Мета і завдання: вивчити і дослідити зміст народних свят, народного календаря, зібрати матеріали за порами року. Ознайомлювати зі способами роботи з різною інформацією. Формувати усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді, Виховувати повагу до національно - культурних традицій українського |
Проект «Народний календар»
Мета і завдання: вивчити і дослідити зміст народних свят, народного календаря, зібрати матеріали за порами року. Ознайомлювати зі способами роботи з різною інформацією.
Формувати усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді,
почуття єдності. Розвивати спостережливість, мислення та мовлення учнів,
розуміння зв 'язку явищ природи з життям людини; активне пізнавальне
ставлення до природного та соціального оточення; творчі здібності учнів.
Виховувати повагу до національно - культурних традицій українського
народу.
План роботи над проектом.
НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР»
Центр літераторів
Образотворчий центр
Науковий центр
Математичний центр
Дослідницький центр
Центру літераторів:
зібрати вірші, загадки, прислів’я про пори року;
узагальнити матеріали та випустити збірку.
Образотворчому центру:
Науковому центру:
Математичном у центру:
- Скласти календар народних свят.
Дослідиицькому центру:
Крок другий. План дій.
Наша мета:
Дізнатися:
- Про народні свята, національно-культурні традиції українського народу.
- Про походження назв місяців.
Дослідити:
- Зміст народного календаря ( народні свята, прикмети,пори року, загадки, народні казки).
- Як виникли прикмети? Зв’язок природних явищ із життям людини.
- Чи справджуються дані прикмети?
Підсумок:
Науковий центр презентує
НАРОДНА СКАРБНИЧКА
ВЕРЕСЕНЬ
Слово «вересень» походить від назви вічнозеленого куща, який росте тільки на Україні, на Поліссі. Оскільки верес починає масово цвісти
восени, то і перший місяць по літі назвали на його честь. Проте були й інші
назви. У давньоруській мові вересень спершу звався «ревун», « харев».
Пізніше його називали «сівцем» -період сівби зернових та « маїком»- од
зеленої озимини.
ЖОВТЕНЬ
Українська назва цього місяця утворена від словосполучення «жовтіє
листя». Осінньою красою спалахує природа, одягнена в золото і багрянець. У
народі цей місяць називали «хмурень», «зазимник», «листопадень». Оскільки
з жовтня починали справляти весілля, його охрестили і « весільником».
ЛИСТОПАД
У давнину листопад звався «братчина». Так називався обряд, який справляли в цьому місяці . Ще були назви «листопадень», «падолист», «напівзимни», «грудкотрус».
ГРУДЕНЬ
Назва від слова «груддя». Після осінніх дощів розтоптані возами
ґрунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко — заважали
замерзлі грудки. У давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі
його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.
СІЧЕНЬ
Назва походить від слова «січа».
У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб
весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць
року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик,
льодовик, щипун, сніжень, лютовій.
Назва закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він
люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети — все
це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень. зимобор.
криводоріг, казибрід, межинь (межа між зимою та весною).
БЕРЕЗЕНЬ
Перший весняний місяць має кілька назв. У березні починає рухатися
сік - тож і кажуть: «місяць-соковик», « березоль», бо на березах
розпускаються бруньки. «Сухий», бо де-не-де підсихає ґрунт.
« Різнопогодник», бо березень примхливий: то дощ, то сніг, то мороз.
КВІТЕНЬ
Цвітуть синьоокі проліски, ніжні фіалки, пахучі конвалії, сади
уквітчані білим та рожевим квітом - настав квітень. В ужитку його
називають : красне, лукавець, дзюрчальник, водолій, апріль.
ТРАВЕНЬ
Останній місяць весни став називатися з ХVI століття. До цього він звався
май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали : пісенник, місяць - громовик, травник.
ЧЕРВЕНЬ
Червень - перший місяць літа, його «першоліття». Походять ці назви
від старослов'янських. Місяць червень називають так, бо в цей час
починають збирати червця комахи, що з неї виготовляли червону фарбу -
кармін. Були і інші назви: кресень, гездень, червивий місяць, гнилець.
Широколиста липа повсюди в Україні починає цвісти переважно з
кінця червня. Тому наступний місяць називається липень.
Були і народні назви. Серед них - «косень» і «сінокіс» (час заготівлі
сіна), «білень» (якраз вибілювали полотно), «липець» (час викачування
липового меду), «елевей» чи «Ілюх» (од свята Іллі), грозовик, дощовик.
СЕРПЕНЬ
Назва місяця - серпень -говорить сама за себе, від слова серп. Але були й
інші назви. У давнину в наших краях водилися олені. Через те, що тварини
перекликалися ревінням, назвали місяць «зарев». Пізніше «копень» - від
нажатих кіп. Потім «ківень» - через те, що коні кивають головами,
відганяючи мух У серпні мухи не дають спокою тваринам .А ще є інш іназви:
жнивець, варильник, городник, прибериха-припасиха, хлібочол,спасівець.
ЛИПЕНЬ
Математичний центр презентує
НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР
ЗИМА
19 грудня — святого Миколая.
13 січня - свято Меланії.
14 січня - свято Василя.
14 січня - Старий Новий рік.
19 січня - Водохреща.
15 лютого — Стрітення
ВЕСНА
14 березня - День Явдохи.
4
22 березня - 40 Святих.
Перше літнє свято - Трійця
(зелене свято).
7 липня - Купало.
12 липня - Петра і Павла.
21 липня - Прокопа.
11 вересня - свято Головосіка
14 вересня - свято Семена.
21 вересня - свято Різдва
Пресвятої Богородиці.
27 вересня - свято Здвиження.
14 жовтня - свято Покрови
Виставка дитячих робіт
30березня - свято Теплого
Олексія.
У квітні - свято Благовіщення.
2 серпня - пророка Іллі.
9 серпня - день святого
Великомученика Пантелеймона
14 серпня - Маковея.
19серпня-Преображення
Г осподнє
5
І
ПІДСУМОК РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ:
Створений куточок «Свята українського народу».
6