"Професійно-практичний компонент підготовки сучасного менеджера дозвілля"

Тетяна Журавська,

викладач-методист культурологічних та

професійно-орієнтованих дисциплін

Житомирського коледжу культури і

 мистецтв імені Івана Огієнка

Житомирської обласної ради.

Професійно-практичний компонент підготовки

 сучасного менеджера дозвілля

(з досвіду роботи)

Ми живемо в цікавому, історично складному часі, будуємо національну модель навчання, що є частиною світового навчального простору, і саме тому, час жадає від нас пошуку нових форм роботи. У сучасному навчальному процесі для рішення цього завдання застосовуються численні інновації такі як: а) інтерактивні технології; б) інформаційно-комунікаційні технології; в) технології диференційного навчання; г) проблемного навчання; д) ігрові технології та ін.

Застосування цих інновацій сприяє розвитку пізнавального інтересу студентів, інформаційному збагаченню та формуванню в них необхідних здібностей, орієнтує на одержання подальшої освіти з використанням сучасних технологій навчання, створює умови для підвищення й доступності освіти. Впровадження інноваційних методів викладання, хоча й містить певні ризики, але є надзвичайно важливою складовою навчально-методичної роботи викладача вищого навчального закладу, оскільки допомагає підтримувати його професіоналізм і педагогічну компетентність на рівні сучасних вимог.

Життя підказує, що теорія і практика – це запорука підготовки успішного, сучасного, молодого спеціаліста – організатора дозвілля, а тепер уже з новою кваліфікацією «Менеджера соціокультурної діяльності» (далі менеджер СКД).

В свою чергу, менеджмент соціокультурної діяльності – це мистецтво управляти іншими людьми. Це поняття прийшло в нашу країну з її переходом на нові умови господарювання, засновані на принципах ринку. Першочергова задача менеджменту полягає в створенні організаційної культури, творчого інноваційного клімату, які стимулюють працівників на нововведення.

Тож, які інноваційні фішки може використовувати у своїй роботі менеджер соціокультурної діяльності ми розглянемо у даній статті на прикладі роботи Тетяни Журавської – викладача-методиста, голови циклової комісії культурологічних та професійно-орієнтованих дисциплін Житомирського коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка.

Інформаційний брифінг – це сучасний спосіб спілкування менеджерів соціокультурної діяльності з аудиторією. На таких заходах у режимі прес-конференції можна не тільки відповідати на запитання глядачів, а й проводити консультації.

Брифінг – це короткий публічний виступ, на якому учасники певних подій або заходів надають інформацію про поточний перебіг справ, висувають свою позицію та надають її обґрунтування, повідомляють раніше невідомі деталі та відповідають на питання. Проведення брифінгу має свої особливості, по-перше це стислість викладу теми і вміння швидко та чітко реагувати й відповідати на будь-які поточні питання.

Брифінги можуть бути як самостійним заходом, так і частиною різних масових форм роботи. Цей інноваційний метод роботи можна використати під час підбиття підсумків проходження студентами виробничої практики, наприклад, інформаційний брифінг у режимі прес-конференції за підсумками проходження студентами виробничої практики на тему: «Сьогодні ти студент – завтра спеціаліст» або інша тема за узагальненням досвіду роботи кращих працівників культури області (які вимоги сьогодні стоять перед менеджерами СКД) на тему: «Новий вектор розвитку працівника культури ХХІ століття».

Таким чином, інформаційні брифінги вчать студента, майбутнього менеджера СКД, не боятися аудиторії та вміти орієнтуватися у будь-якій непередбачуваній ситуації. Суттєвою перевагою даного методу роботи є одночасна передача інформації шикорому колу слухачів, адже повідомлення виступаючих на брифінгу носять розповідний характер та обов’язково ілюструються конкретними фактами (для цього студенти коледжу можуть використати сучасні мультимедійні технології).

Brainstorming – аналог англійського виразу «злива ідей», «мозковий штурм», популярний метод групової взаємодії, який дуже широко використовується для вирішення різноманітних питань. Техніка брейнстормінгу спрямована на спонтанне генерування великої кількості ідей для вирішення якої-небудь задачі. Під час занять з навчальної дисципліни «Дозвіллєзнавство» метод брейнстормінгу використовується як можливість навчити студентів виходити за рамки стереотипного рішення питань, розширювати власні межі, використовувати креативність у вирішенні проблем, швидкого якісного реагування на виникнення непередбачуваного повороту подій. Важливо те, що заохочується будь-яка пропозиція, думка, ідея, забороняється критика і насмішки щодо них. Тільки після збирання всіх пропозицій починається їх оцінка, яка полягає у вчебічному та об'єктивному аналізі всіх ідей і виборі найбільш оптимальної з них. 

