Проєкт " Дозрілі квітки мислення "( роль фразеологізмів у мовленні).

Проєкт “ Дозрілі квітки мислення “

(роль фразеологізмів у мовленні)

Мета: поглибити знання з української фразеології; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності; розвивати вміння аналізувати, порівнювати, робити висновки; розвивати навички самостійної пошукової роботи над проєктом; виховувати повагу до духовної спадщини народу.

Тип проєкту: дослідницько-творчий.

Ключове питання: яким стає мовлення саме завдяки фразеологізмам?

Тематичні питання:

1. Національний колорит української фразеології.
2. Фразеологізми у творчості українських письменників.
3. Гумор як складова фразеології.
4. Влучність та образність фразеологізмів у мовленні.

Шляхи реалізації: робота з додатковою літературою, пошук інформації в мережі Інтернет,  використання ПК, самостійна пошукова та дослідницька робота дітей ; власна творчість учнів.

Форма проведення: урок-проєкт.

Обладнання: фразеологічні словники, ілюстрації до окремих фразеологізмів, мультимедійна дошка, карти самоцінювання.

1. Мотиваційний етап.

Слово вчителя. «Заговори, щоб я тебе побачив», - саме так звучить відомий афоризм. І дійсно, мовлення людини свідчить про те, наскільки вона освічена, начитана, ерудована, чи є ця людина цікавим співрозмовником.  Саме тому кожен повинен дбати про те, щоб його мовлення було змістовним та цікавим. А допоможуть нам в цьому на сьогоднішньому уроці фразеологізми, їх роль у мовленні.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Що таке фразеологія?

Фразеологія – сукупність фразеологізмів у мові, продукт багатовікової мовної творчості українського народу; розділ мовознавства про усталені звороти мови.

2. Які є джерела української фразеології?

•        Народне джерело (повсякденне життя);
•        Біблійні вислови;
•        вислови античного походження;
•        крилаті вислови видатних людей;
•        переносне вживання професійних виразів;

Навести приклади.

3. У яких стилях найчастіше вживаються фразеологізми?

У розмовному та художньому стилях.

4. Лінгвістичне повідомлення учня про класифікаційні групи фразеологізмів за тематикою, побудовою, образними засобами.

ІІІ. Цілевизначення й планування.

1. Оголошення теми уроку.
2. Визначення цілей уроків в парах.

IV. Основний зміст роботи.

Захист-презентація творчого проєкту.

Виступ творчих груп.

1. «Етнографи»: готують повідомлення про національний колорит української фразеології і добирають фразеологізми, які б віддзеркалювали різні сторони народного буття.

Основним і невичерпним джерелом української фразеології є народна мова, що віддзеркалює різні сторони народного буття. Історико-культорологічні, етнографічно-побутові фразеологічні звороти пов’язані з повір’ями, звичаями, обрядами і вживаються для характеристики:

1.     людини та її стану: душа не з лопуцька, кувати вухналі зубами;
2.     поведінки людини: в один гуж тягти, лизати халяви;
3.     соціального стану: бути на ласкавім хлібі, сидіти на чужому возі;
4.     побуту: вітром обгороджений, свищі в борщі;
5.     звичаїв, обрядів, повір’їв: на подзвін не дбати, справляти колодія;
6.     образів живої природи: поки зозуля закує, моркву скребти та ін.

Серед фразеологізмів, що відображають культурологічну цінність комплексно і вказують на якісь звичаї, знаходимо такі вислови, стрижневим словом яких виступає поріг. Поріг для наших предків був символом домашнього вогнища. Саме там, під порогом, жив дух-покровитель - домовий. Коли невістка вперше ходила в хату, вона не мала права ступити на поріг, його треба було переступати. І сьогодні через поріг намагаються не вітатися і не прощатися, не передавати речей. За поріг хати не можна виносити сміття. Так фразеологізм «на поріг не пускати» означає «зачиняти двері до своєї хати, не допустити до якоїсь справи»; переступити поріг чогось – «зважити на щось». Це переосмислене розуміння порогу як  важливої межі, визначає нову якість: на поріг показати – «вигнати», оббивати пороги – «часто приходити до  когось”.

  2.Дослідники: знайти              фразеологізми   в повісті В. Нестайка  “ Тореадори з Васюківки “ та дослідити  їх роль  у творі.

Фразеологізми, що стосуються частин людського тіла.

1. Серце солодко завмирало;  тисячі кицьок

дряпали моє пошматоване серце; серце  теліпалось, як свинячий  хвіст.

2. Очі  , наче тракторні фари.

3. Скосив каламутне, але всевидяче око.

4. У голові було порожньо, як у старця в кишені.

4. Нам'яти вуха.

5. Всунути  носа;  дати по носі.

Фразеологізми - порівняння, що стосуються  тварин.

1.Червоний, мов рак.

2.Причепилося те ім'я,  як реп'ях до собачого  хвоста.

3.Схожий, як свиня на коня.

4.Розлючений, як бик.

5.Сам один, як мишеня під   ситом.

  3.«Карикатуристи»: малюють карикатури, ілюстрації до улюблених фразеологізмів і формулюють питання до них.

    Чому в українській фразеології не миряться собака з кішкою, а не, скажімо, лев із тигром?

Чому за роги беруть бика, а не козу? Не барана? Не корову?

Чому той, кого саджають у калюжу, репетує, ображається?

4.«Письменники»: створюють міні-текст, використовуючи якомога більше  фразеологізмів.

1.Фразелогізми у мовленні наших учителів.

2. Фразеологізми у  мовленні  батьків.

3. Фразеологізми  у  мовленні  однокласників.

IV. Рефлексія «Квітка мовлення».

Слово вчителя. Наприкінці уроку логічно постає питання: яку роль відіграють фразеологізми у нашому мовленні? Спробуймо відповісти на нього образно. На плакаті ви бачите пуп’янок квітки – це наше мовлення. А тепер на пелюстках, які лежать перед вами, напишіть, яким саме стає мовлення завдяки фразеологізмам (від кожної групи дві – три  пелюстки). Прикріпіть їх до плакату і озвучте.

 Ось у нас і розцвіла чудова квітка – наше мовлення, яке завдяки фразеологізмам (їх називають ще «дозрілими квітами мислення») стало

•        образним;
•        влучним;
•        багатшим;
•        добірним;
•        дотепним;
•        емоційним;
•        національним.

V. Самооцінюванння за індивідуальними  картками.