Тема: Природні зони Євразії
Мета: навчальна-закріпити попередній матеріал; охарактеризувати рівень засвоєння учнями навчальним матеріалом з минулих тем; сформувати нові знання учнів про природні зони материка Євразія, рослинного, тваринного світу, ґрунтів, особливостей клімату та його впливу на формування природної зональності; виховна-виховувати бережливе ставлення до природи загалом і України; інтерес до географічної науки, захоплення до вивчення унікальності та різноманіття природних зон; відповідальність за стан природного середовища та дбайливе ставлення до рідної природи; розвивальна-розвивати аналітичне мислення, вміння застосовувати знання у практичній діяльності, використовувати набуті знання на практиці в різних життєвих ситуаціях; навички відрізняти головне від другорядного; активна пошук додаткових джерел та літератури.
Обладнання: зошити, підручники, атласи «Географія материків та океанів», настінна «Фізична карта Євразії», мультимедійна дошка, комп’ютер.
Ключові поняття: арктичні пустелі, тундра, лісотундра, тундрово-глеєві ґрунти, тайга, мішані та широколистяні ліси, твердолисті ліси та чагарники, пустелі та напівпустелі .
Тип уроку: урок-подорож.
Хід уроку:
Структура уроку:
I. Організаційний момент:
II. Актуалізація опорних знань учнів
Головне гасло уроку « Вміємо! Знаємо! Можемо!»
1. Розумова розминка
2. Географічний крос «Подорож навколо материка за 5 хвилин»
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності:
Епіграф уроку
IV. Вивчення нового матеріалу:
«Творчість науковців та природознавців»
1. Зона арктичних пустель ( розповідь групи дослідників, комп’ютерна презентація)
2. Зона тундри та лісотундри (група біологів)
3. Тайга (група науковців-екологів)
4. Зона мішаних та широколистяних лісів (комп’ютерна презентація)
5. Твердолисті ліси та чагарники (рекламний ролик)
V. Закріплення вивченого матеріалу:
VI. Підсумки уроку
VII. Повідомлення домашнього завдання
Хід уроку:
I. Організаційний момент:
Слово вчителя:
Доброго вам і сонячного дня! Радий вас бачити! Подаруйте один одному позитивну і радісну усмішку, адже добрий настій-запорука успіху та задоволення від навчання. І я сподіваюся, що ваш позитивний настій залишиться на весь день! Тому на цій позитивні ноті починаємо наш урок.
II. Актуалізація опорних знань та вмінь учнів:
На минулому уроці ми з вами вже пройшли по географічним назвам величезного і неповторного материка, на якому і ми з вами проживаємо-Євразії.
«Подорожі навчають більше, ніж будь-що інше. Іноді один день, проведений в інших місцях, дає більше, ніж десять років життя вдома»-сказав Анатоль Франс.
І це правда, тому що життя людини без пізнання навколишнього світу є нудним і нецікавим. Тому ми з вами сьогодні цю ситуацію виправиммо і будемо подорожувати по різним природним зонам материка.
З чого ми починаємо нашу подорож? Нашу мандрівку ми розпочнемо з того рюкзака, в якому знаходяться речі, котрі вам допоможуть – ваші особисті знання. Наповнивши знаннями його ми можемо вирушати в далеку подорож.
Ця незвичайна і велична Євразія-ми її так називаємо, тому що це найбільший материк у світі.
Що вона собою являє? І як ми осягнемо її вивчення?
Наше гасло:
« Вміємо! Знаємо! Можемо!»
Розумовна розминка:
«Доповни речення»
1. Загальна площа Євразії складає… (54, 6 млн.км.кв.)
2. Назвіть крайні точки материка (західна-мис Рока, східна-мис Дежньова, північна-мис Челюскін, південна-мис Піай).