Наприклад, під час написання сценарію до Дня святого Валентина «Місце зустрічі», викладач разом зі студентами активно обговорює ідеї проведення концепції заходу, його розвиток і т. д. Таким чином, брейнстормінг, як групова процедура мислення є одним із кращих засобів отримання від групи студентів, майбутніх менеджерів дозвілля, максимальної кількості ідей за короткий проміжок часу.

Суттєвою перевагою даного методу є те, що він дозволяє виявити й співставити індивідуальні судження кожного студента, розглянути весь спектр ідей, а потім із багатьох варіантів вибрати виважене та обґрунтоване рішення проведення масового заходу. Загалом, проведення брейнстормінгу дозволяє студентам ширше поглянути на проблему, вчить їх сприймати думки оточуючих, глибше обґрунтовувати власний погляд на проблему, обумовлює розуміння багатоваріантності можливих рішень, привчає конструктивно ставитись до самого процесу прийняття рішень, адже відомою є управлінська аксіома: «Щоб навчитися приймати вірні рішення, необхідно навчитися висувати багато рішень», чому й сприяє пропонована методика.

Метод «Печа-куча» (у перекладі з японської «швидкий обмін думками») – це представлення коротких розповідей, спеціально обмежених за формою, тривалістю і тематикою.

Наприклад: під час проведення дитячих новорічних свят у формі – «робота з залом» аніматор спонтанно запитує глядачів: «Чи любите ви Новий рік?»; «А що для вас Новий рік?»; «Чи любите ви отримувати подарунки на Новий рік, і що саме?» і т. д. І діти також швидко повинні давати відповіді на поставлені питання не обдумуючи.

Отже, метод «Печа-куча» дозволяє менеджеру СКД внести динаміку у будь-який масовий захід, привернути увагу глядачів та виявити інтерес. Також при використанні даного інноваційного методу роботи у студента розвиваються такі навички, як ясність і чіткість думки, логіка уявлення, вміння говорити, навички презентації.

Відомо, що для ефективного навчального процесу викладачу необхідний постійний зворотний зв'язок зі студентами: як вони засвоїли новий навчальний матеріал, які питання  виникли?

PRES-formula (від англ. Position-Reason-Explanationor Example – Summary) – інтерактивний методичний прийом зворотнього зв'язку, спрямований на розвиток і закріплення навичок, обґрунтування й захисту власної позиції у дискусії, діалозі тощо. У цій формулі запрограмований алгоритм логічно послідовних дій:

1. позиція (думка) (в чому заключається ваша точка зору) – я вважаю, що …
2.     обґрунтування – аргумент на підтримку вашої позиції – тому що…
3.     приклад – факти, що ілюструють ваш довід – наприклад …
4.     висновок (наслідок) – що потрібно зробити – таким чином…

Наприклад, під час фронтального опитування на етапі повторення вивченого матеріалу змістовного модуля № 6 у розділі «Інформаційно-дискусійні форми соціокультурної діяльності» навчальної дисципліни «Дозвіллєзнавство» PRES-формула дозволяє студентам коротко, лаконічно, аргументовано висловити свою точку зору по заданому питанню або проблемі, а також закріпити пройдений матеріал.

Також даний прийом може стати відмінним інструментом побудови дискусії і ділового спору.

Цей метод дозволяє затвердити власну позицію кожного студента, навчитися грамотно викладати свої думки, висловлювати ідеї і прагнути до пізнання нового, спираючись на власний досвід. А педагог отримує можливість ефективніше використовувати час лекцій і якісніше перевіряти рівень знань студентів.

Також, слід зазначити, що цінність цього технологічного прийому полягає в тому, що дозволяє студентам коротко і всебічно висловити власну позицію з вивченої теми. Використання запропонованого прийому допомагає викладачу підвищувати мотивацію навчання студентів до вивчення начальної дисципліни; полегшити процес засвоєння матеріалу; викликати жвавий інтерес до теми лекції; розширити загальний кругозір; розвиває вміння здобувати інформацію з різноманітних джерел, обробляти її; формує вміння коротко і чітко аргументувати свою точку зору; розвиває вміння слухати і чути.

Event-мікс (від англ. event – захід; mix – змішувати) – масовий захід, який поєднує різні форми роботи менеджера СКД, це та унікальна ситуація, коли людина може відчути себе в колі однодумців, виявитися причетним до важливих державних, релігійних або інших подій, з інтересом і користю провести своє дозвілля. Event-мікс має певне емоційне навантаження, забезпечуючи, при цьому, передачу традицій поколінь, зближення людей, на основі духовних, естетичних і творчих інтересів. Такий масовий захід має бути захоплювальним, що залежить від форми подачі матеріалу, активності учасників: чим яскравіше подається матеріал, тим сильніше буде його вплив на емоційну атмосферу.

Наприклад, розважальна шоу-програма «Осінній диліжанс» може поєднувати:

1. дефіле учасниць конкурсу краси в стилізованих костюмах на тему «Панна Осінь» ;
2. концертна програма;
3. різноманітні фрагменти шоу-програм.

Прикладом може бути також тема заходу до Дня Захисника України та українського козацтва «Козацькому роду нема переводу» на свято Покрови (14 жовтня). У заході поєднуються:

1. конкурсно-ігрова програма;
2. інтерв’ю з глядачами;
3. вітання-виступи воїнів АТО;
4. може бути використаний проект «Фото патріота».

Отже, еvent-мікс є своєрідною формою поєднання різних форм роботи, де висловлюється загальне співпереживання і настрій учасників.

Він обумовлюється динамікою соціального буття, в якому, в свою чергу, окремі періоди життя переживаються і усвідомлюються людьми спеціальним емоційним чином, диктують їм інший, ніж в буденне час, спосіб поведінки і діяльності, маючи на увазі безпосередню участь у святкуванні.

Інтерактивний айстопер (у перекладі дослівно – «той, що зупиняє очі»)– комунікативний метод навчання менеджерів СКД, основне призначення якого привернути увагу.

Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської від слова «interact», де «inter» – взаємний і «act» – діяти. Таким чином, інтерактивний – здатний до взаємодії, діалогу. 

Виділяють такі принципи інтерактивних методів: принцип активності; принцип відкритого зворотного зв’язку; принцип експериментування; принцип довіри у спілкуванні; принцип рівності позицій. 

Слід зазначити, що основне завдання методу інтерактивного айстоперу – привернути увагу, викликати цікавість, вразити, виділити із загального ряду і забезпечити, тим самим, інтерес глядачів до заходу в цілому.

Наприклад, на практиці цей метод можна використати під час проведення дитячого свята до Міжнародного дня захисту дітей «Коли сміються діти, радіють всі на світі». Під час свята аніматори перевтілюються в різних казкових героїв. Діти бачать аніматорів, «зупиняючи свої очі», спостерігають за ними, фантазують який цей герой і беруть участь у казці.

Отже, можна зробити висновок, що під час проходження переддипломної практики з «Менеджменту соціокультурної діяльності» студенти мають робити набагато більше, ніж просто слухати і фіксувати готові думки викладача. Вони повинні мати змогу застосовувати нові знання та навички на практиці, створювати зворотні зв’язки за допомогою таких інноваційних методів як інтерактивний айстопер.

Спринт-конкурс – конкурс проведений швидко, за короткий час, може бути частиною великого заходу. Спринт-конкурсом вважається процесс визначення найкращого претендента на перемогу (конкурсанта), або найкращих претендентів на перемогу (конкурсантів), згідно з правилами, визначеними перед початком проведення процедури відбору конкурсантів за короткі проміжки часу без особливої підготовки.

Складовою частиною вільного часу є дозвілля. Це час, що витрачається на необхідну громадську, творчу та інші види діяльності, час, призначений для самопізнання та самореалізації, саморозвитку та самовдосконалення особистості. Адже, дозвілля – це діяльність, обрана за власними інтересами і нахилами, у якій будь-яка людина може проявити себе як особистість. 

За тематикою спринт-конкурсні форми дозвілля поділяють на пізнавальні, розважальні, професійні тощо.

Наприклад, під час проведення заходу до Міжнародного дня студента «Під знаком Зодіаку», крім концертної програми можна включити фрагмент конкурсу «Міс коледжу».

Також, з метою профорієнтаційної роботи у школах можна провести конкурсно-пізнавальний правовий турнір на тему «Духовність єднає Україну» .

Отже, при ретельній підготовці та креативності менеджера СКД спринт-конкурс дозволяє без особливої підготовки учасників цікаво та весело провести своє дозвілля.

Таким чином, інноваційні форми роботи у навчанні студентів коледжу дозволяють збільшити відсоток засвоєння матеріалу, оскільки впливають не лише на свідомість молодого покоління, а й на їх почуття, волю, дії, прак­тику.

