Проект ЧАРІВНИЙ СВІТ ПИСАНКИ. Презентація

Писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом. О.Довженко. Керівники проекту: Дашковська Г.Г. Коробка О.І.

Поважаю традиції українського народу Захоплююсь історичним минулим людства Хочу знати про історію та символіку писанкарства Люблю народне мистецтво

Пташине яйце, розписане мініатюрним орнаментом, називають писанкою. Назва її походить від слова “писати”, тобто прикрашати орнаментом. Оздоблюються писанки геометричним, рослинним зооморфним (риби, птахи, звірі, людина), пейзажним орнаментами, християнськими символами. Розпис писанок – найпоширеніший вид декоративно-прикладного мистецтва у деяких народів: українців, румун, поляків, чехів та ін. Збереження цього звичаю – свідоцтво безперервного розвитку народного мистецтва, його зв’язку з далеким минулим і сьогоденням.

Звідки ж пішла традиція оздоблювати яйце в Україні? Досліджуючи матеріали археологічних експедицій з вивченням трипільської культури (V-ІІ тис. до н.е.), вчені побачили на кераміці орнаментальні малюнки, які дуже нагадують орнамент на сучасних українських писанках. Так зображена н малюнку богиня Лада дуже нагадує образ Берегині. Їх поєднують благально піднесену догори руки та інші характерні елементи. На території України писанкарство набуло найбільшого поширення за часів Київської Русі Писанка – це символ весни, сонця, повернення природи до життя.

Різновиди писанок За технікою виконання сучасні писанки поділяються на: 1. Крашанки — це яйця, по­фарбовані в один колір рослинними фарбами. Частіше для цього ви­користовують лушпиння з цибулі Залежно від її кількості колір яйця може бути від жовто-коричневого до бордово-коричневого. Щоб мати жовтий колір, роблять відвар із кори дикої яблуні, коріння кропиви. Блакитний та бузковий колір — від ягід та бузини. Для чорного ко­льору використовується кора вільхи та чорнильні горішки дуба. 2. Дряпанки — це крашанки, на яких орнамент видряпано голкою або гострим ножем. Дряпанка з'явилася наприкінці ХІХ ст. Зараз майстри використовують сучасну техніку (бор-машини), щоб викона­ти малюнок на дряпанці. В Чехії та Німеччині дряпанками називають яйця, у яких малюнок витравлюєть­ся кислотою. Яйце вкривається тон­ким шаром воску, потім учнівським пером роблять малюнок і яйце опус­кають у кислоту на кілька хвилин. 3. Крапанки —- для їх виготов­лення на яйця наносять крапельки воску, потім опускають у фарбу. Виймають, сушать, наносять ще раз крапельки воску і знову опускають, але в іншу фарбу. Так роблять кілька разів. Готове яйце має краплі різного кольору: 4. Мальованки — це яйця, які розмальовують акварельними чи гуашевими темперними фарбами. Масляні фарби здебільшого вико­ристовують на яйцях із пап'є-маше. 5. Любительські — їх вико­нують з використанням різного матеріалу (дерева, порцеляни, скла, тканини, металу тощо), оздоблюють насінням рослин, мушлями. 6. Бісерки — це яйця, вкриті візерунком із бісеру. Спочатку їх робили в монастирях. Яйце вкри­вали воском і на нього кріпили бісер. У сучасних бісерках віск замінили клеєм або ж яйце обплі­тають бісером. 7. Власне писанки — ці яйця розписуються спеціальним інстру­ментом (писачком), у якому є роз­топлений віск. Воском робиться ма­люнок, і яйце опускається у фарбу. Потім його виймають, висушують, наносять інший малюнок і знову опускають, але в іншу фарбу.

Підготуємо яєчка - курячі, гусячі, або качині, але обов'язково з чистою і гладенькою шкарлупкою. Якщо до Великодня кілька днів, пишіть по варених яйцях. Такі писанки будуть лежати у святковому кошику поруч із паскою. Коли свято нескоро (писанки пишуть впродовж усього посту), для роботи потрібні видуті яєчка. З них потім можна зробити гарні обереги і подарувати близьким до свята. Видувають яєчка так: кінчиком ножа знизу яйця просвердлюємо маленьку дірочку, потім великим шприцом над мисочкою обережно вдуваємо всередину повітря. Тиск, що утворився, почне виштовхувати назовні вміст яйця. Не поспішайте, щоб яйце не тріснуло! Так продовжуємо до тих пір, поки жовток і білок не витечуть у миску. Тепер потрібно промити шкарлупку всередині водою. Для цього напустіть в неї води, покалатайте і видуйте.

Візьміть яйце. Олівцем легенько намітьте ті лінії, які на малюнку є білими. Вони становлять основу орнаменту. Спочатку потрібно поділити яйце на чотири частини поздовж. Потім робимо поперечний пояс. Вийшло вісім трикутничків. Помітьте в них центри і проведіть лінії до кутів. Якщо потрібно, можна користуватися гумкою, але дуже обережно. Намалювали? Тепер запалимо свічку і візьмемося до...

