Проект"Інформаційно-бібліографічне забезпечення шкільної бібіліотеки"

Особливості інформаційно-бібліографічного забезпечення шкільної бібліотеки в умовах сучасної школи                                         2019

 

ЗМІСТ

 

 

1.  Вступ                                                                                                                3

2. Основна частина                                                                                               4

3. Висновки                                                                                                17

4. Список  використаної літератури                                                            20

5.  Додатки                                                                                                                                      

  5.1. Посібник «Бібліотечна робота. Виховний аспект»                              23

  5.2. Посібник «Із літератури рідного краю. Частина І. Поезія     Переяславщини»

5.3. Фотозвіт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

У процесі реалізації загальноосвітніх і ви­ховних функцій шкільна бібліотека Переяслав–Хмельницької загальноосвітньої школи №3 здійснює інформаційну підтримку навчальної та освіт­ньої діяльності, прищеплює користувачам на­вички інформаційної культури.

Основними напрямами бібліографічної ді­яльності шкільної бібліотеки є:

а) створення ДБА (довідково-бібліографічного апарату);

б) підготовка посібників безпосередньо в бібліотеці;

в) організація бібліографічного обслуговування, яке включає такі процеси:

• довідково-бібліографічне обслуговуван­ня (виконання разових читацьких запитів та видача різноманітних довідок);

• бібліографічне інформування (система­тична робота, спрямована на задоволення по­точних і постійних запитів читачів);

•   рекомендаційно-бібліографічне обслуго­вування (активне використання бібліотекою рекомендаційних посібників);
•   пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань.

Усі ці процеси тісно взаємопов'язані й вза­ємозалежні.

Інформаційне забезпечення є чи не найважливішим для учня та вчителя, оскільки величезний темп освіти та великий обсяг матеріалу вимагають швидкого орієнтування у навчально – довідниковій літературі. Звичайно, є Інтернет мережа, де можна швидше здобути інформацію. Та не забуваймо, що там, крім корисного, є ще6 багато такого, що не потрібно не тільки знати, але й бачити сучасним дітям, якщо суспільство хоче мати свідомого і вихованого індивіда. У книзі такого не буде. Вона виховує своїм змістом, тим, про що читатиме дитина, відбираючи інформацію на потрібну їй тему.

Особливо актуально пояснити це дітям зараз, коли читацький попит падає, а електронні підручники пропагуються державою.

 

3

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Характер бібліографічного обслуговування педагогів та учнів, його зміст, масштаби зу­мовлюються завданнями, що їх має вирішу­вати бібліотека протягом поточного року, і конкретизуються відповідно до особливостей школи.

Довідково-бібліографічне обслуговування полягає у виконанні різноманітних бібліогра­фічних довідок за разовими запитами чита­чів. Запит приймається в усній або письмовій формі. Бібліографічна довідка містить дані про різні види друкованих документів.

Довідки поділяються на:

1. Тематичні – запити з конкретної теми. Для підготовки використовуються систематичний каталог, довідники, енциклопедії.

2. Фактографічні – конкретні відомості статистичного, хронологічного характеру. Фактографічні довідки виконуються з використанням енциклопедій, довідників, словників, картотек тощо.

3. Адресні – довідки про наявність в бібліо­теці конкретного видання (книги, статті). Ви­конуються за допомогою алфавітного каталога та картотек.

4. Уточнювальні – довідки з уточнення ві­домостей про окремі відсутні або невірно за­значені елементи бібліографічного опису. Ви­конуються, як правило, за допомогою алфа­вітного каталогу, бібліографічних картотек.

Усі типи довідок підлягають обліку за єди­ною формою.

Тематичні та фактографічні довідки можуть виконуватися письмово.

Бібліотекар надає бібліографічну кон­сультацію – відповідь на разовий запит, що допомагає читачеві здійснювати самостійний бібліографічний пошук.

Провідним напрямом бібліографічної робо­ти шкільної бібліотеки, спрямованої на систе­матичне забезпечення бібліографічною інфор­мацією відповідно   до   постійних   запитів   (або   без   запитів)   є   бібліографічне

4

інформування.    Така   послуга   призначена   для   постійного   озна­йомлення

читачів з виходом із друку нових ви­дань, з новинками, які надійшли до бібліоте­ки, а також з літературою, що охоплює широ­ке коло питань для учнів і вчителів. Зміст інформування визначається специфі­кою навчально-виховного процесу даної шко­ли, навчальними планами і програмами, голов­ними завданнями, що стоять перед школою в поточному році, інтересами вчителів, учнів та батьків.

У шкільній бібліотеці Переяслав–Хмельницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 інформаційно-біблі­ографічна робота проводиться за двома на­прямами:

• інформаційне забезпечення розвитку ди­тини в школі, яке сприяє засвоєнню учнями знань з основ наук, розширенню і поглиблен­ню знань, одержаних на уроках, підвищує не лише інтелектуальний, а й духовний розви­ток особистості;
• інформаційне забезпечення педагогічно­го колективу школи.

Підвищити рівень навчально-виховного пронесу не можна без підвищення теоретич­ної, професійної, загальнокультурної підго­товки всіх учителів. Їм необхідна інформація про нові технології в навчанні та вихованні, нові програми, варіанти підручників, методич­ні рекомендації, інструкції, положення, ма­теріали про вітчизняний і зарубіжний досвід. Учителеві також потрібно знати літературу, яку він потім зможе порекомендувати учням.

Для бібліографічного інформування вико­ристовуються індивідуальні, групові та масо­ві форми роботи.

Диференційоване індивідуальне бібліогра­фічне інформування — це систематичне озна­йомлення читачів з новими виданнями згідно з їхніми запитами та потребами.

Пріоритетними категоріями користувачів для індивідуального інформування  в  шкіль­ній  бібліотеці  є  директор  школи, інші пред­ставники

5

адміністрації, шкільний психолог, керівники динамічних груп, сек­цій МАНу, гуртків, а також окремі педагоги, які виявляють бажання отримувати інформацію індивідуально.

Серед учнів особливої уваги потребують діти-члени секцій МАНу, а також діти «групи ризику».

Підготовка до впровадження системи інди­відуального інформування включає:

•   уточнення теми;
•   узгодження джерел інформації;
•   визначення типів і жанрів документів;

• обрання форми представлення інформа­ції (сам документ, бібліографічні повідомлен­ня про видання документа, тематична підбір­ка, що містить документ, бібліографічні пові­домлення тощо);

• узгодження термінів подачі інформації.

Групове бібліографічне інформування – це обслуговування певної групи користувачів ін­формації, котрі мають близькі за змістом ін­формаційні потреби; учителі однієї спеціаль­ності, творчі групи вчи­телів, класні керівники; серед учнів – це чле­ни секції МАНу, гуртків, творчих об'єднань, факультативів, органів самоврядування, пред­ставники окремих вікових груп.

Групове інформування відбувається шляхом складання тематичних і галузевих списків но­вих надходжень, тематичних виставок-переглядів, тематичних оглядів літератури.

Масова форма інформування – це інформу­вання всіх читачів бібліотеки. Головна її мета – інформування про нові надходжен­ня до бібліотеки, їх пропаганда, сприяння са­моосвіті.

У нашій шкільній бібліотеці здебільшого застосову­ють такі форми масового бібліографічного ін­формування: організація виставок нових над­ходжень і бібліографічних оглядів; проведення днів інформації.

6

Тематичні виставки нових надходжень ди­ференціюють за видами видань: нові книги, нові журнали. Експозицію змінюють у зазна­чені дні, але не рідше одного разу на місяць.

Тематичні виставки присвячують найваж­ливішим політичним подіям, ювілейним да­там, головним напрямам навчально-виховної діяльності школи.

Виставки на допомогу навчальному проце­су можуть бути адресовані як учителям, так і учням, іноді такі виставки мають допоміж­ний характер, полегшуючи пошук літератури з окремого навчального предмета, теми заняття, теми для самостійної роботи.

Як правило, експонується навчальна, на­вчально-пізнавальна, довідкова і художня  література.

Під час оформлення виставок слід пам'ятати, що велика кількість представлених книжок стомлює читачів, розсіює їхню увагу. Для ско­рочення кількості видань можуть бути складе­ні бібліографічний список або спеціальна кар­тотека з даної теми.

Бібліографічний огляд передбачає характе­ристику творів, об'єднаних за певним прин­ципом. Його рекомендується проводити систе­матично, один раз на місяць, у певний визна­чений день. Щоб огляд був ефективним, до нього варто долучити наочні форми інфор­мації про літературу: виставку книг із відкри­тим переглядом, магнітофонні записи, слайди, ілюстрації. Складовою частиною огляду може бути фрагмент літературного ранку або вечора..

Найдієвішою формою масових заходів є комплексні, які сприяють залученню до біблі­отеки нових читачів. Вони є найефективніши­ми в роботі з учителями.

День інформації – комплексна форма біблі­ографічного інформування, мета якої надати читачам інформацію про книги, інші джерела інформації на певну тему або ж про літерату­ру, яка надійшла до бібліотеки протягом певного  часу.  Бажано  День інформації проводити систематично, зокрема до

7

кожного предмет­ного тижня, декади чи місячника.

Тривалість Дня інформації – два-три дні. До програми включають організацію виста­вок літератури, причому не тільки книг, а й періодичних видань, аудіовізуальних матеріа­лів; виставок довідкових та інформаційних ви­дань; проведення бесід, бібліографічних огля­дів та ін.

День інформації для школярів може вклю­чати і читання окремих оповідань або віршів, представлених на виставці.

По проведенні Дня інформації детально аналізують його наслідки, визначають ефек­тивність.

Інформаційна робота бібліотеки передба­чає створення рекомендаційних та інформа­ційних списків літератури. В умовах шкільної бібліотеки доцільно готувати інформаційні бю­летені загального характеру:«Нові надходжен­ня до бібліотеки», де література групується за галузями знань.

У шкільній бібліотеці матеріали у бюлетенях можна групувати за такими розділами: «Керів­никам школи», «Учителям», «Учням», «Бать­кам». Окремо слід виділити нові надходжен­ня підручників.

Ефективною і досить оперативною формою інформування є «Експрес-інформація» – ін­формаційний листок, у якому повідомляється про одну-дві кращі нові книги. В інформа­ційному листку визначається читацьке при­значення, подається повний бібліографічний опис, розгорнута анотація.

Укладаючи рекомендаційний список літератури, бібліотекар повинен чітко уявляти його цільове та читацьке призначення. Спершу не­обхідно вивчити тему або предмет, з якого го­туватиметься список. Дня цього переглядають­ся найактуальніші статті, опубліковані в пері­одичних виданнях, довідниках, енциклопеді­ях. Наступний етап передбачає відбір літерату­ри згідно з цільовим і читацьким призначен­ням списку. Значною мірою відрізнятимуться рекомендаційні посібники для читачів молод­шого шкільного віку, старшокласників, учи­телів, батьків.

8

Так, для читачів середнього і старшого шкільного віку можна підготувати списки літератури з окре­мих предметів або розділів шкільної програ­ми, а також про окремі професії тощо.

Для вчителів бібліотека складає списки з актуальних педагогічних проблем, з питань виховання, інноваційних технологій у робо­ті з учнями, з методики викладання окремих предметів.

Батьки потребують інформації з питань сі­мейного виховання, спілкування в сім'ї, керу­вання домашнім читанням своїх дітей.

Групування літератури в рекомендаційно­му списку може бути тематичним, проблем­но-тематичним, за алфавітом прізвищ авторів і назв книг, за жанрами літератури.

Загальні вимоги до групування і розміщення матеріалу — чіткість, обов'язкове пояснення читачам доцільності такого групування, взає­мозв'язок групування з анотаціями.

Для дітей молодшого шкільного віку бажа­но складати списки-закладки (тематичні, но­вої літератури, «З чого починати?», «Що чи­тати далі?»), і вони повинні містити корот­кі анотації, мати вступну частину, що звертає увагу читача на цінність рекомендованої літе­ратури. Оптимальна кількість книг у заклад­ці — 5—6 назв.

Важливим напрямом бібліографічної діяль­ності є пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань. Її ведуть диференційовано, із врахуванням вікових, професійних особливос­тей читачів і спрямовують на те, щоб навчи­ти їх методики ефективного використання бібліотечних фондів, довідково-бібліографіч­ного апарату, орієнтації в системі бібліогра­фічних посібників. Пропаганду бібліотечно-бібліографічних знань здійснюють бібліотека­рі, і вчителі за програмою на уроках позакласного читання, класних годинах, факультатив­них заняттях, під час роботи гуртків.

У пропаганді основ бібліотечно-бібліогра­фічних знань доцільно використовувати:   бе­сіди,   лекції,   практичні   заняття,   своєрідні  концерти,

9

доповіді та повідомлення учнів, різ­ні види змагань.

Наприкінці кожного навчального року слід проводити підсумкові заняття — масові заходи, де учні матимуть можливість застосовувати і демонструвати набуті ними бібліографічні зна­ння. Існують різноманітні форми підсумкових занять: відповіді на запитання або вікторини, подорожі, конкурси, читацькі конференції, на­писання рефератів тощо.

З метою вивчення ефективності пропаган­ди основ бібліографії бібліотечні працівники ведуть облік, заповнюють анкети, що сприя­ють виявленню глибини знань учнів.

Успіх роботи з питань прищеплення учням бібліотечно-бібліографічної грамотності за­лежить від тісного контакту школи і біблі­отеки, батьків, від єдиного планування всі­єї роботи з книжкою, виховання загальної культури.