Адже  сучасний менеджер СКД для того, щоб почувати себе у світі комфортно, має вчитися постійно. Навчання для нього повинно стати природною й цікавою справою. А інноваційні форми роботи допомагають сучасному викладачу розвивати здібності у студента, діяти й бути успішним у ситуаціях відкритого сучасного суспільства, що динамічно розвивається, також активізувати цілісну систему універсальних знань, умінь, навичок, формувати ключові компетентності, що визначають сучасну якість освіти.

Список використаних джерел:

1.                   Артикуца Н. В. Інноваційні методики викладання дисциплін у вищій юридичній освіті [Електронний ресурс] / Н. В. Артикуца. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://www.uk.xlibx.com/4yuridicheskie/93501-1-artikuca-innovaciyni-metodikivikladannya-disciplin-vischiy-yuridichniy-osviti-stattya-prisvyachena-aktualnimproble.php.
2.                   Аствацатуров Г. О. Приёмы обратной связи. Попс-формула [Електронний ресурс] / Г. О. Аствацатуров. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://didaktor.ru/priyomy-obratnoj-svyazi-pops-formula.
3.                   Використання інтерактивних методів навчання [Електронний ресурс] / О. М. Ковальова, Н. А. Сафаргаліна-Корнілова, Н. М. Герасимчук, О. А. Кочубей.– Електрон. дані. – Режим доступу:http://www.refs.in.ua/m-kochubej-o-a-vikoristannya-interaktivnih-metodiv-navchannya.html.
4.                   Воронов М. В. Профессиональное обучение студентов на основе интегрированных курсов / М. В. Воронов // Инновации в образовании. – 2011. – № 9. – С. 4-15.
5.                   Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : підручник / І. М. Дичківська. – 2-ге вид., допов. –Київ : Академвидав. – 2012. – 352 с.
6.                   Кабушкин А. Менеджмент / А. Кабушкин. – М. : Дело, 2000. – 257 с.
7.                   Кларин М. В. Инновации в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии / М. В. Кларин. – Рига : НПЦ «Эксперимент», 1995. – 176 с.
8.                   Кремень В. Г. Філософсько-освітня діяльність: інноваційні аспекти / В. Г. Кремень // Становлення і розвиток науково-педагогічних шкіл: проблеми, досвід, перспективи : зб. наук. праць. / за ред. Василя Кременя та Тадеуша Левовицького. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2012. –      С. 10-26.
9.                   Мескон М. Основы менеджмента : пер. с англ. / М. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури. – М. : Дело, 2002. – 704 с.
10.               Михалко М. Игры для разума. Тренинг креативного мышления / М. Михалко. – М. : Либерия, 2007. – 134 с.
11.               Пильгун Н. В. Інтерактивне навчання як спеціальна форма організації пізнавальної діяльності студентів [Електронний ресурс] / Н. В. Пильгун, Є. С. Лахай. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://er.nau.edu.ua/bitstream/NAU/15139/1/%D0%9F%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D1%83%D0%BD%20%D0%9D.%20%D0%92..%20%D0%9B%D0%B0%D1%85%D0%B0%D0%B9%20%D0%84.%20%D0%A1..PDF.
12.               Практический менеджмент. Методы и приемы деятельности руководителя / авт.-сост. Н. Я. Сацков. – Днепр : Сталкер, 1998. – 448 с.
13.               Смирнов Э. А. Разработка управленческих решений / Э. А. Смирнов. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 271 с.
14.               Софій Н. З. Про сто і один метод активного навчання / Н. З. Софій, В. У. Кузьменко. – Київ : Крок за кроком, 2003. – 116 с.
15.               Фахрутдинова А. З. Разработка управленческих решений / А. З. Фахрутдинова, Е. А. Бойко. – Новосибирск : СибАГС, 2003. – 264 с.
16.               Фокин Ю. Преподавание и воспитание в высшей школе : методология, цели и содержание, творчество : учеб.пособие для студ. высш. учеб. заведений / Ю. Фокин. – М. : Издательский центр «Академия», 2002. – 224 с.
17.               Эддоус М. Методы принятия решений / М. Эддоус, Р. Стэнсфилд.– М., 1997. – 590 с.
18.               Ягупов В. В. Педагогіка – Мозкова атака (брейнстормінг) : метод мозкової атаки у навчанні / В. В. Ягупов. – Київ : Академвидав, 2015. – 123 с.