Проект «Зимуючі птахи”

Про матеріал

ознайомити учнів із зимуючими та перелітними птахами нашого краю, з’ясувати, які птахи регіону занесені до Червоної книги України; • активізувати бажання дітей допомагати птахам у зимову пору року; • виготовити годівнички та підгодовувати пташок; • підвести до розуміння, що птахи – наші друзі, їх необхідно оберігати; • виховувати свідоме та раціональне пізнання навколишнього світу без завдання йому шкоди; • виховувати у дітей любов до птахів, дбайливе ставлення до них.

Перегляд файлу

Проект «Зимуючі птахи”

Характеристика проекту:

За діяльністю: дослідницько-інформаційний, творчий;

За характером контактів: внутрішній.

За кількістю учасників проекту: груповий.

За тривалістю виконання: короткостроковий;

За характером партнерських взаємодій: кооперативний.

Мета завдання:

ознайомити учнів із зимуючими та перелітними птахами нашого краю, з’ясувати, які птахи регіону занесені до Червоної книги України;
активізувати бажання дітей допомагати птахам у зимову пору року;
виготовити годівнички та підгодовувати пташок;
підвести до розуміння, що птахи – наші друзі, їх необхідно оберігати;
виховувати свідоме та раціональне пізнання навколишнього світу без завдання йому шкоди;
виховувати у дітей любов до птахів, дбайливе ставлення до них.

ПРОГНОЗОВАНИЙ РЕЗУЛЬТАТ: учні зацікавляться пернатими, виявлять бажання їх охороняти. Школярі зможуть виготовити годівничку для пташок, скориставшись наданою інформацією.

АКТУАЛЬНІСТЬ І ВАЖЛИВІСТЬ ПРОЕКТУ

Невід'ємною частиною природи є птахи. У лісі, на луках, у полі, в парку, саду, біля житла — скрізь вони привертають нашу увагу. Ми спостерігаємо, як одні з них у пошуках їжі стрибають по землі, інші — обстежують гілки і стовбури дерев.

Ми милуємося їх польотом, формою тіла, красою оперення, дивуємося з їхньої поведінки.

Не можемо уявити собі лісу без співу птахів, нас зачаровує пісня солов'я, жайворонка, навіть тихеньке тенькання якоїсь непомітної серед рослинних хащ пташки радує нас, покращує настрій. Велику радість приносять птахи людям, оселяючись поблизу їхнього житла.

Пригадайте, як радіємо ми, побачивши синичку на засніжених гілках біля вікна або почувши дзвінкоголосих шпаків, які навесні заселяють шпаківні.

Птахи - окраса природи. Але цієї краси може не стати!

ДОСЛІДЖЕННЯ ОБРАНОЇ ТЕМИ

Тваринний світ є одним з основних компонентів природного середовища, важливою складовою частиною природних багатств нашої Батьківщини. Це джерело промислової й лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей, необхідних для задоволення потреб населення і народного господарства.

Однією з найбільш розповсюджених груп тварин є птахи. Завдяки здатності літати вони легко можуть долати великі простори і вільно розселюватись по всіх континентах, а тому поширені скрізь, по всій земній кулі, від льодових просторів Арктики до суворих берегів Антарктиди.

Внаслідок інтенсивного, майже безперервного споживання їжі, рухливості і повсюдного поширення ця група тварин має надзвичайно важливе значення в житті екологічних систем, а отже, і в житті людини.

Роль птахів у житті і господарській діяльності людини визначається перш за все через їхні кормові, або трофічні, зв'язки. Більшість птахів приносять людям користь, бо знищують комах, гризунів та інших ворогів рослин, чим сприяють підвищенню врожайності полів.

Багато видів мисливських птахів дають людині смачне м'ясо, жир, яйця, цінну сировину — перо, пух та ін.

Птахи мають дуже велике наукове, виховне й естетичне значення. Вони є об'єктами наукових досліджень, моделями для вивчення біологічних процесів, чудовою прикрасою лісів, полів, лук,— невід'ємною складовою частиною рідної природи.

А яку велику користь приносять невтомні крилаті захисники полів, лісів, лук, садів. Хижі птахи живляться гризунами, які завдають на полях шкоди, зерноїдні — насінням бур'янів.

Знання птахів свого краю допоможе забезпечити охорону корисних, рідкісних, зникаючих видів, обрати шляхи найбільш розумного і раціонального використання багатств пташиного світу, розширить знання про природу.

Хід презентації проекту

І. Організаційний момент

1.Привітання.

-Ви почули вже дзвінок?

Починаємо урок.

Кожен з вас приготувався

На перерві постарався.

Перед вами нелегкі завдання

Тож бажаю успіхів в навчанні!

2. Настрій на урок.

-Зараз прошу вас присісти на підлогу і повторювати за мною.

*Я маленька пташка (голову закрити руками).

*Моє тільце тягнеться до сонечка! (витягнути тіло).

*Мої крильця розправляються! (розкрити кулачки і розпрямити руки).

*Я красива сильна птаха! (руки покласти на груди).

*Я дарую людям радість і красу! (простягнути руки вперед).

-Ось і настала довгоочікувана зима. Усе вкрилося пухнастою ковдрою. Вдарив перший морозець. Він скував береги і засклив ставок. Проміння сонця відсвічується в цьому дзеркалі. Край берега витанцьовують сонячні зайчики. А на ставку проти вранішнього сонця виблискує рівний і чистий льодок.

ІІ. Спрямування до мети

Відгадайте загадки.

1.Із сонечком рано встає пташеня!

Цвірінька, стрибає, шука черв’яка.

Хто відгадає – той молодець.

Сіренька пташечка – це … (горобець).

2.Вірно людям я служу,

Їм дерева стережу,

Дзьоб міцний і гострий маю,

Шкідників ним добуваю. (дятел)

3.Пір’я має біле, як сніг, і чорне, як жук,

Тріщить, крутиться, як біс,

І повертається знову в ліс. (сорока)

4.Подивіться: у дворі

В чорних шапках ці птахи.

Ще й червоні фартушки.

Одягли собі пташки.

Значить сніг і холоди

Наближаються сюди.

Через те тепер і ви

зовете їх як …. (снігурі)

5.В хвойнім лісі я живу,

Там пісні співаю.

Шишки дуже я люблю,

З них зернятка маю.

В лісі я ще санітар,

А зовуть мене… (шишкар).

6. Маленький, сіренький,

На соняшник сів

Надзьобався добре, й далі полетів

(Горобець)

7. В’ється, стука молоток

Поправляє наш садок

(Дятел)

8. Що за пташечка така

Все літа біля вікна

Жовтогруда, білолиця,

А зовуть її .....

(Синиця)

- Птахи – це наші друзі. Вони не тільки прикрашають наше життя, а є першими помічниками людини у боротьбі проти шкідливих комах та гризунів. Їх здавна називають санітарами лісу та полів. Тому люди також повинні дбати про пернатих. Найважче птахам узимку, коли падає білий лапатий сніг і віють холодні вітри. Ви вже, знаєте, що деякі птахи відлітають у теплі краї, а інші, найсміливіші, залишаються зимувати.

Сьогодні на уроці ми дізнаємося, чому потрібно допомагати зимуючим пташкам.

ІІІ. Визначення проблеми проекту

-Як можна зробити годівничку своїми руками?

-Які птахи зимують в нашій місцевості?

-Чи потребують птахи нашої допомоги?

-Як допомогти пташкам перезимувати?

-Чому пташки гинуть взимку?

-Що їдять пташки взимку?

ІV.Визначення шляхів розв'язання проблеми.

Обговорення з учнями мети і завдань проекту, форми захисту.
Розподіл завдань між учнями, формування груп, інструктаж з виконання роботи.
Ознайомлення з довідковою та художньою літературою, необхідною для виконання роботи.
Пошукова діяльність учнів.
Підготовка ілюстрацій зимуючих птахів
Підготовка слайд – шоу «Птахи, занесені до Червоної книги України»
Практична діяльність учнів та батьків – виготовлення годівничок
Презентація проекту «Пташина їдальня» (повідомлення групи «Дослідники», вірші, загадки про птахів, виставка малюнків, конкурс – виставка годівничок)
Розвішування годівничок , операція «Нагодуй пташку»

V. Формування груп для проведення дослідження.

1. Розподіл учнів на групи.

І група – “Дослідники”

ІІ група – “Науковці”

ІІІ група – “Егологи”

ІV група – “Читайлики”

V група – ”Творча майстерня”

2.Встановлення правил.

- То ж давайте повторимо правила роботи в команді:

Працювати дружно та завзято.
Прислухатися до порад товариша.
Допомагати один одному.
Не галасувати, не сваритися.
Думати швидко.
Відповідати чітко.
Друзям не заважати.
Хвилин уроку не марнувати.

VІ. Обговорення та презентація проекту групами.

І група – “Дослідники”

1.Технологія “Мікрофон” (повідомлення учнів)

З настанням зими видовий склад птахів, які нас оточують, суттєво змінюється. До сезонних міграцій птахів спонукає у першу чергу доступність їжі, а температура та погодні фактори є другорядними: при нормальному харчуванні морози та сніг можна пережити. Нашу територію однозначно вимушені на зиму покидати птахи, в живленні яких комахи є принциповою складовою. Наприклад, такі досить спеціалізовані птахи, як серпокрильці, ластівки та мухоловки із зникненням літаючих комах однозначно вимушені покидати наші території та мігрувати у тропічні райони. Види, які зимують у тропічних районах Азії та Африки, схильні відлітати від нас досить рано восени або навіть наприкінці літа, і пізно повертатись. Залишається у нас на зимівлю значна частина зерноїдних видів птахів, серед комахоїдних залишаються ті, які здатні хоча б частину часу живитись насінням або ягодами. Для багатьох видів, і не тільки водоплавних, принциповим є доступ до відкритої води, де завжди можна знайти поживні рослинні частини та все ще активних комах, рибу. Тому певна кількість видів залишається у нас на зимівлі, надаючи перевагу виживанню у мінливих умовах нашої зими небезпекам дальнього перельоту. Деякі види прилітають до нас на зимівлю з півночі.

Принаймні за останні сто років характер зимівель птахів в Україні суттєво змінився. Через зміну клімату зими зараз стають менш суворими, з частими відлигами, але періодичними суттєвими похолоданнями. Принаймні за останнє століття ріст міст та розвиток господарських підприємств сформували багато нових умов для птахів. Деякі види поступово міняють свій спосіб життя, пристосовуючись до них. В останні десятиліття у багатьох видів чітко простежується тенденція не обтяжувати себе важкою міграцією та проводити зиму на території України. Частіше за все це стосується ближніх мігрантів, які і раніше відлітали недалеко на південь та захід, залишаючись в межах помірної кліматичної зони. Звичайно поява нового зимуючого виду птахів відбувається у кілька етапів. Спочатку окремі особини залишаються у нас на зиму лише у теплі зими. Потім, якщо такі зимівлі були успішними, число таких зимуючих птахів росте, і врешті решт у сприятливих місцях поступово формуються зимівлі.

Спробуємо надати короткий нарис сучасної зимової орнітофауни України. Наша країна розташована у кількох кліматичних зонах, і умови зими відрізняються у різних місцях. Окрім гірських районів, найбільш суворі зими бувають на сході та північному сході, а на заході більш м’які. Характер зими у південних приморських областях суттєво відрізняється від континентальної частини, тут існують великі зимівлі птахів. Тому спочатку й нас йтиметься про звичайні зимові види, поширені по всій території країни, а потім про особливості зимової фауни птахів у різних частинах країни. Поділ на біотопи тут досить умовний, бо багато видів птахів можуть широко переміщуватись і залітати в різні.

Гості з півночі

Населені пункти

Великі населені пункти створюють особливі умови для птахів. Підгодівля, просипані біля виробництв корми, додаткові сховища в міських спорудах приваблюють навіть незвичних для городян видів. У великих містах створюються особливі кліматичні умови, коли температура на один-два градуси більша, ніж на навколишніх територіях, а завдяки теплими викидам значні ділянки міських водойм можуть взагалі не замерзати взимку. Тому великі населені пункти завжди мають свої особливості фауни птахів.

Найбільш помітними зимовими птахами тут є граки та галки. Граки, які колись були вісниками весни та мешканцями сільськогосподарських угідь, у минулому столітті перетворились на міських птахів. Суттєво змінились їх шляхи міграцій. Якщо на початку минулого століття граки з лісостепових районів України зимували на заході Європи, то згодом вони скоротили маршрути своїх міграцій. Завдяки кільцюванню встановлено, що наші граки зимують на території центральної Європи та Балкан, а на їх місце прилітає ще більша кількість птахів з північного сходу, переважно середнього Поволжя та Чорнозем’я Росії. Саме вони утворюють ці зимові скупчення граків в наших місцях. До граків приєднуються галки. В житті цих птахів також відбулися зміни: раніше вони були пов’язані з агроландшафтами та нерідко гніздилися в дуплах дерев. Зараз місцями гніздування галок є ніші великих будівель, а характер їх міграції схожий з граками, коли взимку місцевих птахів заміняють гості з півночі.

Взаємодія з іншими птахами свого виду грає важливу роль в житті галок та граків. Вони часто тримаються зграями, мають чіткі маршрути перельоту між місцями ночівлі та живлення. Ночівля – взагалі окрема історія. Зграйні види воронових птахів утворюють великі ночівельні скупчення, на які злітаються птахи з великих територій, ці скупчення з року в рік розташовані в одних й тих же місцях. Типова картина великих міст – нескінченні розріджені зграї галок та граків, які надвечір тягнуть в одному напрямку. Біля великих будівель вони починають кружляти, «водити хороводи», а потім летять далі. Це звичайний рух птахів на ночівлю. Місця ночівлі зазвичай розташовані в міських скверах, або на околицях промислових зон. Також поступово росте кількість зимових зустрічей шпаків, які невеликими групами тримаються біля околиць міст.

Граки та галки

Взимку у населені пункти стягуються птахи, які гніздують в їх околицях. Один з прикладів – велика синиця. Це один з найбільш чисельних гніздових птахів наших лісів, але взимку їх важко побачити в глибині лісових масивів. Птахи з сусідніх гніздових ділянок після сезону розмноження збираються в зграйки та починають кочувати у пошуках місць, багатих поживою. Тоді ж вони з’являються на наших годівницях. Кільцювання великих синиць в околицях Харкова показало, що у місто злітаються великі синиці з околиць радіусом до 50 кілометрів. Чубатий жайворонок, або посмітюха, також взимку тяжіє до околиць населених пунктів. Особливо після сильних снігопадів їх зграйки можна побачити біля ферм, зерносховищ та навіть автозаправних станцій вздовж доріг. Тут їх приваблює відсутність снігу.

Деякі комахоїдні птахи також опановують наші зимові міста. З середини 20 століття у Львові сформувалась осіла популяція чорного дрозда, а згодом такі осілі птахи з’явились у Києві та інших містах. Значну частину зимового раціону дроздів складають ягоди, але все рівно дрозди намагаються триматися біля проталин теплотрас, джерел теплої води, та вишукують там дрібних безхребетних тварин. У дуже невеликій кількості зимують у містах навіть дрібні комахоїдні птахи – вільшанки та чорні горихвістки. Вони також переживають найбільш суворі періоди завдяки споживанню ягід.

Великі скупчення птахів взимку приваблюють у міста деяких хижаків. Деякі особини великих та малих яструбів прилітають сюди з навколишніх лісів. Рідкісні гості з півночі, сапсани, також інколи поселяються на зиму в наших містах. Цих соколів приваблюють великі будівлі, які є аналогами скель. Між будівлями сапсанам легше полювати на голубів та інших птахів

Узлісся та переліски

За межами міст взимку найбільшу чисельність птахів можна спостерігати там, де деревна та чагарникова рослинність межує з відкритими просторами. Тут птахи знаходять різноманітну поживу та сховища від хижаків. І саме у таких місцях можна зустріти наших найбільш відомих гостей з півночі. Перший з них, це, звісно, снігур. Цей добре відомий птах насправді не для всієї території України є виключно зимовим гостем: вони гніздують у хвойних лісах у Карпатах та місцями на Поліссі. Влітку ці птахи потайливі та тримаються далеко від людей. А пізно восени вони об’єднуються в зграйки, перелітають до більш відкритих просторів і до них приєднуються снігури з півночі. На узліссях а перелісках вони живляться насінням ясена, липи, горобини та трав’янистих рослин. Снігури не дуже рухливі, і з початком снігопадів їх зграйки воліють триматись на обраних улюблених місцях, далеко не відлітаючи. На противагу поширеній думці, чисельність снігурів взимку в останні роки не зменшилась, а залишається відносно стабільною з коливаннями в різні роки. У містах снігури тримаються не дуже часто.

Другий гість з півночі – омелюх. Ці птахи прилітають здалека: їх місця гніздування розташовані у лісах північної тайги та лісотундри. Омелюхи живляться ягодами, на нашій територій найбільш популярною є омела. Чисельність омелюхів суттєво коливається з року в рік, бо до нас вони долітають тільки у тому разі, коли врожай ягід на півночі недостатній. У деякі роки омелюхи з’являються масовими тисячними зграями, а інколи взагалі до нас не долітають. Восени вони з’являються пізно, наприкінці листопада, або навіть у грудні, але навесні затримуються до середини квітня або навіть до травня.

Ще один масовий зимовий птах – це дрізд-чикотень. Власне, у більшому або меншому числі вони гніздяться по всій лісовій зоні України, але взимку їх стає більше завдяки прибуттю північних птахів, вони утворюють великі зграї та літають по узліссям, об’їдаючи ягоди з дерев. Ще до 1960-х років дрозди-чикотні зимували у нас нечасто, але поступово їх зимівлі стали масовим явищем. Ягоди складають основу зимового раціону і у дрозда-омелюха. Раніше вони відлітали далі на південь, але впродовж 20 століття також опанували зимівлі у лісостеповій зоні. Ці великі дрозди вже не утворюють великих зграй, і тримаються взимку невеликими групами по річкових долинах.

Серед дрібних зерноїдних птахів найбільш чисельні по узліссях та перелісках щиглики, які іноді утворюють сотенні або тисячні зграї. Впродовж минулого століття зросла чисельність зимуючих коноплянок, зеленяків, стали частіше зимувати костогризи. А у заболочених вільшняках взимку тримаються великі зграї чижів. Ці дрібні птахи гніздують у хвойних лісах, у тому числі на Поліссі, у Карпатах та частково у лісостепу. А на зиму відкочовують навіть до морських узбережь. Менш чисельні зимові гості –чечітки та рідкісні залітні білі чечітки прилітають з північної тайги та лісотундри та тримаються у вільхових та березових деревостанах. Один з найбільш чисельних гніздових птахів наших лісів, зяблик, взагалі є перелітним птахом, але у невеликій кількості зяблики залишаються на зимівлю по всій території країни. Тримаються вони на околицях населених пунктах, по узліссям, часто разом з вівсянками, в'юрками та іншими в’юрковими птахами. Залишки високих трав з насінням на узліссі приваблюють також сірих куріпок, присутність яких можна помітити по ланцюжкам слідів на снігу.

Такі скупчення різноманітних птахів на узліссях приваблюють хижаків. Найдрібніший з них –сірий сорокопуд. Цей птах гніздиться на болотах та луках півночі, а зиму частина з них проводить у степовій зоні. Сірі сорокопуди живляться дрібними гризунами та дрібними птахами, інколи наколюючи свою здобич на гілки, як це робить наш літній вид – терновий сорокопуд. На птахів полюють – великий та малий яструб, а також малий підсоколик. Останній вид зараз не гніздиться на території України та прилітає до нас на зимівлю здебільшого з зони тайги. Малі підсоколики спеціалізуються на живленні дрібними птахами і взимку тримаються біля місць їх скупчення.

Ліси

У порівнянні з узліссями глибина лісових масивів взимку здається пустою. Лише інколи на зарості омели на деревах прилітають зграї дроздів та омелюхи. Скупчення птахів тут пов’язані з кочовими зграйками синиць, до яких приєднуються інші лісові птахи. Великі та блакитні синиці на зиму покидають глибину великих лісових масивів, тому з синиць тут більше помітні осілі болотяні та чорноголові гаїчки. Найдрібніший вид – чорна синиця, що живе у хвойних лісах, схильна до міграцій. Хоча ці птахи гніздяться у лісовій зоні України, на зиму їх чисельність у нас зростає завдяки притоку північних птахів. Характерним зимовим лісовим птахом є золотомушки жовточубі, найдрібніші птахи нашої фауни. Гніздяться вони переважно у ялинових лісах в зоні тайги та мішаних лісів. В межах України на гніздуванні золотомушка зустрічається в Карпатах та в невеликій кількості в Поліссі, а взимку їх можна зустріти майже по всій території країни.

Відкриті простори

Великі відкриті простори полів взимку також здаються білою пустелею. Дрібні птахи або тримаються ближче до деревної та чагарникової рослинності, або шукають для годівлі ділянки, де мало снігу. Тільки південні та крайні західні території України, де зима досить м’яка та буває мало снігу, стають місцями масових зимівель багатьох видів птахів. Але про це трохи згодом.

На більшій частині країни зовсім небагато видів птахів пов’язані з відкритими просторами. Серед них зимові гості з тундри – пуночка, лапландський подорожник рогатий жайворонок. Усі ці види дрібних птахів мають досить довгі крила та сильний політ, що допомагає їм рятуватись від хижаків та долати великі відкриті простори. На зиму до нас вони прилітають у дуже невеликій кількості досить пізно, перед випадінням снігу, та зустрічаються на всій території до кінця лютого або березня. У полях вони вибирають місця, де сніговий покрив здутий вітром, або підтанув, щоб збирати насіння трав бігаючи по землі.

На відкритих просторах взимку тримаються також зимняки, які прилітають до нас з тундри. Ці досить помітні птахи полюють на дрібних гризунів, подовгу ширяють над полями, інколи зависають на одному місці. Часто вони також сидять на стовпах та на деревах на узліссі. Дуже близькі до зимняків найчисленніші гніздові хижі птахи України – канюки, які теж полюють на гризунів. Раніше це був типовий перелітний птах, що покидав нашу територію на зиму, і тільки у Причорномор’ї та у Криму подекуди зимував. Але в останні роки канюки почали масово залишатись на зимівлю і на континентальній Україні. Цьому сприяють періоди теплих малосніжних зим. Зараз місцями на півдні та заході канюки на зимівлі навіть переважають за чисельністю зимняків. До нас на зимівлю прилітає також польовий лунь. Ці птахи у невеликій кількості гніздяться в Поліссі, але на зиму до нас прилітають луні з північних регіонів. Вони полюють на відкритих просторах та біля узлісь, там же в чагарниках ночують. Впродовж останніх десятиліть по всій території почастішали випадки зимівлі звичайного боривітра, основу живлення якого складають дрібні мишоподібні гризуни. Деякі боривітри зимують також у містах, тримаючись у місцях скупчень дрібних птахів.

2. Технологія “Мозковий штурм”

- Які птахи залишаються, а які прилітають з інших країн зимувати в Україні.

ІІ група – “Науковці”

1.Цікаво знати про…

Синиці

Вивчаючи соціальну поведінку диких птахів, орнітологи з Оксфордського університету встановили, що ті готові пожертвувати поживою заради можливості бути разом зі своїм партнером.

Науковці встановили в лісовому масиві 12 автоматизованих годівниць. Учасниками експерименту стало сімнадцять пар синиць великих. На їхніх лапках були укріплені радіомаячки, настроєні різні частоти. Годівниця відкривалася тільки в тому випадку, коли до неї підлітав птах з браслетом, що випускає сигнал відповідної частоти. У десяти випадках пара синиць мала однакові сигнали, що дозволяло їй одночасно харчуватися в годівниці. Решта сім пар птахів отримали різні браслети: годівниця впускала тільки одного з партнерів, блокуючи доступ іншому.

Експеримент мав за мету з'ясувати ступінь прихильності птахів один до одного. Спостереження тривало 90 днів; за цей час в цілому було зафіксовано більше 66 000 відвідувань годівниць. Виявилося, що кохання для птахів сильніша за голод: синиці з розділених пар не покидали одна одну. Поки один з партнерів користувався годівницею, інший, замість того, щоб полетіти до годівниці, налаштованої на частоту його браслета, терпляче чекав зовні. Більш того, щасливий володар доступу до їжі іноді намагався винести її за межі годівниці для свого голодного супутника.

Як пояснюють автори даного дослідження подібна прихильність пояснюється важливістю соціальних та індивідуальних зв'язків у птахів. Це корелює з проведеними раніше дослідженнями, які свідчать, що птахи об'єднуються в зграї навіть в умовах обмежених харчових ресурсів. Недолік їжі в цьому випадку компенсується «плюсами», які дає подібний союз: наприклад, можливістю спільно протидіяти хижакам.

Дятел

Всім відома невеличка пташка, що має довгий дзьобик та веде переважно деревний спосіб життя. Почувши стукіт під час прогулянки по лісу, кожен з нас розуміє, що це дятел добуває собі їжу. Як правило, дятли харчуються комахами, яких за допомогою дзьоба видовбують з-під кори стовбурів дерев.

Череп дятла відрізняється великою величиною та міццю. Дзьоб довгий, прямий і конусоподібний. В якості опори використовує клиноподібний хвіст. У всіх видів строкате чорно-біле оперення, у більшості також є червоні та жовті відмітини на голові та інших частинах тіла.

Всього налічується близько 25 різновидів дятлів, розміри яких варіюються від 15 до 53 сантиметрів. У фауні Україні рід представляють всього 5 видів: малий, середній, звичайний, білоспинний та сирійський дятли. Найбільшим представником виду вважається американський королівський дятел, довжина якого може досягати до 53 сантиметрів. Самим маленьким вважається карликовий дятел, довжина якого не перевищує 8 сантиметрів.

Одним з цікавих представників виду є дятел-сосун, який живиться солодким нектаром, який видобувається з-під кори дерева. Поведінка жолудевого дятла цікава тим, що за осінь він здатний виконати близько 400 отворів, у кожен з яких він кладе по жолудю. Великий плямистий дятел не задовольняється личинками і комахами, він нерідко живиться яйцями інших птахів і навіть вже маленькими пташенятами.

Дятли – це унікальні пташки, що постійно відчувають голод. Пов'язано це з величезними енерговитратами, через які вони і хочуть постійно їсти. Під час добування їжі з-під кори дерев, дятли здатні наносити удари по стовбуру зі швидкістю до 25 разів у секунду. Таким чином, за день ця пташка здатна вдарити по дереву майже 1 млн. раз. Коли дятел стукає по дереву він може не переживати за свої очі, в які можуть потрапити дрібні тріски. Справа в тому, що за мить до наближення до дерева повіки прикриваються, що є свого роду захисним механізмом. При нанесенні удару, дятел застосовує настільки величезну силу, що якби людина зазнала хоча б один такий удар, то вона відразу ж отримала серйозну травму. Під час ударів по дереву голова цієї невеличкої пташки відчуває перевантаження до 1000g. Неправі ті, хто думає, що дятли стукають по дереву виключно в пошуках прожитку. Насправді вони це роблять ще для того, щоб заявити свої права на територію, а також у пошуках пари.

Гніздяться ці птахи в дуплах мертвих або хвойних дерев. Для цього вони можуть використовувати не тільки вже існуюче дупло, але і здатні запросто видовбати нове. По стовбуру дерева дятли пересуваються знизу вгору, допомагаючи собі кігтиками на лапах і хвостом. До речі, на хвіст лягає основне навантаження, через що він за рік зменшується приблизно на одну десяту. У дятлів дуже довгий язик з клейким покриттям, який допомагає їм без проблем діставати комах з вузьких отворів.

2. Читання кращих текстів-міркувань “Чому треба допомагати пташкам взимку?”, складених заздалегідь.

ІІІ група – “Егологи”

Відомості про зимуючих птахів України.

Синички

Синичка – велика трудівниця. Готуватись до зимового голоду вона починає ще весною або влітку. І до зими ця маленька пташечка може назбирати і сховати до 15 кг насіння і зернят. Проте взимку не завжди їй вдається знайти схованку. Тому доводиться шукати їжу під снігом або харчуватися у годівничках.

Снігурі

Як це не дивно звучить, але чим більші морози, тим спокійнішими виглядають снігурі. Зазвичай вони літають невеликими зграйками до 10 осіб. У люті морози снігурі сидять нерухомо і лише час від часу «оживають», щоб з’їсти яку-небудь ягідку чи насіння. Особливо полюбляють снігурі ягоди горобини.

Горобчики

Хоча горобчики і невибагливі у виборі їжі, проте взимку ці маленькі сірі пташечки потребують допомоги людини. Харчуються горобчики насінням, зерном, хлібними крихтами. Тому варто їх підгодовувати.

Дятли

Цікаво спостерігати за зимівлею дятлів. Дятли можуть як відлітати у теплі краї, так і зимувати у рідних лісах. Зимують вони у дуплах, які самі й видовбують. Зазвичай дятли харчуються комахами, ягодами і насінням, але взимку їхній раціон значно звужується. Їх рятує насіння ялинових і соснових шишок. І попри невелику кількість їжі, дятли є дуже щедрими птахами і з легкістю можуть поділитися їжею з іншими пернатими.

Сойки

Ці красиві птахи теж завчасно готуються до зими. Раціон сойки дуже різноманітний: комахи, ягоди, насіння, зерно, горіхи. Але взимку вони харчуються переважно жолудями. Ще восени сойки шукають жолуді і ховають у дуплах дерев, між корінням, під пеньками. Причому ховають лише відбірні жолуді, тому нерідко весною вони проростають. Завдяки хорошій пам’яті ці птахи з легкістю знаходять свої схованки.

Омелюхи

Ці птахи прилітають до нас в Україну з півночі: тайги та лісотундри. Живуть переважно у лісах. До населених пунктів не прилітають і не неближаються. Тому їх можна побачити лише далеко від "цивілізації". Годуються ягодами та омелею. Прилітаю перші омелюхи до нас наприкінці листопада, на початку грудня. Зимують до середини квітня - початку травня. Потім відлітають назад на північ.

Щиглики

Зимують у яах та на узліссі. Взимку, переважно, харчуються зерном, тому їх часто можна зустріти на подвір'ї будинків, які розташовані близько до лісосмуги. Взимку ці птахи збираються у великі зграї. Так їм легше пережити холод. Харчуються також разом. Щиголь - це співочий птах. Відносять її до сімейства в'юркових загону горобцеподібних.

Гра “Перелітні і зимуючі птахи”

Треба хлопнути в долоні, коли серед перелітних птахів буде названа зимуюча пташка.

1. лелека 21. камінка

2. чапля 22. синиця

3. бугай 23. соловей

4. баклан (подекуди зим.) 24. горихвістка

5. дикі гуси 25. дрізд

6. яструб (зим.) 26. вівчарик

7. куріпка (зим.) 27. очеретянка

8. кулик 28. повзик

9. бекас 29. малинівка

10. мартин (подекуди. зим.) 30. ворона

11. горлиця 31. галка

12. ластівка 32. грак

13. стриж 33. сорока

14. сова 34. шпак

15. сич 35. горобець

16. рибалочка (подек. зим.) 36. коноплянка

17. дятел 37. корольок

18. жайворонок 38. оляпка

19. трясогузка 39. одуд

20. зяблик (подек. зим.)

Червона книга України.

Список включає 87 видів птахів. Серед них ті, що зимують в нашій місцевості.

Пугач, голуб-синяк, сова болотяна, сич волохатий, дятел біло спинний, синиця біла (в Україні відомо не більше 10 пар), тетерук, беркут, лунь польовий, качки: гоголь, чернь білоока, нерозень, лебідь малий.

Пугач

Осілий птах. На території України номінативний підвид Bubo bubo bubo заселяє північні і західні райони, а південний — руський Bubo bubo interpositus — схід країни (переважно Луганську обл.). В Україні налічують близько 200 пар.

Дятел зелений

Осілий, кочовий птах. В Україні гніздиться на Поліссі, у західних районах та, спорадично, у пониззях рр. Дунай та Дністер. Чисельність становить близько 500—800 пар, спостерігається її скорочення.

Синиця біла

Осілий. Гніздиться в середній течії Прип'яті та Стоходу. В Україні відомо не більше 10 пар.

Казарка червоновола

В Україні зустрічається лише під час міграцій і зимівлі. Головний пролітний шлях проходить уздовж Азово-Чорноморського узбережжя. Частина популяції зимує в дельті Дунаю, Чорноморському біосферному заповіднику, на Молочному і Утлюцькому лиманах, у Криму. Наприкінці 1980-х рр. на міграції в Україні реєстрували близько 40 тис.осіб, на початку XXI ст. — до 100 тис. ос. На зимівлю у 1980-ті рр. залишалося 60—300, зрідка 1,2 тис. ос. Загальна чисельність зараз становить понад 15 тис.ос.

ІV група – “Читайлики”

Вірші про зимуючих птахів

Зимові горобці. Ліна Костенко

Ріка заснула в берегах.

Село сотається димками.

Як чорні черги у снігах,

стоять похнюплені паркани.

А на малому деревці

з такою гілкою рогатою

лузають зиму горобці

і літо-літечко пригадують…

Снігурі. Олесь Олександр

Звідкіль налетіли

Стоголосим табуном

І розсипалися в полі

Над розсипаним зерном.

Заспівали, задзвеніли,

Мов заграли кобзарі…

Де взялась весела зграя,

Жарогрудні снігурі.

Ось вони на сніг упали

І розквітли, як квітки…

На горах мак рожевий

Так заквітчує грядки.

Нагло враз табун крилатий

Небезпечне щось зачув.

Вгору знявся, й дуб гіллястий

В кущ троянди обернувсь.

Що хвилина – і, як в казці,

Враз осипались квітками

І за вітром над снігами

Полетіли снігурі.

Синичка. Василь Вітка

Цвінь-цвень! Пінь-пень!

Добрий день! Добрий день!

Хто ж оце мене вітає —

Славка, а чи щиглик?

Підлітає і сідає,

Голосно співає.

Треба ж так от помилитись —

Не впізнав я був синиці.

Співучої жартівниці.

Прилітала ж ця синиця

Узимку щоднини,

Приладнав я годівницю

Їй до яворини.

Пінь-пень! Цвінь-цвень!

Прилітай, моя пташино.

До цієї яворини

Знов узимку кожен день.

2. Читання й обговорення оповідання Олександра Копиленка із збірки “Як вони поживають” – Їдальня для птахів

Всі хлопці заздрили Василеві. Ще б пак не заздрити! Синичка, яку він вирвав з кігтів шуліки, зовсім звикла до хати. Василь вирубав для неї велику гілку і причепив до стіни. Там синиця і лазила, мов акробат.

Годував її Василь. Насипле насіння конопляного, синичка і клює його. Всіх комах синиця в хаті виловила. Лазить вона всюди, в кожну щілину зазирає. Помітить таргана, то вже не втече! Націлиться своїм довгим, чорним, тонким дзьобом — і немає таргана. Проковтнула його синиця.

Тепло в хаті. А надворі завірюха гуде, снігу намело так багато, що й тинів не видно. Все позамітало. Цілий ранок Василь з батьком сніг одкидали, стежки прочищали.

Прийшов до Василя його товариш Миколка. Дивилися хлопці, як синичка весело стрибає. А Миколка й каже:

— Добре цій пташці. Вона в теплій хаті сидить, і їжа в неї є.

А тим пташкам, що в лісі, тяжко. Бур’яни снігом замело. Голодують пташки. Багато їх до села поналітало, в комори і в хати просто лізуть.

Тоді Василь аж з місця схопився:

— А що, коли для пташок їдальню зробимо?

— Яку їдальню? — не розуміючи спитав Миколка.

Пояснив йому Василь:

— Приладнаємо таку дошку невелику і повісимо на дерево. Щодня будемо туди насипати насіння, крихт, листя з капусти. Нехай пташки їдять собі.

Прийшли хлопці до мене радитись.

Розповів я хлопцям, як зробити їдальню і врятувати пташок від голодної смерті. А діти вже й самі знають, що, коли більше пташок у нас буде, — менше шкідників на полі і в саду. Пташки знищують комах-шкідників.

Хлопці завзято взялися до справи. Знайшли дошку й прибили низенькі борти, щоб вітер насіння не здував. Прив’язали по кутках чотири мотузки, на яких висітиме дошка. От і готова їдальня.

— У нас буде найкраща їдальня. Пташки гуртом їстимуть, дружно, — сказав Миколка.

Хлопці написали на бортах своєї дошки: Їдальня для птахів.

Це на одному боці. А на другому такий напис: Хижакам і шкідникам тут їсти заборонено.

Набрали хлопці в кишеню різного насіння, крихт, обрізків з капусти і пішли на лижах у ліс. Василь зліз на невисоку осику й приладнав там дошку. Насипав поживи для пташок. Потім побігли Василь з Миколкою покататися на лижах, доки пташки злетяться.

Хороше на лижах у лісі взимку! На прогалині, біля яру, гора довга. Летить Василь, а за ним Миколка. Швидко лижі несуть, аж сльози на очах од вітру. Та ось Василь на горбочку не встиг підстрибнути і перекинувся в сніг. І не видно хлопця, так снігом засипало. А Миколка полетів далі, сміючись.

Покаталися хлопці і, додому повертаючись, зайшли до своєї їдальні. А там уже йде справжній бенкет. Налетіли щиглики галасливі, чижі, засмучені чечітки-сирітки, снігур поважно сів на борт, вівсянка полохливо озирається, навіть горобчик, сіренький стрибунець, хитро клює насіннячко. Шум, галас! А синичка собі підлетить обережно до дошки, схопить конопляне насіннячко, потім сяде на гілку, розлущить його, проковтне зернятко і назад.

Приємно хлопцям, що вони стільки пташок нагодували.

Так усю зиму Василь з Миколкою годували птаство.

Всі пташки в лісі знали цю їдальню і щодня зліталися попоїсти.

А про двох хлопців — про Василя з Миколкою — пташки співали веселих пісень.

V група – ”Творча майстерня”