Прислів'я та приказки

 Усім відомо, що на світі є багато різних приказок та прислів’їв. Вони дуже корисні для людини. Багато осіб  використовують ці приказки чи прислів’я в казках, оповіданнях та в різних історіях.

        

Прислів’я  та приказки, які побутують на території села Стрільськ Сарненського району Рівненської області

 

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Не хочеш почути поганих слів, не кажи їх сам.

Краще недоговорити, аніж переговорити.

Умій вчасно сказати і вчасно змовчати.

Умієш говорити – умій слухати.

Коли чого добре не знаєш, то не говори.

Краще мовчати, аніж брехати.

Мудрий не все каже, що знає, а дурень не все знає, що каже.

Дав слово – дотримай його.

   Умій сказати, умій і змовчати.

   Дотримуй свого слова.

   Шабля ранить голову, а слово – душу.

   Гостре словечко коле в сердечко.

   Слово старше за гроші.

   Вода все сполоще, а злого слова – ні.

   Вола в’яжуть мотузками, а людину словами.

   Обмова – полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.

   Більше діла – менше слів.

   Хто мовчить, той двох навчить.

   Хто рано встає тому Бог дає.

   І від солодких слів буває гірко.

   Не говори, що знаєш, але знай, що говориш.

   Що знаєш, що вмієш, те за плечима не носить.

   Не одежа красить людину, а добрі діла.

   За добро добром платять.

   Без роботи день роком стає.

   Лінь – гірше хвороби.

   Працюй ударно, дні пройдуть немарно.

   Спершу роздивись, а тоді до діла берись.

   Коли став робить, то байдики не бить.

   Весна днем красна.

   Хто посіє впору, візьме зерна гору.

   Восени і горобець багатий.

   Соловей гарний голосом, а жито колосом.

   Весна квіти розсипає, зима ряденце постилає.

   Літо дбає, зима споживає.

   На Новий рік прибавилось дня на заячий скік.

   Зима біла, та не їсть снігу, а все сіно.

   Чужі проблеми нікому не потрібні.

   Хто вигада на ніс кожуха – той буде наймудріший.

   Нема гірш для чоловіка, як сварлива жінка.

   Випав сніг, бережи ніг.

   Чисті ноги й руки – здоров’я запорука.

   Свої помилки пам’ятай – розумнішим ставай.

   Старий кінь борозни не спортить, але глибоко поля не виоре.

   Погано як боїться: лиха не мине, та ще й натремтиться.

   Не бери, де не поклав.

   Великий рости, щасливий будь, себе не хвали, другого не гудь.

   Не збирай синові худоби, збери йому розум.

   «Іди коте!» - «Біжи хвосте!» - так промовляють лінивеньким людцям, бо то ніби-то посилали кудись кота, а він своєму хвостові «Біжи ти!»

   Вовка боятися – в ліс не ходить.

   На чужий коровай, рот не роззявляй.

   Без Бога ні до порога.

   Не бери де не клав.

   Доброї пори сказати, а лихої помовчать.

   Високо літаєш, а низько впадеш.

   Ніхто так не пошкодує, як мати.

   Не зарікайся.

   Спитав, як Бог у слабого здоров’я.

   Не знаєш – мовчи, не питають – не обзивайся.

   Не броду, не лізь у воду.

   Сиди і не рипайся.

   Силою не будеш милою.

   З ким поведешся, того й наберешся.

   З дурною головою, то й ногам нема спокою.

   Менше балакай, а більше роби.

   Даром ньому коню в зуби не заглядають.

   Треба знать, де сказать, а де й помовчать.

   Хороша мисля приходить посля.

   Закінч діло, і гуляй сміло.

   Я нічого не знаю, моя хата з краю.

   Одне ледаче, а друге гаряче.

   Гниле дерево довго скрипить, а здорове швидко буря звалить.

   За хорошим чоловіком жінка молодіє, а за п’яницею, щодень то марніє.

   Глухий не дочує, то до каже.

   Вродися і вдайся.

   Добрий не дочує, то докаже.

   Хоч в око стрель (темно).

   Якби не лінився, то розчервонівся б.

   Наука на ліс не йде.

   Не суди по собі.

   Раденький, бо дурненький.

   До Дмитра(свято) дівка хитра.

   Людина дитяча – робота воняча.

   Кіт собаци не товариш.

   Попав з вогню в полум’є.

   Заглядає, як сорока в кістку.

   Чим би дитя не бавилось, аби не плакало.

   Одпали кульбаки од сраки.

   Не бита жінка – то не клепана коса.

   Хотів, хотів, але хотій не дав.

   Писала писака, шо не розбере ні кіт, ні собака.

   Косо, криво – аби живо.

   Проміняв шило на мило.

   Не кажа «гоп», поки не перескочиш.

   Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.

   Їж борщ з грибами і тримай язик за зубами.

   Що виловиш язиком, то не витягнеш і валом.

   Дурний язик голові не приятель.

   Взимку літа не доженеш.

   Зима без снігу – літо без хліба.

   Зима невелика та в неї рот великий.

   Сонце блищить, а мороз тріщить.

   І собака зимою про хату думає.

   Місяць лютий, гостро кутий.

   Кидай віз, бери сани поїдем до Оксани.

   Хто має розум, той не їде зимою возом.

   Біла зима й чорне сіно з’їсть.

   Зима, а кожуха нема.

   Не чекай од осені сонця.

   Як сіно косять, то дощів не просять, де верба, там вода.

   Одне літо ліпше, як сто зим.

   За дві зими одне літо дають.

   Мокрий май – про землю дбай, прийшов іюнь – хоч сій, хоч плюнь.

   Сій вчасно – уродить рясно.

   До Миколи не сій гречки й не стрижи овечки.

   Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі.

   Без охоти нема роботи.

   Ученими не учаться, а робляться.

   Дай Боже все вміть, але не дай Бог все робить.

   Весняний день рік годує.

   Біда навчить, як на світі жить.

   Скупий платить двічі.

   Людей слухай, а свій розум май.

   Хто рано встає в того хліба нестає.

   Хто пізно ходить, той сам собі шкодить.

   Брат мій, а хліб їж свій.

   Чий би бичок не скакав, а телятко наше.

   У тихому болоті черти живуть.

   З чужого б насміявся, а од свого б заховався.

   Голод – не тітка.

   Баба з воза – коням легше.

   Тиха вода греблю рве.

   Що з воза впало, те пропало.

   Не впіймав – не злодій.

   Старий віл борозни не портить.

   Шкода плювать і гірко ковтать.

   На злодію шапка горить.

   Яблуко від яблуні далеко не падає.

   Повісь на гіллю то одне одного не переважить.

   Що старе, що мале – однакові.

   Один гарний, а той ще кращий.

   Упертий як баран.

   Два рази в одну воду не ввійдеш.

   Побачене ліпше, а ніж почуте.

   Віддай руками, а ходи ногами.

   Наговорив сім мішків вовни і всі не повні.

   Одна голова добре, а дві ще краще.

   Не поїде, то піде.

   Коси коса поки зійшла роса.

   Хай живіт трісне, аби страва не окисне.

   Син мій, а в карман лізь свій.

   Ошукався – батька не спитався.

   У дитинстві вивчене – що на камені висічене.

   Довіряй, але перевіряй.

   Мовчи, будь глуха, буде менше гріха.

   Під лежачий камінь вода не підійде.

   Де тонко, там і рветься.

   Скупому завжди мало.

   Від праці не будеш гладкий, від лежання не будеш ситий.

   Вилами по воді писано.

   Сам не «гам» і комусь не дам.

   Ходить довкола праці немов кішка довкола гарячої каші.

   Сам не хвались – нехай люди тебе похвалять.

   Як підеш, так і найдеш.

   Як посолиш, так і їстимеш.

   Не лізь не в своє діло.

   До чужої рани і я ліки знаю.

   Де господар добре робить, там і поле щедро родить.

   Все трудом ставиться, все трудом славиться.

   Брат любить сестру багату, а чоловік жінку здорову.

   Зять любить взять.

   Невістка чужа кістка.

   Сім раз подумай, а один скажи.

   Сім раз поміряй, а один відріж.

   Не заговорюй мені зуби.

   Нащо й ліпший клад, коли в сім’ї лад.

   Робота не вовк – в ліс не втече.

   Калиною милуються, як цвіте, дитиною – як росте.

   Де родилася коза, там солодка і лоза.

   Дерево на дерево спирається, а людина на людину, брат – на брата.

   Слова треба зважувати, а не рахувати.

   Швидкий буде слухати, а повільний говорити.

   Хто мудро мовчить, гарно говорить.

   Не той мудрий, хто багато знає, а той, хто знаєте, що йому треба.

   Жодний ще виним з неба не впав.

   На козаку нема знаку.

   Де нема добрих там і добра нема.

   Зробиш добро – не кайся, вдієш лихо – начувайся.

   Добрий чоловік людям добро чинить і нікому не хвалиться.

   Хоч яка-небуть ворона, аби в дворі оборона.

   Шукай добро воно дорожче від золота.

   Той мені брат, хто моєму добру рад.

   Тримай язик за зубами.

   Бачили очі, що купували, а тепер повилазьте.

   Гуртом і батька добре бить.

   Не наївся – не налижешся.

   Не хочеш – не треба.

   Де сів, там і станція.

   Краще з розумним згубить, ніж з дурнем знайти.

   Охота гірше неволі.

   Легше вбить, як прокормить.

   На все свій час.

   Ти мені треба, як собаці п’ята лапа.

   Не вмієш – не берися.

   Не лізь туди, куди не просять.

   Не намучишся – не научишся.

   Толку, як з козла молока.

   Бідний багатому не товариш.

   Змило, як вода.

   Треба ступать п’яткою, а не пальцями.

   Світ не без добрих людей.

   Тихше їдеш – далі будеш.

   Добре там, де нас нема.

   Говорили – балакали, сіли – заплакали.

   Бережи здоров’я замолоду.

   Здоров’я не за які гроші не купиш.

   Не роби з когось дурня.

   Даромній сир тільки в мишоловці.

   Любиш кататись, люби і санки возить.

   В чужій стороні і сонце не так світить.

   Не дай огани князь, бо сам впадеш у грязь.

   Не з цукру, не розтанеш.

   Став, як стовп.

   Не стій над душею.

   Сам заварив кашу, сам і розхльобуй.

   Напився, то будь людиною.

   Жди з моря погоди.

   Як пішов (поїхав), то й Бога забув.

   Вербіч, а кожуха тельбіч.

   Дівчата (дочки) – ц е чужий товар.

   За перебирачку Бог дає болячку.

   Мертві бджоли не гудуть.

   Хто спішить, той людей смішить.

   Брехнею світ пройдеш – назад не вернеш.

   Намутили дурака на чотири кулака, а на п’ятий кулак – вийшов ти дурак.

   Наївся, як свиня.

   Ще на твій вік вистачить.

   Помалу, бо згориш (якщо спішать зробити щось)

   Хапає на ходу(запам’ятовує).

   Не все зразу.

   Що з літ – то з розуму.

   Що старе, що мале (однакові по розуму).

   Ні корови, ні свині, один Сталін на стіні.

   Жалів вовк кобилу, а оставив хвоста й гриву.

   Брату треба брат, а сестрі – сестра.

   Не вибирає собі жінку, а вибирає матері невістку.

   Робота не вовк, в ліс не втече.

   Всю роботу все одно не переробиш.

   Час лікує рани.

   Обоє рябоє.

   Язик без кісток.

   Пропускай мимо вух.

   Як мед, то ложкою.

   Хто питає, той не блудить.

   Таємне все одно стає явним.

   Не падай духом.

   Закрий пельку на петельку.

   Закрий свою халяву (не кричи).

   До мого берега, як не тряска, то гомно пристане.

   Команда моя, а робить – то не я.

   Обіцяного три роки ждуть, а на четвертий забувають.

   Де тонко, там і рветься.

   У невмілого руки не болять.

   Одного поля ягоди.

   Собаци собача смерть.

   Очі не бачать, серце не болить.

   Маму дитя шкодує, поки власних ще немає.

   Якщо батько помре, а мати жива – то діти напівсироти.

   Якщо ж мати помре, а батько залишиться – діти круглі сироти.

   Мали діти – мало проблем, велики – багато.

   За перебирачку Бог дає болячку.

   Дурень думкою багатіє.

   Мовчи і диш, а то подумають, що спиш.

   Виведь старця на дорогу – а він по тобі києм.

   За словом в карман не полізе.

   Через губу не переплюне.

   Високо літаєш, а низько впадеш.

   Як падать, то з доброго коня.

   Як би знав, де впадеш, то подушку прослав би.

   Від долі не втечеш.

   Долю не обирають, долю Бог дає.

   Батюшку обсудить – село спалить.

   Доброї пори сказать, а лихої помовчать.

   Од тюрми, як од чуми – не зарікайся.