Проект "Чортові пальці" - диво чи доказ еволюції

Про матеріал
Проект, присвячений вивченню природи рідного краю. В ньому формується знання учнів про історію рідного краю, розвиваються пізнавальні уміння та навички.
Перегляд файлу

 

Учнівський проект «Юний найуковець»

 

 

 

«Чортові пальці» – диво чи доказ еволюції?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми

На Харківщині є унікальні живописні природні місця, де земля вкрита наче білим снігом, який не тане ні взимку, ні влітку. Але це не сніг, а гірська порода – крейда! Кожен із школярів не один раз тримав шматочок крейди в руках, стоячи біля шкільної дошки. Проте далеко не кожний харків’янин знає про існування в своєму рідному краї дивовижно білих крейдяних гір, які приховують в собі давню історію.

Минулого літа мені разом з батьками пощастило відвідати Національний природний парк «Дворічанський», що знаходиться в Дворічанському районі Харківської області. Територія парку розміщена на крейдяних схилах. На цій білій землі я знайшла коричневі камінці, які нагадували довгі пальці чи зуби якихось тварин. На крейді вони зустрічались поодинці, але все рівно їх було багато. Місцеве населення називає їх «чортовими пальцями». Мені стало цікаво, що ж це за коричневі камінці, схожі на пальці, звідки вони там з’явилися? Чому зустрічаються лише на крейді? Можливо це якась історична знахідка! Відповіді на ці запитання й лягли в основу вибору теми дослідницького проєкту, адже як кажуть без минулого немає майбутнього!

 

Мета проєкту:

  • сформувати та розширити кругозір учнів про історію рідного краю;
  • розвивати інформаційну компетентність;
  • розвивати пізнавальні уміння та навички учнів;
  • формувати комунікативні та творчі здібності дитини;
  • сприяти усвідомленню взаємозв’язку людини з природою;
  • навчити учнів любити та берегти природу рідного краю.

 

Завдання проєкту:

  • вивчити історію утворення крейдяних гір;
  • знайти інформацію в мережі Інтернет та інших літературних джерелах про «чортові пальці»;
  • ознайомитись з міфами і легендами, пов’язаними з «чортовими пальцями»;
  • відвідати Державний Музей природи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна;
  • ознайомитись з викопними рештками крейдового періоду на природничому факультеті Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди.

 

Результати проєкту:

- підвищення рівня культурної свідомості учасників проєкту;

- поширення інформації серед учнів про історію рідного краю, палеонтологічні знахідки.

 

Теоретична частина.

Крейдяні гори – унікальні за своєю природою, так як утворились вони в останній період Мезозойської ери, який саме з цієї причини назвали Крейдовим. Саме в цей період (145-65 мільйонів років тому) на нашій планеті жили динозаври на одному суперматерику «Пангея». З часом суперматерик розколовся на 2 частини – Лавразію і Гондвану, з яких у подальшому через мільйони років утворилися сучасні континенти: Євразія, Африка, Північна та Південна Америка, Австралія та Антарктида. У тих місцях, де в наш час зустрічаються крейдяні схили, близько 90 млн років тому простягалось Туронське море.

Цікавим виявився той факт, що крейда – це залишки раковин вимерлих молюсків, які осідали на морське дно, формуючи так звану осадову гірську породу. Тому на крейдяних схилах нерідко можна знайти раковини молюсків. Деякі з них знайшла і я на крейдяних схилах парку «Дворічанський». Раковини були білого кольору, схожі на ті, що є у сучасних равликів, але дуже дрібні. Я припустила, що коричневі камінці («чортові пальці») також можуть бути вимерлими молюсками. Тому наступним етапом моєї роботи було з’ясувати, що представляє собою моя знахідка.

Як виявилося, «чортовими пальцями» цікавилися і наші пращури у різних куточках світу та складали міфи і легенди. Одна із стародавніх легенд розповідає нам як «чортові пальці» з’явились на нашій планеті. Один чорт разом зі своїми братами вирішив керувати всім світом і розповсюджувати зло. Проте добрі сили дізналися про це і перетворили чортів на неприступні скелі. А їх скам’янілі пальці розсипались по всьому світу.

Язичницькі слов’янські племена називали «чортові пальці» стрілами Перуна або громовими стрілами. Вони вірували в те, що Бог грому пускає стріли з неба під час грозових дощів, які встромлюються в землю і тверднуть в ній. У Китаї їх називають зубами дракона. Люди вірили в те, що «чортові пальці» володіють магічною силою, тому з них виготовляли амулети та інші прикраси.

Взагалі у різних куточках світу «чортові пальці» називають по-різному: пальці диявола, стріли ельфів або свічки гномів, камінь кажанів, камінь Донара, коров’ячий сосок, колпікси тощо.

Проте, ознайомившись більш детально з викопними рештками крейдового періоду під час екскурсії в Музеї природи та на природничому факультеті Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (кафедри біології і зоології), я зрозуміла, що насправді моє припущення було вірним. Ті коричневі камінці були зовсім не «чортовими пальцями» і не будь-якими іншими  міфічними істотами, а справжнісінькими залишками головоногих молюсків – белемнітів. Белемніти заселяли моря і океани в мезозойську еру, свого розквіту набули, як і динозаври, в крейдовий період. Вимерли ці молюски також в один час з динозаврами, приблизно 65 млн років тому.

На крейдяних схилах я знайшла ростри белемнітів – це внутрішні раковини, які й нагадують «чортові пальці». Саме ці частини їх тіла найкраще зберіглись до наших днів. Ростр знаходився всередині тулуба молюску й служив йому скелетом для врівноваження тіла, а також допомагав цим тваринам визначати напрямок руху у морських глибинах. Довжина ростру у деяких видів белемнітів досягала 50 см, а загальна довжина тіла – до 3 м. Ростри, які знайшла я, мали довжину 5-10 см. Внутрішня раковина белемнітів складалася також із фрагмокону та проостракуму, але вони майже ніколи не зберігаються у вигляді скам’янілих рештків, на відміну від ростру.

За зовнішнім виглядом белемніти нагадували сучасних кальмарів і, найімовірніше, були їх предками. Як свідчать палеонтологи, ці вимерлі молюски були хижими тваринами. Як і кальмари белемніти мали чорнильну залозу, рогові щелепи, плавники і щупальця. Белемніти вели водний спосіб життя, жили в морях та океанах.

З белемнітів навіть сьогодні виготовляють різноманітні прикраси та амулети, а також використовують для лікування в народній медицині.

Крейдяні гори унікальні не лише тому, що на їх схилах можна знайти скам’янілі рештки вимерлих молюсків, але й тим, що на них ростуть реліктові рослини та живуть рідкісні види тварин, які не зустрічаються в інших місцях. Тому переважна їх більшість занесена до Червоної книги України. В нашій країні крейдяні схили знаходяться лише в деяких місцях на території Харківської, Донецької, Луганської та Сумської областей.

Наприклад, у Національному природному парку «Дворічанський» можна знайти такі рідкісні види рослин як гісоп крейдяний, ранник крейдяний, левкой запашний, переломник Козо-Полянського, ковила волосиста, дворядник крейдяний, тонконіг Талієва, полин білоповстистий та інші. Серед тварин, занесених до Червоної книги України, тут живуть байбаки, павук ерезус чорний, метелик мнемозина, медянка звичайна, тхір степний, скопа, канюк звичайний, косуля європейська тощо.

Усі мешканці крейдяних гір потребують охорони, оскільки переважна більшість з них перебуває на межі зникнення. Тому в усіх областях України, де зустрічаються крейдяні гори, створені заказники, заповідники та природні парки.

 

 

 

 

 

Практична частина

Серед заходів, які ми здійснили у рамках нашого проєкту, були відвідування Державного Музею природи Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна та кафедри зоології природничого факультету Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Екскурсії здійснювали з метою ознайомлення учасників проєкту з палеонтологічною колекцією викопних рештків мезозойської ери, зокрема, крейдового періоду для поглиблення знань про історію рідного краю.

