Проект - " Квіти - це поезія, квіти - це краса!"

1 –й учень.

Яка прекрасна і велична наша українська земля! Вона багата безкрайніми просторами ланів. Зеленими пущами, чистим повітрям Карпат. Ми дуже любимо свою землю.

 

2 –й учень.

 Невід’ємними частинами її багатства і краси, без яких нам не прожити, є квіти.

 

1 – й учень.

 Квіти – вічні супутники нашого життя. Вони покращують нам настрій, надихають на творчість поетів, письменників, художників, композиторів – творити прекрасне, душевне, казкове.

 

2 – й учень.

 Працюючи над проектом  «Квіти – це поезія, квіти – це краса!» -

ми дослідили, що митці описували красу квітів  у  різні пори року: весна, літо, осінь, а зима – це відпочинок для всієї природи. Ми підготували поезії поетів, що передають чарівність, красу, ніжність квітів. Малювали в петриківському стилі, - створюючи казкові (стилізовані) квіти. Спостерігали за квітами, що

мають здатність передбачати погоду. Шукали цікаві факти про квіти. Створили міні -  книгу «Квіткова вітальня».

 

Поезії весни (слайд).

 

1 – й учень.

 Полями і ярами, лісами і луками в зеленому одязі йде по рідній землі весна-красна. То посіє дрібненький теплий дощик, то погладить всі дерева і кущі  легеньким вітерцем, то розкидає скрізь перші замріяні квіточки.  Їхня краса здатна зачарувати людину, а життєдайна сила – вилікувати її. Хай же квітнуть вони ніжним цвітом нам на радість і добро!

 

 

         Пісня проліска

Я – перша квіточка весни,

Я пролісковий цвіт.

Я пережив зимові сни.

І знов родивсь на світ.

 

У мене очі голубі,

Такі, як неба синь.

Росту між кленів, між дубів,

Люблю і сонце, й тінь.

 

Зелені рученьки мої

Листочками зовуть.

Я полюбив ліси й гаї,

Живу я здавна тут.

 

І вірю: люблять всі мене,

Як весну золоту,

Бо знають, що зима мине,

Коли я розцвіту.

                               М. Познанська

 

 

 

        Конвалії

Дрібнесенькі дзвіночки.

Неначе воскові,

Нанизані рядочком

На довгому стеблі.

 

І ніжно – запашненькі,

Найкращі із квіток,

Конвалії біленькі

Зовуть нас у лісок.

 

 

  

         Барвінок

Біля хати у садку,

Під кущами в холодку

Я барвінок посадила,

Поливала кілька днів.

 

Він розрісся любо – мило,

Аж до снігу зеленів.

А сьогодні, диво з див –

Наш барвіночок зацвів!

 

Рясно – рясно, мов озерце

Синє – синє навесні,

Аж на серці, аж на серці

Стало радісно мені!

 

Хто заходить до двора.

Чи старі, чи дітвора,

Всі в садочок заглядають,

Бач, барвіночок зацвів!

І питають, і питають:

 - Хто ж садив його, глядів?

 

 

       Біля квітки

Навесні в гайок піду

Першу квіточку знайду,

Біля квіточки помрію.

І вона всміхнеться

До мойого серця.

                           П. Король

 

 

2 – й учень.

 Ось музика ніжна у лісі лунає,

          Весна всі квіти у хороводі збирає.

Цей розмай нам дарує чарівну красу,

П’ють комахи з пелюстків цілющу росу.

 

 Танець «Вальс квітів».

 

Поезії літа (слайд).

 

 

2 – й учень.

 У сяйві сонця, свіжій зелені трав, яскравій і духмяній строкатості квітів настає літо, найулюбленіша всім пора року. З високого синього неба лине пісня жайворонка. Розкішним килимом квітів і трав посміхається земля. Чути гомін бджіл…

 

Вистава

 

Акація і Бджола

(за мотивами оповідання В. Сухомлинського)

Дійові особи:

Ведучий

Бджола

Бджілка

Ромашка

Троянда

Джміль

 Акація

Кульбаба

 

Ведучий. Раненько прокинулись бджоли у вулику. Вилетіли з нього, кружляють навколо. А одна маленька Бджілка підлетіла до старшої Бджоли та й питається.

 

Бджілка. А куди ми сьогодні полетимо нектар збирати? Знову на гречане поле, як учора?

