Американський педагог і психолог Дж. Дьюї зазначав, що «з точки зору дитини, найбільший недолік школи полягає в неможливості вільно, повною мірою застосувати досвід, який був набутий поза школою, і навпаки: неспроможність застосувати в повсякденному житті те, чого навчилася в школі. У цьому — відірваність школи від життя». В основі навчального процесу, на думку Дж. Дьюї, має бути трудова діяльність, виконуючи яку дитина звикає до подолання перешкод, розвиває свою здатність до творчості, терпіння, наполегливість, енергійність, допитливість. Необхідно, щоб знання виростали із живого досвіду роботи.
Метою методу проектів є створення умов, за яких учні самостійно й охоче отримують знання з різних джерел, вчаться користуватися ними для розв’язання нових, пізнавальних і практичних завдань, удосконалюють комунікативні вміння, працюючи в різних групах, розвивають дослідницькі вміння та аналітичне мислення.
Метод проектів має величезну цінність, адже завдяки його реалізації учні:• навчаються добре виконувати роботу, відчуваючи при цьому радість і гордість за результати;• люблять школу, позбуваючись проблем із дисципліною;• стають оптимістами;• навчаються вчитися, знають, де і як потрібно знаходити матеріал, як тлумачити факти, як їх обґрунтовувати;• набувають навичок роботи в колективі;• завдяки вивченню й дослідженню теми занурюються в атмосферу дружньої конкуренції.
• дослідницькі;• інформаційні;• прикладні;• творчі;• ігрові. Класифікація проектів: У практиці роботи вчителів, ураховуючи специфіку навчанням дітей початкових класів, слід інтегрувати проекти за домінуючою діяльністю (дослідницько-інформаційний, інформаційно-прикладний, інформаційно-ігровий ).
За кількістю навчальних предметів, охоплених проектом:• монопредметні (внутрішньопредметні);• міжпредметні (де інтегрується зміст декількох навчальних предметів);• надпредметні (ті, що містять зміст дисципліни, яка не входить до програми початкової школи). За кількістю учасників проекту поділяють на:• індивідуальні;• парні;• групові;• колективні. Як правило, індивідуальні та колективні проекти в учнів молодшого шкільного віку використовуються рідко. За тривалістю виконання:• короткострокові (мініпроекти, що розраховані на термін від одного до декількох уроків протягом тижня);• середньострокові (проекти, що розраховані від двох тижнів до двох-трьох місяців);• довгострокові (проекти, що розраховані на термін один-два семестри і більше).
Типи проекту. Мета проекту. Визначення складових частин моделі проекту. ДослідницькіДослідження та презентація певного об’єкта — процесу або явища, що сприяє виникненню проблемної ситуаціїТема. Мета і завдання. Об’єкт і предмет дослідження. Методи дослідження. Практичне значення. Очікуваний результат. Презентація. Рефлексія
Типи проекту. Мета проекту. Визначення складових частин моделі проектуІнформаційніПошук та презентація інформації про певний об’єкт чи явище. Тема. Мета і завдання. Об’єкт чи явище дослідження. Пошук, аналіз, добирання та структурування інформації. Визначення головного та оформлення. Презентація. Рефлексія
І етап — Підготовка до проектування. На цьому етапі важливо довести дітям важливість і цікавість пропонованого дослідження. Вони мають зрозуміти проблемність і складність розв’язання питання. Вид роботи. Визначення теми, мети та завдань проекту. Зміст роботи1. Обговорення теми з учнями.2. Визначення мети, завдань і актуальності проекту.3. Визначення типу проекту. Функції вчителя1. Оголошення задуму (за допомогою бесіди, притчі, відео тощо на подану тему).2. Характеристика методу проектів (інформаційний, прикладний, творчий, дослідницький, ігровий, пошуковий, творчий).3. Ознайомлення зі змістом проекту (поділ учнів на групи за опорними питаннями, які визначають діти під керівництвом учителя).4. Мотивація пошуку.5. Допомога в постановці завдань.
П етап — Планування. Учитель розподіляє дітей на групи залежно від їхніх бажань. Кожна група визначає план своїх дій. Вид роботи. Визначення конкретних дій учнів. Зміст роботи1. Вироблення плану дій:• визначення джерел інформації;• вибір способу збирання інформації;• вибір методів аналізу інформації;• вибір засобів презентації результатів;• форма звіту;• встановлення критеріїв оцінки результату й процесу;• розподіл завдань між членами проекту.2. Планування завдань. Функції вчителя1. Висловлення припущень.2. Висунення пропозицій, ідей.3. Корекція плану та завдань.
III етап — Дослідження. На цьому етапі кожна група досліджує свою сферу питання: опрацьовує енциклопедії, словники, довідники, художню літературу, проводить фото- й відеозйомку тощо. Ця робота здійснюється в позашкільний час, окрім проведення короткотривалого проекту, розрахованого на один урок. Вид роботи. Самостійна робота учнів. Зміст роботи1. Збирання інформації.2. Вирішення проміжних завдань.3. Спостереження за об’єктами.4. Проведення експериментів.5. Анкетування.6. Робота з літературою. Функції вчителя1. Спостереження за роботою учнів.2. Непряме керування діяльністю (поради, консультації тощо).
IV етап — Результати. Отримані матеріали діти збирають у теку групи. Продивляються й обирають найцікавіший, на їхній погляд, матеріал. Вид роботи. Самостійна робота в групах. Зміст роботи1. Аналіз інформації.2. Формулювання висновків. Функції вчителя1. Корекція підсумкових матеріалів.2. Спостереження за ходом обробки результатів і аналізу інформації.
V етап — Оформлення звіту. Це — підсумковий урок. Кожна група у встановленому вчителем порядку звітує за своєю темою. Вид роботи. Проведення підсумку роботи групи. Зміст роботи1. Показ результатів у формі:• усного звіту;• звіту з демонстрацією матеріалів;• письмового звіту.2. Колективне обговорення. Функції вчителя1. Сприйняття звіту.2. Постановка доцільних запитань (у ролі рядового учасника).
VI етап — Оцінка результатів процесу. Це — підсумок проведення всього проекту: розгляд отриманого відеоролика, презентації, портфоліо, стінної газети, висловлення й побажання дітей тощо. Вид роботи. Обговорення, оцінювання результатів проекту. Зміст роботи1. Колективне обговорення.2. Самооцінка результатів і процесу дослідження за встановленими критеріями. Функції вчителя. Оцінювання зусиль учнів, їхньої креативності, якості використаних джерел, невикористаних можливостей, творчого потенціалу, якості звіту. Підсумок результатів доцільно провести за допомогою технологій «Мікрофон» або «Метод-прес».
Орієнтовні теми для навчальних проектів«Звідки до нас прийшли літери?», «Яким був давній алфавіт?» «Герої книжок у мультфільмах», створення коміксу за оповіданням, « Які числа називають «магічними»?»,«Найдавніші математичні знаки»,«Математика в казках», «Математика на кухні» «Як подорожувала дощова краплинка?»Свято зустрічі птахів «Птахів викликаю із рідного краю» ,«Як очистити воду?», «Чому сніг білий?», «Чарівна сила усмішки»,«Професії» тварин», «Бережемо книжки — рятуємо дерева» ,«Горщики для квітів», «Портрет нашої школи»
Перша група: досліджує розміри та вигляд весняних квітіввибирає квітку для Дюймовочки створює презентацію в Power Pointузагальнює матеріали пошуку. Друга група : шукає цікаву інформацію про перші квіти збирає малюнки конкурсу. Створює казку в програмі Скретч. Крок перший: Об`єднатись в групи!Почнемо