3. Континент поділений на дві частини світу (Європа та Азія)
4. Природним кордоном між Європою та Азією є такі гори (Уральські)
5. Найвища точка Європи (гора Монблан, 4807 м)
6. Перекладіть з китайської мови назви найбільших річок Китаю, що означають «блакитна» та «жовта» (Янцзи та Хуанхе)
7. Найглибше тектонічне озеро світу (Байкал, 1620 м глибиною)
8. Назвіть найбільше озеро Євразії і які країни воно омиває? (Каспійське море. Країни, що омиває: Азербайджан, Іран, Казахстан, Туркменістан, росія)
Слово вчителя:
Євразія нас приємно дивує рекордами, котрі там присутні, спробуємо пройти через всі важливі об’єкти материка за 5 хв. (Вчитель фіксує час).
Географічний крос «Подорож навколо материка за 5 хвилин»
Гібралтарська протока-Середземне море-Аравійський півострів-півострів Індостан-Індокитай-Південнокитайське море-Корейський півострів-Японські острови-острів Сахалін-Охотське море-Камчатський півострів-півострів Чукотка-Східносибірське море-о.Врангеля-море Лаптєвих-Північна Земля-Карське море-земля Франца Йосифа-Нова Земля-Баренцове море-острів Шпіцберген-Скандинавський півострів-Північне море-острів Ірландія-острів Ісландія-протока Ла-Манш, острів Великобританія-Біскайська затока-Піренейський півострів-мис Рока.
Висновки учнів: ми дізналися про найголовніші географічні об’єкти Євразії, запам’ятали їх назви тепер зможемо легко знайти їх на карті і знати напрямки подорожей.
III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності:
Прийом «Асоціації»
Степ весною — наче килим,
сонце кидає нитки,
вишиває візерунки,
то розводи, то квітки.
Зеленіє степ весною,
з кожним днем пишніш стає,
то обсиплеться росою,
то враз пахощі поллє.
Запитання: Назвіть природну зону про яку автор описує у вірші і що ви знаєте про неї?
IV. Вивчення нового матеріалу:
Вчитель: сьогодні ми з вами розглядатимемо тему «Природні зони Євразії» ( учні занотовують в зошити)
Наше головне завдання:
1. Дізнатися про закономірності природних зон материка та їх формування
2. Пояснити та простежити взаємозв’язки між кліматом, ґрунтами, тваринного та рослинного світу.
3. Розуміти причини порушення їх зональності.
Проблемне питання: Подивіться на карту природних зон Євразії та поясніть чому вони розташовуються не чітко в меридіональному напрямку? (значна протяжність материка із заходу на схід, з півночі на південь, вплив складного рельєфу, різних повітряних мас, залежність від наближеності та віддаленості від океанів тощо).
Слово вчителя: немає в світі такого материка, де існувала б така різноманітність рослинного покриву і тваринного світу, ніде немає настільки високих гір та значних западин, котрі займають обширні території.
Найбільш чітко природні зони змінюються в меридіональному напрямку з півночі на південь в центральній частині материка, чітко простежується зміна тепла та вологи, тому і закономірніше змінюються природні зони. На заході значний вплив має Атлантичний океан, тому зональність дещо порушується. Зміна природних зон тут відбувається з північного заходу на південний схід. На Тихоокеанському узбережжі з’являються мусонні вологі ліси. котрі сформувалися під впливом більш м’якішого клімату і теж зони простягаються в меридіональному напрямку.
План-характеристика природної зони:
1. Географічне положення
2. Особливості клімату (переважаючі вітри, температура повітря, вологість повітря тощо)
3. Основні типи ґрунтів, закономірності їх поширення
4. Тваринний світ та його різноманіття
5. Зміна природи господарською діяльністю людини.
Даний план у вас повинен бути завжди і ви повинні його запам’ятати, тому що він допоможе вам чітко знати характеристику кожної з природної зон.
Подорожуючи кожною з природних зон, ви будете свої набуті знання записувати в спеціальну табличку по природним зонам.
Природна зона |
Географічне положення |
Клімат |
Рослинний світ |
Тварини |
Ґрунти |
Учитель: Що ви взяли до свого рюкзака під час подорожі?
Відповідь учнів: (атласи, контурні карти, підручники, олівці, мобільні телефони для фотографування природи).
Учитель: Що ж, бажаю вам успіху! А тепер ми почнемо мандрувати, починаючи із суворої, холодної природи найхолоднішої зони (якої?)
