Проголошення незалежності України

Проголошення незалежності України. Підготувала вчитель історії України. КЗО «Спеціальна школа №12» ДОР»

План уроку. Суперечності розвитку під комуністичною владою. Дисиденти – борці за волю України. Здобуття Україною незалежності.

Суперечності розвитку під комуністичною владою Після Другої світової війни всі українські землі об'єдналися у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки. 1954 року до неї було приєднано Крим. У післявоєнний період наш народ невтомно працював. Відбудовували міста, села, все те, що зруйновано було в роки війни. Життя після війни було вкрай важким. Чимало чоловіків загинуло на фронтах, тож тягар відбудови ліг на плечі жінок і підлітків. Діти повоєнного часу не мали тих речей, які сьогодні є у вас.

Робота з візуальним джерелом1. Роздивіться фото ваших ровесників 50-60-х років XX ст.2. Спробуйте визначити настрій тих дітей.3. Опишіть, якою була школа.

Наприкінці 50-х — на початку 60-х років постало нове покоління борців за волю України — «шістдесятники». Без них, можливо, не склалася б наша незалежність. У 60-70-х роках життя в Радянському Союзі поступово налагодилося: вистачало товарів, діяли безкоштовна медицина та освіта, дорослі постійно отримували заробітну плату. Тих же, хто намагався піддавати критиці комуністичну владу, переслідували і цькували.

Республіка поступово розвивалась. Будували нові підприємства, відновлювали міста й села. Значні досягнення мали наука і техніка. Українські вчені зробили чимало наукових відкриттів у різних галузях. Саме в Україні було створено один із перших комп’ютерів у світі. В Україні виготовляли космічні ракети, супутники, вантажні літаки, великі сучасні судна тощо, які вважали одними з найкращих у світі.

Перша мала електронна лічильна машина «МЕЛМ». 1950 р. Ракета «Восток», розроблена конструктором С. Корольовим. Саме на ній здійснив політ у космос перший космонавт Ю. Гагарін.

Підвищувався і освітній рівень громадян. Станом на кінець 1970-х рр. кожен мав право й обов’язок здобути середню освіту. Усі громадяни мали роботу, користувалися безкоштовною медициною та різними соціальними послугами. Значна частина громадян отримувала від держави безкоштовне житло, допомогу на відпочинок та виховання дітей тощо.

Станом на початок 1980-х рр. у Криму і на Донбасі взагалі зникли українські школи. Існувала заборона на друкування творів деяких письменників. Було схвалено постанову про необов’язковість вивчення української мови в школі. У вищих навчальних закладах України навчання здійснювали російською мовою. Скорочувалася кількість українських шкіл, україномовних газет, журналів, фільмів тощо. Розмах русифікації республіки досяг значних меж.

Проте на початку 1980-х років рівень життя населення почав різко гіршати. Із крамниць зникло безліч найбільш необхідних для життя товарів. У країні з'явилися черги за продуктами харчування. За таких обставин радянське керівництво, очільником якого був Михайло Горбачов, приймає рішення розпочати перебудову в житті країни, щоб змінити життя на краще. Водночас союзні республіки СРСР (усього їх було 15), не сподіваючись на центр, стали на шлях створення самостійних держав.

За радянських часів винищення зазнала й природа України. Металургійні, хімічні, енергетичні та інші підприємства будували без урахування відновлювальних можливостей природи. Деякі райони країни перетворилися на регіони екологічного лиха. Такі суперечності в житті породжували безліч проблем, що потребували вирішення.

26 квітня 1986 р. — стався вибух на Чорнобильській атомній електростанції. Слово «Чорнобиль» стало символом горя й страждань, символом покинутих домівок, непридатної для життя землі. Чорнобиль — українське містечко, яких сотні на нашій землі. 1971 року неподалік від нього розпочали будівництво атомної електростанції. За кілька кілометрів від станції збудували місто Прип'ять (за назвою місцевої повноводної річки). Трагедія перекреслила життя не лише багатьох родин, а й усього українського народу. Прагнення незалежності в Україні посилилось.

Дисиденти — борці за волю України Національно-визвольний рух українців продовжував розвиватися. У його лавах перебувало багато відданих рідній землі та своєму народові борців, справжніх патріотів України. Їх називали дисидентами  — «незгодними». Вони не погоджувалися з  тогочасним станом речей та залежністю України.

Дисиденти свідомо відмовилися від насильницьких методів боротьби, розуміючи, що в  існуючих умовах слово сильніше за зброю. Вони влаштовували акції протесту, викривали дії влади проти України та української культури, поширювали заборонені владою літературні твори. Дисиденти вимагали від владної верхівки діяти в  межах Конституції та дотримуватися визнаної нею «Декларації прав людини», яку в  1948  р. ухвалила ООН. Комуністична влада не могла миритися з такими діями дисидентів. Їх заарештовували та звинувачували в  злочинах, яких вони не чинили. Не маючи доказів злочинної діяльності, влада направляла дисидентів на примусове психіатричне лікування. Головною метою було ізолювати дисидентів від суспільства. Проте ці люди знаходили способи поширювати правдиву інформацію, повідомляли про злочини влади за кордон.

Здобуття Україною незалежності. 16 липня 1990 року була прийнята Декларація про державний суверенітет України, де від імені українського народу було заявлено про наміри будувати свою самостійну державу.24 серпня 1991 року Верховна Рада України приймає АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. Цей день розпочав новий відлік української історії.

1  грудня 1991  р. документ було підтримано на всенародному референдумі. За незалежність України проголосувало 90,32% громадян. Також було обрано першого Президента України. Ним став Леонід Кравчук (1991— 1994  рр.). Після нього посаду Президента України обіймали: Леонід Кучма (1994—2004  рр.), Віктор Ющенко (2005— 2010  рр.), Віктор Янукович (2010—2014  рр.), Петро Порошенко (2014-2019рр.), Володимир Зеленський (з 2019) .

Президенти України. Перший Президент України Леонід Кравчук(1991— 1994  рр.). Другий Президент України. Леонід Кучма (1994—2004  рр.), Третій Президент України. Віктор Ющенко (2005— 2010  рр.), Четвертий Президент України. Віктор Янукович(2010—2014   рр.),

П’ятий Президент України Петро Порошенко(2014— 2019  рр.). Шостий Президент України Володимир Зеленський(2019— і по теперішній час). Президенти України

28  червня 1996  р. було схвалено найважливіший для життя суспільства документ  — Конституцію (Основний закон). Так країна стала на демократичний шлях розвитку. Однак цим важливим інструментом налагодження відносин між людьми треба було ще навчитися користуватися. Громадянам слід навчитися здобувати й відстоювати свої права; владі, яку обирає народ,  — дослухатися до його потреб і  діяти в  його інтересах.

Нагальними були кроки і  в реформуванні економічного життя. Було відроджено приватну власність та підприємництво. Громадяни отримали економічну свободу. Однак у  той самий час суспільство різко поділилося на бідних і  багатих. Було закрито велику кількість підприємств, у  скрутному становищі опинилися цілі райони країни, мільйони українців виїхали за кордон у  пошуках кращої долі. Маючи значний потенціал, Україна нарешті змогла посісти гідне місце у  світі. Завдяки своїм зусиллям країна зробила важливі кроки на шляху до приєднання до Європейського Союзу. Однак багато ще треба зробити. І  саме від вас залежить майбутнє нашої держави

Робота з термінами«Шістдесятники» — покоління української інтелігенції кінця 50-х — початку 60-х років XX ст., які боролися за волю України. Правозахисник — борець за права людини. Декларація — офіційна заява про щось. (Декларація про державний суверенітет України, 16 липня 1990 року)Акт — документ, який щось стверджує. (Акт незалежності України, 24 серпня 1991 p.). Верховна Рада —  найвищий  орган  законодавчої влади в Україні. Референдум — всенародне опитування способом голосування з найважливіших питань державного життя. Президент — глава держави. Конституція — Основний Закон держави.

Домашнє завдання: Опрацювати §17 (стр.96-101)Відповідати на питання після параграфу усно.