Прийоми формування географічних понять та термінів.

Прийоми формування географічних понять

Проблемна ситуація

Наприклад, тема «Економіко- географічне положення України» передбачає засвоєння трьох загальних понять («економіко-географічне положення», «геополітичне положення», «транспортний коридор») та кількох проміжних («сусіди першого порядку», «сусіди другого порядку»). Проблемне запитання типу: В чому різниця між економіко-географічним та геополітичним положенням, активізує роздуми учнів та допоможе все ж таки дійти істини в цьому питанні та розмежувати їх.

Комп’ютерна лекція

Таку лекцію можна назвати так: «це тематично і логічно пов’язана послідовність інформаційних об’єктів, що демонструється на екрані чи моніторі. Перевагою комп’ютерної лекції є можливість демонстрування великої кількості ілюстрованих матеріалів (схеми, діаграми, карти) та можливість виділити іншим шрифтом, кольором те поняття, на яке слід звернути увагу, задіюючи тим самим додаткові рецептори. Багато понять в курсі

Робота з підручником

За текстом підручника скласти логічний ланцюжок, структурно-логічну схему, опорний конспект, порівняльну таблицю, розгорнутий план, підбірку запитань, сенкан (п'ятирядок), кросворд, комп'ютерну презентацію тощо. За фото або рисунками скласти художній (можливо, навіть віршований) опис природного об'єкта, явища. Або, навпаки, за текстом намалювати вигляд певної території тощо. Це дає можливість закріпити прийоми опису за схемою: - виділення головних об’єктів змісту з відповідальністю до її назви; - виділення основних ознак які відповідають цим об’єктам; - виділення другорядних об'єктів і явищ відображених на фотографіях; - визначення зв’язків між головними та другорядними об'єктами.

Робота з картами атласу. Робота з контурною картою

Учні наносять географічні об’єкти або відгадують за поданими кртками.

 

 

 

 

 

Словникова робота

Учні записують у словничок визначення понять, або шукають у словнику поняття, які потрібно засвоїти

Використання загадок

Для кращого запам’ятовування назв корисних копалин учні вибирають корисну копалину за відгадуванням загадок

Загадки

• Чорне, блискуче, у воді тоне, у вогні горить. (кам'яне вугілля.)
• Маленьке, біленьке.По чорному полю скачеІ слід залишає. (Крейда.)

• Буре, м'яке, із рослин складається,Легко загоряється. (Торф.)

 

Алгоритм дослідження:

• Розглянь корисну копалину. Визнач її колір.
• Понюхай корисну копалину. Визнач її запах.
• Якщо корисна копалина тверда, спробуй її розламати. Визнач її твердість.
• Укинь корисну копалину у воду. Плаває вона на поверхні чи опускається. Ознайомлення з умовним позначенням корисних копалин.

 

Розгадування ребусів

Розгадай ребус. У ньому зашифровано те, про що піде мова сьогодні на уроці (в ребусі зашифровано слово ґрунт, Австралія).

Ґ

Г     ’’          НТ

 

 

 

 

 

 

 

Використання анаграм

Гідросфера-росрафегід

Океан-екона

Море-орем

Затока-отазак

Протока-отопрак

Річка-ачірк

Художні твори на уроках географії

„Погода і небезпечні погодні явища."

Микола Іванович Марфієвич  «Крутіж» (опис паводку)

...Кузьма глянув на долину і очам своїм не повірив. Там, де недавно повзла срібляста річка, тепер стояло море, широке, не обняте. Все було залите водою. З води виринали дерева та зелені горби, на яких стирчали всякі речі, занесені водою. Кузьма спустився у долину і збіг узбіччям до села. На березі товпились люди. В розпуці дивились вони в каламутні хвилі ріки, де тонуло їхнє майно. Жінки голосили, а чоловіки рятували, що могли. На плотах, на ковбках, збитих докупи, пливли вони вздовж ріки і довжелезними гаками тягли на берег рештки майна.

Село майже зникло. Хати, клуні, сади вкрила вода. Лише на горбах та скелях стояло кілька хаток не займаних водою.

Михайло Коцюбинський «Лялечка» (опис грози і бурі).

Чорні хмари росли на крайнебі, насувалися над чорною землею. Надворі стало чорно, як у комині. Здавалося велетенський звір-потвора наближавсь до принишклої землі, розкривав вогняну пащу і скалив чорні зуби. Од його дихання трусилися дерева і ховалось усе живе... Почалась канонада ... прокотились -небесні гармати... пальба ставала частішою. По небу літали вогняні стріли, червоні змії, цілі клубки полум'я.

Коли з одного боку розлягався дружний постріл, то з другого в одповідь йому вилітав і котився по небу такий могутній грім, що земля тряслась, стіни в школі ходили ходором, а парти в сусідній хаті у дикому сполоху знімались із місця і з грюкотом гасали в порожньому класі.

Канонада тяглася довго і уперто. Та ось все стихло, причаїлось, наче збиралось із силами. І раптом небо пойнялось вогнем, розкололось посередині і з страшним тріском завалилось на землю, церква похитнулась, стіни в школі розсипались, і все щезло і затихло.

Використання ЛОС

При вивченні теми ″ Зовнішні процеси″ велику увагу приділяю питанню                  ″Вивітрювання″. Для того, щоб учні краще зрозуміли і швидше засвоїли

 

матеріал,  в ході пояснення теми, складаю на дошці (діти у своїх зошитах) схему:

 

 

 

 

 

 

Звідки пішло слово?

• Амазонка. Існує кілька версій походження назви. Мовою індіанців амасуну — «велика вода». За іншими джерелами, назву річці дали міфічні жінкиамазонки. Іспанські конкістадори трохи нижче від впадіння р. Мадейри вступили в бій з індіанцями, на чолі яких була жінка. Це дуже вразило іспанців і нагадало їм міф про амазонок — жінок-воїнів.
• Мараньйон. Верхня течія р. Амазонка. Іспанською marana — «густий ліс», тобто «річка густого лісу».
• Оріноко. Мовою індіанців племені тамануків означає «велика річка».
• Параґвай. Індіанською пара — «море», гуау — «джерело» — «Річка — джерело моря».
• Парана. Індіанською «родич моря». Названа так за свої значні розміри.
• Уруґвай. В індіанців гуарані має кілька значень: «пташиний хвіст», «бистрина» та «водоспади». Останні дві назви характеризують верхню течію.

 

Фізкультхвилинки

При вивченні ліній градусної сітку можна провести фізкультхвилинки дл зниження втомлюваності очей:

 - Проведіть очима вздовж найдовшої паралелі, найкоротшої паралелі, центрального меридіана.

 

Шпаргалка»

Учень робить домашні заготовки у вигляді малюнків, схем, асоціацій.

Наприклад:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Місткий кошик »

На аркушах паперу учні малюють кошик, на якому пропонується написати терміни, географічні об’єкти, дослідників, з вивченої теми. Головне, щоб кошик був заповнений вщент. Через певний час учитель зупиняє гру і просить одного з учнів зачитати слова. Учні викреслюють назви, які повторюються в їх записах. Перемагає учень у якого більше за інших записано термінів. Тобто в кого найбільше місткий кошик для знань.

« Пароль »

Привітавшись, учитель не пропонує всім учням сісти, а про­сить кожного назвати, не повто­рюючись (ланцюжком — один за одним), суттєве для матеріалу по­переднього уроку слово (словос­получення) —своєрідний пароль.

« Третій зайвий »

Учням дають три поняття (тер­міни, географічні назви, імена мандрівників та ін.). Діти мають ви­значити, яке з поданих понять за­йве.

Приклад:

• Індія, Єгипет, Індостан.
• Ганг, Дарій, Інд.
• Бавовник, раджа, рис.
• Ари, джунглі, перси.

Ця форма роботи сприяє розвитку пам’яті, формуванню швидкого виконання завдання, знайти і свідомо виправити помилки у відповіді.

 

« По порядку »
   Розставити міста в порядку збільшення кількості опадів, які випадають за рік:

•             Аден;
•             Владивосток;
•             Лондон;
•             Новосибірськ.

 

« Шифрований запис »
     На політичній карті світу за да­ними координатами слід визначи­ти раїну (море), в яких розташо­вана дана точка, і за першими літе­рами назв скласти слово чи фра­зу, зашифровану вчителем.

Приклад: тема «Атмосфера»
           10⁰ півд. ш.. 750 зах. д. — Перу;  

           20⁰ півн. ш.. 57⁰ сх. д. — Оман;

       40⁰ півн. ш., 22⁰ сх. д. — Гре­ція;

         55' півн. ш., 150" сх. д. — Охотське море;

         56' півн. ш., 10" сх. д. — Данія;

         40'півд. ш., 65" зах. д. — Ар­гентина.

                 Відповідь: погода.

Ця форма роботи сприяє розвитку пам’яті, формуванню швидкого виконання завдання, знайти і свідомо виправити помилки у відповіді.

 

 «Снігова куля»

Як росте сніжна грудка так і цей прийом залучає до активної роботи все більшу кількість учнів. Алгоритм: слово-речення-питання-відповідь.

Учитель показує на учня  і говорить СЛОВО! Той промовляє слово, яке стосується тема. Показує на іншого учня і говорить РЕЧЕННЯ!. Другий учень складає речення з цим словом. Третій придумує запитання, а четвертий на нього відповідає.

   Творчі завдання — важлива умова активізації пізнавальної діяльності школярів

   Наприклад: Скласти твір-опис природної зони, подорож по материку, „ Три дні в пустелі”, „Звичаї пігмеїв”, „ Запропонуйте систему заходів для розв’язання екологічної проблеми Подільського регіону” тощо.

 

Прийом «Географічний крос»

Водна оболонка нашої планети називається... (гідросфера).

Основна частина вод гідросфери зосереджена у... (Світовому океані).

Безперервний замкнений процес переміщення води на земній кулі — це... (кругообіг води).

Основною причиною утворення кругообігу води в природі є ... (енергія Сонця).

Вода руйнує гірські породи, сприяє вивітрюванню і в результаті змінює... (рельєф Землі).

 

 

 

Прийом «Виправ помилку»

Вам пропонується текст, виправте помилки в ньому.

«Вода — особлива речовина. Вона перебуває в чоти­рьох станах і не переходить з одного в інший. Унаслі­док охолодження вода розширюється, перетворюю­чись на пару, вона зменшується в об'ємі. Вода не здат­на нагріватися та випаровуватися.»

Прийом «Дивуй»

«Океан» — так звали давньогрецького міфічного титана, який панував над світовим потоком, що ніби-то оточував земну твердь. Уперше поділити Світовий  океан на частини запропонував у 1650 році голландський учений — географ Бернхаррус. Саме ж поняття «Світовий океан» з'явилося близько 100 років тому. Його ввів академік Ю. Шокальський.

«Броунівський рух»

Учні ходять по класу і розказують один одному визначення заданих термінів.

Прийом «Географічний практикум»

• Уявіть, що ви маєте перед собою такі поштові марки: «Чорне море. Херсонеський маяк (1982 р.): «Азовське море. Темрюкський маяк (1982 р.) «Балтійське море. Маяк Кипу (1983 р.)», «Японське море. Маяк Токаревський (1984 р.)», «Охотське море. Маяк Марекан (1984 р.)».

Назвіть океани, до басейнів яких належать згадані на марках моря. Покажіть ці моря на карті та визначте, які вони, внутрішні чи окраїнні.

• Випишіть із поданих назв спочатку острови материкового походження, потім — вулканічного, коралового: Курільські, Гренландія, Нова Гвінея, Гавайські, Мадагаскар, Фіджі, Великобританія.
• Покажіть на карті маршрут першої навколосвітньо мандрівки Ф. Магеллана.

Прийом «Лови помилку картографа»

Учитель показує на настінній карті та називає (пра­вильно та неправильно) географічні об'єкти. Учні за допомогою піднятих рук сигналізують про свою зго­ду чи незгоду.

 

Прийом «Завдання для допитливих»

Назвіть найбільший півострів. (Аравійський)

У якому морі ловлять рибу мешканці трьох частин світу? (Середземне)

Цю протоку раніше називали «Геркулесові стовпи». Яка її сучасна назва? (Ґібралтарська)

Яке море .немає берегів? (Саргассове)

Назвіть кольорові моря? (Чорне, Червоне, Біле, Жовте)

Гронування

 

 

 

 

 

 

 

 

„ Сенкен”

Вітер

Постійний, прохолодний.

Руйнує, формує, переносить.

Це не передбачуване природне явище

Тайфун

• Прийом «Асоціація»

Учні висловлюють асоціації, які виникають у них намомент згадування назви «Світовий океан»,

Яким його можна назвати? (Діти підбирають визначення - величезний, могутній, важливий, ласкавий, ніжний, грайливий, бурхливий, лютий, похмурий, страшний).

Досить непогадо виходить асоціювати країни на домашнє завдання 10 класникам. Причому шукати малюнки, фото і т.д.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

„ Слова в словах”

1. Учитель пише на дошці географічну назву чи термін, потрібно скласти найкнайбільше слів , використовуючи букви слова тільки один раз.
2. Наприклад: Караганда: Канада, Карадаг, Анкара, Гана, Ангара.
3. Брахмапутра: пума, хмара, мапа. Хартум.

Встановити співвідношення:

1.Гілея А).пустельні

2.Саванна Б).червоно-бурі

3.Пустеля В).червоно-жовті фералітні

 

 

 

 

„ Картограф”

 На столі лежать картки з географічними назвами, потрібно показати ці назви на карті і пояснити походження назви, або розказати цікавий матеріал по даній назві. Наприклад при вивчені географічних об`єктів Пд. Америки:

Амазонка – наповноводніша річа світу, яка виносить в Атлантичний океан близько 6000м³ води за рік та 1млрд тонн піску та мулу;

Льюльяйльяко – найвищий вулкан в Пд. Америці, висота – 6723м;

Атакама – найпосушливіша територія Пд. Америки;

Ігуасу – найширший водоспад світу: ширина-4км., висота- 72м.

Відгадай назву.

Учитель зачитує опис географічного об`єкту, а учні повинні відгадати назву.

а учні повинні відгадати назву.

Наприклад під час вивчення теми”Країни Європи”:

Спадкоємиця великої імперії, з м`яким кліматом і чудовими пляжами, виноградом і оливками, яка дала світові великих художників та мореплавців. (Італія)

Її називають батьківщиною вина, тут виготовляють чудові сири. Будинки мод і парфумерні фірми відомі у всьому світі. ( Франція)

Порівняльна  характери­стика  за  заданими  парамет­рами

Дуже зручно застосувати в 10-му класі під час вивчення теми «Країни Центральної та Південно-Східної Європи». Країни вивчають парами, за спільністю історичних доль: Угорщина і Румунія тощо

	УГОРЩИНА	РУМУНІЯ
Утворення чи відновлення
Уряд,
Конституція
Економічний розвиток
Внутрішньополітичне становище
Зовнішня політика
Національні проблеми
Промислова спеціалізація
Спеціалізація сільського господарства

 

V.Література.

1.                                        Врублевська М.О. Секрети успішного уроку географії. – Харків: Основа 2005р.

 

2.               Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії. – Харків: Основа  2005р

 

3.               Кобернік С.Г., скуратович О.Я. Географія материків і океанів. – Київ: навчальна  книга 2003р.
4.               Методика викладання географії. – Київ: Редакція загальнопедагогічних газет  2005р
5.               Методика. Пошук. Досвід: № 3.  - Ірпінь, 2003                                                                                                                
6.               Скуратович О.Я. Шляхи підвищення ефективності уроку географії. – Київ: 
7.               Радянська школа 1991р.Войтовило Е.К. Понятие как форма мышления. –Л.; ленинградский университет, 1989. – 240 с.
8.               Обухова Л.Ф. Два пути формирования простой системы научных понятий Возрастная и педагогическая психология. – М.; МГУ, 1992. – 272 с.
9.               Панченко Г.Д., Уварова Г.Е. Формування у школярів наукових понять  Радянська школа. –1983. - № 12. – с. 17-22.
10.          Малая О. І. Інтерактивні та ігрові форми навчання на уроках географії Географія, краєзнавство, туризм.— 2002.— № 3.
11.          Масляк П., Шищенко П. Географія України.— К.: Зодіак — Еко, 2000.
12.          Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання.— К., 2004.