28 вересня о 18:00Вебінар: Формування навичок розв'язування задач із хімії засобами дистанційного навчання

Проект «НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР»

Про матеріал

Мета і завдання: вивчити і дослідити зміст народних свят, народного календаря, зібрати матеріали за порами року. Ознайомлювати зі способами роботи з різною інформацією.

Формувати усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді,
почуття єдності. Розвивати спостережливість, мислення та мовлення учнів,
розуміння зв 'язку явищ природи з життям людини; активне пізнавальне
ставлення до природного та соціального оточення; творчі здібності учнів.

Виховувати повагу до національно - культурних традицій українського
народу.

Перегляд файлу

Проект «Народний календар»


Мета і завдання: вивчити і дослідити зміст народних свят, народного календаря, зібрати матеріали за порами року. Ознайомлювати зі способами роботи з різною інформацією.

Формувати усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді,
почуття єдності. Розвивати спостережливість, мислення та мовлення учнів,
розуміння зв 'язку явищ природи з життям людини; активне пізнавальне
ставлення до природного та соціального оточення; творчі здібності учнів.

Виховувати повагу до національно - культурних традицій українського
народу.

План роботи над проектом.

 

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР»







Розподіл учнів на групи:

 

Центр літераторів
Образотворчий центр
Науковий центр
Математичний центр
Дослідницький центр

Завдання:

Центру літераторів:

зібрати вірші, загадки, прислів’я про пори року;
узагальнити матеріали та випустити збірку.

Образотворчому центру:

  •    знайти матеріали про народні свята в творах художників та музикантів;
  •    підготувати виставку дитячих робіт «Свята українського народу», «Пори
    року».

Науковому центру:

  •    підготувати інформацію про походження народних свят, назв місяців
  • ( працює з науковою літературою, енциклопедіями, користується
    інформацією з Інтернет);
  •    узагальнити матеріал.

Математичном у    центру:

- Скласти календар народних свят.

Дослідиицькому    центру:

  •    спостерігати за змінами в природі, вести щоденник спостережень;
  • взяти інтерв’ю у бабусі, дідуся, батьків про традиції у святкуванні
    зимових свят;
  •    зібрати народні прикмети;
  •    узагальнити матеріал.

Крок перший. Об*єдналися в групи.




Крок другий. План дій.

Наша мета:

Дізнатися:

- Про народні свята, національно-культурні традиції українського народу.

- Про походження назв місяців.

Дослідити:

- Зміст народного календаря ( народні  свята, прикмети,пори року, загадки,   народні казки).

        - Як виникли прикмети? Зв’язок природних явищ із життям людини.
        - Чи справджуються дані прикмети?

Підсумок:

  •    Зібрати матеріали, які входять до народного календаря.
    - Узагальнити і оформити у вигляді альбому.
  •      Оформити стенд у класній кімнаті «Свята українського народу».
    - Презентація. Виступ - захист кожної групи.

Науковий центр презентує

НАРОДНА СКАРБНИЧКА

ВЕРЕСЕНЬ

Слово «вересень» походить від назви вічнозеленого куща, який росте тільки на Україні, на Поліссі. Оскільки верес починає масово цвісти

восени, то і перший місяць по літі назвали на його честь. Проте були й інші
назви. У давньоруській  мові вересень спершу  звався «ревун», « харев».

Пізніше його називали «сівцем» -період сівби зернових та « маїком»- од
зеленої озимини.

ЖОВТЕНЬ

Українська назва цього місяця утворена від словосполучення «жовтіє
листя». Осінньою красою спалахує природа, одягнена в золото і багрянець. У
народі цей місяць називали «хмурень», «зазимник», «листопадень». Оскільки
з жовтня починали справляти весілля, його охрестили і « весільником».

ЛИСТОПАД

У  давнину листопад звався «братчина». Так називався обряд, який справляли в цьому місяці . Ще були назви «листопадень», «падолист», «напівзимни», «грудкотрус».

ГРУДЕНЬ

Назва від слова «груддя». Після осінніх дощів розтоптані возами
ґрунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важкозаважали
замерзлі грудки. У давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі
його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

СІЧЕНЬ

Назва походить від слова «січа».

У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб
весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць
року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик,

льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

 




Назва закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він
люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й переметивсе
це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень. зимобор.
криводоріг, казибрід, межинь (межа  між зимою та весною).

БЕРЕЗЕНЬ

Перший весняний місяць має кілька назв. У березні починає рухатися
сік - тож і кажуть: «місяць-соковик»,  « березоль», бо на березах
розпускаються бруньки. «Сухий», бо де-не-де підсихає ґрунт.

« Різнопогодник», бо березень примхливий: то дощ, то сніг, то мороз.

КВІТЕНЬ

Цвітуть синьоокі проліски, ніжні фіалки, пахучі конвалії, сади
уквітчані білим та рожевим квітом - настав квітень. В ужитку його
називають : красне, лукавець, дзюрчальник, водолій, апріль.

ТРАВЕНЬ

        Останній  місяць весни став  називатися  з ХVI століття. До цього він звався

май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали : пісенник, місяць - громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ

Червень - перший місяць літа, його «першоліття». Походять ці назви
від старослов'янських. Місяць червень називають так, бо в цей час
починають збирати червця комахи, що з неї виготовляли червону фарбу -
кармін. Були і інші назви: кресень, гездень, червивий місяць, гнилець.


Широколиста липа повсюди в Україні починає цвісти переважно з
кінця червня. Тому наступний місяць називається липень.

Були і народні назви. Серед них - «косень» і «сінокіс» (час заготівлі
сіна), «білень» (якраз вибілювали полотно), «липець» (час викачування
липового меду), «елевей» чи «Ілюх» (од свята Іллі), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ

Назва місяця - серпень -говорить сама за себе, від слова серп. Але були й
інші назви. У давнину в наших краях водилися олені. Через те, що тварини
перекликалися ревінням, назвали місяць «зарев». Пізніше «копень» - від
нажатих кіп. Потім «ківень» - через те, що коні кивають головами,
відганяючи мух У серпні мухи не дають спокою тваринам .А ще є інш іназви:
жнивець, варильник, городник, прибериха-припасиха, хлібочол,спасівець.


ЛИПЕНЬ


Математичний центр презентує
НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР


ЗИМА


19 грудня — святого Миколая.

  1. січня - Святий вечір.
  2. січня - Різдво.

13 січня - свято Меланії.


14 січня - свято Василя.

14 січня - Старий Новий рік.


19 січня - Водохреща.
15 лютого — Стрітення


ВЕСНА


14 березня - День Явдохи.


4



22 березня - 40 Святих.


ЛІТО

Перше літнє свято - Трійця
(зелене свято).

7 липня - Купало.

12 липня - Петра і Павла.

21 липня - Прокопа.

ОСІНЬ

11 вересня - свято Головосіка
14 вересня - свято Семена.

21 вересня - свято Різдва
Пресвятої Богородиці.

27 вересня - свято Здвиження.
14 жовтня - свято Покрови


Виставка дитячих робіт



30березня - свято Теплого
Олексія.

У квітні - свято Благовіщення.

2 серпня - пророка Іллі.

9 серпня - день святого
Великомученика Пантелеймона
14 серпня - Маковея.

19серпня-Преображення
Г осподнє



5



І


ПІДСУМОК РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ:


Створений куточок «Свята українського народу».



6


 

docx
Додано
16 жовтня 2018
Переглядів
1536
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку