Проєктна діяльність в початковій школі. Проєкт «Народний календар українця: місяцелік»

Про матеріал
Застосування методу проєктів дозволяє здійснювати взаємозв’язок навчальної й позаурочної діяльності, що сприяє розвитку творчої самостійності учнів.Залежно від складності проєкту, вчитель може сам бути його учасником. Саме такий проєкт буде представлено мною. Проєкт з предмету «Я досліджую світ» 4 клас Тема: «Народний календар українця: місяцелік» Тип проєкту: індивідуальний, практично-орієнтований, довготривалий (два місяці). Об’єкт пізнання: народні свята українців протягом року. Мета проєкту: формувати в учнів народознавчі компетентності; розвивати самостійність, творчі здібності; виховувати почуття поваги до звичаїв та традицій своєї країни, своєї родини.
Перегляд файлу

 


 


                    Відділ освіти, молоді та спорту

                  виконавчого комітету Полонської ОТГ

                 Великоберезнянська ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

 

 

 

 

 

 

            Проєктна діяльність в

              початковій школі.                              Проєкт «Народний календар українця: місяцелік»

 

 

 

 

 

 

 

                                         

 

 

 

                                                    Автор:                                                                           

                                                            Бурбовська Валентина

                                                                Володимирівна

                                                         вчитель початкових класів

                                                             Великоберезнянської

                                                               ЗОШ І-ІІІ ступенів

 

 

    

                                   Полонне

                                   2022 рік

                                 

Зміст

 

Вступ..................................................................................................... 5

 

І. Проєктна діяльність у початковій школі……………………..6

 

ІІ. Проєкт «Народний календар українця: місяцелік .… .…… 8

 

Висновки …………………………………………………………… 24

 

Література……………………………………………………………25

 

Додатки……………………………………………………….……..26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність методу проєктів зросла при переході сучасної системи освіти від управління процесом освіти за кінцевим результатом до компетентнісного підходу, пов'язаного з вихованням і розвитком особистості, яка здатна діяти осмисленно, орієнтуючись у навколишньому світі з виробленими цінностями.

Такий перехід виправданий соціальним замовленням суспільства, що стрімко змінюється і вимагає доволі швидких змін і від системи освіти.

Зробити учнів активнішими, створити на уроці неймовірну атмосферу дослідження та показати, як знання, які отримують діти у школі, пов'язані з реальним життям – усе це можна зробити за допомогою методу проєктів. Це дійсно універсальна та корисна технологія, яку можна використовувати фактично на будь-якому уроці з будь-якого предмету. Метод можна без проблем реалізувати з учнями будь-якого віку, наприклад, проєктна діяльність у початковій школі є одним з найкращих способів пізнання дітьми навколишнього світу.

Завдяки проєктно-зорієнтованому навчанню учні:

  • отримують додаткову мотивацію до навчання;
  • вчаться критично осмислювати інформацію;
  • вчаться працювати з інформацією;
  • вчаться використовувати набуті знання на практиці;
  • удосконалюють комунікативні навички.

Проєктна робота наразі є одним з найперспективніших напрямів системи освіти, оскільки створює умови для формування всіх необхідних життєвих компетенцій. Саме тому можна і потрібно змалечку вчити дітей створювати проєкти. Так, уже зараз проєктне навчання в НУШ посідає важливе місце, а що старшими стають діти – тим цікавіше буде. Учні можуть створювати проєкти з математики, української мови, ядс, літературного читання, мистецтва... Вибір необмежений! Також метод можна застосовувати для виховної роботи та для організації проєктної діяльності закладів освіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Проєктна діяльність у початковій школі

 

      На сьогодні визначені основні завдання проєктної технології в початковій школі:

-формування навичок самостійної діяльності, застосування знань у нестандартних ситуаціях;

-формування в учнів комунікативних умінь і навичок;

-формування навичок науково-дослідницької роботи.

Метод  проєктів є інноваційною педагогічною методикою. Він дозволяє найповніше враховувати індивідуальні особливості кожного учня, тобто реалізувати особистісно-орієнтований підхід у навчанні. Метод проєктів дозволяє розв’язати проблему мотивації, створити позитивну атмосферу навчання, навчити дітей застосовувати свої знання на практиці для розв’язання життєвих і особистісних проблем.

