом і очеретом. Річка Оріль є однією з найчистіших річок Європи: довжина 346 км, річище дуже звивисте, завширшки від 2-10 м до 40 м, на плесах – до 100 м, глибиною до 6 м; течія спокійна, дно піщане, на окремих ділянках влітку пересихає; її живить 28 притоків довжиною понад 10 км. Пилова буря в зоні степу виникає у посушливі місяці, коли вдалий збіг температури й сили вітру перетворює родючий шар ґрунту (чорнозем) на пил і підіймає його в повітря на висоту від 1 до 3 км. З вітром пил переноситься на сотні кілометрів. Квіткові рослини степу: гіацинт, горицвіт весняний, зозулинець шоломоносний, королиця звичайна, мак, півники, півонія тонколиста, сон чорніючий, тюльпан Шренка. Заповідник «Крейдова флора» – відділення Українського степового природного заповідника, заснований у 1988 р. Крейдова флора – єдина заповідна ділянка крейдяної (кретофільної) флори на території України, де взяті під охорону природні бори з сосною крейдяною. Тут велика кількість кретофільних видів: дворядник крейдяний, гіпос крейдяний, громовик донський, дзвінець крейдяний, ранник крейдяний, шоломниця крейдяна; до Червоної книги України занесені: дрік донський (Genista tanaitica), смілка крейдяна (Silene cretacea), чебрець крейдяний (Thymus calcareus). Територія сильно розчленована яружно-балковою сіткою. Перепади висот досягають 50 м.

Дякую за увагу!

https://ukrainaincognita.com/rozdily/pryroda https://www.alatyr-history.club/?p=1904 https://redbook-ua.org/ https://geomap.com.ua/uk-g4/20.html https://uk.wikipedia.org/wiki/ https://pidruchnyk.com.ua/895-geografiya-8-klas-kobernik-2016.html Перелік посилань: