Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа.

 

 

 

 « Природно-заповідний фонд України. Національна екологічна мережа. » Практична робота № 10                    « Позначення на контурній карті об'єктів природно-заповідного фонду України».

(Географія 8 клас)

 

 

 

 

 

 

  Мета уроку:

Навчальна: актуалізувати знання учнів про природно-ресурсний потенціал України; сформувати знання про природно-заповідний фонд та екологічну мережу України; підвести учнів до розуміння важливості подальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні; вдосконалювати уміння працювати з тематичними картами атласу;                                                                      розвивальна: вдосконалювати уміння аналізувати інформацію, виділяти головне; формувати науковий світогляд, розуміння важливості оволодіння системою знань, необхідних у подальшому житті;                                                                       виховна: виховувати екологічне мислення, любов до природи та рідної землі; формувати почуття власної причетності до збереження природних багатств.

Обладнання: підручник, фізична карта України, атлас, комп’ютер, робочі зошити, практичні зошити, маркери, листочки.

Тип уроку:  комбінований.

Опорні та базові поняття: природно-заповідна територія, заповідник, природний парк, ботанічний сад, зоосад, пам’ятник природи, природно- заповідний фонд, національна екологічна мережа.

Географічна номенклатура: біосферні заповідники: Асканія-Нова, Карпатський, Чорноморський, Дунайський; природні заповідники

Очікувані результати: учні навчаться:

 

– наводити приклади об’єктів природно-заповідного фонду України;

– показувати на карті об’єкти природно-заповідного фонду України;

– давати визначення науковому поняттю «охорона природи,природо заповідний фонд»;

– визначати об’єкти природно-заповідного фонду своєї місцевості;

– оцінювати переваги створення національної екологічної мержі.

Міжпредметні зв’язки: географія- математика, основи здоров `я, народознавство, укр.мова, історія, правознавство, інформатика, біологія, образотворче мистецтво.

Хід уроку

Читати про природу – це добре, та набагато краще прогулятися по лісу і прислухатися до неї, вона розкаже вам те, що не написано в книжках.

У природи немає для нас ні нагород, ні покарань, у неї є лише наслідки.

 

1.           ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Привітання. Налаштування учнів на успіх.

 

II.     АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

         Перевірка домашнього завдання

                                                Географічний диктант

1.     Що таке моніторинг? Які існують види моніторингу?
2.     Яке природокористування переважало в Україні впродовж останніх століть?
3.     У чому полягає концепція сталого розвитку людства?
4.     Які заходи щодо раціонального природокористування необхідно впроваджувати в Україні?
5.     Чи можете особисто ви економно використовувати ресурси? Наведіть приклади таких можливостей.

 Обговорення результатів дослідження за темою «Зміни природи своєї місцевості під впливом діяльності людини»

(Питання, які висувались для дослідження)

1. Дослідіть, які зміни природи вашої місцевості відбулися під впливом діяльності людини. Для цього розпитайте дідуся чи бабусю, як виглядали ландшафти вашого краю в часи, коли вони вчилися в школі.
2. З`ясуйте, які саме компоненти ландшафту виявилися найбільш зміненими. Що привело до їх змін і перетворення?Як це позначилося на інших компонентах природи і житті людей?
3. Яких заходів потрібно вжити, щоб забезпечити вашому краю сталий розвиток?

 

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

 

 Вступне слово вчителя

   На кожному уроці ми прагнемо досягнути успіху. Сьогодні урок не  виключення. Тож, для початку, посміхніться один одному і побажайте успіху. До речі, успіх, це важливо в житті людини? Ви хотіли б бути людьми успішними? А що потрібно щоб досягти успіху в житті?

На дошці викреслюється схема (вчитель пише маркером, а діти називають.)

       УСПІХ.   ЗДОРОВЯ.  ПРАЦЯ.  ЗНАННЯ.  БАЖАННЯ.

 

Притча про мотивацію.

    Монах, що керує будівництвом собору, вирішив подивитися, як працюють робітники. Він підійшов до першого і попросив розказати його про свою роботу: «Я сиджу перед каменем і працюю різцем, Нудна і важка робота, сказав той зі злістю.» Монах підійшов до другого і запитав його те саме: «Я ріжу камінь і цим заробляю гроші. Тепер моя сім`я не голодує»,- стримано відповів той. Монах запитав і третього про його роботу: «З боку, здається, що я ріжу камінь. Але насправді я будую собор, який простоїть тисячу років. Я будую майбутнє,- посміхнувшись сказав робітник.

Про що ж ідеться в даній притчі? (Діти висловлюють свої думки.)

 

   Тому, сьогодні на уроці ми будемо вирішувати важливе питання, що потрібно нам, щоб ми жили в здоров`ї, благополуччі довго і щасливо, бо історія нас вчить, що мудрість будь якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні умови його існування та використовуються ресурси, Добробут сучасних і майбутніх поколінь.

 

Оголошення теми і мети уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1.Розвиток заповідної справи

 

Методичний прийом «Географічний кінозал»                                                                           

 

Перегляд  і подальше обговорення відео фрагмента «Крик Землі.»

 

    Вчитель

     Коротко нашу тему уроку можна сформувати виразом, який закодований у ребусі. (Учні розгадують ребус  біля дошки.) «ОХОРОНА ПРИРОДИ».

 

 

Одним із головних і досить ефективних заходів охорони довкілля є заповідання. Більш як сто років минуло з часу започаткування активної форми збереження та відтворення незайманих ландшафтів України. Уже на 1 січня 1928 р. на території України існувало шість державних заповідників.

     У Київській Русі за часів Ярослава Мудрого (XIст..) з`явився перший природоохоронний документ, який обмежував знищення цінних звірів. Князь Володимир Волинський у XIIст. Заповідав Біловезьку Пущу для охорони зубрів. Вона стала першим у світі задокументованим заповідником (нині це територія Білорусії.)

    Природоохорона робота в Україні актизувалась у XIXст., коли значно посилився вплив людини на довкілля. У 1883 р. власник маєтку в степовій частині України Фрідріх Фальц - Фейн виділив ділянки для охорони рослин і диких тварин, зберігши цілинний степ від розорювання. Це була перша справжня природоохоронна територія на тернах України , що згодом стала державним заповідником «Асканія-Нова».

    Загальна площа заповідників тоді становила 68.5 тис.га, а з розбудовою незалежної  України природо-заповідний фонд держави значно зріз. Заповідність змінюється не тільки кількісно, але й якісно: значно урізноманітнилися функції природоохоронних територій, зберігається генофонд живих організмів, відновлюються природні ресурси, регулюється стан природного середовища, яке використовується з рекреаційною та дослідницькою метою. Сьогодні до складу природо заповідного фонду України входять:19 природних заповідники, 5 біосферних, 48 національних парків, більше 3 тисяч заказників та 3,3тис. парків-памяток садово-паркового мистецтва, 25  регіональних ландшафтних парків, 741заповідне урочище. У цілому ж загальна площа природно-заповідного фонду України становить 6.3% від загальної площі території держави.

    Підгрунтям цього процесу є потужна законодавча база. Яка саме, нам розкаже вчитель правознавства.

 

 

 

 

 

 

2.  Законодавство України щодо охорони природи 

 

 

Методичний прийом «Евристична бесіда»

 

Вчитель правознавства.  Для створення природно-заповідного фонду має бути міцна законодавча база. Чи знаєте ви Закони України, які регламен­тують заповідну справу?

 

      Нині в Україні створено нормативно-правову базу збереження і охорони навколишнього природного середовища.  Екологічне та природоохоронне законодавство охоплює понад 200 законів та інших державних актів. Основними  є закони « Про охорону навколишнього природного середовища » (1991р.), «Про охорону атмосферного повітря», «Про рослинний світ», «Про тваринний світ».  А Закон України  « Про природно-заповідний фонд » було прийнято в 1992 році. Програму перспективного розвитку заповідної справи в Україні — в 1994 році. У них подано класифікацію об’єктів при­родно-заповідного фонду, визначено соціальну,  економічну, екологічну роль природоохоронних  комплексів.

    Наприкінці XX ст. Основним завданням природоохоронної справи в Україні, як і в світі, стало не тільки збереження окремих видів рослин і тварин, цінних природних комплексів на обмежених територіях, а й створення здорового природного середовища для людини, збереження і примноження біологічного й ландшафтного різноманіття ідеї сталого (збалансованого) розвитку, яка була проголошена ООН у 1992р. і підтримана урядами багатьох країн світу. З цією метою в них створюються національні екологічні мережі.

     Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі в Україні прийнято в 2000р.Згідно з нею екологічна мережа України має стати складною системою різних за величиною природоохоронних територій, які б охоплювали якомога більшу частину країни.

 

3.    Природозаповідний фонд.

 

Вчитель: Спираючись на ваш життєвий досвід, знання з географії, біології спробуємо дати визначення поняття «природно-заповідний фонд».

 

Методичний прийом «Словничок»

Природно-заповідний фонд – це ділянки суші та водного простору, природні комплекси яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Вони беруться під охорону держави з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду рослинного і тваринного світу, підтримання загального екологічного балансу. Українською державою визнано розвиток за­повідної справи одним з найважливіших пріоритетів довгостроко­вої державної політики України. Спеціально уповноважений орган Державного управління в галузі організації, охорони і використання природно-заповідного фонду є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України. Для забезпечення державного управ­ління природно-заповідним фондом у його системі у 1995 році створе­но державний орган управління в галузі заповідної справи – Головне управління національних природних парків та заповідної справи, яке у 2001 році перетворено в Державну службу заповідної справи. У складі територіальних підрозділів Міністерства наприкінці 90-х років ство­рено відділи (підрозділи) охорони природно-заповідного фонду.

Нині природно-заповідний фонд має у своєму складі 7279 об’єктів загальною площею близько 4.1млн. га, що становить 6.3% загальної площі країни.

Для забезпечення поліпшення умов розвитку заповідної справи в країні, удосконалення управління заповідними об’єктами, доведення обсягу площі природо-заповідного фонду до 10–15 % загальної площі держави, прискорення формування національної екологічної мережі як складової Пан’європейської екологічної мережі, забезпечення про­ведення комплексних довгострокових наукових досліджень типових та унікальних екосистем, забезпечення раціонального природоко­ристування розроблено проект Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року.

Які заповідні категорії Вам відомі?

 

Методичний прийом «Час підручника» 

Вивчаємо і складаємо схему структури природо-заповідного фонду.

 

Вчитель:

   України містить 11 категорій територій та об’єктів загальнодержавного та місцевого значення. З них найбільшу частку мають пам’ятники природи — 90 % від кількості існуючих об’єктів. За площею близько 80 % природно-заповідного фонду припадає на заказники та національні природні та регіональні ландшафтні парки.

А зараз ми пригадаємо значення понять: заповідник, національний природний парк, заказник, пам’ятка природи, заповідне урочище, ботанічний сад, дендрологічний парк, парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва.Та дізнаємось про найбільші природо-охоронні об’єкти України.

 

Прийом «Творча лабораторія»

(Робота в малих творчих группах.)

Захист презентацій «Об’єкти природо-заповідного фонду»

1.     Заповідники України
2.     Національні природні парки
3.     Заказники
4.     Пам’ятки природи
5.     Штучно створенні об’єкти (зоопарки, дендрологічні парки, ботанічні сади, парки садово-паркового мистецтва)

 

 

4.  Інші елементи екологічної мережі. Загальноєвропейська екологічна мережа.

Вчитель

  У майбутньому в екологічну мережу України крім ключових територій мають також входити сполучні та буферні території. Сполучні території, або екологічні коридори, утворюються видовженими ділянками, що з’єднують між собою ключові території і забезпечують міграцію тварин. На території України обґрунтовано необхідність кількох широтних та меридіальних екологічних коридорів. Широтними є Подільський лісовий, Галицько-Слобожанський лісостеповий, Південноукраїнський степовий і Причорноморський прибережний; меридіональними - долина річок Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра,Сіверського Дінця, які слугують шляхами міграції птахів.         

  Буферні території розташовуються навколо ключових і сполучних територій і захищають їх від негативного впливу господарської діяльності. Яка відбувається на сусідніх землях. Це можуть бути пасовища, сіножаті, ліси. Ставки, а також орні землі з досить безпечним веденням сільського господарства (зокрема без застосування мінеральних добрив).

    Україна є активним учасником Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття, що прийнята в 1995 р. Головним її напрямом є розбудова екологічних мереж окремих країн і Європи загалом. Україна поступово збільшує частку природоохоронних територій, щоб наблизитися за цим показником до країн Європи (8-10%). Передбачається поєднання національної мережі країни з екологічними мережами суміжних країн шляхом створення на кордонах спільних елементів екологічної мережі. Перші кроки у цьому напрямі вже зроблено - створено міждержавні біосферні резервати: українсько-польсько-словацький «Східні Карпати» (до якого з українського боку увійшов Ужанський національний природній парк), українсько-румунський «Дельта Дунаю» (з Дунайським біосферним заповідником у складі), українсько-польський «Західне Полісся» (з Шацьким національним природним парком). Подібні прикордонні елементи Загальноєвропейської екологічної мережі планується створити як із згаданими країнами, так і з Білоруссю, Молдовою.

   Велику роль у створенні міжнародної екологічної мережі мають відігравати широтні й меридіональні екологічні коридори, а в них - біосферні заповідники.

 

Фізхвилинка Вправа «Звукова гімнастика»

Робимо глибокий вдих  носом, а на видиху  голосно й енергійно вимовляємо звуки:

-А…    - впливає благотворно на весь організм                Лісова зона

-У…!    - впливає на голосові зв’язки

-О…   - впливає на серце, легені                                          Степова зона

-Х…!   - допомагає очищенню організму

-В..   – впливає на організм, розташований в області живота    Лісостепова зона     

-О…!-

-М…   - впливає на роботу всього організму       Водні об’єкти

-М… ! -

-Х…   - допомагає підвищити настрій                Гори

-А…! -

Таким чином ми трішки оздоровились і відпочили,  мандруючи територією.

 

 

 

5.  Природозаповідні об’єкти своєї місцевості

 

 Методичний прийом «Проблемне питання»

З’ясуйте, які елементи екологічної мережі трапляються у нашій місцевості. Які з них належать до сполучних, буферних, еталонних?

 

Методичний прийом «Віртуальна мандрівка»

Відео презентація. Екскурсія в  « Медобори ».

 

 

 

 

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Картографічний практикум»

Користуючись картами, знайдіть природоохоронні об’єкти, які вам відомі і про які ви почули на сьогоднішньому уроці. Учні, по черзі, називають і показують їх на карті України .

Практична робота №10 «Позначення на карті об’єктів природно-заповідного фонду України»

  

VI. Підсумки уроку. Рефлексія.

 

Методичний прийом «Майстерня художника»

За допомогою ватману і маркера  поясніть вислів «Охорона природи починається з тебе!»

 

Прийом «П’ять речень»

Сформулюйте п’ять речень, які говорять про зміст вивченого на уроці матеріалу.

 Заключне слово вчителя

Сьогодні ви дізналися, як на державному рівні в Україні реалізується один із напрямів відтворення й збереження її природних ресурсів. Вивчення інших аспектів раціонального природокористування відбудеться на наступному уроці.

(Учитель аналізує та оцінює роботу учнів на уроці.)

 

 

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте § 48 підручника.

2. Оцініть природо-заповідний фонд своєї області, порівнявши кількість його об’єктів з кількістю в інших регіонах України.

   3. Розробіть ескіз проекту на тему: « Що я можу зробити, щоб світ став кращим? » на окремих аркушах паперу підготувати текст, малюнки, діаграми, графіки,тощо.