Проект до вивчення творчості Л.Глібова

“В Езопа вчіться, добрі люди!” Федр * Підготували учні 6-х класів Сарненського НВК “Школа-колегіум” імені Т.Г.Шевченка Вч. української мови та літератури Турик І.Р.

Дізнатися про виникнення байки у світі та Україні; Дослідити фрагменти біографії Л.Глібова, його байкарську діяльність З’ясувати особливості побудови байки; Проаналізувати, які тварини, квіти, неживі істоти найчастіше змальовуються у байках Л.Глібова.

Для того байка коле під ребро, Щоб виправлять людські заблуди І похвалять красу й добро.

Де зародився жанр байки? Кого вважають першим байкарем? Хто в українській літературі був зачинателем жанру байки? Хто зі світових та українських письменників писав байки? Хто надихнув Леоніда Глібова на створення байок? Коли були написані перші байки? Скільки байок (збірок) написав Л.Глібов? - Опрацювати підручники з української та світової літератури для 6 класу; - Створити публікацію. - За допомогою Інтернет-ресурсів знайти відповіді на запитання; - Створити мультимедійну презентацію.

З чого складається байка? Які ознаки має байка? Чим байка відрізняється від інших творів? - У Словнику літературознавчих термінів знайти інформацію про байку - Створити посібник до теми - Прочитати байки Л.Глібова, виписати імена та образи, які зустрічаються - У Словнику власних імен людей та Українській міфології: енциклопедії знайти пояснення Які образи рослин, тварин, людей чи неживих істот найчастіше використовує Леонід Глібов у своїх байках? Які імена зустрічаються у байках і що вони означають?

- Дібрати ілюстрації до байок Л.Глібова із Інтернету та друкованих видань, коментувати їх; - На основі прочитаних творів Л.Глібова створити власні ілюстрації; - Створити презентацію “Байки очима художника”

Проект групи “Дослідники” Опрацювавши підручники з української та світової літератури для 6 класу, ми дізнались про виникнення жанру байки, світових та українських байкарів

Достовірних відомостей про першого байкаря ми не маємо. Легенда розповідає, що першим байкарем був римський раб Езоп. Першу згадку про нього знаходимо у відомого старогрецького історика Vст. до н.е. Геродота, який називає його рабом з острова Самоса за часів фараона Азаміса. Езопу приписують майже всі сюжети античних байок, які дійшли до нас. Новий літературний період у розвитку байки починається з перших літературних обробок творів Езопа відомими античними письменниками — римським поетом Федром (І ст. н. е.) і грецьким поетом Бабрієм (II ст. н. е.) На Сході байки можна знайти в староіндійській збірці ”Панчатантра”, в арабській літературі - “Каліла і Дімна”.

У центральній Європі цей жанр особливо став популярним у другій половині XVII ст. з приходом у літературу видатного байкаря Франції Жана Лафонтена (1621-1695). «Справжнім своїм торжеством на святій Русі,— з гордістю писав В.Г.Бєлінський, — байка зобов'язана Крилову. Він один у нас справжній і великий байкар». Байка в Україні стала популярною із XVIIст., а утвердилася як жанр у творчості мудреця-філософа ХVІІІ ст.. Григорія Сковороди. Була вона в його збірці "Байки харківські" ще прозовою, але такою мудро-повчальною, що мораль інколи перевищувала фабулу в кілька разів. Відомі байкарі світу:

Зразки байок зустрічаються в шкільних риториках М.Довгалевського, Ф.Прокоповича, Г.Кониського. Байки використовували у своїх «казаннях» І.Галятовський та А.Радивиловський. У перші десятиліття 19 ст. у часи формування нового національного письменства байка була одним із панівних і найпродуктивніших жанрів, який помітно сприяв демократизації літературного процесу. П.Гулак-Артемовський, Л.Боровиковський та Є. Гребінка збагатили жанр байки структурно й тематично. Розквіт жанру в українській літературі пов'язують із іменем Л.Глібова. До байки також зверталися І.Франко, Б.Грінченко, С.Руданський, Олена Пчілка, В.Самійленко та інші. У 20 ст. байки писали В.Блакитиний, С.Пилипенко, М.Годованець, А.Косматенко, П.Глазовий та ін. Українські байкарі

Проект групи “Біографи” - Працюючи з Інтернет-ресурсами, ми дізнались, хто впливав на створення байок Л.Глібовим, їх кількість та збірки

Леонід Глібов народився у с.Веселий Поділ на Полтавщині у родині управителя панських маєтків. У дитинстві Льолик (так усі його звали) був веселим і жвавим. Любив усе красиве, а найбільше — доглядати за квітами. За це його прозвали «королем квітів». Вітаючись із ним, казали: «Здоров був, Льолику, квітчастий королику».

 Мав Льолик і багату творчу уяву: коли слухав казки баби Одарки, перед ним виразно вимальовувались особливості характеру й звички вовків, левів, зайців, лисиць. Йому навіть здавалося, що тварини насправді думають і розмовляють, що серед них є добрі й злі, багаті й бідні.

Навчаючись у Ніжині , Л.Глібов почав писати байки, які здобули визнання товаришів і навіть деяких викладачів; зокрема професор теорії та історії літератури М. Тулов вважав, що «байки Л. Глібова у показі побутового життя українців — цілком самостійна й дуже цінна праця і є великим внеском у літературу».

Перша збірка «Байки Леоніда Глібова», що містила 36 творів, вийшла у Києві 1863 р., але майже весь тираж її був знищений у зв'язку з валуєвським циркуляром. У 1872 р. вдалося видати другу, а 1882 р. — третю, що була передруком попередньої. Спроби надрукувати інші збірки Глібову не вдалися — перешкоджали цензурні заборони.   Розвиваючи традиції І. Крилова, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л.Глібов створив 107 оригінальних байок.

Проект групи “Літературознавці”

Байка – від давньоруської «баять», «баити» – говорити, розповідати. Байка – невеликий за обсягом твір, алегоричного, повчального, гумористичного та сатиричного характеру.

Ознаки байки Алегорія – зображення людських рис і характерів за допомогою образів тварин, предметів, рослин. Без А. перетворюється на казку чи оповідання Сюжетність – розповідь про події (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка) Повчальність Простота Лаконізм

Життєва Сильна Смілива Сучасна Актуальна Викривальна Дієва Правдива

"Езопова мова" – алегорична, не пряма, загадкова мова, уміння говорити натяками, притчами. Її використовували люди, які боролися із владою, революціонери та опозиціонери всіх країн і часів.

Проект групи “Експерти”

Проект групи “Експерти” - неуцтво, глупота («Жук і Бджола», «Осел і Соловей») - брехливість і лицемірство («Диковина», «Лисиця-жалібниця», «Хмелина і Лопух»); - жадібність і заздрість («Шпак», «Жаба і Віл», «Лисиця і виноград»); - лінощі, неробство («Зозуля і Горлиця); - підлабузництво («Цуцик», «Ґава і Лисиця»); - невдячність («Білочка», «Чабан і Комар»); - самовпевненість, зарозумілість, пиха(«Будяк і Васильки», «Вередлива дівчинка», «Гуси»); - боягузтво («Миша і Пацюк»); - хвастовитість («Синиця», «Діток і Вітряки»); пияцтво («Два куми»). Побутові вади, які висміює Л.Глібов у байках:

У байках Л.Глібова зустрічаються такі персонажі: тварини (близько 20); птахи (15); люди; риби (щука); плазуни; комахи ( бджола, муха, комар, мураха, коник); неживі предмети (бочки, свита, камінь); сили природи (вітер); рослини (дерева,трава, кущ) ; квіти (фіалка, сон-трава, півники)…

Які тварини у творах Л.Глібова зустрічаються найчастіше?

ВОВК – символ жорстокості, жадібності, кровожерливості – в загальному, злої сили; ототожнюється зі злим божеством або духом війни та чвар. Він також і втілення підступності – здатен «одягти овечу шкуру», до чого часто вдається, аби досягти своїх кривавих цілей... ЛИСИЦЯ – це традиційно усталений символ хитрощів і підступності. Але це і символ тонкого і вишуканого розуму, насмішкуватості і проникливості.  Лисиця - це традиційно усталений символ хитрощів і підступності. Але це і символ тонкого і вишуканого розуму, насмішкуватості і проникливості. ЛЕВ — цар звірів, символ вищої сили, могутності, влади, величі, закону. Також символізує доблесть, гордість, благородство, справедливість, розум, достоїнство. ОСЕЛ – священна тварина, з іншого боку – символ дурості, неуцтва, уперства, низькості, ненависті, насильства, відсутності  достоїнства,  похоті (рідше Осел розглядається як втілення терпіння, смиренності, помірності, твердості й т.п.) СОБАКА – символ вірного друга, надійного і непідкупного помічника, яким він був для людини протягом багатьох тисяч років. Разом з тим, може бути нерозумним брехуном, ненаситним злодієм. Символіка образів тварин в українській міфології

КІТ - універсальний символ: він може бути і добрим духом житла і посланцем зла; охороняти дитину і виконувати доручення відьми; може ловити мишей і чинити шкоду; в загальному, приносить у дім спокій і сварки. МИША – символ нечистоплотності, диявольська тваринка, тому відноситься до «гадів» або «погані». ВІВЦЯ, БАРАН, ЯГНЯ – у різних міфопоетичних системах має різні символічні значення . Вирізняється великою стійкістю і єдністю – боязкість , соромливість, лагідність, необразливість, пасивність, терпіння, простота, піддатливість, безвинність, м'якість, ніжність, любов, жертовність (жертва). ЦАП – символ скептицизму і недовіри, образний вираз малозначимості. Вона схожа з чортом або чорт з нею (!) - ріжки, борода, копитця. Дуже часто - об'єкт глузування і насмішок. ВЕДМІДЬ – це мудрий, сильний і незалежний звір, який, як правило, нікого не турбує, якщо не турбувати його. У наших слов'янських широтах був царем звірів. Він є господарем лісу, покровителем полювання. Символіка образів тварин в українській міфології

Тварина, що має ім’я У байці “Музики” мавпа має прізвище та ім’я- Малпенко Мартин. Мартин – лат. – «войовничий» , «подібний до Марса». Замкнутий, нерішучий, боязкий. Малпенко – син мавпи, пересмішник.

Імена, що зустрічаються у байках Л.Глібова та їх значення Влас (гр.) –«простий, грубий». Символ грубості, нерухомості, повільності, консерватизму. Кіндрат (гр.) – "широкоплечий". Заступником уважається святий апостол Кодрат, що був у числі 70 учнів, вибраних Ісусом Христом. Святий апостол Кодрат проповідував в Афінах і Магнезії слово Боже. Хома (семіт.) –«близнюк». Ще з часів Христа стало синонімом скепсису, недовірливості і сумніву. Гордій – ім'я фригійського царя, що зав'язав, відповідно до легенди, вузол, який розрубав своїм мечем Олександр Македонський. Воістину позитивна людина: скромна, навіть трохи соромлива, з миролюбним характером, оптиміст . Микола (давньогр.) – "переможець народів". Його відрізняє сила, активність і кмітливість. Панас (давньогр.) – «безсмертний» . Чоловіки з таким ім'ям неконфліктні й добрі. Зовні дуже приємні, скромні й часто нерішучі. Охрім (давньоєвр.) – «родючий, плідний» .

Юнона, Фортуна – у Глібова Фортуниха Домаха ДОМАХА – від латинського domna – «пані», «домова». Смілива, уперта й уразлива. Юпітер(Зевс) – у Глібова Ничипір Громовик НИЧИПІР – від грецького «побідоносець». Життєрадісний, енергійний, любить життя у всіх його проявах, має швидку реакцію. Міфологічні назви в українському перекладі

Образи, що найчастіше зустрічаються у байках Л.Глібова

Проект групи “Художники-ілюстратори”

ВИСНОВКИ БайкИ обрАзи не несуть                Вони лише озвучують, що бачать,                Сторiн життя відображають суть,                З часів Сковороди така їх вдача… — Та чого ви, братчики, смієтеся? Адже се не про бідних баранів, вовків та ослів мова, а про вас самих з вашою глупотою, з вашим лінивством, з вашою захланністю, з усіми вашими звірячими примхами та забагами. Адже ж я навмисне даю їм ваші рухи, ваші думки, ваші слова, щоб ви якнайкраще зрозуміли — не їх, а себе самих! І.Франко Наша гіпотеза цілком підтвердилася