9 клас
Проект
«Я – ЛЮДИНА, ГРОМАДЯНИН, ПАТРІОТ»
АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОЕКТУ
Виховання у молодого покоління почуття патріотизму, відданості справі зміцнення державності, активної громадянської позиції нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу.
У державних нормативно-правових документах національних як стратегічні визначаються завдання виховання в особистості любові до Батьківщини, усвідомлення нею свого громадянського обов’язку на основі національних і загальнолюдських духовних цінностей, утвердження якостей громадянина-патріота України як світоглядного чинника.
Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини.
Виходячи з цього, патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами – патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку і збереження індивідуальності; і суспільства, яке зацікавлене в тому, щоб саморозвиток особистості, становлення її патріотичної самосвідомості здійснювався на моральній основі.
Актуальність патріотичного виховання зумовлюється водночас процесом становлення України як єдиної нації. В умовах поліетнічної держави, воно покликане сприяти цілісності, соборності України, що є серцевиною української національної ідеї. При цьому важливо, щоб об’єднання різних етносів і регіонів України задля національного відродження, розбудови й вдосконалення суверенної правової держави і громадянського суспільства здійснювалось саме на базі демократичних цінностей, які в свою чергу мають лежати в основі патріотичного виховання.
Оскільки патріотизм набуває нині особливого значення, відтак виникає гостра потреба у розробці Проекту патріотичного виховання, який би визначив стратегію цілеспрямованого і ефективного процесу розвитку суб’єкта громадянського суспільства, громадянина – патріота України в межах загальноосвітнього навчального закладу.
ПРАВОВІ АСПЕКТИ:
МЕТА ПРОЕКТУ:
виховання у дітей та учнівської молоді громадянськості, патріотизму як найважливіших духовно-моральних і соціальних цінностей, готовності до активного прояву в різних сферах життя суспільства; формування духовно і фізично здорової, інтелектуально та культурно розвиненої особистості, що нерозривно пов'язує свою долю з майбутнім рідного міста, краю й України.
ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ:
ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ У СФЕРІ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ:
1) духовно-моральний «Я – патріот»;
2) культурно-історичний «Мала Батьківщина»;
3) громадянсько-правовий «Я – громадянин»;
4) військово-патріотичний «Дні військової слави»;
5) спортивно-патріотичний;
6) культурно-патріотичний.
Духовно-моральний напрямок включає в себе:
Культурно-історичний напрямок передбачає:
Цивільно-правовий напрямок орієнтоване на:
Військово-патріотичний напрямок включає в себе:
вивчення військової історії та традицій України, знання дат військової слави, бойових і трудових подвигів жителів області в роки Великої Вітчизняної війни;
збереження військових традицій, зв'язку поколінь захисників Батьківщини, організація зустрічей учнів з ветеранами війни та праці, учасниками локальних військових конфліктів та антитерористичних операцій;
формування позитивного образу Збройних Сил України, готовності до виконання військового обов'язку.
Спортивно-патріотичний напрямок. Направлений на розвиток морально-вольових якостей, виховання витривалості, стійкості, мужності, дисциплінованості в процесі занять фізичною культурою і спортом, формування досвіду служіння Вітчизні і готовності до захисту Батьківщини.
Культурно-патріотичний напрямок. Направлений на розвиток творчих здібностей учнів через залучення їх до музичного фольклору, усної народної творчості, народних свят, знайомство зі звичаями і традиціями українського народу.
ОСНОВНІ ВИДИ ДІЯЛЬНОСТІ, ЩО ЗАБЕЗПЕЧУЮТЬ РЕАЛІЗАЦІЮ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМКІВ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ УЧНІВ ШКОЛИ
Класно-урочна діяльність:
- уроки-практикуми;
- ігрові форми навчання та виховання;
- інтегровані уроки;
- колективне взаємонавчання.
Позаурочна діяльність:
- проведення свят, заходів, спортивних змагань, творчих конкурсів;
- вікторини, олімпіади, конференції;
- пізнавальні класні години.
Творчо-пошукова діяльність:
- організація роботи шкільного музею, екскурсійна робота;
- навчальні та виховні проекти, соціальне проектування, пошуково-дослідницька діяльність; творчі роботи;
- театралізація.
Діагностична діяльність:
- анкетування учнів;
- визначення рівня вихованості;
- діагностика рівня розвитку пізнавальних інтересів школярів;
- опис і фіксація даних на паперових та електронних носіях;
- аналіз анкет, опитувальників, проведених заходів тощо;
- порівняння і зіставлення з очікуваним результатом проекту, з уже досягнутими показниками.
Взаємодія з громадськими організаціями:
- проведення заходів патріотичної спрямованості спільно з громадськими організаціями, міськими бібліотеками, радою ветеранів, спілками тощо;
- участь у конкурсах патріотичної спрямованості, що проводяться громадськими організаціями села, району, області.
МЕТОДИ, ЗАСОБИ І ФОРМИ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ
Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, форм та методів його організації. Серед методів і форм патріотичного виховання пріоритетна роль належить активним методам, що грунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів належать: соціально-проектна діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціодрама, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, «мозкові атаки», метод аналізу соціальних ситуацій з морально-етичним характером, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій, ситуацій успіху, аналіз конфліктів, моделей, стилів поведінки, прийняття рішень, демократичний діалог, педагогічне керівництво лідером і культивування його авторитету, використання засобів масової комунікації, методики колективних творчих справ, традицій, символіки, ритуалів, засобів народної педагогіки. Крім названих можна застосовувати також традиційні методи: бесіди, диспути, лекції, семінари, різні форми роботи з книгою, періодичною пресою, самостійне рецензування тощо. А саме:
- бесіди – «Моя рідна Україна», «Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн», «Наша вітчизна Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Що таке воля», «Рід, родина, рідня», «Патріотизм – нагальна потреба України»;
- огляди періодичної преси – «Що, де, коли?», «За текстами газет», «Цікаві хвилинки», «Пульс планети»;
- засоби, які виховують любов до української мови – «Свято рідної мови», «Мужай прекрасна наша мово», «Шевченківське слово», «Літературні вечорниці», «Тиждень української мови» – конкурс на кращий мовний плакат, конкурс декламаторів, конкурс на кращу розповідь української народної казки, вечір українських загадок, прислів’їв, приказок, повір’їв, легенд, народних прикмет; екскурсії до країни Мови; філологічні мікроекспедиції – записати назви окремих предметів давнини, зібрати прислів’я, приказки, загадки, поширені в даній місцевості з наступним обговоренням їх в класі.
- форми роботи, пов’язані з вивченням історії рідного краю і народу – історичне краєзнавство: вивчення літератури, збирання документів та матеріальних пам’яток, замальовування чи фотографування історично цінних об’єктів, макетів, влаштування виставок, заочна подорож «Україно ти моя прекрасна», складання історії свого роду, участь в роботі шкільних гуртків, фольклорного ансамблю, святкування Дня Конституції, Дня незалежності України;
- форми роботи військово-патріотичного виховання: святкування Дня перемоги, Дня збройних сил України, захисника Вітчизни, дня пам’яті Героїв Крут; змагання з військово-прикладних видів спорту, літні військово-спортивні табори, участь у військово-спортивних іграх, участь у фізкультурно-оздоровчому патріотичній грі «Джура»; інтелектуальні вікторини «Гордимося подвигами предків»;
- архівно-пошукова робота, екскурсії до музеїв, зустрічі з ветеранами ВВв, родичами загиблих захисників Батьківщини, випуск плакатів, буклетів, газет за матеріалами пошукової діяльності;
- участь у «Вахтах пам’яті», акціях «Збережемо пам’ять про подвиг», «Ветеран мого двору», «Школа – госпіталь», «Солдатські вдови»;
- вивчення обов'язкового предмету «Людина і світ»;
- проведення семінарів, конференцій, «круглих столів»: «Партизанський рух в Україні у спогадах учасників, мовою документів, нових досліджень», «У пам’яті світ врятований», «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Діячі руху Опору в Україні в роки Великої Вітчизняної війни»;
- уроки пам’яті, уроки мужності: «Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зоветься», «Діти, молодь у підпіллі в роки минулої війни», «Імена фронтовиків на обеліску братської могили у моєму населеному пункті»;
- виховання бережливого ставлення до природи – створення учнівських проектів, вироби учнів з природних матеріалів, проведення конкурсів на кращий плакат «Бережи довкілля», «Парад костюмів з побутових відходів», операцій «Парк», «Листя», «Шпаки прилетіли», «Посаджу я деревце», екологічні екскурсії, акція допомоги зимуючим птахам, олімпіади, свята, конкурси,;
- засоби виховання правосвідомості – вивчення Конституції України, зустріч з депутатами, працівниками правоохоронних органів, дискусії: «Чи варто завжди дотримуватись букви закону?», «Що значить бути патріотом?», «Свобода чи вседозволеність?», теоретичні конференції:
- виховання засобами праці –ярмарки, індивідуальна трудова діяльність, розширення зеленої зони біля школи, впорядкування та догляд за подвір’ям, проведення операцій «Турбота», «Милосердя», «Біля мого будинку» та ін.
ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ
|
Ознайомлення з нормативно-правовою базою у сфері патріотичного виховання |
постійно |
|
Розробка плану заходів патріотичного виховання |
серпень |
|
Забезпечення вивчення та використання державної символіки України у навчально-виховному процесі |
постійно |
|
Забезпечення висвітлення заходів національно-патріотичної спрямованості, які реалізуються в місті та школі в засобах масової інформації, на сайтах управління освіти і науки та школи |
систематично |
|
Проведення заходів (тематичних екскурсій, вечорів, наукових конференцій, циклу історичних читань) з вивчення історії України |
відповідно до планів роботи |
|
Участь у проведенні військово-патріотичної спортивної гри «Джура» |
відповідно до плану управління освіти і науки |
|
Участь у Всеукраїнських туристсько-краєзнавчих експедиціях, конференціях: «Моя Батьківщина – Україна», «Історія міст і сіл України» |
відповідно до плану |
|
Проведення конкурсів плакатів, мультимедійних презентацій, буклетів на патріотичну тематику |
відповідно до плану роботи школи |
|
Організація тематичних фотовиставок, присвячених визначним подіям в історії українського народу (перемога у Великій Вітчизняній війні, здобуття державної незалежності, річниця бою під Крутами і т. ін.) |
до державних свят |
|
Організація заходів з відзначення найбільших духовних свят українського народу (Різдво Христове, Великдень, Трійця) |
відповідно до календаря свят |
|
Участь у заходах з нагоди річниці визволення села Біляївки від нацистських окупантів |
відповідно до плану роботи |
|
Участь у заходах до Дня соборності України
|
До 22 січня |
|
Участь у заходах до Дня пам’яті героїв Крутів |
До 29 січня |
|
Участь у заходах до річниці виведення радянських військ з Республіки Афганістан та до Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав |
лютий |
|
Участь у заходах, присвячених відзначенню Міжнародного дня рідної мови |
лютий |
|
Участь у заходах до Шевченківських днів |
березень |
|
Участь у заходах до Дня пам’яті Чорнобильської трагедії |
26 квітня |
|
Участь у заходах до До Дня Перемоги: ‾ Проведення тематичних уроків; ‾ зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни, «дітьми війни»; ‾ святкові концерти, присвячені річниці Перемоги;
|
1-9 травня |
|
Виконання робіт з упорядкування братських захоронень та могил загиблих воїнів, благоустрою території навколо пам’ятників воїнам-інтернаціоналістам |
квітень, вересень |
|
Проведення заходів до Дня слов'янської писемності і культури |
24 травня |
|
Проведення заходів до Дня пам’яті жертв політичних репресій |
червень |
|
Проведення заходів до Дня скорботи і вшанування пам’яті жертв ІІ-ої Світової війни: - урок-реквієм «Вічна пам’ять героям»; - участь у мітингу вшанування пам’яті жертв війни в Україні та покладання квітів до вічного вогню в парку Слави |
червень |
|
Участь у заходах з нагоди святкування Дня Конституції України |
28 червня |
|
Участь у заходах до Дня Державного Прапора та до Дня Незалежності України |
23 та 24 серпня |
|
Участь у заходах до дня села |
жовтень |
|
Проведення заходів до Дня партизанської слави ‾ зустрічі з ветеранами, учасниками партизанського руху в період Великої Вітчизняної війни; ‾ перегляд відеофільмів |
вересень |
|
Проведення заходів до річниці визволення України від німецько-фашистських загарбників |
жовтень |
|
Проведення заходів до Дня українського козацтва та свята Покрови |
жовтень |
|
Проведення заходів до Дня скорботи і пам'яті жертв Голодомору в Україні ‾ уроки-реквієми; ‾ участь у Всеукраїнській акції «Запали свічу пам’яті» |
листопад |
|
Проведення заходів до Дня Збройних Сил України
|
грудень |
|
Проведення акції «Чудо творить Миколай» |
грудень |
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
- забезпечення утвердження гуманістичної моралі та формування поваги до таких цінностей як свобода, рівність, справедливість;
- забезпечення утвердження в учнівському середовищі толерантного світогляду, сприйнятливості до культурного плюралізму, загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення до інших культур і традицій;
- забезпечення сприятливих умов для самореалізації особистості в Україні відповідно до її інтересів та можливостей; для розвитку професіоналізму, високої мотивації до праці як основи конкурентоспроможної особистості;
- підвищення рівня громадянської ідентичності, відчуття належності до рідної землі, народу; визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; утвердження почуття патріотизму, відданості у служінні Батьківщині;
- підвищення рівень соціальної активності особистості: готовності до участі у процесах державотворення, здатності до спільного життя та співпраці у громадянському суспільстві, готовності взяти на себе відповідальність; здатності розв’язувати конфлікти у відповідності з демократичними принципами, здатності до самостійного життєвого вибору;
- підвищення рівня психологічної та фізичної готовності учнівської молоді до виконання громадянського та конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів та незалежності держави, престижу і розвитку мотивації громадян до державної та військової служби; гуманістичних цінностей;
- підвищення загального рівня політичної та правової культури, знань про політичні системи та владу на всіх рівнях суспільного життя, про закони та законодавчі системи; утвердження поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови;
- підвищення рівня уміння визначати форми та способи своєї участі в житті суспільства, спілкування з демократичними інститутами, органами влади, захисту і підтримки законів та прав людини, обізнаності зі способами соціального захисту.