Проект "Вчені-географи - наші земляки"

Про матеріал

Географія персоналій – це галузь суспільної географії, яка досліджує географію видатних людей, в основному групи видатних особистостей з тієї чи іншої галузі або ж знаменитостей визначеної території. Саме це пояснює актуальність обраної теми проекту «Видатні вчені-географи – наші земляки». Крім того, цей матеріал майже не висвітлено у шкільних програмах та підручниках.

Наукову цінність і глибину географічних досліджень забезпечує також і географічне краєзнавство, що є одним з ефективних педагогічних засобів підвищення якості навчально-виховної роботи, активізації навчально-пізнавальної і суспільно-трудової діяльності учнів. Географічне краєзнавство має дуже важливе значення в комплексному розв'язанні проблем формування в учнів реального світогляду, морального, естетичного, науково-природничого, фізичного і трудового виховання школярів.

Перегляд файлу

 

Славутицька загальноосвітня школа I-III ступенів №1

Славутицької міської ради

Київської області

 

Конкурс «Бібліотека – 2018»

Номінація «Бібліотекар – дослідник»

Творчий проект

«Вчені-географи -

наші земляки»

  Керівник проекту-

вчитель географії

ЗОШ 1 м. Славутича

Гапон Алла Костянтинівна

Учасники проекту

творча група учнів

 9-х класів ЗОШ № 1

 

м. Славутич, 2018

 

Зміст

I.Вступ………………………………………………………………………...…3                                                                                                                  

II. Мета та завдання проекту………………………………………………5    
III. Основні питання проекту…………………………………………………..7

IV. Стислий опис проекту. ……………………………………………………..8

V. Характеристика проекту…………………………………………………...11

VI. Етапи реалізації проекту………………………………………………….12

     VII. Висновки………………………………………………………………….13

VIII. Результативність роботи над проектом………………………….…….17

 IX. Додатки:

  • Додаток 1. Таблиця « Вчені-географи, що народилися в Київській

     та Чернігівській областях»………………………………………………..19

  • Додаток 2. Сенкени про географів-земляків……………………………..21 
  • Додаток 3. Уявні інтерв’ю з вченими-географами………………………24                                                                                                             
  • Додаток 4. Картосхеми «Вчені-географи, що народилися в Київській

      області», «Вчені-географи, що народилися в Чернігівській області»…31                                                                                                                         

  • Додаток 5. Посібник «Вчені-географи рідного краю»…………………..33
  • Додаток 6. Відеоматеріали та мультимедійна презентація

проекту……………………………………………………………………...34

  • Додаток 7. Оцінювання роботи учнів в проекті………………………....35       
  • Додаток 8. Фотоколаж……………………………………………………..37

IX. Список використаних джерел інформації……………………………….48

 

 

 

 

 

 

 

                     Географія дивиться у телескоп;        краєзнавство – у мікроскоп.

          В.П. Семенов-Тянь-Шанський

Вступ

У 90-ті роки XX ст. у зв’язку з переоцінкою цілей шкільної освіти, став особливо актуальним культурологічний підхід як педагогічне явище. Шкільна географія має значний культурологічний потенціал серед інших навчальних предметів. По-перше, у зв’язку з процесом гуманітаризації освіти посилилася увага до людини та її світу; по-друге, геокультурний зміст вирізняється підвищеною емоційністю та привабливістю для учнів як завдяки новизні, так і доступності об’єктів вивчення.

У центрі всього наукового світу стоїть Людина. Усі науки, якщо окремо не вивчають людину, то вивчають сферу , що тим чи іншим чином її стосується. Сучасна педагогіка, використовуючи людинознавчий потенціал багатьох наук, має достатньо методик для використання антропоцентричних знань  в освітньому процесі. За допомогою конкретних знань про людину можна впливати на тих, хто навчається. Одним з напрямів, який допоможе реалізувати наповнення шкільної географії культурологічним змістом, є географія персоналій. Ще в 1905 р. Степан Рудницький виділив в окрему географічну дисципліну курс географія людини.

За визначенням Л.Зеленської, географія персоналій – це галузь суспільної географії, яка досліджує географію видатних людей, в основному групи видатних особистостей з тієї чи іншої галузі або ж знаменитостей визначеної території. Саме це пояснює актуальність  обраної  теми проекту «Видатні вчені-географи – наші земляки». Крім того, цей матеріал майже не висвітлено у шкільних програмах та підручниках. Ідея створення такого проекту зародилася ще у 8 класі при вивченні спецкурсу «Фізична географія Київської області», де на вивчення видатних фізико-географів області навіть не відводиться окремий урок. Логічним продовженням роботи над даною темою став спецкурс для 9 класу «Економічна і соціальна географія Київської області», в рамках якого було досліджено відомих економіко-географів, які народилися в Київській області.

Оскільки місто Славутич, в якому ми проживаємо, в географічному відношенні знаходиться на території Чернігівської області, а за адміністративним устроєм належить до Київської області, було вирішено вважати земляками вчених-географів, народжених на території  Київської та Чернігівської областей.

Таким чином, наукову цінність і глибину географічних досліджень забезпечує також і географічне краєзнавство, що  є одним з ефективних педагогічних засобів підвищення якості навчально-виховної роботи, активізації навчально-пізнавальної і суспільно-трудової діяльності учнів. Географічне краєзнавство має дуже важливе значення в комплексному розв’язанні проблем формування в учнів реального світогляду, морального, естетичного, науково-природничого, фізичного і трудового виховання школярів.

Одне із основних завдань сучасного навчання географії – зробити все можливе, щоб результати пізнання у вивченні своєї місцевості стали надбанням кожного учня. Але це, як відомо, досягається не шляхом передачі відповідних знань, а шляхом їх свідомого пізнання учнями.

