1

Вступ

Суть, значення краєзнавства і туризму. Завдання історико-краєзнавчого гуртка.

Учень:

Визначає завдання краєзнавчого гуртка.

Розуміє значення краєзнавства і туризму.

2

1. Історичне краєзнавство та його становлення

Античні краєзнавці (Геродот, Арістотель, Демокріт, Квінтіліан). Краєзнавчі погляди Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки. Роль українських істориків-краєзнавців П.Єфіменка, М.Костомарова, О.Лазаревського, О.Левицького, М.Максимовича, М.Грушевського, Д.Яворницького в дослідженні історії рідного краю та популяризації краєзнавчих знань. Викладання краєзнавства в дореволюційній Росії та колишньому СРСР.

Діяльність «Товариства Нестора - Літописця» при Київському університеті Святого Володимира, Одеського наукового товариства історії та старожитностей, Наукового товариства імені

Тараса Шевченка у Львові, Наукового історико-філологічного товариства при Харківському університеті, Подільського церковного

історико - археологічного товариства, Товариства дослідників Волині у Житомирі. Археологічні з'їзди (15), з них в Україні (6).

Учень:

Називає знаних краєзнавців світу, України, рідного краю в різні періоди історії.

Показує на карті міста розвитку краєзнавства в Україні.

Характеризує внесок у розвиток краєзнавства видатних українських діячів, дослідників, товариств, університетів в роки дореволюційної Росії та колишньому СРСР.

Аналізує питання археологічних з’їздів та дає власну оцінку прийнятим рішенням.

Визначає причини масового поширення народознавчої та краєзнавчої діяльності в Україні та її вплив на збереження та поширення звичаїв та традицій в Україні.

Тлумачать і застосовують поняття і терміни:

історія, фольклор, етнографія, археологія.

Хронологічно зіставляє події та явища теми.

Доводить, що до для реалізації завдань розвитку історичного краєзнавства необхідна державна загальнонаціональна програма культурного розвитку.

6

2. Фізико - географічна характеристика краю. Природні ресурси.

Географічне положення. Площа території краю. Кордони рідного краю. Адміністративний поділ. Крайні точки області. Географічний центр краю. Рельєф, ґрунти, клімат, внутрішні води, населення, флора та фауна. Корисні копалини. Розвиток промисловості та сільського господарства.

Транспортний зв’язок. Природно-заповідний фонд. Екскурсійні об’єкти: пам'ятки історії, архітектури та археології, історико-культурні заповідники. Архівознавча, краєзнавча та довідкової література.

Охорона природи. Закон про охорону природи. Ознайомлення з Червоною книгою України.

Практичні заняття

1. На контурну карту нанесіть кордони рідного краю України.

2. Позначте рельєф, крайні точки, водні ресурси, географічний центр області підпишіть їх назви.

3. Користуючись атласом, визначте координати крайніх точок.

4. Ознайомлення з туристичними маршрутами походів по рідному краю.

5. Екскурсії пам’ятними місцями рідного краю, до музеїв, на промислові підприємства.

Учень:

Показує на карті територію України, області, міста, річки, гори, крайні точки області, географічний центр.

Аналізує економічний розвиток краю, природні ресурси, транспортні зв’язки.

Називає пам’ятники історії, історико-культурні заповідники, пам’ятні місця рідного краю.

Описує місце знаходження найбільших промислових об’єктів краю.

Характеризує краєзнавчу літературу.

Дає власну оцінку охороні навколишнього середовища на території свого краю.

Тлумачить, співвідносить, застосовує поняття і терміни: краєзнавство, туризм.

Учень: Оволодіває навичками дослідницької роботи. Поглиблює знання з географії, та вміння працювати з картою.

Розвиває самостійне просторове мислення у роботі з картою по визначенню туристичних маршрутів на території рідного краю.

Знаходить на карті координати крайніх точок, водні ресурси, кордони рідного краю України.

Застосовує на практиці вивчений матеріал.

2

3. Історичне краєзнавство

Розвиток історичного краєзнавства в Україні. Історичне краєзнавство – невід’ємна складова “кореневої системи” духовності дитини. Історичне краєзнавство у вітчизняному законодавстві про освіту. Джерела історичного краєзнавства. (Речові, письмові, усні). Зв’язок історичного краєзнавства зі спеціальними дисциплінами. Форми організації шкільних досліджень: державне, шкільне, громадське. Шкільне краєзнавство: програмне, позапрограмне. Історичне краєзнавство та туризм у школі.

Національне краєзнавство в незалежній Україні. Проблеми та розвиток історичного краєзнавства в Україні.

З історії історичного краєзнавства. «Народне краєзнавство, народні краєзнавці». «Указ Петра І про збирання, пошук та зберігання цікавих знахідок народних краєзнавців».

Практичні заняття

1.Визначення об’єктів краєзнавчих досліджень.

2.Використання даних історичного краєзнавства на уроках та інших позашкільних заходах.

3. Ознайомлення з краєзнавчими об’єктами рідного краю.

Учень:

Аналізує розвиток історичного краєзнавства в Україні.

Розкриває поняття “ історичне краєзнавство”;

 Досліджує витоки історичного краєзнавства та історію його розвитку.

Вивчає джерела історичного краєзнавства та їх функціональне значення;

Визначає шляхи та засоби подолання проблем історичного краєзнавства.

Розглядає види і форми організації краєзнавства в загальноосвітній школі та вибирає найбільш цікаві для подальшого використання.

Наводить приклади з історії становлення історичного краєзнавства.

Характеризує джерельну базу.

Учень:

Застосовує на практиці вивчений матеріал,

виявляє зацікавленість, бажання історичного пізнання,

проявляє самостійність та ініціативу.

4

4. Джерела історичного краєзнавства

Речові джерела. Класифікаційні ознаки: за часом та місцем знаходження, за призначенням, за формою і змістом, за науковою та художньою цінністю, за способом виготовлення, за стилем речових джерел. Археологічні матеріали – найстародавніший вид історичних джерел. Пам’ятники архітектури, культові спорудження. Поділ речових джерел за їх функціональним призначенням: засоби виробництва (від найдавніших знарядь праці до сучасних технологічних засобів) і результати виробництва (побутові речі, споруди, одягу, медичні та музичні інструменти тощо).

Нумізматичні джерела. Предмети озброєння.

Письмові (зафіксовані на папірусі, пергаменті, папері) джерела. Винайдення писемності та історія розвиту письма. Історія українського книгодрукування. Літописи; законодавчі акти; діловодна документація; приватні акти; статистичні джерела; періодична преса; документи особистого походження: мемуари, спогади, щоденники, листи, автобіографії; літературні пам'ятки; публіцистика і політичні твори; наукові праці з певних історичних періодів.

 Образотворчі джерела. Тривимірні (твори скульптури, архітектури і т. п.) та двовимірні (площинні, або образотворчо-графічні: твори суто образотворчого мистецтва, технічні креслення, схеми, малюнки, фотодокументи). Графіті. Кіно і відео документи.

Фотографії, листівки – документальний матеріал юних краєзнавців.

 Усні джерела. Мова – стародавня форма спілкування людей. Усна народна творчість: казки, легенди, думи, пісні, прислів’я, приказки. Бесіди: зустрічі з певними людьми.

 Топоніміка – наука про походження, зміст і закономірності розвитку географічних назв. Історична обумовленість географічних назв.

 Антропоніміка – наука про походження, зміну, географічне поширення власних імен людей.

 Збирання та вивчення пам’яток усної народної творчості – важливий напрямок шкільного краєзнавства. Пісні, легенди, загадки, билинні цикли. Обрядові пісні, танці. Професійні виконавці.

Практичні заняття

1.Екскурсії, походи до місць археологічних розкопок. Ознайомлення з пам’ятниками архітектури. Фотографування та замальовування пам’ятників, історичних споруд.

2. Робота в архівах і з періодичною пресою.

3.Вивчення географічних назв рідного краю.

Збирання і вивчення творів усної народної творчості.

Учень:

Називає історичні джерела та їх види.

Описує класифікаційні ознаки.

Показує на карті місце знаходження історичних джерел.

Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: історичне краєзнавство, історичні джерела, типи історичних джерел, графіті, нумізматика, образотворчі джерела,

Вказує періоди історії та вміло підбирає джерельну базу.

Аналізує поділ речових джерел за їх функціональним призначенням.

Дає власну оцінку історичним джерелам, критично осмислює їх, знаходить можливі шляхи розв’язання сучасних суспільних проблем.

Характеризує письмові джерела.

Досліджує історію книгодрукування в Україні.

Аналізує види писемних джерел, встановлює їх за змістом

Розпізнає та описує видатні культурні пам’ятки.

Знаходить на карті відповідь на запитання вчителя.

Свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію.

Відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти.

Розглядає фотографії, листівки, як документальний матеріал.

Виявляє бажання більше пізнати історію рідного краю через усну народну творчість.

Пояснює значення термінів топоніміка, антропоніміка та їх прояв на території рідного краю.

Збирає та вивчає пам’ятки усної народної творчості: казки, думи, пісні, легенди, загадки, билини, прислів’я, приказки, обрядові пісні, танці.

Прагне дізнатися про історію рідного краю зустрічаючись з певними людьми.

Учень:

Використовує набутий досвід та результати діяльності у своєму житті.

Оволодіває навичками дослідницької роботи.

Поглиблює розуміння історичних подій, процесів, явищ шляхом роботи з різноманітними історичними джерелами: документальними, візуальними, речовими.

Розвиває самостійне творче мислення у роботі з історичними документами.

5

5. Пам’ятки історії та культури

Пам’ятки історії та культури України – вагома частка в культурній і природній спадщині світу. Історичні та культурні пам’ятки, як самостійний предмет наукового пізнання. Постанова про створення Всеросійського товариства охорони пам’яток історії та культури від 1965 року. Закон СРСР 1976 р. “ Про охорону і використання пам’яток історії та культури ”

Види пам’ятників історії та культури:

Пам’ятники історії: будівлі, пам’ятні місця, пов’язані з важливими історичними подіями в житті народу;

Пам’ятники археології: городища, кургани, залишки стародавніх поселень, кам’яні споруди, наскальні зображення, старовинні предмети;

Пам’ятки містобудування та архітектури: архітектурні ансамблі та комплекси, площі, квартали, вулиці, залишки старовинного планування і забудови міст та інших населених пунктів; будівлі військової, культової архітектури, садово-паркового мистецтва;

Пам’ятки мистецтва – твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного та інших видів мистецтва;

Документальні пам’ятки – акти органів державної влади та органів державного управління, інші письмові документи, звукозаписи, записи фольклору, музики.

Державний контроль за охороною і використанням пам’яток історії і культури. Охорона і використання об'єктів навколишнього природного середовища, зв'язаних з пам'ятками історії, археології, містобудування та архітектури. Організація державного обліку пам’яток історії та культури та їх використання.

Кримінальна відповідальність за знищення і зруйнування пам’яток історії і культури.

Практичні завдання

Ознайомлення з Законом про охорону природи та використання пам’ятників історії та культури.

Вивчення пам’яток та екскурсійні походи. Виконання завдань Товариства охорони пам’ятників.

Учень:

Вивчає пам’ятки історії та культури України.

Розуміє, що пам’ятки історії та культури України є вагомим внеском в культурній і природній спадщині світу.

 Досліджує законодавчу джерельну базу формування товариства охорони та використання пам’яток історії та культури.

Аналізує види пам’ятників історії та культури.

Формує вміння описувати пам’ятки історії та культури пов’язані з важливими історичними подіями зв’язані з життям людей рідного краю.

Характеризує пам’ятки археології , як речові джерела, що висвітлюють минуле людського суспільства.

Визначає основні пам'ятки археології : місця поселення (стоянки, городища, селища) й окремі житла, господарські споруди, залишки фортець і міст, могильники й окремі поховання, надмогильні й культові споруди, скарби, знаряддя праці та інші давні вироби, малюнки й написи на скелях і окремих каменях тощо.

Вміє визначити твори монументального, образотворчого, декоративно-прикладного та інших видів мистецтва.

Свідомо аналізує документальні пам’ятки.

Розуміє, що за знищення і зруйнування пам’яток історії і культури наступає кримінальна відповідальність.

Тлумачить, співвідносить, застосовує поняття і терміни: історичні та культурні пам’ятки, пам’ятки мистецтва, документальні пам’ятки, пам’ятки містобудування та архітектури.

Дізнається про організація державного обліку пам’яток історії та культури.

Учень:

Поглиблює розуміння історичних подій, процесів, явищ шляхом роботи з різноманітними історичними джерелами.

Оволодіває навичками дослідницької роботи.

Вивчає історичні пам’ятники під час екскурсійних походів.

5

6. Історико-краєзнавчі дослідження рідного краю.

Роль історичного краєзнавства у вивченні культурно-історичних традицій українського народу. Шляхи збирання історико-краєзнавчих матеріалів. Методи краєзнавчих досліджень рідного краю.

Знайомство з Державною програмою “Золота підкова Черкащини.” Мета і завдання Програми. Основні напрями та етапи виконання Програми. Шляхами "Золотої підкови Черкащини"

Практичні заняття

1. Робота з літературними джерелами.

2.Встановлення зв’язків з архівами, музеями, пошук безпосередніх учасників або свідків різних історичних подій.

3. Вивчення маршрутів "Золотої підкови Черкащини" та проведення екскурсій, одноденних походів.

Учень:

Вивчає культурно-історичні традиції українського народу.

Свідомо аналізує шляхи збирання історико-краєзнавчих матеріалів.

Досліджує методи краєзнавчих досліджень рідного краю

Аналізує об’єкти історико-культурного значення з метою подальшого використання у навчальній та туристсько-екскурсійній діяльності.

Активно долучається до акції "Золота підкова Черкащини"

Долучається до розробки екскурсійних маршрутів по рідному краю.

Встановлює зв’язки з архівами, музеями.

Веде пошук безпосередніх учасників або свідків різних історичних подій.

Творить літопис рідного краю, книгу пам’яті, альманах видатних особистостей свого населеного пункту.

5

7.Організація та проведення історико-краєзнавчої експедиції

Мета та завдання експедиції. Розподіл обов’язків між членами групи. Розробка маршруту. Польовий зошит, польовий щоденник. Технічні засоби. Спеціальні запитальники. Вимоги до ведення спеціального зошита та щоденника.

Методи збирання історико-краєзнавчих матеріалів:

Безпосередньо ознайомлення з предметами матеріальної культури та порядком їх фіксації;

Спостереження за щоденним життям місцевого населення;

Анкетне опитування населення;

Виявлення рівня духовного життя за пам’ятниками матеріальної культури;

Застосування масштабного креслення, зйомка планів поселень, складання планів типових житлових і господарських будівель, пам’ятників;

Опис обрядів, святкових церемоній, трудових процесів.

Практичні заняття

1. Складання та обговорення плану експедиції.
2. Ведення польового зошиту та щоденника. Записи спогадів.
3. Збирання фольклорно-етнографічного матеріалу, опис археологічних та історико-культурних пам’ятників рідного краю.

4.Розподіл обов’язків у дослідницькій групі. Техніка безпеки та охорона життя під час експедиції. Правила поведінки в населених пунктах. Долікарська допомога потерпілому.

Учень:

Визначає мету та завдання експедиції.

Розподіляє обов’язки між членами групи.

Розробляє маршрут експедиції.

Набуває поглиблених об’єктивних знань з історії рідного села чи міста.

Розкриває туристичні можливості свого краю.

Збирає та систематизує краєзнавчі матеріали.

Привертає увагу державних установ, громадських організацій, широкого кола громадян до збереження та відродження історико-культурної спадщини українського народу, пам’яті втрачених населених пунктів України.

Виявляє рівень духовного життя за пам’ятниками матеріальної культури.

Залучає учнівську молодь до краєзнавчої та науково-дослідницької роботи.

Учень:

Складає маршрут туристичного походу.

Визначає по карті шлях проходження маршруту подорожі.

Веде записи польових спостережень.

Збирає спогади очевидців історичних подій та

фольклорно-етнографічний матеріал.

Описує археологічні та історико-культурні пам’ятники рідного краю.

Збирає матеріал для написання наукові роботи по історії рідного краю.

Вміє розподілити обов’язки у дослідницькій групі.

Знає правила техніки безпеки та охорони життя під час експедиції.

Вміє надавати долікарську допомогу потерпілому.

5

8.              Музеєзнавство

Розвиток музейної справи в країні, області, навчальних закладах. Основи організації шкільних музеїв. Класифікація музеїв. Експозиції музею. Фонди музею та їх значення.

Практичні завдання

1. Вивчення і конспектування основних положень Закону України “Про музеї і музейну справу”

2. Зустрічі з Радами музеїв і керівниками музеїв та обмін досвідом.

3. Екскурсії та знайомство з музейними експозиціями обласного краєзнавчого музею, обробка матеріалів шкільного музею, паспортизація експонатів.

Учень:

Вивчає туристсько-краєзнавчі можливості рідного краю.

Розуміє специфічні особливості створення шкільних музеїв.

Аналізує та поповнює експозиції музею та класифікує їх фонди.

Організовує і проводить пошукову роботу по збору матеріалів.

Оформляє і паспортизує зібрані матеріали для музею.

Складає план бесіди, запису спогадів і зустрічей з цікавими людьми.

Оформляє невелику музейну експозицію і пересувну виставку до знаменних дат.

Надає першу долікарську допомогу під час екскурсії, походу, навчальних занять.