Проект "Школа духовного відродження"

Відділ освіти Нікопольської райдержадміністрації

 

 

 

 

 

 

(проект школи майбутнього)

 

 

Розробила

Горобей Світлана Дмитрівна,

заступник директора

з навчально-виховної роботи

Капулівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

                          У проекті розкриті передумови, алгоритм та послідовність

                    створення моделі компетентного випускника  інноваційної

                    школи майбутнього.

                       Сьогодні, як ніколи, гостро стоїть питання: яку людину школа

                     виводить в життя, чи досконало володіє необхідними життєвими

                     навичками, чи зможе знайти своє місце в житті?

                        У проекті просліджується послідовність та система роботи над           

                     методичною темою, продуктом якої є випускник сучасної школи.

                         Рекомендовано адміністрації загальноосвітніх навчальних

                     закладів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Актуальність інноваційного пошуку

       Чим глибша прірва між різними типами знань, потрібними для життя і тими,  що подаються школою, тим менший вплив школи на майбутнє життя учнів.

                                                                                                        Софія Русова

    Нині, коли кожний загальноосвітній навчальний заклад перебуває в пошуках свого обличчя, свого шляху в системі освіти, коли зумовлена демографічною та економічною кризою конкурентна боротьба за учня стає основою питання майбутнього школи,  збереження її мережі класів, педагогічні колективи свідомо шукають відповідь на запитання: як зробити свою школу привабливою для батьків і громади та затишною, цікавою для учнів? Що покласти в основу моделі школи? Які пріоритети визначити? Як знайти свою індивідуальність і не бути схожою на інші школи?

       Кінцевим результатом (продуктом) інноваційної діяльності педагогічний колектив хоче бачити учня, випускника, сформованого школою. Отож, сьогодні, як ніколи, гостро стоїть питання: яку людину школа виводить в життя, чи зможе вона себе реалізувати на ринку праці, чи досконало володіє необхідними життєвими навичками, чи зможе знайти своє місце в житті? То ж якою повинна бути школа сьогодні, щоб підготувати молоду людину до самостійного життя, сформувати усі необхідні життєві навички, вміння, компетентності для гармонійного розвитку, саморозвитку і самореалізації у складному динамічному світі.

      За умов трансформації українського суспільства особливої значущості набувають питання формування молодою людиною, випускником школи нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентноспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки. Адже статус людини в суспільстві залежить від неї самої. Швидкоплинність соціального прогресу, динамічних змін викликає необхідність постійної роботи над собою, розвиток життєвої компетентності, посилення відповідальності молодої людини за своє майбутнє, за можливість досягнення життєвого успіху.

  Компетентне ставлення особистості до життя  - означає потребу в самопізнанні, саморозумінні, самореалізації в різних видах творчої діяльності; володіння науковими знаннями про сутність «Я», принципами і методами життєздійснення; усвідомлення, організацію свого психологічного часу, життєвого шляху особистісного розвитку; проблемне бачення свого життя; осмислення розв’язання міжособистісних протиріч; здатність до об’єктивної самооцінки та оцінювання результатів своєї життєдіяльності; високу культуру споживання: відповідальне ставлення до свого життя і здоров’я; культуру фізичного розвитку; філософське, етичне осмислення свого життя.

 

ІІ. Основна ідея проекту. Мета інноваційного пошуку

     Капулівська ЗШ І-ІІІ ступенів – це освітній заклад, що забезпечує науково-теоретичну, гуманітарну, загальнокультурну підготовку учнів. У навчальному закладі створено діапазон для здобуття кожною дитиною якісної освіти відповідно до інтелектуального потенціалу та творчих здібностей учнів, умови для  формування духовності і духовної культури кожного учня.

 

 

    Але які ж були передумови створення школи духовного відродження?

    Історія нашого народу, як і життя окремої людини, має героїчні, трагічні, щасливі і нещасливі сторінки. Оскільки в героїчному найбільше проявляється національний характер народу, його душевна краса, його талант, то ці сторінки особливо хвилюють і викликають почуття національної гордості.

    Капулівка… Село, овіяне степовими вітрами, оспіване піснями запорожців, оповите переказами сивої давнини, славою легендарного кошового отамана Івана Сірка.  Воно – в центрі козацького краю, розташувалося за 20 кілометрів на південний захід від Нікополя на високому правому березі Каховського водосховища, там, де Капулівська затока – колишня річка Чортомлик – впадає в Каховське водосховище. Капулівка – одне з найстаріших поселень на території Нікопольського району. Ці благодатні місця із щедрою природою на краю Дніпровських плавнів люди охоче заселяють ось уже понад 5 тисяч років.

    Сучасна Капулівка – це велике гарне село з асфальтованими вулицями, газом, технічною водою, розвиненою інфраструктурою: дві тисячі жителів, кілька агроформувань, риболовецьке господарство, школа на 350 учнів, ФАП, дитсадок, мережа магазинів, ПТУ, в якому кількасот юнаків та дівчат опановують сільськогосподарські професії та повертаються працювати в рідне село, бо тут їхнє коріння, їхня духовна спадщина.

 

    Тому є природнім, що основний навчальний заклад у селі – загальноосвітня школа – пріоритетним у своєму розвитку обрав історико-краєзнавчий напрям і став школою духовного відродження. Бо знання історії і культури рідного краю  є невід’ємною частиною загальнолюдських цінностей, а, отже і випускника школи.

 

Основні ідеї проекту:

• Визначення змісту поняття «духовність»;
• Створення виховного середовища для формування духовності та духовної культури особистості на засадах національних цінностей українського народу в умовах школи духовного відродження;
• Сприяння підготовці вчителя, вихователя, класного керівника до успішної професійної діяльності з формування духовної особистості;
• Створення центру духовного відродження особистості в загальноосвітній школі;
• Створення концепції моделі випускника школи духовного відродження.

 

Мета дослідження – обґрунтувати доцільність формування духовної особистості в умовах загальноосвітньої школи, розробити та апробувати модель випускника навчального закладу духовного відродження.

 

 

 

ІІІ. Об’єкт дослідження. Основні завдання  

Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у закладі освіти нового типу.

Предмет дослідження -  формування свідомої та духовно досконалої особистості громадянина.   

Основні завдання проекту:

• Визначити зміст і окреслити основні компоненти  понять «духовність», «духовні цінності», «духовно-розвинена особистість»;
• Розробити критерії та визначити рівень сформованості духовності у випускників школи;
• Дослідити умови співпраці: вчителі-учні, учні-вчителі, батьки-вчителі-учні;
• Дослідити умови підготовки вчителя, класного керівника, батьків для формування духовності та духовної культури особистості.

Основні завдання школа вбачає у:

• формуванні національної свідомості учнів як громадян суверенної України;
• забезпеченні духовного відродження особистості на основі загальнолюдських цінностей та моралі;
• створенні умов для задоволення базисних потреб дитини  в активності освітньої інформації;
• розвитку творчих здібностей;
• створенні умов для самореалізації особистості, в тому числі творчого потенціалу.

У процесі реалізації проблеми формування духовності та духовної

культури особистості педагогічний колектив зосередив зусилля на:

• виявленні соціально-педагогічних умов ефективного формування духовності та духовної культури в учнівської молоді;
• визначенні ключових аспектів духовного розвитку особистості як необхідної компетенції;
• обґрунтуванні оптимальних технологій навчання, що сприяють оволодінню духовною компетентністю;
• розробці, апробації та впровадженні в навчально-виховний процес програми духовного розвитку та саморозвитку дитини на базі особистісного підходу;
• впровадженні  інноваційних технологій у навчально-виховний процес;
• введенні до навчального плану курсів за вибором «Українознавство», «Краєзнавство», «Художня культура», «Етнографія»;
• упровадженні ефективних форм та методів розвитку учнівського самоврядування.

 

     Роботу над проблемою розбили на етапи протягом п’яти років і для кожної категорії учасників навчально-виховного процесу: учнів, батьків, вчителів. Розробили алгоритм роботи зі створення школи духовного відродження, а в ній моделі особистості, здатної до самоосвіти, самореалізації, саморозвитку, самовдосконалення,  самоствердження в сучасному динамічному світі.

 

                                             Алгоритм

• Аналіз роботи педагогічного колективу
• Діагностика навчально-виховного процесу
• Визначення проблемних питань
• Визначення ідеї, мети,  форм роботи, напрямків роботи
• Опрацювання науково-методичної літератури
• Вивчення передового педагогічного досвіду
• Зміни в навчальному плані (варіативна складова)
• Планування роботи школи ( методична робота, виховна робота, робота з батьками, громадськістю, учнівське самоврядування, робота шкільного історико-краєзнавчого музею, «Світлиці», робота гуртків різного спрямування тощо)

 

• Практична діяльність (робота за планом протягом 4 років)
• Впровадження ППД
• Робота творчих груп з окремих питань
• Систематизація і узагальнення напрацювань
• Підготовка і проведення педагогічної ради
• Створення моделі компетентного випускника
• Аналіз роботи над проблемою
• Прогнозування результатів (працевлаштування випускників - теоретично)
• Відстеження результатів(працевлаштування випускників – фактично)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

V. Очікувані результати інноваційних змін

      Для того, щоб знайти своє місце в житті, ефективно освоїти життєві та соціальні ролі, випускник сучасної школи має володіти певними життєвими навичками та вміннями:

• бути  гнучким, мобільним, конкурентноздатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;
• критично мислити, оцінювати власну діяльність та оточуючу дійсність;
• використовувати знання як інструмент для розв’язання життєвих проблем;
• генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення й нести за них відповідальність;
• володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;
• вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
• цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному і особистісному плані, так і в інтересах суспільства, держави;
• уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосовувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;
• бережливо ставитися до свого здоров’я та здоров’я інших як до найвищої цінності;
• бути здатним  до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

        Компетентнісний підхід до освіти і самоосвіти покликаний  подолати прірву між освітою, яку пропонує школа і потребами сучасного життя.

       Для того, щоб успішно спрямувати освіту на компетентнісний підхід слід, на наш погляд, зосередити зусилля педагогічного колективу на:

• виявленні умов ефективного формування в учнівської молоді життєвої компетентності;
• визначенні ключових компетентностей для різних сфер життєдіяльності особистості;
• розробці моделей розвитку життєвої компетентності в учнівської молоді (з урахуванням періодів у розвитку);
• обґрунтування оптимальних технологій, що сприяють оволодінню компетентністю, розширюють можливості компетентнісного вибору особистістю життєвого шляху;
• розробці, апробації та впровадженні модельних програм розвитку життєвої компетентності;
• проектуванні та поетапній апробації компетентнісно зорієнтованого освітньо-реабілітаційного простору, спрямованого на становлення особистості як суб’єкта життя;
• перебудові освітнього простору на діагностичній основі, апробації інструментарію для оцінювання рівня досягнень з різних параметрів життєвої компетентності;
• розвитку інтерактивних технологій, підвищенні інноваційної культури педагогічних кадрів.

 

 

 

VІ. Організація роботи за проектом

• Фахове забезпечення проекту

           Педагогічний колектив Капулівської ЗШ І-ІІІ ступенів налічує 21 педагога, 11 з яких є випускниками школи, 7 – продовжувачі учительських династій. Якісний показник фахової підготовки виглядає так:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• Матеріально-технічна підтримка проекту

             Для реалізації проекту у школі є необхідне матеріально-технічне забезпечення:

• Шкільна бібліотека з бібліотечним фондом близько 60 тисяч підручників, художньої та довідкової літератури;

• 2 комп’ютерні класи з мультимедійним оснащенням, де вчителі і діти працюють над проектами, створюють презентації;

 

                                  

• Учительський колектив передплачує періодичні фахові видання індивідуально та підписалися на комплект видавництва «Основа»;
• діє історико-краєзнавчий музей;

 

                  

 

• створено куточок козацької слави;

                      

• оформлено кімнату-музей «Світлиця»;

                                       

• діє дитяча громадська організація

 

•      «Козачата»;
• працює Школа екскурсоводів;
• введено до навчального плану за рахунок варіативної складової факультативи, курси за вибором, години гурткової роботи;
• парк ім.. Сірка.

 

• 

 

 

 

• Експрериментальна база інноваційного пошуку

    Для створення школи духовного відродження творчою групою, до складу якої ввійшли вчителі історії, української мови та літератури, керівники шкільних методичних об’єднань, адміністрація школи, керівник музею,  розроблено

Програму духовного розвитку та саморозвитку дитини на базі особистісного підходу

                       І ланка                                                         ІІ ланка

Мета: створення системи                            Мета: вивчення та корекція

освітньо-виховних умов,                              розвитку особистості учня в усіх

що визначає самоактуальність                     сферах його діяльності.

особистості, створення та                             Забезпечення соціального та

підтримка життєдіяльності                           психологічного захисту. Робота

системи виховання, цілісності                     з класними керівниками, допомога

виховного процесу в школі.                         у проведенні позакласних заходів.

Взаємодія школи, сім’ї,                                 Аналіз проведення бесід, інших

громадськості.                                                виховних заходів. Їх якість та

Проведення методичної                                ефективність.

роботи з педпрацівниками.

 

                     ІІІ ланка                                                             ІV ланка

Мета: виховання активної                               Мета: створення сприятливих

особистості як найвищої                                   умов для розвитку особистості

цінності суспільства.                                         учня.

   Для учнів школи було оголошено конкурс на створення емблеми школи у комп’ютерному варіанті. Переможцем став випускник Манукян Едуард і вона стала такою:

 

       Говорять, що без знання минулого немає майбутнього. Молодий колектив творчо працюючих педагогів докладає чимало зусиль для того, щоб  підростаюче покоління знало, шанувало історію рідного краю, а також зберігало для нащадків і дбало про його процвітання.

    Так, при школі діє історико-краєзнавчий музей,  створений наприкінці 80 років ХХ ст.. вчителем історії Бурдою Леонідом Федоровичем. Музей дає відомості про життя наших предків від найдавніших часів. При музеї працює школа екскурсоводів. Щороку його відвідують тисячі людей різного віку. Тут побували і не залишилися байдужими чи розчарованими туристи із Кривого Рогу, Марганця, Синельникового, Вільнянська Запорізької області, із Широківського району.

    Свідчення народного побуту зберігає кімната-музей «Світлиця», яка є постійним місцем проведення екскурсій з народознавства.

     Працює дитяча громадська організація «Козачата», відбуваються зустрічі з представниками  козацької організації «Січ», підтримується тісний зв’язок із місцевим  краєзнавцем Саламахою В.І.. Учнівські пошукові загони збирають спогади та свідчення старожилів про рідний край. Виховна діяльність школи побудована таким чином, щоб діти зростали у дусі патріотизму та національної свідомості. Щороку учні беруть участь у районному та обласному конкурсі фольклорно-етнографічних матеріалів «Ігри, звичаї, обряди мого краю», де посідають призові місця. Молоді майбутні поети випробовують свої таланти, пишучи про рідне село, козацькі могили, українську мову.

    У шкільному парку ім..Сірка встановлено постамент козацького отамана, де проходять урочистості до Дня козацтва, прийом у козачата, зустріч гостей, екскурсії. Під час екскурсії на о.Хортиця учні школи привезли жолудь Дуба-велетня і посадили у парку. Тепер цей нащадок дивує усіх, хто відвідує нашу школу.

 

     Реалізовуючи освітні та виховні завдання, навчальний заклад, крім традиційних предметів, для розвитку творчих здібностей учнів пропонує курси за вибором із українознавства, краєзнавства, художньої культури. Досліджуючи питання розвитку народних промислів, у селі виявили ряд народних умільців з лозоплетіння, вишивки, різьби по дереву, соломоплетіння. Тому з метою вивчення та опанування цієї народної науки у школі запроваджено мережу гуртків декоративно-прикладного мистецтва. Діти із задоволенням відвідують їх, а свої досягнення демонструють на різного роду виставках.

       Учнівський і педагогічний колективи мріють про те, щоб Капулівка стала осередком духовного відродження, культурно-історичним центром Європи, адже саме звідси «вилітали всі ті горді, мужні, міцні, як леви», саме звідси, за висловом М.В. Гоголя, «розливалася воля на всю Україну».Творча група старшокласників запропонувала проект по створенню історико-туристичного комплексу поблизу історичної пам’ятки – могили кошового отамана І.Д. Сірка.

       Залишається вірити і сподіватися на людей,  небайдужих до збереження історичних цінностей та  духовного багатства нації, які втілять учнівський  проект у життя для прийдешніх поколінь.

 

• Науково-організаційний супровід

 

       …П’ятий рік поспіль педагогічний колектив Капулівської ЗШ І-ІІІ ступенів  продовжить працювати над шкільною проблемою «Формування духовності та духовної культури особистості в умовах гуманізації освіти». Директор школи Болюк Валентина Олексіївна працює над проблемою «Моделювання розвитку загальноосвітнього закладу в умовах сільської школи», заступник директора з навчально-виховної роботи Горобей Світлана Дмитрівна – «Створення сприятливих умов для розвитку особистості учня через удосконалення методичної роботи з вчителями».

Творче кредо вчителів: «Крок за кроком – до особистості». 

 

      Творчою групою розроблено

Модель

організаційної структури управління школи духовного відродження

 

Вид навчально-виховного закладу – школа І-ІІІ ступенів навчання

Соціально-педагогічні умови управління – стандартні

Власність – комунальна

Замовлення – державне

Школа працює за державними  навчальними планами; за посадовим розкладом, затвердженим Міністерством освіти і науки України.

Фінансування – державне, з елементами асигнування, передбаченими Законом «Про загальну середню освіту»

Директор – педагог-фахівець

Стиль управління –гуманістично-демократичний

Тип організаційної структури управління –лінійно-функціональний

Функції і обов’язки членів адміністративно-управлінської ланки –стандартні, визначаються «Положенням про середній загальноосвітній навчально-виховний  заклад», «Типовим статусом загальноосвітнього навчально-виховного закладу»

 

 

органи д

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

     Учитель плекає особистість. А сформувати, виховати особистість може тільки особистість. Ось тут постало питання про нові підходи до організації методичної роботи в школі, причому основні пріоритети визначили у самоосвітній діяльності вчителя, неперервній освіті засобами групових та колективних форм методичної роботи. Опрацювали багато науково-методичної літератури з питань вивчення та виховання особистості випускника сучасної школи, вивчили та частково використали досвід педагога-практика Борзенкової Тетяни Андріївни, заступника директора гімназії №136 м. Києва. Ще на першому етапі роботи провели методичні посиденьки «Випускник сучасної школи. Яким йому бути?». Саме тоді, в невимушеній обстановці, ми поставили перед собою питання: що є головним завданням для вчителя в умовах сучасної сільської школи? Були різні відповіді: «дати знання», «виробити вміння», «сформувати особистість». Проте, зійшлися на думці, що найголовніше – навчити вчитися, працювати, жити, використовуючи знання, вміння і навички, у тому числі життєві навички: здорового способу життя, безпеки життя тощо. Всі аспекти роботи школи планували на діагностичній основі, враховуючи інтереси і побажання учнів, батьків і вчителів. Засідання педагогічної ради планували таким чином, щоб кожна наступна була логічним продовженням попередньої, всебічно вивчали і вирішували питання колективно: творчою групою, методичною радою, методичними об’єднаннями. Так, останнє засідання педагогічної ради «Від моделі випускника – до педагогічної творчості вчителя» було проведено у формі захисту проектів класних керівників випускних класів: 4 – Ткачової Наталії Леонідівни, 9 – Галайди Любові Іванівни, 11 – Овдієнко Любові Іванівни.

     Сьогодні завдання школи полягає не в наданні нових знань, а в розвитку особистості прагнення до нових знань, до самоосвіти; усвідомлення необхідності в набутті життєвих навичок і знань в цілому та їх використанні, безперервного самовдосконалення. Необхідна не просто виконавська дисципліна, а здатність працювати в групі, вміння співпрацювати з іншими людьми.

       Важливим стало вміння працювати з різними джерелами інформації, зокрема іноземними та електронними, критично аналізувати ці джерела перед використанням. Крім названих аспектів компетентності школа безумовно повинна виховувати порядну людину, громадянина України, який житиме і працюватиме  на користь суспільству, родині, собі.

 

 

 

VІІ. Контроль і оцінювання результатів інноваційного процесу

 Виходячи з вищезазначеного, педагогічний колектив створив модель випускника на різних ступенях навчання і розвитку

 

Випускник початкової школи повинен:

• На достатньому рівні опанувати освітні стандарти початкової школи (письмо, читання, рахунок, елементи теоретичного мислення, самостійної роботи);
• Опанувати навички поведінкових норм, культури мови, здорового способу життя, життєві навички;
• Вміти виконувати  творчі завдання, мати оригінальність думки і дій, вміти аналізувати, порівнювати, спів ставляти;
• Вільно працювати з навчальною та довідковою літературою, виділяти головне, упорядковувати інформацію;
• На початковому рівні володіти комп’ютером (малювати, набирати текст, знати призначення техніки тощо) ;
• Вміти оцінювати та аналізувати свої вчинки та вчинки товаришів, знаходити вихід із проблемних ситуацій, встановлювати причини труднощів та шляхи їх подолання;
• Вміти працювати в групі, колективі, прислухатися до думки інших, поважати її, висловлювати власну думку.
• Знати історію і культуру рідного краю.  

 

Випускник базової школи повинен:

• на рівні вимог державних освітніх стандартів освоїти загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
• на підвищеному рівні складності (або поглиблено) освоїти загальноосвітні програми з основних предметів;
• опанувати систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного);
• на достатньому рівні оволодіти основами комп’ютерної грамотності;
• знати свої громадянські права і вміти їх реалізувати;
• оцінювати свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей;
• дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
• вести здоровий спосіб життя;
• бути готовим до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах;
• знати історію і традиції своєї держави та рідного краю.

 

 

 

 

Випускник  загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів повинен:

• освоїти на рівні вимог державних освітніх стандартів загальноосвітні програми з усіх предметів шкільного навчального плану;
• на підвищеному рівні складності освоїти загальноосвітні програми з основних предметів;
• освоїти програми вибраного профілю навчання на рівні, що забезпечуватиме вступ до закладу вищої професійної освіти і успішне навчання;
• опанувати одну-дві іноземні мови на рівні поглибленого вивчення (або факультативному);
• опанувати основи комп’ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування);
• ознайомитися з основами менеджменту, підприємництва;
• уміти швидко знайти своє місце в системі соціально-економічних відносин;
• оволодіти культурою інтелектуальної діяльності;
• знати і поважати культуру України та інших народів;
• знати свої громадянські права  і вміти їх реалізувати;
• уміти усвідомлено і відповідально здійснювати вибір своїх дій і діяльності, контролювати і аналізувати їх;
• володіти культурою життєвого самовизначення і самореалізації;
• поважати свою і чужу гідність;
• поважати права, свободи інших людей;
• дотримуватися правил культури поведінки і спілкування;
• поважати свою працю та працю інших людей;
• мати почуття соціальної відповідальності;
• вести здоровий спосіб життя;
• володіти навичками міжособистісного і міжнаціонального спілкування;
• володіти способами отримання інформації;
• прагнути духовного і соціального благополуччя.

    Розробка моделі – це перший крок. Наступний крок, на нашу думку найвідповідальніший, який вимагає багато знань, майстерності та творчості від вчителя – це створення умов, за яких ця модель може бути реалізована. Тому і засідання педагогічної ради «Від моделі випускника – до педагогічної творчості вчителя» поставило перед педагогами завдання, яке під силу лише творчому педагогу: сформувати духовнобагату особистість за всіма компонентами життєрозвитку.        

     Сьогодні учні школи є переможцями районних та обласних олімпіад, конкурсів, турнірів; успішно проходять зовнішнє незалежне оцінювання та підтверджують свої досягнення; випускники здобувають професію і продовжують справу своїх батьків; повертаються працювати на рідну землю, в рідну школу; примножують славу свого козацького краю та вписують сторінки в його історію.

      … Ось це і є результатом кропіткої повсякденної роботи вчителя, його продукт, його плоди…

 

 

             

 

 

 

Бібліографічний опис

літературних джерел

 

Характеристика джерела

Оформлення джерела

Методичний посібник       Методичний посібник             Спецвипуск газети «Завуч»       Книга

М.Б. Романовська  Метод проектів у виховному процесі: Методичний посібник. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2007. -160 с.   Н.В. Пастушенко програма «Я можу!» як засіб стимулювання саморозвитку дитини в умовах особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу: Методичний посібник для учнів, батьків і класного керівника. –Дніпропетровськ6»Пороги», 2000. -110 с.   Людмила Хоружа Вчимося проектувати: спецвипуск газети «Завуч». – Видавництво «Шкільний світ», №19(277) липень 2006. -48 с.   Нікопольська райдержадміністрація Нікопольщина козацька: Книга. –рекламно-поліграфічний центр «Січ», 2009. -18 с.