Як ми дізналися, у колекції окрім белемнітів були представлені також амоніти, брахіоподи, бакуліти, викопні двостулкові молюски та морські їжаки. Серед мікроскопічних скам’янілостей зустрічались раковини форамініфер, коколітофорид, птеропод.

Також в ході роботи над проектом було проведено опитування учнів молодших класів Кулиничівської школи щодо нашої палеонтологічної знахідки та історії рідного краю. Всього опитано 48 учнів 3-4 класів.

Під час опитування учням демонстрували знайдені нами ростри белемнітів та задавали наступні питання:

  1. Як ви думаєте, що представляють собою камінці, які ви зараз бачите?
  2. Що таке, на вашу думку, «чортові пальці»?
  3. Чи знаєте ви, що на території Харківщини є крейдяні гори?
  4. Які заповідні місця рідного краю ви знаєте?
  5. Чи знаєте ви, що раніше на території Харківщини було море?

Результати опитування викладені нижче.

Питання №1. 8 учнів прийняли ростри белемнітів за гільзи від патронів вогнепальної зброї, 19 – за зуби хижих тварин, 15 – відповіли, що це якісь кістки, 5 учнів припустили, що це можуть бути шматки метеоритів, 1 – не зміг відповісти на питання.

Питання №2. 10 учнів не відповіли на дане питання, 26 – припустили, що це пальці чорта або інших міфічних істот, 10 – відповіли, що це амулет нечистої сили (диявола, чорта, відьми, демонів), 2 учні чули, що це можуть бути скам’янілості.

Питання №3. Із 48 учнів лише 3 припустили, що на Харківщині можуть знаходитися крейдяні гори.

Питання №4. 25 учнів відповіли, що не знають заповідних місць у рідному краї, 17 – відповіли, що заповідники на території Харківської області є, але вони не знають, де саме, 6 учнів знають найбільші заповідники України (наприклад, Асканія-Нова), але не знають жодного заповідного місця на Харківщині.

Питання №5. 35 учнів припустили, що на території Харківської області могло бути море, 13 були впевнені, що на Харківщині моря ніколи не було.

 

Висновок

Під час проведення дослідної роботи ми дізналися, що так звані «чортові пальці» насправді не пальці міфічних створінь, а залишки реально існуючих мільйонів років тому тварин. Ті камінці, які я знайшла на крейдяних схилах, називаються рострами. Це частина внутрішньої раковини белемнітів – вимерлих головоногих молюсків, схожих на кальмарів.

Наявність крейдяних гір зі скам’янілостями молюсків свідчить про те, що на території Харківщини багато мільйонів років тому знаходилось море.

Також ми виявили, що крейдяні гори є осередком унікальної флори і фауни, яка більше ніде не зустрічається і тому потребує охорони.

У результаті опитування учнів початкових класів Кулиничівської школи ми пересвідчились, що переважна більшість опитаних не знає про існування крейдяних гір на території Харківщини. Також жоден із учнів не здогадався, що представляє собою наша знахідка. Майже ніхто з опитуваних не відповів правильно, що таке «чортові пальці». Більшість дітей не здогадуються, що на території їх рідного краю є заповідні місця. В той же час, багато учнів знають або припускають, що раніше на території Харківської області багато років тому було море.

Реалізований нами проєкт посприяв розширенню кругозору учнів про історію розвитку природи рідного краю та підвищенню їх інформаційної компетентності. Завдяки проведеним заходам учасники проєкту та опитані учні набули знань щодо особливостей природи та історії Харківщини, а також заповідних місць рідного краю. В той же час необхідно звернути увагу учнів на потребу у подальшій просвітницькій діяльності щодо заповідних куточків Харківщини, а також на необхідність відвідування заповідних місць рідного краю для формування дбайливого ставлення до природи та розширення кругозору дітей.

 

docx
Додано
19 грудня 2020
Переглядів
575
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку