Проєктна діяльність: навчально – пізнавальної екологічної екскурсії в природу інтегрованого курсу пізнаємо природу та ЗБД: (віртуальна під час дистанційного навчання)
Розробка навчально – пізнавальної екологічної екскурсії в природу інтегрованого курсу пізнаємо природу та ЗБД:
Проєктна діяльність:
Розробка навчально – пізнавальної
екологічної екскурсії в природу інтегрованого курсу
пізнаємо природу та ЗБД:
(віртуальна під час дистанційного навчання)
„Зазирни до природи рідного краю парку «Ліски»”
Мета: Нова українська школа виділяє формування компетентностей екологічної грамотністі та здоров’язберігаюча, що включає:в учнів відповідального ставлення до природи, розширення їх кругозору, знання дітей про минуле та природу рідного краю на основі об’єктів парку „Ліски»; придбання учнями знань про норми і правила поведінки на природі ; екологічного виховання як усвідомлення ідеї гармонійної взаємодії суспільства і природи, людини і природи.
Навчання дітей бачити красу навколишнього світу; виховування любові до рідного краю, її природи, милосердя до всього живого;відповідальність за її збереження. Допомога у реалізації навчання з життям.
Завдання: Виховання у підростаючого покоління почуття відповідальності за збереження природи, екологічної грамотності учнів на природничих об’єктах рідного краю парку „Ліски”, розвиток екологічного мислення.
„Пізнай свій край, себе, свій рід, свою землю – і ти побачиш шлях у життя.”
Місце проведення: парк „Ліски” та створення проєкту
Хід екскурсії:
Мотивація:
Вчитель: Мабуть не знайдеться такої людини яка б не любила рідний край, її природу?
Учні: Так.
Вчитель: А що у вашому розумінні означає - рідний край?
Учні: Миколаїв, Намив, Ліски.
-Пізнання світу починається з природи і добра. Природа була тим добротворцем для людини, якого вона шанувала в усі часи. Адже всім відомо, що природа дає людині естетичну насолоду, затишок; надихають на творчість поетів, художників; ми милуємось красою та барвами природи, вона чарує й хвилює людину.
А найбільшу насолоду й радість, найпалкішу любов до рідного краю викликає природа, яка оточує тебе:
Є багато квіток запашних.
Кожна квітка красу свою має.
Та гарніші завжди поміж них
Ті, що квітнуть у рідному краї.
Є багато пташок голосних.
Любі – милі нам співи пташині.
Та завжди наймиліші з них
Будуть ті, що у рідному краї.
Вивчення нового матеріалу:
Вчитель: (проблемне питання) - Хто знає історію Лісків?
Познайомтесь з нашими екскурсоводами.
Теоретична частина
1 екскурсовод: Ліски – ця частина масиву раніше не входила в кордони міста. Тут росло багато маленьких гаїв – лісків. У кожному з них було по декілька десятків дикоростучих дерев. Коли з роками між мініатюрними гайками виросли нові дерева і все перетворилося в єдиний зелений клин, назва Ліски так і залишилась і існує до нашого часу.
2 екскурсовод: У 1812 році ця земля увійшла до складу лісного вигону. Тут випасали худобу. У районі Лісків напроти Малої Коренихи колись була переправа через Бузький лиман. У 1885 році напроти Варварівки було збудовано дерев’яний міст і переправа в Лісках перестала існувати.
3 екскурсовод: Місце це має винятково історичне значення. Тут на початку 20 –х років минулого століття декілька разів переправлявся через Бузький лиман великий російський поет О.С.Пушкін, а у 1845 році – великий російський письменник Л.М.Толстой, тоді офіцер Дунайської армії, що їхав через Миколаїв до театру воєнних дій до Севастополя.
4 екскурсовод: У кінці першої половини минулого століття на околицях Лісків з’являються житлові будинки, а після Кримської війни „інвалідні хутори”. У них мешкали інваліди Кримської війни та оборони Севастополя 1854 – 1855 років.
5 екскурсовод: У Лісках росло багато порід дикоростучих декоративних дерев. Тут було два озера. На великій частині масиву за розпорядженням М.Л.Фалєєва – першого будівничого Миколаєва, висаджувались дуби. Їх планувалось використовувати згодом як ліс для будівництва суден.
6 екскурсовод: Ліски були улюбленим місцем відпочинку мешканців і гостей міста. Сюди часто приходив великий російський композитор Римський – Корсаков.
7 екскурсовод: Прекрасні пейзажі цієї місцевості приковували увагу різноманітних видавництв, які видавали поштові листівки із зображенням міст. Серед видів Миколаєва були зображені „Дорога у Ліски”, „Озеро у Лісках”, „Буфет у „Лісках” та інші.
8 екскурсовод: Зараз величезна ділянка Лісків забудована багатоповерховими будинками. Вулиці прикрашають акації, берези, в’язи, кримські сосни. У парку „Ліски” єстежка здоров’я, дитячі ігрові майданчики, різні атракціони, літній танцювальний майданчик, кінотеатр „Іскра”, пам’ятник.
9 екскурсовод: Але найбільше приваблює населення мікрорайону до парку „Ліски - це чисте повітря, сосновий гай, верби, липи, тополі, клени та інші рослини і тварини нашого рідного краю.
Безмежно з дитинства кохаю
Красу свого рідного краю
Сосну в надвечір’ї прозорім
І наш парк „Ліски” неозорий.
Вчитель: - Сьогодні ми відкриємо двері до скарбниці природи, куточка рідного краю – парку „Ліски” .
Природа – це казка, природа – це диво
Все для всіх у ній є.
Йди і ти у природу щасливо –
Людям радість вона дає.
У кожну пору вона чарівна,
Придивляйся, пізнавай.
Природа гарна, тиха, дивна –
Вчися і спостерігай!
-
Які правила поведінки на природі?
Інструктаж:
1 екскурсовод: - Милуватися красою природи, спостерігати за життям рослин і тварин.
2 екскурсовод: - Оберігати живі організми; не винищувати ні рослин , ні тварин.
3 екскурсовод: - Ходити стежками ,не витоптувати рослини.
4 екскурсовод: - Не галасувати ,не ламати гілок.
5 екскурсовод: - Не виривати з корінням рослини , не знищувати їх.
6 экскурсовод: - Не залишати на стовбурах дерев своїх „ візитних карточок”.
7 екскурсовод: - Не можна ловити і знищувати комах.
8 екскурсовод: - Не можна руйнувати пташині гнізда.
9 екскурсовод: Ідучи додому, забрати із собою сміття, порожні пляшки, пакети …
10 екскурсовод:
Недопиті й порожні пляшки,
Скрізь паперу брудного шматки,
Ще й консервні бляшанки на купі.
Та мовчить наш улюблений парк,
Лиш засмучено, тихо зітхає;
Без довірливих слів та без сліз
Своїм виглядом він промовляє:
Якщо хочеш сюди ще прийти,
А частенько ми всі там буваєм,
То навчися себе берегти
І красу свого рідного краю.
-Людина має бути освіченою з питань навколишнього середовища, усвідомлювати потребу дотримуватися правил поведінки у природі.
Вчитель: -Останнім часом природа нашого краю зазнала значних змін. Нераціональне використання природних ресурсів, вирубування лісів та інші необдумані кроки людини призвели до руйнування, а то й зникнення цілих природних комплексів. Тому зараз є актуальною проблемою їх збереження. Успіх справи залежить від усвідомлення важливості цього завдання, звички постійно, на кожному кроці, оберігати природу рідного краю.
До вас звертаюсь, юне покоління!
Рук ви докладіть,
фауну і флору захистіть,
Щоб в новім тисячолітті
все буяло і росло,
Тож сьогодні і навіки,
НЕ РОБІТЬ ПРИРОДІ ЗЛО!
Вирушаймо в подорож до парку „Ліски”
Практична частина
1 станція : „Флора ”
Вчитель: -Парк „Ліски” утворює яруси. Верхній ярус : 1 – світлолюбові дерева: сосни, 2 – тіньовитривалі дерева: клен, липа , акація, горобина та інші. Середній ярус – кущі, а нижній ярус – трави.
Об’єкт № 1 –„ Сосна звичайна”
Вчитель: -Сосна звичайна найпоширеніша в Україні рослина з відділу Голонасінних. Сосна звичайна з смолистим ароматом, її фітонциди знешкоджують мікроорганізми, полегшують дихання, ароматизована хвоя сосни освіжає, бадьорить, відновлюють сили. Тому скільки людей приходить відпочити до нашого парку, до цих зачарованих сосен.
1 екскурсовод: Голонасінні – це дуже давня група рослин, яка з’явилася 350 млн. років тому. До них належить приблизно 700 видів рослин. Цей відділ подано виключно деревними формами: деревами, кущами, ліанами.
Сосна звичайна – світлолюби ва рослина, яка досягає у висоту 50 метрів. Може жити 350 – 400 років. Завжди рівний стовбур виносить крону до світла. Має добре розвинуту кореневу систему, котра дозволяє витримувати сильні вітри. Молоді гілки мають синьо – зелені голки, які розміщуються попарно і тримаються на дереві 2 – 3 роки. Сосна не перестає бути для нас предметом духовної наснаги, оспівана поетами, змальована славетними майстрами пензля, залишається все тією ж звичайною й, водночас, таємничо – чарівною …сосною! Деревина сосни міцна, легка, смолиста і має чимало цінних якостей. Це один з кращих будівельних матеріалів.
Не губи краси, не рубай сосни – навіть в новорічні свята, тоді неповторний аромат свіжої хвої завжди буде в нашому парку „Ліски”.
Спливає час, пливуть в безмежжя води –
Краса буття ніколи не вмира,
Заходьте в гості до її господи
Лиш марно не топчіть її добра.
Об’єкт № 2–„ Акація біла”
2 екскурсовод : Акація біла - з родини Бобових. Її листки складні з 9 – 21 яйцевидно – еліптичними дрібними листочками та з прилистками видозміненими в колючки. Квіти їх двостатеві, дрібні, білого кольору, зібрані по 12 – 25 в висячі китиці суцвіття. В основі пелюстків – нектарні залози, тому коли квіти зацвітають навесні ми відчуваємо приємний аромат „кашки”. Зацвітає вона в травні. Запилюється акація комахами, іноді птахами. Плоди червонувато – коричневі висячі боби з 4 – 10 насінинами. Розмножується насінням, а розповсюджується водою і тваринами. В народі існує прикмети: якщо довкола акації кружляє багато комах – чекайте погоди, а якщо вранці квітки акації різко пахнуть – на грозу;
Медово пахне тут повітря,
Вітрець приносить запах кашки;
Ми линемо на крилах літа
У царство білої ромашки.
Об’єкт № 3 –„ Горобина звичайна”
3 екскурсовод : - Відгадайте загадку „Літом одягається. На зиму одежі цурається.” (дерево).
Дерево горобина звичайна - це ліричне дерево, росіяни ніжно і любовно звуть
„рябинушкой”. Стрункі золотокосі деревця з округлою компактною кроною, весною – з білими квітками, а восени – пурпурними ягідками серед дрібного листу можна побачити як
на нашій екологічній стежці, так і в парках, садах та на вулицях наших міст. Свіжі плоди
горобини терпкі, гірко – кислі. Її плоди мають лікувальні властивості, як тонізуючий препарат та сечогінний. Вони містять 14% цукру, яблучну кислоту, дубильні речовини, а за кількістю антицинготного вітаміну С наближаються до чорної смородини, лимона. Тому і використовують їх для виготовлення широкого асортименту харчових виробів: варення, компотів, оцту, настойок, кондитерських начинок тощо. Кора горобини – чудова дубильна сировина. Тверда, міцна деревина її йде на дрібні вироби. Росте вона в перші 15 – 20 років швидко. А згодом її ріст уповільнюється. Вік горобини до 200 років. Плодоносить вона щороку з 8-10 річного віку. Врожай плодів з великого дерева становить 2-4 центнери.
Плекаймо в серці радість красоти.
Навчимось нею вічно дорожити,
Її в душі нелегко проростити,
Ще важче думно осягти.
Вчитель: -Хто може відповісти - Яка рослина є символічним знаком весни і оберегом України? (верба ). Наступним об’єктом дослідження є дерево – верба. Зверніть увагу, що верби ростуть ближче до озера. Недарма в народі кажуть: Зігнувся, як верба над водою”.
Об’єкт № 4 –„ Верба”
4 екскурсовод: - Верба! Здається звичайне дерево, а скільки з ним пов’язано цікавих історій! Вона стала символом нашого народу. Верба символізує повноту життя, довголіття, жіночу красу, м’якість жіночої натури. Про вербу написано багато віршів, пісень, казок, приказок, прислів’їв. Вірили, що вербове гілля відганяє все лихе. Навіть казали: „Має смуток на душі – притулись до верби, вона його забере.” У Китаї верба вважається символом пам’яті, вербові гілки дарують близьким на згадку перед розлукою. Вважалося, що верба єднає людину з небом. Вона вабить як місце відпочинку, заспокоєння для душі.
Як заповіт в душі своїй несу,
Задумайся, затамувавши подих:
Крім доброти дарує нам природа
Себе, любов, осонцену красу.
Вчитель: - Першу аптеку для людини відкрила сама природа. Майже кожна рослина лікує не тільки душу, а й тіло.
Ви вже мабуть здогадались
Дивні квіти тут зібрались
Трави, лікарські рослини,
Що лікують вам ангіну,
Кашель, нежить, стоматит…
Хворому ж не милий світ!
Об’єкт № 5 – „Шипшина”
5 екскурсовод: Шипшина – кущ 2,5м з родини Розові, з роду троянд, тому цей кущ називають дикою трояндою. До нього відносять близько 80 дикорослих видів, поширених в Україні. Характерними ознаками цієї родини є квітка і плоди. Квітка шипшини – велика, рожева, з п’ятичленним, вільнопелюстковим віночком, сильним приємним запахом - не лише милують наше око, вони є корисними для людей. Цвіте у травні. Стебла вкриті гострими шипами. Плоди шипшини мають велику кількість вітаміну С, без якого не може нормально функціонувати людський організм.
Нема здоров’я без природи,
Нема добра без доброти
Немає більше насолоди
Аніж здоров’я зберегти.
Збережемо природу – збережемо здоров’я.
Об’єкт № 6 – „Скумпія”
Вчитель: -Який кущ в народі називають „заячий хвіст”? (скумпія)
6 екскурсовод: Скумпія – листопадний кущ, сімейство анакардієвих. Листки почергові, цільні. Квіти дрібні, жовтувато – білі, двостатеві, в рихлій волоті, на яких на подовжених квітконіжках, вкритих довгими волосками. Коли квітконіжки розростаються, то придають
скумпії вид декоративного куща. Росте в Південній Європі та Азії, в Криму та на Кавказі, в соснових і дубових лісах, на сухих або кам’янистих схилах. Скумпію розводять як декоративну рослину і для отримання із деревини красителя фітезина ( фарбує шкіру, дерево, шовк в жовті та оранжеві кольори); із листків добувають дубильні речовини.
Живе в природі істина проста,
Я стверджую усе це не з нагоди.
В навічній мові матері природи
Родилось першим словом - доброта!
Вчитель: - Відгадайте загадку „Стоять у полі сестрички:
жовті очка, білі повічки. (ромашка)
Об’єкт № 7 – „Ромашка”
7 екскурсовод: Ромашка „Королиця звичайна” багаторічна рослина 30 – 60см заввишки. Листки прості, довгасті, по краю заруб часто зубчасті. Кошики великі 3-5см у діаметрі. Язичкові квіти білі, трубчасті – жовті. Цвіте в травні – серпні. На ніч і в дощову погоду кошики закриваються, захищаючи пилок від намокання. Росте по всій Україні. Королиця має сплячі бруньки, які розвиваються при пошкоджені рослини.
Ця квітка з молочно – білими квітками прикрашає луки, поля і наш парк „Ліски”. Однак найбільше цінується ромашка аптечна, її дрібні квітки. Вона має потужні протизапальні властивості, знімає алергічні шкірні прояви й усуває спазми кишечника.
Цвіла ромашка в парку у Лісках
До сонця й вітру бісики пускала,
Аж доки руки лагідні, чужі
Ромашку для букета не зірвали.
Ромашко! Ти п’яніла від тих рук,
Ти цілувати їх була готова,
Для них за біль своїх образ і мук
Ти не знайшла докірливого слова.
Благословляла тихо мить ясну,
Коли в його потрапила тенети,
А він тебе і не любив одну,
А лише як прикрасу до букета.
Рідна флора плаче і рида.
Що ж це сталось, що це за біда?
Мої квіти вже не цвітуть,
Бо їх люди так нещадно в букетики рвуть.
Вчитель: - Молю людину: квітку не зірви,
В руках бездушних вмить вона зів’яне!
В мені краса, мільйон цілющих сил,
Я сотні раз в пригоді людям стану!
Аптеку не в містах, а на полях,
В лісах, на луках слід тобі шукати.
Зцілю хвороби, звеселю свята.
а треба лиш не камінь, серце мати.
Квіти в природі ростуть не для букетів. Якщо любиш збирати квіти,
навчись вирощувати їх.
Об’єкт № 8–„ Кульбаба лікарська”
8екскурсовод: - Відгадайте загадку
„Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Потім стало біле – біле
І за вітром полетіло. „ (кульбаба)
Кульбаба лікарська - це багаторічна трав’яниста рослина з товстим стрижневим коренем і розеткою прикореневих перисто – надрізаних листків. Яскраві жовті квіти з’являються в травні золотистим покривом, пізніше тисячі легеньких парашутиків закружляють в повітрі. Про лікарські властивості кульбаби знали вже стародавні греки, а в арабській медицині його приміняли широко. Із покоління в покоління передається – лікувальні властивості її.
Сонце парк поцілувало –
Все довкола жовтим стало.
Дуже сонечко пригріло –
Жовта фарба побіліла,
Літній вітерець повіяв –
Білий килимок розвіяв.
Я квітку не зможу зірвати
Бо їй, як людині болить.
Як нам моє серце крилате,
Під сонцем їй хочеться жить.
Об’єкт № 9 – „Чорнобривці”
9 екскурсовод: - Чорнобривці (бархатці) – однолітня рослина родини Айстрових. Названі на честь онука, Тагетеса. Говорять, що ці квіти схожі на оксамитові голівки в беретах. Вони прикрашають парки і сади в Європі вже більш ніж четверть
століття, як Колумб відкрив Америку. В природі відомо більше 30 видів. Чорнобривці радують усіх нас гарними суцвіттями – кошиками, які виграють у промінні сонця всіма відтінками лимонних та золотисто – жовтих, оранжевих, червонясто – коричневих барв.
Чорнобривці цікаві не лише як чудові квітково – декоративні рослини. Їх використовують як пряні рослини для приправ та поліпшення смаку багатьох страв грузинської кухні, це пояснюється наявністю в них специфічної пряної, ефірної олії та деяких інших речовин.
Їх високо оцінили парфумери як вихідну сировину для виготовлення нових композицій парфумів, у миловарній, парфюмерно – косметичній промисловості. У квітках всіх видів чорнобривців є особлива барвна речовина кварцетагетин, яку можна використовувати як нешкідливий природний барвник для підфарбування масла, тіста, желе, киселів та інших
харчових продуктів у приємний сонячно – золотистий колір.
Мають вони і лікувальні властивості: в народі і в наш час ними користуються як дійовим протиглисним засобом.
Не рвіть, не нищіть, не топчіть
Ви квіточку духмяну
Вона себе не захистить
Я їй на захист стану.
Об’єкт № 10 – „Рогіз вузьколистий”
Вчитель: -Зверніть увагу скільки навколо озера „качалочків”, біологічна назва їх – Рогіз вузьколистий.
10 екскурсовод: -Рогіз вузьколистий – багаторічна водяна трав’яниста рослина до 2м , з лінійно – мечовидними листками, що зібрані при основі стебла. Стебло товсте, циліндричне. Ця тіньовитривала рослина росте біля водойм і поширений по всій Україні. Від потовщеного кореневища відходять тонкі корені у воду і вбирають з неї поживні речовини. Квіти дуже
дрібні, одностатеві, зібрані в циліндричні бурі колоски. Верхня частина колоса з тичинковими квітками, нижня – з маточковими. Маточкова частина суцвіття циліндрична (30см завдовжки, 20 – 30мм завширшки), оксамитова від безлічі злиплих приймочок, прилягає до тичинкової. Оцвітина з численних, довгих, тонких щетинок. Рогіз широко використовують на плетиво для кошиків, матів для будівництва замість брезентів; циновки на підлогу та сидіння для плетених меблів. Виготовляють мотузки, мішковини, доріжки; папір й картон. А рогозовий пух на підкладку рятувальних жилетів і курток; для набивання поплавків та як теплоізоляційний матеріал будівництві і як підв’язувальний матеріал у садівництві.
Природа нам , як рідний дім,
Вона усім нам мати,
Щоб лад завжди був на Землі,
Про це ми будем дбати.
2 станція : „Фауна ”
Об’єкт № 1 –„Слимак древесний”
Вчитель: - Яка здорова тварина все життя живе з однією ногою? (равлик, слимак)
1 екскурсовод: Cлимак древесний (равлик) - відноситься до типу Молюсків, класу черевоногі. Він живе на суходолі (як ви бачите). Черепашка цього слимака сягає до 4см заввишки, 2,5 в ширину. У нього добре розвинені голова, тулуб і нога. На голові 2 пари щупалець, на довшій парі розташовані очі. Черепашка закручена спірально, в її отвір – устя при небезпеці втягується нога і голова (демонструє). Слимак древесний - рослиноїдний. Він є базю живлення для багатьох тварин.
Люби природу, не як символ душі твоєї,
Люби природу не для себе, люби для неї.
Вона – це мати, будь же її дитиною, а не володарем.
Вчитель: -Без прядива пряде нитку і без глиці в’яже сітку. – Хто? (павук).
Так нашим об’єктом спостереження будуть павуки, які ми зустрінемо в нашому парку „Ліски”.
Об’єкт № 2 –„Павуки”
2 екскурсовод: - Павуків побачиш скрізь. Вони відносяться до типу Членистоногі, клас Павукоподібні. Більшість павуків – хижаки, живляться вони переважно комахами. Усі вони - чудові ткачі. У житті павуків павутиння має вирішальне значення, воно виконує роль пастки та житла. Усі павуки на черевці мають від 2 до 4 пар бородавок, кожна з них великою кількістю проток сполучена з павутинними залозами. Густа рідина , витікаючи з них, швидко застигає на повітрі, формуючись в нитку – павутину. Павутиння може бути різним за товщиною і ступенем клейкості – залежно від призначення. У кожного павука своя „технологія виробництва”. Павук або висить у центрі павутини, або ховається десь збоку, і тоді його з’єднує з пасткою сигнальна нитка. Як тільки комаха потрапляє у пастку, павук реагує на коливання певної сили і амплітуди сигнальної павутини, які виникають від тремтіння в павутинні його жертв. Товщина павутинок – від 0,08 до 1мк, а діаметр найтоншого волокна, яке пощастило дістати людині в лабораторії, - лише 5мк. Павуків недаремно називають неперевершеними ткачами, які створюють найтоншу в світі нитку. В народі помітили : павуків та їхніх сіток мало – на зміну погоди, багато – чекайте гарної погоди. (спостереження за павуками яких побачили – розповідь вчителя)
Берегти природу треба,
Як батьки – земля і небо.
Кожен кущик, кожну квітку,
Кожну пташку невеличку,
Україну, рідний край
Бережи, люби і знай!
Ось чому, поки не пізно, з малих років потрібно формувати екологічний світогляд.
Клас Комахи
Вчитель: -Комахи не мають собі рівних серед поширених на Землі живих істот за кількістю видів, їх більше одного мільйона. З деякими з них ми сьогодні і познайомимось.
Комахи вивчають ентомологи. В Україні відомо 20тис. комах. Вони дуже чутливі до переміни погоди, особливо реагують на зміну вологості повітря. Таким чином вони передбачають погоду. Наприклад: пізно ввечері, коли все кругом засинає, ще довго чути дзвінку пісню зеленого коника. Він співає про те, що ранок буде тихим, сонячним. Або цвіркун кричить – гарний день віщує, замовкають – негоду накликають.
Об’єкт № 3 – „Коник”
3 екскурсовод: - Коники відносяться до ряду Прямокрилі. У них передні крила перетворені на вузькі прямі надкрила, під якими знаходяться віялоподібні задні крила. Задні ноги у коників стрибальні, а на гомілках передніх ніг є органи слуху. Самки мають ще й органи стрекотіння. Ротовий апарат у коника гризучий, вони рослиноїдні. Для них характерні дуже довгі вусики, які можуть перевищувати довжину їхнього тіла. У Самок є довгий шаблеподібний яйцеклад. В Україні поширено багато видів коників. У нас найпоширеніший зелений та сірий.
Я вірю в те, що схаменемось ми,
І будемо жити за її законом,
Що нас простить Природа – матір,
І Сонце буде білий світ ласкати.
Об’єкт № 4 –„Бабки”
Вчитель: -Біля озера в нашому парку можна побачити бабок.
4 екскурсовод: -Бабки – комахи досить великих розмірів. На голові дуже рухомій – великі очі та гризучий ротовий апарат. На тулубі, видовженому та стрункому – дві пари однакових довгих крил з помітними прожилками, які утворюють сіточку. Бабки одні з найвправніших літунів із комах. Вони здатні нерухомо зависати в повітрі та розвивати швидкість до ста кілометрів на одну годину. Бабки дуже ненажерливі хижаки. Дорослі бабки нападають на здобич у польоті. Їхні личинки живуть у воді. Личинка бабки ловить водяних комах та черв’яків за допомогою нижньої губи. Про наближення поганої погоди заздалегідь повідомляють людину і бабки. Перед дощем вони збираються у групи і голосно стрекочуть, а у гарну погоду літають поодинці чи парами.
Як сказав Григорій Сковорода:
„Пізнай свій край, себе, свій рід,
Свій народ, свою землю –
І ти побачиш шлях у життя.”
Об’єкт № 5 – „Метелики”
Вчитель: - Відгадайте загадку „ Живе лише улітку він, шовкові крила має, і з квіточки
на квіточку він весело літає.” (метелик) Так нашим об’єктом спостереження будуть метелики, які ми зустрінемо в нашому парку „Ліски”.
5 екскурсовод: В повітрі красивий метелик літав,
На сонечку грівся, в квітках спочивав.
Веселий та любий, та радий такий,
Як день променистий, блискучий, ясний.
-Більшість метеликів під час відпочинку складають крила, щоб тінь від крил не падала – так вони менш помітні для ворогів. До того: рано – вранці вони сидять, повернувшись на схід, опівдні – на південь, а увечері – на захід. Метелики добре реагують на вологість повітря. Вони ховаються перед негодою. Подумайте, що було б з ними, якби не їхня надзвичайна чутливість?
Перші краплі дощу прибили б цих комах до землі. Але цього не трапляється, бо метелики чудові синоптики: вони ховаються перед негодою; вночі залітають у будинки від дощу і холоду; в сонячний день припиняють свої польоти і шукають схованки перед дощем. Доросла людина Є. Л. Прасолов написав:
Я зірву квітку – і вона зів’яла.
Я піймав метелика – і він вмер у мене на долоні.
І тоді я зрозумів, що доторкнутися до краси
Можна тільки серцем.
-Ось чому, поки не пізно, з малих років потрібно формувати екологічний світогляд.
Тож милуймося цим дивом природи, не гублячи красу, не завдаючи йому болю, не
приносячи в жертву оманливій безтурботності.
(спостереження за метеликами яких побачили – розповідь вчителя)
Об’єкт № 6 – „Медоносна бджола”
Вчитель: - Відгадайте загадку „ Не мотор, а шумить; не пілот, а летить; не гадюка, а жалить.” (бджола ). Наступний об’єкт – медоносна бджола.
6 екскурсовод: -Бджола – це єдина комаха, яка дає людині смачну і поживну їжу. Біологія (ентомологія ) давно і ретельно вивчає бджолу, її будову, розвиток, закони бджолиної сімї. Бджоли харчуються квітковим нектаром. Їхні ротові органи, зберігаючи деякі риси
гризучого типу, все ж дуже зміцнені й пристосовані до харчування рідкою їжею. Такий
ротовий апарат називається гризучим. За своє недовге життя бджола оволоділа ремеслом будівельника, навчилась приймати, фасувати і переробляти дари квітів. Мед – це продукт відпрацьованого бджолами нектару квітів з додаванням квіткового пилку, найкращий засіб від хвороб і старіння, універсальні ліки при найрізноманітніших захворюваннях. Щоб зібрати 1 грам меду, бджоли мусять відвідати до 10 млн. квітів. Звідси вислів: „працює, як бджілка.”
В ній все твоє: земля і неба вись,
Сміх колоска й трави і регіт грому,
Збагни лише її в собі самому,
Обожнювать красу землі навчись.
Клас Птахи
Вчитель: - Що двічі родиться: вперше – гладеньке, а вдруге – пухненьке? (птахи)
-Важливе місце в природі займають птахи, з ними пов’язані численні прикмети й передбачення, на основі яких робилися спроби прогнозувати успіх у господарській діяльності, благополуччя в родинному житті. - Який птах є символом миру? (голуб ). Голуб сизий – наступний об’єкт нашої екскурсії по парку „Ліски”.
Об’єкт №7- „Голуб сизий”
7 екскурсовод: - Голуби сизі живуть в містах і селах, тримаються зграями, поселяються в будівлях людей. Часто зустрічаємо їх на території нашого парку. Живляться голуби насінням та зеленими частинами трав’янистих рослин, а також хлібом та різними залишками їжі, якими їх підгодовують люди. Голуби ходять спираючись на пальці ніг, передні кінцівки; крила, слугують для польоту, їх площини підтримують птаха в польоті. Народна прикмета: голуби воркують – буде тепло, ховаються погожої днини – відчувають наближення негоди.
Тільки пера розчепірить
Махові – яка краса!
Наче ними хоче змірить
Неосяжні небеса.
Об’єкт № 8– „Грак”
8 екскурсовод: - Які птахи влаштовують по кілька гнізд на одному дереві? (граки)
А мене ви не забули.
Маю перенісся з білим кругом,
Поважно я ходжу за плугом,
Лікувати поле я мастак.
Я як глянеш – чорний грак.
Люди, збережіть диво – природу,
Іншим покажіть красу її, вроду.
Як тут всидіти у хаті,
Коли вже літечко прийшло?
Скрізь дзвенять пташки крилаті,
Й з травою вітер гомонить.
Об’єкт № 9 – „Ластівка”
9 екскурсовод: - Які перелітні птахи прилітають пізніше всіх, а відлітають раніше всіх? (ластівки) Запитайте у ластівки:
Де найкраща земля?
І вона відповість вам:
Краще рідної нема.
-Одними з найшановніших в Україні птахів є ластівка. За літо вона виловлює до 1млн. мух, комарів, мошок, попелиць. Ластівки живляться переважно під час польоту. Вони розкривають рот і літають з величезною швидкістю, захоплюючи комах, що трапляються на їх шляху. Навіть сидячих комах ластівки спочатку сполохують, а коли ті злетять – схоплюють. На землю ластівки сідають рідко, а ще рідше їдять з землі. В українців склалося
доброзичливе ставлення до ластівки як божої пташки. У колядках ластівка віщує господареві добробут сім’ї – щастя і благополуччя. Доброю прикметою вважалося,
якщо ластівка зів’є гніздо під стріхою хати і зруйнувати його великий гріх – з’являться веснянки на обличчі винного.
Шануй, примножуй скарб неоціненний,
Який вручила нам свята земля!
Насаджуй сад і прочищай джерельце,
І скривдити не дай маленьке пташеня.
Об’єкт № 10 – „Ящірка прудка”
10 екскурсовод: Хто хвіст залишає, а від ворога тікає? (ящірка)
Ящірка прудка відноситься до класу Плазуни, це холоднокровні наземні хребетні тварини. Зустрічається скрізь, переважно на рівнинних ділянках.
Тіло її до 11см, забарвлення зелене з бурим, а кінцівки розташовані по боках тулуба, внаслідок чого тіло начебто плазує. Покрив ящірки вкрита роговими лусками, верхній шар відмирає і злущується. Ріст супроводжується линянням – поки новий покрив не зроговів, ящірка росте. Покрив у неї скидається пластинками. Для схованок використовує нори, які часто риє сама. Ящірка відкладає яйця. Прокидається після зимової сплячки на початку квітня. Наприкінці літа з’являється молодняк. Живиться переважно комахами. Якщо схопити ящірку за хвіст – один із хвостових хребців переламується і кінець хвоста відпадає.
Цей рефлекс має захисне значення, оскільки дає можливість тварині втекти від хижака, який вхопив її за хвіст. На місці відлому виростає новий хвіст, тобто відбувається регенерація. У ящірки можна відзначити сезонні явища: зимівля – у пустотах в ґрунті, період розмноження та літньої активності.
Ми новітнє покоління,
Нам весь час вперед іти,
Середовище привітне,
Треба дітям зберегти.
3. Підсумок: (всі екскурсоводи зібрались)
Вчитель:-У наші дні охорона природи стала невідкладною вимогою часу, але вона не мислима без щирої поваги та любові людей. Ті види рослин і тварин які перебувають на грані вимирання. Занесені до Червоної книги України.
Природа потребує охорони!
Навіщо ж тоді книга є Червона?
1 екскурсовод: - В Червону книгу ми занесли
світ неповторний і чудесний,
2 екскурсовод: -Що поступово вимирає,
давно рятунку в нас благає.
3 екскурсовод: -Невже в майбутньому на світі
не будуть квітнуть дивні квіти?
4 екскурсовод: -Не будуть трави тут буяти?
не будуть люди їх збирати?
5 екскурсовод: -Зникають і тварини, і рослини…
Так, дуже сумно, що природа гине.
6 екскурсовод: -Природа – вічна наша втіха,
тож хай вона не знає лиха!
7 екскурсовод: -Ми всі господарі природи,
тож збережемо її вроду!
8 екскурсовод: -Україну рідний край
бережи, люби і знай!
9 екскурсовод: -Я вірю в те, що кожен з нас усіх
посадить сад, чи дерево, чи квіти,
10 екскурсовод:- І в Миколаєві у нас
завжди здорові і щасливі будуть діти!
Разом: Збережемо природу!
Вчитель: -Щедра природа рідного краю подарувала нам мандрівку об’єктами парку „Ліски”. І я сподіваюсь, що ця подорож не залишить нікого байдужим. Шановні учні, на основі ваших записів та замальовок у блокнотах, фотографій, оформите ЗВІТ про все що ви сьогодні на екскурсії побачили і почули. Спасибі всім за екскурсію.
Віртуальна навчально – пізнавальна
екологічна екскурсія в природу під час дистанційного навчання:
Берегти природу треба,
Як батьки – земля і небо.
Кожен кущик, кожну квітку,
Кожну пташку невеличку,
Україну, рідний край
Бережи, люби і знай!
Pinus sуlvetris
Безмежно з дитинства кохаю
Красу свого рідного краю
Сосну в надвечір’ї прозорім
І дослідну ділянку нашої школи.
Rosa
Нема здоров’я без природи,
Нема добра без доброти
Немає більше насолоди
Аніж здоров’я зберегти.
Taraxacum officinale
Сонце земельну ділянку поцілувало –
Все довкола жовтим стало.
Дуже сонечко пригріло –
Жовта фарба побіліла,
Літній вітерець повіяв –
Білий килимок розвіяв.
Taraxacum officinale
Сонечко в траві зійшло,
Усміхнулось, розцвіло,
Потім стало біле – біле
І за вітром полетіло.
„Ластівка міська”
Delichon urbiaca
Шануй, примножуй скарб неоціненний,
Який вручила нам свята земля!
Насаджуй сад і прочищай джерельце,
І скривдити не дай маленьке пташеня.
Robinia pseudacacia
Медово пахне тут повітря,
Вітрець приносить запах кашки;
Ми линемо на крилах літа
У царство білої ромашки.
В повітрі красивий метелик літав,
На сонечку грівся, в квітках спочивав.
Веселий та любий, та радий такий,
Як день променистий, блискучий, ясний.
Coryus frugilegus
Адже небо без птиці – не небо!
А земля без тварин - не земля!
Маю перенісся з білим кругом,
Поважно я ходжу за плугом,
Лікувати поле я мастак.
Я як глянеш – чорний грак.
Ltucanthtum yulgare lam
На навчально - дослідній ділянці,
Немов ровесниці – сестриці,
Ведуть розмову між собою
Стрункі ромашки яснолиці.
Молю людину: квітку не зірви,
В руках бездушних вмить вона зів’яне!
В мені краса, мільйон цілющих сил,
Я сотні раз в пригоді людям стану!
Аптеку не в містах, а на полях,
В лісах, на луках слід тобі шукати.
Зцілю хвороби, звеселю свята.
а треба лиш не камінь, серце мати.
Apis mellifera
Бджоли літають, збирають нектар,
Це від природи безцінний нам дар.
В ній все твоє: земля і неба вись,
Сміх колоска й трави і регіт грому,
Збагни лише її в собі самому,
Обожнювать красу землі навчись.
Tettigonia viridissima
Хор коників дзвінкоголосих
Пісні співає нам щосили,
Їх побілили чисті роси,
А сонечко позолотило.
Я вірю в те, що схаменемось ми,
І будемо жити за її законом,
Що нас простить Природа – матір,
І Сонце буде білий світ ласкати.
Salix
До верби підійдеш – ба!
В білих котиках верба!
Як заповіт в душі своїй несу,
Задумайся, затамувавши подих:
Крім доброти дарує нам природа
Себе, любов, осонцену красу.
Arianta arbustorum
Люби природу, не як символ душі твоєї,
Люби природу не для себе, люби для неї.
Вона – це мати, будь же її дитиною, а не володарем.
Спливає час, пливуть в безмежжя води –
Краса буття ніколи не вмира,
Заходьте в гості до її господи
Лиш марно не топчіть її добра.
Typya angustifolia
Природа нам , як рідний дім,
Вона усім нам мати,
Щоб лад завжди був на Землі,
Про неї треба дбати.
Sorbus aucuparia
Плекаймо в серці радість красоти.
Навчимось нею вічно дорожити,
Її в душі нелегко проростити,
Ще важче думно осягти.
Я квітку не зможу зірвати
Бо їй, як людині болить.
Як нам моє серце крилате,
Під сонцем їй хочеться жить.
Павук
Araneus diadematus
самка
самець
Павук – хрестовик до 1,7см в довжину. Павутину плете на деревах, кущах, будинках. В вересні відкладає яйця, споруджуючи декілька коконів, після чого самки гинуть. Павучата вилуплюються в травні, статевозрілими стають на наступний рік. Молоді павучки літають на павутинках (примітка бабиного літа), заселяючи нові місця.
Бабка
Sуmpусna fusca
Біля озера в парку - бабки літають,
Стрекотінням про дощ нам сповідають.
Пізнай свій край, себе, свій рід,
Свій народ, свою землю –
І ти побачиш шлях у життя.
Papilio machaon
Метелик Махаон – привабливий своєю красою. Їх крила – лусочки, здатні заломлювати світло, що надає їм переливчасте забарвлення. Ротовий орган у них сисний. Личинка махаона – гусінь, мають вилкоподібну пахучу залозу, яка слугує для відлякування ворогів;вони мають гризучий ротовий апарат і в більшості живиться листками моркви.
40% переживає зиму на стадії гусені, 20% на стадії яєць, а інші на стадії лялечки.
Yanessa cardui
Репейниця літає з травня по жовтень. Її приваблюють, сухі, сонячні місця з не дуже густою рослинністю. Гусінь її зустрічається на будяку, кропиві та інших рослинах. Стадія лялечки триває 2 тижні. Звичайний перелітний метелик, який в травні прилітає з Північної Африки. У нас встигає розвинутись 2 покоління і восени відлітають на південь. Гусінь, лялечки і метелики зимою гинуть.
Melanargia galathea
Бархатиця Галатея – літає в місцевості з вапняковими ґрунтами, на луках. Скрито живуща гусінь живиться м’якими злаками: наприклад тимофіївка. Зимує їх гусінь.
Стала квітка й пробудилась,
Більше спати не схотіла.
Ворухнулась, стрепенулась
І зненацька полетіла.
Cotinus
Живе в природі істина проста,
Я стверджую усе це не з нагоди.
В навічній мові матері природи
Родилось першим словом - доброта!
Heodes virgaureae
Самиці Червонець плямистий не такі яркі як самці і крила їх плямисті. Літають вони в травні – червні і з середини липня до кінця червня; на лісних прогалинах та в світлих лісах. Гусінь їх годується горобиним та кислим щавлем, душицею. Зимують в стадії гусені.
Люди, збережіть диво – природу,
Іншим покажіть красу її, вроду.
Inachis io
Денне павичеве око – літає з ранньої весни до осені. Довжина сезонної активності і кількість регенерацій залежить від погодних умов. Їх гусінь живуть групами, частіше на кропиві. Метелики зимують в скромних місцях. В теплих приміщеннях вони гинуть, бо швидко витрачають свій енергетичний запас із – за підвищеної активності.
Nуmphalis polуcyhloros
Багатоквітниця – літає біля насаджень дерев та водойм. Самка відкладає яйця лише після зимівлі. Їх гусінь годується на плодових та інших листкових деревах.
Я зірву квітку – і вона зів’яла.
Я піймав метелика – і він вмер у мене на долоні.
І тоді я зрозумів, що доторкнутися до краси
Можна тільки серцем.
Аrgiope brunnihi
(самка)
Колопряд Брюнниха – має тіло 1,5см у самок, а самець всього 0,5см. Свою колесо видну сітку підвішує між рослинами. Павук завжди сидить в центрі павутини. Добуває багато коників. Це один із видів павуків, коли самка з’їдає самця після спарювання. Побудувавши декілька яйцевих коконів, самка гине. Жертву вони паралізують укусом хеліцер (вприскує яд), обплітаючи її павутиною, перш ніж з’їсти; вводять травний сік і потім висмоктують вже переварену їжу – зовнішнє травлення.
Strehtopelia turtur
Тільки пера розчепірить
Махові – яка краса!
Наче ними хоче змірить
Неосяжні небеса.
Йди і ти у природу щасливо –
Людям радість вона дає.
У кожну пору вона чарівна,
Придивляйся, пізнавай.
Природа гарна, тиха, дивна –
Вчися і спостерігай!
Lagerta agilis
Юне покоління!
Рук ви докладіть,
фауну і флору захистіть,
Щоб у нас на Україні
все буяло і росло,
Тож сьогодні і навіки,
Тополь пірамідальній
Р. pyramidalis Borkh
Плекаймо в серці радість красоти.
Навчимось нею вічно дорожити,
Її в душі нелегко проростити,
Ще важче думно осягти.
Обґрунтування навчально – пізнавальної екологічної екскурсії
„Зазирни до природи рідного краю парку Ліски”.
Серед 10 ключових компетентностей Нова українська школа виділяє екологічну грамотність та здоров’язберігаючу, що включає: уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища в житті і здоров’ї людини, формування сучасного світосприйняття щодо раціонального використання ресурсів. Настав час керуватися в наших діях екологічною свідомістю. Тому зараз набуває особливого значення екологічна освіта підростаючого покоління. А провідну роль в процесі екологічної освіти та виховання грає розвиток екологічної свідомості та екологічної культури.
Ніщо не може так вразити дитячу душу, дати стільки радощів і натхнення, як рідна земля,
її природа. Тому з метою екологічного виховання і розвитку екологічного мислення учнів на практиці широко використову місцеві об’єкти – парку „Ліски”. Екскурсію бажано проводити наприкінці травня. Екскурсія дає можливість не лише повторення теоретичного курсу на конкретних живих об’єктах парку, а й розгляду та закріплення нових понять, дає можливість на практиці показати ярусність парку „Ліски”. І оскільки охорона навколишнього середовища – найактуальніша проблема сьогодення, а через екологічну освіту, лежить шлях до екологічної грамотності. Саме тому питання екологічного виховання повинні займати центральне місце, але найголовніше – це практичне спрямування заходів, залучення школярів до конкретних справ щодо збереження рідного краю, розвитку екологічного мислення.
Найважливіше завдання – це формувати екологічну грамотність учнів, розвивати вміння бачити у природі прекрасне, змінити стереотипи мислення, переоцінку цінностей у свідомості учнів, пробуджувати бажання брати участь у збереженні та примноженні природних багатств; екологізація інтегрованого курсу Пізнаємо природу та ЗБД, як засіб формування екологічного мислення; подолання споживчого ставлення до природи; виховання особистої відповідальності за стан довкілля.
Необхідність виховання екологічної культури особистості зафіксовано в Державній національній програмі „НУШ” та Концепції екологічної освіти України. Громадяни України мають конституційне право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Інтегральний характер екологічної освіти зумовлює складний набір знань, які мають світоглядне знання. Екологізація робить свій внесок в розкриття цілісного уявлення про світ та людину. Людина – це частина природи, тому вона буде еволюціонувати з природою, включаючись в її цикли за об’єктивними законами, не порушуючи природного балансу.
Екологічна освіта на об’єктах парку спрямовується на поєднання раціонального й емоційного у взаємовідносинах людини з природою на базі принципів добра й краси, розуму й свідомості, патріотизму й універсалізму, наукових знань і дотримання норм екологічного права – з урахуванням вікових особливостей учнів.
Екологічна освіта – це сукупність таких компонентів: екологічні знання – екологічне мислення – екологічний світогляд – екологічна етика – екологічна культура.
Учні повинні розуміти, що місце людини у світі надзвичайно відповідальне, бо вона має розум і свідомість, внаслідок чого може керувати багатьма процесами, змінювати природне довкілля і створювати штучне. При тому вплив людської діяльності в останні десятиліття
став настільки сильним, що природне середовище різко змінюється. Ці зміни в свою чергу негативно впливають на людину , її здоров’я. Щоб вижити, людство мусить докорінно змінити своє ставлення до природи, зрозуміти переваги природних цінностей (чистої води, повітря, незруйнованих краєвидів) над створеними матеріальними благами ( машинами, телевізорами тощо), усвідомити, що людина не цар природи, а її частка. Сила людини – в знанні природи, адже всупереч законам природи людина не може існувати, саме тому треба з дитинства впроваджувати елементи екологічної грамотності та розвивати проєктну діяльність.
Вчитель біології та ЗБД : Рибалко Т. Т.
Миколаївська гімназія № 57 ім. Т.Г.Шевченка
про публікацію авторської розробки
Додати розробку