Український рушник
Учень 1:
Із роси живої, із води стрімкої, Із проміння сонця, із небес ясних, Із хмаринок білих, із землі святої Мати-Україна виткала рушник. Учень 2: Той рушник безкрайній візерунком вкритий, Пурпуром калини, зеленню лісів, Золотом колосся стиглого розшитий, Щедрим урожаєм молодих садів. Учень 1: В рушникові тому ниткою до нитки Ніби рідні діти сплетені в одне: Льону із Полісся синьоока квітка Й Вінничини поле соняха ясне. Учень 2: Над Дніпром-рікою тут веселка грає, І трембіти голос чути з полонин. Тут степів Донецьких широчінь без краю Й древнього Херсону сонячні лани. Учень 1: Стиглим виноградом Закарпаття й Криму, Посміхом дитяти, що прийшло у світ, Дивиться нам в очі ненька-Україна, Із благанням щирим: “Діти, захистіть!” Учень 2: І орда ворожа нізащо не зможе Розірвать на клапті той рушник святий, Бо народ — це сила, предки — допоможуть Захистить навіки край коханий свій! |
Учень 1:
Якими різноманітними є рушники: однотонні та різнобарвні, багаті та ніжні, вишиті квітами та геометричним візерунками… Та чи знаємо ми, що за узори насправді прикрашають рушники, якими древніми є їхні основи, що вони означають та чому виглядають саме так.
Учень 2:
Яка сакральна геометрія захована у скарбах бабусиних скринь? Це ж не просто кола, ромби, гілки і спіралі, ці фігури створювались десятки століть тому як унікальні символи. У часи, коли наші предки володіли магічним зв’язком зі світом Природи. Символами Сонця, Землі, Всесвіту, Роду вони малювали свою долю, відтворюючи їх на полотні, виписуючи таємничі древні знаки як заклинання, як обереги, як коди свого роду.
Учень 1:
У давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом – за нього брались у визначені дні, із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю. Цікаво, що тоді жінки не копіювали чужі узори, не відшивали їх з інших виробів чи схем. Їх роботи були індивідуальними. Жінка володіла "мовою" орнаментального письма, де через кольори, лінії, візерунки створювала абсолютно унікальну річ, закодовану на добру долю для себе, чи рідної людини.
Учень 2:
Вишивання не було роботою чи наукою, швидше магією, вмінням передати своє світовідчуття, свою внутрішню енергію, закодувавши її на полотні. Дивовижно, та слово "вишивка" походить від "вишній", божественний і перекладається на грецьку як "космос".
Характерна ознака стародавньої вишивки – її лаконічна довершеність. Тут нема нічого зайвого, кожна деталь не випадкова. Узори вишивок – це особливі письмена.
Учень1:
Представляємо вашій увазі старовинний рушник з домотканого полотна, яке виготовлене з льону. Виконано нитками муліне , червоного і чорного кольору. Це рушник початку 20 ст., його вік – понад 100років. Привезений він із села Куземин, Охтирського району, Сумської області. Автор рушника – Галина Гусак. Виконаний рушник за допомогою таких технік : хрестик, мережка, одинарний прутик і прутик з настилом.
Учень2:
Низ рушника оздоблений оберегом – хвилястою лінією. Цей символ бере свій початок із часів трипільської культури. Вишивальниці різних регіонів України називають його по-різному: на Поділлі кажуть "гесики", на Наддніпрянщині "ключі", в інших місцях "вужі", "s-мотиви". За формою цей знак – половина вісімки (8). Тому йому приписують трактування як "шлях до досконалості". Це знак материнської вологи Землі. Знак води, яка дає життя урожаю. Речі із "ключовими" символами здатні оберігати енергетику людини від негативних впливів.
Учень1:
Внизу рушника зображена калина. У язичницькі часи вона пов'язувалася з вогняною трійцею: Сонцем, Місяцем і Зірками. Тому і отримала свою назву від давньослов'янського назви Сонця - Коло. Ягоди її - криваво-червоного кольору, тому і стала символом людської крові, безсмертя роду. Це дерево - кущ вважається старовинним символом України і славного роду українців. Саме тому на більшості рушників розсипаються і горять кетяги калини.
Учень2:
У верхній частині рушника вишитий орнамент Берегині, який за давністю зображення сягає часів трипільської культури.
Берегиня – дорогий нам символ, поширений по всій Україні. Вона і життєтворча Мати-природа, і жінка-Мати, і Дерево життя. Дерево життя може означати багато важливих для людини явищ: сімейні традиції, зв'язок поколінь, продовження і благополуччя роду, щастя сім'ї, торжество добра в житті.
Учень1:
І при всій своїй величності та могутності скромно прикоренилося у земному горнятку, аби ще раз нагадати, що кожне живе створіння – часточка неподільна і нерозривна загальної системи буття.
Берегине, хто ти? Тебе створив народ такою загадковою, багатоликою та могутньою незнаною квіткою, що тримає в собі материнську силу жінки.
Учень2:
У вишивальному світі існує безліч прикмет, пов'язаних з вишивкою. Так відомо, що вишивка здатна виконувати бажання. З давніх-давен, в узорах вишивки був прихований сенс, вона носила захисний характер. Нитки, з яких зіткана тканина, вважалися нитками долі, а вишивкою їх можна було переплести, прикрасити і значить - змінити долю. Для появи власного житла або поліпшення житлових умов - вишийте будиночок. Він повинен бути зображений повністю, а не тільки його частина. До будиночка повинна вести доріжка, поруч з будинком - квіти. Двері бажано щоб були червоного кольору і відкритими. Дуже добре, якщо у вікнах горітиме світло.
Учень1:
Птахи - це посланці Божого Духу, душі, що оберігають родину. Птахи обов'язково мають сидіти на дереві, Квіти і птахи втілюють основні сімейні цінності - взаємне кохання, вірність, сімейне гніздо, дітей, тому на них краще не ставати ногами.
Вишиті поверх дерева окремі квіточки чи пташки можуть означати предків, які пішли за межу людського буття, але їх душі оберігають Дерево Роду.
Учень2:
На жаль, рушник не зберігся до сьогоднішнього дня у повному розмірі. Проте чудовій майстрині, яку ви всі добре знаєте - Полтавець Ірині Іванівні , вдалося відтворити на полотні стародавні техніки і передати їх майбутнім поколінням.
1