Проект "Карнавальна маска".

Балинська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Дунаєвецький район, Хмельницька область

                                                                                  Проект виконала:

Учениця 10класу

Гайдук Лариса

Керівник проекту:

Учитель трудового

навчання:

Гніздовська Н.М.

2014р.

Зміст

Тема проекту: Проектування та виготовлення карнавальної маски.

Мета проекту:ознайомитися з історичними відомостями виникнення карнавальної маски, з різними технологіями виготовлення; видами оздоблення; з асортиментом матеріалів для виготовлення; удосконалити навиками техніки пап’є - маше, «цумамі канзаші», розвивати естетичний смак, економне використання матеріалу.

Об'єкт проектування: карнавальна маска.

Основні завдання і цілі:

•        удосконалити техніку пап’є - маше;
•        підібрати інструмент та матеріали  для виготовлення;
•        ознайомитись із видами масок;
•        дослідити застосування технік, які плануються бути використаними в роботі;
•        провести порівняльний аналіз моделей аналогів;
•        скласти технологічну карту для виготовлення виробу;
•        виготовити виріб;
•        розрахувати економічне обґрунтування проекту.

Матеріально-технічне забезпечення проекту:

• інструменти;
• прилади та устаткування;
• різні види матеріалів;
• літературні джерела та мережа Інтернет;
• техніко-технологічна документація;
• інструкції з техніки безпеки.

Вимоги до моделі: оригінальність, композиційна цілісність, якість, функціональність, естетичне оформлення.

Вступ

Усі в дитинстві мріють про казку та бажають потрапити туди. Таке бажання може здійснитися, якщо на новорічний карнавал удало підібрати костюм, та ще й власноруч виготовлений.

У дитинстві ми всі хоча б раз танцювали біля Новорічної Ялинки в костюмі Сніжинки, Білочки або Зайчика. Чи замислювалися ми про те, що маскарадний костюм і взагалі - культура проведення маскараду має давню історію?

Перед нами сьогодні стоїть завдання – розробити і виготовити карнавальну маску, якою можна вразити усіх однокласників…

Тож почнемо наше дослідження і спробуємо  виготовити карнавальну маску власними руками, і я впевнена, що результат вас вразить! Тож роботу над проектом розпочнемо з дослідження інформації про різноманітні карнавальні маски, технологію їх виготовлення та матеріали з яких їх можна виготовити.

І. Організаційно-підготовчий етап

Історична довідка

Першими маскарадами прийнято вважати римські Сатурнали - щорічні свята на честь бога Сатурна, які супроводжувалися масовими гулянками. Саме в Древньому Римі з’явилися й спеціальні маски. Справа в тому, що під час Сатурналій навіть рабам дозволялось веселитися разом з хазяями, і, щоб не затьмарювати радості становими забобонами, всі учасники свята закривали свої особи масками.

У Середні Століття, незважаючи на суворість церковних установок, маскаради проводились досить часто. Основними атрибутами були костюми й маски, покликані сховати соціальні розходження й усіх зрівняти на час свята. Саме в епоху Середньовіччя зложилася особлива психологія маскараду - король переодягався в жебрака, білошвейка - у принцесу, скромниця - у райського птаха. Згодом психологи напишуть не одну сотню статей про карнавальний «мир-перевертыш», де немає ніяких перешкод і все те, що неможливо в реальному житті, припустимо світі масок. Під час карнавалу нічого не здавалося безрозсудним. Шляхетна дама в масці могла на одну годину зробитися коханкою простого солдата й після цього не почувати себе зганьбленої або приниженої. Інакше кажучи, під маскою - це вже «не я», а хтось інший.

Маска робить людину невпізнанною, вона пов’язана з радістю перевтілень і можливістю примірити на себе будь-яку роль.

Карнавальна маска - яскравий атрибут свята, з одного боку - демонструє індивідуальність носія, з іншого боку - приховує його справжнє обличчя. Звернімося до історії, якщо бути точніше - до історії мистецтва: спочатку карнавальні маски - це маски персонажів Комедії дель Арте. Зародився цей жанр в Італії в ХVІ-му столітті, і являв він собою вуличні театральні вистави, головними героями яких були добре відомі нам Арлекін, П'єро, Коломбіна та інші герої в масках. Кожен з них мав особливий характер, був одягнений у яскравий одяг і носив карнавальну маску. Персонажі ці швидко завоювали визнання публіки і стали всенародними улюбленцями, а такий атрибут, як маскарадна маска, став популярний в якості найважливішого елементу знаменитого венеціанського карнавалу, де кожен, надівши маску, ставав таємничим незнайомцем або незнайомкою і поринав у світ веселощів.

Самим знаменитим, як і в наші дні, уважався карнавал у Венеції. Основою венеціанського карнавального костюма була (і залишається) баута - традиційна маска білого кольору, що прикриває в основному верхню частину особи, іноді з довгим носом або різким трикутним профілем.

 У Венеції карнавальні маски придбали таку популярність, що їх стали носити в повсякденному житті. Це викликало дорікання, як влади міста, так і церкви, але ніякі заборони не діяли, поки порушників не прийнялися карати в карному порядку…

Аж до кінця XVIII століття венеціанський карнавал залишалося головною подією в житті міста, але потім інтерес до нього став вгасати. Однак у другій половині XX століття карнавал почало своє друге життя. Міські влада зміркували, що відродження карнавальних традицій може залучити у Венецію юрби туристів із усього миру.

Попит на маски у Венеції поступово збільшувався, що сприяло створенню багатьох майстерень, що займаються їх виготовленням і продажем. До кінця 15 століття професія масочника була офіційно зареєстрована і користувалася великою пошаною у городян, які на час карнавалу, кидаючи всі свої справи, забуваючи про насущні проблеми, віддавалися бурхливим веселощам. Масова продукція масок часто з пластмаси, або гіпсу не має нічого спільного з традиційною ручною роботою, з шкірою і пап'є-маше, створює хибне уявлення про справжні корені і цінності чарівних венеціанських масок.

У наші дні карнавальна маска - це оригінальне доповнення до вашого наряду на свято: на Новий Рік, Хеллоуін або просто тематичну вечірку. Крім того, карнавальна маска - це оригінальний подарунок, сувенір, який напевно сподобається майбутньому власнику. Купити карнавальні маски можна і в магазині, але, погодьтеся, вашим рідним і близьким набагато приємніше отримати ексклюзивний подарунок, єдиний у своєму роді. Тому більш розумно зупинити свій вибір на карнавальної масці, зробленої на замовлення професіоналом, який не перший рік займається виготовленням карнавальних масок.

Види масок

Багато карнавальних масок походять з масок італійської комедії дель арте, особливого різновиду вуличної вистави. До них відносяться Арлекін, Бригелла, Коломбіна, Пульчинелла, Серветта та інші персонажі, кожен з яких відрізнявся визначеним характером, стилем поведінки і манерою одягатися. До класичних масок, не пов'язаних з театром, відносяться Баута, Лікар Чуми, Вольт.

Баута

Баута (італ. Baùta) — одна з найбільш поширених і популярних масок, що була відома з XVII ст. Назва, імовірно, походить від італ. bau або babau - вигадане чудовисько, яким лякали маленьких дітей (пор. бабай).

Зроблена у венеціанському стилі. Її носили як чоловіки, так і жінки. Нижня частина маски була зроблена таким чином, що людина могла їсти і пити, не розкриваючи обличчя. Різновидом цієї маски була «баута Казанови». До її набору входили, окрім білої маски, чорний трикутний капелюх (tricorno) і довгий темний плащ (tabarro).

У XVIII ст. баута стала стандартною маскою, носіння якої регулювалося венеціанським урядом. [1] Її Бауту також широко використовували на карнавалах або у театрі. Форма маски забезпечувала повну анонімність. Водночас було заборонено носити з маскою зброю. За виконанням цих правил ретельно стежила поліція. Носіння було обов'язковим під час ухвалення певних політичних рішень, коли вимагалась анонімність. Право на носіння мали тільки громадяни республіки. Деякі дослідники проводять паралелі з сучасними демократичними процесами, які запроваджують проведення загальних, прямих, вільних, рівних і таємних виборів або голосувань.

Коломбіна

Коломбіна (італ. Columbina) — багато прикрашена золотом, сріблом, стразами і пір'ям напівмаска. Вона тримається паличкою або пов'язується стрічкою, як і більшість інших венеціанських масок. Маска була частиною образу однойменної актриси в комедії дель арте. За переказами, актриса була настільки гарна, що не побажала приховувати обличчя, і спеціально для неї створили маску, яка закриває лише частину обличчя.

Моретта

Моретта (італ. Moretta) — овальна маска з чорного оксамиту, матеріалу, що, як правило, носили жінки католицьких жіночих шкіл. Походить з Франції, згодом стала популярною у Венеції. Підкреслювала особливості жіночої краси. «Moretta» (смаглявка) або «Servetta muta» (німа служниця) — найзагадковіша і найромантичніша маска. Її також називали «Втіхою чоловіків», бо на місці рота у маски зсередини був невеликий шпеник, який доводилося затискати зубами, щоб тримати маску перед особою. Це маска таємничої незнайомки, яка приховує свої обличчя і голос.

Н'яґа

Н'яґа (італ. Gnaga) — жіночий одяг, у який перевдягались чоловіки. До костюму також входить  кошик і маска кішки. Власне, Gnaga походить від «gnao» (нявкання), оскільки чоловіки, видаючи себе за жінок, розмовляли награним фальцетом.

Вольто (Ларва)

Вольто або Ларва (італ. Volto або Larva) — переважно біла маска. Носять з трикутним капелюхом і плащем. Відома ще як «Громадянин» (Citizen), оскільки її носили в дозволені дні пересічні городяни. Вважається, що з лат. larva означає привид. А volto перекладається як «обличчя».

Маски, що виготовлялися з тонкого сукна, просоченого воском, були легкими та зручними для носіння протягом тривалого часу. Як баута, форма маски дозволяла власнику легко дихати, пити і говорити, не знімаючи її.

Лікар Чуми

Медіко делла Песте— маска лікаря (доктора) чуми з довгим дзьобом. Одна із найдивніших і найбільш пізнаваних венеціанських масок. Її придумав французький лікар Шарль де Лорме (1584-1678) для захисту від бактерій під ча с епідемії чуми. Довгий ніс набивався зсередини дезінфікуючими солями і ароматичними рослинами, такими, як розмарин, часник, ялівець. Очі прикривали окулярами.

Італійці ж запозичили цю маску, щоб захиститися від жахливого смороду, що вразив Венецію у 1630-х рр. Карнавальний костюм включав також довгий чорний плащ, білі рукавички і палицю (для переміщення пацієнтів, не торкаючись зачумлених руками). Персонаж Доктора на карнавалі пов’язаний із нагадуванням про смерть і марність життя.

Вироби – аналоги

                                                        Модель 1                       Модель 2

                                                                               Модель 3

Модель№1. Маска виготовлена в техніці пап’є-маше, оздоблена мереживом у вигляді віяла, розфарбована трьома кольорами. Має оригінальна, але, на мою думку, занадто проста.

Модель№2 Маска виготовлена в техніці пап’є-маше, схожа на Снігову королеву, корона виготовлена з атласної тканини, оздоблена мереживом, блискітками, обличчя розписане синьо-блакитними, білими кольорами, які гарно підкреслюють прохолоду снігу.

Модель№3 Маска білого кольору з кокошником . Виготовлена в техніці пап'є-маше,прикрашена розписом «гжель». Цю маску прикрашено бусами синього кольору та мереживною тасьмою по краях кокошника. Дуже оригінальна, але я сумніваюсь, що впораюсь з цією роботою.

Відповідність виробів-аналогів поставленим вимогам

(таблитя№1)

Вибір проектованого виробу

Перейдемо до безпосереднього визначення технології виготовлення, особливостей форм та оздоблення проектованого виробу.

Остаточно все обміркувавши і порадившись з учителем щодо наявності необхідних інструменті, матеріалів та навичок, ми визначились з виробом  для проектування.

Отже, об’єктом проектування буде карнавальна маска, яка має елементи моделі виробів - аналогів №2; виготовлена в техніці пап’є-маше, схожа на Снігову королеву. Виконання маски у техніці пап'є-маше – це не складний процес , але довготривалий, який займає багато часу. Після виготовлення заготовки, тобто форми її потрібно буде ґрунтувати, шліфувати та покривати емаллю та лаком . А щоб маска набула красивого вигляду потрібно її розписати та оздобити за власним задумом.

Історична довідка про техніку виконання

       Пап'є-маше (фр. раріег тасье, «пожований папір») — маса, що легко піддається формуванню, її отримують із суміші волокнистих матеріалів (паперу, картону) та клейових речовин — крохмалю, гіпсу тощо.

Незважаючи на французьку назву, виро­бів із пап’є-маше не було у Франції до середини XVII століття.

Батьківщина пап’є - маше — Китай де був винайдений папір. Китайці використовували пап’є-маше для шоломів та інших речей, яким надавали жорсткості з допомогою багатьох шарів лаку. Такі предмети були виявлені під час розко­пок, їх відносять до династії Хань (202 до н. е. — 220 н. е.).

Приклад використання

Із пап'є-маше роблять муляжі, маски, навчальні посібники, іграшки, театральну бутафорію, скриньки. Іноді виготовляють навіть меблі та світильники, які не просто відрізнити від «справжніх».

Існує три технології виготовлення виробів із пап’є-маше.

• За першої — виріб виготовляють пошаровим наклеюванням маленьких шматочків мокро­го паперу на заздалегідь приготовану модель. У класичній техніці наносять від кількох до 100 шарів паперу. Зараз для цього здебільшо­го використовують полівінілацетатний клей, а раніше — крохмальний клейстер.
• За другого методу вироби формують із рідкої паперової маси. Папір, розрізаний на дрібні шматочки, заливають гарячою водою й на добу ставлять у тепле місце. Потім його кип’ятять, відтискають, розпушують і висушують. Отриману паперову масу ретельно перемішують із крейдою. У цю суміш за постійного помішування додають клей до отримання пластичного сметано подібного тіста. Як клей використовують суміш крохмального клейстеру та столярного клею. Тісто виливають у форму або наносять шаром на її поверхню та витримують до повного висихання.
• За третього методу вироби склеюють подібно до фанери під тиском із пластин твердого щільного картону.

Отриманий виріб ґрунтують і розфарбовують. Також пап'є-маше називають техніку виготовлення тонкостінних, але жорстких зліпків: невеликі шматки паперу в багато шарів приклеюють на яку-небудь форму. Здебільшого використовують газетний папір, клей ПВА або борошняний клейстер, форми — гіпсові, хоча беруть і повітряні кульки для основи сферичних виробів. Іноді серед шарів паперу додають шари тканини марлі, щоб виріб став більш міцним на розрив (тобто армують).

ІІ.  Конструкторський етап

Ескіз проектованого виробу

Інструменти і матеріали для роботи

1. Папір газетний, столові серветки;
2. Пластмасова маска – основа;
3. Клей ПВА-1бут.;
4. Посудина для замочування паперу;
5. Будівельний ніж-1шт.;
6. Шліфувальний папір;
7. Акрилова фарба.
8. Акварельні фарби білі і сині;
9. Пензлики ;
10. Клей пістолет ;
11. Стрази, намистинки;
12. Сніжинки-блискітки;
13. Лак для нігтів прозорий з блискітками-1 шт.;
14. Швейна машина;
15. Нитки котушкові білі;
16. Атласна тканина блакитного кольору - 30 см.;
17. Атласні стрічни шириною 4-5 см синього і білого кольору по 50 см.;
18. Стрічка біла-1 м.
19. Оздоблювальний кручений шнур біло-сріблястого кольору – 50см.
20. Картон білий 2 листа А4
21. Гумові рукавички -1 пар.
22. Праска .
23. Ножиці.

Інструкційна картка

Послідовність виготовлення зірки технікою «Цумамі Канзаші»

Креслення клину для корони

Організація робочого місця

Організація робочого місця відіграє важливу роль при роботі , так як від цього залежить якість виробу. Робоче місце має перебувати в найбільш освітленому місці класу чи квартири. Краще, якщо ви розташуйтеся недалеко від вікна , світло з якого при цьому буде падати на робочу поверхню столу прямо або ліворуч . Робочим місцем може бути стіл з висувними шухлядками для зберігання матеріалів. У ящиках столу зручно зберігати робочі коробки з необхідним матеріалом для роботи , інструменти та пристосування. Якщо робочий стіл не має висувних скриньок , то необхідно знайти місце для зберігання робочих коробок . Перед роботою перевірте справність інструментів і пристосувань. Переконайтеся , що всі необхідні матеріали для роботи приготовлені. Не допускайте знаходження непотрібних предметів на робочому столі , так як це буде лише відволікати вас від роботи і перешкодить знайти необхідні в даний час деталі. Перед початком роботи пам'ятайте завжди про правила безпеки . Приступаючи до роботи , уважно прочитайте всі рекомендації , які допоможуть вам грамотно виконати виріб. Закінчивши роботу, приберіть своє робоче місце , а інструменти та матеріали помістіть в робочі коробки.

Техніка безпеки

І.Поводження з ножицями :

1.Користуйся ножицями із заокругленими краями.

2.Клади ножиці на стіл так, щоб вони не виступали за край стола.

З.Не працюй тупими ножицями і ножицями з ослабленим шарнірним

кріпленням.

4.Під час роботи слідкуй за лінією розрізу.

5.Під час різання притримуй матеріал лівою рукою так, щоб пальці були в стороні від леза.

6.Не тримай ножиці кінцями вверх.

7.Не залишай ножиці розкритими.

8.Не ріж ножицями на ходу.

9.Не підходь до товариша під час різання.

10.Передавай ножиці кільцями до товариша із закритими лезами, тримаючи їх за робочу частину.

ІІ. Поводження з термоклеючим пістолетом та клеєм ПВА

Термоклеючий пістолет – це пістолет з силіконовим клеєм у вигляді палички, яка розплавляється під дією певної температури та наноситься на виріб. Тому слід дотримуватися правил техніки безпеки з електроприладами та з гарячими рідинами.

Якщо клей ПВА під час роботи потрапив до ока, його необхідно ретельно промити струменем води, в разі необхідності обов'язково звернутись до лікаря.

ІІІ. Поводження  фарбами та лаком

Прямий контакт з аерозолем викликає кашель, задуха, нудоту, іноді набряк слизових оболонок,  який утруднює дихання. Тому люди які користуються такими приладами повинні фарбу наносити на відкритому повітрі (не у вітрену погоду), або в кімнаті де є хороша вентиляція. Працювати потрібно у спецодязі та гумових рукавичках, одягнути марлеву пов’язку чи распіратор.

Людям які страждають на алергічні захворювання така робота протипоказана.

ІІІ.  Технологічний етап

Технологічна картка

IVЗаключний етап

Розрахунок собівартості виробу

Отже, витрати на матеріали складають 49,45 гривень.

Вартість витрат на електроенергію при роботі термопістолетом (клей пістолет):

t=1год

Е=Р×t:   Р=200Вт=0,2кВт,    Е=0,2×1=0,2 кВт/год.

Вартість витраченої електроенергії    (1кВт/год=0,26грн)

Ц=0,2×0,26=0,052грн=5коп

Розрахунок оплати праці

Р=Т+р ,   де Т – тривалість виконання робіт із виготовлення виробу;

Р – погодинна оплата праці.

Р=6(год)×3,30(грн)=19,80грн.

Розрахунок податку на заробітну плату:

О=0,13Р

О=0,13×19,80=2,57грн

Разом Р+О=19,80+2,57=22,37грн

Визначення загальної собівартості виробу

 С= Р+О + Ц+ М = 49,45 + 22,37+ 0,05 = 71,87 грн.

Визначення величини прибутку внаслідок реалізації виробу, який складає 10-20% від собівартості.

П(приб.) = 71,87×0,2 = 14,37 грн.

Визначення договірної ціни реалізації виробу

 Цв = С + П = 71,87+ 14,37 = 86,24 грн.

Карнавальна маска ручної роботи в торгівельній мережі коштує 250-300грн. Тому можна зекономити:

П = Т-Цв = 250- 86,24 = 163,76 грн.

Вивчення потенційного покупця та потенційного попиту

Наші покупці — це люди, які хочуть розважитися, сховатися від сторонніх і проблем. Венеціанську маску можна купити на карнавал, костюмовану вечірку та як подарунок.

Стимулювання попиту

Реклама знайомить нас із новими напрямками в моді карнавальних масок, новими видами масок, новими матеріалами, із яких їх виготовляють, та із самими варіантами виробів.

Тому в нашому проекті ми теж не обійшлися без реклами.

Реклама — це найкращий засіб стимулювання попиту!

А гарна реклама — це продаж і гарні прибутки!

Моя маска приховає всі ваші проблеми!!!

Випробування виробу в реальних умовах

1.Маска може впасти із столу на підлогу. Так як вона виконана із пап'є-маше ,то вона міцна і не розіб’ється, але може відколотися фарба, або відклеїться страз.

2.Можна сісти на неї зверху, коли вона лежить на дивані, або у кріслі. Вона може тільки трошки зім’ятися , але форму свою не втратить.

Така маска прослужить дуже довго, якщо з нею поводиться обережно та акуратно.

Екологічна оцінка

Наш виріб виготовлений з екологічно  чистих матеріалів і не несе загрози для життя людини. Відходів від виробництва мало.

Висновок

У ході виконання проекту ми опрацювали різні джерела інформації, в яких описано про види та особливості різних матеріалів для масок, історичні відомості виникнення різних масок.

При виготовленні карнавальної маски удосконалено навички технологій: пап’є - маше, цумамі канзаші, художнього розпису.

Визначено собівартість та ціну реалізації виробу.

У даному проекті ми досягли поставленої  мети. Ми виготовили оригінальну  карнавальну маску, яку із задоволенням можна одягти на Новорічний карнавал. Вона є  простою у виготовлені, має естетичний вигляд. Я вважаю, що моя робота заслуговує оцінки високого рівня.

Використані джерела

1. Чарупа Г. Творчий проект. Сувенір мого регіону. Газета « Трудове навчання» №11(47), листопад 2011.-с.31
2. Дехтярук Т. Вироби у техніці «аплікація». Зустрічаємо Новий рік. Газета «Трудове навчання»№12(48), грудень 2011.-с.37-38.
3. Коломієць А.М. Творчий проект. Карнавальна маска. Журнал «Трудове навчання в школі» №1-2 (85-86), січень 2014.-с.35-42.
4. https://www.google.com.ua/search?q=карнавальна+маска+картинки
5. http: //www.livemaster.ru/masterklasses/
6. http: //stranamasterov.ru/technics

Готовий виріб

Творіть красу своїми руками

 і Ви будете неперевершені!