1
Енергодарська багатопрофільна гімназія « Гармонія»
Енргодарської міської ради
Запорізької області
Розробка показового уроку
з української літератури
«Невільницька» поезія Т.Г.Шевченка.
Цикл «В казематі»
Підготувала
учитель української літератури
Швайковська Вікторія Михайлівна
Енергодар, 2019
Мета: ознайомити учнів із поезією Т. Шевченка з циклу «В казематі», розвивати навички виразного читання, аналізу поезій, вміння логічно й послідовно викладати свої думки;
виховувати почуття патріотизму,інтерес до творчості Т. Шевченка.
Методи й прийоми: слово вчителя, репродуктивна бесіда,групова робота, робота в парах.
Тип уроку: урок-дослідження
Обладнання: Портрет Шевченка, вислови видатних діячів,мультимедійна дошка,«Кобзар»,малюнки Шевченка періоду заслання, схема аналізу ліричного твору.
ХІД УРОКУ
Лиш сивий морок в стінах каземату –
У цій тюрмі лихій.
Вологе світло ллється із-за грат
На вбогий стіл, на цемент, на кайдани,
І недописані рядки горять,
Немов у серці рани.
Кесар Андрійчук
« Шевченко в казематі»
I Оргмомент
II Актуалізація опорних знань
Вступне слово вчителя
Доброго дня діти! Доброго дня шановні гості!
Відзначити відсутніх
"Він був сином мужика — і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком — і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком — і вказав нові світи й вільні шляхи професорам і книжним ученим. Десять літ він томився під вагою російської солдатської муштри, а для волі Росії зробив більше, ніж десять переможних армій", — писав Іван Франко.
Тож сьогодні ми продовжуємо вивчати творчіть великого сина українського народу – Тараса Шевченка.
А щоб дізнатися тему сьогоднішнього уроку, пропоную вам написати акродиктант.
Акродиктант
( Вільно)
( «Кобзар»)
ЗНАТИ: поезію циклу, умови написання
ВМІТИ: аналізувати поезію, виразно читати напам’ять
ЦІНУВАТИ: творчість Кобзаря
III Сприйняття навчального матеріалу
Робота в групах
ГРУПА1
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
Весною 1847 року було розгромлено Кирило-Мефодіївське товариство. Царська жандармерія заарештувала членів товариства, і в тому числі й Шевченка, захопивши його на переправі через Дніпро, коли він повертався з Чернігова до Києва.
Заарештованого Т. Шевченка, як і інших учасників товариства, під конвоєм доставили в Петербург і посадили в каземат. Під час арешту в самого поета та в інших членів Кирило-Мефодіївського братства знайшли в рукописах його революційні твори «Сон», «Кавказ», «Єретик» та ін.
Жандарми і цар Микола І, який особисто керував слідством у справі кирило-мефодіївців, виділили з поміж арештованих Шевченка як найбільшого злочинця.
Слідство закінчилось швидко. Вирок у справі Шевченка був такого змісту: «Художника Шевченка за складання бунтарських і найвищою мірою зухвалих віршів як обдарованого міцною будовою тіла віддати рядовим в Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги, доручивши начальству мати найсуворіший нагляд, щоб від нього ні в якому разі не могло виходити обурливих і пасквільних творів».
На цьому вироку Микола І дописав власною рукою: «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати».
В Оренбурзі, зустрівшись із земляками, Т. Шевченко читає їм свої революційні вірші співає пісні. Через кілька днів поет пішки вирушає в Орську фортецю, на місце своєї солдатської служби.
Почалося важке життя рядового солдата-засланця. Сувора муштра, жорстокі знущання бездушних командирів.
З великою небезпекою для себе Шевченко порушує «височайший указ» — малює й складає вірші, записуючи їх у невелику книжечку, яку носив завжди при собі «за халявою».
Улітку 1848 року Шевченко потрапив до складу експедиції, що мала своїм завданням обслідувати Аральське море. Він як художник повинен був змальовувати береги моря.
Восени 1845 року поет повернувся в Оренбург для остаточного опрацювання матеріалів експедиції.
Весною 1850 року за доносом офіцера у нього зробили трус, знайшли зошити з віршами, альбом з малюнками, цивільний одяг і знову заарештували, після чого його заслали в Новопетровську фортецю на березі Каспійського моря.
Лише 1857 року закінчилося заслання Шевченка. 2 серпня він покинув Новопетровську фортецю.
3 відділ каземату
Оренбург
Орська фортеця
Новопетрівське укріплення
ГРУПА 2
ПРЕЗЕНТАЦІЯ
«В казематі» — цикл поезій Тараса Шевченка, написаних в казематі «Третього відділу» в Петербурзі під час слідства над учасниками Кирило-Мефодіївського братства між 17 квітням і 30 травням 1847року і включає 13 поезій:
«Ой одна я, одна...»,
«За байраком байрак...»
«Мені однаково, чи буду...»,
«Не кидай матері, казали...»,
«Чого ти ходиш на могилу?..»,
«Ой три шляхи широкії...»,
«Весеннє сонечко ховалось...»,
«Садок вишневий коло хати...»,
«Не спалося, а ніч, як море...»,
«Рано-вранці новобранці...»,
«В неволі тяжко, хоча й волі...»,
«Чи ви ще зійдетеся знову?..»,
«Понад полем іде...».
Його написано на аркуші тонкого поштового паперу голубуватого кольору, складеного в 16 разів. Спочатку поезій було 12, пізніше автор додав ще одну поезію « Згадайте , братія моя»
Цим циклом розпочинається третій період творчості великого Кобзаря – поезії років заслання. Це вірші, сповнені смутку, суму і самотності. Ув’язнений поет линув думкою до рідного краю, уявляв різні людські долі, яким теж властиве почуття самотності. Чоловічі й жіночі образи уярмленого народу постають перед нами в поезіях « Ой одна я, одна…!, « Не кидай матері – казали», « Чого ти ходиш на могилу?», « Ой три шляхи широкії»
До циклу « В казематі» згодом поет додав ще 2 поезії, написані в Орській фортеці, в яких, звертаючись до своїх однодумців просить їх любити Україну, рідний край.
Поезії, створені Шевченком у казематі III відділу, стали відомими на Україні ще коли він перебував на засланні.
Деякі вірші циклу («Садок вишневий коло хати...», «Ой одна я, одна...», «Чого ти ходиш на могилу?..», «Рано-вранці новобранці...») публікувалися в періодичній пресі ще за життя поета.
У циклі— думки, настрої, життєві спостереження Шевченка, характерні й для наступних поезій періоду заслання. Тут уперше з'являються мотиви неволі, в яких настрої туги за батьківщиною поєднуються з утвердженням незламності переконань і поглядів поета. За жанровими формамим цикл — ліричні медитації, алегорії, ідилії, варіації на народнопісенні мотиви, романтичні балади, віршовані діалоги тощо.
Словникова робота
Ліричний цикл – низка поезій, пов’язаних між собою єдиною думкою, спільними почуттями.
ГРУПА 3
Перлиною циклу є поезія Т. Шевченка « Мені однаково»,яка стала твором світового значення, сповіддю поета перед людьми.
Поезія невелика за обсягом, але вона вміщує стільки емоцій, стільки переживань і почуттів! У ній поет дуже яскраво й влучно описує справжнє життя простих українців.
ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ « МЕНІ ОДНАКОВО»
Філософська лірика – лірика, в якій на перший план виводяться почуття та роздуми автора
Під час прослуховування пісні 1 група визначає тему та ідею твору
2 група – художні засоби,
3 група – ритмомелодику вірша.
Тема – прояв справжнього патріотизму
(На нашій славній Україні, не однаково мені)
Ідея – зречення всіх здобутків, слави, почестей в ім'я того, щоб рідний народ гідно витримав усі випробування і вцілів.
Епітети – пост. еп. наша,злії люде,малого сліду, славна Україна,
Анафора – мені однаково
Метафора – люди присплять Україну, сліду не покину( персоніфікація)
Повтори ( рефрен)
Оксиморон (сполучення протилежних за значенням слів)– на нашій – не своїй землі
Символічні образи – ліричний герой, батько, син, Україна
Рими –поєднання чоловічих і жіночих рим
Римування – поєднання перехресного, послідовного та кільцевого
Віршовий розмір – чотиристопний ямб)
ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ « ВЕСЕЛЕ СОНЕЧКО ХОВАЛОСЬ»
Бесіда:
( філософська)
IV Закріплення вивченого матеріалу:
Тест:
А)1840році
Б)1838 році
В) 1847 році
Г)1857році
А)12
Б)17
В) 8
Г)268
3. Шевченко отримав найсуворіше покарання із забороною писати й малювати. Цей наказ підписав…
А) цар Петро 1
Б) цар Микола 1
В) цариця Катерина 2
Г) слідчий 3 відділу каземату
4. Кому присвятив цикл « В казематі Шевченко»
А) Василю Жуковському
Б) своїм соузникам
В) Якову де Бальмену
Г) кирило-мефодіївцям;
5. Хто написав музику до поезії « Мені однаково»
А) Михайло Вербицький;
Б) Іван Козловський;
В) Георгій Майборода;
Г) Микола Лисенко
6. « Невільницька» поезія – це поезія, написана протягом…
А) 1838-1843р.р;
Б) 1843-1847р.р;
В) 1847-1857р.р;
Г) 1857-1861р.р.
Бесіда:
V Домашнє завдання
VI Підсумок уроку
Всі плідно попрацювали на уроці. Перед вами лежать картки самооцінки. Заповніть їх за зразком. Виставте собі оцінки поетапно, виведіть середню оцінку за урок.
Слово вчителя:
Чи ми ще зійдемося знову?
Чи вже навіки розійшлись?
І слово правди і любові
В степи і дебрі рознесли!
Нехай і так. Не наша мати,
А довелося поважати.
То воля Господа. Годіть!
Смирітеся, молітесь Богу
І згадуйте один другого.
Свою Україну любіть,
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.