ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ - ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ У ВИЗНАЧЕННІ РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

ПРОФЕСІЙНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ - ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ У ВИЗНАЧЕННІ РІВНЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ КВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

 

Імідж закладу освіти значно залежить від інноваційного

потенціалу навчального процесу, складовою якого є ефективність контролю

та визначення рівня професійної компетентності учнів з робітничих професій

закладів ресторанного господарства.

Навчальні предмети професійно-теоретичної підготовки «Організація

обслуговування в ресторанах», «Організація виробництва та обслуговування» є спеціальними предметами, які формують кваліфікованих робітників закладів

ресторанного господарства, тобто компетентних робітників.

До обсягу професійної компетентності входять дві різноспрямовані

складові:

а) здатність до ефективної інтерперсональної взаємодії, що реалізується

у сфері професійної діяльності;

б) сукупність знань, вмінь та навичок, що стосується безпосередньо

виконання функціональних обов’язків.

Тож визначення в учнів професійної компетенції є головним завданням

вихідного контролю.

У цій роботі розкриті поняття тесту та тестового контролю, надані

методичні рекомендації щодо складання тестових завдань.

Головною частиною даної роботи є збірник тестових завдань для учнів,

які навчаються з робітничих професій "Офіціант", "Бармен", «Кухар».

Тестові завдання розроблені згідно з навчальною програмою предметів

«Організація обслуговування в ресторанах» і «Технологія приготування

коктейлів та напоїв», «Організація виробництва та обслуговування» зміст і структура яких визначена Державними стандартами професійно-технічної освіти з професії "Офіціант, "Бармен", «Кухар».

Методичні рекомендації охоплюють усі теми з навчальних програм

вищевказаних предметів і розраховані на повну кількість навчальних годин,

передбачених Державними стандартами професійно-технічної освіти, а також

навчальними планами з підготовки кваліфікованих робітників з професій:

"Офіціант", "Бармен», «Кухар».

Тестові завдання цієї роботи можуть бути використані викладачами та

майстрами виробничого навчання закладів освіти для

вихідного контролю знань з робітничих професій "Офіціант", "Бармен", «Кухар» та оцінки професійної компетентності випускників. Окремі теми збірника тестових завдань можуть бути також використані для тематичного,

проміжного і семестрового контролю знань учнів, для самостійної роботи

учнів з удосконалення, закріплення знань з професійно-теоретичної та

професійно-практичної підготовок з робітничих професій "Офіціант",

"Бармен", «Кухар».

Тестовий контроль є одним із головних засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки учнів для сфери торгівлі та ресторанного

сервісу, і саме використання тестів - це професійна компетентність як

викладача, так і учня.

Вираз «компетентний фахівець», тобто такий, що має достатні знання у

галузі своєї діяльності, пов'язаний не тільки з терміном «компетенція», а і з

поняттям «компетентність». Якщо компетенція - це наявність встановлених

прав, обов'язків та відповідальності, тобто це щось, притаманне самій

характеристиці професії чи посади, то компетентність - це характеристика з

професійної точки зору особистісних та ділових якостей фахівця, який

наділений компетенцією.

Синонімами поняття «компетентний фахівець» є:

висококваліфікований, досвідчений і навіть талановитий. У словнику

практичного психолога знаходимо таке визначення: «Компетентність - це

психосоціальна якість, що означає силу та впевненість, які дає людині

усвідомлення своєї здатності ефективно взаємодіяти з оточенням». Таким

чином, не слід порівнювати, яке з понять ширше, а яке вужче, адже

«компетенція» - це функціональна характеристика професії, посади, а

«компетентність» - характеристика ділових та особистісних якостей індивіда,

серед яких можна виокремити наявність певних знань, відповідних умінь та

практичного досвіду.

До поняття компетентності включаються, крім загальної сукупності

знань, ще й знання можливих наслідків конкретного способу впливу, рівень

умінь та досвід практичного використання знань.

Ключові компетентності - це група базових цінностей, від яких

залежить успішність життя особистості в майбутньому і які збігаються з

принципами головних теорій моралі сучасного суспільства: досягнення

успіху, вибір власного напрямку самореалізації в житті, розуміння себе й

власного внутрішнього світу, глибокі особистісні стосунки.

Аналізуючи проблеми визначення сутності компетентності, слід

оперувати такими категоріями, як «готовність», «здатність», а також такими

психологічними якостями, як «відповідальність», «упевненість» і розглядати

компетентність як можливість установлення зв'язку між знаннями й

ситуацією, як здатність знайти, виявити знання й дію (процедуру), які можна

застосувати до розв'язання проблеми (соціальної ситуації).

Отже, компетентність розглядається як інтегральна характеристика

особистості, що одночасно поєднує мобілізацію знань, умінь, поведінкових

аспектів. Поняття компетентності включає в себе не тільки когнітивну

складову, а й мотиваційну, етичну, поведінкову і соціальну сторони ціннісних

орієнтацій.

Компетентність - це підхід до знання як інструмента розв'язання

життєвих проблем, прийняття ефективних рішень у різних сферах

життєдіяльності людини.

У науковій літературі поняття «компетентність» частіше зустрічається у

поєднанні з такими прикметниками, як «соціальна», «соціальнопсихологічна», «професійна», «комунікативна».

Поняття «соціальна компетентність» тісно пов'язане з терміном

«соціальний інтелект», розкривається як здатність розуміти людей і

взаємодіяти з ними. Соціальний інтелект - це особлива здатність правильно

думати про людей, прогнозувати їхню поведінку і забезпечувати адекватне

пристосування у міжособистісних взаємодіях. Основними змістовими

компонентами соціального інтелекту є здатність до розв'язання практичних

завдань, вербальні здібності та соціальна компетентність. Тут соціальний

інтелект розуміється як здатність до раціональних операцій мислення,

об'єктом яких є процеси міжособистісної взаємодії.

Суттєвий інтерес становить визначення співвідношення між соціальнопсихологічною та професійною компетентністю. Ці поняття є

порівнюваними, оскільки у їх змісті та обсязі є дещо спільне, адже

професійна діяльність індивіда не знаходиться за межами соціальної

взаємодії. Разом з тим, деякі елементи професійної компетентності носять

вузько професійний, «виробничий» характер. Тому до обсягу професійної

компетентності особистості входять дві різноспрямовані складові:

1) здатність до ефективної інтерперсональної взаємодії, що реалізується

у сфері професійної діяльності;

2) сукупність знань, вмінь та навичок, що стосуються безпосередньо

виконання функціональних обов'язків.

Залежно від того, у якій системі («людина - людина», «людина - машина»

тощо) працює особа, її професійна компетентність у більшій або меншій мірі

співвідноситься із соціально-психологічною. У професіях «Офіціант», «Бармен» та «Кухар» професійна компетентність перетинається і значною мірою співпадає з соціально-психологічною компетентністю, що показано на схемі.

Схема співвідношення між обсягами понять соціально-психологічної

компетентності та професійної компетентності

Як показано на схемі, соціально-психологічна і професійна

компетентність частково співпадають, а саме - в частині встановлення

міжособистісних стосунків, але лише тих, які виникають у зв'язку з

професійною діяльністю. Сюди належать вміння ефективно взаємодіяти з

керівництвом, співробітниками чи клієнтами, вміння правильно сприймати

їхні емоції та належно на них реагувати відповідно до свого, статусу й

компетенції, а також вміння вести ділову розмову тощо.

Отже, ступінь перехрещення обсягів соціально-психологічної та

професійної компетентності фахівця певного виду діяльності тим більший,

чим більше його діяльність пов'язана із взаємодією з людьми, необхідністю

обмінюватись з ними інформацією та впливати на них з певною метою. І тому

для професій «Офіціант», «Бармен», «Кухар» для яких вид діяльності тісно

пов'язаний з спілкуванням та сферою надання послуг, обсяг соціальнопсихологічної компетентності перехрещується з обсягом професійної компетентності майже до повного їх накладання.

За межею перехрещення обсягів соціально-психологічної та

професійної компетентності залишається, з одного боку, здатність до

спілкування, інтерперсональної взаємодії між людьми, а з іншого боку - набір

знань, умінь і навичок, що стосуються здійснення професійних повноважень,

але не пов'язаних із взаємодією з іншими людьми.

Тому можна зробити висновок, що професійна компетентність - це

єдність знань, необхідних для успішного здійснення професійної діяльності,

та досвіду, який передбачає володіння необхідними практичними вміннями і

техніками. Професійна компетентність містить такі складові: когнітивну,

операційну та комунікативну компетентність. З цією тезою можна

погодитись, якщо визнати, що комунікативна компетентність є складовою

частиною соціально-психологічної компетентності, а зміст останньої, своєю

чергою, частково співпадає зі змістом професійної компетентності .

Таким чином, термін «компетенція» характеризує певну професію чи

вид діяльності, описує коло повноважень і визначається нормативними

документами. Натомість при окресленні набору якостей, знань, умінь і

навичок індивіда слід користуватись терміном «компетентність».