Проблема влади грошей в житті людини у творах І. Карпенка-Карого «Хазяїн» та Оноре де Бальзака « Гобсек»

Тема:  Проблема влади грошей в житті людини  у творах І. Карпенка-Карого «Хазяїн» та  Оноре де Бальзака « Гобсек».

Мета: ввести учнів у творчу лабораторію письменників,розкрити проблематику творів, сутність соціально-історичної зумовленості особистості героїв, глибинну суть характерів; розвивати навички  аналітичного мислення, аналізу художнього тексту; виховувати широту мислення, художнього аналізу, толерантність.

Тип уроку: узагальнення та систематизації.

                               Усі рвуть , де тільки можна зірвати, а я буду дивитись

                                та досліджувати, як люди багатіють?

                                Я не такий ! Завидують тільки недотепи!

                                                                                                І. Карпенко-Карий.

                                                     Гроші –  головний закон світу.

                                                                                                       О. де  Бальзак.

Хід   уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1.Технологічний прийом «Лови помилку» в біографіях письменників.

Біографія  Оноре де Бальзака.

1.Письменник змінив прізвище Бальса на Бальзак.( Це зробив батько             

    письменника.)

2.У Вандомському коледжі , де вчився хлопець , дозволялося вільно почувать себе.(Панували сурові правила.)

3.Із 1816 року Бальзак вивчав економіку як вільний слухач економічного факультету. (Вивчав право як слухач юридичного факультету.)

4. Першим великим твором був роман «Кромвель» (Трагедія у віршах.)

5. Подібно до Віктора Гюго, він примусив світ рухатися по орбіті Франції.(Подібно до Наполеона.)

6. Славу письменнику принесла багатотомна епопея « Людська трагедія».(Людська комедія.)

7. У 1832 р. Бальзак отримав листа з Одеси за підписом «Туземка» («Іноземка».)

8. Листування і поодинокі зустрічі з Евеліною Ганською тривали 20 років.(18 років)

9. «Європа втрачає у ці дні велику людину» -  сказав з приводу смерті Бальзака Гюстав Флобер. (В.Гюго)

10.Письменник тричі побував в Україні.(Двічі.)

11. Життя українських селян сприйняв як трагічне і безправне.(Як ідилію.)

12. «Музейна» кімната Бальзака знаходиться у Києві.(У Верхівні під Києвом.)

Біографія   Івана Карпенка-Карого.

1.Івана Карпенка-Карого називають другом української комедії.(батьком)

2.Справжнє прізвище Карпенка-Карого:  Тебілевич (Тобілевич.)

3. Молодь Єлисаветграда ставить п'єсу «Назар Стодоля» Квітки-Основ'яненка, де І.Карпенко-Карий грає роль Гната. («Назар Стодоля» Т.Шевченка.)

4.Іван Карпович з дружиною Надією прожили до старості. (Надія померла молодою.)

5.Хутір, який дісталася йому у спадок від покійної дружини, він назвав Віра. (Надія.)

6.Другу дружину І.Карпенка-Карого звали Марія.(Софія.)

7.Доля відмірила драматургу 52 роки (62.)

8.Помер Іван Карпович у Варшаві (в Берліні.)

9.Хутір Надія знаходиться у Вінницькій області.(Кіровоградській.)

10.Іван Карпенко-Карий зіграв ролі у власних творах: Пузиря («Сто тисяч»),Калитку («Хазяїн»), Мартина Бурулю («Мартин Буруля»). (Калитка «Сто тисяч», Пузир «Хазяїн» .)

11.Трагедія «Сава Чалий» розкриває проблему влади грошей над людиною. (Проблему зради.)

12.У комедії «Хазяїн» головним героєм є Мартин Боруля. (Терентій Пузир.)

2. Складання порівняльної таблиці за змістом творів.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Дослідити , як у вивчених творах розкривається проблема влади грошей в житті людини.

ІІІ. Оголошення теми, мети уроку

ІV. Робота над темою уроку

1.Робота з картками ( в групах). Повість Оноре де Бальзака «Гобсек»

 Картка №1

«  Йдеться про лихваря. Не знаю, чи зможете з моїх слів уявити собі обличчя цього чоловіка , що його з дозволу Академії , назвав би «місячним ликом» , так його жовтава блідість скидалася на колір срібла, з якого облупилася позолота. Волосся в мого лихваря було гладеньке , акуратно причесане, із сивиною попелясто-сірого кольору. Риси обличчя, незворушного, як у Тайлерана, здавалися відлитими в бронзі. Оченята, жовті, як у куниці, були майже без вій і боялися світла, але дашок старого кашкета надійно захищав їх від нього. Гострий ніс, подовбаний на кінчику віспою, скидався на свердлик, а губи були такі тонкі, як у алхіміків або старих карликів, зображених на картинах Рембранта і Метсю. Розмовляв він завжди тихим , лагідним голосом і ніколи не сердився. Вгадати його вік було неможливо:я ніколи не міг збагнути, чи то він завчасу постарів, чи зумів до похилого віку зберегти молодість».

  Картка№2

 «Гобсек... шахрай , що здатний зробити доміно з кісток рідного батька; він чи то єврей , чи араб, чи грек, чи циган – у кожному разі, обікрасти його нелегко, бо він зберігає свої грошики в банку»

Картка№3

«Щоб урятувати Максимові життя, а заразом і моє щастя, я пішла до одного лихвар я- та ви знаєте цього пекельного виплодка, цього безжального Гобсека –  й продала йому фамільні діаманти, що ними так дорожить пан де Ресто»

Комедія Івана Карпенка-Карого «Хазяїн».

Картка №5

Феноген

«Двадцять п'ять! Якби не давали, то я б і не брав.А коли дають-бери! І сам хазяїн наш всіх научає: з усього ,каже,треба користь витягають, і так робить від юних літ,а тепер має міліони. Чом же мені  не тягнуть ,щоб і самому стать хазяїном. Та я й  не тягну-дають. Тут гріха немає!»

Картка№2

Маюфес.

«Чия земля?»-питаємо. «Терентія Гавриловича Пузиря». На другий день знову питаємо: «Чия земля?»-«Терентія Гавриловича». І тілько на третій день надвечір, почалась земля Гаврила Афанасійовича Чобота. Ха-ха.Княжество! Ціле княжество.»

Картка№3

Ліхтаренко.

« Терентій Гаврилович , ви тільки не гнівайтесь, а розсудіть гарненько. Будемо так говорить: ви мені дасте великий шматок сала, щоб я його одніс у комору! Я візьму те сало голими руками, і однесу сало в комору, і покладу : сало ваше ціле, а тим жиром, що у мене на руках зостався , я помастю голову- яка ж вам від цього шкода?»

Картка №4

Пузир.

«Чудні люде! Голодних годуй, хворих лічи, школи зводь, пам'ятники якісь став. Повигадують собі ярма на шию і носяться з ними, а вони їх муляють, а вони їм кишені продирають. Чудні люде!»

Картка №5

Золотницький.

« Ах ти, нещасна, безводна хмара! І прожене тебе вітер над рідною землею, і розвіє, не проливши і краплі цілющої води на рідні ниви , де при таких хазяїнах засохне наука, поезія і благо народа!!!»

Картка №6

Петро (робітник)

«Згляньтесь, пані і панно! Хіба це хліб? Це потембос! Пополам з половою, поки свіжий, то такий гливкий, що тілько коники ліпить, в горло не лізе, заліпляє пельку, а зачерствіє, тоді такий твердий, як цегла,-і собака не вкусе».

2.Театралізація (уривок з твору «Хазяїн» І.Карпенка- Карого)    

Дія І. Ява  ХІІ

Пузир і Феноген.

Феноген. Ось газети і листи з вокзала привезли.

Пузир. (бере листи) Поклади газети на столі , увечері Соня прочитає. (Читає лист)

Пауза.

Пузир. (читає) Феногенушка! (Встає). Знай наших! Получив орден Станіслава другої степені на шию-а?

Феноген. (цілує його в руку) Слава богу!(витирає сльози). Покійний батюшка порадується на тому світі!

Пузир. Не дурно пожертвував на приют. Восени поїдемо на засіданіє в земський банк- нехай всі ті, що смілися з мого кожуха , губи кусають!

Феноген. Так ви зробіть собі , Терентій Гаврилович, нову хорошу шубу і хороший сіртук , бо орден буде у вас на шиї, а кожух зверху, то нас знову швейцар виганятиме з прихожої, як торік виганяв.

Пузир.Я розхристаюсь, як будемо входить; тільки на поріг , а тут йому перед самим носом блись- орден! Ну, та й швейцар мене тепер пізнає. Дався я йому взнаки: пам'ятаєш , як молив потім, щоб я його простив- у руки цілував, навколішки ставав.

Феноген. Перше опаскудив, на сміх усім кинув, а потім просив...Такого хазяїна виганяв з прихожої , прийнявши за старця, а все через кожух. Старий він, тридцять літ носите, дуже торохтить і сильно  лоєм тхне.

Пузир: Ну, гаразд. По случаю ордена зроблю шубу з лисичого хутра.

Феноген: Єнот краще!

Пузир: Ну, єнот!

2. Прийом «Дерево рішень».

3.Характеристика персонажів.

ІV. Підсумок і систематизація

1.Скласти  сенкан за образами героїв  творів .

2.Робота з епіграфами.

3.Слово учителя.

  Письменники у своїх творах  розкривають головну проблему суспільства - владу грошей над людьми. «Гобсек» та «Хазяїн»- це не лише історїї життя окремих людей, але й аналіз суспільства ,в якому вони живуть.