Проект "Пташина їдальня". Підсумки проекту.

ПРОЕКТ:

Пташина їдальня        

 

 

 

 

 

 

 

     Мета проекту:   

• ознайомитися із видами птахів, які перебувають у  зимовий період у нашій місцевості;
• навчити учнів допомагати птахам у зимовий період, облаштовувати пташині «їдальні»;
• формувати особистості, які здатні свідомо, активно, творчо впливати на навколишній світ.

      Завдання:

-  розширити уявлення дітей про зимуючий птахів, види корму;

-  активізувати і розширити словник дітей з теми проекту;

-  розвивати навички пізнавально-дослідницької діяльності при пошуку  

   інформації про зимуючих птахів, види корму, при реалізації проекту;

-  розвивати творчу уяву у процесі продуктивної діяльності дітей;

-  формувати дбайливе ставлення до птахів у дітей.

-  підвищити екологічну культуру батьків вихованців через надання допомоги

   дітям у реалізації проекту.

 

        Проблема:

     зимуючі птахи потребують допомоги людей у холодний період часу,

     потрібно    дізнатися,   чим їх можна погодувати.

       Вид, тип проекту:     пізнавально-дослідницький, середньої тривалості.

 

       Форма презентації: подання проекту з показом презентації .

 

      Очікувані  результати:

   Учні поглиблять знання про птахів,  які зимують у нашій місцевості.

   Учасники проекту оволодіють елементами методики дослідницької роботи.

   Будуть облаштовані годівниці для птахів. 

 

      Методи реалізації:

• Практична робота.
• Групова співпраця.
• Спостереження.
• Дослідницька робота.

 

Учасники проекту:  учні, класовод, батьки.

 

Етапи проекту:

Підготовчий:

• підбір матеріалів про птахів;
• підготовка до виготовлення пташиних годівничок.

Теоретичний:

• знайомство із птахами;
• ознайомлення із раціоном птахів;
• опрацювання матеріалів про допомогу птахам в зимовий період.

Звіт:

• презентація учнями виконаної роботи.

Практичний:

• виготовлення пташиних годівничок та їх розвішування;
• підгодівля птахів.

 

 

 

 

 

 

 

 

Прислів’я та приказки

 

• Видно птаха по пір'ю.

• Видно птаха по польоту.

• Всяка пташка свої пісні має.

• Кожна птиця знайде свого Гриця.

• Ліпше пташці на зеленій вітці, ніж у пана в золотій клітці.

• Ранні пташки росу п'ють, а пізні слізки ллють.

•У всякої пташки свої замашки.

• Від ворон одстала, до пав не пристала.

• Вліз межи ворони, кракай, як і вони.

• Ворона вороні око не виклює.

• Ворона й за морем літає, та дурна вертається.

• Вороні і мило не поможе - все чорна буде.

• Лякана ворона куща боїться.

• Горобець маленький, а серденько має.

•Горобців боятися - проса не сіяти.

•Краще нині горобець, як узавтра голубець.

•Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі.

•Ліпше горобець в руці, чим заєць в лісі.

•Старого горобця на полову не зловиш.

•То стріляний горобець.

•Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі.

•Ніхто не буде знати, тільки сич та сова, та людей півсела.

•Сова вдень мовчить, а вночі кричить.

•Всяка сорока від свого язика страждає.

•Двох сорок разом за хвіст не вдержиш.

•Дружні сороки і орла заклюють.

•Сорока на хвості принесла.

 

                                                  Загадки

Стрекотуха білобока, 
Звуть усі її… 
(Сорока)

 

Уночі гуляє, 
А вдень спочиває, 
Має круглі очі, 
Бачить серед ночі. 
(Сова)

 

Дзьоб міцний і гарні крила, 
Чорний хвіст, жилетка сіра, 
Чи присяде, чи летить, – 
«Кар, кар, кар!»,– усе кричить. 
(Ворона)

Балакуча ця вертуха! 
Ліс її щоденно слуха – 
Довгохвоста, білобока … 
Ну й плетуха! Це –… 
(Сорока)

Цілий день працюю в гаї, 
Діловито дзьобом б’ю, 
Я не цвяхи забиваю, 
Я комашок дістаю. 
(Дятел)

 

Маленький хлопчик 
У сірій свитині 
По дворах стрибає, 
Крихти збирає. 
(Горобчик)

 

Жовтогруді щебетушки, 
Мають чорні капелюшки, 
Сірі лапки, білі щічки, 
Називаються… 
(Синички)

 

Крізь зимові заметілі 
Пташенята прилетіли. 
В них червоні гарні груди – 
Ніби яблука усюди 
Хтось розвісив у дворі. 
Звуться пташки… 
(Снігурі)

 

Нахвалялась птиця чорна: 
«Я весела, я моторна, 
Довгий дзьоб та довгий хвіст, 
Я й співати маю хист. 
Я прекрасна, я вродлива, 
Приязна, розумна, мила. 
От якби ж то ще корона…» 
Нахвалялася… 
(Ворона)
 

Що це за сіренька пташка? 
Ловить гусінь і комашок, 
Цвірінчить вона, стрибає, 
В теплий край не відлітає. 
Цей маленький жвавий хлопчик 
Називається…
(Горобчик)
 

На моє віконечко
Прилетить, мов сонечко,
Мила пташка жовтогруда,
Запищить — і день розбудить!
Як горобчик невеличка.
Хто це, діточки? …(Синичка).

Вранці вийду я із хати,
Щоб пташок нагодувати,
Як матуся, вони ніжні,
Чорні, сірі, білосніжні,
Сиві, світло-голубі…
Це туркочуть… (голуби).

 

 

Прикмети

Білий голуб, який літає навколо будинку,- ознака близької смерті.

Ворон купається у дворі — до нещастя.

Ворон, каркающий над будинком, передвіщає хворобу кого-небудь з домашніх.

Ворони збираються в купу — до негоди, купаються — теж; каркають зграєю влітку — до негоди, взимку — до морозу.

Галки і ворони, сидять з криком перед будинком, особливо вранці — до лиха;на даху будинку — в цьому будинку буде весілля.

Дятел довбає дах будинку — бути біді.

Снігурі туляться до оселі – на снігопад.

Голуби туркочуть – тепло віщують.

Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева і каркає – буде хурделиця.

Галки збираються зграями і кричать – на мороз.

Горобці у поросі купаються - на  негоду.

Горобці цвірінькають під вікном – на відлигу.

У небі воронячий «хоровод»- чекай снігопаду.

Голосно пищать синиці –вночі буде мороз.

Птахи перед потеплінням сідають на нижні гілки дерев.

Якщо ворона вранці сидить на верхівці дерева й каркає – бути хурделиці.

Сова кричить – холод накликає.

Горобці поховалися – на мороз або завірюху.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Лічилки та скоромовки

Хитру сороку
Спіймати морока,
А на сорок сорок
Сорок морок.
 

Кілька яблучок червоних
Принесла в гніздо ворона.
Два дала вороненяті,
Два великих – його тату,
А чотири – заховала.
Ви, мабуть, порахували,
Скільки яблук вона мала?
 

Вісім вишеньок дозріли,
Дві – ледь-ледь почервоніли,
Стала сойка щебетати,
Взялась вишні рахувати –
Полічити всі не може,
Ну, а ти їй допоможеш?
 

Ґава каже Ґавеняті :

-  Йдуть дощі густі, лапаті.

Вирушаючи у путь

Парасольку не забудь.

У сови чотири доні
Всі чотири доні — соні.
Сплять до вечора вони,
Сняться соням сонні сни.
 

Наварили смакоти —
Будем їсти я і ти.
А со-р-ро-ки
І во-р-ро-ни
Будуть їсти
Ма-кар-ро-ни!

 

Сидів горобець на сосні,
Заснув - і упав уві сні.
Якби не упав уві сні.
Сидів би він ще на сосні.

 

Летів горобець,
сів на хлівець,
а як вийшов стрілець,
то утік горобець

 

У голубки горлички
Туркотливе горлечко.
Горличка туркоче,
Горличка воркоче.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендації по виготовленню годівниць

Існує багато різних видів годівничок для птахів. Вона може бути у вигляді столика із краями, щоб не висипався корм, над ним може бути підвішена пляшка догори дном або без неї. Можна зробити годівнички у вигляді «хатки» з дахом і невеликим вхідним отвором для птахів. Звісно, дах над годівничкою – захист від видування, заносів снігу, але зробити його складніше. Годівнички для птахів повинні бути не яскравими, а найкраще – не фарбувати їх зовсім, щоб не відлякувати птахів і не приваблювати ворогів.

Та можуть бути і звичайні прості годівнички з порожніх пакетів з-під молока, соків, непотрібної поліетиленової пляшки з ручкою. Частину такої пляшки треба вирізати, а саму пляшку прикріпити за ручку до дерева або рами вікна. Корм насипають на дно пляшки. Можна підвісити ниточки зі шматочками несоленого сала для синичок, прикріпити жмутки рослин із насінням, плодами, ягодами.

 

 

 

 

 

      Правила підгодовування птахів

Під час підгодовування птахів біля школи, у парку чи саду, не залишайте там після себе сміття, порожні пакети банки донесіть до смітника.

Корму в годівничках повинно бути небагато і потрібного птахам (не треба приносити фрукти, цукерки). Адже головна мета – підтримати птахів у скрутний час, а не нагодовувати доволі! В іншому разі птахи перетворяться на справжніх ледацюг.

Підсипайте корм регулярно. Птахам потрібна ваша надійна підтримка!

Спостерігайте за птахами! Як тільки ви принесете корм (краще в один і той же час), у пташиних їдальнях почнеться метушня. Біля такої веселої годівнички можна із задоволенням спостерігати за птахами, за їх зовнішнім виглядом, поведінкою, що вони їдять. Якщо поводитись тихо, не галасувати, можна відкрити для себе багато пташиних таємниць!

Пам’ятайте: для горобців принесіть різного насіння трав’янистих рослин, крупу, крихти хліба; для синиць – шматочки несолоного сала, маргарину, жиру, м’яса, сиру, і крихти хліба; ворони їдять крихти хліба, рештки різної їжі, овочів; снігурі – насіння соняшнику, гарбуза і кавуна.

Найкращим кормом для птахів є звичайне соняшникове насіння, але пам’ятайте, воно має бути несмаженим. Дрібним птахам, що мають маленький дзьоб, важкувати добути ядро зі шкаралупи, тому радимо дещо потовкти насіння. Крім того, годівнички можна наповнювати просом, подрібненим кукурудзяним зерном. До речі, якщо у вас немає годівниці, сміливо насипайте корм на сніг. До такого імпровізованого «столу» теж злітатимуться птахи, хоча

годівничках. До корму можна підмішувати насіння маку в невеликій кількості. Ним люблять ласувати чижі й зеленяки. Для зимової підгодівлі дроздів (чорного, чикотня тощо), викладайте на сніг шматочки яблук і грушок.

Підтримуйте свою стаціонарну годівницю в охайному вигляді, адже це впливає на здоров’я птахів. Хоча б раз на місяць очищуйте її від сміття й мийте легким мильним розчином. Не варто годувати птахів гречаними, пшеничними, ячмінними крупами, а також рисом і пшоном. Два останні види круп розбухатимуть у шлунках птахів і завдаватимуть їм додаткових неприємностей у холоди. Також не варто загодовувати птахів хлібом. Оскільки хліб для голодного птаха, як попкорн для голодної людини — швидко наповнює пустий шлунок, але не має поживної цінності для птахів. Окрім того, така їжа приваблює до годівнички переважно голубів (особливо в містах).

Пташина їдальня

Ти знаєш, що маленьким пташкам, які залишилися зимувати разом з нами, живеться важко. Як дістатися до корму, вкритого кригою і снігом? А тим часом саме взимку, коли дуже холодно, пташці потрібно більше їжі, ніж влітку. Взимку птахи гинуть не від холоду, а з голоду. Бо сита пташка не замерзне навіть в найлютіший мороз. Тож якщо ви повісите годівничку, то не лише зможете спостерігати за життям птахів, а й зробите добру і потрібну справу.

Чим же пригостити пташок? Кращі ласощі – соняшникове і гарбузове насіння. Годяться і пшоно, просо, гречка, крихти черствого білого хліба, суха дрібненька вермішель. Таке пригощення сподобається усім птахам. Снігурі люблять ягоди горобини і бузини.

Якщо годівничка висить у дворі, то вашими гостями будуть горобці і синиці. У лісову їдальню навідаються і дятел і повзик. Птахи швидко звикають до годівнички і прилітають постійно.

Щодня в певні години насипайте в годівничку корм. І незабаром побачите, що птахи знають час обіду і злітаються до годівнички  „вчасно”, чекаючи на ласощі.

Найпростішу годівничку можна зробити з пластикової пляшки, коробки, пакету з-під соку тощо.

Головні правила такі:

•  Годівничка повинна мати дах, щоб корм не намокав від снігу, дощу.

•  Отвір в годівничці має бути достатньо широким, щоби пташка могла легко залізти в годівничку і покинути її.

І найголовніше: корм треба класти щодня, в однакову годину – до самої весни, коли розтане сніг. Пташки, що звикли до вашої годівнички, не полетять шукати собі їжу – чекатимуть вас! І якщо ви не покладете корм – вони лишаться голодними.

 

 

 

 

 

 

 

Синиця

       Осілий птах нашого краю. Спина у неї зелена, надхвістя сіре. На голові чорна «шапочка», білі «щоки» облямовані чорним, низ жовтий. Зустрічається в садах, парках, лісах. Гніздиться в дуплах, шпаківнях, щілинах будівель.  Знайдено  гніздо синиці в дуплі дятла. Майже все дупло було заповнено корінцями, сухими стеблами трав, мохом, рослинним пухом і щедро вимощене пір’ям курей та цисарок, шерстю. Кладка з 10-14 білих з червоно - коричневими плямами яєць. Живиться комахами, павуками, а взимку насінням. Взимку до табунців синиці великої приєднуються інші види синиць: блакитна, гаїчка. За спостереженнями синички починають співати в середині лютого.

Живиться :

•  несоленим салом;

•  маргарином;
•  жиром;
•  м’ясом, сиром;
•  крихтами хліба;
•  насінням кавуна, льону, салату.

 

 

Снігур

Народна мудрість говорить: ″Побачив снігура, знай – зима біля порога″.  Снігур – звичайний осілий птах Карпат і зимуючий – по всій іншій території України. З’являється в лісах і парках пізно восени. Він більший за горобця (вага 32-35 г). Довжина тіла 14 — 18 см, вага 320 — 350 грам. Дзьоб чорний, короткий і товстий, а оперення довге і густе. Самці особливо нарядні взимку. Вони червоногруді, з чорною, синюватого блиску ″шапочкою″ на голові і таким же чорним підборіддям, хвостом і крилами.. Гніздяться снігурі в густих хвойних гілках ялин. Закінчивши будування, самочка відкладає п’ять-шість яєць світло-блакитного кольору, густо вкритих дрібними червоними цяточками.
Живиться:

•  насінням соняшнику;    

•  гарбуза і кавуна;
•  ягодами калини, бузини, ясена і горобини;

•  крихти хліба;
•  бруньками  плодових дерев;

•  пагонами дерев.

 

 

Дятел

Середніх розмірів дятел. Переважають білі і чорні кольори, у самців на потилиці поперечна червона смуга, підхвістя червоне. Тримається лісів, садів, лісосмуг, парків. У садку знайдено його дупло, на старому трухлявому клені. Глибина дупла - 28 см, в середині дупло розширене майже на весь діаметр стовбура. Діаметр отвору - 6,5 см, в дуплі не має ніякої підстилки. Кладка у травні з 5-6 білих яєць. У червні з’являються пташенята.

Живиться:

•  шкідниками з-під кори дерев;

• несоленим салом та м’ясом;
•  насінням ялинових  та соснових  шишок.

 

 

Шишкар

Довжина тіла — до 17 см, розмах крил — 27-31 см, вага — 28-40 г, тривалість життя — 7 років. Птах розміром з горобця. Самці і самки дуже відрізняються за забарвленням. Дорослий самець майже повністю яскраво-червоний. З віком забарвлення самця стає насиченішим. Задня частина черева і підхвістя сірі. На бурих покривних перах крил червоний відтінок. Махові і стернові пера бурі. Ноги темно-бурі. Самка сірувато-зелена, на спині помірна темна строкатість, поперек і надхвістя жовтувато-зелені. Молодий птах сірувато-білий, з густою темною строкатістю. Шишкар має велику голову, чіпкі лапи, що дозволяють йому підвішуватись на шишках вниз головою, і глибоко вирізаний хвіст. Птах легко визначається за незвичним дзьобом (як у соснового шишкаря, але не таким товстим і менш загнутим) — він хрестоподібний, верхня щелепа перехрещується з нижньою. Цікаво, що пташенята з'являються на світ з нормальним дзьобом, як у більшості птахів.

Живиться:

•  плодами;
•  насінням лісових дерев
•  ялиновими  та сосновими    шишками.

Голуб

Це відносно великий голуб — довжина тіла становить 29—36 см, розмах крил 50—67 см, вага 265—380 г. Оперення щільне, але при цьому пір'я слабо закріплено в шкірі. Забарвлення мінливе, особливо у міських напівдиких птахів — всього налічують 28 різновидів забарвлення, так званих морф. Як правило, голова, шия і груди попелясто-сизі із зеленуватим, жовтуватим або пурпурним металевим відливом на шиї і грудях. Такий же відлив може бути виражений на криючих крилах. Райдужка червона, оранжева або золотисто-жовта, при цьому її внутрішнє кільце блідіше. Навколо очей є ділянки неопереної, голубувато-сірої шкіри. Дзьоб шиферно-чорний, з яскраво вираженим білуватим кольором восковиці в основі.

Живиться:

•  насінням ріпи, сочевиці, гороху, льону;
•  круглим  зерном;

•  твердим  камінням;

•  п’ють багато води.

 

 

                      Горобець

Напевно, найвідоміший птах, який живе по сусідству з людиною. Довжина тіла – 14-15 см Розмах крил – 21 см Вага – 25-40 г Тривалість життя – до 10 років.

У самця верх голови і щоки сірі, зашийок коричневий, спинний бік коричнева то-бурий з темними пістрявинами, черевний бік світло-сірий, верхню частину крила перетинає одна біла смуга. Під горлом наявна велика чорна пляма, схожа на краватку. Самиця та молоді пташки однотонні, бурувато-сірі з більш темним верхом, розмитою смугою через око, темними в пістрявинах спиною та крилами. На відміну від польового горобця хатній без темних плям на щоках.

Дзьоб короткий та міцний, пристосований до поїдання комах та насіння різних рослин. Тоненькі лапки мають рожеве або сіре забарвлення. Три пальці на лапках звернені вперед, один – назад. Всі закінчуються гострими кігтиками.

Живиться:

•  ягодами;
•  насінням бур’янів, трав’янистих  рослин (споришу);

•  крупою;
•  крихтами хліба;
•  зерном.

Сова

 

Довжина тіла від 30 до 70 см. Оперення рихле, забарвлене у сірі або рудуваті з пестринами тону, широкі крила та вершина недовгого хвоста заокруглені. Райдужна оболонка ока бурого кольору. Характерна заокруглена та велика голова без пір'євих «вушок», але з добре вираженим повним лицьовим диском та сильним, стиснутим з боків дзьобом. Оперені пальці мають гострі, загнуті донизу кігті.

Населяють переважно лісові території у помірному та жаркому кліматичних поясах, охоче селяться в культурному ландшафті. У позагніздовий час ведуть поодинокий спосіб життя. Гніздяться окремими, віддаленими одна від одної парами у дуплах та гніздах інших птахів, тріщинах, нішах старих кам'яних будівель.

Живиться:

•  лісовими та  польовими  мишами;

•  птахами     (тетеруки, синиці, вівсянки, дубоніс    або глухар)   та     зайцями;

•  заморожує на зиму мишей (до 2кг) і птахів.

 

 

 

Сорока

Довжина тіла 45-50 см, маса 150—250 г, розмах крил 55—58 см. В Україні звичайний осілий птах на всій території. В сороки своєрідне забарвлення пір'я. Голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі і більш-менш виразна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовнішній їхній край зелений, покривні пера великих махових пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі і лише на кінці темні. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву — сорока-білобока).

Живиться :

•  крихтами  хліба;
•  рештками  різної їжі;

•  овочами;
•  мишами, полівками.

 

 

 

 

Фотозвіт роботи над проектом