Прийоми формування пізнавального інтересу на різних етапах уроку

Прийоми формування пізнавального інтересу на різних етапах уроку.

                                                         "Коли вчителі перестануть  учити, 

                                                        учні, нарешті, зможуть навчитися".

                                                                                              Ларошфуко

Для формування позитивної мотивації до навчання, зниження втомлюваності учнів та з метою формування пізнавального інтересу використовую такі прийоми роботи.

1. Актуалізація опорних знань:

( формування робочого настрою „Налаштовуємося на географію”)

•   „картографічна розминка” – учитель учням ставить запитання за картою, або учні працюють у парах, ставлячи запитання один одному.

Тема. Води суходолу.

Показати на карті:

1.Найдовшу річку світу.

2.Найповноводнішу річку світу.

3.Найглибше озеро.

4.Озеро, яке наполовину солоне, а наполовину прісне.

5. Найсолоніше озеро світу.

6.Найбільше озеро світу.

•   „Інтелектуальна розминка” – учитель ставить запитання з базових понять, або запитання можуть ставити заздалегідь підготовлені учні:

Тема . Атмосфера і клімат Землі.

1.Чим зумовлене виникнення вітру?

2. Чому над пустелею Сахарою немає хмар?
3. Яка різниця між основними і перехідними   кліматичними поясами?
4. Що спільного та відмінного між екваторіальним та  субекваторіальним кліматом?

•   „Географічний крос” – учитель зачитує незавершені вислови та пропонує учням доповнити їх необхідними відомостями:

Тема .Епоха великих географічних відкриттів.

1. Під час подорожі Марко Поло зустрічалися такі географічні об’єкти..........
2. Відкриття Америки поправу належить.......
3. На пошуки „Південного материка” відправилися експедиції...
4. Кулястість Землі довів.....

•   „Географічна мозаїка” – група учнів отримує картки, на яких запропоновано  набір слів, з яких потрібно скласти задані поняття.

     Тема « Внутрішні процеси в земній корі».

1. речовина магма  розплавлена мантії.
2. канал, магма жерло по рухається якому
3. лава поверхню магма що на вилилася

•   „ Так – ні” – учитель (учень) загадує поняття, пов’язане з темою, що вивчається, а учні намагаються знайти відповідь, ставлячи навідні питання, відповідати на які потрібно лише „так” або „ні”.

       Тема. Корисні копалини.

   Учитель тримає в коробці кам’яне вугілля. Пропонує учням   за допомогою навідних питань відгадати що це.

•   „ Вірю – не вірю” – учням пропонується відповісти на запитання, що починаються словами: „Чи вірите ви в те, що...”

       Тема . Біосфера та її складові.

1. Чи вірите ви в те, що життя можливе на висоті 5000м?
2. Чи вірите в те, що живі організми впливають на природу?
3. Чи вірите в те, що родючість ґрунту залежить від клімату?
4. Чи вірите в те, що біосфера – це водна оболонка землі?
   •   „ Лови помилку картографа” –група учнів отримує картки, де припущено помилки в назвах географічної номенклатури, ознаках, властивостях, тощо.Учні мають їх знайти і виправити.

      Тема. Рельєф України.

Нанести названі об’єкти на контурну карту:

1. Подільська низовина.
2. Українські Карпати.
3. Донецькі гори.
4. Придніпровська низовина.
5. Причорноморська височина.

•   „ Чомучка” – групи учнів обмінюються запитаннями, приготовленими вдома, які починаються зі слова „чому?”

       Тема. Клімат Африки.

1. Чому у пустелі Сахара вдень можна померти від спраги, а вночі від холоду?
2. Чому Африку називають улюбленицею Сонця?
3. Чому на півночі тропічний пояс сухіший, ніж на півдні?
4. Чому небо в тропіках майже безхмарне?

•   „ Шпаргалка” – якщо домашнє завдання складне, учням пропонується зробити вдома на великому аркуші шпаргалку та користуватися нею під час опитування.

•   „ Взаємо опитування” – працюючи в парах, учні ставлять одне одному запитання за домашнім завданням.

•   „Опитування – естафета” – проводиться між рядами. Учитель роздає учням перших парт дидактичні картки із запитаннями, вони відповідають і передають далі.    

 Тема. Ґрунти. Земельні ресурси України.

•   „Гронування” – записати асоціації, які виникають до ключового слова.

2. Мотивація навчальної діяльності:

(формування позитивного ставлення до теми, що вивчається. „Мені це цікаво”.)

•   „ Дивуй” – учитель наводить дивні факти або майже неправдоподібну історію про географічний об’єкт, що вивчається. 

Тема. Антарктида.

Вона значно відрізняється від уже відомих нам материків тропічних широт, оскільки розміщена на крайньому півдні планети. Це — ве­летенська льодова пустеля. На Південному полюсі можна побачити тільки один схід та один захід Сонця на рік. Тут зареєстровані най­нижчі температури повітря на Землі, хоч сонячного тепла в полярний день надходить більше, ніж одержує впродовж року жарка Африка а середня температура найтеплішого місяця – від’ємна. Поверхня Антарктиди вкрита потужним шаром льоду,місцями  понад 4 км через що вона є найвищим материком Землі, де міститься 80% запасів прісної води планети. Льодове покриття впливає на клімат всієї планети. Там немає пір року, а є полярна ніч та полярний день тривалістю з півроку.

•   „ Практичність теорії”  - корисність навчальної теми доводиться вчителем шляхом розв’язання конкретної практичної ситуації.

Тема.Орієнтування на місцевості.

Як приємно прогулятися в осінньому лісі, що так і вабить нас своїм різнобарв’ям. Повітря чисте і приємне. Ось заглядаєшся на дерева, такого кольору листочків не завжди побачиш, а он там, гульк, із під пенька виглядають молоденькі опеньки, ніби запрошують погратися в хованки. І так непомітно ти заходиш все дальше і не помічаєш, як заблукав. Що робити? Паніка полонить твоє тіло і ти  - безсилий перед великим лісом.Проте вихід існує з будь-якої ситуації. Як зорієнтуватися на місцевості ми дізнаємося на сьогоднішньому уроці.

•   „ Приваблива мета” – учитель формує цікаву для учнів мету, розв’язуючи тим самим навчальні завдання.

Тема. Рельєф дна Світового океану.

В 1905р. Швейцарський студент-фізик двадцяти однорічний Огюст Пікар придумав апарат для занурення на великі глибини. Проте реалізацію свого плану від відставив на кращі часи через брак коштів. В 1932р. Випадково Пікар став знаменитим. Він піднявся в стратосферу на висоту 16000м, на повітряній кулі, після цього повернувся до свого проекту. Батискаф отримав назву „Трієст”. І ось в 19 січня 1960р. син Пікара  Жак і лейтенант Уолш, які були членами групи „Нектон” відправилися для дослідження Маріанського жолоба.  Як закінчилася їх подорож ми дізнаємося згодом.

•   „ Відстрочена відгадка” – учитель формує загадку. Відгадку якої можна дізнатися лише працюючи над новим матеріалом.
  •    Назвіть найпоширеніший мінерал землі.

•   Географічна загадка

На Земній кулі є один чудовий материк. Пропливаючи на кораблі вздовж його берегів, мандрівник перетне три океани й здійснить навколосвітню подорож. Напрямок руху на південь на цьому материку може миттєво зміни­тися на напрямок на північ. Який це материк?

Про яку річку йдеться:

Де кенгуру живуть веселі,

Австралія, піски, пустелі,

Річок, скажу, тут небагато,

Либонь це варто нагадати,

І річку цю ти маєш знати.

Не важка загадка моя.

Гаразд, кажіть, чекаю я.  (Дарлінг)

3.Вивчення нового матеріалу:

•   „ Діаграма Венна”

Використавши діаграму Венна, порівняти Карпатські й Кримські гори. Ми протиставляємо риси цих гір і посередині пишемо спільне.

• „Шпаргалка” – виконуючи завдання учні створюють опорну схему.
• „Творча лабораторія” – кожна група шукає відповідь на проблемне запитання або розробляє розв’язання певної ситуації.
• „Кути” – за кількістю кутів у класній кімнаті вчитель пропонує варіанти конкретної навчальної задачі: теоретичної, практичної. художньої тощо. Учні вільно обирають групу і спосіб роботи.

   Тема. Українські Карпати.

Завдання: Дати характеристику Українських Карпат.  Для цього клас ділиться на чотири групи: рекламні агенти, біологи, альпіністи, екологи. Кожна група отримує завдання: альпіністи складають коротку характеристику гір, біологи ознайомлюють з біологічними ресурсами, рекламні агенти складають рекламний ролик для іноземних туристів, екологи – пропонують шляхи            вирішення екологічних проблем.

•   „Дерево рішень” – на базі вивченого матеріалу колективно або в групах учні пропонують варіанти розв’язання проблеми та заповнюють дерево.

Тема. ПЕК.

 Наприклад учням 9 класу можна запропонувати скласти дерево рішень енергозбереження в мікрорайоні школи.

4. Закріплення, повторення, контроль отриманих знань:

(Навчаємося перевіряти та оцінювати свої знання)

• „ Сенкен”    - вірш, який підсумовує інформацію.

Вітер

Постійний, прохолодний.

Руйнує, формує, переносить.

Це не передбачуване природне явище

Тайфун

•   „Прес-конференція”  - обговорення того, наскільки повно було виконано роботу, розкрито тему, в якому напрямі можна було б вивчати її далі.
•   „Експрес-тести” – учні вибирають один варіант відповіді з кількох запропонованих.

Географія 10 клас. Тема. Населення та політична карта світу

1.Виберіть країни, що мають вихід до Світового океану. (Велика Британія, Іспанія, Німеччина)

2.   Вкажіть найбільші країни світу, площею понад 3 млн км. (Росія, Україна, Китай)

3.   Виберіть країни-монархії. (Кувейт, Японія, Італія)

4.   Виберіть колишні соцкраїни. (ФРН, Чехія, Велика Британія)

5.   Вкажіть азіатські країни. (Туреччина, Болгарія, Китай)

•   „Чомучка” – на цьому етапі запитання „Чому?” може запропонувати вчитель або вони складаються під час попереднього етапу уроку.

- Чому над пустелею завжди безхмарне небо?

- Гори Карпати, Крим, Гімалаї виникли в одну епоху. Чому вони різні за висотою?

•   „Міні-практикум” – виконання невеликого практичного завдання за допомогою карт атласу та підручника.
  • В якому напрямку рухається судно через Суецький канал із Середземного моря в Червоне?
•   „ Детектив” – виправити помилки в тексті.

Тема. Природні зони Австралії.

Поступово на північ і схід  напівпустелі  переходять у савани – величезні країни дерев. За площею савани  в Австралії найменші. Вони розташовані у східній частині материка в умовах субекваторіального клімату, а також у більш сухих районах тропічного та субтропічного поясів на сході та південному заході.  Чітко виражені сухий та вологий періоди. Дощі тут ідуть постійно. Червоно-жовті грунти саван дуже родючі.

•   Відгадай назву.

Учитель зачитує опис географічного об`єкту, а учні повинні відгадати назву. Наприклад під час вивчення теми ”Країни Європи”:

Спадкоємиця великої імперії, з м`яким кліматом і чудовими пляжами, виноградом і оливками, яка дала світові великих художників та мореплавців. (Італія)

Її називають батьківщиною вина, тут виготовляють чудові сири. Будинки мод і парфумерні фірми відомі у всьому світі. ( Франція)

•   Диктант для «шпигуна».

Клас поділений на 5-6 команд. Аркуші з текстом прикріпляються до стін якнайдалі від команди, для якої вони призначені. Кожний з членів ко-манди стає «шпигуном». Він підходить до тексту (стільки разів, скільки по-трібно), читає його, запам'ятовує, по-вертається до команди і диктує їм свою частину. Команди змагаються, перемагає та група, яка закінчить роботу раніше і не зробить помилок (або зробить менше за інших). Цей методичний прийом дозволяє розвивати зорову пам'ять, тренує уважність і відповідальність за кінцевий результат. Можна запропонувати завдання на знаходження об'єктів по географічних координатах або інші подібні вправи.

•    Кубик Блума передбачає й формулювання пізнавальних завдань, які забезпечують досягнення навчальних результатів різного рівня.

Коли учитель кидає кубик, грань, що випала, вказує якого типу запитання слід поставити. Учні орієнтуються на основі питального слова на грані кубика й ставлять запитання, яке з нього і повинно починатися. Наприклад, перелік запитань при вивченні теми «Природні зони Африки» у 7 класі буде таким:
1 – Назви (природні зони материка)
2 – Поясни (як сформувалася пустеля Наміб)
3 – Застосуй (які рослини переважають в гілеї)
4 – Проаналізуй (порівняй пустелю Сахару і пустелю Калахарі)
5 – Запропонуй (як можна врятувати екваторіальні ліси)
6 – Оціни (тобто, вкажи всі «плюси» й «мінуси» проведення «Сафарі» в саваннах Африки).

•   «Геокодер»

Даний прийом є новим і дозволяє перевірити рівень засвоєння номенклатури. Його можна дещо ускладнити: позначити на карті об'єкти, але не вказувати їх назву. Учні самостійно можуть наносити зазначені об’єкти. За умовами завдання, їх треба відгадати згідно опису, який надає вчитель. Учням видається попередньо підготовлений фрагмент контурної карти, на який необхідно нанести у чіткій послідовності перелік вивчених об`єктів, історичних подій тощо.

Цей прийом можна використовувати за двома ступенями складності:

1. Вчитель називає послідовно об'єкт чи подію, а учень має нанести на карту цифру, яка відповідає порядковому номеру завдання та місцеположенню у просторі того, про що йдеться.
2. Учитель надає певні факти про об`єкт чи подію, уникаючи самої назви, а учень в цьому випадку сам має здогадатись, про що йдеться. Умова виконання завдання — правильно визначити про об`єкт за описом, написати його назву та відмітити місцеположення на карті.

Приклади завдань

На уроці географії в 7 класі можна запропонувати школярам такий приклад завдання різних рівнів складності:

•   Прийом «Аукціон» дозволяє актуалізувати вивчені напередодні знання і перевірити їх фронтальним чином.

Приклад завдання: доберіть характеристики та ознаки поняття «Карта».

•    вид зображення земної поверхні на площині;
•    за картою, знаючи масштаб, можна визначити реальну відстань між об'єктами на місцевості;
•    є неточним зображенням, бо не відповідає кулястій формі Землі;
•    в залежності від проекції побудови можуть спотворюватися певні характеристики (кути, площі, відстані);
•    різняться за охопленням (карта світу, карта міста тощо);
•    за картою можна дізнатися загальну інформацію чи вузькоспеціалізовану;
•    карти бувають загальногеографічні та тематичні;
•    в залежності від призначення на карті може бути подана інформація з різною акцентуацією (навчальні, військові, туристичні тощо);
•    карти можуть бути паперові чи електроні;
•    карти можуть бути побудовані в 2D чи 3D-просторі;
•    карта побудована за допомогою спеціального математичного способу перенесення інформації – проекції тощо.
•    Використання корекційно-розвивальних вправ      

Корекційно-розвивальні вправи сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів на уроці, створюють основу для формування навчальних умінь та навичок.

Наприклад:

1. Закресліть зайве з переліку.

1. Дощ, град, бриз, іній, сніг
2. Барометр, опадомір, мусон, гігрометр
3. Бриз, дощ, мусон, вітер
4. Роса, іній, дощ, туман
5. Роса, дощ, сніг, злива

2.Встановити співвідношення:

1.Гілея А) пустельні

2.Саванна Б) червоно-бурі

3.Пустеля В) червоно-жовті фералітні

                                                   Г) підзолисті

Прийом «Асоціативний ряд»

Тема  «Літосфера», можна запропонувати таке завдання:

Приклад завдання: доберіть асоціативний ряд понять до слова «Літосфера» та поясніть їх значення.

Приклад відповіді:

ФЛЮГЕР

   ІНІЙ

  ТРОПОСФЕРА

 ОЗОН

                                    СТРАТОСФЕРА

                                   ФЛЮГЕР

                          КИСЕНЬ

РОСА

ХМАРИ

Відповіді учнів:

Флюгер - за допомогою цього приладу визначаємо напрям та швидкість вітру;

Іній – вид опадів, що випадає з повітря;

5.        Домашнє завдання.

Коли задаю домашнє завдання враховую те, що воно має бути:

• Диференційоване.
  • нанести об’єкти на контурну карту;
  • написати твір-мініатюру, твір-подорож;
  • придумати рекламний ролик;
  • написати пам’ятку туристу, який бажає відпочити на материку, який ми вивчали....
• Випереджальне.
  • підготувати повідомлення на задану тему;
  • знайти матеріал: тексти, ілюстрації;
  • підібрати загадки, прислів’я, приказки.
• Корисне:
  • скласти творче завдання;
  • скласти запитання;
  • підготуватися до конкурсу шпаргалок;
  • скласти сенкан.

Література:

1. Врублевська М.О. Секрети успішного уроку географії. – Харків: Основа 2005р.
2. Гін А. Прийоми педагогічної техніки. – Луганськ, 2004р
3. Довгань Г.Д. Інтерактивні технології на уроках географії. – Харків: Основа   2005р
4. Крилова О.В. Уроки географии. – Москва: Просвещение 1990г.
5. Кобернік С.Г., Скуратович О.Я. Географія материків і океанів. – Київ: навчальна  книга 2003р.

6.Методика викладання географії. – Київ: Редакція загальнопедагогічних газет  2005р

7.Муніч Н., Серебрій В. Я готуюсь до уроку географії. Країни Азії. – Київ:  Редакція загальнопедагогічних газет 2003р.

6.   Ситник О.Ю. Географічні загадки. Тернопіль. Навчальна книга-Богдан, ст13-14

8.Скуратович О.Я. Шляхи підвищення ефективності уроку географії. –  

           Київ: Радянська школа 1991р.

9..http://arhiv-statey.pp.ua

10. https://naurok.com.ua

11. http://www.eco-live.com.ua