Символи-обереги Символи-попередження Символи здоров'я та довголіття Символи, що сприяють багатому врожаю

Символи, що лікують Символи, які сприяють народженню дітей Символи кохання Символи сили і витривалості Християнські символи

• Сонце    • Хрест  У християнстві хрест - символ страждання, смерті й воскресіння, яким церква все починає, благословляє і освячує. Найголовнішим у наших предків був культ сонця • Триріг, або триніг Один із найстаріших символів сонця, а також знак святого числа "три".   • Свастика, сварга, або ламаний хрест Знак святого вогню, сонця і вічного руху.

   • Ружа, рожа, розета, зірка    Символізує сонце і вранішню зорю.    • Безкінечник, або кривулька    Зображення ТРИКУТНИ­КІВ, РОМБІВ та КВАДРАТІВ пов'язане з куль­том землі, багат­ством, щедрим урожаєм.     • Грабельки, гребінці, трикутнички з гребінцями Знак однієї з найголовніших стихій - води.      • Змій Зображення змія - спіраль - дуже подібне до знака води -безкінечника Належать до символів, що пов'язані з водою. Зображають хмари і дощ. Писанки із грабельками писали в посуху, гадаючи, що написавши цей знак, можна викликати довгожданні небесні води.

   • Олень Символ достатку, багатства. З культом сонця тісно пов'язані культи КОНЯ й ОЛЕНЯ. За леген­дою, у сонця був син у вигляді коня, який возив свого батька по небу. А під землею сонце носив на своїх рогах олень. Оленя також вважали провідником душ померлих. • Кінь В християнстві кінь - образ безстрашного віщуна віри, нестримного, готового до самопожертви.    • Птах Символ зародження життя, родючості, приплоду, достатку, напівземна, напівнебесна істота. Півень вважався провідником Божого сонця й сторожем проти зла, голубки - символом любові, вірності і злагоди. У християнстві птах - символ вознесін-ня до Бога.    • Качині лапки, Божа ручка, рукавичка, дідові пальці

   • Дерево життя, або вазон  За народними віруваннями, посеред раю стоїть велике дерево - Дерево Життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати -Сонце, Місяць і Дощ, або їх християнські заступники - Господь і святі Петро і Павло. Дерево життя символізує також розвиток роду - батько, мати і дитина.    • Сосонки, смерічки, ялинки  Вважаються символами вічної молодості, здоров'я, росту і безсмертя.   • Дубове листя Дуб в українських традиціях завжди асоціювався з силою і могутністю. Особливе місце займає образ БОГИНІ-БЕРЕГИНІ — це символ життя, матері всього живого на зем­лі, це джерело життя та смерті. Наші пращури зображали Берегиню з під­нятими угору руками.

Орнамент – це візерунок, що ґрунтується на ритмічному повторенні його складових елементів. Він може зображувати конкретні форми – листочки, квіти, комах, птахів – з достатньо наближенням до натури і менш конкретні, навіть абстрактні форми – прямокутники, ромби та інші фігури.

Писанок — інструмент, за до­помогою якого наносять воскові або парафінові лінії на поверхню шкаралупи чи покривають воском окремі фрагменти орнаменту. Писачки бувають різні за конструкцією, в залежності від місцевих традицій, але принцип один — це трубочка переважно з металу, що добре втри­мує тепло (мідь, бронза, латунь), прикріплена до палички-ручки, з маленьким отвором в 1 мм. Як писати писанкам. Візьмемо писанок і покладемо до нього маленький шматочок воску. Потім нагріємо лієчку на свічці, поки віск не розтане. Тепер знімемо краплю з носика писачка об підсвічник, чи серветку і спробуємо намалювати лінію на папері. Коли виходить рівномірна лінія, можна починати писати на яйці. Зараз пишемо по лініях, намічених олівцем. Не бійтесь, коли в кінці роботи з писанки зняти віск, слід від олівця зникне. Час від часу необхідно знову підігрівати писачок. Це дозволить підтримувати постійну температуру воску. Добре розігрітий віск дає рівну, гарну лінію. Перегрітий - робить товсту лінію і може капнути на яйце. Коли ж писачок нагрівати недостатньо, лінія буде тоненька, нерівна, віск слабо проникатиме в шкарлупку і під час роботи може злущитися, зіпсувавши малюнок. Не забувайте періодично потрохи підкладати до лієчки віск.

Якщо пишете по видутому яйці, перед тим як його класти в банку з фарбою, крапелькою воску закрийте дірочку, щоб рідина не потрапила всередину. Спочатку фарбуємо в найсвітліший - жовтий колір. Повне яйце зануриться саме, видуте потрібно притримувати ложкою. Коли колір стане достатньо насиченим, дістаємо яйце і легенько загортаємо у серветку, для того, щоб зібрати залишки фарби. Наше яєчко стало жовтим, а під воскові лінії фарба не потрапила. Після того, як яйце повністю висохне, за таким самим принципом продовжимо роботу - замалюємо воском пелюстки, вони в нас будуть жовтими Покладемо яйце в наступну - оранжеву фарбу. Найголовніше - завжди дотримуватися цієї послідовності - фарбувати яйце від світлішого до темнішого кольору.

Легенько нагріваємо писанку на полум'ї свічки і витираємо розплавлений віск серветкою. Якщо яйце видуте, насамперед звільняємо отвір, бо від високої температури повітря всередині розширюється, і писанка може тріснути. Тримати писанку потрібно не над вогнем, а трошки збоку, щоб яйце не закоптилося. Розписану писанку очищують від воску. Для цього її можна покласти у гарячу духовку або потримати біля вогню. Та спочатку треба відкрити отвір, інакше писанка лопне. Не можна тримати писанку над свічкою, бо стане чорною від сажі. Розігріту писанку протирають чистою тканиною. Чисту писанку можна покрити лаком. Раніше її на­тирали олією або шкуринкою від сала.

Писанки В.Таран В хаті на осонні Сяду на ослоні. Сяду я скраєчку - Розпишу яєчко. Нумо, пензлик, потанцюй, Гарно писанку малюй. Буде небо і земля, І ставочок, і поля. Сильний і міцний дубок, А на ньому - яструбок. Буде в мене писанка Про Вкраїну пісенька.

Існує давня легенда про силу писанки: "Колись в холодному вогкому яру, по­серед карпатських гір жив злий дух ПЕКУН. Коли заходило сонце, Пекун виби­рався зі свого яру і полював на людські душі. Що він тільки не робив, щоб пере­манити душу на бік зла! Одних лякав своїм страшним виглядом, інших зваблював зо­лотими дукатами. Але найбільше він лю­бив малих дітей. Якось напередодні Вели­кодня, нечистий мандрував світом, робля­чи свої злі справи. У селі, неподалік Коло­миї,   Пекун  побачив  маленьку дівчинку, що малювала писанку. Зрадів нечистий і кинувся чаклувати. Старався-старався, але нічого не зміг заподіяти дитині. Дівчин­ка так захопилася роботою, що навіть не помітила страховись­ка. Розгнівався Пекун! Вирвав писанку з дитячих рук і помчав до своєї схованки. Дитина плакала, а нечистий радів. Кинувся трощити писанку ногами, аж раптом зі шматочків побитої пи­санки утворились ланцюги і почали обмотувати злого духа. Спробував Пекун вирватись із полону, але чарівні ланцюги міцно обвили змія і прикували до дна його ущелини. З того часу нечистий не може покинути свого яру. Дванад­цять ланцюгів намертво тримають його. Лише слуги - малі чор­тенята - навідуються в світ і приносять вісті. "А чи пишуть лю­ди писанки, чи живуть у злагоді?" - розпитує він слуг. Якщо на світі панує зло, і новини втішні для чудовиська, слабшають кайдани, радіє нечистий, чекає на свободу. Коли ж навпаки на землі панує мир, а люди пишуть писанки, ланцюги міцнішають і Пекун ричить від безсилля. Чекає він, коли люди пересва­ряться між собою, перестануть писати писанки. Тільки тоді не­чистий зможе звільнитися." Для нас це більш подібне на казку, а ось наші предки справ­ді свято вірили в силу писанки. За їхнім уявленням, маленьке розписане яєчко було здатне приносити удачу, оберігати від зла. Писанки, видуті і нанизані на нитку, вішали під образами, щоб у хаті панувала злагода; в хліві, щоб ніхто не зурочив ху­добу.

КАЗОЧКА ПРО ПИСАНКУ Залишивши гніздечко, покотилось яєчко... Та котилось воно недалечко. Квочка з курчатами на подвір'ї гуляла, діток своїх забавляла. — Мамо, он яєчко по стежині котиться, — сказало найменше курчатко.—Ану ж, яке воно на колір? —Біле, як сніг,— сказала квочка. — А сніг який? — спитав півник, бо курчаток взимку ще не було і снігу вони не бачили. — Такий білий, як оте яєчко, що котиться, — відповіла квочка. — Однак скоро Великдень, то ж пофарбуймо яєчко, щоб воно було барвисте, як весна. Закотили курчатка яєчко до своєї хати і взялися його фарбувати. Припустив теплий дощик, потім з'явилася веселочка в небі. Курчатка у веселочки фарб позичали, на білому яєчку малювали. Малювали лапками та писали пір'яч¬ком — і покотилася писаночка зеленим подвір'ячком. Курчатка її доганяли. на крилечках піднімали й дівчинці Наталочці, яка їх зеренцями годувала, водицею напувала, на Великдень подарувала. Зацвіли вишні, чере тні. Став гарний, як писаночка, садочок увесь. І проказала Наталочка: "Христос Воскр ес!" Андрій М'ястківський