ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЕФЕКТИВНИЙ СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

ПРОЄКТНА ДІЯЛЬНІСТЬ – ЕФЕКТИВНИЙ СПОСІБ ФОРМУВАННЯ ПРИРОДОЗНАВЧОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

                                                                           Калашник Д.С вчитель фізичної культури Добропільського НВК№7, здобувач освіти 4 курсу, Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» ХОР

     Дехтярьова О.О кандидат біологічних наук, викладач кафедри природничих дисциплін, Комунального закладу «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» ХОР

Сьогодні прийнято вважати метод проєктів одним з найактуальніших і найперспективніших методів навчання.

Оскільки сучасних дітей досить важко зацікавити та мотивувати вивчати чи дізнаватися щось нове, на допомогу приходить метод проєктної діяльності. Адже він спонукає учнів вирішувати поставлену про лему шляхом вивчення і отримання певної суми знань, досліджуючи щось.

На відміну від традиційних заходів, які спрямовані на передачу школярам готового соціального досвіду, проєктна діяльність учнів дає змогу найбільш повно врахувати здібності, потре и та наміри учнів. Проєктна діяльність розглядається нами як чинник розвитку в учнів творчого мислення, формування самостійності, креативності та комунібекальності, як важлива умова становлення особистості у просторі існування.

Перевагами проєктної технології є забезпечення високого рівня знань, компетенції самостійно набувати і застосовувати знання на практиці; залучення кожного учня до активної діяльності; розвиток критичного мислення; формування навичок роботи з інформацією (учні добирають необхідну інформацію, аналізують і систематизують її); вирішення поставлених завдань шляхом співпраці, де кожен виконує різну соціальну роль [3].

Формування природознавчої компетентності учнів початкових класів від увається здебільшого на уроках « досліджую світ», адже цей інтегрований курс включає в се е природничу освітню галузь.

В початковій школі передбачено по 4 проєкти в кожному класі один з яких – дослідницький[4].

Назви проєктів учитель визначає самостійно, відповідно до змісту навчального матеріалу із врахуванням вікових особливостей із запропонованих у програмі варіантів.

Проєктна діяльність молодших школярів передбачає:

1.      Чітке формулювання мети проекту, завдань та планування дій.
2.      Покрокова розробка проекту, з переліком конкретних дій, з вказівкою виходів, термінів, відповідальних.
3.      Вибір форми проектної діяльності індивідуальна, групова, колективна.
4. Пошук інформації, яка потім уде о ро лятися, систематизуватися, узагальнюватися, адаптуватися для подальшого використання.
5.      Результат роботи над проектом - певний кінцевий продукт.
6.      Презентація кінцевого продукту. З’ясування практичного використання отриманих знань під час підготовки та захисту проекту[1] .

До прикладу, у 2 класі, у процесі виконання проєкту на тему « к тварини готуються до зими?» перед дітьми може бути поставлене завдання ознайомитися з життям та біологічними особливостями тварин нашої місцевості, їх значенням у природі. Діти діляться на групи, кожна з яких здійснює літературно-пошукову ро оту по темах « к зимують тварини»,

«Загадки про зимуючих тварин», «Неперелітні птахи», «Чим харчуються тварини взимку».

Під час захисту проєктів діти вчаться слухати один одного, аналізувати чужу думку, зіставляти зі своєю. Оцінюючи інших, діти вчаться оцінювати се е, у них формується вміння жити серед людей.

Найголовнішим у проєктній діяльності є власні дослідження та спостереження школярів, уміння спілкуватися з оточуючими, робити аналіз отриманих знань та висновки.

Саме в процесі проєктної діяльності на уроках природознавства формуються міжпредметні та ключові компетентності.

Провідні вчені, порівнюючи проектну діяльність з іншими видами навчальної діяльності, визначають її перевагу в тому, що мета навчальної діяльності постає перед су ’єктами навчання в опосередкованій формі, приховано. Необхідність її досягнення усвідомлюється учнями поступово, створюється   ситуація   самостійного   досягнення    мети,   що    має   значну особистісну цінність.

Ро ота з методом проєктів на уроках природознавства дає учням змогу по бачити усе розмаїття навколишнього природного середовища.

Плюсами проєктної діяльності є набуття вихованцями таких умінь

•    планувати свою ро оту;
•    використовувати багато джерел інформації;
•    самостійно відбирати й накопичувати матеріал;
•    аналізувати, зіставляти факти;
•    аргументувати думку;
•    приймати рішення;
•    установлювати контакти;
•    створювати кінцевий продукт (фільм, журнал, проект, сценарій);
•    презентувати створене перед аудиторією;
•    оцінювати се е і команду [2].

Проєктна діяльність завершується реальним практичним результатом. Матеріали дослідження оформлюються у вигляді альбому, збірника, плану- карти, фільму, виставки, путівника тощо. Відбувається публічний захист проекту (презентація). За підсумками роботи здійснюється грутовний аналіз проектних дій та виготовленого продукту.

Якщо потрібно, вносяться корективи, дається оцінка, виробляються пропозиції та рекомендації щодо можливого використання проектного продукту [5, с.34-35].

   Ми впевнені , що метод проєктів – це шлях пізнання, спосіб організації                                                      процесу пізнання.

Список літератури

1.       Бай ара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах навчальний посі ник. Київ Веселка, 2008. 334 с.
2.        Єрмаков І. Г. Метод проектів у контексті життєвих результатів діяльності учнів. Проектна діяльність у ліцеї компетентнісний потенціал, теорія    і     практика     Науково-методичний     посі ник     /     за     редакцією С. М. Шевцової, І. Г. Єрмакова, О. В. Батечко, В. О. Жадька. Київ Департамент, 2008. 520 с.
3.    Метод проектів у початковій школі. Київ «Шкільний світ», 2007. 127 с.
4.       Міністерство освіти і науки України. Природознавство. Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів 1–4 класи ве -сайт. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/12.- prirodoznavstvo.-1-4-klas.doc (дата звернення 15.11.2021).
5.      Химерець В. Інновація в початковій школі. Початкове навчання та виховання. 2009. № 11. С. 34–42.