Урок з теми:Планети Сонячної системи

Планети-гіганти

Планети-гіганти-  планети, які мають у своєму складі значну частку газу (водень і гелій). У Сонячній системі це Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун. Планети-гіганти на відміну від планет земної групи не мають твер­дої поверхні, бо за хімічним складом (99 % Гідрогену і Гелію) і густиною ( 1 г/см3) вони нагадують зорі, а їх велика маса спричиняє нагрівання ядер до температури більшої ніж +10 000 °С . Крім того, планети-гіганти досить швидко обертаються навколо осі й мають велику кількість супутників. Період обертання газових планет навколо своєї осі становить 9—17 годин. Газовими можуть бути тільки великі планети, які можуть втримати гелій та водень.

Юпітер

Юпітер - за розташуванням п'ята від Сонця і найбільша планета Сонячної системи. Юпітер виглядає як золотий диск, ледь сплюснутий перпендикулярно до полюсів.  Планету огортає шар хмар, але всі деталі на поверхні Юпітера постійно змінюють свій вигляд, тому що в цьому шарі відбуваються бурхливі пересування, пов'язані з перенесенням великої кількості енергії. Хмари Юпітера складаються з кристаликів і крапельок аміаку.  Найбільш показовою деталлю планети є Велика Червона Пляма, що спостерігається вже більше 300 років. У 1956 р. було виявлене радіовипромінювання Юпітера на хвилі 3 см, що відповідає тепловому випромінюванню з температурою 145 К. У центрі планети - величезне залізокам'яне ядро, яким генерується потужне магнітне поле. Магнітне поле планети виявилося складним і складається ніби з двох полів: дипольного і недипольного. Юпітер має 15 супутників. Перші 4 супутники відкриті ще Галілеєм (Іо, Європа, Ганімед, Каллісто)

                                              Сатурн

Сатурн - друга за величиною, але й найлегша (із середньою густиною 0,69 г/см3) планета в Сонячній системі.   Атмосфера за складом подібна до гелієво-водневої атмосфери Юпітера, хоча метану в ній більше, а аміаку менше.  Сатурн складається із залізокам'яного рідкого центрального ядра яке оточене флюїдною оболонкою з водню, гелію, метану, аміаку і води.  Сатурн оточений кільцями (завтовшки близько 3 км).  Кільця Сатурна являють собою пласку систему з безлічі дрібних супутників планети. У Сатурна відомо 17 супутників. Найбільший супутник - Титан, він також один із найбільших за розмірами й масою супутників у Сонячній системі. Супутник Янус - найближчий до Сатурна, розташований майже впритул до планети. Один із супутників - Феба .  Уран – за розташуванням сьома від Сонця планета. 

                                                 Уран

      Уран дотепер погано вивчений, тому що розглянути його вкрай складно через малі кутові розміри в полі зору телескопа. З цієї ж причини неможливо вивчити і закономірності обертання планети.  Уран дотепер погано вивчений, тому що розглянути його вкрай складно через малі кутові розміри в полі зору телескопа. З цієї ж причини неможливо вивчити і закономірності обертання планети. Уран має 6 супутників, що обертаються по орбітах, площини яких практично збігаються між собою.

                                          Нептун

Нептун - восьма за рахунком планета Сонячної системи і близький аналог Урана, що має ледь більшу масу і трохи менший радіус. Середня віддаленість Нептуна від Сонця - 4,5 млрд. км.  Характеристики Нептуна типові для планет-гігантів, які складаються головно з водню й гелію з домішкою сполук інших хімічних елементів. Нептун має важке ядро, що містить силікати, метали й інші елементи. Флюїдна оболонка атмосфери складається з водню, гелію й метану. Нептун має всього два супутники: Тритон, Нереїда.