Про реалізацію Концепції НУШ в 5 класі: успіхи та перспективи.

Про реалізацію Концепції НУШ в 5 класі: успіхи та

перспективи.

 Перехід освітньої реформи в середню ланку, який розпочався у вересні 2022 року, наклався на рік повномасштабної війни.  Концепція Нової української школи передбачає оновлення змісту освіти й спрямована на новий освітній результат: формування компетентностей, вміння здобувати і застосовувати знання у нових навчальних та життєвих ситуаціях, реалізацію принципів, зорієнтованих на розкриття особистісних можливостей та інтересів учнів з метою формування успішної, цілеспрямованої та самостійної особистості. Усе це передбачає впровадження в освітній процес нових підходів до навчання.

 В НУШ прислухаються до учнівської думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та бути відповідальними громадянами. Серед її переваг – розвиток емоційного інтелекту, формування комунікативної компетентності (вміння дружити, вибачатися, вирішувати конфліктні ситуації тощо), розвиток співпраці/командоутворення, формування довірчих стосунків.  Головна мета запровадження реформи: виховати “інакше” нове покоління українців.

 Особливості НУШ:

Для учнів: школярі мають багато групових завдань. Тож діти зближуються і не бояться один одного – у таких умовах знання засвоюються легко і, зокрема, учні вчаться спілкуватися та мислити критично.

Для вчителів: учителі отримали більше свободи у виборі методик викладання та кількості годин, приділених тій чи іншій темі. Так, якщо діти не до кінця засвоїли матеріал, можна виділити більше годин для занять. Є і можливість щось пройти швидше, якщо учні все засвоїли.

 У сучасному світі самі знання, які передає вчитель, не такі вже й важливі. Основне – як їх застосувати на практиці. Не можна цього навчитися, лише дивлячись у спину сусіда і в очі вчителю. Для цього потрібно значно більше: десь помилитися, десь посперечатися, десь зробити спільний проект і презентувати його.

 Також Концепція НУШ пропонує впроваджувати інтегроване та проектне навчання. Такий спосіб сприяє тому, що учні отримують цілісне уявлення про світ – адже вивчають явища з точки зору різних наук та вчаться вирішувати реальні проблеми за допомогою знань з різних дисциплін. За допомогою інтегрованих уроків діти в комплексі пізнають навколишній світ, через досліди та спостереження дитина вчиться самостійно здобувати знання та критично мислити.

 Загалом помітно, що учні виявляють інтерес до навчання, активно працюють на уроці, ставлять запитання про нове, працюють зосереджено, виявляють старанність, самостійність під час навчання, доброзичливо ставляться до оточюючих, налагоджена тісна співпраця один з одним, дотримуються правила поведінки, які ж самі й створюють на початку навчання.

 Більшість вчителів і батьків бачить НУШ як школу, в якій приємно навчатись, яка даватиме учням не лише знання, а й уміння їх застосовувати у житті, сприятиме всебічному розвитку, вихованню та, головне, соціалізації особистості, а також плідна співпраця з батьками.

 Перед педагогічними працівниками, які почали викладати в 5-х класах постали нові  завдання та виклики - це ознайомлення з Державним стандартом базової середньої освіти, вибір модельних програм та підручників, створення навчальної програми. Окрім цього, змінився підхід до оцінювання навчальних досягнень учнів, і вчителі мають вміти використовувати техніки та інструменти формувального оцінювання, оцінювати групи загальних результатів навчання та розробляти критерії оцінювання.

Основні виклики в створенні освітнього середовища 5 класу НУШ під час війни:

•    високий рівень тривожності й дітей, і дорослих;
•    зниження працездатності учнів;
•    їхні різні стартові (зокрема й технічні) можливості для навчання;
•    формат навчання;
•    новий зміст освіти, підходи до організації навчання.

 Офлайн-класи дають можливість живого спілкування, обміну енергією, педагог швидше може помітити невербальні сигнали. Тут легше встановлювати правила та спостерігати за їх дотриманням. Натомість онлайн відкриває доступ до ширшого вибору навчальних ресурсів. Тут на перший план виходить індивідуалізація навчання, тобто вибудовування траєкторії індивідуального навчання, коли кожен учень виконуватиме завдання, що відповідають його чи її можливостям. Однак у випадку дистанційної освіти складно створити класний колектив, тому обов’язково потрібно організовувати додаткові неформальні зустрічі для дружнього спілкування.

 Зворотний зв’язок між учителем і учнем за умови асинхронного онлайн-навчання може відбуватися зі затримками, що не сприяє швидкому встановленню довірливого контакту так, як це можливо за очного навчання.

 Але в будь-якому випадку першочергове завдання вчителя – створити клас, який працюватиме на основі спільних цінностей, прозорих правил, поваги та співпраці, а не конкуренції. Це сприятиме не лише зовнішній, але і внутрішній мотивації учнів до навчання.

 Механізм “хочу вчитись” – дуже простий: ми хочемо робити те, від чого отримуємо задоволення (виділяється дофамін). Наприклад, учень зробив проєкт і вважає його надзвичайно вдалим, але він провалюється на загальному обговоренні. Очікування не справджується, дитина відчуває розчарування. Якщо учень вважає проєкт непоганим і натомість отримує захопливі відгуки, дофаміну виділяється чимало й дитина продовжує працювати в тому ж дусі. Коли очікування збігаються з результатом, дитина не перебуває в ейфорії, але відчуває впевненість у своїх силах.

 А от коли учня цікавить проєкт, над яким він працює, то дофамін виділяється, незалежно від оцінки оточення, і з’являються бажання працювати та енергія на цю роботу. Таке зацікавлення виникає, коли клас безризиковий, спрямований на навчання, коли він є абсолютно прозорим, заснованим на цінностях і повазі.

 Працездатність інших людей допомагає збільшити власну. Коли дитина перебуває в середовищі, де всі активно навчаються, спрацьовують так звані дзеркальні нейрони, і вона мимоволі береться за роботу.

 Саме тому основне завдання освітнього середовища Нової української школи – створити спільноту, що навчається, атмосферу безпеки, поваги та взаємодії, де вчитель піклується про учня та допомагає йому / їй розвиватися.

  Реалізація Державного стандарту розпочалася в дистанційному форматі, тому виникло ряд проблем:

- учні були не забезпечені підручниками, тому навчалися за електронними версіями підручників;

- не всі учні вмикають камери;

-не всі учні виконують домашні завдання.Часто за них це роблять батьки.

Рекомендації вчителям-предметникам  у роботі з 5-тикласникамими для подальшої перспективи впровадження Державного стандарту базової середньої освіти
 

1. Враховуйте труднощі адаптаційного періоду, вікові особливості п’ятикласників у виборі термінології, методичних прийомів.

2. Не перевантажуйте учнів надмірними за обсягом домашніми завданнями, дозуйте їх з урахуванням рівня підготовки учня, гігієнічних вимог віку.

3. Стежте за темпом уроку − високий темп заважає багатьом дітям засвоювати матеріал.

4. Налагоджуйте емоційний контакт з класом та з батьками учнів.

5. Ніколи не використовуйте оцінку як засіб покарання учня. Оцінка досягнень повинна орієнтуватися  на успіх, сприяти мотивації навчання, а не її зниженню.

6. Фіксуйте позитивну динаміку в розвитку кожного учня (не порівнюйте учнів один із одним, а порівнюйте певні досягнення сьогодні і вчора).

7. Розвивайте навички самоконтролю, вміння оцінювати  свою роботу й роботу класу. Не бійтесь визнати свої помилки. Постійно аналізуйте свої «плюси» і «мінуси» у своїй роботі.

8. Використовуйте різні методики в групах, парах, індивідуально.

9. Не утворюйте психотравмуючих ситуацій при виставленні оцінок за контрольні роботи, семестрові тощо. Використовуйте оцінки не формально, а з урахуванням особистісних досягнень кожного учня.