Бібліотечне обслуговування користувачів шкільної бібліотеки визначається як діяль­ність шкільної бібліотеки щодо забезпечення доступу користувачів до документів й іншої бі­бліотечної інформації згідно з їхніми інформа­ційними і духовними потребами. Шкільна біб­ліотека обслуговує учнів і працівників школи.

Організацію обслуговування читачів регла­ментують правила користування шкільною бібліотекою, які затверджує директор школи. Правила вивішуються на видному місці й до­водяться до відома користувачів під час їх за­пису до бібліотеки.

Режим роботи шкільної бібліотеки має пе­редбачати найбільш зручний для користувачів час, який затверджує директор школи.

Для надання допомоги шкільному бібліо­текареві щодо обслуговування користувачів може бути створений бібліотечний актив, до складу якого входять учні школи. Обслугову­вання учнів та вчителів проводять у координації та взаємозв'язку з іншими освітянськи­ми бібліотеками, бібліотеками інших систем і відомств.

10

Під час видачі журналів, газет й інших ви­дань, що зберігаються в підшивках, підраху­нок видачі проводять за кількістю примірни­ків, отриманих користувачем відповідно до його запитів. Подовження терміну користу­вання виданнями вважається як нова видача.

Загальний підсумок видачі документів теж вносять до щоденника роботи; дані про видачу сумуються за місяць, квартал, рік. У щоденни­ку роботи облік видачі документів проводять також за видами видань та їх змістом. У бібліотеках, які мають книжки мовами інших на­родів, додатково ведеться облік видачі в графі «У тому числі видано іншими мовами». Окремо можна враховувати роботу з літературою за актуальними для даного періоду темами в гра­фах «Із загальної кількості».

Під час видачі документів з відкритого до­ступу враховують кількість виданих і перегля­нутих примірників. Обліковими формами, за якими ведеться видача, є книжковий форму­ляр. Загальний облік видачі літератури з ви­ставок, відкритого доступу, масових заходів відмічають у щоденнику роботи. Загальну кіль­кість виданих і переглянутих документів вклю­чають до загальної видачі.

Облік кількості користувачів, відвідувань, видачі літератури та ін. здійснюють щоденно за допомогою сторінки щоденної статистики або шляхом підрахунку за читацькими форму­лярами. Наприкінці дня статистику заносять до «Щоденника роботи шкільної бібліотеки».

Згідно з «Положенням про бібліотеку за­гальноосвітнього навчального закладу», одні­єю з основних функцій шкільної бібліотеки є популяризація літератури за допомогою куль­турно-просвітницьких заходів.

Культурно-просвітницькі заходи спрямовані на задоволення інформаційних та культурних потреб як окремих груп користувачів (поєдна­них за інтересами), так і широкого загалу користувачів бібліотеки.

11

Під час проведення культурно-просвіт­ницьких заходів бібліотекою використовують­ся наочні (книжкові виставки, плакати, аль­боми тощо) та рекомендаційні (огляди, обго­ворення, конференції, дискусії, усні журна­ли) форми роботи. Вони базуються на широ­кій демонстрації нових надходжень та тема­тичному показі літератури за актуальними для школи темами.

Найбільш дієвою формою наочної роботи є книжкова виставка. Вона орієнтована на ін­формування читачів щодо змісту бібліотечно­го фонду, рекламу окремих видань і розкрит­тя їхнього змісту.

Книжкова виставка – це комплекс спеціаль­но відібраних та систематизованих докумен­тів розставлених таким чином, щоб привер­нути увагу користувача, зацікавити його та задовольнити існуючий інтерес або його ін­формаційні потреби. Виставка повинна мати високий рівень інформативності, новизни, демонструвати художній смак її організато­рів. Виникненню інтересу до виставки спри­яє її місцезнаходження, художнє оформлення, технічне оснащення. Увагу привертають, зо­крема, виразні заголовки, яскраві ілюстрації, символи, емблеми, включення до експозиції художніх виробів, макетів тощо.

Готуючи виставку, слід враховувати вікові та соціально - психологічні особливості конкретних груп користувачів.

Книжкові виставки за видами поділяються на:

•   виставки нових надходжень;
•   тематичні виставки.

Залежно від завдань виставки бувають: уні­версальні, видань різних років, «забутих» кни­жок, а також постійні, тимчасові, внутрішньо-бібліотечні та позабібліотечні.

Виставки нових надходжень бувають універ­сального характеру, за типами  і  видами  ви­дань,  за  галузями  знань. Видання, представ­лені на них,

12

 об'єднані за формальними озна­ками: час виходу у світ, надходження до бібліотеки, а також за галузями знань.

Для вчителів корисно організовувати експрес-виставки новинок методичної книги та публіцистичних статей. Доцільно готува­ти виставки та огляди методичної літератури до серпневих зустрічей учителів, педрад у навчальному закладі, засідань предметних мето­дичних об'єднань.

Основним і найбільш поширеним видом книжкових виставок є тематична виставка.

Тематичні виставки призначені для реко­мендації літератури з актуальних питань. Їхня мета – допомогти читачеві в отриманні чи по­глибленні знань з окремого питання шляхом популяризації спеціально підібраної літерату­ри. Структура виставки, назва її розділів, ци­тати, характер систематизації документів до­помагають користувачам у вивченні теми.

Тематичні виставки організовують з актуаль­них питань, з проблем суспільного життя, на­уки, культури, мистецтва, з тем, орієнтованих на певну групу користувачів, до річниць зна­менитих дат та про діяльність видатних людей, на допомогу навчальному процесу, з ме­тою популяризації окремих видань.

Організація тематичної виставки складаєть­ся з таких етапів:

1.  Вибір теми, визначення читацького при­значення.

2. Визначення мети, складання плану.

3.  Виявлення видань, відбір їх з фонду, сис­тематизація.

4. Підбір текстів, художнє оформлення, розміщення матеріалу.

5. Реклама виставки (оголошення).
6. Експонування виставки.
7. Аналіз ефективності.

Бібліотекар може запропонувати учням спільно визначити тему книжкової виставки, її побудову, характер оформлення тощо.

Книжкова   виставка   обов'язково   повинна  супроводжуватись  оглядом

13

представлених на ній видань.

Огляд – це розповідь про видання, що пред­ставлені на виставці. Огляд проводять з метою розширення читацького попиту. Центральною частиною огляду має буди розкриття змісту теми. Основними вимогами до огляду є: цінність відібраних матеріалів, цікавість і доступ­ність викладення матеріалу, прагнення акти­візувати читачів.

Велику увагу приділяють у біблі­отеці рекомендаційним формам роботи. Вони допомагають учням набувати різнобічних знань, сис­тематизувати їх та оцінювати, зба­гачувати життєвий досвід. Впрова­джуючи такі форми роботи, шкіль­ний бібліотекар створює умови для зацікавленого обміну думками з приводу хвилюючих тем і проблем.

Обговорення книжок – це вільна дискусія стосовно, головним чи­ном, художніх творів. Педагогіч­не значення цієї форми роботи по­лягає в тому, що обговорення під­вищує читацьку активність, сприяє формуванню навичок критичного мислення учнів, їх самостійної ро­боти з книжкою, вихованню естетичних поглядів та смаків. Однією з важливих умов, що забезпечують жвавий, корисний об­мін думками про книжку, є вибір твору та ко­пітка підготовча робота.

Підготовка до обговорення книжки склада­ється з таких етапів:

1. Визначення теми для обговорення.
2. Вибір книжки.

   3.Складання переліку питань для обговорення.

4.Розроблення плану обговорення.

   5.Підготовка читачів (книжку мають прочитати всі учасники обговорення).

Під час підготовки до обговорення книж­ки слід враховувати, що у процесі обговорен­ня більшість часу відводиться виступам чи­тачів, а для вступної промови ведучого і під­биття підсумків обговорення надається 10- 15 хвилин. Бажано, щоб в обговоренні брали участь групи  чисельністю  15-

14

20 осіб (але не більше 25-30 осіб).

Матеріали обговорення (план проведення, відгуки читачів тощо) збираються та зберіга­ються в бібліотеці.

Близькою до обговорення книжок є читаць­ка конференція, яка присвячується певній проблемі та проводиться з учнями стар­ших класів. її мета – виховання в школярів вміння аналізувати прочитане та висловлюва­ти власні думки.

Основні вимоги до підготовки та проведення конференції: актуальність і глибина розкрит­тя проблеми, її значущість для даної аудиторії, новизна матеріалів, необхідний мінімум екземплярності видань у фонді бібліотеки.

Підготовка читацької конференції склада­ється з таких етапів;

1. Визначення теми та педагогічних завдань.
2. Вивчення читацьких інтересів аудиторії.
3. Розробка програми.
4. Відбір літератури, її вивчення.

5. Організація книжкової виставки.
6. Видача літератури.
7. Довідково-бібліографічна та консульта­тивна допомога всім охочим узяти участь у конференції (допомога учасникам конферен­ції логічно побудувати доповіді, підібрати до­поміжні матеріали тощо).

Близькими до читацьких конференцій за дискусійним та критико-аналітичним напря­мом є диспут. Мета диспуту – визначення різних підходів, затвердження найбільш об­грунтованих точок зору, поглядів на проблему.

Цікавими є заходи, що носять рекомендаційно-інформаційний характер: усні журнали та бібліографічні огляди.

Усні журнали – це оперативне інформуван­ня про новинки галузевої та художньої літе­ратури, про видання, що готуються до друку тощо. Журнал складається  з  умовних  сторінок.  Обсяг  журналу  не повинен перевищу­вати

15

3-4 сторінки. Обов'язковою є бібліогра­фічна сторінка.

Особливе місце в роботі бібліотеки посіда­ють літературні та коментовані читання. У бі­бліотеках загальноосвітніх навчальних закладів організовують цикли читань, зокрема: педаго­гічні, правові читання, проводять лекції. По­пулярними є художнє виконання творів; лі­тературно-художні композиції.

Тематика їх заздалегідь обумовлюється за­відувачем бібліотеки спільно з вчителями і читачами. Відповідальні за підготовку вечора проводять необхідну роботу: визначають тему, коло учасників, оформлюють плакати, оголо­шення, запрошують доповідачів тощо. Під час проведення такого заходу з'являється можливість практично показати, як пізнавальна діяльність пов'язана з читан­ням. Будь-який повноцінний акт пізнання міс­тить у собі запитання, а кожна відповідь мо­же викликати нові запитання, що спонукати­ме читача звертатися до бібліотеки.

Підготовчий період включає: збір запитань у читачів, їх систематизацію, запрошення фа­хівців, оформлення книжкової виставки, бі­бліотечного плаката, рекомендацію літерату­ри за темою. Про тему зустрічі читачів сповіщають заздалегідь.

У бібліотеках такі заходи проводяться пері­одично за однією або за різними темами, за­лежно від зміни інтересів користувачів.

Культурно-просвітницька робота шкільної бібліотеки обліковується згідно з ГОСТ 7.41-82. Одиницею обліку є захід (виставка, бі­бліографічний огляд, день інформації, усний журнал, читацька конференція тощо). Комп­лексний захід, що включає одночасне вико­ристання різних форм масової роботи, обліковується як один захід. Під час проведення циклу заходів (тиждень дитячої та юнацької книги тощо) обліковують кожний захід, що входить до нього. При проведенні заходів підраховують кіль­кість присутніх та видань, що експонуються. Облік видань здійснюють згідно із загальни­ми правилами та включають до загальної кни­говидачі бібліотеки. Облік усіх заходів бібліотеки ведеться у «Щоденнику роботи шкільної бібліотеки».

16

 

ВИСНОВКИ

Підхід - ось що є основним чинником, що впливає на стан бібліотеки в школі, її роль і місце в ній. Мається на увазі підхід і керівництва, і вчителів, які користуються шкільною бібліотекою (або не користуються, що теж трапляється), і, головне самих учнів. Наприклад, підхід проявляється в тому, що школа бачить призначення своєї бібліотеки в навчанні учнів користуванню бібліотеками, в оволодінні бібліотечної культурою. Або ж бібліотека розглядається як інформаційна установа для всієї школи, що діє в рамках навчального плану.

Кожна бібліотека унікальна-це очевидно на рівні простого спостереження. Великі бібліотеки мають у своєму розпорядженні величезними фондами, вражаючою архітектурою і складними засобами пошуку, але їх недолік в обмеженнях, що стосуються користування фондами, в довгих чергах читачів і т. п. У публічних бібліотеках книг менше, але вони більш доступні і доповнюються відеоматеріалами, аудіокасетами і т. д. Бібліотеки коледжів і шкіл у всіх відносинах скромніше, вони формують більш специфічні фонди, оскільки орієнтовані на конкретні навчальні програми, зазвичай гірше забезпечені сучасними технічними засобами.

Представляється, що для шкільної бібліотеки краще мати гостинну атмосферу, ніж вишуканий інтер'єр і багату «начинку». Вона повинна бути місцем, де учням просто приємно займатися. Саме таким чином шкільна бібліотека краще виконає свою найбільш очевидну функцію: інформаційне забезпечення навчальної програми, залучення учнів до активної читання, прищеплення їм читацької незалежності, розвиток у них грамотності і мовних навичок, допомога в пошуку і оцінці особистих і суспільних цінностей зафіксованих у книгах.

Хороші навички читання корисні й необхідні для успішної кар'єри. Але в століття інформації тільки цього не достатньо, потрібні складні навички обробки  інформації.  У  навчальних  цілях  доводиться  розробляти стратегії

17

інформаційного пошуку, і саме шкільна бібліотека займає тут центральне місце. Десять років тому опубліковано звіт передбачив цю потребу в інформаційних навичках. Один з його висновків говорив, що в школах, які визнали цю нову необхідність, бібліотеки стали складовою частиною викладання і навчання.

Якщо такий підхід школи до своєї бібліотеці, вона може наблизитися до ідеалу середовища навчання. У центрі нового підходу варто бібліотека, яка поступово стає центральним ресурсом школи, оскільки обслуговує персонал відповідно до навчальної програми, заохочує учнів до оволодіння навичками читання і, таким чином приносить користь всій школі.

Успіх бібліотек визначається ставленням бібліотекаря до читачів, 
як реальним користувачам, але не тільки. Школярі повинні відчувати себе як би власниками бібліотеки. Вони можуть брати участь в управлінні, представляти її у зовнішньому середовищі, брати участь у відборі та придбанні матеріалів і т. д. 

Ідеальна бібліотека не повинна бути ізольована, вона повинна розташовуватися в престижному місці і бути як можна більш доступною персоналу і учням.

Якщо позитивні результати створюються швидше підходом, ніж грошима, то слід гарненько задуматися над тим, якою є роль бібліотечної політики і концепцій розвитку бібліотек. При цьому цілком очевидно, що внесок в життя учнів-це, безумовно, перше завдання шкіл і бібліотек. 
У даній роботі ми вирішили такі завдання: розглянули роль бібліотек у навчальному процесі, стан фонду сучасних бібліотек, проаналізували технології бібліотек загальноосвітніх закладів. Вирішивши поставлені завдання, ми реалізували мета нашої роботи-розглянули шкільну бібліотеку, як центр інтелектуального і творчого розвитку дітей.

Виходячи з реалізованої мети ми зробимо наступні висновки. У 21 столітті дуже важко  відволікти дітей  від всепоглинаючих інноваційних технологій і

18

залучити в сховище книг. Бібліотекарі, вчителі розуміють труднощі залучення сучасних дітей до читання і б'ють тривогу. Тому в нашій роботі дуже важливо пов'язати бібліотечну діяльність з педагогічною, проявити майстерність педагога, щоб відкрити дитині прекрасний світ книги, постаратися бути не просто людиною, що видає книги, а радником і наставником. Адже лише від нас залежить, яким буде наше майбутнє покоління. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Атал М. Суспільство знань починається в шкільної бібліотеки // Нова б-ка .- 2006. - № 3 (63) .- С. 31 .- 32.
2. Атипових В.Б. Освітня функція шкільної бібліотеки: теоретичне обгрунтування / / Бібліотекознавство. - 2006. - № 1. - С. 32-37 .- Бібліогр. - С. 37. 

3. Абузова, М.М. Підліток. Книга. Життя // Нова б-ка.-2006 .- № 7.-С. 34-37.

4. Бтіярова Е.А. Взаємодія сім'ї та бібліотеки як фактор формування читача-дитини: Автореф. дис. Канд. пед. наук / ДПНТБ СВ РАН. -Новосибірськ, 2006. - 23 с. 

5. Блінов П. Інформаційне середовище дитячої бібліотеки та освітня діяльність учнів // Бібліотечно-інформаційна діяльність у контексті культурнихтрадицій регіону: азаровські читання: Матеріали регіон. наук.-практ. конф.: [4; грудень, 2004. Самара]: [Сб.] / Федер. агентство з культури і кінематографії РФ. Самар. держ. акад. культури і мистецтв .- Самсрс, 2004. - С.24-29.

6. Геп І. До питання про культуру читання підлітка // Проблеми теорії та історії культури: Дослідження та матеріали: Зб. наук. тр. / М-во освіти і науки РФ. Оренб. держ. пед. ун-т; Ред. Миш'яково Н. - Оренбург: Вид-во ОГПУ.-2005 .- Вип.1 .- С. 156-160.

7. Бушуєва С. Комфортне середовище для діалогу поколінь: Дет. б-ка - лідер культури  // Бібл. дело.-2007 .- № 1 .- С. 20-23.

8. Гавро Н.Є. Година читання в бібліотеці // Школа, де процвітає грамотність: Зб. ст. / Укл. Сметаннікова М.М. - М.: Шк. б-ка, 2005.-С. 29-35.

9. Гайдукова Є.Д. Бібліотека - центр формування інформаційної культури особистості // Орієнтуючись на майбутнє : Матеріали до серпневої конф. працівників освіти жовтня. р-ну по пробл. модернізації упр. освітою в контексті   реалізації   концептуальної   прогр.   «Розвиток   освіти   системи

20

 Жовтневого району 2007 - 2011 рр..» / Адміністрація жовтня. р-ну м. Новосибірська; Сост. Влазнева А.Є. - Новосибірськ, 2007 .- С.42-44.

10. Гокова Є.І. Новаторські підходи в практиці роботи Липецької обласної юнацької бібліотеки: нові ідеї та методики в організації роботи з розвитку читацької та інформаційної культури // Шк. б-ка .- 2006 .- № 8 .- с. 17-26.

11. Гуща В. Бібліотекар - теж педагог // Уральський федеральний округ: Товариств. - Політ. журнал. - 2006 .- № 5-6. - С.72-73.

12. Жукова Т.Д. Реалізація цілей освіти через шкільні бібліотеки. - М.: Рос. шк. б-ка. Ассоц., 2007. - 224 с.

13. Зайцева В.А. Крок до читача: модель роботи шкільної бібліотеки щодо підвищення статусу читання та розвитку особистості засобами читання // У б-ках округу / Деп. культури і мистецтва Ханти-Манс. авт. округу - Югри. - 2006 .- «21 .- С.38-45. 

14. Кисловская Г.А. Міжнародна діяльність як фактор розвитку бібліотечно-інформаційного простору // Вісн. Бібл. Асамблеї і Євразії: Наук.- практ. журн .- 2007 .- № 1 .- С. 62-65.

15. Кук Н.В. Бібліотека освітньої установи як центр по формуванню інформаційної культури учнів // Макушинський читання: Матеріали наук. конф.: [7; 16-17 травня 2006 р., Красноярськ] / ГПНТ СО РАН. Держ. універс. наук. б-ка Краснояр. Краї .- Красноярськ, 2006 .- С. 293-296.

16. Лазі Л.П. Підліток у світі комп'ютерних технологій // Бібліотечно-бібліографічна діяльність: Межвуз. СБ наук. тр. / Тамбов. держ. ун-т ім. Г. Р. Державіна; Ред. Балашова Є.М. - Тамбов, 2006 .- Вип.3.-С.171-177.

17. Лейкін Х.І. Обслуговування дітей і підлітків у публічних бібліотеках Норвегії: перед лицем насуваються // Шк. б-ка. - 2005 .- № 8. - С. 7-11.

18. Мязова Р.С., Сакпанова Ж.С. Доступ до інформації - рівні можливості / / Наук. і техн. б-ки .- 2007 .- № 3 .- С. 69-73.

19. Національну програму  -  розвивати  і  підтримувати  // Бібліотека. –

21

2007 .- № 1. - С. 32-33. 

20. Немчина І.М. Формування інформаційної культури юних читачів у шкільних бібліотеках // Інформаційна культура суспільства і особистості в 21 столітті: матеріали Міжнародної наукової конференції, 20-23 вересня 2006 р., Краснодар / Краснодар. держ. ун-т культури і мистецтв; Ред. Горлова І.І. - Краснодар, 2006 .- С. 330-332.

21. Сафонова Н.К. Дитячий бібліотекар і дитяча література // Бібліотечна справа в умовах муніципалізації: пошук оптимальних рішень: Матеріали Всерос. наук. - Практ. конф. (1 - 3 листоп. 2006; Челябінськ) / Укл.: Лаврова К.Б., Русак З.В. - Челябінськ: ЧГАКІ, 2006.-Сю.174-176.

22. Скоробогатов В., Сукіасян Е. Каталоги картковий і електронний: спільне та особливе. Діалог професіоналів // Наук. і техн. Б-ки .- 2005 .- № 12.- С. 15-24.

23. Тишкевич Є.І. Модернізація інформаційно-просвітницької роботи бібліотек з юнацтвом в аспектах профілактики ВІЛ / СНІД // Інформаційнакультура суспільства і особистості в 21 столітті: матеріали Міжнародної наукової конференції, 20-23 вересня 2006 р., Краснодар / Краснодар. держ. ун-т культури і мистецтв; Ред. Горлова І.І. - Краснодар, 2006 .- С. 333-334.

24. Хімчук О.Є. Забезпечення інформаційних потреб учнів старших класів бібліотеками шкіл нового типу // Бібліотека. Інформація. Суспільство: Зб. наук. праць за матеріалами Всеукр. наук.-практ. конф. 20-22 жовт. 1998 р. –К., 1998. – с. 264–269.

25. Чудінова В.П. Бібліотекарі в кіберпросторі: нові можливості та нові завдання // Шк. б-ка. - 2006 .- № 9-10. - С.107-116. 

 

 

 

 

22

ДОДАТОК 1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відділ освіти Переяслав - Хмельницької міської ради

Міський методичний кабінет

 

 

 

 

Кожевнікова С.Є.

 

 

 

 

 

 

Бібліотечна робота.

Виховний аспект.

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Переяслав - Хмельницький

2016

 

 

Бібліотечна робота. Виховний аспект. Методичний посібник.

 

 

 

 

Упорядник: Кожевнікова С.Є. - Переяслав - Хмельницький. 2016 р.

 

 

 

У методичному посібнику представлено сценарії виховних заходів та бібліотечних уроків.

 

 

 

 

Відповідальний за випуск: С.С. Сулима - завідуючий методичним кабінетом відділу освіти Переяслав - Хмельницької міської ради.

 

 

 

Рекомендовано до друку рішенням методичної ради методичного кабінету відділу освіти Переяслав - Хмельницької міської ради ( протокол №  від 03.03.2016 р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Книги – морська глибина.

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

                                І.Я.Франко

Книги здавна вважалися на українській землі великим скарбом. Недаремно завжди поважали людей, які вміли читати.

Сьогодні ситуація дещо змінилася. Ні, книги так само цінні і розумні, але засоби ком’ютеризація та кіно дещо відволікають молодь від читання. Навіщо витрачати багато часу, коли можна швидко про все дізнатися? Але як тоді бути з красою слова? З витонченістю мови та самобутністю думки? Цього можна навчитися тільки багато читаючи та усвідомлюючи прочитане.

Тому дуже важливо у сучасній школі вести пропаганду читання, звертати увагу на роль книги в житті людини, суспільства. Адже ніякий фільм не замінить мрії та польоту фантазії, не розвине уяви, не дозволить поставити себе на місце головного героя. І чекати довго не треба. Взяв книгу – і поринув у прекрасний світ, де добро перемагає зло, а багатство думки цінується набагато більше, ніж багатство матеріальне. Бібліотека – це таємниче сховище, де живе дитинство і улюблені герої, де можна знайти нових друзів та однодумців і одночасно вирішити навіть найскладніші проблеми.

                                                                                    3

Ласкаво просимо до країни Читалії

(Свято посвяти в читачі другокласників)

 

Бібліотекар. Добрий день, шановні друзі! А чому це вас так багато завітало до нас та ще й усі разом?

Ведуча. Та це ж гостей запросила Королева Книга. І Буквар тут. Він давно вже не бачив цих учнів і хоче дізнатися про їх успіхи.

Бібліотекар. А де ж це сама Королева?

(Вихід Королеви Книга)

Королева Книг. О, як багато вас зійшлось

Сьогодні тут, малята.

Та, бачу, місце всім знайшлось,

Хоч може тіснувато.

Ось так і в палацах моїх,

Гордячись собою трішки,

Мільйони підданих моїх

Стоять, а звуться книжки.

Добрий день, любі діти! А чи знаєте ви, куди прийшли?

Діти (відповідають). Так. До бібліотеки.

Ведуча. Звичайно, це бібліотека.

Тут книги розумні спокійно живуть

У тихій, величній світлиці.

А двері широкі, відкриті ведуть

До знань золотої скарбниці.

Герої романів, легенд, повістей

У тиші говорять із нами.

4

Література

 

1. Абузова, М.М. Підліток. Книга. Життя // Нова б-ка.-2006 .- № 7.-С. 34-37.

2. Гавро Н.Є. Година читання в бібліотеці // Школа, де процвітає грамотність: Зб. ст. / Укл. Сметаннікова М.М. - М.: Шк. б-ка, 2005.-С. 29-35.

3. Гуща В. Бібліотекар - теж педагог // Уральський федеральний округ: Товариств. - Політ. журнал. - 2006 . - № 5-6. - С.72-73.

4. Сафонова Н.К. Дитячий бібліотекар і дитяча література // Бібліотечна справа в умовах муніципалізації: пошук оптимальних рішень: Матеріали Всерос. наук. - Практ. конф. (1 - 3 листоп. 2006; Челябінськ) / Укл.: Лаврова К.Б., Русак З.В. - Челябінськ: ЧГАКІ, 2006.-Сю.174-176.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

37

Зміст

 

1. Вступ                                                                          3

2. Ласкаво просимо до країни Читалії.

     ( Свято посвяти в читачі другокласників)                4

3. Чарівний світ казок (Бібліотечний урок у 3

     класі)                                                                      17

4. Історія створення книги (Бібліотечний урок –

    лекція у початкових класах)                                     21

5. Твій друг – книга (Бібліотечне свято)                       24

6. Книжчині іменини (Свято книги)                            29

7. Казкова вікторина(Для учнів 1 класу)                      33

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

36

 

В книжках – відкриття всіх людей,

Думки, що хвилюють віками,

В читальні, здається, світлішає світ

І чується шелест у тиші.

Це тут невмирущий живе «Заповіт»,

Що кличе нас мови учиться.

Ведуть нас в незнане цікаві книжки,

Розрадять, коли нам нелегко.

Для нас зберігає їх довгі роки

Шкільна наша бібліотека.

Королева Книга. Так, це наша бібліотека або країна Читалія. А зустрінуть вас і поведуть за собою в мою країну Читалію її жителі – книги. Зустрічайте і ви їх.

(Під музику виходять Читанка, Математика, Рідна мова)

Королева Книга. Заходьте, заходьте, друзі. Наші юні гості хочуть вас привітати.

(За сценою шум і крик: «Почекайте, почекайте мене!»)

Королева Книга. Що це там за такий гамір? Хто це так кричить?

Незнайко. Я летів сюди, як птиця,

Щоб поспіть до вас лишень.

Познайомлюсь, як годиться,

З вами в цей чудовий день.

Я тут швидко з вами розберуся,

Ви чому прийшли сюди?

 

                                                               5

Читачами стать схотілось?

Більше справи не знайшли?

Читанка. Так! Постій, постій, Незнайку!

Що ти хочеш нам сказать?

Ти упевнений так палко,

Що малятам не слід читать?

Рідна мова. А як же далекі моря, океани,

А як же льоди, що ніколи не тануть?

Малята дізнатись про це так важливо,

Тому їм без книги ніяк неможливо.

Незнайко. Ха! Літав я на Місяць

І книг на читав!

І в сонячнім місті

Я теж побував!

(Королева Книга, Читанка, Математика та Рідна мова сміються з Незнайка)

Незнайко (знітившись). Чому ви смієтеся, що тут смішного?

Математика.

Тому, що згадали твої ми пригоди,

Коли потрапляв ти у всякі незгоди.

Що вийшло із того, що не вмів ти читать?

І подрузі лист ти ж не зміг написать.

( Незнайко опустив голову, наче засоромився)

Королева  Книга.    Бачиш,   Незнайко!   Соромно тобі. А не було б соромно, якби ти вчився читати, писати і подружився з книгою, як наші діти.

 Усе, чим ви цікавитесь,

6

6

22. Кого з’їв вовк у хатинці бабусі?

      (Червону шапочку та бабусю).

23. Що зашили вовку у черево замість козенят?

      (Каміння).

24. Що сталося з теремком після того, як туди заліз ведмідь?

(Він розламався).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                        35

9.     За кого трималася кицька, коли рвала ріпку?

(За собачку).

10. Скількох козенят з’їв вовк?

     (Шістьох).

11. Як звали господаря Кота в чоботях?

     (Маркіз Карабас)

12.Хто врятував Івасика Телесика?

    (Заднє гусенятко).

13.Кого ловив вовк на річці, доки хвіст не примерз?

     (Рибу).

14. Чим був обмазаний Солом’яний бичок?

      (Смолою).

15. Кого рятував Котигорошко?

     (Сестру Оленку).

16. Яке прізвисько було у Змія?

     (Горинич).

17. Хто проковтнув Колобка?

     (Лисичка).

18. Хто розбив яйце Курочки рябої?

     (Мишка).

19.Чим вимастила Лисичка собі голову, щоб Вовк подумав, що то мозок?

     ( Тістом).

20. Що зробив дід зі звірами, яких спіймав Солом’яний бичок?

     (Відпустив у ліс).

21. Кого засмажив у печі Івасик Телесик?

  (Зміючку Оленку).

  34

3Ви знайдете в книжках.

На всі питання відповіді

На їхніх сторінках.

(Діти по черзі читають вірші)

Діти. Де яке на світі диво,

Як вдягатися красиво,

Як зварити їсти смачно,

Як поводитись обачно,

Як це бджоли роблять мед,

Як полагодить мопед,

Як росте мала рослина,

Як створилася людина,

Із яких героїв приклад брати,

На дозвіллі як пограти,

Як Вітчизну шанувати,

Віршик як запам’ятати.

Королева Книга. Хороший віршик ви, діти, розказали. А чи знаєте ви, яка книга найголовніша в житті кожної людини?

Учень. Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар,

Але одна із них усім начальник

І звуть її по – простому – «Буквар».

Він нас повів по буквах, як по східцях,

Як по життю, по сторінках своїх.

І от привів нарешті – подивіться –

У мудрий світ чудесних скарбів – книг.

Королева Книга. Так, вірно,  це – Буквар.  Діти,  ви

7 

пам’ятаєте свого друга Букваря? От і він вас не забув і прийшов до вас у гості.

Буквар. Я вас навчив читати і писати

Слово «бабуся» і слово «мати»,

Слова «хлібина», «світ», «дитя»,

«Тато», «учителька», «правда», «знання».

Я залишаюсь навіки з вами.

Слово «Вітчизна» зі словом «мама»,

Хай колосяться зі словом «жити»

Дивні слова «пшениця» і «жито».

Хай не зринає у ваших снах

Підле й потворне слово «війна»,

Вмійте боротися з лихом завзято,

Непосидющі мої малята,

Хай підростає ваш 2 – й клас,

Я не залишу ніколи вас.

Читанка. Хай збудуться всі побажання хороші,

А я вас у далеку путь запрошую.

Буду ще довго потрібна я вам,

Потім – колегам своїм передам.

Рідна мова.

 Як найчарівніша колискова,

Плекає з дитинства вас рідна мова.

То піснею злине, то гарною казкою,

То словом догани, то ніжною ласкою.

Під мамине слово ви й виросли нишком.

Шануйте, малята, цю добру книжку.

Математика. Ви вже умієте, друзі хороші,

8

8

закінчується. Але не закінчується наша дружба із книгою вона нас не покидає, а покірно чекає наступної зустрічі.

(Музичне оформлення на власний розсуд).

 

Казкова вікторина

(Для учнів 1 класу)

 

1. Якого кольору був капелюшок у дівчинки, що несла бабусі пиріжки?

(Червоного).

2. Хто поселився в теремку?

(Мишка, жабка, півник, лисичка, вовчик, кабан, ведмідь).

3. Чи всі мікроби шкідливі?

(Ні. Є і корисні).

4. Чому треба бути охайним?

(Щоб позбутися шкідливих мікробів).

5. Кого злякався пан Коцький?

(Миші).

6. Чому Кривенька качечка не полетіла разом із зграєю у теплі краї?

(Бо вона зламала крильце).

7. Хто вигнав Козу – дерезу із зайчикової хатки?

(Рак).

8. Чим пригощав Журавель Лисичку?

(М’ясом у вузькому глечику).

 

                                                                                 33

Той буде мудрим, хто їх гортає.

     (Книга)

2 учень. Снігові поля,

Чорні граки.

Хочеш розумним стати –

Бери та вчи!

         (Папір і літери)

3 учень. Бачити – не бачить,

Чути – не чує,

Та всіх научає,

Мовчки мудрує.

          (Книга)

1 учень. Без язика, а говорить,

Без голови, а все знає,

Без ніг, а скрізь буває.

         (Книга)

Ведучий. Молодці, діти. Бачу ви вже давно знайомі із сьогоднішніми іменинниками. Тоді хто з вас більше назве книг, у назвах яких зустрічаються:

• імена головних героїв цих книг;
• назви квітів;
• назви тварин;
• назви міст;
• числа;
• назви транспорту і т.д.

(Після завершення конкурсу

переможцям вручаються призи)

Ведучий.   На   цьому   наше    сьогоднішнє   свято

32

                             Порахувати зароблені гроші?

Я ще навчу вас зірки рахувати,

Зводити вежі, мости будувати.

Навчу літаки посилати до Арктики,

Якщо ви полюбите математику.

Королева Книга. Добрі підручники, дякуємо за турботу про наших школярів. Ви вчите їх наукам, а інші книги нашої бібліотеки навчать їх бути чуйними і добрими, дружелюбними і веселими, справедливими і вірними друзями.

(Знову підхоплюється Незнайко)

Незнайко. Ой, заждіть, заждіть, заждіть,

Їх навчати не спішіть.

Ці малята не читають,

Нічогісінько не знають.

Читанка. Це, Незнайку, вже не гра,

Візьми назад свої слова.

У нас малята – молодці,

Назвати можна їх «знавці».

Бо вміють вже вони читати,

І рахувати, і писати,

І вірші можуть розказати,

І пісню дружну заспівати.

Незнайко. В сказане не дуже вірю,

Все це зараз перевірю.

Слова я буду викладати,

А вам їх треба прочитати.

(Незнайко викладає слово «школа» і міняє місцями

 9

склади «ЛА – ШКО»)

Рідна мова. Незнайку, ти не поспішай,

Помилок сам не допускай.

Ведуча. Діти, виправте помилку Незнайка.

(Знову Незнайко викладає слово «рука» - «КА – РУ»)

Рідна мова. Знову, незнайку, помилка. Діти, виправте її.

Королева Книга. Читанко! Ану перевір дітей ти.

Читанка. Я загадуватиму загадки, а ви спробуйте їх відгадати.

Старенька бабуся у лісі жила,

Гостинці для неї онука несла.

Хто дівчинку цю по дорозі зустрів?

Як казка ця зветься, хто б відповів?

                 («Червона шапочка»)

Він сміливий і веселий,

Дружить з ним П’єро й Мальвіна.

Шкода, що не любить школу

Дерев’яний…

                  (Буратіно)

На городі виростала, сили набирала,

Непомітно, дуже швидко великою стала.

Став тут дід усіх гукати

Ту красуню рвати.

А цю казку, діти, ви

Встигли відгадати?

               («Ріпка»)

Ой, набридло на віконці

10

1                       Треба було пам’ятати.

І тоді прадавні люди

Винайшли собі письмо,

Щоб знання всі зберігати

Пригодилося воно.

Малювали у печерах

На камені, на щиті,

Потім перейшли на глину.

Перші книги – плитки ті.

На папірусі писали

І з пергаменту зшивали,

А тоді з недавніх пір

Люди винайшли папір.

Він легенький і тонкий,

Гарно стало всім писати,

А Йогансен Гутенберг

Став ті книги друкувати.

Ось до цього часу ми

Користуємось книжками.

І із нами залюбки

Вони діляться знаннями.

Ведучий. А тепер невеличкий конкурс для всіх учасників свята. Переможе той, хто останнім назве прислів’я або приказку про книгу.

(Діти називають прислів’я і приказки)

Ведучий. Наступний конкурс – загадки. Отже, починаймо!

1 учень. Дерево не дерево, а листки має,

                                                                                  31

Всі приходьте неодмінно

В час канікул весняних

На щорічне свято книг!

2 учень. На канікулах незмінно

Ми святкуєм іменини,

І бринить веселий сміх

На щорічнім святі книг!

3 учень. Іменини! Іменини

Всі книжки святкують нині.

Ми свою любов до них

Збережемо цілий рік.

Ведучий. Хто книжки прийшов вітати?

Учні (разом). Ми, дівчата і хлоп’ята!

Ведучий. Хто їх буде шанувати?

Учні (разом). Ми, дівчата і хлоп’ята!

2 учень. Книги – кращі друзі всіх,

А тому вітаєм їх!

3 учень. Щоб розумниками стати,

Треба більше книг читати!

Ведучий. Дякую вам, друзі. Гарний заспів ви зробили до нашого свята. Ну. А тепер поговоримо безпосередньо про книгу. А почнемо з історії її виникнення.

Учні (разом). Звичайно. Охоче. З радістю.

Ведучий. Ну, коли так, почнемо.

Як книжок ще не було –

Так погано всім жилось.

Як молитись, як орати

30

          Все на сонечку сидіть.

Я візьму і покочуся,

Щоб побачити весь світ.

                 (Колобок)

Хто моторчик свій заводить?

З даху в гості хто приходить?

І на свято він дібрався,

Скажем дружно: «Здравствуй…

                  (Карлсон)

Королева Книга. Твоя черга, Математико.

(Математика пропонує віршовані загадки)

Математика. На лужку пасуться гуси,

Їх пасе мала Маруся.

Сім гусей ще біля броду,

Троє вже ввійшли у воду.

Ми попросимо дітей

Полічити всіх гусей.

У лісочку на горбочку –

Три берізки, три дубочки,

Рахувать ведмідь не вмів,

Полічити вас просив.

Сім цукерок Толя мав,

Дві цукерки мамі дав,

Дві – малій сестричці Олі,

Скільки лишилось у Толі?

Королева Книга. Молодці, діти! От бачиш, Незнайку, діти вміють і читати, і писати, тому можуть стати читачами нашої країни Читалії.

                                                                                   11

Незнайко. Зачекайте, зачекайте! А чи знають діти вірші про книги? Ха! Мабуть, не знають! От і не стануть жителями Читалії. Ура!

Королева Книга. Незнайку! Який же ти недовірливий. Діти, напевне, знають вірші про книги. Так, діти?

(Діти читають вірші)

Діти. Все, що серце і що розум

Вік творили не один,

Повизбирувало людство

В книги – перли із перлин.

Сторінки книжок завітних

Всіх нас доброму навчать –

Працювати і учитись.

І Вітчизну шанувать.

Книга, друг ти наш незмінний,

Друг любимий з давніх літ,

Разом ми пізнаєм світ,

Ми побачим всю країну –

Нашу рідну Україну.

Королева Книга. Та щоб прийняти вас, дорогі другокласники, в свою дружну сім’ю, ми повинні вивчити з вами основні правила поводження з книгою. Ану, мої помічники, прочитайте наші правила, хай діти за вами повторять.

(Підручники зачитують правила поводження з книгою і хором повторюють з дітьми)

Підручники.

12

 

Поможе іншим темряву збороти.

Рвучи з очей пов’язки темних літ!

Благословення та ясна година,

Коли до рук «Буквар» бере дитина,

Коли читає «Кобзаря» юнак,

Коли Франка «Огромнії сонети»

Підносять дух, коли говорять Гете,

Шекспір, Міцкевич, Лермонтов, Бальзак.

 

Книжчині іменини

(Свято книги)

 

Ведучий. Радий вітати вас, наші славні школярики! Сьогодні ми зібралися тут, аби згадати про свята березня і відсвяткувати їх разом. До речі, а які головні свята цього місяця ви можете назвати?

(Учні відповідають)

Ведучий. Молодці. Ви знаєте все – все на світі! Правильно, у березні, таки справді святковому місяці, можна виділити три головні події – 8 Березня, Шевченківські дні та Книжкові іменини.

Може, хтось із вас, мої славні помічники – актори, і розпочне наше святкування Книжкових іменин?

1 учень. А можна це зроблю я?

Ведучий. Про що мова! Починай, будь ласка.

1 учень. Іменини! Іменини!

 

                                                                                 29

Мовчки говорить,

Дуже мудрує,

Часом захоче –

Правди навчає,

Іноді бреше,

Всіх звеселяє.

Люба розмова, -

Будемо, діти,

З нею довіку

Жити – дружити.

Хто ж то такая

В світі щаслива,

Мудра, правдива

І жартівлива?

Як не вгадали,

Стану в пригоді:

Річ коротенька –

Книжка, та й годі.

Бібліотекар. Отже, я думаю, що ви вже переконалися, що не любити книгу не можна. А на закінчення свята послухайте вірш Д. Павличка «Любіть книгу».

У книги люди, наче бджоли в соти,

Знесли духовний, чародійний мед,

Сліпцеві очі ним потри – і вмить

Побачить сонце й голубі висоти.

Відчує мислі найстрімкіший лет,

Збагне людські страждання і турботи,

28

•                  Беріть книгу чистими руками.

•               Книгу треба читати акуратно.
•               Гортати сторінки, не слинячи пальці.
•               Для збереження книги, слід її обгорнути.
•               Гортати сторінки слід за верхній куточок.
•               Не закладайте книгу ручками, олівцями, користуйтесь для цього закладкою.
•               Не читайте книги під час їжі.
•               Не малюйте на ній, не підкреслюйте слів.

Королева Книга. Добре, діти! Сьогодні ми приймаємо вас в свою країну Читалію, і в пам’ять про нашу зустріч вручаємо вам спеціальні медалі.

(Вручення медалей)

Королева Книга. А ще я хочу познайомити вас з людиною, яка поведе вас по країні Читалії. Це наш бібліотекар.

Бібліотекар. Дорогі мої маленькі читачі! Ми раді вас вітати в нашій бібліотеці. Щороку ми приймаємо в свої лави нових і нових любителів книги. Ми любимо вас і раді вам. У нас дуже багато цікавих книжок, дитячих журналів, газет. Книжки ви можете брати читати додому, а газети та журнали читають у залі. Ще в бібліотеці є книги, які все знають. Це словники, енциклопедії,   довідники.   Читаючи   книги,  газети,  ви

можете зустріти незнайомі слова. Їх пояснення можна знайти в цих книгах. А ще, бачите, скільки у бібліотеці

книжкових  виставок.  На  цій  полиці стоять книжки, які

13

тільки надійшли до бібліотеки. «Зупинись на хвилинку, подивись на новинки!»

На цьому стелажі зібрані казки. А ось тут стоять книги про нашу країну – Україну.

Наша країна Читалія надзвичайно велика. Тому в подорожі по ній ви навчитесь всьому: станете на час  капітанами великих лайнерів, космонавтами, зустрінетесь з казковими героями та героями дитячих книг, що читали ще ваші мами й тата або бабусі і дідусі.

В майбутньому ви станете вченими, інженерами, лікарями і вчителями. І повсюди книга буде вам найкращим другом, порадником і вчителем. Дружіть з нею, любіть її. В добрий вам путь…

Сценка

Заєць. Все ми в книзі знайдемо,

Кращої не знайдемо

Доброї і вірної

Подруги малят!

Книгу зрозумілу,

Чесну, добру, смілу,

І дівчатка, й хлопчики, –

Хочуть всі читать.

Ой, що це? Хто це? Краще я заховаюся, а то в мене всі зуби стукотять і тремтить хвостик.

(Ховається за кущ)

Книга. Не бійся, зайчику! Я – книга, тільки дуже хвора. Ой, як боляче моїм сторінкам і палітурка поламана!   Сил  зовсім  немає.  Навіть  ходити  сама  не

14

Учні (читають вірші Шевченка).

 А.О. Козачковському

… Давно те діялось, ще в школі,

Таки в учителя – дяка,

Гарненько вкраду п’ятака –

Бо я було трохи не голе,

Таке убоге – та й куплю

Паперу аркуш. І зроблю

Маленьку книжечку. Хрестами

І візерунками з квітками

Кругом листочки обведу

Та й списую Сковороду…

І мертвим, і живим…

… Учітесь, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

Бо хто матір забуває,

Того бог карає,

Того діти цураються,

В хату не пускають.

Чужі люди проганяють,

І немає злому

На всій землі безконечній

Веселого дому.

Бібліотекар. А ось як гарно про книгу сказав відомий український байкар Леонід Глібов.

Учень. Бачить – не бачить,

Чути – не чує.

27

 

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна – книжкам усім начальник

І звуть її по – простому – «Буквар».

Із нього слів не вируба сокира,

Це маленятам кращий в світі дар,

І мова в нім легка, співуча, щира,

Дитячі душі гріє він – «Буквар».

Він нас повів по буквах, як по східцях,

Як по життю – по сторінках своїх.

І от привів нарешті – подивіться! –

У мудрий світ чудесних скарбів – книг.

І, певно, так, коли б не він на світі,

То ми були б неначе у пітьмі.

І всі то ми, яскраві й ваговиті,

Мовчали б глухо, наче ті німі.

Бібліотекар. За часів князювання Ярослава Мудрого у Києві при Софіївському соборі була заснована перша у Київській русі бібліотека. Літописці згадували: «Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. і зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слов’янське письмо». На жаль, книги з бібліотеки Ярослава Мудрого не дійшли до нас. Після захоплення Києва ханом Батиєм у 1240 році, доля їх невідома.

Але зараз теж багато книг, які грають визначну роль у нашому житті. Вони знайомлять нас із великими мислителями. Один із них – Тарас Григорович Шевченко.

 

26

можу. Допоможи, зайчику, допоможи!

(Плаче)

Заєць (вибігає з-за куща). Бідненька ти, бідненька! Хто ж тебе так покалічив? Можливо, ти з лисицею зустрілась, чи в лапи вовкові потрапила? Чи злий Бармалей тебе пошматував? Я навіть тебе не впізнав! Ми ж раніше з тобою зустрічались. Ти була така гарна, що всім дітям дарувала радість.

Книга. Так, я тепер на себе не схожа. Це хлопчисько, Замазуренко Петя, так мене мучив: обливав гарячим супом, сторінки мої загинав і чорнилом заляпував. Я ледве від нього втекла… і сил в мене йти далі немає, та й куди йти – не знаю.

Заєць. Не сумуй, книжечко! Ми зараз що – небудь придумаємо. А ось і горобчик летить. Він всюди літає, все бачить, все знає. Можливо, він нам порадить, що робити.

(Кличе горобчика)

Горобчик. Це ви мене кликали? Що з вами сталося?

Заєць. Ось, книга попала в біду. Від злого нечупари Замазуренка ледве втекла, їй треба допомогти. А як – не знаю!

Горобчик. Бідна ти, книжечко! Розтріпав тебе хлопчисько. Треба віднести її до лікаря в книжкову майстерню. Лікар її пожаліє. І підклеїть, і обріже, і зшиє, і одягне в палітурку.

Заєць.  Правильно!  Як  це  я  зразу  не  здогадався.

 

 

  15

Адже в кожній школі і в кожній бібліотеці працює така лікарня. Там читачі – активісти завжди на варті: відвернуть від книги будь – яку біду. Ідем, люба книжечко, спирайся на мене.

(Ідуть до лікаря. Він сидить перед будинком, на якому написано «Книжкова лікарня»)

Айболить. Книжчина лікарня.

Ідіть безпечно

Книжки – каліки

В бібліотечні

Зали великі!

Я сам – головлікар.

Дам вам клею, ліків,

І зашию рани.

Навчайтесь гарно

Книги лікувати.

Для того й лікарня

В бібліокімнаті.

Заєць. Здрастуйте, лікарю Айболить. Я привів до вас цю бідну книжечку. Вилікуйте її, будь – ласка!

Айболить. Обов’язково. Шановна книго, присядьте ось сюди. Що сталося? Де болить?

Книга. Скрізь болить.

Айболить. Що це за брудні плями у вас на сторінках?

Книга. Ой, лікарю, мені соромно перед класом,

Хазяїн мій обгортку вирвав з м’ясом!

Та що обгортка! Обірвав листки.

16

Бібліотекар. Як добре, що в світі є книги,

Як добре, що дарують нам вони

Все, що придумали найкраще

Землі моєї дочки і сини.

Із їх цікавих сторінок

Про все ми можемо дізнатись,

Про все ми можем прочитати,

Тож головне – не лінуватись.

Доброго дня, шановні юні читачі. Сьогодні ми з вами завітаємо у гості до наших друзів – книг. Вони завжди поряд з нами, ніколи не зрадять, завжди підкажуть правильну відповідь а будь – яке питання. Головне – вміти подружитися з книгою.

Діти, які прислів’я про книги ви знаєте?

(Учні розповідають прислів’я та приказки про книги)

• Дім без книги – день без сонця.
• Книги – ключ до знань.
• Золото добувають із землі, а знання – із книжок.
• З рукавів – ріки, з книжок – знання.
• Книги читати – усе знати.
• Книгу читай, розуму набирай.
• Одна книга тисячі людей навчає.
• Книгу прочитав – на крилах політав.
• Хороша книга – свято.

Бібліотекар. А ось послухайте вірш В. Бичка «Буквар» про вашого давнього і вірного друга.

Учень.

Є книг багато – радісних, печальних,

                                                                                 25

полиці ланцюжком.

Всі ви знаєте, як важко писати без перерви бодай годину. А щоб переписати хоч одну книгу потрібні були місяці. Тому переписувачі часто, закінчивши роботу, залишали на згадку таку приписку: «Як радіє заєць, вирвавшись із тенет, а птах – із клітки, риба – із сіті, а боржник – від лихваря, а холоп – від господаря, так само радіє переписувач, закінчивши книгу».

В Європі навчилися виготовляти папір. Згодом стали книги друкувати. Батьком книгодрукування вважається Йоганн Гутенберг. І надрукував він першу книгу у 1450 році.

V. Підсумок уроку.

-А хто знає, хто почав друкувати книги у нашій країні?

Друкарні з’явилися і в інших країнах у нас першодрукарем був Іван Федоров.

- Із чого виготовляють сучасні книги?

Із паперу.

•                      Які видавництва ви знаєте?

«Освіта», «Наукова думка» і т.д.

- Чи можна створити книгу вдома?

Так, тільки рукописну.

VІ. Домашнє завдання.

Підібрати прислів’я та приказки про книгу і пояснити їх.

Твій друг – книга

(Бібліотечне свято)

24

 (Виходять. Звучить музика. З’являються лікар і книга)

Лікар. Ось так ви виглядаєте значно краще.

Книга. Так, я дуже добре почуваюся. Ой, знову цей бридкий хлопчисько. Він, мабуть, мене шукає.

Замазуренко. А ось ти де! Але ж ти змінилася. А тепер підемо додому. Мені без тебе сумно!

Лікар. Я не дозволю й жити у тебе! Вона може захворіти.

Книга. Я нізащо до тебе не повернусь. Ти мене ображав, не беріг зовсім. І до цього часу не знаєш правил бережливого ставлення до книги.

Замазуренко. Але мені дуже погано і сумно без тебе. Я обіцяю тобі, і лікарю, і всім дітям, які знаходяться і залі, що буду берегти книги і гарно до них ставитись. І взагалі, перестану бути поганим.

Книга. Мені жаль його. І все – таки повернусь до нього. Але ти не повинен кривдити мене і повинен запам’ятати правила бережливого ставлення до книги. Діти, давайте йому розкажемо.

(Діти розповідають правила)

(Звучить музика. Всі артисти виходять на сцену)

Всі. До побачення у бібліотеці. До нових зустрічей.

 

Чарівний світ казок

(Бібліотечний урок у 3 класі)

 

Звучить музика.

Вчитель.Сьогодні, діти, не звичайний урок, а урок

                                                                                   17

– казка. Тому не дивуйтеся, якщо побачите чудеса, бо допомагатиме мені ось ця чарівна паличка. Зараз ми поділимося на дві команди. Кожен ряд – команда. Тепер вибираємо казкові назви для них.

(Діти діляться на команди)

Вчитель. Перше завдання – літературна розминка.

• Що ми розуміємо під поняттям «народна творчість»? (Це загадки, прислів’я, скоромовки, потішки, лічилки, мирилки, колискові пісні, пісні – ігри, казки).
• Хто складає казки? (Народ, автор).
• Чому навчають казки? (Жити чесно, добросовісно працювати, любити мову, рідних і природу, бути дружними).

(Підрахунок балів)

Вчитель. Завдання друге: «Відгадай казку». Я зачитуватиму уривки з казок, а ваше завдання – знайти у книжці цю казку і зачитати назву.

Зажди ж ти, маю,

Я ще тобі крильця обшмагаю.

(Українська народна казка «Як Квітень до Березня в гості їздив»)

Від зими лютої тікаю,

Літа красного шукаю.

(Українська народна казка «Дружні звірі»)

Праця ніколи не буває марною…

(Молдавська народна казка «Як брати батьківський скарб знайшли»)

18

знали люди й літер – їх замінювали малюнками. Згодом винайшли перші абетки, писали на глиняних табличках, які потім випалювали.

Тепер уявіть собі, якби наші шкільні підручники були саме такими книжечками. Їх потрібно було б носити не в сумці, а возити машиною.

З часом люди навчилися писати на шкірі. Першу таку книжечку зробили в Малій Азії в стародавньому місті Пергамі у 2 тисячолітті до нашої ери. Такий папір із шкіри назвали пергаментом. Але такі книги були дуже дорогі. Уявіть, скільки потрібно було б худоби, щоб мати хоч невелику бібліотеку?

У далекій Африці по берегах річок простягалися зарослі болотяної рослини – папірусу. Його використовували у будівництві. Якось один чоловік лагодив хижу. Розрізав стеблину папірусу, вийняв середину і поклав її на сонці. Потім він помітив, що вона перетворилася на сухі стрічки, які вбирали фарбу. Значить, на папірусі можна писати!

З’явились книжки у вигляді сувоїв папірусу. Але через декілька років такі книги розсипалися.

До нас дійшло не так і багато стародавніх книг. Можна з певністю сказати, що за часів Київської русі дуже шанували книгу. Князь Володимир відкрив школи, спеціальні майстерні, де переписувалися книги з інших мов. Коштували такі книги дуже дорого. Палітурки книг оздоблювали коштовним камінням, золотом, сріблом. Тому   не   дивно,   що   книгу   часто  прикріплювали  до

                                                                                             23

Мета. Розповісти учням про історію створення книги, про її роль у житті кожного з нас, виховувати любов і повагу до книги, розвивати читацькі інтереси учнів.

Обладнання. Книжкова виставка: книги різних років видання та різного призначення.

 

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Запитання.

• Діти, навіщо нам потрібні книги?
• Хто дуже любить читати?
• Що ви знаєте про виготовлення книги?

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

Вчитель. Сьогодні ми познайомимося з народженням книги. Дізнаємося її історію, заглянемо в далеке минуле.

ІV. Розповідь вчителя.

З давніх давен люди прагнули знань. Від покоління до покоління передавалися усні відомості про речі, які допомагали людям жити: як добути вогонь, як виростити хліб, кого слід поважати і чого остерігатися. Тому прадавні люди, щоб не розгубити отримані знання, винайшли письмо. Спочатку «сторінками» найдавніших книжок стали камені, бойові щити, стіни печер. Не було ще паперу,  олівців,  пер,  не

22

(Підрахунок балів)

Вчитель. Тепер вам потрібно відшукати помилку в характеристиці героїв казок.

• Пішов хлопець Нехайло влітку на город. Побачив лисицю і втік додому. (Не хлопець, а чоловік. Пішов не влітку, а весною. Пішов не на город, а на виноградник. Не він побачив лисицю, а лисенята побачили його. Не втік додому, а пішов.)
• Пішов олень на полювання. Звалив на кабана дерево і хотів його з’їсти. Але поруч йшов ведмідь, який виручив вовка.(Олень пішов не на полювання, а у ліс гуляти. Не олень звалив дерево, а вітер. Дерево впало не на кабана, а на вовка. Олень не хотів з’їсти вовка, а хотів виручити його. Ведмідь не виручив вовка, а провчив.)
• Очі у Снігуроньки були сірі – сірі, замість носа – морквинка, а на голові червона шапочка. Щічки були червоні. Гарна дівчина, тільки дуже холоду боялась. (Очі не сірі, а голубі. Ніс не морквинка, а звичайнісінький. На голові не червона шапочка, а корона. Щічки не червоні, а білі. Снігурочка не холоду боялась, а тепла.)

(Підрахунок балів)

Вчитель. Завдання наступного змагання – скласти невеличку казку за опорними схемами.

                                                                                   19

 

 

 

 

 

Наприклад. Жила – була маленька крапелька. Прокинулася вона в хмаринці і впала на землю. Попала крапелька в струмочок, а той приніс її на луки. Там крапелька з радістю познайомилася з квіточкою.

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприклад. Жили собі День і Ніч, Сонце і Місяць. Дуже вони пишалися кожен сам собою і не хотіли дружити.  Тому,  коли  є  Сонце,  то  не  видно місяця. А

20

коли є Місяць, то не видно Сонця. А якщо і зустрічаються, то намагаються один одного не помічати.

 

 

Наприклад. Жив був Їжачок Коська і зайчисько Хрумко. Одного разу Хрумко зустрів Коську і став хвалитися своєю хоробрістю. Та раптом в кущах щось шеленуло, Заєць вмить утік. А Їжачок швиденько звернувся в клубочок і зафиркав.

(Підрахунок балів)

Вчитель. Ось і підійшов до кінця наш урок. Завершилася наша чудова казка. Жодного разу мені не прийшлося користуватися чарівною паличкою, а це значить, що ви дуже добре знаєте казки і багато читаєте.

(Підсумовуються всі бали, команда – переможець нагороджується листівками).

 

Історія створення книги

(Бібліотечний урок – лекція у початкових класах)

                                                                              21

ДОДАТОК 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відділ освіти Переяслав – Хмельницької міської ради

Міський методичний кабінет

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Із літератури рідного краю

Частина І

Поезія Переяславщини

(Збірка творів переяславських поетів)

 

 

 

 

 

м. Переяслав – Хмельницький

2017

 

 

 

Упорядник: Кожевнікова С.Є. - Переяслав - Хмельницький. 2017 р. Збірка творів.

 

 

 

 

У збірці представлені поезії сучасних поетів Переяславщини.

 

 

 

 

 

 

Відповідальний за випуск: Т.В.Сапунова - завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Переяслав - Хмельницької міської ради.

 

 

 

 

 

Рекомендовано до друку рішенням методичної ради методичного кабінету відділу освіти Переяслав - Хмельницької міської ради ( протокол №5 від 06.03    2017 р.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТЕ ТАК ПОДУМАЛА

У калюжі лежить п'яний,

А йде якась жінка.

— Сама свиня ти погана! —

Кинув навздогінку.

— Але ж я тобі ні слова

Навіть не сказала,

— Так зате так подумала,

Іди, чого стала!

 

СТАВ ВИПРАВЛЯТИСЯ

У вчителя питається

Дідусь сивочолий,

— Як там мій, скажіть,

будь ласка,

Онучок у школі?

— Та нічого, — мовить вчитель,

— Став вже ніби кращий,

Правда, вчора відпросився

На похорон ваший...

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

38

 

 

 

Вступ

 

 

Виховання вдумливого та вимогливого читача – таке завдання стоїть сьогодні перед бібліотекарями. Але зробити це важко, оскільки нові надходження вже не задовольняють попит молодого покоління.

Тому виникла потреба познайомити учнів ближче із творчістю поетів рідного краю. Адже з малого починається велике, а зі знання творчості своїх земляків починається захоплення літературою взагалі.

Такі матеріали важко знайти в Інтернеті, тому, щоб задовольнити цікавість учнів та допомогти вчителям і проведенні уроків, присвячених літературі рідного краю, і виник задум видати збірку поезії поетів Переяславщини.

Ця книжечка допоможе зрозуміти, що поряд з нами живуть люди, які дивляться на світ іншими очима, щосекунди бачать у ньому прекрасне, унікальне.

3

АНДРІЙ БУДУГАЙ

«Переяславські етюди»

 

"АЛЬЯНС"

На землях козаків

з'явились "самураї" —

Дівчата й хлопці

об'єдналися в "Альянс".

Очолив їх Орлов —

сенсей, що добре знає,

Як між тілами

й духом відшукать баланс.

 

АНДРІЙ

КОЗАЧКОВСЬКИЙ

Андрій, син Йосипа

із роду Козачковських

Зумів зробити теж

немало гідних справ,

Та з них найбільша та,

що серед круч дніпровських

Шевченка-Кобзаря

від смерті врятував.

 

БОГДАН

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Цей гетьман у собі

вмістив таки багато.

Тепер один ганьбить його,

а інший — навпаки

За те, що відбулась тут

горезвісна рада.

4

 

 

Від тої науки.

— Ти, напевне, тільки й знаєш, —

Спитав батько строго,

— Все книжки оті читаєш.

Не їси нічого?

— Та, звичайно, там не вдома,

Часу малувато,

На червоного диплома

Тягнусь,— каже,— тату.

— Із диплома того, сину,

Користь невелика,—__

Вчись, нехай він буде синім,

А червона — пика.

 

ЗВІДКИ БАБІ ЗНАТИ?

Запитали у бабусі

Малі онучата,

Звідкіля вони взялися

У мами і тата.

А та їм і пояснила,

Як колись, бувало,

Малим дітям говорили,

Де їх назбирали.

— Тебе, Колю, у квасолі

Знайшла вранці мама,

А Катрусю у капусті

Через рік так само.

— / неправда, — мовить Катя,

— Скажи ти їй, Колю,

Бо отак бабуся наша

І помре дурною.

37

ЗАТЕ ТАК ПОДУМАЛА

Додай туди дріжджі —

Десь півпачки на бідона,

Та дивись, щоб свіжі.

І чекаєш, доки буде

Усе те бродити,

Далі береш апарата

І можеш гонити.

— Так, а як же його взнати,

Коли треба гнати?

— Необхідно час від часу

Брагу куштувати.

Я й сам, бува, докуштуюсь,

Поки угадаю,

Що кухликом у бідоні

За дно зачіпаю.

 

БАТЬКОВА ПОРАДА

У село, батькам на втіху,

До рідної хати,

На канікули приїхав

Син відпочивати.

Навчається в інституті,

Десь аж у столиці,

Інженером хоче бути,

Вченим, як годиться.

Сам худющий та нервовий,

Ще не жив на світі,

А вид якийсь нездоровий

І почав лисіти.

Мати, глянувши на сина,

Аж ламала руки, —

Що зробилося з дитини

36

 

Та визначав не він, хто ми —

пани чи жебраки!..

 

БРАТИ ТОЛОЧКИ

Михайло та Петро —

брати Толочки,

Що музі Кліо

присвятили все життя.

Один освітлював

учнівських душ куточки,

А інший здобував

у Геї відкриття.

 

ВОЛОДИМИР

ЗАБОЛОТНИЙ

Володимир Заболотний —

незвичайний архітектор:

Мав талант такий великий,

що країну прославляв.

Різнобічний і гуманний,

і конструктор, і інспектор,

І художник, і мисливець —

він зробив багато справ.

 

ВОЛОДИМИР

МОНОМАХ

Син князя Всеволода

Володимир Мономах

За ліком другим є

із переяславських князів.

Збирає воєдино Русь

і все трима в руках,

5

І орди печенігів б'є

чимало він разів.

 

ГАННА САМУТІНА

Ганна Самутїна —

дух-небожитель,

Зодчий малярства,

що Вічністю жив.

В техніках різних —

гармонії вчитель,

Храм "Розы Мира" —

її лейтмотив.

 

ГРИГОРІЙ ВЕРБА

Брат Григорій Верба —

це сучасний подвижник,

Педагог і дослідник

духовних глибин,

Що пізнав перед цим

видатний співвітчизник —

Музикант і поет,

Царства Божого син.

 

ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА

У Переяславі

філософ християнський

Піїтику неповний рік

спудеям викладав,

А згодом в Ковраях

здобутки освітянські

Він Василя Томару вчив

з'єднати всі у сплав.

6

— Ач, до чого дожились ми,

 

 

Хто, що хоче, робить,

Вже жінки, крім чоловіків,

Коханців заводять.

— Демократія ж в нас нині, —

Жінка відказала,

— Бо що ж робить тій людині,

Яка покохала?

— Ач, якої заспівала.

Кого захищаєш?

Чи, можливо, й ти коханця,

Окрім мене, маєш?

Та я тобі поламаю

І руки, і ноги,

Як узнаю, що ти мені

Наставила роги.

А до того, ще красуню

Заведу, коханку,

Милуватимусь із нею

Звечора до ранку.

— Заспокойся, чоловіче,

Як дійде до цього,

То я тобі обламаю

Руки, ноги й роги.

 

ДЕГУСТАЦІЯ

Попросила Катерина

Кума свого Гната,

Щоб навчив її із цукру

Самогонку гнати.

— Сиплеш цукор в теплу воду,

35

 

— Чиї сліди, — запитала, —

Вовка чи лисиці?

— Та ні. Вчора тут ходили

П'яних два мисливці.

— Бачу, тебе не вцілили,

Дріб пронісся вище?

— Та ні, то один на мене

Ступив чоботищем.

 

ПОТОЧНІ ВИТРАТИ

Випили Петро з Іваном

Кварту самогону

І про ринкові закони

Завели розмову:

— От що хочу, куме Петре,

У вас запитати:

Як цю фразу розуміти

«Поточні витрати»?

Тут Петро наморщив лоба,

Як древній мислитель:

— Постараюсь науково

Я це пояснити.

Це — витрати на товари,

Ті, що течуть, куме,

Вино, пиво і горілка,

Й спиртові парфуми.

 

ХТО БІЛЬШЕ?

Повернувся напідпитку

Чоловік додому

І, щоб жінку зачепити,

Почина розмову.

34

ДИНАСТІЯ КНЯЗІВ

 

 

Син наймолодший Ярослава

Всеволод-Андрій

Успадкував удільне

Переяславське князівство

І заснував династію,

численну, наче рій, —

її князі чимало вклали

в розбудову міста.

 

ДИТИНЕЦЬ

Дитинець міста —

не садок дитячий:

Жили там знать,

єпископи, князі.

Іззовні був укріплений добряче

І добре знав ціну своїй вазі.

 

ЕЛЛІНА СУМЧЕНКО

Елліна Сумченко

вже в дев'ять років зірка,

З Дівичок шлях проклала

в пісенний марафон.

Десятками років

так само сильно й дзвінко

Лунає хай для всіх

цей голос в мікрофон!

 

ЄПИСКОП ЄФРЕМ

Свят Єпископ Єфрем —

ієрарх-покровитель

Переяславських душ,

7

переславських стін.

Збудував не одну

він духовну обитель,

Звів лікарню й мости

до предвічних глибин.

 

"ЖУРАВЛИК"

До Ніни Гаврилюк

прямісінько з Парнасу

Спустився в час прозрінь

"Журавлик" — дивний птах.

Натхненно заспівав

цей побратим Пегаса

Обличчями дітей

з віршами на вустах.

 

«ЗМІЙОВІ» ВАЛИ

Недалеко від міста

лежить сотні років

Ряд "змійових" валів —

то кордони Русі.

Люд осідлий вони

від кінноти наскоків

Захищали — і тому

їм так вдячні ми всі.

 

ІВАН ШПИТАЛЬ

Іван Шпиталь почав

у В'юнищах свій шлях,

Там закохався в Україну

до нестями,

І Слово Кобзаря

8

Нащо ж мені власна?

 

 

 

ЗАВЖДИ ГОТОВИЙ

Чоловік дружині мовить:

— Спать лягаю, мила,

А коли захочу випить.

То щоб розбудила.

— Ти що, зовсім з глузду з’хав?

Як же мені знати,

Коли тобі захотілось,

Як ти будеш спати?

— Нащо тобі, моя люба,

Голову сушити,

Ти про це навіть не думай,

Головне — збудити.

 

ПОВАЖНИЙ ЧЕРВ'ЯК

У торішній купі гною

Затишно і тихо.

Малий черв'як запитує

Маму-черв 'ячиху:

— А де татко наш подівся,

Що не видно зранку?

— Та, поїхали з міністром

Якимсь на рибалку.

 

ВДАЛЕ ПОЛЮВАННЯ

Вранці заєць і зайчиха

Стрілись в логовині,

В нього — вниз обвислі вуха

Й здерта шерсть на спині.

33

 

ОДНОЛЮБ

— І чому ти так ревнуєш,

Скажи мені, Таню,

Адже знаєш, що одну лиш

Я тебе кохаю.

— Авжеж, знаю, мій коханий,

Як цього не знати,

Тільки мене не Танею,

А Вірою звати!

 

ПЕРЕШКОДА

Летять комар й комариха

Через купу хмизу.

Раптом комар спікірував

Й гепнувся донизу.

— Що з тобою? — комариха

Злякано спитала.

— Та, якась проклята муха

У око попала.

 

АВТО НЕ ТРЕБА

Два євреї у Одесі

Ідуть у трамваї.

— Так ти купив ≪Мерседеса≫? —

Один з них питає.

— Не купив і не збираюсь.

— Що, живеш так бідно?

— Ні, мені ота машина

Зовсім не потрібна.

Бо якщо мені погано,

«Швидка» возить вчасно,

А як добре — міліція,

32

підняв, неначе стяг,

 

 

Поніс через життя

тернистими стежками.

 

ЙОСИП БОДЯНСЬКИЙ

Студент семінарії

Йосип Бодянський,

Читаючи книги,

у фондах знайшов

Релікт-Євангелію —

скарб освітянський —

А згодом дійшов

до слов'янських основ.

 

КОБЗАР-ХУДОЖНИК

Незламний Вісник

Правди і Свободи,

Він полюбив наш край

і храми змалював,

І слово гостре —

щоб усі народи

Почули вчасно — тут

у "Заповіт" поклав.

 

КОСТЯНТИН

ОСТРОЗЬКИЙ

Князь Костянтин Острозький

від польської корони

Отримав Переяслав,

щоби вершилась справа

Із розбудови міста

й системи оборони.

9

Цій справі ще сприяло

і Магдебурзьке право.

 

ЛАНКА ДВОХ КУЛЬТУР

Був мезоліт,

коли в урочищі Загай

З'явилася спочатку

давняя стоянка.

А згодом обжили

трипільці дивний край,

Вони — між землеробством

та скотарством ланка.

 

МАРІЯ БУРЯК

Творчий дух дав наснагу

Марії Буряк

Подолати біду,

що прийшла із дитинства.

Ковалинська майстриня,

як мужній моряк,

Через барви проклала нам

шлях побратимства.

 

МАРІЯ КАРП'ЮК

Марія Карп'юк —

поетеса-філолог,

Що сутність космічну

шукає в словах,

А в серці її —

б'є набат нам на сполох:

"Пора подолати

і гріх свій, і страх!"

10

Боже світлий, не карай її,

 

 

Простели троянди піднебесні...

Лист, коханий, і пісні твої

У сльозі — душі моїй — воскреснуть!

 

 

МИКОЛА ШКУРПЕЛА

 

ДИВНА РАДІСТЬ

Пита лікар-психіатр

Фермера Данила:

— Так, кажете, ви податки

З радістю платили?

І що з дуба не падали,

Блекоти не їли,

Всі прививки поприймали,

Грипом не хворіли.

Не лякались й головою

Ніде не забились?

Звідки ж радість від податків

У вас появилась?

 

ЖАЛІСЛИВИЙ СИНОК

— Чого плачеш? — запитали

Хлопчика Миколу.

— Бо мій татко із яблуні

Гвпнувся додолу.

— А тобі що, жалко стало

Як з сучка зірвався?

— Ні, тоді коли він падав,

Я якраз сміявся...

31

 

І дитинство босоноге у траві,

Чиста батьківська водиця,

І вони удвох в світлиці

Добрі, ніжні —

Зустрічають нас

Живі...

Будеш літати

Високо, сину,

Тільки додому,

Прошу, повертай,

Хай тобі сниться

Цвіт полуниці,

Батьківський край

І вишневий наш рай!

 

МАМО, ВІН ХОРОШИЙ

Був і є, як пісня, тільки він,

Мамочко, ну, що ж ти наробила?

Залишався лист його один —

Ти не лист, а душу спопелила!

Я доросла, мамо, не дитя,

Раз у долю лебідь прилітає...

То не лист — а світле каяття,

Він горить — і я, і я згораю!

Мамо, він хороший, зрозумій —

Мій романтик — добрий і нежданий...

.Чуєш, мамо, мій і тільки мій,

Ласкою такий недокоханий!

Ти ж мене родила для життя,

Для любові ти мене родила...

Він пішов, пішов у небуття

І не знає, що — його любила!

30

МИКОЛА ГУБАР

 

 

Микола Губар

із Дем'янців родом:

Там палко полюбив

фольклорну пісню.

Щоб зберігати

спадщину народу,

"Музик троїстих"

звів у коло тісне.

 

МИКОЛА КОРПАНЮК

Микола Корпанюк —

це археолог слова,

Що прагне віднайти

у глибині віків

Те джерело, з якого

українська мова

Черпає і красу,

і силу козаків.

 

МИХАЙЛО

МАКСИМОВИЧ

Михайло Максимович —

видатний ботанік,

Що написав десятки мудрих,

унікальних праць,

А ще словесник він,

потужний, як "Титанік",

Етнограф, що створив

для книги нації форзац.

 

 

11

МИХАЙЛО

СІКОРСЬКИЙ

Михайло Сікорський —

людина-легенда.

Він подвиг здійснив

для нащадків, для нас,

Десятки музеїв

від стенда до стенда

З колегами зводив,

долаючи час.

 

МИХАЙЛО

ХЕРАСКОВ

Пан Михайло Херасков —

філософ-поет,

Автор перших в Росії

епічних поем,

Видатний драматург

та чутливий естет,

Майстер слова порушив

багато проблем.

 

НАТАЛІЯ

ПАВЛИК

Наталія Павлик —

етнограф-поетеса

З'єдналися в одне

дослідник і митець.

В поезії вона

вже коронована принцеса,

В музеї одягу —

прекрасного співець.

12

Сини мої, надія і розрада,

 

 

Я рушники стелю вам до весни,

Моя любов, мої пресвітлі лада!

Я учила тебе поважать

І людей, і Господню молитву,

Ворогам милосердно прощать,

А як треба за волю — на битву!

Сини, сини, надія тополина,

За вами світ і матері сльоза,

І мій народ, і наша Україна,

У золоті блакитні Небеса!

 

ЦВІТ ПОЛУНИЦІ

Зацвітає полуниця,

Знову рідна хата сниться

І лелека, що кружля

Навкруг двора...

Благовіст луна дзвінниці,

Чую голос, як росицю.

Уставай, синочку,

Бо уже пора...

Полуниця відцвітає,

Тільки матері немає,

Віднесли лелеки рідну в небеса...

Ви не плачте, полуниці,

Ваша хай любов святиться,

То не сльози,

Мій синочку,

А роса...

Будуть сниться полуниці

І калина, і криниця,

29

 

ОЛЕКСАНДР ПОТАПЕНКО

 

МИХАЙЛУ СІКОРСЬКОМУ

                                                           Героєві України

                                                           з нагоди славного 80-ліття

Ти ішов, як пророк, фарисеями гнаний,

Ти не мав ні багатства, ні прихистку, сім’ї,

Та козацький мав дух, що ніким нездоланний,

Хай святяться довіку всі сивини твої!

І на десять життів в тебе стало роботи,

І на десять світів стало більше тепла...

Дивовижні музеї і колеги, й турботи,

Та душа твоя чиста тільки світло несла!

Ти — легенда, проста й незвичайна Людина,

Що, напевно, з небес, як молитва, зійшла...

Поклонись цьому сину, о моя Україно,

Його доля і праця у твою перейшла!

Чом подвижників Духу залишилося мало?

Чуєш, батьку, курличуть по світах журавлі:

В Небесах захисник є — то архангел Михайло,

Є Сікорський Михайло на священній землі!

 

СИНИ

Я під серцем носила тебе,

А тепер проведу на чужину,

Ти дружину кохай, як себе,

Дорогий мій, єдиний мій сину!

Я тебе сповивала вночі,

У хрещатім купала барвінку,

Не надбала скарбів і парчі,

Ти пробач мені, лагідний синку!

Сини, сини русяві ясени!

28

 

 

 

ОЛЕГ КНЯЗЕНКО

Олег Князенко —

колоритна постать,

Паломник із Каратулі

на Гелікон.

Статті, есеї, вірші —

всього вдосталь

У деміурга,

що шукає свій канон.

 

ПАВЛО СЕНИЦЯ

В Дем'янцях свій

життєвий шлях

Павло Сениця

Почав із бідної

селянської родини,

Та вабила учитись

музики живиця,

Щоб твори міг складать

для слави України.

 

ПЕРЕЯСЛАВЛЬ

РУСЬКИЙ

Мав Переяслав давній

дві частини —

Дитинець в центрі

та "окольне місто".

І славу мав

не через добрі стіни,

А через те, що

шлях долав тернистий.

13

ОЛЬГА  БУДУГАЙ

 

ВИТОКИ

Цілющі соки батьківського дому

І двору, де ступила вперше я,

Знімають, як рукою, всяку втому,

Мов корінь, живить рід мене, сім'я.

Безсонні ночі, за дітей тривоги,

Пісень і ласки маминої квіт,

Що кличуть в дім з далекої дороги,

Нам оберегом стали, ніби щит.

Ще — волі дух, гартований у горі,

Що повним келихом мій батько пив,

Трима на цьому світі. Час не зморить

Ту силу духу роду — диво з див

Ми живемо у вік жорстокий, дикий,

Та робить вже Земля новий виток:

Час Водолія мусить путь омити

Від скверни егоїзму — до зірок.

Цей шлях бере початок від родини,

Садка, криниці, співу солов'я...

Хто ж не любив малої батьківщини —

Того не прийме Всесвіту сім'я!

 

НАШИМ МАТЕРЯМ

Ваші очі з часом стали гірше бачить,

Але серце щире глибше прозріва,

Бо для рідних мам найбільше в світі значать

Теплі про синів і донечок слова.

Все вони для вас лишаються маленькі.

Хоч зростають швидко та ідуть у світ.

Як бува приємно нашим любим ненькам,

14

 

 

 

ЮРІЮ ЧАЙКОВСЬКОМУ

                                               Скажи мне, кудесник, любимец богов...

                                                                                               О.Пушкін

Не питаю, що буде в житті зі мною...

Срібноперою нотою я звучала

На струнах Бояна... Сьогодні луною

Десь на Київських вежах душа ячала.

Волхве, вийшов світанням мені з туману.

Пасма століть, як дим, відгорнув за обрій.

Я чула — стріли віри вп'ялися в оману:

Хтось таки відшукає прикорінь обрів.

... Святогор на горі! Наші кості боронить.

Ти у рокоті струн віщував, Пророче:

Вої світла списи увігнуть заборолом,

А щитом буде серце моє жіноче.

 

***

Натруси мені у душу зір,

Спілих, як осінні яблука.

Потай моїм серцем смутку звір

Листопадом твоїх з'яв блука.

Де осінній слід його схолов,

Самосієм полини густі.

Майорить тобі моя любов —

Тернова хустка на хресті.

 

ВСЕ

Із душі повиймала окалини слів,

Як напад серцевий — швидких і гострих...

Заверну із порога кохання послів —

Я самотність приймаю, як постриг.

27

РОЗЛОМ ДУШІ

Підхоплюю ілюзії, як віруси...

Розверзлася душа — цей світ чужий.

Нещастя їй підкову місяць вивісив.

І сіль самотності — без хліба вжий.

Мені Він ставсь. Любов моя в опалі.

Живицею із порізів сточив...

Хай вистелять ходу Його опалі —

І листя, й цвіт, й життя — яке зломив.

 

* * *

Якби Ти знав, які я гони

Сухими всіяла сльозами...

Самотність в свіжих ранах гонить

Босоніж душу солонцями.

 

***

То кричу, а то — шепотом.

То навшпиньки, то шелестом.

Як на цім світі до Тебе — не знаю.

... Всійсь полином на могилці хоч скраю.

 

 

ЗВІДНИЦЯ-ОСІНЬ

Лижуть клямку заблуди-вітри.

Кінчилась літа каденція.

Осінь множить кошторис на три —

Шлюбну відкрила агенцію.

Рижа бестія на манівцях

Зливи й вітру вінчала перелюб...

Впали яблук весільні сонця,

Закотилися в пазуху Лелю.

26

Як верта додому їх серденька цвіт.

 

 

Сядуть, як в дитинстві, за столом у батька

Надивитись в очі рідні і близькі.

Часто ваші діти і не мають гадки,

Як без них самітні стіни ці пусті.

Нащі мами любі, ніжні, найрідніші,

Хай Господь вам кращу долю посила,

Слово добре й чисте буде хай частіше

Розправляти зморшки вашого чола.

Хай співають вдячні діти і онуки

Про поради мудрі, ніченьки без сну.

Про турботу ніжну, материнські руки,

Що дарують людству радість і весну.

 

 

МИКОЛА ДУБОВИЧ

 

ПЕРЕЯСЛАВ

Травень легко у дзвони каштанові б'є,

Сяє небо ранкове, як дивний вінок.

Переяславе, слово про тебе моє, —

Місто квітів, дітей і вродливих жінок.

Хай збуваються задуми й мрії!

Хай веселка весни виграє!

Переяслав живе й молодіє,

Йде в прийдешнє щасливе своє.

В сонці вулиця кожна, де зелень і цвіт,

Де сучасне й минуле, як пісня, живуть.

Переяславе, долі моєї ти світ!

В синь небес жайворині вітання зовуть.

Гімн краси і любові не в'яне,

Ніби серця гаряче биття.

15

Переяславе, місто кохане,

Хай квітує твоє майбуття!

і Карань, і Борисівка, й сивий Трубіж...

Пригортаю очима тебе до грудей,

Переяславе, із давнини ти стоїш,

Місто миру, садів і красивих людей.

День, мов юнка, у мрійній короні.

І тріпочуть крильми голуби.

Своє серце кладу у долоні,

 

МОЯ ОСІНЬ

Добридень, серця осене ясна!

Пробачте, посивілі, білі скроні,

Що вже моя не вернеться весна.

Тримаю птаха смутку у долоні.

Він в чисте небо мрії полетить

І з високості журно закурличе.

Й моя весна у ту болючу мить

Малим хлоп'ям подивиться у вічі.

І доторкнеться пам'яті печаль,

Вона жива, живе в мені ще й досі...

Мені весни моєї вже не жаль,

Коли зі мною поруч стала осінь.

 

ЯК ТАК СТАЛОСЬ?

Як так сталось, що я закохався,

Ти скажи, як так статись могло?

Я з тобою щодня зустрічався

І кохання в мені розцвіло.

Скільки ніжності, відчаю, болю:

Ти ж молодша — і рідна мені.

Я не знаю: клясти свою долю

16

 

 

 

                                                                           Не вийшло.

                        Ви — як тать.

                                                Навіть помислом...

                                                                            Зарікаюсь.

                        Хрещуся, хрещусь

                                                і ніяк

                                                                           не розкаюсь.

 

 

ВИ — МІЙ ПОШЕПТ ОСТАННІЙ

В МОЛИТВІ

Сніги років зійшли лавиною стрімкою,

А Ви все не минаєтесь мені.

До німоти наговорилась з самотою.

Сльоза в сльозу втікає у вогні

Минулих днів... Ночей відбілювать не треба.

Душа любов'ю мироточить — вся.

В мені застигли сталактитом смутку... З себе

Останнім видихом — прощаюся.

 

 

ЗІРКА САМОТНОСТІ

Породіллю душі обезболила віршем,

думала — стогони, а він спогади вішав...

Апостат у коханні — знову постав Він єси.

.. Я відкрила сузір'я надстрашної краси,

Інкрустоване, гранене болем — кровить.

Зірка скапнула — вістрям у серці стримить.

Запеклася рубіном самотність земна.

... Я також скам'янію. На небі. Одна.

Апостат — віровідступник.

25

Яка народини поета звістить.

І на усіх дорогах хай незгасно

Вас сонцем вранішнім стріча

Любов моя просвітлена й безчасна,

Як перед образом свіча.

 

ЗРЕЧЕННЯ

Всеношну плакала жіночності

Свіча, спливала на обрус:

То я в монастирі самотності.

А Ви — в святому храмі муз.

Страстей світильник загасила

Молитвами у келії душі:

Я Вас благала у три сили —

Останній промінь серця потушіть...

Ви — сніг, на цвіт моєї долі звіяний.

Перечекаю себе земну й рядком завершу.

І там, куди приходять вже без імені,

Зустріну перша.

 

***

— Доле, на бездоріжжях життя

Стрінь любов мою в час каяття.

— Яка вона з себе? — доля пита.

— Як знята з хреста.

 

***

                 Минулі гріхи

                                   віддала на поруки

                                                              Всевишньому.

                 В Страсну п'ятницю,

                                   думала, Вас відречуся.

24                            

Чи співати веселі пісні?

 

 

 

Не обходь ти мене стороною,

Не ховай свої очі й вуста!

Ти, кохана, щомиті зі мною,

Найрідніша, найкраща, свята.

І тобою живу я щомиті,

І від вуст я п'янію твоїх

Долі вдячний, що є ти на світі,

Є твій голос, щасливий твій сміх.

А інакше як міг би я жити

Без кохання і радісних стріч

Із тобою і світ весь любити?..

Ти мене в свої ночі поклич,

Поцілунки даруй мені, люба...

І нема каяття ні жалю.

Ти чи щастя моє, а чи згуба?

Хай там що — тебе вірно люблю.

 

КОСОВИЦЯ

В погожий ранок люд мантачить коси

На сінокосах рідного села.

Блищать на сонці перламутром роси

У зелені пахучого зела.

Стоять стіною у леваді трави,

Шепочуть щось пробуджені сади.

Співає одуд, мов слова ласкаві

Комусь говорить. Череди сліди

На ґрунтовій дорозі, запах сіна

Лоскоче серце згадкою про дні:

Була погожа сінокісна днина

Й косилось легко й радісно мені

17

З напарником, однолітком і другом.

 

Вела зозуля голосне «ку-ку».

Ми з косовиці йшли широким лугом...

Відпочивали, снідали в садку.

Ішло землею помужніле літо,

Стояли в полі пшениці й жита.

І теплий вітер із пшениці в жито

Перебігає й колоски хита...

0 літо, літо!.. Пам'яте далека.

Коли б вернулись ті щасливі дні

І косовиця та, і той лелека,

І ранки ті, погожі і ясні.

 

ОЛЕНА КІР’ЯНОВА

 

ГЕРОЙ КРУТ

На кладовищі тихо й прохолодно,

З бабусею поміж могил йдемо.

Під шелест трав, що хиляться скорботно,

Ми дідусеві квіти несемо.

Ось пам'ятник я дивний помічаю:

То дерево гранітне без гілля.

Затертий напис я на нім читаю:

"Поліг під Крутами. Матюха Ілія.

"Бабусю,— я питаю,— що це — Крути?

Чому цей хлопчик мало так прожив?

В чім гріх його, не можу я збагнути!

І перед ким студент цей завинив?"

"У січні вісімнадцятого року,—

Бабуся почала розповідать,—

Більшовики надумали знаскоку

Вкраїни незалежність розтоптать.

18

 

 

Та як було знати,

Звідкіль ждать добра.

Нерідний син батька

Додому забрав.

Отож і не йметься,

Буває, й мені:

По чому ж судити,

Де рідний, де ні.

 

НАТАЛІЯ ПАВЛИК

 

ВИ І ДОЩ

Київ, кінець дев'яностих, кафе "В Арсена".

Ви і дощ — посланці небес...

Нас проводжала мелодія Джо Дассена

"Коли б не було тебе".

Парасолька одна на двох і ... поцілунок —

Ваша легка антреприза.

А у мене і досі на кожен відлунок

Гіпертонічна криза.

 

НА ЮВІЛЕЙ ЄДИНОМУ,

НЕЗАБУТНЬОМУ

Хай Вашим іменем святиться

Усе пречисте і високе —

Вкраїни й Жінки світлі лиця

В поезії стрімких потоках.

На Вашу честь весна

хай кличе учту,

Сердець лампади шаною засвітить.

Трима зорю над світом обіруч ту,

23

 

Хто приносив квіти

І в свята, і в будень.

Так мине і літо,

І життя мине.

Думи отакі-то

Здибали мене.

Хоч і не герой я —

Не Онєгін теж:

Справлюсь із хандрою.

... Хоч і сумно все ж.

 

СИНИ

Були у вдівця,

Ветерана війни,

Максим і Захар —

Два дорослих сини.

Захар був прийомним,

Був рідним Максим.

Той вже одружився,

А цей з батьком жив.

На старості якось

Заслаб ветеран,

Звичайно ж, від віку,

Не менше й від ран.

З лікарні звернувся

В сльозах до Максима:

— Я хочу додому,

До рідного сина.

— Не можу надію

Твою оправдать,

Бо хто ж буде дома

Тебе доглядать?

22

 

І налетіла тьма на Україну,

Зросили її землю сльози й кров.

Та не здолати москалям до згину

Патріотичну, віддану любов.

І та любов, оте міцне кохання

З'єднало разом триста юнаків,

У котрих в грудях билося бажання

Звільнить Вкраїну враз від ворогів.

Зійшлись під Крутами в лиху годину

В шість тисяч армія убивць-катів

Й студентів купка, котрих за Вкраїну

Патріотизму дух у бій повів.

Боролись хлопці мужньо, відчайдушно,

Та сили все ж нерівними були,

І перед смертю гімн співали дружно.

Вони у муках в небуття ішли.

Отак, онучко, й хлопчик цей загинув,

Розтоптані юнацькі мрії-сни,

На Переяславській землі спочинув

Й ніколи не зустріне вже весни".

Летять роки в своїм невпиннім русі,

Сьогодні квіти я несу свої

На цвинтар дідусеві та бабусі

І вічно молодому Ілії.

 

СЕРГІЙ ПЕТРАШЕНКО

 

ВІТЧИЗНА

Моя Україна - це степу перлина,

І зорі дніпрові, і здравниці Криму.

Де ще, скажіть, сонечко гарно так сходить,

Добірна пшениця де рясно так родить?

19

Льонарське Полісся й полтавські сади,

Херсонські баштани й поля Слободи.

Красоти столиці, немовби вві сні.

В якій ще країні такі є пісні?

Хто ще, як у нас, вріже так гопака?

Натура у нас вже віддавна така.

Черкаські рівнини і сині Карпати...

Де ще так уміють коханих чекати?

Жінки українські — це гордість і слава:

І Яна Клочкова, й Лижичко Руслана.

Та не відстає й сильна теж половина.

Встає вже від сплячки нова Україна.

Нащадки козацтва, доволі вам гнутись!

В туманне минуле нам більш не вернутись.

 

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ

— Ну доки ти будеш писати,

Томитись над римами покіль?

Ось-ось уже вісім десятків,

Цілком заслужив і на спокій.

Ходив би повудити рибу,

У ліс по гриби до схід сонця,

Чи з друзями випив би чарку, —

Таке я почув від знайомця.

Ну що я на те міг сказати,

Щоб в лад, опоненту цьому?

Писав я і буду писати,

Ніколи не кину. Чому?

Бо дуже люблю Україну,

Вітчизну єдину, нову.

Про неї писать не покину,

Допоки на світі живу.

20

Для мене між «жить» і «творити»

 

Залежність велика й пряма.

Отож, як не стану робити,

Вважай, що мене вже нема.

Бо можна хіба замовчати,

Що нині Вкраїна на ноги встає.

Є в мого народу і сила, й завзятість

І море талантів теж є.

Про душу народу, про пісню і мову,

Проблеми, які слід рішать,

Здобутки в роботі і в спорті —

Не можна про це не писать.

 

НА САМОТІ

Побував на річці

І в зеленім гаю,

Де наша берізка,

Як і я, скучає.

Зайчик, теж в зажурі,

Марить на горбку,

А з кущів зозуля

Із своїм «ку-ку».

Десь сховалось сонце —

Хмурість і сльота.

Загляда в віконце

Знову самота.

Ожила природа,

До мене ж німа:

Де удвох ходили,

Там тебе нема.

Пам'ятать довіку,

Згадувати будеш.

21