Проект : " Нові підходи до організації методичної роботи в системі шкільної освіти"

 

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ВИЩОЇ ОСВІТИ

«ДНІПРОВСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ»

КАФЕДРА ОСВІТНЬОГО МЕНЕДЖМЕНТУ, ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ЕКОНОМІКИ

 

 

Курсовий проект

НОВІ ПІДХОДИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В СИСТЕМІ ШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

                                                      Виконавець: 

                  Скряга Наталя Миколаївна,

                                                 КЗО «Чорнявщинська ЗОШ І-ІІІ ступенів»

               Юр’ївської селищної ради

   Юр’ївського району

                                                 Дніпропетровської області ,

                                             курси підвищення кваліфікації заступників

                                      директорів з навчально-виховної роботи

                                                Дата очної сесії:13 травня -17 травня 2019року

 

                                                 Куратор: Ткаченко Валентина Павлівна

 

 

Дніпро

2019

 

Анотація

 

 

Осучаснення школи, що перед­бачає перехід навчального закладу в якісно новий стан, потребує нового підходу до організації методичної роботи, яка є найважливішою лан­кою системи безперервного навчан­ня членів педагогічного колективу і спрямована на збагачення й роз­виток творчого потенціалу вчителів.

Під час розв'язання складних педагогічних завдань під час освітнього процесу виникла необ­хідність оновлення форм організації методичної роботи, що максимально забезпечуватиме впровадження інноваційної діяльності в школі не лише під час навчання учнів, а й під час навчання педагогів.Таким чином, перспективу методичної роботи я бачу так: формування нового педагогічного світогляду, в основі якого – погляди на учня як на суб’єкт  педагогічної  діяльності, прагнення до створення кожним учителем своєї педагогічної системи, розуміння цілісності педагогічного процесу, потреба досягти високого рівня професіоналізму .

Тож представлений погляд на окремі питання планування та по­єднання традиційних і новітніх форм організації та планування методич­ної роботи є орієнтовним, проте може бути використаний освітніми установами як допоміжний матеріал у плануванні та організації науково-методичної роботи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

1.Вступ………………………………………………………………………..4-5

 

2.Теоретична частина………………………………………………………6-9

 

2.1 Теоретична підготовка………………………………………………….6

2. 2. Підготовка вчителів з окремих методик……………………………6

2.3. Педагогічна підготовка…………………………………………………6

2.4. Психологічна підготовка……………………………………………….7

2.5. Загальнокультурна підготовка…………………………………………7

2.6. Загальнотехнічна підготовка……………………………………………8

3.Методична частина………………………………………………………10-12

4.Практична частина……………………………………………………….13-18

5.Висновки…………………………………………………………………..19-20

6.Список використаної літератури………………………………………..21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     

1.Вступ

 

 

 

                                              Учитель повинен свідомо

                                                  йти в ногу із сучасністю,

                                                    пройматися й надихатися

                                                       силами, які пробудилися в ній

                                                      А.Дістервег

 

     Завдання реформи школи в Україні  залежить від того, чи буде залучений до цього процесу вчитель. Адже основне навчання відбувається в класі. Педагогічна практика свідчить, що в першу чергу потрібно забезпеічити відповідний рівень та методичної підготовки вчителя як основного "капіталу" в освіті. Головна мета підготовки полягає в тому, щоб учителі близько прийняли головну ідею, усвідомили її корисність для навчального процесу і в ідеальному варіанті стали однодумцями та активними учасниками процесу реформування. Це вимагає зміни педагогічного світогляду вчителя, вимагає від учителя іншого погляду на характер власних знань. 

     Учитель і школа перестали бути єдиним джерелом знань. За цих умов професійність учителя визначається не тільки змістом знань, а й здатністю передавати їх таким шляхом, який сприяє взаємодії, обговоренню, діалогу, аргументації. 

      Для вдосконалення навчально–виховного процесу в школі необхідна модернізація внутрішкільної методичної роботи. Торкаючись різних аспектів організації методичної роботи в сучасних умовах розвитку загальноосвітньої школи, науковці доходять спільної думки про те, що методичну роботу слід розуміти як цілісну, засновану на досягненнях педагогічної науки і передового педагогічного досвіду систему дій і заходів, спрямованих на підвищення професійної майстерності педагогічних працівників, які можуть забезпечити за певних умов досягнення оптимальних позитивних результатів освітнього процесу.

      Як провідна форма підвищення фахового рівня спеціалістів педагогічної галузі методична робота є життєвою необхідною потребою кожного окремого педагога і водночас обов’язковою вимогою суспільства, найважливішою умовою забезпечення ефективного функціонування освітніх закладів. Лише організована на наукових засадах методична робота може забезпечити підтримання належної професійної «форми» педагогічного колективу, забезпечити адекватну реакцію на всі інноваційні процеси, що відбуваються в освіті.

      Процес підвищення фахового рівня педагогічних працівників – це безперервний розвиток їхнього творчого потенціалу. Він має три етапи:

- конструювання особистого досвіду на основі узагальнення способів розв’язання педагогічних проблем;

- аналіз педагогічної діяльності з метою виявлення перспектив у розвитку власного досвіду;

- розвиток організованого досвіду в тісному зв’язку з конструюванням педагогічної діяльності на основі досягнень педагогічної науки і прогресивного досвіду.

      Зміни в розвитку власного досвіду виявляються в оперативному використанні результатів дослідно – експериментальної роботи і моделюванні на основі нових ідей власної педагогічної діяльності. Це дозволяє розглядати розвиток творчого потенціалу вчителя як процес засвоєння знань, розвиток професійних умінь, якостей особистості і культури.

      Вчитель організовує свою діяльність у руслі загальноприйнятої традиційної методики і змісту навчання, не виходячи за її межі, не ставлячи перед собою ніяких інноваційних завдань, але  має постійно здійснювати ті чи інші дослідницькі дії.

       Для вирішення завдань, що стоять перед педагогічним колективом, кожен учитель повинен мати певну теоретичну і практичну підготовку. Ця підготовка здійснюється в різних формах підвищення кваліфікації. Але особливо важлива – методична робота.

2. Теоретична частина

      2.1 Теоретична підготовка

      Важливим є глибоке осмислення і вивчення основних положень Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту". Основним результатом методологічної підготовки вчителів має бути перетворення набутих знань на активну життєву позицію педагогів.

    2. 2. Підготовка вчителів з окремих методик.

      Це має бути підвищення професійної компетентності вчителів – предметників у галузі тієї науки, яка лежить в основі викладання певного предмета. Зміст сучасного предмета, який викладає вчитель, має відповідати рівневі науково – технічного прогресу, готувати учнів практичної діяльності.

2.3. Педагогічна підготовка.

      У підвищенні професійної компетентності педагогічних кадрів важливе значення має тісний зв’язок  між окремими методиками і педагогікою в цілому, дидактикою і теорією виховання. Дидактична підготовка в системі методичної роботи є системоутворюючим фактором, біля якого групується весь зміст підвищення кваліфікації педагогічних кадрів; дидактика спрямована на проблеми процесу навчання, які хвилюють педагогічні кадри і вивчення яких значно підвищує професійну майстерність вчителів. Дидактичну підготовку педагогічних кадрів необхідно спрямувати на вивчення теоретичної спадщини дидактичної науки, практичних рекомендацій вимог щодо удосконалення процесу навчання, інноваційних форм і методів педагогічної праці. Вчителі мають засвоїти, що важливою умовою ефективності  педагогічного процесу є освітні технології, які враховують вікові особливості учнів.

2.4. Психологічна підготовка.

      Основними напрямками змісту методичної роботи з психологічної підготовки педагогічних  працівників мають бути:

- підвищення професійної компетентності у проблемах загальної, педагогічної, вікової і соціальної психології, фізіології дітей, психічного розвитку сучасних учнів, психології навчання й виховання;

- вивчення конкретних особливостей психічного і фізичного розвитку учнів;

- вивчення особливостей професійної діяльності педагогічного колективу

2.5. Загальнокультурна підготовка.

Розвиток загальної культури педагогічних працівників – важливий компонент підвищення їхньої професійної компетентності. Чим вищий загальнокультурний рівень педагогічних кадрів, тим краще вони опановують нові ідеї, тим глибше їхні знання проблем педагогіки, психології. Загальна культура є тим фундаментом, на якому вибудовується будь – яка педагогічна технологія. Розвиток загальнокультурного рівня педагогічних працівників у системі педагогічної роботи необхідно розглядати та організовувати за напрямками. По – перше, у змісті самої методичної роботи. Педагог не може стати майстром своєї справи, якщо він не вміє логічно висловлювати свою думку, не здатний вислухати, зрозуміти  співрозмовника. По – друге, залучення педагогів до активного духовного життя.

Цілеспрямована організація роботи з розвитку загальнокультурного рівня має бути спрямована на формування ціннісних якостей , сприяє зростанню професійної майстерності педагогів .

2.6. Загальнотехнічна підготовка

 Всю методичну роботу із загально технічної підготовки потрібно спрямувати на активне та ефективне використання нових можливостей освіти й виховання. Необхідно, щоб усі педагоги вміли грамотно володіти  комп’ютером і активно використовували його у навчально – виховному процесі. Використання мережі Інтернет робить доступними всесвітні інформаційні ресурси, закладає базу для створення системи дистанційної освіти.

Внаслідок такого змісту методичної роботи формуються основні компоненти професійності компетентності вчителя: загальнокультурний та духовний розвиток особистості, професійно – педагогічна культура та практично - діяльнісний компонент. Такий зміст методичної роботи сприятиме зростанню методичної культури вчителя.

Відсутність методичної культури  знижує ефективність навчального процесу в школі. Підвищення методичної культури – необхідний елемент оптимізації навчально – виховного процесу, розширення відповідальності вчителя за результати праці.

Таким чином, перспективу методичної роботи ми бачимо так: формування нового педагогічного світогляду, в основі якого – погляди на учня як на суб’єкт  педагогічної  діяльності, прагнення до створення кожним учителем своєї педагогічної системи, розуміння цілісності педагогічного процесу, потреба досягти високого рівня професіоналізму .

Тенденції розвитку освіти в Україні зумовили необхідність упровадження інноваційних процесів в освітній системі, за­міну старих шаблонних освітніх моделей новими, нестандартними, творчими, прогресивними і вод­ночас дієвими та адаптованими до сьогодення.

За умов практичної реалізації завдань Державної національ­ної програми «Освіта (Україна XXI століття)» нагальним є за­вдання адаптувати педагогів до освітніх вимог. Важливу роль у забезпеченні реформування освіти відіграє модернізація на­уково-методичної роботи в освіт­ньому закладі через упровадження сучасних навчально-виховних, управлінських технологій, стиму­лювання професійного зростання кадрів, підвищення їхньої про­фесійної майстерності, зокрема; через ефективне застосування дієвих форм і методів навчання до­рослих, інструментальних засобів, систем комп'ютерного навчання та інформаційної мережевої вза­ємодії.

Особливо важливим є питання підвищення кваліфікації педагогіч­них працівників, широкого впрова­дження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педаго­гічного досвіду. Учитель, як і кожен фахівець, потребує постійного підвищення кваліфікації, удоскона­лення власної фахової майстерності, збагачення арсеналу технік, методів та прийомів, які застосовує на уроці, новими, творчими, нетрадиційними, іноді власно створеними, якісними та дієвими

Орієнтуючись на гуманізацію навчання, формування особистості, визнання її цінності для суспільства, ми повинні пам'ятати, що фор­мується вона особистістю самого вчителя. Тому необхідно створити всі умови для вдосконалення освіти і підвищення професійного рівня педагога.

У КЗО «Чорнявщинська ЗОШ І –ІІІ ступенів» ефективність розв'язання цієї проблеми забезпечує структура методичної служби. Чітко спланована методична робота дає можливість педагогам брати участь як у реалізації вже готових програм, так і в їх плануванні та розробленні, в апробації інновацій та експеримен­тів, постійно стимулювати розвиток творчого потенціалу вчителів, спря­мованого на розвиток особистості учня.

Пам'ятаючи про те, що методич­на робота в навчальному закладі має являти собою систему аналітичної, організаційної, діагностичної, пошукової, дослідницької, науково-практичної, інформаційної діяль­ності, яка заснована на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду, намагаємося досягти по­ставленої мети — формування інноваційної внутрішньошкільної освітньої політики, удосконалення професійної компетентності педа­гогічних працівників та підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Система методичної роботи в школі моделюється на основі проектного підходу, який є іннова­ційним ресурсом підвищення якості методичної роботи на особистісному рівні, переведення методичної систе­ми в режим інноваційного розвитку. Розроблена система методичної ро­боти дає змогу створити максималь­но успішне, конкурентоспроможне освітнє середовище для педагогів та учнів, реалізувати принцип ін­теграції і свободи вибору в системі роботи з педагогічними кадрами в загальноосвітньому навчальному закладі.

Досвід організації роботи закладу з питань підвищення кваліфікації вчителя дає змогу визначити мережу традиційних та інноваційних форм внутрішньої методичної роботи, які становлять її структуру та є новими, нестандартними, проте достатньо ефективними.

3.Методична частина

Структура чинної методичної роботи передбачає взаємопов'язані

елементи, що відповідають меті й завданням, які стоять перед педагогічним колективом навчаль­ного закладу та втілюються у різних формах, методах і засобах.

Хрестоматійним став ви­слів К. Д. Ушинського про те, що «вчитель як фахівець живе доти, доки вчиться». Сприяти пе­дагогу в цьому — основна функція внутрішньошкільної методичної роботи. Варто пам'ятати про сис­темно-інтегрований підхід до змісту методичної діяльності, суттєвим структурним компонентом якого залишається теоретичне навчання педагогів. Воно реалізується через проведення семінарів, проблемних лекцій, інструктивно-методичних нарад; педагогічних читань, кон­ференцій, Педагогічних дискусій тощо. Ефективно та дієво, цікаво відбувається навчання у формі тренінгів. Це дає можливість педагогові орієнтуватися в інформаційному потоці, збагачує понятійний апарат, розвиває мислення педагогів, спо­нукає до аналізу та осмислення педагогічного досвіду. Теоретичне навчання є основою формування нових знань педагогом та дає можли­вість вчителеві спрогнозувати власні подальші дії.

До того ж, як молоді, так і до­свідчені фахівці мають можливість здобувати нові знання.

Не менш важливим структурним компонентом реалізації змісту мето­дичної роботи вважаємо практичне навчання, під час якого корисним для набуття практичних умінь та навичок є педагогічні дискусії, брифінги, семінари, практикуми, динамічні, творчі, ініціативні групи,

методичний ринг, методичний діа­лог тощо. Пропонуючи проведення зазначених форм навчання, кожен фахівець має можливість удоско­налити особисті механізми психіки (пам'ять, увагу, волю, емоції) та розвивати типологічні властивості особистості (здібності, характер, темперамент).

Активно розвиваються про­фесійні риси та вміння педагога, з'являються необхідні навички, що є важливим для професійної діяльності. Учителі набувають педагогічного досвіду, навичок педагогічної рефлексії.

Значну увагу в закладі при­діляємо виявленню, вивченню, пропаганді, поширенню перспек­тивного педагогічного досвіду (ППД). Пропонуємо узагальнити його у міжатестаційний період усім творчим учителям школи. Форма узагальнення ППД у таких випадках є довільною, хоч педагоги віддають перевагу опису досвіду роботи та представленню його у вигляді проекту — мультимедійної презен­тації. Опис системи (досвід) роботи зазвичай вивчає адміністрація шко­ли, згодом — керівники шкільних методичних комісій. Найкращий перспективний педагогічний до­свід нашого закладу направляють у районний методичний кабінет для ознайомлення та внесення у районний каталог. Чимало ППД вчителів школи пройшло рецензування закладами післядипломної педагогічної освіти міста та області, увійшло до облас­ного каталогу.

З матеріалами перспективного педагогічного досвіду вчителі озна­йомлюють колег під час проведення методичних фестивалів, презентацій педагогічних знахідок, конкурсів педагогічної майстерності, ярмарків педагогічних ідей, методичних аукціонів, методичних скарбничок, публікацій учителів у фаховій періо­дичній пресі. І дуже важливо, щоб обрана форма проведення методич­ного заходу була прийнятною саме для вашого педагогічного колективу, давала змогу вчителю активно розкрити свій творчий потенціал, зацікавила в інших колег, можливо, навіть зумовила здорову конкурен­цію та особисте вдосконалення, творчість, реалізацію особистих цікавих педагогічних ідей.

За якісної організації роботи над ППД кожен учитель має можливість постійно вдосконалювати методи та прийоми викладання, створювати особистий педагогічний арсенал, відчути себе успішним, перейти на вищий щабель професійної майстерності. Для менш досвідче­них та молодих педагогів у школі організовують діяльність опорної школи, проводять майстер-класи тощо.

Інновація в освіті — вимога часу, передумова якісної організації навчально-виховного процесу, продуктивного навчання. Не менш важливим механізмом удосконален­ня методичної діяльності в режимі інноваційності вважаємо проектну технологію, основною метою якої є розвиток творчого потенціалу педагогічних кадрів.

Результатом методичного про­екту вважається інноваційний інтелектуальний продукт педагога. Основними формами інтелектуаль­ної продукції вчителів освітнього закладу можуть бути авторські про­грами, положення, концепції, про­грами, освітні (педагогічні) моделі, навчально-методичний комплекс шкільного курсу (посібники, робочі зошити, підручники, дидактичний матеріал, інформаційні кейси тощо), різні види портфоліо, матеріали пер­спективного педагогічного досвіду, видавнича продукція (авторські програми, посібники, методичні рекомендації, статті із досвіду роботи, методичні розробки уроків, позакласних, позашкільних заходів, дидактичний матеріал).

Саме творча методична робота сприяє розвитку професійних здіб­ностей учителів. Якщо колектив працює наполегливо, з'являється значний резерв економії часу адміністрації школи, що відкриває нові можливості до професійного зростання.

4.Практична частина

Методична робота у школі планується і проводиться, зазвичай, на діагностичній основі, що сприяє виявленню передового педагогіч­ного досвіду у своїй школі. Такий досвід є найціннішим, оскільки з'явився в однакових з іншими вчителями умовах, про нього мож­на не тільки писати, його значно легше впроваджувати в практику педагогічного колективу. Це перед­бачає знання проблем конкретного вчителя, прогалин у певних умін­нях і навичках педагогічної май­стерності, встановлення загальної картини (з яких питань учителі найбільше потребують методичної допомоги).

Один із секретів педагогічної творчості в тому, щоби пробудити у викладача інтерес до пошуку, аналізу особистої роботи.

Методичне забезпечення на­вчально-виховного процесу перед­бачає широкий набір видів, форм і змісту діяльності.

Обираємо їх не стихійно, а відповідно до по­ставлених завдань методичної роботи стосовно педагогів:

 підвищення рівня педагогічної обізнаності вчителів;

 вивчення та практичне вико­ристання в особистій педагогічній діяльності сучасних педагогічних продуктивних методик, технік, при­йомів і способів результативного навчання й виховання;

 активізація творчої діяльності педагогів;

 підвищення рівня педагогічної майстерності, вдосконалення педа­гогічної техніки;

 залучення педагогів до роз­робки підручників та посібників, авторських програм, курсів, напи­сання статей фахової спрямованості;

 активізація самоосвіти педа­гогів;

 вивчення психологічної готов­ності вчителя до продуктивних змін;

 формування стійких професій­них цінностей і поглядів;

 опанування сучасних методик діагностування учнівської успіш­ності;

 впровадження гуманних мето­дик виховання;

 ознайомлення вчителів із сучасними педагогічними інно­ваціями.

Досвід організації роботи з питань підвищення кваліфікації вчителя дає змогу визначити ме­режу форм внутрішньошкільної методичної роботи, які складають її структуру. Плануючи методичну роботу з педагогами, реалізуємо традиційні (колективні та індивіду­альні) та нетрадиційні форми її ор­ганізації— залежно від поставленої мети й завдань.

Колективні форми методичної роботи використовуємо з метою вироблення єдиного підходу до розв'язання певних проблем, аналізу результату колективної ді­яльності, обговорення актуальних питань організації навчально-вихов­ного процесу, вивчення і поширення найкращого педагогічного досвіду, науково-технічної та педагогічної інформації.

Колективні форми методичної роботи:

 педагогічна рада;

 методична рада;

 методичні об'єднання/комісії;

 творчі міжпредметні, мобільні та динамічні групи;

 засідання творчих майстерень педагогів;

 проблемні семінари та семінари-практикуми;

 педагогічні читання;

 школа педагогічної майстер­ності;

 науково-практичні конфе­ренції;

 педагогічні виставки;

 конкурси тощо.

Індивідуальні форми методичної роботи використовують для задо­волення особистих потреб і кон­кретних запитів педагогічних пра­цівників. їх вибір залежить від рівня освіти, професійної компетентності, специфіки діяльності, індивідуаль­них можливостей та професійних характеристик педагогічних пра­цівників.

Індивідуальні форми методич­ної роботи:

 наставництво;

 консультації;

 стажування;

 самоосвіта;

 індивідуальна методична до­помога, що передбачає системне вивчення та аналіз роботи вчителів-предметників, класних керівників;

 надання допомоги вчителям у виборі форм та методів навчання і виховання учнів, у вдосконаленні методики проведення навчальних занять і позакласних заходів;

 персональне проведення від­критих уроків, інших заходів, інди­відуальних і групових консультацій;

 розробка методичних рекомен­дацій, дидактичних матеріалів;

 виявлення, вивчення та уза­гальнення передового досвіду роботи педагогічних працівників;

 надання допомоги в самоосвіті, підготовці доповідей та виступи на конференціях, педагогічних читаннях, запровадженні у навчально-виховний процес результатів наукових досліджень інноваційних технологій

Професійно-педагогічне внутрішньошкільне навчання є голої ним компонентом методичної робот в школі.

Пріоритетні форми індивідуальної методичної роботи:

 планування самоосвітньої діяльності педагога;

 вивчення фахових документів і матеріалів;

 рефлексія та аналіз особистої професійної діяльності;

 систематизація інформаційно-дидактичних матеріалів з педагогіки, психології, методики предметного змісту;

 систематизація особистої бази найкращих розробок уроків, цікавих методів, прийомів та технік на уроці;

 розробка особистих засобів наочно-дидактичних та демонстра­ційних матеріалів;

 самостійні дослідження;

 систематична робота над об­раною Науково-методичною темою (проблемою), що становить про­фесійний інтерес для педагога;

 розробка діагностичних зав­дань і тестів та моніторинг у режимі самоконтролю процесу й результатів навчання;

 підготовка програмної допо­віді на Початку навчального року та річного звіту про досягнення — наприкінці його;

 обмін досвідом роботи під час відвідування уроків і позакласних заходів у колег;

 персональні консультації;

 співбесіди з адміністрацією;

 індивідуальна робота з на­ставником;

 виконання індивідуальних зав­дань під контролем та за підтримки керівника методичного об'єднання;

 розробка особистої програми самоосвіти;

 розробка авторського курсів, дидактичних, електронних посіб­ників з предмета.

Зазначені форми індивідуальної методичної роботи визначають залежно від наявних методичних та педагогічних потреб і запитів самих педагогів. Вони можуть бути зміненими та доповненими тими формами, які вчитель вважає дієви­ми для себе особисто.

Останнім часом у роботі за­кладу, поряд з традиційними, ви­користовуємо нетрадиційні форми організації методичної роботи: ярмарки педагогічних ідей; фести­валі педагогічних ідей і знахідок; творчі портрети; методичні фес­тивалі, ринги, аукціони; панорами методичних новинок; педагогічні вернісажі; клуби творчих педагогів; авторські школи педагогів; ділові ігри тощо.

Ділові ігри — нетрадиційна форма організації методичної роботи, що дає можливість активі­зувати творчу ініціативу вчителя. У співпраці з досвідченими педа­гогами варто об'єднувати менш до­свідчених. Це забезпечить високий рівень засвоєння теоретичних знань і професійних умінь.

Раз на два роки можна проводи­ти «педагогічну олімпіаду», у якій беруть участь усі вчителі і вихо­вателі школи незалежно від стажу і досвіду роботи. Олімпіада триває впродовж навчального року і пе­редбачає кілька етапів. Перший проводиться у вигляді конкурсу нестандартних уроків чи виховних заходів, другий — як фестиваль методичних ідей, третій — як педа­гогічні читання (захист педагогами рефератів і творчих тем). На завер­шальному етапі проводять педаго­гічний ринг, де кандидати в пере­можці змагаються у розв'язуванні педагогічних завдань. їх бажано заохотити матеріально, присудити (за домовленістю з РМК) вищу кваліфікаційну категорію (якщо це не суперечить Положенню про атестацію педагогічних пра­цівників).

Методичний фестиваль — багатопланова разова форма пропаганди ППД. Проводиться з метою обміну досвідом роботи, запровадження в практику педаго­гічних ідей. Автори ідей і знахідок пропагують особистий перспектив­ний педагогічний досвід, використо­вуючи сучасні інформативні засоби навчання. Заявки на цікаві педаго­гічні знахідки учасники фестивалю подають завчасно, лише після цього складають програму фестивалю, за­тверджують, відповідно, і сценарій проведення.

Аукціон — форма творчого «продажу-купівлі» певних ідей, думок, винаходів. Ведучий називає тему, завдання чи запитання, дає сигнал

(гонг) і починає відлік. Група аналізу оцінює логічність відповіді на за­питання, готує опонентів, підбиває підсумки, усуває напруженість у разі її виникнення»

Методичний ринг — форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань учителів, дає можливість виявити ерудицію. Методичний ринг може проводи­тися, коли виникають суперечки чи діаметрально протилежні думки. Готуються опоненти, групи під­тримки. Під час рингу також менш досвідчені вчителі мають можли­вість покращити загальні знання з педагогічної науки.

Методичний турнір — форма методичної роботи, яка спрямована на пошук, розвиток, підтримку но­вих ідей, визначення оптимальних шляхів розв'язання актуальних проблем розвитку освіти.

Методичний міст — різновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучають учителів різних кафедр (шкіл), керівників мето­дичних об'єднань, батьків, учнів. Роль ведучого виконує заступник директора.

Педагогічний КВК — форма забезпечення взаємодії педагогів у процесі активного спілкування. Проводять за відомим традиційним сценарієм, передбачає зустріч команд педагогів. Така форма методичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особ­ливо в підготовчий період.

Ігрове конструювання. Отри­мавши завдання, учасники команд, які змагаються шукають най­кращий варіант його виконання. Мозковий штурм дає величезні можливості, що можна побачити, спостерігаючи за діяльністю учас­ників команд у вікторині «Що? Де? Коли?».

Аналіз конкретних ситуацій. З приводу навчальної ситуації, яку повідомляє методист, відбувається обговорення, пропонують варіанти можливих розв'язань, обирають оптимальні.

Робота в мікрогрупах (3 - 6 осіб), які створюють на до­бровільних засадах для засвоєння будь-якої нової концепції, теорії. Спочатку кожен член групи само­стійно вивчає нову розробку або фрагмент, потім доповідає своїм колегам, які його доповнюють, коригують, обмінюються думками і врешті реалізують ідею у своїй практиці.

Творчий звіт — форма мето­дичної роботи, спрямована на по­шук, підтримку, пропаганду ППД вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань інноваційних технологій, організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.

Ярмарок педагогічних ідей — форма роботи, основним призна­ченням якої є громадський огляд та оцінка методичних здобутків. Звіт про роботу над обраною науково-методичною проблемою вчителів цікаво Провести у формі ярмарку педагогічних ідей.

Авторська школа — одна з форм передачі перспективного педагогічного досвіду, яку можуть упроваджувати майстри педаго­гічної праці, досвідчені вчителі школи.

Педагогічна олімпіада — ефек­тивна форма захисту педагогами науково-методичних проблем, над розв'язанням яких вони працювали впродовж останніх років.

Конкурс педагогічної майстер­ності — форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку й пропаганду перспективного до­свіду Педагогічних працівників.

Методична сесія — форма методичної роботи, яка забезпечує особистісно орієнтований підхід до навчання вчителів, спрямована на науково-методичне забезпечення освітнього процесу та інноваційної діяльності педагогів.

Клуб творчих педагогів — фор­ма методичної роботи, яка об'єднує педагогів для спільної діяльності щодо підвищення свого профе­сійного рівня, розвитку талантів, індивідуальних можливостей, забезпечення умов для їхньої самореалізації.

Тренінг — ефективна форма опанування знань, інструмент для формування вмінь і навичок, збагачення досвіду.

Педагогічні ігри — активні фор­ми вільного професійного самовияву педагогів, що реалізуються шляхом розігрування педагогічних ситуацій, наближених до реальних.

5.Висновки

Упровадження вищезазначених форм дає змогу поглибити психолого-педагогічні та методичні знання, вдосконалити й підвищити профе­сійну майстерність учителя, а також активізувати творчий потенціал кожного вчителя, створити умови для самореалізації особистості.

Важливим аспектом вдалої методичної роботи в закладі освіти є діагностика особливостей педагогічного колективу та його членів. Якість навчально-вихов­ного процесу закладу освіти, його результати певною мірою залежать від учителя, його теоретичної під­готовки, педагогічної та методичної майстерності.

Правильно спланована модель методичної діяльності:

 

 допомагає ознайомити педаго­гів з досягненням педагогічної на­уки і перспективного педагогічного досвіду, найкращими надбаннями педагогів-новаторів, матеріалами з узагальнення досвіду навчально-виховної роботи;

 спонукає до особистої творчості, створення авторських посібників, програм, обміну досвідом, публікації у фахових виданнях та педагогічній пресі;

 в розвиває творчий потенціал педагога, надихає його до само­ствердження, самовдосконалення.

Вдало спланована самоосвіта вчителя сприяє його фаховому зростанню, розвиває, ініціативу і творчість педагога, дає можливість результативно застосовувати продук­тивні форми і методи інноваційного зростання педагога.

Удосконаленню фахових рис та вмінь педагога сприяє системність усієї діяльності з питань професійній майстерності на основі діагностич­ного підходу

Творчі здібності вчителів можна розвивати лише тоді, коли сама методична робота буде творчою.

У педагогічній літературі нако­пичено чималий досвід організації та управління методичною роботою в школі. Існують і системні до­слідження, і опис окремих аспектів діяльності з досвіду роботи. І кожен навчальний заклад обирає, а точ­ніше, створює особисту систему науково-методичної роботи, орієн­туючись як на наукові дослідження, так і на досвід колег.

 

 

 

 

Список літератури

	Державна національна програма «Освіта». Закон України «Про загальну середню освіту». Закон України «Про освіту». Конституція України. Національна доктрина розвитку освіти, затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002. Положення про методичний кабінет середнього закладу освіти, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 28 жовтня 1997 року № 385. Рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо організації і проведення методичної робот з педагогічними кадрами в системі післядипломної педагогічної освіти від 3 липня 2002 року № 1/9—318.
	Данилова Г. С. Методична служба України: проблеми управління, професійна підготовка. — К.: ІЗМН, 1997. —256 с.
	Жерносек І. П. Науково-методична робота в навчальних закладах системи загальної середньої освіти: Монографія. — К., 2000. — 124 с. Методична робота в школі: теоретичні засади; система роботи; досвід / Укл. Григораш В. В. — X.: Основа, 2009. — 304 с. Методична служба — школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам . освіти. Випуск 1 / Укл.: Ю. В. Буган, Г. Г. Свінних, В. І. Уруський. — Тернопіль: Астон, 2003. — 286 с. Методична служба — школі. Інформаційно-методичні матеріали на допомогу працівникам освіти. Випуск 3 / Укл.: Ю. В. Буган, О. В. Козловська, Г. Г. Свінних, В. І. Уруський. — Тернопіль: Астон, 2004. — 292 с. Павлютенков Є. М., Крюкко В. В. Організація методичної роботи. — X.: Основа, 2006. — 80 с.
	Сухомлинський В. О. Вибрані твори: В 5 т. — К.: Рад. шк., 1966—1967.
	Управління навчальним закладом: навч.-метод, посібник. У 2 ч. Ч. 1. Абетка менеджера освіти / В. В. Григораш, О. М. Касьянова, О. І. Мармаза та ін. — X.: Ранок, 2004 — 160 с.
	Методична робота як проект. Н. Чельтер. Організація шкільної методичної служби // Завуч. — 2010. —№ 33 (435). — С. 5—13.