«Профілактика булінгу в навчальному середовищі через особистісну самоідентифікацію та формування в учнівських колективах сприятливого психологічного клімату та згуртованості»

 

 

 

 

Матеріали з теми

«Профілактика  булінгу в навчальному середовищі  через особистісну самоідентифікацію та формування в учнівських колективах сприятливого психологічного клімату та згуртованості»

 (Теоретичні аспекти)

 

      Розробила практичний психолог

               Голіченко Ольга Вікторівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2023 – 2024  навчальний рік

 

Булінг (цькування) – тривожна тенденція, особливо для сучасного дитячого і молодіжного середовища. За результатами дослідження, проведеного Фондом ООН Юнісеф у 2019 році, 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років зтикалися з проблемою булінгу впродовж останніх трьох місяців, а 24% дітей стали жертвами цього явища.

Найбільш вразливими до булінгу є сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті в собі», закриті для спілкування.

Найчастіше діти піддаються цькуванню з боку однолітків за свій зовнішній вигляд, переконання, поведінку, а також через різні життєві обставини тощо).

Результати опитування U-Report говорять про найрозповсюдженіші причини булінгу – ігнорування дорослими цькування (37%). Відповідно до статистики Національної дитячої «гарячої лінії» більше 25% дзвінків так чи інакше пов’язані з цькуванням. В той же час, за даними останніх опитувань, майже чверть українських школярів вважають себе жертвами булінгу, а близько 40% із тих дітей, хто зіткнулися з випадками булінгу, ніколи не розповідають про це своїм батькам. При цьому, 44% із тих, хто спостерігав, як знущаються над їхніми однолітками, не реагували на такі факти через острах піддатися аналогічному знущанню.

Але бувають випадки, коли булінг плутають з конфліктом і навпаки.

Чому так? Давайте зробимо невеликий аналіз.

Чи конфлікт є те ж саме, що і булінг?

Іноді люди плутають конфлікт із булінгом, але це є різні речі.

Конфлікт виникає, коли між двома чи кількома особами існує незгода, розбіжність думок або різні погляди. Конфлікт між учнями не завжди означає, що це є булінг. Діти у ранньому віці вчаться розуміти, що інші люди можуть мати іншу думку, ніж їх власна, але розвиток цієї здатності сприймати іншу точку зору потребує часу, і цей процес продовжується до початку повноліття.

При конфлікті кожна особа вільно висловлює свої погляди і дисбалансу сил немає. Кожна особа відчуває, що може вільно заявити свою точку зору. Те, як люди вирішують конфлікт, може зробити його позитивним або негативним.

Конфлікт стає негативним, коли особа поводиться агресивно і виявляє це болючими висловлюваннями чи діями. Після цього конфлікт стає агресивною взаємодією. Конфлікт стає булінгом, лише коли він повторюється знову і знову, і існує дисбаланс сил. З часом може з’явитися схема поведінки, за якої особа, що поводиться агресивно у конфлікті, продовжує це робити або навіть загострює конфлікт. Особа, на яку спрямований агресивний конфлікт, може почуватися все менше і менше здатною висловити свою думку і все більше і більше безсилою. Саме тоді негативний конфлікт може перейти у булінг.

Школа буде реагувати на булінг і конфлікт по різному. Наприклад, у разі конфлікту працівник школи може спробувати зібрати учнів, щоб кожен з них розповів свою версію подій, і допомогти їм спільно вирішити ситуацію.

У випадку булінгу директор школи розгляне доцільність накладання прогресивних дисциплінарних заходів, які можуть передбачати відсторонення від занять або виключення зі школи.

Наскільки серйозною проблемою є булінг?

Булінг є абсолютно неприпустимим. Він не повинен розглядатися просто як “період дорослішання”. Наукові дослідження і досвід постійно підтверджують, що булінг – це серйозна проблема, яка має далекосяжні наслідки для учнів, які причетні, їх родин, ровесників і найближчої громади.

У дітей, що є жертвами, або тих, що застосовують булінг проти інших дітей, або й тих, що є водночас жертвами і нападниками булінгу, існує ризик виникнення чисельних емоційних проблем і проблем поведінки і стосунків з людьми. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише у школі, але й протягом усього їх подальшого життя.

 

Отже, “булінг” – це агресивна поведінка, що зазвичай повторюється. Вона має за мету завдати шкоду, викликати страх або тривогу, або ж створити негативне середовище у школі для іншої особи. Булінг виникає у ситуації, в якій існує реальний чи уявний дисбаланс сил.

Булінг може виявлятися у багатьох формах. Він може бути:

•                        фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень;
•                        економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;
•                        психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;
•                        сексуальний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;
•                        кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.

Учні, які є жертвами булінгу, часто страждають від соціального неспокою, самотності, відчуження, фізичних хвороб і низької самооцінки. У них також можуть розвинутися фобії, агресивна поведінка або депресія. Деякі учні пропускають школу, їх успішність падає, або навіть зовсім кидають школу через булінг. Діти і підлітки, які навчилися використовувати силу агресії, щоб завдавати страждань іншим, можуть взагалі перестати бачити різницю між добром і злом. З часом вони можуть стати жорстокими дорослими. Саме тому важливо якомога раніше допомогти їм перестати знущатися над іншими.

Чи хлопці і дівчата проявляють булінг однаково?

Схильними до булінгу можуть бути як хлопці, так і дівчата. Хлопці частіше вдаються до фізичного булінгу, а дівчата у більшості випадків застосовують більш непрямі дії, такі як розповсюдження пліток про однокласників, або ж ізолювання останніх шляхом виключення із спільної діяльності або груп. Проте з віком, як хлопці, так і дівчата більше вдаються до словесного і соціального булінгу.

 Учасники булінгу (цькування).

Ситуація булінгу має колективний характер. В школі діти утворюють певну ієрархічну соціальну структуру, яка, як правило, має три основні елементи, а саме (рис.1):

•          кривдник (булер);
•          потерпілий або мішень булінгу;
•          спостерігачі. 

 

 

 

Рисунок 1.  Ієрархічна соціальна структура булінгу

Кривдник  (булер)  –  це  той, хто безпосередньо вчиняє булінг (цькування). Кривдниками (цями) найчастіше стають ті, хто росте без заборон та авторитету дорослих. Їм дуже часто не вистачає уваги з боку дорослих і поваги до їх особистості, через що їм весь час доводиться самостверджуватися за рахунок інших. У більшості таких дітей яскраво виражені нарцисичні та лідерські риси характеру.

Потерпілий (жертва) або мішень булінгу.

Треба зазначити, що об’єктом булінгу (цькування) може стати будь-хто. Найчастіше в розряд потерпілого (жертви) булінгу (цькування) потрапляють діти, які чимось відрізняються від своїх ровесників: фізичними даними, особливостями розвитку (гіперактивні, з синдромом дефіциту уваги, заїканням тощо), успіхами в навчанні, матеріальним становищем, навіть просто запальним чи спокійним характером, заниженою самооцінкою, вираженим почуттям провини та невдоволенням собою тощо. У зоні ризику стати жертвою булінгу стають діти, у якої немає довірливих відносин з батьками, дитина надана здебільшого сам собі і вулиці.

На боці потерпілого (жертви) також є спостерігачі(чки), які поділяються на три категорії:

• - активні спостерігачі(чки)-захисники(ці), які не сприймають цькування, допомагають або намагаються допомогти учневі/учениці, якого/яку цькують. Як правило, вони діляться тим, що відбувається в групі (класі) з батьками, переживаючи майже ті самі почуття, що і потерпілий (жертва) булінгу (цькування);
• - пасивні спостерігачі(чки)-захисники(ці), які не сприймають цькування і вважають, що повинні допомогти жертві, але не наважуються на активні дії;
• - байдужі спостерігачі(чки), які не залучаються до процесу цькування та не займають чітко визначеної позиції. Варто зазначити, що булінг (цькування) може відбуватись і без спостерігачів.

Отже, навколо потерпілого (жертви) утворюється так зване «коло булінгу (цькування)», яке свого часу описав норвезький психолог Ден Олвеус, відомий своїми працями в області агресивної та асоціальної поведінки дітей.

Це коло демонструє, що спостерігачі(чки), які знаходяться на початку процесу на нейтральних або протестуючих позиціях, мають властивість зсуватися вліво, в сторону кривдника(ці).   Це   відбувається   за законами психологічного захисту. Коли допомога ззовні не приходить, дитина захищається, відкидаючи власні людські якості – співчуття і жалість. Тому розірвати «коло булінгу» може тільки дорослий.

Психологом навчального закладу розроблено 5 занять з елементами тренінгу для роботи з учнями щодо профілактики випадків булінгу. Заняття розроблені з врахуванням вікових особливостей учнів та з урахуванням ретравматизації дітей, які,можливо, були жертвами булінгу. Також практичним психологм закладу постійно проводиться індивідуальна та групова діагностика, профілактика, опитування та інші види роботи з учнями, батьками та вчителями щодо попередження випадків булінгу в навчальному закладі.

Даний вид роботи представлений методичною розробкою:

«Профілактика  булінгу в навчальному середовищі  через особистісну самоідентифікацію та формування в учнівських колективах сприятливого психологічного клімату та згуртованості»

Рисунок 2. Коло цькування

 

За булінг передбачена адміністративна відповідальність:

Якщо булінг вчинений 1 особою, то на нього накладається штраф від 850 грн до 1700 грн або йому призначаються громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

У разі вчинення булінгу двома або більшою кількістю осіб або якщо булінг був вчинений повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення на одну особу, то штраф складатиме від 1700 грн до 3400 грн або призначаються громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин.

У випадку якщо булінг вчинено малолітньою або неповнолітньою особою віком від 14 до 16 років, то адміністративне стягнення, у вигляді штрафу у розмірі 850 грн до 1700 грн або громадських робіт на строк від двадцяти до сорока годин накладається на батьків або осіб, які їх замінюють.

У випадку вчинення його групою малолітніх або неповнолітніх осіб віком від 14 до 16 років, то штраф у розмірі від 1700 грн до 3400 грн або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин накладається на батьків або осіб, які їх замінюють.

В тому числі адміністративній відповідальності підлягає керівник закладу освіти за неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про випадки булінгу учасника освітнього процесу, що тягне за собою накладення штрафу на нього від 850 грн до 1700 грн або призначення йому виправних робіт на строк до одного місяця з відрахуванням до двадцяти процентів заробітку.

Найбільш розповсюдженим є психологічний і фізичний булінг. Проте, як наслідок поширення ролі комунікаційних технологій: телефонного зв'язку, Інтернету та соціальних мереж, з’являється новий вид цькування – кібербулінг. Це не просто пустощі або грубість, це особлива форма взаємин між дітьми, що за відсутності реагування може перерости в насильство.

Тому надзвичайно важливим є небайдужість батьків до своєї дитини і постійне відстежування ситуації – настрою і стану дитини. Крім того, не варто забувати про тісний контакт з класним керівником, налагодження комунікації з іншими батьками в класі.

Пам’ятайте, якщо помітили, що:

•                         у дитини немає друзів;
•                         дитина боїться іти до школи;
•                         має низьку самооцінку;
•                         у дитини з’являються зіпсовані речі;
•                         дитина сама наносить собі ушкодження;
•                         сумна після спілкування у соціальних мережах та ін.

– поговоріть із дитиною, вислухайте та допоможіть вирішити проблемну ситуацію.

В рамках кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. В них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.

Корисні посилання щодо теми антибулінгу:

https://www.stopbullying.com.ua/

https://rescentre.org.ua/novyny/korysni-posylannia-shchodo-temy-antybulinhu

5 мультфільмів, які допоможуть запобігти булінгу серед дітей http://www.empatia.pro/5-multfilmiv-yaki-dopomozhut-zapobigty-bulingu-sered-ditej/

https://www.youtube.com/watch?v=CRJJY6sX4Sk

https://www.youtube.com/watch?v=uBbK9mVUh6Y