Проєкт « Святкова писанка»
Характеристика проєкту:
За діяльністю: дослідницько-інформаційний
За кількістю навчальних предметів: міжпредметний;
За кількістю учасників проєкту: груповий;
За характером контактів: внутрішній;
За тривалістю виконання: короткостроковий
За характером партнерських взаємодій: кооперативний.
Мета та завдання:
Хід презентації проекту
І. Організаційний момент
Зазирнуло ранком сонце
До школяриків в віконце,
У дзвіночок калатало,
Промінцями лоскотало:
-Прокидайтесь, не баріться,
Не пустуйте, гарно вчіться!
ІІ. Спрямування до мети
Все у зелені довкола:
Пасовища, ліс і поле.
Мчать струмочки до ріки,
Ліплять гнізда ластівки,
І в сороки новина,-
Облетіла всіх вона,
Сповіщаючи: - …(весна)
Великодній привіт
На дзвіниці дзвонять дзвони -
Великодні, голосні -
Всюди втіха, всюди гомін,
Всюди радісні пісні.
Це Ісус воскрес з могили,
І воскресла з ним весна,
Квіти сині, жовті, білі
Розсипає скрізь вона.
Великодніми піснями
Звеселяйте Божий світ,
Щоб почули й за морями
Українці наш привіт.
Р. Завадович
Сьогодні на уроці ми дізнаємося історію свята Великодня та будемо вчитися вигоовляти писанки – символ цього свята.
ІІІ. Визначення проблеми проєкту
ІV. Визначення шляхів розв’язання проблеми
V. формування груп для проведення дослідження
Учні об’єднуються у групи:
1 група: «Дослідники»
2 група: «Літературознавці»
3 група: «Дизайнери»
4 група: « Творча майстерня»
5 група: « Рекламні агенти»
VІ. Обговорення та презентація проєкту групами
1 група: «Дослідники»
Сьогодні яскраво світить сонце,
Заглядає у віконце,
І чутно крик аж до небес:
«Христос воістину Воскрес!»
Великдень – Світле Христове Воскресіння. Це одна з найголовніших подій у духовному житті християн. Готувалися до нього 7 тижнів – 49 днів. А тиждень перед Великоднем називається великим, або Страсним. Великий Четвер – це день духовного очищення, а Страсна п’ятниця – день смутку, що вже читають Євангеліє про Воскресіння. Великдень – неділя, коли святкується Воскресіння Спасителя.
Ісус Христос прийшов у цей світ, щоб урятувати людей. Він проповідував Любов і Царство Небесне, створював безліч чудес, зціляв і воскрешав людей.
Ви ж пам’ятаєте різдвяну історію? Появі Христа багато раділи. Але були й ті, які не вірили у його святість. Вони намагалися перешкодити Ісусові розповідати про Царство Бога. Серед вождів того часу було багато таких, які ненавиділи Христа і бажали від Нього позбутися. Іуда, один з учнів Господа, вирішив передати Христа лукавим людям. Він підійшов до свого Вчителя і поцілував Його. Це був знак. Ісуса негайно взяли під варту. А Іуда за це отримав 30 срібних монет. Таким чином, він продав свого Вчителя.
Ісуса допитували перед вищим іудейським судом. Старійшини і судді шукали докази, щоб засудити Ісуса. Над ним знущалися, але він терпів.
Зрештою його засудили на смертну кару.
Це була страшна подія. Ісуса розіп’яли на хресті на горі Голгофа. Коли він помер, земля здригнулася, почали розпадатися скелі. Це сталося в п’ятницю. Тепер ми цей день називаємо Страсною П’ятницею. Цього скорботного дня потрібно молитися.
На третій день після страждань, уночі в суботу, Господь Ісус Христос ожив, воскрес з мертвих. У неділю вранці прийшли жінки з пахощами , щоб змастити тіло Спасителя. Але замість нього побачили Ангела. Він сповістив про Воскресіння Господнє: «Не бійтеся. Я знаю, ви шукаєте розіп’ятого Ісуса. Але не слід шукати Живого серед мертвих. Він воскрес, як і обіцяв вам. Ідіть і розкажіть учням Ісуса, що Він воскрес з мертвих і чекає на них.»
Радість охопила людей. З тих пір ми святкуємо Великдень – свято Воскресіння. Господь переміг смерть і показав, що для тих, хто в Нього вірить і живе відповідно до Його заповідей, немає ні смерті, ні пекла.
ІІ група « Літературознавці»
Писанки й фарбовані яйця пов’язані з дійством освячення паски під час найголовнішого свята – Великодня. Звідси і їхня назва – великодні яйця.
Про писанку-крашанку
Коли Христос воскрес із мертвих, то Марія Магдалина сповіщала всім цю радість, даруючи різні подарунки. Прийшла до імператора, щоб сповістити про воскресіння Господнє. Та у неї нічого з подарунків не залишилося, крім яйця. Вона й подарувала імператорові яйце, мовлячи:
Імператор на це сказав:
І сталося чудо! На очах у імператора яйце почервоніло. Відтоді великодні яйця й почали називати крашанками.
Чому Великдень так зветься?
Старші люди кажуть, що того дня, як воскрес Христос, сонце з радості не заходило і день був великим-превеликим, тому й назвали його Великдень.
Інші люди кажуть, що в той час, коли Христос родився, дуже світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперішніх потрібно сім скласти докупи, щоб утворився один тодішній. Тоді, було, як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розіп’яли Христа, - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота у церкві розчинені настіж сім днів, на згадку про ті довгі дні. Ось чому день Воскресіння і називається великим.
3 група «Дизайнери»
Готуючись до Великодня, люди сповнюються радості та віри. З Чистого Четверга починається улюблене дійство – розфарбовування і розписування яєць. У прості візерунки вкладено багато сенсу.
Хвиляста лінія не має ані початку, ані кінці, символізує безкінечність і ритмічність руху води, життя, усього світу. Цей символ є оберегом від злих сил, які, за повір’ям, одного разу потрапивши в цю безкінечну лінію, будуть вічно кружляти по ній і ніколи вже не зможуть зашкодити власникові писанки.
Круг – яскраве сонечко. Сонце – це небесний вогонь, про який люди в різні часи мали своє уявлення, але завжди шанували і возвеличували. Схід Сонця оживлює, пробуджує весь світ, дає тепло, світло і силу всьому живому.
Трикутник – триєдність природи Всесвіту: неба, землі й людини. Цей знак ще символізує батька, матір та дитину. Це символ Божественної Трійці.
Завиток - знак рослинності. Спіраль баранячих рогів є символом грому, цим знаком також позначають молоді паростки, що починають свій ріст з настанням весни.
Сітка, решето, за давніми повір’ями , мають силу оберега від злих духів, відокремлюють добро від зла. Сіткою часто заповнені окремі елементи на писанках – кола, квадрати, трикутники тощо.
Ромб – символ родючості в природі. Ромб із заповненою серединою є символом засіяного поля.
Крапки – розкидані, мов зорі на небі, в певному порядку, або цілком вільно, поза всяким порядком і симетрією. Це стародавній орнамент, що означає символічне зображення зерна, що проростає.
Хрест – символ Всесвіту, знак чотирьох сторін світу, чотирьох пір року; святий знак відкуплення, яким Церква все починає, благословляє й освячує.
Дерево життя – символ світобудови, поєднує в собі верх і низ, землю й небо, минуле й майбутнє; у Святому Письмі дерево є образом Божої Мудрості.
Церква – знак стремлінь до висот, вічності, єднання з небом.
Грабельки – символ дощу, води , що сходить з неба до землі та єднає землю з небом.
Гілка – символ родючості, щорічного відродження пагонів; образ Божої милості.
Дубовий листок – символізує чоловічу силу; є святим знаком Божої справедливості.
Пташка – символ єднання земного й небесного, образ душі; птахи символізують чесноти Святих та їх вознесення до Бога.
Півень – провісник дня, сторож добра проти зла; є символом світла, яке побороло темряву.
Кінь – символ невтомного руху сонця; образ безстрашного вісника віри.
Риба – як і вода, є символом життя і здоров’я; це також символ новохрещених
Олень – пов’язується зі світлом істиною; це образ шукання Бога і взаємної допомоги.
Виноград – символ роду; виноградна лоза – символ Христа.
Безкінечник – символ води, невмирущої природи, вічного життя.
Квіти – символізують радість, красу, дітей.
Ще зображують листя – дубове або вишневе. Малюють козликів, метеликів, бджілок.
Символіка кольорів писанки така:
Червоний колір означає радість життя, любов;
Жовтий – небесне світло, урожай;
Зелений – життя, воскресіння природи;
Блакитний – чистоту, здоров’я;
Чорний з білим – пошану до померлих.
За традицією, готові писанки складали на свіжу пророслу зелень вівса, пшениці, а іноді на ніжно-зелене листя салату, яке спеціально вирощували до свята. Соковита зелень і яскраві кольори великодніх яєць створювали святковий настрій.
А коли мама випікає паски, у всьому будинку відчутно солодкий аромат ванілі, родзинок – справжнього свята!
У ніч Воскресіння Христа відбувається святкове богослужіння. У кошиках несуть до церкви різні страви – паски, сир, масло, які символізують благополуччя, писанки і крашанки. До кошика кладуть сіль – символ мудрості.
Урочиста процесія з півчим і священником благословляє людей.
Повернувшись додому, люди розговляються – їдять смачну їжу після великого посту. Багатий пасхальний стіл вважають символом небесної радості.
На великодньому сніданку присутні найближчі родичі, а господар підходить до гостей з побажаннями та словами « Христос Воскрес!», а потім цілує кожного. Відповідати треба так : «Воістину Воскрес!». Свячене яйце розрізають на стільки частин, скільки є присутніх осіб. На стіл ставлять свічку як нагадування світлості цього дня.
Починати великодній сніданок обов’язково треба з паски. Викидати не можна і крихти цього, хліба, які впали на підлогу. Весь Світлий тиждень триває свято.
Цікаво знати, що…
У давнину яйця розписували писанкарки, рідше - писанкарі, які здебільшого були і знахарями, а були серед них і справжні цілителі. У минулому писанки правили за своєрідні амулети, обереги від усякого лиха та хвороб. А узори, виведені на них, мали символічне значення, були магічними. Цікаво, що майже весь рослинний орнамент на українських писанках пов’язаний із рослинами, відомими своїми лікувальними якостями… дуже поширені писанки із зображенням весни. Символізують весну різноманітні квіти, гілки дерев, гірські рослини, гірлянди, віночки, букети.
4 Група «Творча майстерня»
Починають писанкарювати на свято Стрітення (15 лютого) – тільки -но молоде сонце набирає сили, прямуючи до весни. Розписують писанки аж до Зелених Свят, магічними візерунками відзначаючи періоди весняних змін. Це якраз той час, коли прилітають з Вирію птахи, починають нести яєчка й висиджувати пташенят.
Основу заздалегідь підготовлено групою «Творча майстерня»
На великому аркуші паперу посередині – зображення вітання. Навкруги діти прикріплюють писанки, виготовлені власноруч.
6 група «Рекламні агенти»
Презентація
Писанка стала символом радості та воскресіння.
Мудрі люди кажуть : « у світі доти існуватиме любов, доки люди писатимуть писанки». І справді, тільки велика любов може творити таки дива гармонії й уяви.
Кожна писанка – це ніби маленький світ. Тут і небо із зорями, і вода з рибами, і дерево життя з оленями й птахами, і засіяне поле, і триверхі церкви – все це вимальоване в певному порядку для того, щоб підтримувати лад та рівновагу і в нашому, великому світі.
Кожен орнаментальний мотив і колір – це ніби окрема літера абетки.
З них на писанці складається наша мальована молитва про злагоду та мир поміж людьми.
Весняного дня, коли відцвітає верба, приходить до українців світле свято Великодня. Приходить з дитячим сміхом і кольоровими писанками. З випеченою мамою високою паскою і дбайливо прикритим вишиттям святочним лозовим кошиком.
Це свято – невід’ємна складова українства.
Великдень приходить до нас, аби поєднати близьких людей.
Тієї миті, коли вдарять над нашою великою Україною Великодні дзвони, нехай оселиться у вашому житті щастя!
Нехай воскресне у ваших думках усе найкраще на землі – непохитна віра, щира відданість і вічна любов. Миру вашим оселям, здоров’я вашим рідним, а дітям – великої світлої долі. Христос Воскрес!
Хай створене нами панно буде вітанням усім з цим світлим святом!
Щасливих вам свят!
Якщо ви ніколи не дарували батькам і друзям власноруч розписану писанку, цієї весни обов’язково подаруйте. Це їх дуже втішить. Адже власноруч розмальовані писанки – то найліпше Великоднє вітання.
VII. Підбиття підсумків