Проект "Вміст нітратів у харчових продуктах"
За програмою інтегрованого курсу "Природничі науки" для 10-11 класів гуманітарного профілю, створеною авторським колективом під керівництвом Ільченко В.Р.
Проект 2. Вміст нітратів у продуктах харчування.
Тема : Вміст нітратів у продуктах харчування.
Мета: сприяти розвитку природовідповідно високих рівнів інтелекту учнів, їх творчих здібностей і критичного мислення в процесі самостійного виконання проекту;
використання і фундаменталізації природничо--наукової інформації на основі загальних закономірностей природи (ЗЗП) та засад освіти сталого розвитку ;
- використання природничо-наукових знань у повсякденному житті та в масштабі природозбережувальної цивілізації під час розв’язання проблеми якості питної води своєї місцевості, держави.
В ході виконання проекту, детального вивчення його теми передбачається набуття загально-навчальних умінь і навичок, ключових компетентностей, таких як : природничо-наукова, спілкування державною мовою, комунікаційна, громадянська, соціальна, інформаційна, здоров’язбережувальна, ініціативність, екологічна грамотність.
Під час виконання проекту в учнів розвивається :
- самоосвіта;
- практична спроможність щодо постановки проблеми, мети та її розв’язання ;
- організація власної роботи і колективу;
-екологічна свідомість у повсякденному житті.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Базові поняття і терміни уроку: нітрати у продуктах харчування, ГДК, .
Методи та прийоми : 1)інформаційно-рецептивний:
а) словесний( опис, розповідь, пояснення, порівняння, бесіда),
б) наочний( ілюстрація, демонстрація).
2) репродуктивний ( конкретизація і закріплення уже набутих знань).
3) проблемно-пошуковий: постановка проблемного питання (ПП).
4) візуальний (запис ключових моментів в зошитах учнями класу).
5)релаксація.
Міжпредметні зв’язки: хімія, правознавство.
Матеріали та обладнання: ІКТ; буклети, постери, буктрейлери, скрайб-презентації за бажанням і можливостями дітей.
Хід уроку
- Організаційний етап
Привітання, налаштування на плідну роботу.
- Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності Проблема пов’язана з нітратами має два аспекти. Це аспекти : питної води та харчових продуктів. На попередньому захисті проектів ми розглядали питання вмісту нітратів у питній воді. Але сьогодні більше уваги буде зосереджено на нітратах та вмісту їх у продуктах харчування українців.
Захист проектів творчими групами учнів класу .
Мета проекту: дослідити шкідливий вплив на здоров'я та працездатність людини нітратів і нітритів та ознайомитись з основними способами вимірювання їхнього рівня, оцінити ці параметри на основі санітарних норм;
набуття учнями таких рис, що покликані кожного з них зробити екологічно грамотними, конкурентно-спроможними особистостями; віра у власні сили;
вироблення активної життєвої позиції; реалізація еколого-просвітницької роботи;
залучення друзів до вивчення та пошуку шляхів вирішення проблем своєї місцевості заради екологічно безпечного сьогодення і майбуття.
Завдання проекту:
організація роботи учнів, що покликана вирішувати певну проблематичну ситуацію .
Очікувані результати проекту:
уміння знаходити правильний вихід у певній екологічній ситуації, критично її оцінювати .
Учасники проекту: учні 10-х класів.
Термін виконання: впродовж 1 місяця.
Методи реалізації: пошукова робота, власні спостереження, практична діяльність, злагоджена співпраця з однокласниками, фахівцями у галузі моніторингу якості харчових продуктів, зокрема вмісту у них нітратів.
Опис діяльності
1 етап: підготовчий - це узгодження діяльності із вчителями школи;
формування групи учасників проекту; визначення мети проекту, планування часу для його реалізації, ресурсів, виходячи із розкладу занять у школі та зайнятості в позаурочний час.
2 етап- збір необхідної інформації :оцінка з фахівцями власної сільськогосподарської продукції, городини з різних мікрорайонів міста та сіл району (по можливості);
3 етап- визначення напрямів діяльності :
визначення найоптимальніших шляхів рішення проблеми;
визначення часу, необхідного для її виконання;
співпраця із відповідною міською установою;
випуск листівок інформаційного характеру для громадськості на захист проекту.
4 етап- етап діяльності :
проведення кампанії розповсюдження листівок, виступ шкільної агітбригади, написання статті у районній газеті про опрацьовану проблему та рекомендації місцевому населенню.
5 етап- презентація і оцінювання результативності проекту:
обробка отриманих в ході проекту результатів та представлення під час уроку, зборів тощо, поширення інформації серед школярів своєї школи про здійснений проект з метою популяризації проектної діяльності серед учнівської молоді різних вікових категорій заради екологічної самоосвіти.
Ознайомившись із додатковою літературою, наведеним нижче регламентом ГДК нітратів у деяких харчових продуктах, ми виокремили важливі для всіх нас висновки.
|
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18травня 2013р. |
ДЕРЖАВНІ ГІГІЄНІЧНІ ПРАВИЛА І НОРМИ
"Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах"
1.1. Ці Державні гігієнічні правила і норми "Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах" (далі - Регламент) встановлюють максимальні рівні окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах.
1.2. Цей Регламент застосовується для всіх операторів ринку, які виробляють харчові продукти, зазначені у додатку до цих Державних гігієнічних правил і норм "Регламент максимальних рівнів окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах" (далі - Додаток).
1.3. Харчові продукти та/або інгредієнти не можуть перебувати в обігу, якщо вони містять забруднюючі речовини з перевищенням максимальних рівнів, наведених у Додатку.
1.4. У цьому Регламенті терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про безпечність та якість харчових продуктів", "Про дитяче харчування" та Технічному регламенті щодо правил маркування харчових продуктів, затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 жовтня 2010 року № 487, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 11 лютого 2011 року за № 183/18921:
забруднення - внесення або наявність (потрапляння або контамінація) забруднюючої речовини у харчовий(ому) продукт(і) або в об'єкт(ах), з яким(и) харчовий продукт контактує;
забруднююча речовина - будь-яка біологічна речовина, у тому числі організми, мікроорганізми та їх частини, або хімічна речовина, стороння домішка чи інша речовина, що ставить під загрозу безпечність та придатність харчового продукту;
зразок - набір, що складається з однієї або декількох одиниць, частини продукту чи речовини, відібраної(их) різними засобами із партії або значної кількості продукту, призначений для прийняття рішення, що стосується цієї партії або продукту, технологічного процесу;
інгредієнт - складова частина харчового продукту;
максимальний рівень - максимальний вміст (концентрація) забруднюючої речовини у харчовому продукті або кормах для тварин, допустимий для такого продукту;
оператор ринку харчових продуктів (далі - оператор ринку) - виробник, продавець (постачальник), який здійснює діяльність щодо виробництва, транспортування, зберігання та реалізації харчових продуктів.
V. Відбір зразків і проведення досліджень (випробувань)
5.1. Для відбору зразків і проведення досліджень (випробувань), що здійснюються під час державного контролю вмісту забруднюючих речовин, наведених у Додатку, використовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), встановлені національними стандартами України. У разі обґрунтування неможливості застосування таких стандартів або їх відсутності застосовуються методики відбору зразків та їх досліджень (випробувань), що встановлені відповідними міжнародними організаціями, у тому числі Міжнародною організацією зі стандартизації, ISO, комісією Кодексу Аліментаріус.
5.2. У разі відсутності референс методів для визначення забруднюючих речовин з метою державного контролю і арбітражних досліджень використовуються відповідні референс методи Міжнародної організації із стандартизації (ISO) та настанови Кодексу Аліментаріус.
5.3. Виконання досліджень (випробувань) вмісту забруднюючих речовин для цілей державного контролю і арбітражних досліджень здійснюється випробувальними лабораторіями, компетентність яких підтверджено акредитацією на національному або міжнародному рівні.
|
|
|
Додаток |
МАКСИМАЛЬНІ РІВНІ
окремих забруднюючих речовин у харчових продуктах
|
Харчові продукти-1 |
Максимальні рівні, мг NO-3/кг |
||
|
1 |
2 |
3 |
|
|
1.1 |
Свіжий шпинат-2 |
Захищений ґрунт |
3000,0 |
|
1.2 |
Консервований, заморожений або свіжоморожений шпинат |
|
2000,0 |
|
1.3 |
Свіжий салат-латук (Lactuca sativa L.), вирощений у захищеному і у відкритому ґрунті, крім латуку, зазначеного в пункті 1.4 |
Врожай у період з 01 жовтня по 31 березня: |
|
|
1.4 |
Салат-латук "Айсберг" |
Латук, вирощений у захищеному ґрунті |
2500,0 |
|
1.5 |
Рукола |
Врожай у період з 01 жовтня по 31 березня |
7000,0 |
|
1.6 |
Перероблені продукти харчування, основу яких становлять злаки, і дитяче харчування для дітей грудного віку (0-1 рік) та раннього віку (1-3 роки)-3 |
|
200,0 |
|
Дитяче харчування: |
|
50,0 |
|
|
Плодоовочеві консерви, овоче-молочні суміші на овочевій основі |
|
100,0 |
|
|
1.7 |
Картопля |
|
250,0 |
|
1.8 |
Капуста білокачанна |
Рання (до 01 вересня) |
900,0 |
|
1.9 |
Морква |
Рання (до 01 вересня) |
400,0 |
|
1.10 |
Томати |
|
150,0 |
|
1.11 |
Огірки |
Захищений ґрунт |
300,0 |
|
1.12 |
Буряк столовий |
|
1400,0 |
|
1.13 |
Цибуля ріпчаста |
|
80,0 |
|
1.14 |
Цибуля-перо |
Захищений ґрунт |
800,0 |
|
1.15 |
Листові овочі (салати, шпинат, щавель, капуста салатна, петрушка, селера, кінза, кріп тощо) |
Захищений ґрунт |
3000,0 |
|
1.16 |
Дині |
|
90,0 |
|
1.17 |
Кавуни |
|
60,0 |
|
1.18 |
Перець солодкий |
Захищений ґрунт |
400,0 |
|
1.19 |
Кабачки |
|
400,0 |
|
1.20 |
Гарбузи (для виготовлення консервів для дитячого харчування) |
|
200,0 |
|
1.21 |
Яблука |
|
60,0 |
|
1.22 |
Груші |
|
60,0 |
III. Вивчення нового матеріалу
У продуктах харчування мають місце такі важливі компоненти як білки, жири, вуглеводи, вітаміни та інші, а також різні хімічні речовини: пестициди, токсичні елементи, нітрати та інші. Вміст хімічних речовин в продуктах може коливатися в широкому діапазоні: від концентрацій, безпечних для людини, до таких, які являють собою реальну загрозу здоров’ю людей. Нітрати є обов’язковою частиною продуктів харчування, але кількість їх повинна бути в допустимих межах концентрацій.
Нітрати (солі азотної кислоти) - один з елементів живлення рослин. До основних чинників, що викликають накопичення нітратів в овочах, відносяться біологічні особливості і сортові ознаки рослин, рівень родючості ґрунту, температура, вологість ґрунту і повітря, інтенсивність і тривалість освітлення, технологія вирощування овочевих рослин. З овочами і фруктами в організм людини поступають до 70-80 % нітратів. Самі по собі вони не представляють небезпеки для здоров'я. Проте частина нітратів (5-7 %) при надмірному їх вмісті в овочах, в шлунково-кишковому тракті може перейти в нітрити (солі азотистої кислоти), який завдає шкідливої дії людському організму. Нітрати під дією ферменту відновлюються до нітритів, які взаємодіють з гемоглобіном крові і перетворюють 2-х валентне залізо в 3-х валентне. В результаті утворюється речовина метгемоглобін, який вже не здатний переносити кисень.(Ми про це говорили під час захисту попереднього проекту). Тому порушується нормальне дихання клітин і тканин організму, внаслідок чого накопичується молочна кислота та холестерин. Нітрати сприяють розвитку патогенної кишкової мікрофлори, яка виділяє в організм людини токсини.
ПП: Яка концентрація нітратів є допустимою у продуктах харчування?
Гігієнічна регламентація допустимих концентрацій нітратів в окремих харчових продуктах проводиться з розрахунком конкретних кліматичних і економічних районів. При цьому потрібно враховувати допустиму добову дозу нітратів, добове використовування продуктів, фоновий рівень нітратів в харчових продуктах. Для дорослої людини допустима норма нітратів складає 5 мг на 1 кг маси тіла людини, тобто до 0,3 г на людину масою 60 кг. Для дитини допустима норма не більш 50 мг. Порівняно легко людина переносить денну дозу нітратів в 15-200 мг; 500 мг - це гранично допустима доза. 600 мг - вже токсична доза для дорослої людини. В Україні допустима середньодобова доза нітратів - 312 мг.
ПП: Які ознаки нітратного отруєння у людини?
Основними ознаками нітратних отруєнь у людини є: посиніння нігтів, губ і видимих слизових оболонок; нудота, блювота, болі в животі; пронос, часто з кров'ю, збільшення печінки, жовтизна білків очей; головні болі, підвищена втомлюваність, сонливість, зниження працездатності, задишка, посилене серцебиття, аж до втрати свідомості. Нітрати знижують вміст вітамінів, стимулюють дію гормонів, а через них впливають на всі види обміну речовин. При тривалому надходженні нітратів в організм людини зменшується кількість йоду, що призводить до збільшення щитовидної залози. Встановлено, що нітрати сильно впливають на виникнення ракових пухлин в шлунково-кишковому тракті у людини. Нітрати здатні викликати різке розширення судин, внаслідок чого знижується кров' яний тиск.
ПП: Що робити в разі підозри щодо отруєння нітратами?
У разі надходження в організм нітратів з їжею латентний (прихований) період захворювання триваліший - від 4 до 6 годин. При підозрі на отруєння нітратами і нітритами, що надійшли в організм, потерпілому ретельно промивають шлунок, дають суспензію активованого вугілля (2 столові ложки на склянку води), потім сольовий проносний засіб.
ПП: Чи тільки з водою та продуктами рослинного походження потрапляють нітрати до організму людини?
Нітрати потрапляння в організм людини через продукти харчування рослинного та тваринного походження, питну воду, а також при вживанні лікарських препаратів. Основна маса нітратів потрапляє в організм людини з консервами і свіжими овочами. Незначна кількість нітратів потрапляє з хлібобулочними виробами і фруктами. З молочними продуктами потрапляє - 1 % (10-100 мг на літр).
Нітрати містяться і в тваринній їжі. М' ясна і рибна продукція в натуральному вигляді містить небагато нітратів (5-25 мг/кг у м'ясі, і 2-15 мг/кг у рибі). Але нітрати додають в готову м'ясну продукцію з метою поліпшення її споживацьких властивостей і для тривалішого її зберігання. У сирокопченій ковбасі міститься нітритів до 150 мг/кг, а у вареній ковбасі - 50-60 мг/кг. Також нітрати потрапляють в організм людини через тютюн.
ПП: Чи можливо виростити власну городину без вмісту нітратів?
Одержати абсолютно безнітратний врожай овочів практично неможливо, але можливо максимально понизити в ньому рівень нітрату азоту під час приготування страв.
Знижується кількість нітратів при митті та термічній обробці овочів. Так, при вимочуванні - на 20-30 %, а при варінні на 60-80 %. Зокрема, у капусті - на 58 %, у столовому буряку - на 20 %, у картоплі - на 40 %. При цьому слід пам'ятати, що при посиленому митті і бланшуванні (обварюванні кип'ятком) овочів з водою виходять не лише нітрати, але і цінні речовини: вітаміни, мінеральні солі і ін. Щоб знизити кількість нітратів в старих бульбах картоплі, їх слід залити 1 % розчином солі. У патисонів, кабачків і баклажанів необхідно зрізати верхню частину, яка знаходиться біля плодоніжки. Оскільки нітратів більше в шкірці овочів та фруктів, то їх (особливо огірки і кабачки) бажано очищати від шкіри, а у пряних трав варто викидати їх стебла і використовувати лише листя.
У огірків, буряка, редиски варто зрізати обидва кінці, оскільки тут найвища концентрація нітратів. Зберігати овочі та фрукти краще в холодильнику, оскільки при температурі +2°С неможливе перетворення нітратів в отрутніші речовини - нітрити.
Запам’ятайте: щоб зменшити вміст нітриту в організмі людини треба в достатній кількості використовувати в їжу вітамін С (аскорбінову кислоту) і вітамін Е, оскільки вони знижують шкідливу дію нітратів і нітритів
З'ясовано, що при консервації зменшується на 20-25 % вміст нітратів в овочах, особливо при консервації огірків та капусти. Оскільки нітрати переходять в розсіл і маринад, які варто виливати, вживаючи консервовані овочів в їжу.
Проблема контролю надмірного вмісту нітратів в продуктах харчування хвилює багатьох із нас. Є різні методи визначення нітратів у сільськогосподарській продукції. У даний час визначення вмісту нітратів в харчових продуктах проводиться різними лабораторіями за допомогою таких методик, як:
1.Фотометричне визначення.
2. Визначення за допомогою інверсійної вольтамперометрії.
3. Аналіз нітратів та нітритів реактивом Грісса.
4. Експрес-метод, що ґрунтується на використані реактиву ДФА (дифеніламіну). 5.Йонометричне визначення нітратів за допомогою нітратселективного електроду.
Останній метод використовується працівниками ринку у лабораторії санветекспертизи Кременчуцької Державної міжрайонної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, до якої ми звернулися із проханням протестувати наш продовольчий кошик на вміст нітратів.
Технологія і техніка виконання нами експериментів.
1. Ознайомились з основними поняттями, які пов'язані з проблемою впливу нітратів та нітритів на організм людини та вивчити способи оцінки вмісту нітратів в продуктах харчування.
2. Ознайомились з принципом роботи приладів для вимірювання вмісту нітратів у продуктах харчування.
3. Виконали йонометричне визначення нітратів за допомогою нітратселективного електроду. Занести одержані результати до протоколу дослідів і порівняти їх з прийнятними нормами та зробити висновок.
ПРОТОКОЛ ДОСЛІДІВ
Назва овочів/ Вміст нітратів Фактично
фруктів виміряний
1.Картопля 250 98
2.Яблуко 60 14
3.Груша 60 14
4.Огірок 150 70
5.Помідор 150 45
6.Буряк 1400 1100
7.Капуста 500 360
8.Цибуля 80 63
9.Морква 250 90
10.Перець 200 107
11.Абрикос 15 12,4
12.Полуниця 60 32,5
13.Кавун 60 40
14.Баклажан 300 82
15.Кабачок 400 240
16.Гарбуз 200 180
Висновок: Отже, у пробах основних овочевих і плодово-ягідних культур, які ми принесли для аналізу, не виявлено перевищення ГДК нітратів. А значить, вони безпечні для вживання.
На жаль, немає такого побічного чинника, який не пов’язаний так тісно з життям людини, як нітрати. Останнім часом вплив нітратів і нітритів на організм людини зростає. Ця проблема з’явилася, насамперед, внаслідок систематичного використання високих доз нітратних добрив при недостатніх органічних дозах, що спричиняє небажані наслідки для родючості грунту. В таких умовах зростає активність бактерій, що розкладають гумус, гумус мінералізується, і вміст цієї речовини поступово знижує родючість. Крім того, нітрати, що попадають з грунту в організм, є попередниками канцерогенних нітрозосполук:
Особи із зменшеною кислотністю шлункового соку відносяться до групи ризику. У них, внаслідок розвитку нетипової бактеріальної флори, підвищується активність фермента нітратредуктази — ключового фермента токсичної дії нітрозоамінів, що сприяє розвитку ракових пухлин. Синтез нітрозоамінів відбувається також в харчових продуктах в процесі їх зберігання, технологічної та кулінарної обробки, особливо у смажених, копчених та консервованих продуктах.
Ми вдячні працівникам лабораторії місцевого ринку за якісну і практичну допомогу для реалізації проекту.
- Узагальнення та систематизація знань
ПП: Що ж ми можемо зробити, щоб захистити себе і своїх рідних?
Якщо Ви вживаєте продукти рослинного походження не зі власного городу, а зі стихійного ринку чи супермаркетів, зменшити рівень нітратів у них в домашніх умовах зможе кожен, навіть дитина. А перевірити вміст нітратів можливо у багатьох хімічних лабораторіях.
Нами були зроблені наступні висновки.
Обмежувати споживання овочевих культур, вирощених у теплиці.
Вживати молоко, яке пройшло перевірку на вміст нітратів .
Якщо відомо про перевищений вміст нітратів у воді, не використовувати її для пиття та приготування їжі. Кип’ятіння води з нітратами збільшує її токсичність у 39-86%.
Забороняється давати дітям салати зі свіжих овочів, приготованих заздалегідь, оскільки в них нітрати перетворюються на нітрити( протягом 6-8 год.).
У процесі зберігання ушкоджених, брудних чи битих овочів у сирому приміщенні та при кімнатній температурі кількість нітратів у них зростає.
Якщо мама користується для приготування їжі немовляті коров’ячим молоком, слід також бути обережним і ретельним у його виборі. Купувати лише перевірене на нітрати, якість антибіотики, лейкоз бруцельоз сибірська виразка бажано від однієї і тієї ж корови, молоко.
Ендогенному утворенню нітрозосполук можуть сприяти паління цигарок, окислення амонію, а також мікрофлора кишечника.
У достатній кількості використовувати в їжу вітамін С (аскорбінову кислоту) і вітамін А,Е, В1, В2, продукти. Багаті на танін( харчовий барвник, який добувають з кори акації, каштану), цистеїн( амінокислота, важлива для формування третинної структури білка), кофеїн( алкалоїд- стимулятор ЦНС), глюкозу( основний моносахарид, який, окиснюючись, дає енергію для роботи м’язів), які пригнічують утворення нітрозоамінів. перед вживанням їжі з підвищеним вмістом нітратів можна випити аскорбінової кислоти чи фруктового соку, щоб запобігти утворенню в організмі токсичних речовин.
Споживати більше чорної смородини, червоної та білої порічки, у яких нітратів може й взагалі не бути, і пити зелений чай – натуральний нейтралізатор нітратів.
І, нарешті, якщо вважаєте за потрібне, можна придбати екотестер чи прилад для миттєвого вимірювання вмісту нітратів, щоб придбавати власноруч перевірену с/г продукцію.
Задіяні ресурси: зразки харчових продуктів листівки, плакати.
- Домашнє завдання
Опрацювати конспект та відповідний матеріал в підручнику, скласти пам’ятку про можливості зменшення вмісту нітратів у харчових продуктах для населення.
Батарейки Активісти-екологи нашої школи започаткували збір використаних батарейок. Зробивши оголошення про екологічну акцію у вигляді інформаційних хвилинок, розмістили ящик для збору батарейок у вестибюлі школи. Діти усі сторони ящика прикрасили важливими інформаційними листками.
Мета проекту: привернути увагу учнів школи та їх батьків, громадськості до проблеми збору та утилізації відпрацьованих батарейок заради збереження здоров’я нинішніх та майбутніх поколінь.
Завдання навчального проекту:
збір батарейок та залучення усіх мешканців міста до цієї справи, віднайти шляхи поширення інформації у суспільстві.
Очікувані результати:
реалізація власних екологічних поглядів, покликаних часом;
усвідомлення відчуття відповідальності за збереження довкілля, в якому живеш;
розуміння впливу стану навколишнього середовища на здоров’я людини.
Учасники проекту: учнівська молодь, представники міської влади, вчителі.
Термін виконання: із січня 2018 року .
Опис проектної роботи
1-підготовчий етап:
оголошення про екологічну акцію зі збору відпрацьованих батарейок;
формування команд - учасників проекту.
2 - основний етап:
анкетування учнів школи та мешканців міста про загрозу для людини викинутих на смітник батарейок та реальні дії щодо подолання цієї екологічної проблеми;
постійний збір батарейок та передача їх для подальшої переробки до заводу м.Львів.
3 – презентація результатів проекту:
презентація учнівського досвіду з цього питання
4 – висновки:
Ресурси: листівки , плакати.
- Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів
Вчитель по завершенню захистів дитячих проектів узагальнює разом з аудиторією отриману інформацію у формі усних тестів чи письмово.
- Підведення підсумків уроку
Оцінювання активності учнів через набуття навчальних компетентностей учнями-експертами.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку