"Про користь розділових знаків"

Про користь розділових знаків

Підготувала вчитель-дефектолог

 КЗКОР «Таращанський НРЦ»

Бузиновська Олена Володимирівна

З біографії розділових знаків

  Апостроф -  наймолодший знак нашого письма. З’явився він в українській граматиці і набув правописних прав за радянських часів. Назва знака взята з давньогрецької мови, де означає: кривий, зігнутий, повернутий.

   Кома і крапка – найдавніші розділові знаки. Вони з’явилися в друкованих книгах шістнадцятого століття. Слово “кома“ прийшло до нас з латинської мови. Його значення: кую, б’ю, відсікаю, відрубую, відділяю.

   Крапка – В перекладі з латинської – пунктум. Від цього слова утворилися: пункт, пунктуація, пунктир, пунктуальний, пунктограма. Крапка відображає найбільшу паузу в усному мовленні.

   Тире – слово французьке, tiret – “риска” ,  яке в свою чергу утворилося від дієслова tirer – “тягнути”. Першим застосував цей розділовий знак

М. Карамзін на початку дев’ятнадцятого століття.

Казка про розділові знаки

Чоловік загубив кому і почав боятися складних речень, шукав фрази, щоб простіші. За нескладними фразами прийшли нескладні думки.

Потім він загубив знак оклику і почав говорити тихо, рівно, з однією інтонацією, його вже ніщо не бентежило, не радувало, він до всього ставився без емоцій.

Потім він загубив знак запитання і перестав запитувати, жодні події не викликали його цікавості, де б вони не відбувалися: в космосі, на Землі чи навіть у власній квартирі.

Ще через кілька років він загубив двокрапку і перестав пояснювати людям свої вчинки.

Врешті у нього залишилися одні лапки. Він не міг висловити жодної власної ідеї, весь час тільки когось цитував — так він зовсім розучився думати і дійшов до крапки.

Бережіть розділові знаки!

Відгадай

З однієї ми родини

від Андрія до Ярини.

Як по одному, самі,

ми буваємо німі,

хоч і маєм різні назви

й добре знаєте всіх нас ви.

Певним станемо рядком —

заговоримо ладком.

Ми — писемності основа.

А без нас ніхто ні слова!

Що це таке? (Алфавіт)

Маленька, менша від мачини,

Ні з ким не стану на борню.

А при читанні, коли треба,

Й людини мову зупиню.

Що це таке? (Крапка)

Злита з хвостиком ця крапка,

Невелика, власне, лапка.

Робить паузу, всім знайома.

Як вона зоветься? (Кома)

Я такий же, як знак розділовий,

і відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати ім'я —

зразу стану потрібним і я. (Апостроф)

 Що за знак - стрункий, мов спис,

 Він над крапкою завис,

 Спонука до поклику.

 Хто ж бо він ?  ( Знак оклику)

Він після речення, цитати

 вмостився, схожий на гачок.

 Всіх нас примушує питати,

 а сам ні пари з уст – мовчок.

 Що це таке? (Знак питання)

Вони для речення багато важать

Турботливо обнімуть, як дружки,

Вставні слова й цитату вкажуть,

Давайте ж назвемо їх.

Це -  (Дужки)

Коли твір якийсь готую,

різні речення пишу,

щось, буває, я цитую,

мову вводячи чужу.

Але, любий мій читачу,

як же я її позначу?

Тут уже не допоможуть 

ані коми, ні крапки,

у пригоді стати можуть –

здогадались ви ?     (Лапки)