Проєкти, які виконуються у межах початкової школи, можна класифікувати за такими ознаками:

1.За домінуючою діяльністю в проєкті:

-дослідницькі;

-прикладні;

-творчі;

-інформаційні;

-ігрові.

2.За кількістю охоплених навчальних предметів:

-внутрішньопредметні;

-міжпредметні;

-надпредметні.

3.За кількістю  учасників проєкту:

-індивідуальні;

-парні;

-колективні;

-групові.

4.За тривалістю виконання:

-короткострокові;

-середньострокові;

-довгострокові.

5.За характером контактів:

-внутрішні;

-однопаралельні;

-міжпаралельні;

-міжшкільні;

-обласні;

-регіональні;

-всеукраїнські;

-міжнародні.

6.За характером партнерської взаємодії:

-кооперативні;

-змагальні;

-конкурсні.

Варто зазначити один важливий момент. Уся проєктна діяльність у початковій школі має організовуватися поетапно з безпосередньою участю та підтримкою дорослого.

Поетапна організація вчителем проєктної діяльності дозволяє успішно формувати особисті якості дитини та позитивну мотивацію до навчальної діяльності.

На першому етапі проєктна діяльність формується на наслідувально-виконавчому рівні. На цьому етапі активна роль належить учителеві. Саме його спостережливості, здібності й умінню проникати у внутрішній світ дитини, вмінню відчувати її.

На другому етапі проєктна діяльність формується на розвивальному рівні. Діти вже мають досвід співпраці, спілкуванню, узгодженності своїх власних потреб, інтересів та дій з іншими людьми. Учні вже вміють не тільки сприймати проблему від вчителя, але й самостійно її знаходити, уточнювати мету, обирати необхідні засоби для досягнення необхідного результату діяльності.

На третьому етапі відбувається творчий розвиток проєктної діяльності. Він характеризується високим рівнем інтересу у дітей до проєктування, що зумовлений пізнавальним та особистим розвитком, сформованістю загальнонавчальних  умінь та навичок. Роль учителя полягає у розвитку та підтриманні творчої активності дітей.

  Застосування методу проєктів дозволяє здійснювати взаємозв’язок навчальної й позаурочної діяльності, що сприяє розвитку творчої самостійності учнів.Залежно від складності проєкту, вчитель може сам бути його учасником.

 Саме такий проєкт буде представлено мною.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Проєкт з предмету «Я досліджую світ» 4 клас

 

                                 

Тема: «Народний календар українця: місяцелік»

 

Тип проєкту: індивідуальний, практично-орієнтований, довготривалий (два місяці).

 

Об’єкт пізнання: народні свята українців протягом року.

 

Мета проєкту: формувати в учнів народознавчі компетентності; розвивати самостійність, творчі здібності; виховувати почуття поваги до звичаїв та традицій своєї країни, своєї родини.

 

Завдання проєкту:

- формувати активну життєву позицію;

- розвивати пізнавальну активність;

- сприяти формуванню почуття національної самосвідомості школярів;

- розвивати мовленнєву активність, швидкість мовлення, пам'ять, допитливість.

- збагачувати й розширювати знання про народні свята;

- розвивати творчість;

- ознайомити із жанрами усної народної творчості про народні свята.

 

 

- розвивати мислення, фантазію;

- закріплювати вміння малювати, розфарбовувати олівцями, фломастерами;

- удосконалювати читацькі навички;

- збагачувати мовний словник, уміння передавати зміст прочитаного;

- розширювати уявлення про традиції та звичаї святкування народних свят в

   Україні;

- виховувати пошану до символів нашої країни, любов до свого народу, любов до  природи нашого краю, до традицій та звичаїв українців;

- виховувати охайність, естетичний смак, цікавість.

 

Методи дослідження:

- пошук інформації в інтернеті;

- читання літератури (журнали, енциклопедії, книги);

- аналіз, узагальнення, збір інформації;

- власні спостереження;

-дослідження родинних традицій та звичаїв.

 

 

 

 

Проблема проєкту: зібрати відомості про традиції святкування народних свят українців; визначити особливості святкування у родинах; провести дослідження народних прикмет, приказок, прислів’їв до народних свят.

 

Продукт проєкту: мапи пам’яті чотирьох найбільших народних свят (Стрітення, Великдень, Трійця, Різдво), відеопрезентація зібраних матеріалів.

 

                         Зміст проєкту

 

І. Обговорення важливості проблеми.

 

   У час новітніх технологій та швидкоплинності часу наш народ іноді забуває про важливі та край необхідні для кожного українця речі: збереження звичаїв та традицій своєї родини, свого народу, своєї країни. Особливо важливо для духовного розвитку нового покоління українців зберегти та дотримуватися важливих цінностей християнського життя. І саме народний календар: місяцелік допоможе практично використати учням знання та дотримуватися народних звичаїв та традицій, вчитися берегти зернинки духовності у родині, у своєму майбутньому дорослому житті.

 

 ІІ. Підготовчий етап.

1. Вибір теми, формулювання мети проєкту і формування груп.

Мною була сформульована проблема перед учнями: що таке «Народний календар українця: місяцелік»? Я запропонувала дітям дослідити цю тему.

2. Розподіл завдань кожної групи і встановлення строків виконання проєкту, складання плану роботи групи. Обговорення методів дослідження, пошуку інформації, творчих рішень.                            

3. Учні розподілилися на чотири групи:

    I група - Зима

    II група- Весна

    III група - Літо

    IV група – Осінь

 

ІІІ. Практичний етап.

1. Вивчення літератури за темою «Народні свята України».

2. Робота у групах. Діти самостійно розподілили ролі і обов’язки.

3. Збір інформації за темою і систематизація зібраного матеріалу по тематичним групам.

4. Дослідницька робота.

5. Підготовка матеріалів  про народні свята по порах року.

6. Збір і оформлення результатів роботи.

 

ІV. Заключний етап.

1. Проведення уроку-захисту проєктів.

2. Захист проєкту у формі звіту кожної групи на уроці в класі.

3. Рефлексія всіх учасників проєкту.

 

V. Оцінювання роботи учасників проєкту:

     Оскільки навчальний проєкт здебільшого передбачав командну роботу, ефективність якої залежала від кожного учня, постала проблема оцінювання внеску кожного до роботи. Зокрема розумію, що у навчальних групах є учні, які не змогли набрати багато бонусів. Тому, включаю до критеріїв не тільки пункти щодо визначення рівня засвоєння знань та умінь, а й специфічні показники, які нададуть можливість підкреслити особливі здібності таких учнів. І тоді на захисті проєкту кожний дізнався, чи багато і чому він навчився в процесі роботи над проєктом. Наводжу приклад таблиці оцінювання внеску до роботи кожного учасника проєкту.

 

 

 

Оцінювання роботи учасників проєкту:

 

Критерії оцінювання

Завжди

Часто

Іноді

Ніколи

Бере участь в обговоренні ключових питань

 

 

 

 

Співпрацює з іншими під час роботи

 

 

 

 

Вміє вислухати інших учасників

 

 

 

 

Ретельно обдумує інформацію

 

 

 

 

Вміє порівнювати та узагальнювати інформацію

 

 

 

 

Вміє приймати допомогу товаришів

 

 

 

 

Підбадьорює та підтримує товаришів

 

 

 

 

 

Передбачувані результати:

-  активізація інтересу до навчання;

- удосконалення вміння учнів самостійно працювати, здобувати знання та досвід;

- підвищення культури міжособистісних взаємин;

- розширення кругозору дітей;

- розвиток індивідуально-особистісної життєтворчості;

- використання набутих знань на практиці для подальшого свого життя;

- зміцнення зв'язку між школою та родинами;

- усвідомлення учнями приналежності до його минулого, сьогодення і майбуття.

  

 

 

 

 

Захист проєкту:

1. Вступне слово вчителя

- Сьогодні, любі друзі, у нас особливий урок- захист проєкту на тему  «Народний календар українця: місяцелік». Мета проєкту – детально дослідити народні свята, які ми святкуємо на протязі року. Адже знання про традиції святкування, звичаї передаються із покоління в покоління. Саме тому важливо не втратити усі ці знання, усю інформацію та зберегти для використання у своєму дитячому житті, а згодом і дорослому.

 

 

2. Виступ першої групи-Зима.

6 січня – Святий вечір (Свят-вечір) або Багата кутя (вечір перед Різдвом Христовим)

Це одне з найбільш важливих родинних свят, один із найбільш магічних днів, коли кожна сім’я і словом, і ділом створювала у своїй оселі атмосферу затишку, багатства, щастя й миру. За традицією, весь день перед Різдвом нічого не їдять – чекають на першу зірку, що сповіщає про народження Ісуса Христа. І тільки після настання вечора родина збиралася на урочисту вечерю.

 На стіл подавали 12 пісних страв: варений горох, смажену капусту, рибу, квасолю, вареники, картоплю, гриби, гречану кашу, голубці, коржі, головними стравами є кутя та узвар.

7 січня – Різдво Христове.

Це свято народження Ісуса Христа у Вифлеємі (Ісус у перекладі з єврейської означає «Спасіння»). Різдво – одне з 12 найбільших християнських свят.

   Після святкової літургії завершується Різдвяний піст і починається Коляда. Коляда – це бог свята й миру давніх слов’ян. В язичницькі часи на свято Коляди вшановували день зимового сонцестояння. А нині Колядою називають період, коли співаються різдвяних пісень, бажаючи господарям щастя й злагоди.

13 січня – Щедрий вечір (свято Меланки).

Це свято об’єднало дохристиянські звичаї та відзначення православною церквою дня преподобної Меланії. Вечір перед старим Новим роком має й третю назву – Щедра Кутя. Бо ж, на відміну від постового Свят-вечора, його стіл дуже багатий – м’ясний. 

 Що готували в цей день: холодець, ковбасу, печеню, пироги й кутю та інші страви.

14 січня – святого Василя (Новий рік за старим стилем).

Головний обряд цього свята – засівання. Зерно є символом нового життя, тому, заходячи в хату, її обсипали зерном. Засівали хлопці, дівчатам цього робити було не можна. Традиційні примовляння: «Сієм, сієм, засіваєм, з Новим роком вас вітаєм! Сійся, родися жито, пшениця, усяка пашниця!». За повір’ям, якщо на Василя першим у хату завітає гість чоловічої статі, весь рік буде щасливим й багатим. Тож зранку хлопчики до 14 років засівали власну оселю житом-пшеницею (символами родючості й добробуту), а потім ходили посівати до сусідів, вітаючи їх «із Новим роком, з Василем!». Господарі ж у свою чергу обдаровували посівальників пирогами, горіхами, цукерками й дрібними грошима. Зерно після посівальника збирали і віддавали курам – «щоб добре неслися». Неродючі дерева «страшали»: стукали сокирою по стовбуру та погрожували зрубати, якщо і далі не будуть родити. Після такого «страшення» дерево перев’язували перевеслом. Іноді дерево злегка надрубували.

18 січня – Голодна кутя.

  Головні страви – кутя, узвар і декілька пісних страв: смажену рибу, гречані млинці, вареники з капустою.

Також традиційно в цей вечір спалювали Дідуха – зробити це було потрібно обов’язково, щоб душі предків відлетіти і не залишилися у нашому світі. Попіл зі згорілого Дідуха зазвичай розкидали по городу – на добрий урожай.  

 Уранці на Водохреща відбувалася церковна служба, а потім хресний хід до річки чи ставка, де священник святив воду в ополонці. Ополонку часто вирубували у формі хреста і поруч ставили льодовий хрест – цей звичай зберігся ще з дохристиянських часів, коли хрест символізував Сонце. Сміливці купалися в ополонках.

  Біля льодового хреста відбувалося ще одне нетривале святкове богослужіння. Священик святив воду в ополонці, занурюючи туди хрест під спів хору.

Освячену воду набирали додому, вірили, що вона зберігала свої властивості упродовж усього року. Свяченою водою господар дому окропляв всіх, хто був присутнім в оселі. 

   На Богоявлення закінчували колядувати і влаштовували «розколяду» або «розщедрування» чи «розмеланки» – святкові вечорниці всіх колядників, де вони згадували, як святкували, грали, танцювали. Застілля організовували на гроші, що залишились від колядування.

19 січня – Богоявлення (Водохреща або Йордан).

 Це одне з 12 найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу, яке нагадує про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. Коли Ісусу Христу виповнилося тридцять років, він прийняв хрещення від Івана Хрестителя на річці Йордан. Християнські перекази оповідають, що коли Син Божий виходив із води, небеса розкрилися, і в цю саму мить на плече його опустився голуб. Це був Святий Дух. Звідси й пішла традиція хрещення у воді, а свято називають Богоявлення. 

  Наші предки цього дня вшановували богиню річок Дану. Вважалося, що вода цього дня стає чарівною, нею умивалися дівчата, щоб бути вродливими, нею лікували хвороби і захищалися від нечистої сили.

  Святкувати Водохреща починають напередодні. 18 січня всі віруючі люди дотримуються суворого посту – нічого не їдять. Сідати вечеряти можна, коли зійде вечірня зоря.

15 лютого – Стрітення Господнє.

 Це одне з 12 найбільших християнських свят, яке завершує Різдвяний цикл. За народними віруваннями воно знаменує стрітення зими з весною. Та насправді сутність свята інша. 15 лютого Ісус Христос у віці сорока днів від народження був принесений батьками до Єрусалимського храму, де відбулась дивовижна зустріч праведного старця Симеона з Немовлятком Ісусом Христом.

 

За традицією, у церкві на Стрітення святять «стрітенську воду» і «громничну свічку», яку зберігали удома і запалювали під час грози, аби уберегтися від блискавок, від пожеж, від війни, під час пологів і вкладали померлим до рук. Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову – ще не вживану – посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. Її вважали цілющою водою. Нею натирали хворі місця і вірили, що допоможе, вірили й у те, що вона допомагає проти «лихого ока» та інших злих чар. Не тільки людей можна лікувати цією водою, але й худобу, птицю, бджіл. Пасічники берегли цю воду весь рік і кропили нею вулики кожну «першу» неділю – першу на молодий місяць. 

                            Прикмети про зиму       

  • Якщо зима не настала в грудні і січні, то вона не настане до 10 лютого
  • Снігурі прилетіли в грудні - зима буде суворою. Хлібородність - перед суворою зимою.
  • Зима морозяна, з великим снігом віщує гарний врожай хліба.
  • Від заморозку до зими - місяць.
  • На полях сніг хвилястий - будуть хліба рясні.
  • Зима не настала, доки не встановиться санна дорога.
  • Дощова зима - ознака неврожайного року.
  • Взимку надходять хмари з півночі -потепліє.
  • Зима малосніжна - літо посушливе.
  • Взимку сухо й холодно - влітку сухо й жарко.
  • Якщо взимку вітер подув з півночі -буде дуже холодно, зі сходу - на мороз.
  • Багато снігу намете - багато хліба прибуде.
  • Сніг на полях - зерно в засіках.
  • Зима по коліна - бути врожаєві.
  • Якщо взимку сніг лягає рівно - літо передбачається сухе; якщо гребенями, то вологе.
  • Зима снігова - літо дощове, взимку хуртовина і влітку негода.
  • Іній на деревах - до морозу, туман -буде відлига.
  • Багато інею на деревах - буде багато меду.
  • Хмари йдуть проти вітру - на сніг.
  • Миготять зірки в небі - на сніг.
  • Грудень холодний, сніжний та з вітрами - на врожай.
  • У хмарну погоду сніг чи дощ ідуть з перервами і бувають досить сильні - на
  • на завірюху.
  • Якщо взимку стояла холодна погода, а на вербі розпустилися бруньки і вилізли «котики», то через тиждень буде тепло.
  • Снігур співає (частіше скрипить) - на сніг та заметіль.
  • Синиці вранці пищать й до будинку туляться - чекай похолодання, вночі морозу.

 

 

 

2. Виступ другої групи-Весна.

  Починався весняний цикл 14 березня, на Явдохи (Євдокії) – це був день, коли прокидався бабак, риба розбивала хвостами лід, а ластівки повертались з вирію. Цього дня наші предки зустрічали весну: на світанку виходили на високий пагорб чи вилазили на дерева та закликали весну. Господар мав занести до хати талу воду, якою вмивався кожен член родини. Також цього дня жінки висівали в горщики розсаду, а молодь починала співати веснянки.

  30 березня, Теплого Олекси, вважалось днем, коли зима вже сходить нанівець. Цього дня пасічники відкривали вулики та просили в Бога про медове літо. А ще на Олекси просинались від зимової сплячки дикі звірі. Існував і особливий ритуал на це свято: цього дня всі намагались знайти квітку рясту та потоптати її. Вважалось, хто так зробить, той проживе ще один рік, звідси й приказка «Дай, Боже, потоптати і того року діждати».

  Вербний тиждень – це тиждень напередодні Страсного тижня. Основним обрядом цього свята було освячення вербових гілочок (оскільки пальми в наших широтах не ростуть), якими потім били домочадців зі словами: «Не я б’ю, верба б’є, за тиждень – Великдень!». Вважалось, що цей ритуал символізує очищення та здоров’я.

  7 квітня, на Благовіщення, наші предки продовжували закликати весну. Зазвичай, кликати її виходили молоді дівчата та діти, а також цього дня дівчата після служби виводили перший весняний «кривий танець». Цього дня не можна були шити чи прясти, бо це принесе чвари в родину. Також на Благовіщення не можна було нічого позичати, щоб дім був повна чаша.

  Великдень. До цього свята наші предки готувались увесь Страсний тиждень: прибирали двори після зими, білили хати, готували святкову здобу (паски), розмальовували писанки та виготовляли крашанки.

Головне християнське свято Великдень встановлене на згадку Воскресіння Ісуса Христа, яке, згідно з ново­завітним переказом, відбулося на третій день після його смерті і в перший день по єврейській пасхальній суботі. За вченням церкви, пасхальний агнець євреїв — прооб­раз Ісуса Христа, тому у Святому Письмі Ісус Христос і називається Агнцем Божим.

За українською традицією Великдень — найвеличніше свято року, тому з ним пов’язано багато народних звичаїв. Старі люди кажуть, що на Великдень як зустрі­неш якого чоловіка, хоч і незнайомого, поклонись, привітайся. Гріх не вітатися в цей день навіть з ворогом. У давнину в народі вірили, що якщо на Великдень ви­йдеш з хати на вулицю, що перше побачиш, тим і зай­майся — буде вдача.

 

  На Вознесіння  наші предки виконували хліборобсько-магічні обряди. Наприклад, на Поліссі цього дня «заполювали льон», щоб гарно ріс, а на Чернігівщині та Сумщині пекли «христові онучки» (своєрідні млинці), з якими йшли на ниву (щоб жито добре росло) та на кладовище – поминати померлих.

   Трійця (27 травня) або ж Зелені свята. Наші предки перед Трійцею прикрашали оселі зіллям: гілками клена та липи оздоблювали вікна, двері, господарські споруди, травами притрушували долівку, на підвіконнях ставили букети з чабрецю, волошок, м’яти. На подвір’ї ставили невеличку осику чи березу. Троїцьке зілля зберігали та використовували при хворобах або побутових негараздах (лепеха відганяла мишей та допомагала виводитись курчатам). У деяких регіонах і до нині зберігся обряд водіння Куста: дівчину вбирали в зелень, прикрашали стрічками та з піснями водили селом і отримували від господарів осель гостинці. У північних регіонах на клечальний тиждень на майдані встановлювали віху – жердину, оповиту зіллям, з колесом від воза згори або прикрашали стрічками та квітами дерево (явір), біля яких веселилась молодь: співали пісень, танцювали, гуляли. З Трійцею пов’язані й повір’я про русалок, які в ці дні ходять по землі, водять хороводи, співають пісень та заманюють на дно річок. На Русальний тиждень дівчатам заборонялось ходити по одинці в ліс чи на річку, не можна цього тижня й вибілювати полотно (русалки могли залишити на ньому плями, що нічим не виводились). Після закінчення Русального тижня, влаштовували урочисті проводи русалок: дівчину, вбрану русалкою (у вінку та сорочці), проводжали з піснями за межі села.

Це свято найчастіше завершувало весняний цикл свят (оскільки чіткої дати воно немає, то могло випадати й на початок червня). Після нього часу на розваги в молоді залишалось зовсім небагато – починалась гаряча пора на полях.

