Про здоров'я і безпеку на уроках математики

Про здоров’я i безпеку  на уроках математики 

Навчально-методичний посібник для вчителів математики.

Укладач: Леонова Л.М. -  вчитель математики Коростенського міського ліцею № 2 імені В. Сингаївського» Житомирської області           

 В матеріалах представленої роботи розглянуто особливості впровадження здоров’язберігаючих технологій на уроках математики. В роботі висвітлюються методи, прийоми, вправи, які найбільше сприяють зміцненню та збереженню здоров'я дітей, дозволяють активізувати пізнавальний інтерес учнів, підвищують мотивацію до навчання, зберігають  необхідний рівень формування якості знань підтверджують актуальність і практичну значущість обраної теми.

     Методичні матеріали мають практичне значення та можуть бути використані вчителями з різних предметів як  в урочний час, так і в позакласній роботі.

Вступ

Найдорожчим скарбом, яким нагороджує людину природа від народження і на довгі роки життя, є здоров'я. Адже здавна відомою є істина, що значно легше здоров'я втратити, ніж його відновити.

За останнє десятиріччя чітко спостерігаються такі фактори, які впливають на стан здоров'я учнів, а саме: перевантаження навчальних програм, інтенсифікація навчального процесу, недовершеність навчальних програм і технологій, авторитарний стиль викладання, відсутність індивідуального підходу до учнів, недостатня рухова діяльність школярів, вільний час діти все більше проводять за переглядом фільмів, за комп'ютерними іграми. Усе це призводить до гіподинамії, порушення постави,  зору. Сучасна медицина займається не здоров'ям, а хворобами, не профілактикою, а лікуванням. Завдання ж школи – збереження духовного, фізичного, психічного  здоров'я учнів, формування в них відповідального  ставлення до власного здоров'я.

В умовах освітньої реформи «Нова українська школа» важливою задачею є забезпечення наступності між ланками освіти. На це ставиться акцент в педагогічній роботі і в оновлених начальних програмах, в яких виділені чотири наскрізні змістові лінії однакові для всіх предметів, за допомогою яких, навчання стає більш націлене на практику, ніж на теорію.

Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. 

     Наскрізна лінія «Здоров'я і безпека» в курсі математики реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я.

ЗОТ в освітньому процесі

ЗОТ – здоров’язберігаючі освітні технології.

Мета ЗОТ – забезпечити дитині можливість збереження здоров'я під час навчання у школі, сформувати  в неї необхідні знання, уміння та навички щодо здорового способу життя, навчити використовувати отримані знання у повсякденному житті.

Формування здоров’язберігаючої компетентності на уроках математики

Впровадження здоров'язберігаючих технологій потребує від учителя, по-перше, не допускати перевантаження учнів, визначаючи оптимальний обсяг навчальної інформації й способи її надання, враховувати інтелектуальні та фізіологічні особливості учнів, індивідуальні мовні особливості. Намагатися планувати такі види роботи, які сприяють зниженню втоми. Здоров'язберігаючі технології передбачають: зміну видів діяльності, чергування інтелектуальної, емоційної, рухової видів діяльності; групової й парної форм роботи, які сприяють підвищенню рухової активності, вчать вмінню поважати думки інших, висловлювати власні думки, правилам спілкування; проведення ігор та ігрових ситуацій, нестандартних уроків, інтегрованих уроків. У учнів розвинута інтуїтивна здатність чути емоційний стан учителя, а тому з перших хвилин уроку треба створити середовище доброзичливості, позитивного емоційного налаштування. Слід пам’ятати, що психологічний стан і психологічне здоров’я учнів впливає і на фізичне здоров’я.

Велике значення для попередження втоми є чітка організація навчальної праці. На уроках, де більша частина навчальної діяльності пов’язана з класною дошкою, дуже важливо, щоб до початку уроку було зроблено необхідні записи на дошці: завдання для усного рахунку, опитування, можливо, план роботи на уроці. Знаючи весь план уроку, які знання, вміння, навички необхідно набути , який обсяг роботи виконати, учень може обрати ступінь складності завдання, розподілити свою роботу на свій погляд, що формує учня як суб'єкта навчальної діяльності.

Під час вивчення нового матеріалу добре, коли весь матеріал уроку записаний на дошці й при підведенні підсумків уроку є можливість охопити ще раз поглядом виведені формули, співвідношення, графіки тощо. Я вважаю, що необхідно проводити роботу з профілактики стресів. Хороші результати дає робота в парах, групах як на місцях так і біля дошки, де ведений, більш «слабкий» учень відчуває підтримку товариша.              

Ставлення учнів до свого здоров'я, за думкою більшості спеціалістів, є основою здоров'язбереження, так як через мотивацію цього ставлення можна здійснити ціннісно - орієнтовану діяльність дітей та підлітків по збереженню та зміцненню власного здоров'я. У зв'язку з цим пропаганда здорового способу життя через валеологічне та екологічне виховання засобами уроків є складовою у розв'язанні проблеми здоров'язбереження.

Валеологічний супровід уроків математики

В  роботі  вирішення даної проблеми, проводиться через створення на уроках математики умов, що сприяють збереженню та зміцненню соматичного і психічного здоров'я учнів.

Таку технологію пропонує доктор Володимир Пилипович Базарний. Дослідженнями вчених під його керівництвом встановлено: виховання без руху - це розвиток дитини в режимі глибокого розслаблення і згасання тіла. Сидяче положення тіла веде до постійної статичної напруги різних груп м'язів, що викликає різке стомлення учнів, навіть не пов'язане з розумовою працею.

Значить, якщо впровадити в урок форми, методи і прийоми роботи, що включають в себе рухову компоненту, то це призведе не тільки до задоволення природних потреб дитини в русі, що вже позначиться на стані здоров'я дітей, а й до зниження стомлюваності, підвищенню мотивації до навчання, що дозволить зберегти необхідний рівень формування якості знань. Виходячи із завдань, що стоять переді мною, я виділяю три основні напрями в своїй роботі по здоров’язбереженню на уроках математики:

Режим зміни динамічних поз

Режим динамічних поз в середній ланці здійснюється наступним чином. Учитель періодично (орієнтовно через кожні 10-12 хвилин) переводить дітей з положення сидячи, в положення вільного стояння. Найбільш доцільно піднімати дітей тоді, коли вчитель щось пояснює, або коли один з учнів відповідає, а інші слухають.

У зв'язку з цим, навчальні заняття я проводжу в режимі зміни динамічних поз: на початку і в кінці уроку змінюється поза дітей (сидячи-стоячи), тобто при усному рахунку, при усному повторенні або узагальненні матеріалу, діти встають на 2-3 хвилини і працюють на уроці стоячи.

        При усному рахунку також я використовую м'яч. Задаючи приклад, я кидаю м'яч тому, хто буде відповідати. Учень відповідає і кидає м'яч назад. Якщо ж він не знає відповіді на питання, то може кинути м'яч бажаючим відповісти. При такій організації усного рахунку зосереджується увага кожного учня, тому він повинен не тільки зловити м'яч, але і правильно відповісти на запитання. Результатами таких вправ є не тільки активізація пізнавальної діяльності, а й розвиток зорово-моторної реакції, реакції на екстремальні ситуації.

В цілому, запропонований режим істотно підвищує психічну активність дітей на уроці, в тому числі їх навчально-пізнавальні здібності.

Фізкультхвилинки «по Базарному»

Основним засобом боротьби з навчальної втомою учнів, крім гігієнічних вимог, є фізичні вправи. З'ясувалося, що вправи, які активізують м'язовий тонус, а також  почуття тілесної, в т.ч. зорової, координації в просторі найбільш ефективні для зняття втоми. Даний тип вправ полягає в спостереженні очима в положенні стоячи, за заданими траєкторіями з одночасним обертанням головою і тулубом. Відмінні їх особливості:

а) всі вправи виконуються в позі вільного стояння;

б) кожна вправа базується на зорово-пошукових стимулах;

в) у процесі такого пошуку діти виконують одночасні рухи головою, очима і тулубом;

г) тривалість таких вправ 1,5-2 хвилини.

Встановлено, що найбільший ефект з підтримки активності дітей на уроках від цих вправ тоді, коли виконуються вони в середині кожного уроку.

Для активізації дітей можна використати рухливі «сенсорні хрести», картки із завданнями та можливими варіантами відповідей, які розклеюються в різних точках класу і, які діти повинні знайти і використати у своїй роботі.

Наприклад:

При проведенні будь-якої самостійної роботи на уроці в класі  заздалегідь розвішуються варіанти її розв’язків, серед яких один варіант вірний. Учні після виконання роботи можуть перевірити свою  відповідь і знайти правильну.

З метою «пом'якшення» впливу закритих приміщень і обмежених просторів в процесі уроку для розминок і вправ на м'язово-тілесну і зорову координацію, а також на розвиток уваги і швидкості реакції гарних результатів можна досягти, використовуючи спеціальні картки. Вправи поєднують в собі рухи очима, головою, тулубом в позі вільного стояння або сидячи за партою і базуються на зорово-пошукових стимулах. Результатами таких вправ є: розвиток почуття загальної та зорової координації, швидкості орієнтації в просторі. Займають ці вправи не більше 1-1,5 хвилини на уроці.

Вправи для м'язів очей і кришталика

На уроках потрібно намагатися максимально використовувати режим руху наочного навчального матеріалу для зміцнення м'язів ока і кришталика. При даному режимі текст завдання фіксується на спеціальній ручній "держалці". Відповідь учень дає у відповідності зі своєю швидкістю обчислення. Учитель показує «держалку» спочатку з близької відстані, а потім поступово відходить від учня, «примушуючи» при цьому перемикати зір з ближнього на дальнє, тренуючи м'язи ока.

На уроках замість фізкультхвилинок можна застосовувати зорову гімнастику (тренажер Базарного), поєднуючи її з звучанням приємної музики.

Ігрові моменти, які передбачають рухову активність

Для розминок і вправ очей корисним буде  використання ігрових елементів уроку, що включають рухову активність. При цьому учні повинні «зібрати» умову завдання, яке по частинах знаходиться навколо них, здійснюючи повороти голови, тулуба, що підвищує не тільки фізичну активність дітей на уроках, а й ефективність навчально-пізнавального процесу.

Задачі та завдання валеологічної тематики

На уроках математики я використовую завдання, що містять відомості про здоровий спосіб життя. Вони покликані зацікавити учнів питаннями здорового способу життя людини, а вчителю по ходу виконання завдань можуть допомогти у систематизації знань.

Завдання засновані на фактичному матеріалі і складені таким чином, щоб учні звикали цінувати, поважати і берегти своє здоров'я. У ході розв’язування завдань учні дізнаються багато нових фактів про своє тіло, особливості його існування та розвитку на різних етапах життя, можуть поглянути на основні життєві процеси очима математика.

Математичний зміст завдань відповідає проходженню програми протягом навчального року, завдання різноманітні за змістом і рівнями складності і дозволяють використовувати матеріали на різних етапах уроку.

Висновок

Отже, практика  роботи показує, що впровадження в урок форм, методів і прийомів роботи, що поєднує розумову діяльність з фізичною активністю, призводять не тільки до зміцнення та збереження здоров'я дітей, але  і дозволяє активізувати пізнавальний інтерес учнів, підвищує мотивацію до навчання, зберігає необхідний рівень формування якості знань.

Такі уроки виховують, стимулюють у дітей бажання навчатися, бути здоровими, вчать їх відчувати радість від досягнень, викликають у них позитивну с амооцінку.

 Література

1. Баран О. І. Математичні мініатюри. — К.: Ленвіт, 2007;
2. Бевз Г. П. Математика: Підручник для 6 класу. — К.: Генеза, 2006;
3. Губа Л. А. Нетрадиційні уроки математики. — Х.: Основа, 2006;
4. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. – К., Постанова Кабінету Міністрів України №24 від 14.01.2004;
5. Ензельт О. Уроки математики у 6 класі. – Т., Підручники і посібники, 2007;
6. Корнієнко Т. Л. Тиждень математики в школі. — Х.: Ранок, 2008;
7. Крицман В.А., Станцо В.В. Энциклопедический словарь юного химика. – М., Педагогика, 1990;
8. Малахова Р.С. Целебные растения: Справочник. – М., РИПОЛ КЛАССИК, 2002;
9. Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С. Математика: Підручник для 6 класу. – Х., Гімназія, 2006;
10. Солодченко Л.І. Розвиток життєвих компетентностей на уроках математики: на основі принципу історизму та прикладної спрямованості. – Т-Х., Ранок, 2011;
11. Типова освітня програма закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня,затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 405;
12. Стадник Л. Г. Математика. 6 клас: Плани-конспекти уроків. — Х.: Веста, 2005;
13. Чижова О.І. Самостійні роботи з математики 5/9 класи. – Х., Основа, 2005.