Відповідь: арктичні пустелі.
До вас завітали дослідники, котрі знають про дану природу зону і будуть розповідати вам незвичайні та цікаві факти.
Зона арктичних пустель:
1 учень «Дослідник природи Арктики»
На території арктичний пустель, котрі охоплюють крайню північ Євразії, острови Північного Льодовитого океану панує холодний полярний клімат. Влітку ми бачили явище полярного дня-сонце не заходить навіть в ночі, а зимою-полярна ніч, що не видно майже нічого без ліхтаря. Так триває майже всю зиму. Велика території вкрита покривними льодовиками. Там є крижані і кам’яні пустелі. Що в крижаних, що в кам’янистих не утворюються ґрунти і не можуть рости рослини, адже температури тут низькі протягом всього року. Лише подекуди зустрічаються лишайники та мохи в тих місцях де сніг може танути. Рослини бувають лише в захищених від холодних вітрів знижених місцях. Це полярні незабудки, ломикамінь, лютики, полярні маки.
Тварини: песець, північні олені, тюлені, лемінги, а також житель Арктики-білий ведмідь. Це головна тварина арктичного поясу. Білі ведмеді на межі зникнення, тому охороняються природою. Птахи: чайки, полярні птахи, гагари. Щодо погоди, то вона досить холодна, температури взимку сягають -40…-45 градусів, а літо холодне-не вище 0…+5.
2 учень «Дослідник»
Тварини надійно захищені від холоду завдяки своєму хутру, котре регулює температуру тіла. У білого ведмедя навіть підошви лап укриті товстою шерстю, котра не дає переохолоджуватися тварині. Найщільніше хутро серед усіх полярних звірів має вівцебик-суміш вівці та бика, тому й має таку назву. Ця тварина є ендемічною, реліктовою, на думку вчених, відома ще з льодовикового періоду. Є травоїдною твариною. Завдяки товстій шерсті, вівцебик може лежати на снігу довгий період часу.
Учитель: таким чином ми з вами побували в такій суворій, холодній та непривітній природній зоні, тепер зачитайте те, що ви нове записали у таблиці (учні читають записи у табличці і роблять висновки).
Учитель: Наступна наша подорож йде в південному напрямку. Розгляньте карту природних зоні і назвіть другу природну зону на нашому шляху? (зона тундри та лісотундри).
Група біологів вже була в даній природній зоні і будуть розповідати нам про свої враження від побаченого.
Зона тундри та лісотундри
1 учень-«Біолог»:
Південніше арктичних пустель простягається зона тундри. В перекладі з фінської тундра означає «безліса». Клімат тут дещо тепліше, ніж в арктичних пустелях, зима досить сувора та холодна, а літо-прохолодне, похмуре і вологе-температура сягає +10…+ 14 градусів тепла, адже з півдня приходить повітря з помірних широт. По причині надмірного зволоження влітку та суворої зими утворюються велика кількість болті та озер. Болота як відомо мають не тільки шкоду, але і користь-зберігають воду у посушливі періоди та очищують її, є місцями багатьох тварин та водоплавних птахів. Тундра Азії та Європи не є однаковою. Більш багатою вона в Європі, тому що простежується великий вплив Атлантики, тому тут бувають навіть криволісся та рідколісся. За коротке літо невелика частина багаторічної мерзлоти встигає відтанути, а нижче (біля 500 метрів) знаходиться шар багаторічної мерзлоти, Тому рослинність досить бідна, а часом і розріджена. Рослини, які ми бачили-це ломикамінь, мохи, лишайники, болотні рослини, ягель, ялівець. Південніше тундри знаходиться лісотундра, наприклад на півночі Скандинавського півострова та острова Ісландія. Там зустрічаються рослини: карликові сосни, полярна верба, скривлені берези, вільха. Хоча літо відносно не холодне, але сонячного світла не вистачає, до того ж сильні вітри розвіюють насіння деревної рослинності.
2 учень:
Наукові факти:
Тундра відступає, ліси наступають. Внаслідок глобального потепління температура на планеті Земля підвищилася в середньому на 1 градус. Здавалося б, небагато, тим не менш, дане підвищення температури суттєво вплинуло на зміни в природно-рослинного покриву, особливо в зоні тундри та лісотундри. Подекуди вже зустрічаються цілі острови лісу посеред тундрової рослинності, особливо на Скандинавському півострові і на території Сибіру, де площі ялини сибірської збільшуються.
Вчитель:
Висловіть своє власне враження від даної природної зони і зробіть власні висновки: що вам сподобалось і що ні.
3. Зона тайги
Слово вчителя:
Розглянемо за допомогою карти та атласу «Політична карта Євразії»: яка природна зона буде наступна і назвіть орієнтовні країни, де вона поширена.
Відповіді учнів: зона тайги. Країни, де поширена природна зона: Норвегія, Швеці, Фінляндія, велика територія росії.
Прийом «Мікрофон» (для групи екологів)
1. Який клімат характерний для тайги? (тепліший та вологіший, ніж в тундрі, але зими досить довгі та холодні).
2. В чому відмінність між європейською та азіатською тайгою? (в Європі-темнохвойні породи дерев-лина та сосна, в Сибіру-модрина, ялиця, сибірський кедр).
3. Чи зустрічаються серед хвойних дерев листяні? (так, зустрічаються такі мілколистяні породи дерев як: береза, осика, вільха, котрі навчилися витримувати суворі зими ).
4. Які б ви назвали дерева, котрі є найвитривалішими в тайзі? ( модрина-найстійкіше до морозів і найміцніше дерево, а також найбільше дерево-сибірський кедр).
5. Що ви знаєте про тварин даної природної зони? (куниця, соболі, бобри, зайці, бурундуки, ведмеді, вовки, росомахи)
6. Хто з птахів там мешкає? (глухар, рябчик, тетерук, дятел).
7. Чи змінила людина природу тайги? (звичайно, господарська діяльність людини, пов’язана з мисливством, вирубкою лісів на виготовлення деревини, паперу призвела до збіднення видового складу тайгової флори та фауни, по причині лісових пожеж влітку гине велика кількість тварин).
8. Що Ви запропонуєте для покращення екологічної ситуації в даній природній зоні? ( зменшення вирубування лісових масивів, створення нової мережі природоохоронних територій та нові лісонасадження).
4. Зона мішаних та широколистяних лісів:
Учитель:
Тепер ми презентуємо вам зону мішаних та широколистяних лісів. Користуючись підручником знайдіть особливості природної зони мішаних та широколистяних лісів і один одному задавайте запитання і перевірте їх правильність:
Прийом «Баддінг» (взаємоперевірка учнів)
1. В якій частині Євразії розташовані мішані ліси? (східна та західна частина)
2. Назви рослини мішаних лісів (дуб, бук, граб, ясен, клен, амурська липа).
3. Ґрунтами природної зони є (дерново-підзолисті та сірі лісові)
4. Які тварини водяться в даній природній зоні? (амурський кіт, уссурійський тигр, єнотоподібний собака, плямистий олень).
5. Чому ліси природної зони називають широколистяними лісами і в умовах якого клімату формуються? (широколистяні ліси походять від назви форми листків із широкими пластинами, котрі сформувалися в умовах вологого і м’якого клімату).
6. Які породи дерев ростуть в зоні широколистяних лісів? (бук, клен, дуб, ясен, берест, каштан).
Учитель: підведемо підсумки дослідження даної зони.
5. Зона твердолистих лісів та чагарників.
Прийом «Туристична реклама регіонів Середземномор’я».
Учитель: Ми сьогодні з вами маємо таку нагоду зустрітися з представниками туристичної агенції «Гамалія», котрі вам будуть розповідати про той незрівнянний дивовижний світ курортів Середземного моря, котрі розташовані в природній зоні під назвою «Твердолисті ліси та чагарники».
Літню подорож виберіть прямо зараз!
Відвідайте нашу природну зону «Твердолисті ліси та чагарники» і ви отримаєте масу позитивних вражень та здійсните свої мрії, ті хто бажав вже давно там побувати!
Знаходиться природна зона у субтропічному середземноморському кліматичному поясі, для якого характерна тепла волога зима і жарке сухе літо. Цей пояс є один з найсприятливіших і найкомфортніших для життя людей. Численні пляжі під яскравим сонцем, тепле море та зони відпочинку-все це приваблює багатьох туристів і приносить країнам великі кошти. Країни, що розташовані в даному регіоні-це Італія, Іспанія, Португалія, Мальта, Греція, Албанія, Хорватія, Туреччина, о. Кіпр. Тепла зима і сухе жарке літо сприяють росту твердолистих порід дерев та чагарників, котрі мають жорстке листя і не скидають його протягом всього року. Дерева мають товсту кору та потужну кореневу систему. Дерева, котрі є типовими для даної природної зони-це: олеандрове дерево, кипарис, мир, карликова пальма, середземноморська сосна, суничне та фісташкове дерево, лавр, корковий дуб, магнолії. Ростуть також плодові дерева: гранати, грейпфрути, апельсини, мандарини, які ми бачимо лише на ринках або супермаркетах. Недарма Середземномор’я називають «садом Європи». З тварин найчастіше зустрічаються дикі кролі, черепахи, шакали, з плазунів-змії, ящірки. Тому цей незрівнянний світ коштує, щоб його побачити на свої власні очі! Приєднуйтеся! Запрошуємо Вас відвідати дану природну зону. Ви наберетеся енергії, радості і задоволення. І Ваші результати перевершать сподівання!
Тому не забувайте придбати путівку ,
Подаруйте задоволення Вам і вашим друзям !
Вчитель: Дякую Вам за запрошення! Ми обов’язково побуваємо тут! Тому, повторимо, що ви нового дізналися про зону твердолистих вічнозелених лісів?
Відповіді учнів:
1. З реклами ми зрозуміли, що там дуже сприятливий клімат і існують дві пори року: тепла й волога зима і сухе жарке літо.
2. У рослин тверде листя залишається на деревах і на зиму, а влітку вкрите восковим нальотом тверде листя знижує випаровування.
3. Природна зона охоплює узбережжя Середземного моря і країни, що розташовані по його берегам-мають найвідоміші курорти та пляжі для відпочинку. Це сприяє розвитку туризму.
4. Характерними рослинами є ті, що полюбляють теплу зиму і жараке літо: фісташкове дерево, суничне дерево, корковий дуб, карликові пальми, середземноморська сосна.
4. Ростуть субтропічні фрукти, котрих в нас немає, і тому даний регіон називають «садом Європи».
Отже, на сьогодні ми з вами розглянули природні зони Євразії і дізналися про їх природно-географічні особливості, котрі відрізняють одну природну зону від іншої.
V. Закріплення вивченого матеріалу:
Географічний практикум:
Користуючись картами атласу, визначте:
1. Яка природна зона Євразії займає найбільшу площу?
2. Назвати природні зони, котрі охоплюють територію України;
3. Визначити, в яких природних зонах знаходяться Європа та Азія?
4. ка природна зона має найменшу площу в Європі?
VI. Підсумки уроку:
1. Природні зони Євразії змінюють одна одну в широтному напрямку (з півночі на південь), але в Європі, із-за впливу Атлантичного океану відбувається порушення природної зональності (зміщення природних зон на північ, наприклад зони тайги та мішаних лісів на північному заході Скандинавського півострова), а також з північного заходу на південний схід.
2. Природні зони Євразії формуються під впливом клімату, підстильної поверхні та різних типів переважаючих повітряних мас.
3. Зони лісів займають найбільшу площу в Євразії (тайга, мішані та широколистяні ліси, твердолисті ліси та чагарники).
4. Природні зони Євразії зазнали значних природних змін в результаті антропогенної діяльності людини.
5. Материк Євразія має значну протяжність у меридіональному напрямку та значну протяжність із заходу на схід, що зумовлює існування майже всіх природних зон світу.
VII. Домашнє завдання:
- Завершити таблицю по природним зонам Євразії
- Опрацювати параграфи 47, 48, написати про цікаві факти про унікальні види живої з рослинного та тваринного світу природних зон Євразії (на вибір).