Професійне вигорання педагога

ПРОФЕСІЙНЕ ВИГОРАННЯ – складний психофізіологічний феномен, що визначається як емоційне, розумове і фізичне виснаження через тривале емоційне навантаження.

Профілактика професійного вигорання Танці Фізичне навантаження Фітотерпія Гомеопатія Ароматерапія Якісний сон Збалансоване харчування Спілкуцвання з природою Медитації Хоббі

Синдром вигорання включає в себе: емоційну виснаженість деперсоналізацію редукцію професійних досягнень

Під емоційною виснаженістю розуміється відчуття спустошеності і втоми, викликане власною роботою. Редукція професійних досягнень — виникнення у працівників почуття некомпетентності в своїй професійній сфері, усвідомлення неуспішності в ній.  Деперсоналізація (дегуманізація) — цинічне відношення до роботи та до її об'єктів.

Симптоми «синдрому вигорання» - Психофізичні; Соціально – психологічні; Поведінкові.

почуття постійної, неминаючої втоми не тільки по вечорах, але і зранку, відразу ж після сну (симптом хронічної втоми); відчуття емоційного і фізичного виснаження; відсутність реакції цікавості та страху; загальна слабість, зниження активності і енергії; часті безпричинні головні болі, постійні розлади шлунково-кишкового тракту; різка втрата чи різке збільшення ваги; повне чи часткове безсоння; постійний загальмований, сонливий стан і бажання спати протягом усього дня.

байдужість, нудьга, пасивність і депресія , почуття пригніченості; підвищена дратівливість , часті нервові «зриви», «відхід у себе»; почуття провини, невпевненості, образи, підозри, сорому; почуття неусвідомленого занепокоєння і підвищеної тривожності; загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (типу «Як не намагайся, все одно нічого не вийде»).

відчуття, що роботу виконувати стає все складніше і складніше; співробітник помітно змінює свій робочий режим дня (рано приходить на роботу і пізно йде або, навпаки, пізно приходить на роботу і рано йде); незалежно від необхідності, працівник постійно бере роботу додому, але вдома її не робить; відчуття, що все марно, зневіра, зниження ентузіазму стосовно роботи, байдужість до результатів; витрата більшої частини робочого часу на виконання автоматичних і елементарних дій; відсторонення від співробітників і учнів, підвищення неадекватної критичності;

Опитування Будь ласка, дайте відповідь “так” чи “ні”.

Ви спите менше ніж 7 годин? Чи часто у вас виникає відчуття, що не встигнете зробити всього необхідного? Чи лякає вас наближення свят, дня народження через те, що доведеться витрачати всі сили на підготовку? Чи часто ви виконуєте одночасно кілька робіт? Чи часто ви забуваєте речі, час зустрічі, гаманець, коли поспішаєте?

Чи часто ви змушуєте себе щось з'їсти (перекусити), щоб мати сили працювати? У стані емоційного розладу чи намагаєтеся ви заспокоїти себе за допомогою цигарки, таблетки або ковтка вина? Чи спадає вам на думку, що ви втратили смак до життя? Чи вам усе складніше приймати рішення? Чи виникає у вашому сімейному житті все більше й більше негативних моментів?

Скільки разів ви відповіли “так”? Якщо шість і більше, то вже перетнули межу кризи, стали на шлях, який веде до вигорання.

Синдрому «професійного вигорання» можна запобігти якщо: правильно планувати свою роботу; уміти визначати і приймати обмеження; займатися улюбленою справою; навчитись терпіти і прощати; намагатись бути позитивною особистістю; допомагати колегам; гарно висипатись.