                       Прикмети про весну  

Довгі бурульки – до довгої весни.

Грім у березні – до повернення холодів.

Рання весна – ознака того, що влітку буде багато негожих днів.

Якщо ранньою весною блискає блискавка, а грому не чути – літо буде сухим.

Березень сухий, квітень сирий, травень холодний – рік хлібородний.

Квітень з водою – травень з травою.

У квітні ранковий туман віщує ясну і теплу погоду вдень.

Квітень з водою, а травень з травою.

Якщо хмари пливуть високо – до гарної погоди.

Негода 14 травня віщує холодну і сувору майбутню зиму.

Ясний день 19 травня – до врожаю огірків.

Дощ пішов 22 травня – чекай рясного врожаю.

 

 

 

3. Виступ третьої групи-Літо.

  Літній цикл свят, як і весняний, був заповнений хліборобськими турботами, доглядом за посівами, але не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями квітня. За іншими спостереженнями, початок літа пов’язували з періодом, коли на дубах з’являлося листя. Якщо до дня Теодора (29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути врожайним.
В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів День (Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята.
З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня.

5 травня - Ляля, або Красна гірка

6 травня - День святого Юрія

22 травня - День святого Миколи Чудотворця

23 травня - "Симонове зело"

2 червня 2022 року відзначаємо Вознесіння Господнє.

Трійця (Зелені свята, П'ятидесятниця): у 2022 році - 12 червня

25 червня - День Онуфрія Великого

7 липня - Івана Купала

12 липня - Петра і Павла 

1 серпня - День святої Мокрини

 Закінчувався літній цикл днем святої Мокрини, у народі ще кажуть: "Свята Мокрина осінь приносить". У рештках обрядових дійств, розпорошених по «громових святах», годі дійти первісної суті давніх святкувань наших предків, і лише в Зелених святах і купальському торжестві збережено ядро прадавньої обрядовості літнього циклу.

                         

                      Прикмети про літо

Літо дощове — до сніжної зими.

Літо сухе, спекотне — до малосніжною, морозної зими.

Літо бурхливе — зима з заметілями.

Літо дощове — зима сніжна, морозна.

Врожайне літо віщує холодну зиму.

Хлебород — до суворої зими.

Сире літо і тепла осінь — до довгої зими.

Коли мурашки влітку наносять великі купи, то чекай ранньої і холодної зими.

Якщо польові миші влітку наносять у свої нори багато хліба, то можна очікувати холодної і тривалої зими.

Перший туман літа — вірна грибна прикмета.

Якщо півень влітку заспівав раніше 9 години вечора — на дощ.

Якщо влітку вночі не було роси, вдень буде дощ.

Влітку ліс без вітру шумить – на дощ, перед грозою – затихає.

Вітер зі сходу влітку — до посухи.

Влітку галки тривожно кричать —до дощу.

Влітку горобці літають купами — на суху і ясну погоду.

Веселка після дощу варто довго — до негоди.

Якщо веселка з ранку — не чекай добра.

Вечірня веселка — до ясної погоди.

Літня спека вдень, замінююча до ночі свіжою прохолодою, — до ясної погоди.

Якщо сонце сходить в тумані, вдень буде тихо і душно — до ясної погоди.

Разворкувались голуби — буде тепла, суха погода.

Духота під час гарної погоди, птахи перестають співати — до грози.

 

 

 

 

 

4. Виступ четвертої групи-Осінь.

    Осінній цикл свят замикає річне календарно-обрядове коло. Він не становить цілісної системи, а ввібрав окремі звичаї та обряди, характер яких визначався станом засинання природи та приготуваннями до зими і зимових свят. В сучасній інтерпретації рамки осіннього циклу охоплюють період від перших серпневих днів (день пророка Іллі) до дня святого Пилипа (27 листопада), після якого настає зимовий піст — Пилипівка, що триває аж до Різдва. Він включає такі основні свята та обряди: Спаса, Семена, Успіння та Різдва Пресвятої Богородиці, Покрови, св. Дмитра, Кузьми та Дем'яна, Михайла Архистратига.

Головними моментами осіннього циклу були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена головна селянська турбота - забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження людського роду.

Це - основна ідея осіннього обрядового циклу. Більшість обрядів осіннього циклу в тому вигляді, в якому вони збереглися, пов'язані не із конкретною датою чи святковим днем, а із виконанням певного виду землеробських робіт в окремого господаря - початок збору врожаю, час завершення жнив та період косовиці. Кожен із них мав свої звичаї, які супроводжували процес праці. Обряди осіннього циклу також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць.

2 серпня - День Пророка Іллі

9 серпня - День святого Палія

14 серпня - Маковія (Маковея). Свято «Першого Спаса», «Спаса на воді», «Медового Спаса»

19 серпня - Великий Спас 

28 серпня - "Перша Пречиста"

11 вересня - "Головосіка"

14 вересня - "Семена"

21 вересня - "Друга Пречиста"

27 вересня - "Здвиження Чесного Хреста"

14 жовтня - свято Покрови Пресвятої Богородиці

8 листопада - Святого Дмитра

10 листопада - День святої П'ятниці

14 листопада - Кузьми-Дем'яна 

21 листопада - День святого Михайла

В осінньому циклі знову повторюються всі мотиви, властиві для інших циклів - так формувалося безперервне циклічне обрядове коло святкових дат із різними атрибутами і символами, але одними і тими ж мотивами.

                           Прикмети про осінь

Якщо листя опадає з дерево одночасно, то зима буде сувора.

Білки роблять великі запаси до довгої зими.

Птахи сідають на дах - до дощу і вітру.

Якщо вже восени багато снігу, то весна буде дощовою.

Пізній листопад на важкий рік.

Перший сніг за сорок днів до зими випадає.

Журавлі в небі кричать - до теплої осені.

Поява комарів пізньою осінню, в жовтні або листопаді, - до м'якої зими.

Восени птахи летять низько - до холодної зими, високо - до теплої.

Зірки яскраві – до хорошої погоди, тьмяні – на дощ.

Якщо восени падає багато зірок, на наступний рік буде неврожай.

Свійська птиця ховає голову під крило — до холоду.

Місяць в небі блідий і розпливчастий пророкує дощ.

Якщо перший сніг випав вдень – він скоро розтане, якщо вночі – то буде довго лежати.

Більшість опалого листя лежить лицьовою стороною догори – урожай буде маленький.

Кури линяють на самому початку осені – зима очікується тепла.

Якщо павуки заплітають павутинням рослини, то скоро стане тепло.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Загальні висновки

   Виконання даного проєкту дозволило  учням розвинути свої навички роботи з додатковою літературою, провести аналіз отриманої інформації, обґрунтувати висновки своїх досліджень.

Робота над проєктом сприяє:

- розширенню  знань дітей про народні свята як складову духовності

 людського життя, їх народні назви, поваги до традицій і звичаїв України;

- розвитку зв’язного мовлення, творчих здібностей;

- здобуттю навичок взаємодопомоги, співпраці;

- формуванню ціннісного ставлення до своєї Батьківщини, до українського

 народу, його традицій.

- розширенню кругозору учнів.

- розвитку умінь спілкуватися, адаптуватися в соціумі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

 

1.Велика дитяча енциклопедія. - К.:Рідна мова, 2016. – 318с.

2. І.Грущинська. -Т.:Навчальна книга - Богдан ,2014.  – 176с.

3. https://nubip.edu.ua/node/41275

4.https://etnoxata.com.ua/statti/traditsiji/vesnjanij-tsikl-svjat-ukrajintsiv-traditsi

  ji-ta-obrjadi/

5. https://mala.storinka

6.https://maximum.fm/narodni-prikmeti-pro-vesnu-i-vesnyanu-pogodu_n13797. https://dityinfo.com/vihovannya-ditini/narodni-prikmenti-pro-osin.html

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Додаток 1

               Діти досліджують весняний цикл свят:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Додаток 2

 

                 Діти досліджують зимовий цикл свят:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

      

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                           Додаток 3

                Діти досліджують осінній цикл свят

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                         

                                                        Додаток 4

                 Діти досліджують літній цикл свят

 

 

 

1

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Кропельницька Марина Антанасівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Додано
23 січня 2022
Переглядів
1635
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку