Програма гуртка "Цікава фразеологія"

Луцький район

Колківська територіальна громада

Боровицький ліцей

Колківської селищної ради Волинської області

 

 

 

 

ЦІКАВА ФРАЗЕОЛОГІЯ

(програма гуртка)

 

 

Підготувала

вчителька

української мови та літератури

КЛИШ

Валентина Анатоліївна

 

 

 

2026

 

 

 

Посібник «Цікава фразеологія» (програма гуртка) для учнів 5 – 8 класів./

Клиш Валентина Анатоліївна, вчителька української мови та літератури Боровицького ліцею Колківської селищної ради Волинської області. –

Боровичі, 2026, -  ст.22

 

 

 

 

У даному  посібнику розроблено програму гуртка з фразеології, а також подано цікаві матеріали для використання на заняттях гуртка, що сприятимуть розвитку мовно-літературних компетентностей учнів середніх класів.

Запропоновані матеріали допоможуть поглибити знання учнів з фразеології, сприятимуть  збагаченню словникового запасу підлітків.

Збірник містить сучасні підходи до організації освітнього процесу.

Рекомендовано для вчителів-словесників.

 

 

 

 

Рецензенти:  Садова С.В., вчитель української мови та літератури,

«Старший вчитель»  опорного закладу «Колківський ліцей»

 

 

Схвалено методичною радою

Боровицького ліцею Колківської селищної ради

Протокол №7 від 09.01.2026 року

 

ВСТУП

 

Кожен вираз рідної мови має своє обличчя. Як у квітки, у них свій неповторний аромат і відтінок барви, а цих відтінків кожна барва має тисячі.

                               Василь Сухомлинський

 

Фразеологія – це окраса мови і водночас могутній стилістичний засіб влучної і дохідливої передачі думки. Знання фразеологічних скарбів української мови, розуміння їх, правильне вживання є безсумнівним показником емоційного мовлення.

 

Фразеологізми несуть не тільки предметну, а й естетичну інформацію. Тому необхідно виробляти навички вмілого вживання фразеологізмів у повсякденній мовній практиці.

 

Фразеологічні звороти належать до найяскравіших засобів мовлення. Вони становлять невід’ємну частину українського фольклору і складають національне багатство мови; точно, влучно, образно характеризують або називають усі прояви навколишнього світу. Адже розуміння фразеологізмів під час читання художніх творів, правильне вживання їх в усному і писемному мовленні є одним із показників високого рівня оволодіння рідною мовою. Все це сприяє активізації творчої та самостійної роботи школярів під час навчальної діяльності.

 

Фразеологія української мови – це продукт багатовікової мовної творчості нашого народу; це, як і сама мова, за образним висловом українського прозаїка Панаса Мирного, «...жива схованка людського духу, ...багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування».

 

Фразеологія – це важлива частина української мови, невід’ємний розділ мовознавчої науки. Без оволодіння мінімумом фразеологічного багатства неможливе правильне розуміння українського мовлення як в усній, так і в письмовій формі.

 

Фразеологізми є складовою частиною лексики, нараховують десятки тисяч одиниць. Вони виражають багатство відтінків людської думки, роблять мовлення виразнішим, яскравішим, образним і переконливим. Влучний крилатий вислів, сповнена народної мудрості приказка, ідіома оживляють мову; з їхньою допомогою мова стає більш жвавою та емоційнішою.

 

При вивченні фразеологізмів формуються навчально-мовні лексичні і фразеологічні вміння:

• вміння відрізняти лексичне значення (в слові та фразеологізмі) від граматичного;

• пояснювати лексичне значення відомих фразеологізмів;

• визначити, в якому значенні вживаються слова і фразеологізми в контексті;

•  знаходити в контексті вивчені фразеологічні одиниці;

• групувати вивчені фразеологізми;

• будувати речення з фразеологічними зворотами;

• вміння вживати фразеологізми відповідно до ситуації мовлення;

•  вміння користуватися різними словниками.

 

Вивчаючи фразеологізми  на уроках  рідної мови, діти  дізнаються, що є слова, які можуть виразніше і яскравіше позначати ті чи інші поняття; учні вчаться обирати влучні слова для вираження своїх думок. Уміння правильно й доречно вживати фразеологізми в усному й писемному мовленні – ознака високого рівня володіння мовою. Збагачення активного словника учнів, удосконалення граматичної будови їхнього мовлення, оволодіння українським мовленнєвим етикетом значною мірою може й повинно здійснюватися засобами української фразеології. Власне українські лексеми й фразеологізми упродовж багатьох десятиліть навмисне витіснялись зі сфер суспільного життя, виробництва й побутового мовлення. Це спричинювало нерозуміння учнями самобутності рідної мови, внаслідок чого втрачався вплив на духовну й мовну культуру школярів, формування національно свідомого громадянина. Вивчення фразеології має велике пізнавальне значення: розширює знання учнів про мову, формує в них розуміння чіткої диференціації фразеологізмів щодо їх вживання в різних сферах суспільного життя. Практичне значення вивчення фразеології полягає передовсім у підвищенні культури мовлення школярів. Крім того, її вивчення дає можливість для виховної роботи, оскільки значення більшості фразеологізмів увиразнює ментальність нашого народу, висвітлює народне сприймання вітчизняної історії, ставлення народу до різноманітних суспільних і побутових проблем, позитивних і негативних рис людської вдачі. Цими причинами й зумовлена актуальність розробки програми гуртка «Цікава фразеологія” для здобувачів освіти  5-8 класів ліцеїв та гімназій.

 

Основна мета гуртка “Цікава фразеологія” – засвоєння учнями знань про основні ознаки фразеологізмів та їхні функції у мовленні; формування в них умінь і навичок доречно й правильно вживати фразеологізми у мовленні з урахуванням їх стилістичних особливостей; збагачення фразеологічного словника школярів.

 

 

 

 

 

ПРОГРАМА ГУРТКА «ЦІКАВА ФРАЗЕОЛОГІЯ»

 

Пояснювальна записка

 

Уміння правильно й доречно вживати фразеологізми в усному й писемному мовленні – ознака високого рівня володіння мовою. Збагачення активного словника учнів, удосконалення граматичної будови їхнього мовлення, оволодіння українським мовленнєвим етикетом значною мірою може й повинно здійснюватися  засобами української фразеології. Власне українські лексеми й фразеологізми упродовж багатьох десятиліть навмисне витіснялись зі сфер суспільного життя, виробництва й побутового мовлення.

 

У навчальних програмах “Рідна мова” для загальноосвітніх навчальних закладів вивченню фразеології часу й уваги відведено небагато. Це змусило мене розробити програму гуртка для більш успішного засвоєння учнями розділу «Фразеологія».

 

Завдання гуртка:

 

дати ґрунтовні й систематичні знання про ознаки фразеологізмів і їхні функції в мовленні, види фразеологізмів за семантичною злитістю, причини змін фразеологічного складу української мови;

формувати вміння й навички доречно й правильно вживати фразеологізми в різноманітних ситуаціях спілкування, користуватися фразеологічними словниками та довідниками;

збагачувати, уточнювати й активізувати фразеологічний запас школярів, сприяти оволодінню учнями українським мовленнєвим етикетом засобами української фразеології;

виховувати потребу у вивченні рідної мови, в удосконаленні власного мовлення.

Програма гуртка 

 (34 год., 1 заняття на тиждень)

 

№ з/п	Кількість годин	Зміст навчального матеріалу	Вимоги до рівня підготовки учня
1.	2	Фразеологія як розділ науки про мову. Зв’язок фразеології з іншими розділами мовознавчої науки. Практичне заняття. Гра «Фразеологічне доміно»	Учень: •  знає предмет вивчення фразеології; •  розуміє зв’язок фразеології з іншими розділами науки про мову; •  розпізнає фразеологізми, пояснює  їхнє значення
2.	2	Фразеологізм та його ознаки. Відмінність фразеологізмів від вільних словосполучень і слів. Основні ознаки фразеологізмів. Граматична будова фразеологізмів. Синтаксична функція фразеологізмів у реченні	Учень: вміє розрізняти фразеологічні сполуки від вільних словосполучень; розуміє граматичну будову фразеологізмів; визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченні
3.	2	Джерела українських фразеологізмів Практичне заняття. Гра «Фразеологічна мозаїка»	Учень: знає джерела походження фразеологічних одиниць; розрізняє їх пояснює їхні значення; витлумачує значення прислів’їв та приказок, крилатих висловів
4.	2	Фразеологічні словники й довідники. Види фразеологічних словників. Найбільш відомі   фразеологічні словники та довідники. Практичне заняття. Робота з фразеологічними словниками.	Учень: знає найбільш відомі фразеологічні словники та довідники; розуміє структуру фразеологічних словників різних видів; вміє з`ясовувати лексичне значення та походження фразеологізмів за фразеологічним словником або довідником; вміє добирати фразеологічні відповідники з інших мов за допомогою перекладного фразеологічного словника
5.	2	Фразеологічні синоніми. Гра «Троїстий ланцюжок»	Учень: розуміє відмінність між фразеологічними синонімами і фразеологічними варіантами; розкриває лексичні значення багатозначних фразеологізмів; вирізняє в реченнях (текстах)
6.	2	Фразеологічні антоніми. Практичне заняття. Вибірковий диктант	Учень: розрізняє фразеологічні антоніми; віднаходить їх у реченнях, текстах; вміє використовувати їх в усному і писемному мовленні
7.	2	Професійні фразеологізми. Практичне заняття. Гра «Третій лишній»	Учень: розуміє зв`язок фразеології  з народним життям; знає найбільш поширені професійні фразеологізми; уміє пояснити їх значення
8.	2	Біблійні фразеологізми. Практичне заняття. Гра «Хто більше?»	Учень: знає найбільш поширені фразеологізми біблійного походження; витлумачує їхнє лексичне значення; пояснює їхнє походження
9.	2	Античні фразеологізми. Гра «Врятуй фразеологізм»	Учень: знає найбільш поширені фразеологізми з античних джерел; витлумачує їхнє лексичне значення; пояснює їхнє походження
10.	2	Прислів`я, приказки, крилаті вирази. Афоризми. Практичне заняття. Складання сенканів із фразеологізмами	Учень: знає найбільш поширені прислів`я, приказки крилаті вислови літературного походження, афоризми; вміє пояснити їх значення
11.	2	Числівники у фразеологізмах. Практичне заняття. Гра «Встав число, загублене в фразеологізмі»	Учень: знає фразеологізми, у яких є числівники; уміє пояснити їх значення і використати у реченні
12.	2	Рослинні фразеологізми. Практичне заняття. «Відгадай»	Учень: уміє пояснити значення фразеологізмів, до складу яких входять назви рослинного світу, доречно вживає їх у мовленні
13.	2	Тваринний світ у фразеологізмах. Гра «У зоопарку»	Учень: уміє пояснити значення фразеологізмів, до складу яких входять назви тваринного світу, доречно вживає їх у мовленні
14.	2	Фразеологізми в ролі членів речення. Практичне заняття. Фразеологічно-синтаксичний практикум.	Учень: пояснює граматичну будову фразеологізмів; визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях
15.	2	Фразеологія як засіб творення образності в літературі. Практичне заняття. Фразеологізми в художній літературі волинських письменників.	Учень:      вміє розпізнавати відомі фразеологізми, інтерпретовані письменниками, відновлювати їхню форму, витлумачувати значення
16.	2	Оформлення збірника вправ «Цікава фразеологія»	Учень:      вміє аналізувати, систематизувати матеріал і оформляти  у збірки
17.	2	Робота над проєктом «Перлини української фразеології»	Учень:      уміє виконувати проєктні завдання

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Матеріали для занять гуртка

 

1. Гра «Фразеологічне доміно»

 

«Фразеологічне доміно» — це дидактична гра, створена для закріплення та повторення фразеологізмів української мови в інтерактивній формі. Матеріал містить 48 фразеологізмів, поділених на частини, і розміщений на окремих аркушах. Кожна картка містить початок одного фразеологізму та завершення іншого, що дозволяє учням складати «ланцюжок» за принципом класичного доміно.

 

 

2. Гра «Фразеологічна мозаїка».

 

Установіть відповідність між фразеологізмом і його значенням.

1. Душі не чути                                            А зробити неприємність
2. Підсунути свиню                                     Б самовіддано любити
3. Бігати як курка з яйцем                           В приборкати
4. Укрутити хвоста                                       Г приділяти незаслужену увагу

Відповідь: 1Б; 2А; 3Г; 4В.

 

Запишіть парами.

Доберіть фразеологізми, подані в довідці, до названих значень і запишіть їх парами.

Уникати зустрічі; давати відсіч; мати недобрі наміри; не звертати уваги на якісь зауваження; наживатися на чужому; дбати лише про власні інтереси; із якоїсь неприємності потрапляти в ще гіршу; добре запам'ятати; позбавляти життя; бігти швидко.

Довідка: зарубати на носі, зводити зі світу, дбати про свою шкуру, гріти руки, зуби гострити, давати відкоша, десятою вулицею обходити, з вогню та в полум'я, землі під ногами не чути, і вухом не вести.

Відповіді:

Уникати зустрічі – десятою вулицею обходити.

Давати відсіч – давати відкоша.

Мати недобрі наміри – зуби гострити.

Не звертати уваги на якісь зауваження – і вухом не вести.

Наживатися на чужому – гріти руки.

Дбати лише про власні інтереси – дбати про свою шкуру.

Із якихось неприємностей потрапляти в ще гірші – з вогню та в полум'я.

Добре запам'ятати – зарубати на носі.

Позбавляти життя – зводити зі світу.

Бігти швидко – землі під ногами не чути.

 

 

3. Гра «Троїстий ланцюжок»

Один називає слово, інший – фразеологізм, а третій пояснює його значення.

Зуб – покласти зуби на полицю – голодувати.

Вода – і за холодну воду не береться – нічого не робить.

Рука – рука руку миє – взаємна допомога, вигідна обом сторонам, кругова порука.

Душа – душі не чути – самовіддано любити

Голова – баламутити голову – морочити.

Вуста – ні пари з вуст – мовчати.

П`яти – накивати п`ятами – втікти 

 

 

4. Вибірковий диктант.

Виписати ті  фразеологізми,  які мають значення «багато».

Поставити на ноги; видимо-невидимо; підкрутити гайки; крутити носом; хоч греблю гати; роботи по шию; каламутити воду; кури не клюють; давати волю язику; дивитись крізь пальці; роботи по самі вуха; як цвіту по всьому світу; ні сіло ні впало; не з руки; одним духом; до сьомого поту; сила-силенна; на край світу; хоч лопатою загрібай; як з-під землі; рукою сягнути; і світу не видно; як грибів після дощу; з доброго дива; не за нашої пам'яті; як зірок на небі; як піску морського; давати волю рукам; дихнути не дати; зубами держати; одним миром мазані; не дати вгору глянути; тьма-тьмуща; вуха в'януть; як у бездонну бочку.

 

5. Гра «Третій лишній».

Визначте в кожному рядку зайве сполучення слів.

1. Стріляти очима, ковінька на руку, стріляти в повітря.
2. Надзвичайно вдало, як зірок на небі, хоч голки збирай.
3. Ведмежа послуга, затамувати подих, хоч у вухо бгай.

 

 

6. Гра «Хто більше?»

Назвіть якомога більше фразеологізмів зі словом вода.

Довідка:

багато води утече;

тиха вода греблю рве;

в рот води набрати;

без вас вода не освятиться;

у ложці води втопити;

пішов, як лист за водою;

виходити сухим з води.

 

 

7. Гра «Врятуй фразеологізм».

Змініть одне слово, відновлюючи фразеологізм.

Боягуз своєї ліні боїться;

жди з горя погоди;

товкти воду в мисці;

тиха хода греблю рве;

у здоровому тілі здоровий пух;

від добра бобра не шукають;

крутиться як булка в колесі;

мовчати як рибонька об лід;

пропав як Пилип з конопель.

Довідка: тіні, моря, ступі, вода, дух, добра, білка, битися, вискочив.

 

 

8.  Допишіть замість крапок число, яке загубилось.

• Знаю, як свої ... пальців
• ... п'ятниць на тиждень
• За ... земель
• Сім раз відмір – ... раз відріж
• Один з сошкою, а ... з ложкою
• ... без палички
• На всі ... сторони
• Зігнувся в ... погибелі
• Краще ... раз побачити, ніж ... разів почути
• Сльози в ... ручаї
• Один розум добре, а ... краще
• Не зв’яже ... слів
• Одна нога тут, ... там
• Кований на всі ... ноги

Відповіді:

1) п'ять, 2) сім, 3) тридев'ять, 4) один, 5) семеро, 6) нуль, 7) чотири, 8) три, 9) один – сто, 10) три, 11) два, 12) двох, 13) друга, 14) чотири.

 

9. Відгадай, що це.

• На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати в полі, коли хтось безслідно зник; він є в голові легковажної, несерйозної людини.
• Через них пролітають, як через отвір; вони не квіти, а в'януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі.
• Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли зазнаються; його можна всунути будь-куди.
• Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; схожий він на лопату, особливо у балакучих.
• Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він усе в ліс дивиться; інколи він буває в овечій шкурі; як його боятися, то в ліс краще не ходити.
• Ними можна косити і відкривати комусь щось; їм можна не вірити і навіть колоти їх; коли у них дивитися, то можна втрачати себе; коли їх вирячити, то можна щось у когось побачити.

Відповіді:

Вітер, вуха, ніс, язик, вовк, очі.

10. Фразеологізми в зоопарку.

1) Замість крапок вставте назви тварин.

Злий як... Упертий як... Хитрий як... Полохливий як... Колючий як... Надутий як... Шкідливий як...

Відповіді:

тхір, осел, лисиця, заєць, їжак, індик, кіт, ягня, ведмідь, риба, свиня, сорока, вовк, тетеря.

 

2.   Пригадайте ще назви тварин або птахів, які трапляються у фразеологізмах.

Відповіді:

працює як віл, ведмежа послуга, крутиться як білка, надувся як сич, крокодилячі сльози, курей восени рахують, курці ніде сісти, як кіт наплакав, живуть як собака з кішкою, треті півні, ходити півнем, ось де собака заритий, лебедина пісня, гидке каченя, вовк в овечій шкурі, нагадати козі смерть, як корова язиком злизала, підколодна змія, мокра курка, козел відпущення, гора народила мишу, робити з мухи слона, де раки зимують, плюватися як верблюд, повертатися як слон, злий мов собака, далеко куцому до зайця.

 

11.  Договоріть за мене...

Ведучий називає початок фразеологізму, а учасники гри повинні назвати кінець.

1. Надути... 2. Пекти... 3. Бити... 4. Сидіти... 5. Накивати... 6. Вилетіло... 7. Дерти... 8. Перемивати... 9. Взятись... 10. Точити... 11. Намилити... 12. Віддати... 13. Згущувати... 14. Клацати... 15. Сходити... 16. Давати... 17. Набирати... 18. Викликати... 19. Влучити... 20. Виходити... 21. Зав'язати... 22. Розмотати... 23. Втратити. 24. Кусати... 25. Скалити... 26. Махнути... 27. Намотати... 28. Лягти... 29. Ходити... 30. Заварити...

 

Відповіді:

1) губи, 2) раків, 3) байдики, 4) на шиї, 5) п'ятами, 6) з голови, 7) носа, 8) кісточки, 9) за розум, 10) зуби, 11) шию, 12) кінці, 13) фарби, 14) зубами, 15) зі сцени, 16) бій, 17) висоту, 18) вогонь на себе, 19) у ціль, 20) на фінішну пряму, 21) вузол, 22) клубок, 23) голову, 24) губи, 25) зуби, 26) рукою, 27) на вус, 28) трупом, 29) ходором, 30) кашу.

 

 

12. Фразеологізми-антоніми.

Прочитайте фразеологізми-антоніми до поданих виразів.

Легкий на руку – важкий на руку.

Кидає в жар – кидає в холод.

Жити своїм розумом – жити чужим розумом.

Набратися тіла – спасти з тіла.

Розв'язати язика – вкоротити язика.

Вести перед – пасти задніх.

Забувати все на світі – пам'ятати все на світі.

Іти з миром – іти з війною.

З легким серцем – з важким серцем.

Повернутися обличчям – повернутися спиною.

Піднестися духом – впасти у відчай

Набратися сил – вибитися із сил.

Втратити терпець – набратися терпіння.

Звернути увагу – залишити поза увагою.

Ввійти в довіру – вийти з довіри.

Дотримати слова – порушити слово.

Заварити кашу – розхльобувати кашу.

Ставати до ладу – вийти з ладу.

Приходити до пам'яті – втратити свідомість.

Семимильні кроки – черепашача хода.

Як кішка з собакою – душа в душу.

Пальця в рот не клади – мухи не скривдить.

Вийти з себе – опанувати себе.

Скидати маску – одягати маску.

Підносити до неба – топтати в болото.

Рукою подати – за тридев'ять земель.

Хоч голки збирай – хоч око виколи.

Зазнати поразки – отримати перемогу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список літератури

 

Ужченко В.Д., Ужченко Д.В. Фразеологічний словник української мови. – К.: Освіта, 1998.

Коломієць М.П., Регушевський Є.С. Словник фразеологічних синонімів/ За ред. В.О. Винника – К.: Рад.шк.. – 1988.

Калашник В.С., Колоїз Ж.В. Словник фразеологічних антонімів української мови. – К.: Довіра, 2001.

Коваль А.П., Коптілов В.В. Крилаті вислови в українській літературній мові: афоризми, літературні цитати, образні вислови. – К.: Вища школа, 1975.

Коваль А.П. Крилате слово. – К.: Рад.школа, 1983.

Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. – Харків: Вища школа, 1977.

Тесленко О. Фразеологія на уроках рідної мови як етнографічний фактор // Українська мова і література в школі. – 2003. - №6.