Проект на тему "Як бачать тварини"

Підготувала Казмірук З.

            Тож як бачать тварини? Чим відрізняються зорові апарати тварин від людського? Хто з них страждає на дальтонізм, а хто бачить жертву за три кілометри?

Аби відповісти на ці запитання, дослідники по всьому світу зробили безліч експериментів.  

Учених цікавило, на що тварини реагують передусім: на яскравість предмету, його білизну чи відтінки. Більшість висновків науковці отримали, порівнюючи реакцію тварин на колір їжі.

Органи зору тварин дуже різноманітні. Навколишній світ вони сприймають і від інтенсивності освітлення, кута зору, кількості різноманітних фоторецепторів, сегментації структури очей, розрізнення тонких градацій кольору, монокулярності чи бінокулярності розташування очей.

Але, у процесі еволюції природа наділила кожну живу істоту таким органом зору, який для неї найкращий і дозволяє виживати у складному навколишньому середовищі.

Дослідження зазвичай були складними й тривалими.

Про те, що вчені врешті дізналися, – факти нашої добірки.

                 

 

 

Іще не так давно вважалося, що собаки не розрізняють кольори та бачать світ чорно-білим. Проте останні дослідження, проведені в США, показали: песики таки мають кольоровий зір, щоправда, дещо інший, ніж людина.

У собаки очі влаштовані інакше, тому він не спроможний побачити     різницю        між жовто-зеленими     і           червонопомаранчевим відтінками.

Однак це не єдина відмінність між зором людини і собаки. Як виявилося, ці тварини бачать картину світу менш чітко, ніж людина. Якщо людина з хорошим зором здатна прочитати десяту сходинку таблиці для перевірки зору, то собака – теоретично – може розпізнати лише третю.

Виявляється, що кішки добре бачать при освітлені в 10 разів гіршому за те, при якому здатні бачити ми. Хоча навіть за гарного освітлення кішки значно гірше за нас розрізняють деталі.

Зовсім нещодавно панувала думка, що кішки геть не володіють кольоровим зором і всі навколишні предмети є для них чорно-білими. Проте нині науковці довели, що кішки розрізняють, хоча й гірше за нас, декілька кольорів.

Зате набагато краще за нас коти розрізняють відтінки сірого. Для кішок існує аж 25 його відтінків.

Така особливість зору пояснюється забарвленням їх жертв – мишей, колір хутра яких варіюється від світло-сірого до темно-сірого й буро-сірого.

 

 

                 

Очі змії здатні розрізняти кольори та відтінки.

Хоча змії, на відміну від інших тварин, не відрізняється гостротою зору, їхні очі покриті тонкою плівкою, що сильно позначається на видимості.

Змії добре розрізняють тепло і холод. Це дозволяє їм у будь-який час доби знаходити собі їжу. Але у них два види зору: денний, який реагує на рух, і нічний, орієнтований на тепло. Так що якщо потенційний «обід» замре і не буде рухатися, вдень змія просто проповзе повз.

Під час линьки змія розлучається зі старою шкірою, а разом із нею – з плівками на очах. Тому після линьки зір змії на кілька місяців стає гострішим та чіткішим.

 

Очі комах влаштовані інакше, ніж у хребетних тварин і людей. Їхні очі нерухомі, а замість одного кришталика в оці комахи є безліч, часто – тисячі,

окремих кришталиків, які разом із світлочутливими клітинами утворюють складну зорову систему.

У бабок та мух обидва ока займають більшу частину голови. Очі-кулі дають змогу цим комахам одночасно дивитися не лише вперед та вбік, а навіть назад.

Комахи розрізняють кольори. Ця властивість відіграє велику роль у житті, приміром, бджіл.

Розрізняючи не лише запах, а й забарвлення квітів, бджол_и знаходять  солодкий нектар та пилок.

У комарів очі займають більшу частину голови. Ці комахи-вампіри бачать світ в інфрачервоному світлі. Це дає їм можливість знаходити теплокровну жертву у повній темряві.

           

Птахи використовують зір для пошуку здобичі. Тим паче, що деякі з них позбавлені нюху.

Орел може помітити потрібну тварину з висоти три кілометри. Якщо ж птах при цьому буде допомагати собі рухом голови, то ця відстань може подвоїтися. Орел може з великою ретельністю просканувати територію площею 13 км². 

Голова у птахів може вільно повертатися на 180°, а у деяких видів – на 270° градусів.

Більше за інших крутять головою сови. Очі у сов нерухомі і дивляться вперед. Саме тому природа забезпечила сову широким кутом повороту голови.

У нічний час доби сови можуть бачити в 3 рази краще, ніж люди. У них немає очних яблук. Органи зору сов скоріше варто називати «очними трубками», але недолік бінокулярного зору вони з лишком компенсують чудовим нічним баченням і далекозорістю, що робить сов лютими нічними хижаками 

Відсутність необхідності розгортати все тіло дає сові можливість відстежувати джерела шуму та залишатися непомітною для потенційних жертв.

А ось органи зору горобців влаштовані таким чином, що вони бачать світ у рожевому кольорі.

 

                 

Як і в більшості тварин-жертв, очі коня розміщені по боках голови, що забезпечує зорове поле майже у 350°. Поле бінокулярного бачення становить приблизно 65°, а решта 285° припадають на монокулярний зір.

Таке широке зорове поле підвищує шанс виявити хижака. Коні використовують бінокулярний зір, дивлячись прямо на об’єкт.

Кінь бачить синій та зелений кольори спектра та їхні колірні варіації, але не розрізняє червоний. Дослідники вважають, що колірний зір коня нагадує дальтонізм у людини, коли деякі кольори, особливо червоний та його відтінки, сприймаються як зелений.

Кінь бачить світ чорно-білим. Недолік квітів для неї компенсується великою кількістю відтінків сірого — куди більшим, ніж розрізняє людина.

Оскільки очі коня розташовані далеко один від одного, вона бачить як би дві різні «половинки» світу.

 

 

Більшість риб має великі і круглі очі, але влаштовані вони абсолютно не так, як у інших тварин. У зв'язку з цим виникає питання, наскільки добре і як здатні бачити риби.

Зір риб влаштовано таким чином, що вони можуть з легкістю бачити кольору і навіть розрізняти відтінки. Проте бачать вони дещо по-іншому, на відміну від обителей суші. При погляді вгору риби здатні бачити все без спотворення, але якщо дивитися в бік, прямо або під кутом, картинка спотворюється через середовищ води і повітря.

Максимальна видимість у мешканців водної стихії не перевищує 10-12 метрів в прозорій воді. Нерідко дане відстань скорочується ще більше через наявність рослин, зміни кольору води, підвищеної каламутності і т.д. Найчіткіше риби розрізняють предмети на відстані до 2 метрів. Через особливості будови очей, підпливаючи до поверхні води, риби починають бачити об'єкти, немов через ілюмінатор.

Краще за всіх здатні бачити хижаки, що живуть в прозорих водах - харіус, форель, жерех, щука.  

                     

 

 

Вся сила в очах, іноді від них більше користі, ніж від їх господарів.

                                                                       Ворон (The Crow) (1994)