Тема. Розвиток мовлення. Усний твір – роздум у публіцистичному стилі «Мово, ти – моє майбутнє й синя далечінь»
Мета:
виробити в учнів систему поглядів щодо необхідності мінімуму мовних засобів; підготувати учнів до написання творчої роботи; розвивати комунікативні навички учнів, уміння самостійно мислити, аргументовано доводити свою думку, оперувати лінгвістичними поняттями й категоріями; виховувати бережливе ставлення до рідної мови та рідного слова.
Тип уроку: проектна робота.
Методи: метод випереджуючого навчання, метод наукового дослідження, метод дискусії, робота в малих групах, метод «мікрофон».
Обладнання: виставка книг про мову, таблиця, словники, Конституція України, фонограма пісні М. Слободянка «Мови чарівний голос».
Я знаю силу слова.
В. Сосюра
Хід уроку
І. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
Учитель. Шановні випускники! Ми з вами нині зібралися на звичайний урок. Урок розвитку мовлення. Ми спробуємо зібрати матеріал для написання твору – роздуму у публіцистичному стилі. А до речі, що ви знаєте про цей стиль?
Публіцистичний стиль
Де використовується? У засобах масової інформації, на зібраннях.
Жанри : Виступ по радіо, на телебаченні, газетна
стаття, допис у газету.
Мета висловлювання: Переконувати адресата, ставлення автора
до висловлювання.
Ознаки: Емоційність висловів.
Оформлення тексту: Заголовки, рубрики, що привертають
увагу адресата.
ІІ. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу
Опрацювавши таблицю, ми помітили, що наше завдання на уроці – переконати співрозмовника в тому, що рідна мова – це життя основа. А тема цього твору підказана нам сьогоднішнім днем. Бо саме 9 листопада , починаючи з 2001 року розпочалося грандіозне мовне змагання під назвою «Міжнародний дитячий конкурс знавців рідної мови». Тому тема нашого уроку так і звучить. Занотуйте до своїх зошитів.
Сьогодні ви не просто учні, а ви творчі дослідники, кореспонденти і респонденти, які в результаті роботи повинні усвідомити, що ви зможете зробити для рідної мови. Я хочу, щоб ви її знали, розмовляли нею, плекали й цінували її., бо українська мова – це мова державна (про це записано у ст. 10 Конституції України), перспективна, конкурентноспроможна.
Відомий український поет В. Сосюра писав: «Я знаю силу слова». І недаремно я ці слова взяла за епіграф. Занотуйте.
Так. В. Сосюра знає силу слова. А чи знаєте ви її?
«Словом можна вбити й оживити, поранити й вилікувати, посіяти тривогу і безнадію, одухотворити, розсіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку і сльозу, відродити віру в людину і зародити зневіру, надихнути на працю і скасувати сили душі, але, невдале, негативне, просто кажучи нерозумне слово може образити, приголомшити людину»
(В. Сухомлинський).
Про мову є книги, про мову є пісні. А якими прикметниками ми можемо описати українську мову? Подивіться на дошку, там записані слова, які наші науковці віднайшли у книгах і статтях про мову.
2. Огляд виставки книг. Ось у цих книгах, що знаходяться на виставці. Вони працювали із сторінками словників і пропонують вам занотувати до зошитів дані їхніх досліджень.
Милозвучна, солов’їна, шевченківська, улюблена, мрійлива, оксамитова, прекрасна, материнська, мелодійна, дзвінка, рідна, чорнобрива, чудова, весела, високорозвинена, широковживана, лагідна, давня, душевна, ідеальна, досконала, вишукана, славетна, шляхетна, важлива.
А мені б хотілося доповнити цей перелік епітетами.
3. Завдання «Спіймай епітет», письмо по пам’яті.
Барвінкова, вічна, збережена, жива, батьківська, безсмертна, відроджена, калинова, квітуча, прекрасна, Тарасова, чарівна, трагічна.
Ось саме ці епітети ви можете використати у своєму майбутньому творі та у власних висловлюваннях.
А зараз давайте послухаємо наших дослідників. Вони провели за декілька днів грандіозну роботу, можливо, ще не так чітко оформили свій виступ, але ті питання, над якими вони працювали , повірте мені, цікаві.
4. Дослідження учениці.
5. Дослідження учня.
6. Завдання для класу. Запишіть дані слова у тому порядку, у якому ви вважаєте мають стояти ці слова.
Учитель. А як спілкуємося ми з вами поза уроками, на вечірках, у колі друзів, на вулиці. Для частини учнів було завдання побувати у позашкільному середовищі і скласти на сьогодні діалог про ці відвідини. І що ви думаєте, які ж там були розмови?
7. Діалог про жаргон.
8. Діалог про нецензурщину.
Учитель. Діти, мова – це інтелектуальний портрет людини. Якщо зовнішній портрет можна змінити за допомогою одягу, макіяжу, то з мовним набагато складніше.
9. Діалог про прокляття.
Учитель. Так, дійсно, дедалі більше сучасних учених підтримує думку, що прокляття – це своєрідний вірус. Потрапивши в організм людини, він ослаблює, навіть руйнує її імунітет. За народним повір’ям, дія злого слова може проявлятися протягом семи років. Тож раджу: не накликайте зла на близьких, на інших людей, на свою країну. Знайте, що тільки смерть непоправна, а решта все поправиме.
10. Діалог про компліменти.
11. Творче конструювання
Закінчити прислів’я, вибравши слова із довідки, записавши
Мова – це дзеркало душі … людини
Мова – це правдивий свідок … історії
Мова – доля нашого … народу
Мова – втілення … думки
Слово до слова – зложиться … мова
Мова – найдорожчий … скарб
Гостре словечко коле … сердечко
Удар забувається, а слово … пам’ятається
ІІІ. Підсумок заняття.
Діти, рідна мова має бриніти на ваших вустах щоденно і повсякчас. Ви сьогодні ще учні, а завтра ви будівники майбутнього , то що ж ви сьогодні можете зробити для розвитку і розквіту рідної мови.
Метод «Мікрофон»
Робота з пам’ятками «10 мовних заповідей свідомого громадянина».
10 мовних заповідей свідомого громадянина
1. Мова – то серце народу; гине мова – гине народ.
2. Хто цурається рідної мови, той у саме серце ранить свій народ.
3. Літературна мова – то головний двигун розвитку духовної культури народу, то найміцніша основа її.
4. Уживання в літературі тільки говіркових мов сильно шкодить культурному об’єднанню нації.
=5.Народ, що не створив собі соборної літературної мови, не може зватися свідомою нацією.
6. Для одного народу мусить бути тільки одна літературна мова й вимова, тільки один правопис.
7. Головний рідномовний обов’язок кожного свідомого громадянина – працювати для збільшення культури своєї літературної мови.
8. Стан літературної мови – то ступінь культурного розвою народу.
9. Як про духовну зрілість цілого народу судять найперше з культури його літературної мови.
10. Кожний свідомий громадянин мусить практично знати свою соборну літературну мову й вимову та свій правопис, а також знати й виконувати рідномовні обов’язки свого народу.
Звучить поезія Софії Назаревич «Я мовою вкраїнською молюсь»
Коли до серця крадеться тривога, -
За долю України я молюсь, -
З молитвою звертаюся до Бога
І мовою вкраїнською молюсь.
Прошу для України в Бога щастя
І захисту для всіх її дітей.
А мова українська , мов причастя,
Теплом своїм торкається грудей…
О, Боже мій Великий, Всемогутній,
Мову вкраїнську мову порятуй.
І в світлий день пришестя, в день майбутній
Вкраїні Царство Щастя приготуй.
За долю України я молюсь, -
З молитвою звертаюся до Бога
І мовою вкраїнською молюсь.
Домашнє завдання. Підготувати усний твір – роздум про мову на одну із тем:
«Пам’ятник Слову»,
«Говорити українською – обов’язок чи данина моді»,
«Молитва до Мови».