Природно - заповідний фонд України. Національна екологічна мережа

Природно — заповідний фонд України. Національна екологічна мережа.

Охорона природи — система заходів, спрямованих на раціональне використання, відновлення і збереження природних ресурсів, захист природного середовища від забруднення та руйнування в інтересах задоволення матеріальних та духовних потреб людини. Природно — заповідний фонд України — ділянки суходолу та водного простору, природні комплекси та об'єкти, які мають особливу природоохоронну, наукову,естетичну, рекреаційну та інші цінності й виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. Станом на 1 січня 2016 р. ПФЗ України має в своєму складі 8184 території та об'єкти загальною площею 4 082 780,55 га в межах території України та 402 500 га в межах акваторії Чорного моря. ( “ Показник заповідності” - 6,30 % від площі держави)

Біосферні заповідникиприродоохоронні, науково-дослідні установи міжнародного значення, що створюються з метою збереження в природному стані найтиповіших природних комплексів біосфери, здійснення фонового екологічного моніторингу, вивчення навколишнього природного середовища, його змін під дією антропогенних факторів. В Україні розташовано 5 біосферних заповідників.

Біосферні заповідники. Асканія-Нова Херсонська область. Дунайський біосферний заповідник Одеська область. Карпатський біосферний заповідник Закарпатська область. Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник Київська область (Чорнобильська зона відчуження)Чорноморський біосферний заповідник Херсонська, Миколаївська області

Асканія - Нова

Дунайський біосферний заповідник

Карпатський біосферний заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Чорноморський біосферний заповідник

Природні заповідники — природоохоронні, науково-дослідні установи, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього середовища

Національний природний парк — категорія природно-заповідного фонду в Україні та світі, територія, зазвичай визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості видів людської діяльності та забруднення. Національні природні парки

Заказники. Заказники - це природно-заповідні об'єкти, які оголошуються такими для збереження одного або декількох видів рослин чи тварин, окремих компонентів природи.

Пам'ятки природи. Па́м'ятка приро́ди — окремі унікальні природні об'єкти, що мають наукове, пізнавальне, історичне, культурно-естетичне значення. Поняття введено А. Гумбольдтом (1819). Серед них водоспади, печери, гейзери, ущелини, вікові дерева, скелі та ін.

Штучно створені об'єкти. Ботанічні сади. Дендрологічні парки. Зоологічні парки. Парки — пам'ятки садово — паркового мистецтва

Самчиківський парк

Національна екологічна мережа. Відповідно до закону України "Про природно-заповідний фонд" № 2456-XII від 16 червня 1992 року Україна бере участь у міжнародному співробітництві в галузі охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду на основі багатосторонніх та двосторонніх міжнародних угод. Вже в цьому законі було зазначено, що природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну систему і включають території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші типи територій та об'єктів, що визначаються законодавством України. В концепції збереження біологічного різноманіття України (№ 439 від 12 травня 1997 року) зазначено, що серед основних напрямів діяльності у сфері збереження біологічного різноманіття є створення національної екологічної мережі з метою відновлення природних середовищ існування дикої флори та фауни, покращання стану збереження окремих компонентів біологічного різноманіття, зміцнення екологічних зв'язків та цілісності екосистем. Закон України "Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі на 2000 - 2015 роки" був прийнятий 21 вересня 2000 року. Ця програма розроблена в контексті вимог щодо подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України, а також відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття щодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.