 

Бджола. Ще не знаю, Бджілко. А  що, як піде дощ? Полетиш на гречку по скляночку нектару – і попадеш під зливу.

 

Бджілка. Треба квітів попитати. Вони наші друзі, підкажуть нам, чи буде дощ.

 

Бджола. Гаразд, я так і зроблю.

 

Ведучий. Полетіла маленька Бджілка до Ромашки та й питається в неї.

 

Бджілка. Ромашко, Ромашко,  скажи – но, чи буде сьогодні дощик, чи ні?

 

Ромашка. Не знаю, Бджілко, спитай у когось іншого.

 

Ведучий. Полетіла Бджілка далі по садочку. Підлетіла до Троянди.

 

Бджілка. Скажи мені, Трояндо, будь ласка, чи буде сьогодні дощ, чи ні?

 

Троянда. Ой, бджілко, не знаю. Але я дуже на нього чекаю – пити хочеться.

 

Ведучий. Полетіла Бджілка далі. Бачить – Кульбаба біля стежки росте. Підлетіла до неї, питає.

 

Бджілка. Кульбабочко, люба, скажи – но мені, чи буде сьогодні дощик, чи ні?

 

Ведучий. Мовчить Кульбаба, нічого не говорить, бо закрита у неї квіточка, не чує вона маленьку Бджілку. Аж тут кошлатий Джміль почув, про що Бджілка у Кульбабки питала, та й каже.

 

Джміль. Лети,  мала, спитай в Акації. Вона знає. Перед дощем у неї багато нектару, а перед сухою погодою – немає.

 

Бджілка. Дякую тобі,  Джмелику, полечу до Акації.

(Летить до Акації). Підкажи мені, будь ласка,  Акаціє, чи буде сьогодні дощик, чи ні?

 

Акація. Заглянь – но, мала у мої кухлики для нектару, то й дізнаєшся.

 

Бджілка (заглядає у квіточку). Ой, повні кухлики, отже дощ буде. Далеко летіти не можна. Та й навіщо летіти, коли Акація перед дощем радо пригощає солодким нектаром.

 

Ведучий. Набрала Бджілка солодкого нектару та й понесла його до вулика. А там її зустріла стара Бджола.

 

Бджола. Ну  що, тепер знаєш, в кого питати про погоду?

 

Бджілка. Так, знаю, в Акації треба питати.

                  Ось і літній дощик починається!

Теплий дощику, іди,

Веселіше припусти

На жита молоді,

На дерева,  і кущі.

На розкішні квіти,

Теплий дощику, іди!

 

Виконання музичної п’єси «Дощик» ( музичний  інструмент акардион).

 

Віночок з літніх квіточок

 

                 ***

Поспішайте, любі діти,

Вибирайте гарні квіти!

Ви побачите в саду:

Мак, майорці, резеду,

Чорнобривці й нагідки,

І калинові квітки.

 

А в долині, а в долині

Там дзвіночки ясносині

І кульбабки на горбі.

Що ти вибереш собі?

                           К. Перелісна

 

 

Батьківська хата

Намалюю маму,

Намалюю тата.

Оце вам садочок,

А це наша хата.

 

Біля хати – квіти:

Мальви та жоржини.

Ніби сонце сходить –

Соняшник за тином.

 

 

    

   Ромашки

Стоять ромашки в полі

У вранішній росі.

І жовтими очима

Всміхаються мені.

Над ними кольоровий

Метелик все літав.

Мов віялом тихенько

Він крильцями махав.

Голівками кивнули

Метелику квітки.

Грайливо затремтіли

Біленькі пелюстки.

 

Виконання пісні ( Слова А. Чудовець, музика М. Вемедері « Ромашки»).

 

Поезії осені (слайд).

 

 

2 – й учень. 

Осінь… дивовижна пора. Скількох поетів надихала вона, скільки художників написали її портрет, скільки музик тужило по ній. І ми незвичайне побачили в ній.

 

 

Тихо – тихо. Сонце гріє,

Шле тепленькі промінці.

Різне листя пломеніє,

Наче сонечко в руці.

Де–не–де  зоріють квіти –

Он ромашка зацвіла.

Пізні квіти, наче діти,

Повернулись до тепла.

А тепла й не так багато,

Скоро – скоро задощить…

А сьогодні ніби свято –

Все у золоті стоїть.

 

 

Я весела Хризантема,

 Шепочу я восени:

Хоч і холод ми цвітемо

І веселі бачим сни!

 

 

В капелюшок пишний вбрався

І морозу не злякався,

Невеличкий цей сміливець,

Золотавий чорнобривець.

 

 

Я – айстра. Хоч сумна, але багата

На різні форми, різні кольори.

Мене з любов’ю прийме кожна хата,

Мене так гріє сонечко згори.

А сум –  за тим , що літо догорає

І хмари насуваються сумні.

 

 

Щедра Осінь і багата

З подарунками прийшла,

Квіточок своїх багато

Із собою принесла!

Осінні квіточки, виходьте,

Таночок свій заводьте!

 

Танок  квітів.

 

Петриківський розпис ( слайд).

 

Квіти – це історія нашого народу.

У наших предків були звичаї. Вони вірили, що квіти мають душу і ставитися до них треба, як до живих істот.

Дуже любив наш народ квіти, тому:

• вишивали рушники, скатертини;
• засушували і робили напої, відвари;
• розмальовували печі, стіни оселі, посуд.

Отож, ми , як майбутні художники спробували намалювати квіти у петриківському стилі.

 

Виставка дитячих робіт.

 

В основі петриківського мистецтва є любов до рідної землі, сприйняття рідної природи.

 

Петриківський розпис виконував роль оберега. Люди вірили, що в красі є духовна сила, чари, і тому вікна і двері хат вони розписували магічним орнаментом, який захищав господарів. Це давня традиція.

 

 Ніби і прості малюнки, але за ними стоїть довга кропітка праця художників.

 

 У традиційному петриківському розписі переважають червоні і зелені фарби. Цікаво відзначити, що пишуть майстри від себе, а не до себе.

Склад суміші для малювання: це добре перемішані клей «ПВА» з яєчним жовтком, фарба, вода.

 

 Крім художників, брали участь у розвитку петриківського розпису – кішки! М’яку шерсть кота намотували на паличку і робили таким пензликом дуже складні візерунки. І якщо на вулицях села бачили кішку з вистриженими боками – не дивувалися: мистецтво потребує жертв.

 

Майстри петриківського розпису – Федір Панко та Василь Соколенко.

 

Дивовижно змальовувала  квіти Катерина  Білокур та душевно фантастичні малюнки у Марії  Примаченко.

Квіти непомітно роблять свою велику і важливу справу – надихаючи композиторів на створення прекрасних музичних творів.

 

 

Світ цікавих фактів (слайд).

 

 

Червона камелія – найрідкісніша квітка у світі! Росте у двох місцях на Землі – у теплиці у Великобританії  і в саду у Новій Зеландії.

Венерина пастка (мухоловка) – ця дивовижна квітка – комахоїд здобуває їжу за допомогою спеціальних капканів. Тільки-но муха або інша комаха сяде на пахучий капкан, а він раз – і закриється менше, ніж за 1 секунду!

 

Рафлезія  – ця незвичайна рослина – паразит має найбільші квіти у світі.  У рослини немає ні стебла, ні листків із корінням. Зовні квітка рафлезія схожа на качан капусти і дуже красива, коли повністю розцвіте, чого не скажеш про її запах.

 

Аморфофалус – квітка має неприємний запах, але її незвичайний аромат приваблює комах. Живе рослина близько 40 років, квітне лише кілька разів.

 

Аронник звичайний – має м’ясисте стебло, вкрите коричневими плямками, що надає поверхні рослини вигляду зміїної шкіри.

 

Гігантська водяна лілія з Амазонки є найкрупнішою водяною рослиною. Її листя здатне витримати на собі дитину. Міцні ребра під листям допомагають їм триматися на плаву.

 

Ось такі дивовижні рідкісні квіти!

 

Творча презентація «Квіткова вітальня» (слайд).

 

 

 Працюючи над проектом  «Квіти – це поезія, квіти – це краса» ми створили свою міні – книгу  «Квіткова вітальня». У ній зібрані нами написані вірші, тексти – розповіді,  тексти – описи про квіти.

        Найкращі квіти

Зацвіли луги, діброви

Заквітчали все навколо,

І метелики грайливо

Квітам радісно шепочуть,

Що ніде, ніде немає

Кращих квіточок.

                               Тарас Сениш

 

 

          Перші квіти

Перші проліски цвітуть,

Перші джмелики гудуть.

Це прекрасна й чарівна

В гості йде до нас весна!

                                  Руслан Рзаєв

 

 

         Польові квіти

В полі квіти зацвіли:

Ромашки, маки і волошки.

Сміючись,  веселі діти

Запашні яскраві квіти,

У віночки заплели.

                                   Анастасія Дужик

 

 

Маки

На колосистому полі чарують своєю красою дивовижні квіти маки. Бутончик у них схожий на палке червоне сонечко. Стебельце тоненьке, мов голка. Листочки довгасті, зелененькі. Вони чарують своєю красою бджіл, які збирають нектар. Й виходить дуже смачний мед. Маки занесені до Червоної Книги.

                                                                                                       Вадим Бобович

 

 

Айстри

Айстри – це квіти осені.  Вони цвітуть увесь вересень. Квітки айстри бувають маленькі та великі, з гострими пелюстками. Вони можуть пишно стирчати, наче голки в їжака, а можуть охайним віночком оточувати серцевинку. Квітки  бувають білими, рожевими, фіолетовими, червоними, помаранчевими. Середина в них яскраво-жовта, мов сонечко. Листя в айстр зеленого кольору з красивими фігурними краями.

                                                                                                             Іван Сенич 

 

Конвалія

Конвалія – лісова рослина. Цвіте в травні – на початку червня. Має цікаву будову. На стрункій стеблині схиляються пуп’янки, мов схожі на глечики. Конвалія має два листки і довгі підземні кореневища, від яких відростають нові рослини.

Конвалія – цінна лікарська рослина. Ліки, виготовлені з неї, поліпшують діяльність серця.

                                                                                               Катерина Сапанчук

 

Моя улюблена квітка – троянда

Всі квіти, які ростуть у саду та на клумбах – дуже красиві. Мені подобаються червоні тюльпани, нарциси, прості польові ромашки. Але моя улюблена квітка – це троянда!

Троянду недаремно вважають королевою квітів. Її пелюстки пишні і  водночас ніжні. Солодкий аромат привертає увагу яскравих метеликів, смугастих бджілок. Красуня – троянда росте на довгій стрункій стеблині. Часто ця стеблина вкрита гострими шипами, так вона захищається.

Я всією душею люблю цю квітку та завжди радію, коли бачу її.

                                                                                            Христина Литвинчук

 

Чорнобривці

Український народ здавна приділяє особливу любов та повагу до квітів. Мабуть, немає хати, де б не росли маленькі жовтогарячі чорнобривці. Ці маленькі та тендітні квіточки є національним символом України. Чорнобривці зображені в творах українських письменників   як символ надії на краще.        

                                                                                                     Захар Савенко                                                   

  Виконання пісні (Слова Г. Чубач, музика  Гульнара Азаматова-Бас  «Я люблю у лузі квіти»).

               

1. Є  багато  квіток запашних,

     Кожна квітка красу свою має.

     Та гарніші завжди поміж них

     Ті, що квітнуть у рідному краї.

 

2. Гарно дуже! Від квітів – п’янкий аромат,

Від краси аж душа завмирає,

І нема тут злих і крикливих хлоп’ят,

За пелюстки ніхто не хватає.

 

3. А лунають у лісі пташок голоси,

Їх пісні нам сердечка милують.

А у квітах, у травах є стільки краси!

Хай усі це побачать, почують!

 

    4.  Квіти, квіти солодкі й п’янкі!

         Радість, щастя вони нам дарують.

         А пелюсточки ніжні, духмяні такі –

         Хай красу цю всі люди відчують!

 

   5.  Ніжні квіти дарують нам радість -

        Радість  серцю, душевне тепло.

        Земля стала б сумна та темна,

        Якби квітів на ній не було.

 

6. Нема життя без колосся,

Нема ночі без роси.

Якби в нас не було квітів,

То не знали б ми краси.

 

   7.  Дуже квіти бережіть

        І ніколи їх не рвіть,

        Бо чарівної краси

        Не побачим я і ти.

        Хай вони ростуть у лузі,

        Бо всі квіти – наші друзі.

 

8. Квіти – це історія народу.

Квіти – це наша природа.

       Квіти – це поезія.

       Квіти – це ми!