У процесі цілеспрямованого вивчення рідного краю, а саме його видатних людей (географів), перед учнями розкривається нерозривна єдність поколінь, вони навчаються розуміти сутність життя, в них пробуджується потреба стати активними членами суспільства, вони усвідомлюють себе майбутніми господарями своєї країни. Своєю роботою ми повертаємо пам'ять про наших географів-земляків широким колам славутицької громади.

 

 

 

 

 

 

 

Мета проекту:

Освітня:

-  формувати духовний світ дитини через оволодіння значним арсеналом методів краєзнавчої роботи, що дає змогу вивчати і цілісно сприймати різноманітний колорит рідного краю;

- сприяти формуванню наукового світогляду  учнів на основі поглиблення та розширення знань про свій рідний край, а саме – про його видатних земляків-географів;

- вдосконалювати комунікативну компетентність та більш досконало оволодіти методами роботи з різноманітними джерелами знань.

Виховна:

- виховувати повагу до праці видатних вчених - географів, до їх подвигів, почуття гордості за своїх земляків;

- виховувати через краєзнавчу роботу моральні якості громадянина, патріота своєї землі на прикладі життєвого шляху деяких видатних особистостей – наших земляків;

- здійснювати профорієнтаційне виховання  на основі набутих знань про те, в яких професіях та галузях науки можна застосовувати знання з географії.

Розвиваюча:

- розвивати вміння учнів виділяти й обирати разом з учителем найбільш цікаву та практично значущу для них тему;

- розвивати потяг до мандрів та інтерес до вивчення географії в цілому;

- розвивати самоосвітню активність учнів;

- розвивати працездатність, готовність до співпраці, творчі здібності, дослідницькі навички.

 

 

 

Мої учні будуть дізнаватися нове не від мене,

вони будуть відкривати це нове самі.

Моя головна задача – допомогти їм

розкритися, розвинути власні ідеї.

       Г.Песталоцці 

Завдання проекту:

- провести дослідницьку роботу з метою з’ясування, в яких населених

пунктах Київщини та Чернігівщини народилися вчені-географи;

- зібрати та дослідити матеріал про видатних вчених-географів, які народилися в Київській та Чернігівській областях, з позиції людей, що ведуть краєзнавче дослідження;

- оформити відповідний матеріал у вигляді посібника та інформаційного стенду в кабінеті географії ;

- проаналізувати біографічні дані  вчених-географів  з метою дізнатися, в яких галузях науки вони себе реалізували;

- підготувати картосхеми «Вчені-географи, що народилися в Київській області» та «Вчені-географи, що народилися в Чернігівській області»;

- здійснити екскурсії до цікавих місць, де народилися видатні земляки;

- в процесі роботи над проектом зібрати фото- та відеоматеріали, що стосуються теми;

- доповнити тематичний каталог шкільної бібліотеки «Видатні земляки» інформацією про вчених-географів;

- створити коротенький творчий портрет у вигляді сенкену вченого-земляка, який найбільше зацікавив;

- взяти уявне інтерв’ю у будь-якого географа - земляка;

 - на презентацію проекту підготувати мультимедійну слайдову   презентацію.

 

 

 

 

Ім’я людини, яка здійснила великі

 діяння, викликає більше поваги,

         ніж усі прикметники. 

Вольтер

Основні питання проекту:

1. Які видатні фізико-географи народилися в Київській та Чернігівській областях?

2. Які видатні економ-географи народилися в Київській та Чернігівській областях?

3. В який хронологічний період жив  і працював кожен з вчених-географів?

4. Цікаві факти з біографії вчених-географів – наших земляків.

5. В якій галузі географічної науки працював та чим прославився кожний з вчених?

6. Який внесок зробили вчені-географи, народжені в нашому краї, у вивчення природи, населення та господарства рідного краю, України, світу?

 7. Чи вшановують люди пам'ять про своїх земляків і якщо так, то як саме?

8. Маловідомі факти, які є досить цікавими.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

       

    Пізнай себе, свій рід, свій нарід,

свою землю, - і ти побачиш

свій шлях у майбутнє…

        Григорій Сковорода

Стислий опис проекту

1. Детальне вивчення літератури (довідників, енциклопедій, періодичних видань, хрестоматій), карт та інтернет-ресурсів з метою збору інформації про прізвища та місця народження вчених-географів Київщини та Чернігівщини.

2. Вибір джерел інформації  та об’єктів дослідження.

3. Розподіл завдань між учасниками проекту.

4. Збір матеріалів про видатних вчених-географів – наших земляків.

5. Складання картосхем «Вчені-географи, що народилися в  Київській області» та «Вчені-географи, що народилися в Чернігівській області».

6. Здійснити екскурсію:

 а) до м. Ніжина Чернігівської області – місця народження Юрія Федоровича Лисянського - видатного географа-мореплавця;

б) до м. Борисполя Київської області – місця народження Павла Платоновича Чубинського – видатного географа, етнографа.

7. Оформити інформаційний стенд у кабінеті географії «Видатні географи-земляки».

8. Складання коротенького творчого портрету у вигляді сенкену про географа - земляка, який найбільше зацікавив.

9. Взяти уявне інтерв’ю у будь-якого географа-земляка.

10. Написання посібника «Вчені-географи рідного краю».

11. Підготовка мультимедійної презентацію з теми .  

 

 

 

 

Форми, методи та прийоми роботи,

які використовуються в проекті:

Методи:

  • картографічний;
  • екскурсійно-туристичний;
  • збір інформації;
  • дослідницько-пошуковий;
  • описовий;
  • розповідь;
  • демонстрація;
  • робота з інформаційними джерелами.

Форми:

  • робота в бібліотеці;
  • екскурсія;
  • самостійна робота учнів;
  • відео-  та фотозйомка;
  • обмін інформацією;
  • інструктаж;
  • практична робота;
  • складання сенкену;
  • написання посібника.

Прийоми:

  • доповідь;
  • індивідуальні консультації;
  • уявне інтерв’ю;
  • створення творчого портрету;
  • мультимедійна презентація.

Склад учасників: творча група учнів 9-х класів.

      

Люди разом можуть здійснити те,

       що не в змозі зробити самотужки.

       Єднання умів і рук, концентрація їхніх

сил може стати майже всемогутньою.

Д.Уебстер

Загальні принципи участі у проекті:

  • краєзнавчий ( «від відомого – до невідомого», «від близького до далекого»);
  • активності ( всі учасники проекту задіяні в якомусь конкретному  завданні);
  • систематичності та послідовності ( робота здійснювалась поступово, від етапу до етапу);
  • гуманізації ( в центрі досліджень стоїть людина, що є яскравим взірцем, прикладом для наслідування);
  • доступності ( тема й об’єкти дослідження були дуже близькі та зрозумілі учням);
  • профорієнтації ( проект дає можливість познайомитися з різноманітними професіями, де застосовується географічна освіта);
  • зв’язку з життям (поєднує теоретичне вивчення з практичним вивченням життя і діяльності географів-земляків під час відвідування музеїв, пам’ятників, визначних місць);
  • наочності (демонстрація музейних експонатів, експозицій, відеороликів…)
  • емоційності (емоційні переживання, почуття інтересу, єдність мислення і  почуттів).

 

 

 

 

 

 

Те, що я чую, я забуваю.

 Те, що бачу, я пам’ятаю.

Те, що я роблю, я розумію.

       Конфуцій

 

Характеристика проекту

За характером домінантної діяльності – ознайомлювально-інформаційний

(проект спрямований на збір інформації про вчених-географів рідного краю; передбачено ознайомлення широкого загалу з цією інформацією, її аналіз та узагальнення фактів).

За предметно-змістовою галуззю – історико-краєзнавчий, гуманітарний.

За тривалістю проведення – довгостроковий (2 навчальні роки).

За характером контактів – серед учнів паралелі 9-х класів.

За кількістю учасників – колективний.

За формою презентації – мультимедійний, творчий.

Вік учасників, на який розрахований проект  учні 8-9 класів.

Мова проекту – українська.

Призначення – посібник для учнів та вчителів.

Ресурси проекту – друковані матеріали, ресурси Інтернету, електронні енциклопедії, екскурсії.

Обладнання комп’ютер, фотоапарат, відеокамера, сканер, принтер, мультимедійний проектор.

Формат видання – А4, А5.

 

 

 

 

 

 

 

         Мріяти й шукати, доки жити…

                  В.Симоненко

Етапи реалізації проекту

Організація проекту:

- вибір теми проекту  (2009 – 2010 н. р.);

- визначення мети й завдань проекту (2009 – 2010 н. р.);

- формування основних питань проекту (2009 – 2010 н. р.).

 

Планування діяльності проекту:

- визначення джерел інформації (вересень 2010 р.);

- опис бажаних кінцевих результатів (вересень 2010 р.);                                          

- розподіл завдань між учасниками проекту (вересень 2010 р.);

- визначення критеріїв оцінювання проектної діяльності учасників (вересень 2010 р.).

 

Реалізація проекту:

- збір необхідної інформації (жовтень – листопад 2010 р.);

- аналіз та обробка зібраної інформації (грудень 2010 р.);

- виготовлення освітнього продукту (січень 2011 р.).

 

Результати проекту:

- оформлення проекту (січень – лютий 2011р.);

- підготовка до презентації (лютий 2011р.)

- презентація проекту (березень 2011 р.);
- оцінка проекту (березень 2011 р.).

 

 

 

 

 

 

Поганий учитель подає істину,

Хороший – учить її знаходити.

             А. Дістервег

Висновки

В процесі реалізації проекту було встановлено факт народження на території Київської та Чернігівської областей 30 географів (додаток 1). Серед них 12 були фахівцями в області економічної географії, а 19 - фізико-географами. Причому, 23 з них народилися на території Київської області (11 власне у місті Києві), а для 7 вчених-географів батьківщиною є Чернігівська область.

Серед досліджених вчених – земляків життєвий шлях одного припав на 18 століття (Григоровича-Барського В.Г.), одного – на 18-19 століття (Лисянського Ю.Ф.), двох – на 19 століття, ще семерих – на 19-20 століття, двадцяти – на 20 століття.

Знайдені цікаві факти з біографії кожного вченого-географа викладені в посібнику «Вчені-географи рідного краю». Крім того, в процесі реалізації проекту було досліджено, що пам'ять про деяких видатних географів-земляків невмируща. Так, наприклад, слова вірша «Ще не вмерла України і слава, і воля», автором якого є Чубинський П.П., стали державним гімном України, що злетів над світом. Крім того, його ім’ям названо село Чубинське неподалік Борисполя, ліцей «Дизайн – освіта» ім. П.Чубинського, хорова капела села Велика Олександрівка ім. П.Чубинського, вулиця Чубинського. В день десятої річниці проголошення Незалежності України  в Борисполі було відкрито пам’ятник П.П.Чубинському. На місці поховання видатного земляка, на Книшовому кладовищі, встановлено пам’ятний знак. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 року садибу, де проживала родина Чубинських, було включено до Програми відтворення видатних пам’яток історії та культури (будинок в 30 – ті роки XX ст. був зруйнований), там також встановлено пам’ятний знак. Національний банк України, продовжуючи серію «Видатні особистості України», ввів в обіг ювілейну монету номіналом 2-ві гривні, присвячену авторові гімну України. Також засновано премію імені П.Чубинського.

 Ім’ям видатного мореплавця Лисянського Ю.Ф. названий один з островів в Гавайському архіпелазі, півострів на березі Охотського моря, гору на острові Сахалін, а на його батьківщині у м. Ніжині йому встановлено пам’ятник та облаштовано вітрину у Ніжинському краєзнавчому музеї, названо його ім’ям вулицю. Атлас, що є підсумком кругосвітнього плавання, автором якого є Лисянський Ю.Ф. зберігається  в Музеї рідкісної книги у місті Ніжині як цінний дарунок мореплавця директорові Гімназії вищих наук Івану Орлаю в 1824 році. Нині на центральній вулиці Ніжина сусідують церква і будиночок протоієрея Федора Лисянського, батька видатного географа-мореплавця.

Що стосується географа Тілло О.А., то його пам’яті присвячене особливе посмертне видання Російського географічного товариства (видане в кінці 1901 року), в якому був детальний перелік всіх його праць. Ім’ям Тілло названо мис на               півострові Таймир, острів в архіпелазі Земля Франца-Йосифа (адміністративно               належить до Приморського району Архангельської області Росії), російське               географічне товариство заснувало премію імені О.А.Тілло (1910 рік). Прізвище О.А.Тілло вибите на медалі «В пам'ять 50-ліття КВТ» за особливі заслуги перед Корпусом військових топографів. 

У 2004 році вийшла книжка пам’яті Голубчика Марка Михайловича, права якої представляють спадкоємці.

Ім’я Виноградського Ю.С. увічнено в назвах заснованого ним Сосницького краєзнавчого музею та однієї з найкрасивіших вулиць Сосниці (додаток 8).

В процесі реалізації проекту було встановлено деякі маловідомі цікаві факти про видатних особистостей  в галузі географічної науки, які народилися за межами Чернігівської та Київської областей, але тим чи іншим чином з ними пов’язаних. Так, знаменитий полярний дослідник Отто Шмідт хоч і народився в білоруському місті Могилеві, але з 1907 року жив і навчався у Києві. В 1923 році він захопився альпінізмом і підкорював  Ельбрус та Памір.

Відомий в усьому світі мандрівник, етнограф, географ Миклухо-Маклай Микола Миколайович хоч і народився в Росії, проте походить з українського козацького роду Миклух, представники якого проживали на Київщині. Його батько, Микола Ілліч, народився в 1818 році у Стародубі Чернігівської губернії. Миклухо-Маклай М.М. досліджував острови Океанії, Австралію, але підтримував тісні зв’язки з Україною, не раз був на Київщині. Його ім’ям названо північно-східний берег Нової Гвінеї ( зараз Берег Миклухо-Маклая) та інститут етнографії АН СРСР.

Видатний український письменник Довженко О.П., хоч і не був вченим – географом, проте у 1917 році  викладав географію та інші предмети  в школі.

У м. Ніжині Чернігівської області народився Гетьман Іван Іванович – кочегар криголаму «Георгій Сєдов» Головного північного шляху. Він, хоч і не був вченим у галузі географії, проте указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 3 лютого 1940 року «за проведение героического дрейфа, выполнение обширной программы исследований в трудных условиях Арктики и проявленное при этом мужество и настойчивость» йому присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка» (№239). Пізніше Гетьман І.І. був нагороджений знаком «Почесний полярник». У м. Ніжині, на будівлі середньої школи (на вулиці Гоголя), де вчився герой, встановлено меморіальну дошку.

В процесі реалізації проекту були виконані заплановані завдання:

 1) був оформлений стенд в кабінеті географії «Видатні географи-земляки» (додаток 8) та виданий посібник «Вчені-географи рідного краю» (додаток 5);

 2) підготували картосхеми «Вчені-географи, що народилися в Київській області», «Вчені-географи, що народилися в Чернігівській області»

(додаток 4); 

3)  побували на екскурсії:

а) в м. Ніжині, де відвідали Ніжинський краєзнавчий музей, в якому послухали розповідь екскурсовода про Лисянського Ю.Ф. та побували біля пам’ятника видатного мореплавця;

б) в м. Борисполі – батьківщині видатного етнографа, географа, історика, автора гімну України Чубинського П.П., де познайомилися з інформацією про нього: відвідали краєзнавчий музей, побували біля пам’ятника та на Книшовому кладовищі, де знаходиться могила видатного земляка (додаток 8);

4) доповнили алфавітний каталог шкільної бібліотеки «Видатні земляки» інформацією про географів-земляків;

5) склали сенкен про вченого, який найбільше зацікавив (додаток 2) та взяли уявне  інтерв’ю в деяких вчених-земляків (додаток 3);

6) підготували мультимедійну презентацію проекту (додаток 6).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Те, що встиг пізнати, - чудово.

Сподіваюся, таким же чудовим є те,

що мені ще доведеться пізнати.

                                             Сократ

Результативність роботи над проектом

Даний проект мав велике значення для учнів. Під час його реалізації вони вчилися більш досконало оволодівати найважливішими методами наукового пізнання свого рідного краю. Учні набули практичних навичок в роботі з алфавітним каталогом в бібліотеці,  з інтересом опрацювали велику кількість літератури та ресурсів інтернету. В учасників проекту краще розвинулися дослідницькі та творчі здібності, готовність до співпраці.

Оскільки учні вчилися самостійно опрацьовувати та підбирати, оформляти з матеріал  даної теми, у них вдосконалилися навички самоорганізації та самоосвіти.

В процесі роботи над проектом в учнів краще  розвинулися вміння  планувати свою роботу і час, комунікативні вміння та навички, вміння презентувати результати своєї роботи. Також цей проект сприяв формуванню почуття відповідальності, самодисципліни, бажання виконати роботу якісно.

Знайомлячись детально з особистостями вчених-географів рідного краю, в активних учасників проекту сформувалися, в певній мірі, загальнолюдські цінності (толерантність, патріотизм, гуманність, старанність, наполегливість, повага та гордість за своїх земляків). Видатні географи Київщини та Чернігівщини, які на всіх етапах своєї діяльності жили пошуком, прагненням в завтрашній день, спадщина яких вражає широтою та глибиною, є гарним взірцем для підростаючого покоління та  достойним  прикладом для наслідування.

Учні набули профорієнтаційних навичок, оскільки  детальніше дізналися, де можна застосовувати знання з географії, для здобуття яких професій вони знадобляться. Крім того, у кожного учасника проекту виробився особистий погляд на події, відбулося усвідомлення значення спільних зусиль, роботи в команді. Підвищився, в певній мірі, інтерес до вивчення географії в цілому та свого рідного краю зокрема.  В учнів сформувався потяг до мандрів, подорожей, екскурсій, на які вони їздили з великим задоволенням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                              Додаток 1

Вчені-географи, що народилися

в Київській та Чернігівській областях

п/п

П. І. П. вченого-

географа

Місце

народження

Роки

життя

В якій галузі географії

працював

1.

Андрющенко О.Н.

Київська обл.

1907

ґрунтознавець

2.

Виноградський Ю.С.

 смт. Сосниця

Чернігівської обл.

1837 - 1965

краєзнавець –

 енциклопедист

3.

Волобой П.В.

м. Київ

1925

економгеограф

4.

Голубчик М.М.

м. Київ

1934 - 2001

економгеограф

5.

Горленко І.О.

м. Київ

1934

економгеограф

6.

Григорович-

Барський В.Г.

м. Київ

1701 - 1747

мандрівник

7.

Діброва О.Т.

с. Тупичів

Чернігівської обл.

1904 - 1973

економгеограф

8.

Дмитренко В.П.

м. Біла Церква

Київської обл.

1931

агрометеоролог,

кліматолог

9.

Долицький Я.І.

м. Тараща

Київської обл.

1927 -1968

економгеограф,

геолог

10.

Кошик Ю.О.

м. Київ

1936

геоморфолог

11.

Лисянський Ю.Ф.

м. Ніжин

Чернігівської обл.

1773-1837

мореплавець

12.

Мокляк В.І.

м. Київ

1909-1976

гідролог

13.

Маркевич О.П.

с. Плоске

Київської обл.

1905-1999

зоогеограф

14.

Міхно В.Б.

с. Добрянка

Чернігівської обл.

1937

географ –

ландшафтознавець

15.

Наулко В.І.

м. Тараща

Київської обл.

1933

етногеограф

16.

Опоков Є.В.

с. Руда

Київської обл.

1869 -1938

гідролог,

гідрогеолог

17.

Палієнко В.П.

м. Київ

1935

геоморфолог

18.

Пелешенко В.І.

с. Долина

Київської обл..

1927

гідрогеолог

19.

Перехрест С.М.

с. Чопилки

Київської обл.

1903 -1981

гідролог

20.

Половко І.К.

м. Ічня

Чернігівської обл.

1887 - 1967

метеоролог,

кліматолог, геофізик

 

21.

Поповкін В. А.

м. Київ

1936

економгеограф

22.

Птуха М.В.

м. Остер

Чернігівської обл.

1884 - 1961

статистик і демограф

23.

Різниченко В.В.

с. Перебудова

Чернігівської обл.

1870 - 1932

геолог

24.

Рослий І.М.

с. Ведильці

Чернігівської обл.

1925 - 1989

геоморфолог

25.

Сіренко Н.О.

м. Бориспіль

Київської обл.

1922

палеогеограф,

грунтознавець

26.

 Старовойтенко І.П.

м. Київ

1904 - 1989

економгеограф

27.

Тілло О.А.

 м. Київ

1839 -1900

картограф,

геодезист

28.

Чубинський П.П.

м. Бориспіль

Київської обл.

1839 - 1884

етнограф,

економгеограф

29.

Швець Г.І.

смт. Іванків

Київської обл.

1898 - 1987

гідролог

30.

Шеляг-

Сосонко Ю.Р.

м. Київ

1933

геоботанік

31.

Юрківський В.М.

м. Київ

1927-2003

економгеограф

     

 КИЇВСЬКІЙ      

Додаток 2

Сенкен учениці 9 В класу Костериної Світлани

 Лисянський

Безпристрасний, слухняний,

Воював, плавав, відкривав.

Здійснив навколосвітню подорож.

Я їм пишаюся.

 

Сенкен учениці 9 В класу Малець Світлани

Лисянський

Сміливий, витривалий,

Плавав, описував, воював.

Засновник географічного товариства.

Український Магеллан.

 

Сенкен учениці 9 В класу Синяченко Анни

Чубинський

Активний, патріотичний,

Пише, досліджує, популяризує.

Автор гімну України.

Безсмертний.

   

 

Сенкен учениці 9 В класу Степанець Ангеліни

Чубинський

Відомий, переслідуваний,

Збирає, очолює, створює.

Нагороджений медалями.

Патріот.

 

 

Сенкен учениці 9 В класу Пономарьової Христини

Діброва

Відомий, мудрий,

Мандрує, навчає, видає.

Здійснив економічне районування  України.

Географ.

 

Сенкен учня 9 Б класу Орлова Євгена

Діброва

Старанний, творчий,

Захистився, викладав, досліджував.

Фахівець в галузі економгеографії.

Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору.

 

Сенкен  учениці 9 В класу Гайдучок Ірини

Григорович-Барський

Правовірний, ревний,

Жебракував, мандрував, знайомився.

Описав природу та побут Середземномор’я.

Життя як пригодницький роман.

 

   Сенкен учениці 9 Б класу Круль Ольги

Опоков

Видатний, авторитетний,

Вивчає, нагромаджує, пише.

Одержав всесвітнє визнання за праці.

Проводив дослідження по осушенню боліт Полісся.

 

   

   

 

   Сенкен учениці 9 В класу Щербини Валерії

 

Тілло

Військовий, цілеспрямований,

Нівелює (місцевість), складає (карти), організовує (експедиції).

Член-кореспондент Паризької академії наук.

Взірець для молоді.

 

   Сенкен учениці 9 Б класу Мозголик Яни

Андрющенко

Здібний, успішний,

Захистився, працював, вивчав.

Наукові інтереси з ґрунтознавства, геології.

Декан факультету.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                          Додаток 3

Інтерв’ю учениці 9 В класу Малець Світлани з

 Лисянським Юрієм Федоровичем

-  Юрію Федоровичу, чи правда, що Ви походженням зі старого козацького роду?

-  Так, мій батько Юрій бере свої коріння саме звідти. А я народився в родині ніжинського протоієрея.

-  Ви – відомий мореплавець. А де Ви здобували освіту?

-  Мій батько в 1783 році одержав дворянську грамоту, завдяки чому мав можливість відправити мене, разом із старшим братом Ананієм, на навчання до Петербурга. Там я закінчив найпрестижніший на той час навчальний заклад – Морський кадетський корпус, розташований у Кронштадті. В 1793 році мене було відібрано й відправлено до Англії для проходження морської практики, де я прослужив 7 років.

-  Мені відомо, що крім навчання та служби Ви ще й воювали?

-  Так, довелося мені брати участь у війні зі Швецією. Разом з товаришем по навчанню, німцем Іваном Федоровичем Крузенштерном, я отримав бойове хрещення у морській битві при острові Готланд та ще кількох боях. Брав участь у боях проти революційної Франції, воював з піратами у водах Північної Америки.

-  А чи правда те, що Ви були особисто знайомі з президентом США Джорджем Вашингтоном?

-  Так, під час подорожі по США, мені довелося спілкуватися з цією людиною.

-  Отже, якщо я Вас правильно розумію, то перед подорожжю навколо світу, Ви уже мали великий досвід і знання в галузі навігації, метеорології, морської астрономії, природничих наук.

-  Це дійсно так. У мене була багата практика  плавання до берегів Північної Америки, Південної Африки, Індії. Також  я збирався до Австралії, але був відкликаний в 1797 році до Росії, де одержав чин капітан-лейтенанта і командування фрегатом. У 1802 році, за участь у 16 морських компаніях та двох великих битвах мене нагородили Георгіївським хрестом IV ступеня.

-  В чому полягало велике наукове значення  Вашої навколосвітньої  подорожі?

-  Упродовж всього плавання я проводив спостереження за морськими течіями, вимірював глибини біля берегів островів, проводив астрономічні визначення географічної широти і довготи відвіданих пунктів, зробив детальні описи берегової лінії відвіданих узбереж, склав точну всебічну характеристику  і зйомку багатьох островів, зібрав колекції і багатий матеріал з етнографії різних племен і народів.

-  Юрію Федоровичу, а чи правда, що Ви прийшли з цього плавання на 2 тижні раніше, ніж «Надія» під командуванням Крузенштерна?  Кажуть, що Ви були незаслужено відтіснені на другий план. Розкажіть, будь ласка, про це.

-  Так, це правда. Я на «Неві» прибув на рейд Портсмута 16 червня, після двотижневого перепочинку, 22 червня 1806 року ми прибули на Крондштадський рейд. А ще за два тижні сюди прийшла і «Нева». Дійсно, Крузенштерн став видатним флотським вченим і керівником. За державний рахунок він опублікував 3-томний звіт експедиції, який потім було перекладено всіма європейськими мовами. Його автора було обрано членом ряду академій. Він видав «Атлас південних морів», очолював 15 років рідний Морський Кадетський корпус, став одним із засновників Російського географічного товариства, організатором ряду експедицій, зокрема до Антарктиди.

Я ж отримав свій найкоштовніший подарунок у вигляді золотої шпаги від своєї команди «Неви», яку без втрат провів через неймовірні випробування. Від держави ж я отримав чин капітана II рангу, орден Святого Володимира III ступеня, премію та пожиттєвий пенсіон. Я ще кілька років командував бойовими кораблями, тому мені було не до звітів про небачену подорож. Лише після відставки у 1812році мені вдалося за власний кошт видати свою працю та невеличкий атлас супровідних карт та  власноруч перекласти англійською й видати в Лондоні у 1814 році. Свій атлас я подарував директору Гімназії вищих наук у Ніжині  Івану Орлаю, коли в 1824 році відвідував рідне місто.

-  Дякую, Вам Юрію Федоровичу за цікаву розповідь. З літератури мені відомо, що якість виданих Вами матеріалів понині викликає повагу і подив, а зібрані колекції стали гордістю Російського географічного товариства.

 

Інтерв’ю учениці 9 Б Зінченко Анастасії

з Чубинським Павлом Платоновичем

  • Павле Платоновичу, скажіть, будь ласка, де Ви здобували освіту?
  • Я навчався у Переяславському уїзному училищі, згодом – у другій Київській гімназії, але визначальний вплив на формування мого світогляду мало навчання у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті в 1850-1860 роках.
  • Чи сумували Ви за батьківщиною, навчаючись в Петербурзі?
  • Так, звичайно. Тому літні канікули я проводив у рідному Борисполі, де з великим задоволенням розмовляв українською мовою, допомагав селянам у вирішенні юридичних питань, записував народні пісні, залюбки викладав у недільних школах.
  • Чи правда, що в студентські роки Ви були знайомі з деякими прогресивними людьми того часу?
  • Так, це правда. У 1861-1862 роках я працював у редакції українського журналу «Основа», який почав виходити у Петербурзі. Саме там я познайомився з Т.Шевченком, М.Костомаровим, П.Кулішем, В.Білозерським… . До речі, коли не стало Т.Г.Шевченка, я був одним із студентів, який виголосив прощальне слово над прахом Кобзаря.
  • Ви більше відомий у науковому світі як автор тексту українського національного гімну «Ще не вмерла Україна». Коли він був написаний та що Вас надихнуло на це?
  • Ці слова були написані уже після повернення на Україну (влітку 1861 року), де я активно включився у роботу Київської «Громади». У 1862 році в Києві на Великій Васильківській був написаний цей вірш, поштовхом до чого стала сербська народна пісня, яку заспівали друзі на черговому зібранні членів «Громади». Цей вірш, покладений на музику, за один вечір став популярним, а я зробив собі репутацію неблагонадійного сепаратиста та небезпечного ворога цілісності царської Росії.
  • Мені відомо, що Вас було відправлено на заслання. Мабуть, це було через написання «Ще не вмерла Україна»?
  • Після написання цього вірша моя діяльність одразу стала об’єктом пильної уваги з боку поліції і вже 20 жовтня 1862 року мене було заслано до Архангельська, де я прожив сім років. Там я займався етнографією, статистикою (так у XIX ст. називалася економічна географія).
  • Павле Платоновичу, Ви маловідомий як географ-краєзнавець. Що Ви можете розповісти про цей напрямок своєї діяльності?
  • Моя діяльність в цьому напрямку була тісно пов’язана з Російським географічним товариством, яке в той час було великим науковим і культурним осередком. Ще будучи студентом Петербурзького університету, я відвідував лекції видатних географів, брав участь у роботі відділення етнографії. В Архангельській губернії я також брав участь в експедиціях, збирав етнографічний матеріал, захоплювався краєзнавством. Мене цікавила також економіка, природні умови Півночі. У 1869 році я повертаюся до Петербурга, а пізніше, за клопотанням П.Семенова-Тянь-Шанського, одержую дозвіл повернутися в Україну і очолити етнографо-статистичну експедицію Географічного товариства до Південно-Західного краю тодішньої Російської імперії. Результатом цієї експедиції стали «Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край»

( С. – Петербург, 1872 – 1878 рр.).

  • Павле Платоновичу, Ви чимало зробили для російської науки. Чи була Ваша праця якось відзначена?
  • У 1866 році Географічне товариство нагородило мене срібною медаллю «За полезные труды». У 1973 році мене нагородили золотою медаллю «За особенно полезные труды в экспедициях, снаряжаемых Обществом», у 1879 роціпремією Російської Академії наук, а в 1875 році – золотою медаллю виставки Міжнародного географічного конгресу в Парижі, в 1879 році я отримав Уваровську премію Петербурзької Академії наук (найпочеснішу на той час винагороду в Росії).
  • Павле Платоновичу, у 1876 році Вас «як невгамовного», «опасного в крае агитатора» знову було вислано з Києва  із забороною проживати в «малоросійських і столичних губерніях». Чи довелося Вам повернутися на батьківщину?
  • Я працював у Петербурзі чиновником у департаменті загальних справ Міністерства шляхів. Тоді я тяжко захворів і у квітні 1879 року пішов у відставку, після наполегливих клопотань дістав дозвіл повернутися в Україну. Доживав віку я у Борисполі та на своєму хуторі неподалік.  У 1880 року мене звалив параліч, який прикував до ліжка до кінця життя.

 

Інтерв’ю учениці 9 В класу Макій Наталі з

Дібровою Олексієм Тимофійовичем

  • Олексію Тимофійовичу, скажіть, будь ласка, де і коли Ви народилися?
  • Народився я 25 листопада 1904 року у селі Тупичів Городнянського району Чернігівської області.
  • Мені відомо, що Ви закінчили Київській кооперативний інститут, а потім займалися викладацькою діяльністю. Скажіть, будь ласка, а де Ви викладали і як стали вченим?
  • Я закінчив цей інститут у 1927 році й був рекомендований в аспірантуру Харківського науково-дослідного інституту географії і картографії ( ним керував відомий вчений С.Рудницький), яку закінчив у 1932 році. У 1936 році я захистив кандидатську дисертацію. Але паралельно я  вчителював у школі, а з 1930 року  викладав у вузах: Харківському фінансовому інституті, Харківському інституті торгівлі, Ленінградському педагогічному інституті, Київському кооперативному інституті. Довелося також завідувати кафедрою економічної географії Київського педагогічного інституту та однойменною кафедрою в Київському університеті імені Т.Г.Шевченка.
  • Олексію Тимофійовичу, а чи правда, що Ви викладали не лише у вузах України?
  • Так, це правда. Я викладав у вузах Росії, Білорусі та Казахстану.
  • Якщо я Вас правильно розумію, то Ви викладали географію. А в якій галузі цієї науки Ви фахівець?
  • Я захистив у 1959 році докторську дисертацію з питань економічної географії України й став доктором географічних наук, а з 1960 року – професором.  Суть моїх  наукових робіт полягала в дослідженні географії господарства України та її   регіонів, здійсненні економічного районування території України.
  • Ви - автор багатьох  книг. А що саме Ви писали?
  • Я написав підручники з географії України для вузів та для середньої школи (витримав 11 видань і перекладений на російську, польську, угорську та румунську мови), підготував ряд науково-популярних видань та статей з різних проблем економічної географії. Також я – один з творців чотирьохтомного видання «Видатні вітчизняні географи, мандрівники і мореплавці», редактор збірників Українського географічного товариства з економіко-географічної тематики, міжвідомчого збірника «Економічна географія». За моєю редакцією виходили географічні щорічники «Географія в школі», «Краєзнавство в школі», збірник «Педагогічні читання з географії». Я брав участь у створенні Української Радянської Енциклопедії, Білоруської Радянської Енциклопедії, Дитячої енциклопедії.
  •  Ви залишили таку багату друкована спадщина, Олексію Тимофійовичу! Якщо я не помиляюсь, то крім всього названого, Ви ще й  географічні карти видавали.
  • Так, я брав участь у виданні географічних атласів і карт: «Атласу Української РСР і Молдавської РСР», атласу «Географія Київської області», навчальних настінних карт з географії України і окремих областей.
  • Дуже цікаво. А чи нагородила Вас якось держава за такі величезні  заслуги?
  • За видатні заслуги в розвитку економіко-географічної науки і підготовки кадрів мене нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.
  • Дякую Вам, Олексію Тимофійовичу, за цікаву розповідь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                                                       Додаток 5

           Додаток 5

 

  Навчальний посібник «Вчені-географи рідного краю»

 

 

 

 

 

                                                                                              Додаток 6

 

Відеоматеріали:

  1. Екскурсія в Ніжинському краєзнавчому музеї.
  2. Екскурсія в Бориспільському державному історичному музеї.
  3. Павло Чубинський: письменник, історик, бориспілець.
  4. Репортаж до 170-річчя з Дня  народження Павла Платоновича Чубинського.                                                                                                                                                 

Мультимедійна презентація проекту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                          Додаток 8 Фотоколаж

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Будинок, в якому зараз знаходиться Сосницький краєзнавчий

музей ім. Ю.С.Виноградського

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела інформації

1. Андрєєва В.М. Урок географії в сучасних технологіях [Текст]: навчально-методичний посібник / В.М.Андрєєва, О.Є.Шматько. – Х.: Видавнича група «Основа», 2006. – 176 с. – (Б-ка журн. «Географія»; Вип. 11.)

2. Буравська І. Проектні технології в школі. Застосування методу проектів [Текст]:  / І. Буравська // Директор школи. – 2006. -  № 48. – С 3.

3. Величко А.О. Інформаційний проект – спосіб інтерактивного навчання  [Текст]:  /А. Величко // Географія. - 2010. - № 5. - С.6-7.

4.  Життєве проектування. Види проектів [Текст]: // Директор школи. -  № 48. - 2006. – С.5-6.

5. Кобернік С. Г. Методика викладання географії в школі [Текст]: навчально-методичний посібник / С.Г.Кобернік. – К.: Стафед, 2000. – 320 с.: іл, картосхеми.

6. Козак І. Географія персоналій у вихованні особистості[Текст]:  / І.Козак // Географія і основи економіки в школі. – 2009. - № 4. С.2.

 7. МАН: підготовка науково – дослідних проектів [Текст] / Упор. М. Голубенко. – К.: Ред.загальнопед. газ., 2005. – 128 с. – ( Б-ка «Шк. Світу»).

8. Мелашенко К. Технологія проектного навчання [Текст]: / К. Мелашенко // Завуч. – 2006. - № 13. – С.12-13.

9. Осматеско Т.В. Формування краєзнавчих знань – дієвий засіб підвищення ефективності навчально – виховного процесу з географії [Текст]: / Т.В.Осматеско // Географія. - 2008. -  № 24. – С.2.

10. Пасенко Л. Через пізнання довкілля – у широкий світ [Текст]: / Л.Пасенко // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2007.- № 9. – С.2-4.

11. Петровська Н.В. Проектна технологія: сутність, досвід використання, перспективи [Текст]: / Н.В.Петровська, Т.В.Воропай //Початкове навчання  та виховання. -  2009. - №25. – С.6.

12. Рева Н.В. Проектні технології в роботі учителя [Текст]: / Н.Рева //Географія. – 2010. - №5.- С.8-9.

13.Симоненко В.А. Лебеді материнства [Текст]: поезія, проза/ В.А.Симоненко. – Дніпропетровськ: Промінь, 1989. – 224 с.: іл.

14. Стеців Л. Реалізуємо метод проектів [Текст]: / Л.Стеців // Директор школи. – 2005. - № 40. – С.19-20.

15. Суторміна Л.І. Географічне краєзнавство як засіб активізації навчально – виховної роботи [Текст]: / Л.І.Суторміна // Географія. - 2008. - № 7. – С.5-6.

16. Трохимчук Н. Організація проектної діяльності [Текст]: / Н.Трохимчук // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2007. -  № 34. – С.8.

17. Цимбалару А. Організація проектної діяльності учнів [Текст]: / А.Цимбалару //Завуч. -  2006. -  № 19. – С.33-41.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


 

doc
Додано
24 липня 2018
Переглядів
469
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку