Проект «Розважальні техніки малювання як інноваційний підхід у викладанні образотворчого мистецтва»

Розробка культурно – освітнього проекту

Тема: «Розважальні техніки малювання як інноваційний підхід у викладанні образотворчого мистецтва»

Мета: Забезпечити підвищення ефективності та результативності освітнього процесу на уроках образотворчого мистецтва. Створення максимально сприятливих умов для інтелектуального, морально-духовного, естетичного та психологічно здорового розвитку здобувачів освіти.

Завдання проекту:

• розвиток креативного мислення учнів;
• творчий пошук та створення банку ідей (для вчителя і для учнів);
• підвищення ефективності уроку образотворчого мистецтва;
• створення творчого середовища для психологічної релаксації та емоційно-творчої активності учнів.

Актуальність обраної теми:

Малювання нетрадиційними способами, захоплююча, неймовірна діяльність, яка дивує і захоплює дітей. Важливу роль у розвитку дитини відіграє розвиваюче середовище. Тому при організації предметно - розвивального середовища враховувала, щоб зміст носив розвиваючий характер, і був спрямований на розвиток творчості кожної дитини у відповідності з його індивідуальними можливостями, доступним і відповідав віковим особливостям дітей.

 Незвичайні матеріали і оригінальні техніки залучають дітей тим, що тут не присутнє слово «не Можна» ,можна малювати чим хочеш і як хочеш і навіть можна придумати свою незвичайну техніку. Діти відчувають незабутні позитивні емоції.

Проведення занять з використанням нетрадиційних технік:

• сприяє зняттю дитячих страхів;розвиває впевненість у своїх силах;
• розвиває просторове мислення; вчить дітей вільно висловлювати свій задум;
• спонукає дітей до творчих пошуків і рішень;
• вчить дітей працювати з різноманітним матеріалом;
• розвиває почуття композиції, ритму, колориту, кольоросприйняття; почуття фактурності і об'ємності;
• розвиває дрібну моторику рук;
• розвиває творчі здібності, уяву і політ фантазії.
• під час роботи діти отримують естетичне задоволення.

Механізм впровадження проекту у роботу:

Методичний аспект:

• участь у дослідницькій роботі;
• участь у конференціях, семінарах, вебінарах;
• участь у творчих майстер класах;
• публікації у фаховій літературі;
• обмін досвідом та співпраця із колегами різних навчальних закладів.

Дидактичний аспект:

• розробка розгорнутих конспектів уроків;
• пошук нових технік та ідей для роботи4
• нові підходи до оцінювання роти учнів.

Виховний аспект:

• вироблення в учнів уміння спостерігати за явищами природи та навколишнього світу;
• розвиток творчих здібностей та прагнення до самореалізації;
• розвиток умінь застосовувати набуті знання та вміння у різних видах діяльності та життєвих ситуаціях;
• стимулювання здорового психологічного стану вихованців.

Мій власний досвід впровадження проекту:

• розробка конспектів уроків;
• проведення творчих майстер класів;
• друк методичного матеріалу у фаховій літературі та на освітніх інтернет ресурсах («На урок», «Всеосвіта»);
• створення власного сайту (на стадії розробки).

Очікувані результати:

Створення творчого середовища, яке стимулюватиме активність учнів при роботі на уроці, напрямлене на розвиток креативного мислення та творчого підходу у вирішенні навчальних, проблемно-пошукових задач.

Висновок

Впровадження даного проекту дозволить:

• розширити перспективу розвитку творчих здібностей учнів та вчителя;
• дасть змогу творчо та креативно виконувати роботу;
• нестандартно оцінити вміння та навички учнів;
• підвищити інтерес до вивчення образотворчого мистецтва.

Краса боятися незвична,

Бо звикла вірити, що вічна...

 Кожна людина, яка б вона сильна, цілеспрямована, практична не була, прагне до досконалості, до краси....

Їй потрібно те життєдайне джерело, яке б наповнювало душу енергією, розум – мудрістю, а життя – красою...

 Звичайно, цю важливу роль відіграє мистецтво. Людина, яку надихнули ніжні

звуки чудової мелодії, неперевершений спів поезії, а чи незабутній, різнобарвний слід пензля на полотні, здатна на справді великі справи.

 Неабияку роль в формуванні та розвитку особистості відіграє образотворче мистецтво. Адже, як відомо, дитя, яке ще не вміє зв’язно говорити, висловлювати свої думки, вже намагається чи то на клаптику паперу, чи то на стіні будинку, намалювати деякі невідомі йому штрихи. Або з охотою береться до розфарбовування кольоровими олівцями замальовок...

Як часто людина, виснажена буденним життям, сповненим турботами та обов’язками, звертається до чогось неординарного, таємничого...

 Згадаймо, якої енергії і наснаги на довгий час додається нам після відвідування музеїв. Як чудово ми почуваємо себе упродовж багатьох днів, перебуваючи під впливом тих магічних витворів.

 Образотворче мистецтво – це один із видів мистецтва, що супроводжує людину у продовж усього життя, забарвлює його різнобарвними тонами, додає наснаги, витримки...

 Уміймо бачити і дарувати красу! Учімося створювати її! І тоді світ неодмінно стане привабливішим, привітнішим та досконалішим...

Найпоширеніші та нажаль не часто використовувані техніки образотворчого мистецтва:

Кляксографія - На частині аркуша пензлик залишає кольорові сліди різної форми, клякси. Склавши аркуш вдвоє, одержуємо симетричні малюнки-кляксунки. Піпеткою на аркуш паперу наносять три різних кольори, а потім трубочкою для коктейлю роздувають їх по всьому аркушу в різних напрямках. Цією ж трубочкою домальовують, що підкаже фантазія.

Симетричне зображення - Для цього аркуш паперу згинають вдвоє і від лінії згину наносять контур половини малюнка й розфарбовують його, а потім знову складають аркуш і розгорнувши його, одержують малюнок. Це може бути метелик, квітка, дерево, візерунок.

Малювання пальцем - Діти малюють пальцем, вмочуючи його в фарбу. Й на малюнках весело танцюють краплі дощу, дозрівають ягоди смородини, вишні, калини, намисто на ляльці та інше.

Малювання тампоном із зібганого паперу - Зібганий папір допомагає створити відчуття прозорості при зображенні води, неба, трави, квітучої вишні, плакучої верби. Інші частини виконуються пензлем.

Малювання аквареллю на вологому тлі - Виходять чарівні картини природи, візерунки тканин та інше.

Подряпування - Техніка подряпування — на глянцевий папір тушшю накладають фон, олівцем наносять контур малюнка й стекою подряпують його.

Малювання шматочком пластиліну - Малюнок вийде ніжним, загадковим. Дітям дуже подобається, що пластилін знаходить іще одне своє застосування.

Штампування - З картоплі вирізуються невеликі палички з трикутною, прямокутною, квадратною основою. Діти вмочують їх у фарбу і створюють мозаїчне зображення, орієнтуючись на його контури, нанесені попередньо олівцем.

Малювання всією долонею - Діти малюють всією долонькою, вмочивши її у фарбу. Притиснувши долоню до чистого аркуша паперу, одержують різноманітні відбитки, а потім довільно домальовують те, що уявляють.

Монотипія - Для роботи потрібні акварельні фарби, пензлик, прозора пластикова плівка й гладенький цупкий папір на зразок того, на якому друкують поштовхи.

Плівка має бути прозора, не дуже м'яка — така, яку використовують у поліграфії або з якої виготовляють течки для паперів. Якщо плівку густо вкрити фарбою (однією або кількома), притиснути до аркуша, а потім поступово піднімати, починаючи з верхнього краю, на папері залишається плямисте тло. На такому тлі чудово виглядатимуть різноманітні казкові істоти. Процесом утворення плям можна керувати, витворюючи за власним бажанням морські або піщані хвилі тощо.

Псевдоофорт - Ця техніка ефективна у роботі з дітьми, як перше знайомство з гравюрами. Вона не вимагає специфічних матеріалів, спеціального обладнання, фізичних зусиль і навичок. Потрібні: цупкий і тонкий папір, ножиці, клей ПВА, нитки, манні крупи, клаптики грубої тканини, папір із фактурним малюнком, густа фарба, губка. Відбиток можна отримати з будь-якого фактурного малюнка, намастивши його фарбою. Висока поверхня залишає темніший відбиток, звичайна нитка — рівну лінію. Можна змінити зображення, зробивши на ньому надрізи ножицями. Наклеєна на папір манка імітує відбиток піску. Знадобиться й різноманітний природний матеріал: листочки, хвоїнки, пелюстки квітів. Усе інше підкажуть фантазія й досвід.

Малювання квачиком - Потрібно взяти цупкий, але м'який квадратний клаптик тканини (такої, щоб не стріпалися краї) розміром 8x8. Згорнути квадратик так, щоб він набрав форми конуса, обмотати цей конус ниткою та зав'язати. Квачик готовий. Бажано, щоб їх було кілька — окремо для кожної фарби, або близьких за кольором фарб.

Рельєфний малюнок - Необхідні матеріали для рельєфних фарб: вода, сіль, крохмаль, фарби гуаші, пензлики різної товщини. Маленькі баночки для розкладання фарби. Змішати півсклянки крохмалю, 1/8 склянки солі. Усе добре розмішати. Розкласти суміш у баночки. В кожну баночку додати по 2 чайні ложки гуаші різного ко­льору та розмішати. Здобуті суміші використовуються для створення рельєфних малюнків. Для замальовування великих площин використовуються пензлики великих розмірів (№ 5), а для дрібних деталей — № 2—4. Якщо суміш вийде густою, додати води.

Малювання зубною щіткою - Для роботи знадобляться: білі або кольорові аркуші паперу, акварельні фарби або гуаш, баночка з водою, серветка з тканини і звичайна зубна щітка. Вмочити зубну щітку в воду, набрати фарбу й малювати. Можна малювати кінчиком щітки й усією її площиною. Для кращої передачі фактури зображення щетина щітки має бути завжди напівсухою. Під час малювання деяких предметів використовується прийом накладання одного кольору на інший. Спочатку малюємо однією фарбою, а після висихання — поверх неї іншою. Так створюється об'єм і передається фактура.

Малювання мильними бульками

Потрібно: невеличкі скляночки (100— 150 мл); чайна ложка; папір (білий та кольоровий); гуаш; рідкий мийний засіб; соломинки (трубочки).

Спосіб приготування мильних бульок:

• ретельно змішати у склянці по одній чайній ложці гуаші, рідкого мила та води;
• опустити в суміш трубочку й легень­ко дмухнути, коли бульки піднімуться на 2,5 см від краю скляночки, піднести до неї аркуш паперу й охайно торкнутися бульок його площиною, стежити за тим, щоб папір не торкався країв скляночки. Час від часу піднімати аркуш, щоб поглянути на малю­нок із мильних бульок;
• зачекати кілька секунд, щоб витвір підсохнув, якщо треба, можна накласти елементи малюнка бульками іншого ко­льору;
• якщо з утвореної кольорової суміші не виходять бульки, додати туди одну чайну ложку води;
• якщо колір бульок не дуже насиче­ний, додайте у суміш півложечки фарби.

Створити неповторний світ нових шедеврів підсилу і школярам, прагнення розвинути свої творчі здібності та свою уяву, дають дуже цікаві результати. В рамках культурного-освітнього проекту можна застосовувати такі творчі техніки: пейп арт, флюїд арт, пергамано, асамбляж (та його різновиди). Геніальний і вражаючий ефект виходить від поєднання різних технік

Пропоную до вашої уваги урок на якому я застосовувала цікавий, на мій погляд, вид живопису, який дуже подобається дітям.

ТЕМА: «Живопис через соломинку».

Мета:

Навчальна: ознайомити учнів із маловідомим способом малювання, начити раціонально використовувати матеріал.

Розвивальна: розвивати акуратність, стимулювати розвиток творчої уяви та творчих здібностей.

Виховна: виховувати почуття естетичного смаку, терпіння при виконанні роботи, виховувати властивість доводити справу до кінця.

Обладнання: фарби гуаш, альбомні аркуші, пензлики для фарби, палітра, стаканчик для води, соломинка (трубочка, або ручка без пасти).

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Застосовуючи метод бесіди зясовуємо з учнями такі питання:

1. Що таке живопис?
2. Наведіть приклади твори відомих вам художників.

ІІІ. Повідомлення теми та мети заняття.

Тема уроку – «Живопис через соломинку».

Мета нашого заняття – освоїти принципи малювання за допомогою соломинки; навчитись акуратно працювати з фарбою; розвивати свою фантазію та творчу уяву.

ІV. Практична робота.

Послідовність виконання роботи.

1. В палітрі розводимо невелику кількість фарби (не додавайте багато води, погано буде роздуватись, фарба повинна бути густенькою.
2. Пензликом наносимо на аркуш паперу фарбу.
3. За допомогою соломинки (трубочки або ручки без пасти), роздуваємо варбу у різні боки та під різним кутом..
4. Пензликом домальовуємо необхідні елементи.
5. Робота готова.

На доказ того, що намальовані у такий спосіб виходять цікаві роботи пропоную галерею робіт моїх учнів (5-7 класи).

ТВОРЧІ РОТИ УЧНІВ

СПЕЦІАЛІЗОВАНОЇ ШКОЛИ № 194 «ПЕРСПЕКТИВА» З ПОГЛИБЛЕНИМ ВИВЧЕННЯМ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

ОБОЛОНСЬКОГО РАЙОНУ МІСТА КИЄВА

Дивовижний світ «Пергамано»

З історії

Історія пергамано почалася в XIV столітті в Європі, коли з винаходом книгодрукування широке поширення отримала і пергаментний папір. Спочатку техніка використовувалася для прикраси полів церковних книг, богословських трактатів, карт причастя. Однак з поширенням друкованих книг в світському середовищі набула поширення і ця техніка.

Новий поштовх у світському середовищі дала популяризація таких літературних стилів, як сентименталізм, а пізніше - романтизм. У цей період юнаки та дівчата прикрашали поля улюблених книг і щоденників різними малюнками і візерунками.

Мистецтво пергамано привезли і католицькі черниці в Південну Америку, де навчали йому дітей у школах та інтернатах. А поширення в Європі воно отримало завдяки колумбійці Марті Оспіна, яка познайомилася з ним ще будучи школяркою, а вийшовши заміж за голландця, почала популяризацію пергамано в Європі. Фото її робіт розлетілися по світу, багатьом майстрам відомі її схеми, інструменти.

Матеріали та інструменти

Папір для пергамано - калька, густиною не менше, ніж 150 г / м2. Якщо ви вибираєте звичайну кальку, яка продається в канцелярському магазині, врахуйте, що вона дуже легко проколюється і рветься, тому вимагає дуже дбайливого ставлення до себе, а для деяких робіт вона взагалі непридатна.

Для перекладу малюнка на папір потрібен білий олівець або ручка з білими чорнилами.

Для роботи підійде звичайний килимок для комп'ютерної миші.

Для тиснення використовують інструменти, схожі на звичайні олівці або ручки, стрижень яких закінчується різного розміру кульками.

Ключка - ідеальний інструмент, якщо потрібно створити тінь.

Кульки великих і малих діаметрів підійдуть для тиснення ліній різної товщини.

Стилус знадобиться, якщо потрібно провести тонку лінію або намалювати дрібну деталь. Так само він потрібний для роботи з трафаретами.

Дужкою створюється глибина малюнка.

Інструменти проколювання - ручки з однією або декількома голками на кінці

Для тиснення або перфорації повторюваних візерунків використовуються трафарети.

Дуже гострі ножиці з тонкими кінчиками потрібні для вирізання отворів в малюнку.

Для розфарбовування малюнка використовуються фарби, олівці і пастель.

Вироби виконані в цій техніці надзвичайно ніжні та дивовижні.

Послідовність виготовлення роботи

                     Фото 1                                       Фото 2                                    Фото 3

Білим олівцем малюємо контур малюнка.(фото 1)

  Почергово за допоиогою кольорових олівців та спеціальних інструментів (стилус, ключка, кульки) витискаємо та заповнюємо малюнок (фото 2, фото 3, фото 4)

.

                    Фото 4                                         Фото 5                                    Фото 6

По контуру малюнка ножничками вирізаємо потрібні отвори (фото 5, фото 6)

Готовий виріб

Техніка «Пейп - арт»

Виготовлення декоративного панно «Маки» (майстер клас)

Мета уроку:

Навчальна:забезпечити:

• Засвоєння учнями знань про нову техніку виконання творчої роботи;
• Формування вмінь працювати з різними видами матеріалів;
• Дотримання охайності у виконанні роботи.

Розвивальна: сприяти розвитку логічного мислення, уяви та уваги.

Виховна: виховувати потребу ощадного використання матеріалів, акуратність у роботі.

Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні зв’язки: мистецтво, технології.

Матеріали та інструменти: Клей ПВА, паперові серветки,посудина для води, скло з рамкою формату А4, акрилові фарби, пензлики, чорні нитки.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Питання:

• Які види мистецтва ви знаєте?
• Які жанри образотворчого мистецтва?
• Які техніки малювання ви знаєте, які використовували у своїй роботі?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Техніка пейп - арт - це робота з паперовими серветками. Серветки добре поєднуються з будь-якими матеріалами: пластикою, яєчною шкарлупою, бісером.

Техніка Пейп-арт - це імітація інших, більш дорогих технік - філіграні, карбування. Вона досить молода: придумана вона в 2007 році художницею Тетяною Сорокіної та з тих пір виправдано заслужила популярність серед майстрів рукоділля. Техніка є декорування різних предметів паперовими серветками, проте вона зовсім не схожа на декупаж. Різні предмети декоруються візерунками зі скручених у нитка серветок - в цьому полягає техніка Пейп-арт

ІV. Повідомлення теми уроку

На сьогоднішньому уроці ми спробуємо себе у ролі художників - дизайнерів. Спробуємо створити картину в техніці «Пейп – арт».

V. Формування практичних умінь та навичок.

Послідовність виконання роботи:

1. На аркуші А4, малюємо ескіз майбутньої картини (можна використовувати роздрукований шаблон. Накладаємо на шаблон скло від рамки (фото 1).
2. Розводимо в посудині клей ПВА. Змочуємо серветки та викладаємо основні елементи малюнку (квіти стебла) (фото 2).

                                    Фото 1                                                Фото 2                                

3. Два великих маки профарбовуємо червоним кольором і з ниток приклеюємо тичинки для середини суцвіття (фото 3 ).
4. Після висихання наклеюємо серединку та розфарбовуємо решту малюнка (фото 4).

                              Фото 3                                                  Фото 4       

5. Коли робота повністю висохне вставляємо її у рамку.

VІ. Підбиття підсумків уроку.

Рефлексія:

• Що нового ви дізнались на уроці?
• Чого навчились?
• Чи сподобалась вам нова техніка?

Вироби в техніці «Пейп – арт»

Виконували учні 6 – х, 7 –х класів, спеціалізованої школи № 194 «Перспектива»

Оболонського району міста Києва.

ТЕМА: Виражальні можливості живопису.

Творча робота в техніці «Пейп-арт».

МЕТА:

 Навчальна: формувати поняття про колір як засіб виразності живопису та про його характерні ознаки: колір, насиченість, світлоту, ознайомити із прийомами роботи в техніці Пейп-арт;

Розвивальна: розвивати композиційні уміння та навички учнів;

Виховна: виховувати дбайливе ставлення до матеріалів, акуратність у роботі.

ТИП УРОКУ: вивчення нового матеріалу.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: клей ПВА, паперові серветки, фарби, пензлики для фарби, стаканчик для води, глибока тарілочка, орг.-скло (для основи картини), чорний маркер.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Фронтальна бесіда:

• Які види мистецтва ми можемо віднести до живопису?
• Що таке мозаїка, фреска, вітраж, картина?
• Що поєднує ці твори?

(уточнити, що вони зображені на площині і в кольорі).

• Де ми можемо побачити ці твори мистецтва у повсякденному житті?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Колір і площина – найважливіші «слова» у мові живопису, колір має вирішальне значення. Колір використовують і в архітектурі та скульптурі, але там він відіграє другорядну роль.

 Монументальний живопис дуже різноманітний: фреска(розпис по вологій штукатурці), мозаїка (зображення на підлогах і стінах з гальки, кольорових камінців, смальти), вітраж (заповнення віконного прорізу кольоровими скельцями на свинцевому каркасі).

Він пов'язаний із площиною будинку, прикрашає споруди, становлячи з ним єдине ціле.

Станковий живопис призначений для прикрашання інтер’єрів приміщень. Такі картини порівняно невеликі за розміром.

 Існує наука, що вивчає питання кольору, - кольорознавство.

Сонячне світло складається з багатьох кольорів, які прийнято називати спектром. Це ряд кольорів, що плавно переходять один в одний у певній послідовності: червоний, жовтогарячий (помаранчевий), жовтий, зелений, блакитний, синій, фіолетовий.

Ці кольори складають хроматичний ряд. Якщо змішати білу та чорну фарби в різних пропорціях, вийде ряд сірих тонів: від чисто білого до чорного, який називають ахроматичним («безбарвним»).

Спектральну смугу можна зімкнути в кільце, яке замкнеться тільки в тому випадку, якщо отримати перехідні червоно-фіолетові (пурпурні) кольори шляхом змішання червоного з фіолетовим.

 В образотворчому мистецтві три кольори: жовтий, червоний і синій прийнято називати основними. Змішання будь0яких із цих кольорів дає зелений, фіолетовий і жовтогарячий кольори, які називають похідними.

Ахроматичні кольори відрізняються один від одного  світлотою (світло-сірий, темно-сірий).

Хроматичні кольори характеризуються трьома ознаками: колірним тоном, насиченістю і світлотою.

Колірний тон – це те, що ми називаємо словами «червоний», «синій» тощо. Червоний може бути чистим, із домішками ахроматичного (сірого). При цьому він всеодно залишається червоним, але зміниться його насиченість (від домішки ахроматичного хроматичний став менш насичений). Світлота – це ступінь наближення до білого. (наприклад, світло – і темно – червоний помідор.)

 Необхідно запам’ятати, що жовтий і всі його відтінки завжди світліші, ніж сині, коричневі та фіолетові.

ІV. Творче завдання: Створення композиції Поні» в техніці пейп- арт

Ми з вами з’ясували основні моменти про колір та види живопису.

 Сьогодні на уроці ми з вами будемо створювати композицію яка називається «Поні». Проте техніка в якій ми будемо працювати дещо незвична, називається вона пейс-арт.

Техніка пейп - арт - це робота з паперовими серветками. Серветки добре поєднуються з будь-якими матеріалами: пластикою, яєчною шкарлупою, бісером.

Техніка Пейп-арт - це імітація інших, більш дорогих технік - філіграні, карбування. Вона досить молода: придумана вона в 2007 році художницею Тетяною Сорокіної та з тих пір виправдано заслужила популярність серед майстрів рукоділля. Техніка є декорування різних предметів паперовими серветками, проте вона зовсім не схожа на декупаж. Різні предмети декоруються візерунками зі скручених у нитка серветок - в цьому полягає техніка Пейп-арт

Послідовність виконання роботи:

1. На заготовку з орг.-скла маркером переводимо малюнок із шаблону (фото 1, фото 2)

                                  Фото 1 (шаблон)                              Фото 2

2. Розводимо в тарілочці невелику кількість клею ПВА з водою. Намочуємо серветку і в один слой проклеюємо скло, поверх малюнка. Потім невеликі смужки серветок намочуємо в клей і скручуємо їх у вигляді шнурочків та обклеюємо контур малюнка (фото 3, фото 4)

                                           Фото 3                                              Фото 4

3. Приклеюємо рамку та травичку таким самим чином (фото 5). Розфарбовуємо поні різними кольорами (фото 6).

                                       Фото 5                                                Фото 6

4. Розмальовуємо фон, додаємо тіні. Наш шедевр готовий (фото 7)

Фото 7

V. Закріплення нових знань та вмінь учнів.

Давайте пригадаємо, що таке колір і які вони бувають?

Про які види живопису ми сьогодні з вами говорили?

 V. Організаційний момент.