Проект «НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР»

Про матеріал

Мета і завдання: вивчити і дослідити зміст народних свят, народного календаря, зібрати матеріали за порами року. Ознайомлювати зі способами роботи з різною інформацією.

Формувати усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді,
почуття єдності. Розвивати спостережливість, мислення та мовлення учнів,
розуміння зв 'язку явищ природи з життям людини; активне пізнавальне
ставлення до природного та соціального оточення; творчі здібності учнів.

Виховувати повагу до національно - культурних традицій українського
народу.

Перегляд файлу

Проект «Народний календар»

Мета і завдання: вивчити і дослідити зміст народних свят, народного календаря, зібрати матеріали за порами року. Ознайомлювати зі способами роботи з різною інформацією.

Виховувати повагу до національно - культурних традицій українського
народу.

План роботи над проектом.

НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЕКТ «НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР»

Розподіл учнів на групи:

Центр літераторів
Образотворчий центр
Науковий центр
Математичний центр
Дослідницький центр

Завдання:

Центру літераторів:

зібрати вірші, загадки, прислів’я про пори року;
узагальнити матеріали та випустити збірку.

Образотворчому центру:

знайти матеріали про народні свята в творах художників та музикантів;
підготувати виставку дитячих робіт «Свята українського народу», «Пори
року».

Науковому центру:

підготувати інформацію про походження народних свят, назв місяців
( працює з науковою літературою, енциклопедіями, користується
інформацією з Інтернет);
узагальнити матеріал.

Математичном у центру:

- Скласти календар народних свят.

Дослідиицькому центру:

спостерігати за змінами в природі, вести щоденник спостережень;
взяти інтерв’ю у бабусі, дідуся, батьків про традиції у святкуванні
зимових свят;
зібрати народні прикмети;
узагальнити матеріал.

Крок перший. Об*єдналися в групи.

Крок другий. План дій.

Наша мета:

Дізнатися:

- Про народні свята, національно-культурні традиції українського народу.

- Про походження назв місяців.

Дослідити:

- Зміст народного календаря ( народні свята, прикмети,пори року, загадки, народні казки).

- Як виникли прикмети? Зв’язок природних явищ із життям людини.
- Чи справджуються дані прикмети?

Підсумок:

Зібрати матеріали, які входять до народного календаря.
- Узагальнити і оформити у вигляді альбому.
Оформити стенд у класній кімнаті «Свята українського народу».
- Презентація. Виступ - захист кожної групи.

Науковий центр презентує

НАРОДНА СКАРБНИЧКА

ВЕРЕСЕНЬ

Слово «вересень» походить від назви вічнозеленого куща, який росте тільки на Україні, на Поліссі. Оскільки верес починає масово цвісти

восени, то і перший місяць по літі назвали на його честь. Проте були й інші
назви. У давньоруській мові вересень спершу звався «ревун», « харев».

Пізніше його називали «сівцем» -період сівби зернових та « маїком»- од
зеленої озимини.

ЖОВТЕНЬ

Українська назва цього місяця утворена від словосполучення «жовтіє
листя». Осінньою красою спалахує природа, одягнена в золото і багрянець. У
народі цей місяць називали «хмурень», «зазимник», «листопадень». Оскільки
з жовтня починали справляти весілля, його охрестили і « весільником».

ЛИСТОПАД

У давнину листопад звався «братчина». Так називався обряд, який справляли в цьому місяці . Ще були назви «листопадень», «падолист», «напівзимни», «грудкотрус».

ГРУДЕНЬ

Назва від слова «груддя». Після осінніх дощів розтоптані возами
ґрунтівки замерзали. Їздити такими дорогами було важко — заважали
замерзлі грудки. У давньоруські часи цей місяць називали студень. У народі
його звали: лютень, хмурень, стужайло, мостовик, трусим.

СІЧЕНЬ

Назва походить від слова «січа».

У давнину в цей час починали розчищати ділянки від корчів, щоб
весною їх засіяти. Цей промисел називався січа. До цього перший місяць
року мав і інші назви: студень, просинець, сніговик, тріскун, вогневик,

льодовик, щипун, сніжень, лютовій.

ЛЮТИЙ

Назва закріпилася за місяцем у кінці минулого століття. Адже він
люту вдачу має. Пронизливі сніговії, колючі морози, вітри й перемети — все
це лютий. Про це свідчать і попередні назви місяця: крутень. зимобор.
криводоріг, казибрід, межинь (межа між зимою та весною).

БЕРЕЗЕНЬ

Перший весняний місяць має кілька назв. У березні починає рухатися
сік - тож і кажуть: «місяць-соковик», « березоль», бо на березах
розпускаються бруньки. «Сухий», бо де-не-де підсихає ґрунт.

« Різнопогодник», бо березень примхливий: то дощ, то сніг, то мороз.

КВІТЕНЬ

Цвітуть синьоокі проліски, ніжні фіалки, пахучі конвалії, сади
уквітчані білим та рожевим квітом - настав квітень. В ужитку його
називають : красне, лукавець, дзюрчальник, водолій, апріль.

ТРАВЕНЬ

Останній місяць весни став називатися з ХVI століття. До цього він звався

май - від імені давньоримської богині весни Майї. У народі його називали : пісенник, місяць - громовик, травник.

ЧЕРВЕНЬ

Червень - перший місяць літа, його «першоліття». Походять ці назви
від старослов'янських. Місяць червень називають так, бо в цей час
починають збирати червця комахи, що з неї виготовляли червону фарбу -
кармін. Були і інші назви: кресень, гездень, червивий місяць, гнилець.

Широколиста липа повсюди в Україні починає цвісти переважно з
кінця червня. Тому наступний місяць називається липень.

Були і народні назви. Серед них - «косень» і «сінокіс» (час заготівлі
сіна), «білень» (якраз вибілювали полотно), «липець» (час викачування
липового меду), «елевей» чи «Ілюх» (од свята Іллі), грозовик, дощовик.

СЕРПЕНЬ

Назва місяця - серпень -говорить сама за себе, від слова серп. Але були й
інші назви. У давнину в наших краях водилися олені. Через те, що тварини
перекликалися ревінням, назвали місяць «зарев». Пізніше «копень» - від
нажатих кіп. Потім «ківень» - через те, що коні кивають головами,
відганяючи мух У серпні мухи не дають спокою тваринам .А ще є інш іназви:
жнивець, варильник, городник, прибериха-припасиха, хлібочол,спасівець.