Програма курсу за вибором для учнів 7(8) класів закладів загальної середньої освіти «Беремо участь в демократії»  

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НЕРУБАЙСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №2

НЕРУБАЙСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

 

 

Програма

 курсу за вибором

для учнів 7(8) класів

закладів загальної середньої освіти

«Беремо участь в демократії»  

Розроблено за ресурсами міжнародної освітньої онлайн-платформи «Живемо в  демократії». Плани уроків з питань Освіти для демократичного громадянства та Освіти прав людини (скорочено – ОДГ/ОПЛ) для загальноосвітніх навчальних закладів розроблених експертами Ради Європи

 

Автор: Леськів Ольга Федорівна, педагог-організатор

Нерубайського академічного ліцею №2,

                                                                                                                    спеціаліст вищої категорії ,старший учитель,

                                                                                                                   учасниця Одеської обласної школи                       громадянської партиципації дорослих та молоді “УСі в ДІЇ!”

 

 

 

 2023

 

 

 

Анотація курсу

 

«Демократичний спосіб мислення не є природним. Демократія складається зі звичок та навичок, які необхідно розвивати, і які не розвинуться самі собою». Волтер Паркер

Сьогодні світ спостерігає, як українці виборюють своє право бути вільними. Це, здавалося б, базове право людини у сучасній демократичній країні. Випробуванням та змінам піддаються усі сфери життя громадян, включаючи освіту. Сьогодні кожен із нас тримає оборону на своєму фронті. І школа відповідає за нове покоління усвідомлених, освічених та відповідальних учасників нашого демократичного суспільства.

Демократичні зміни у суспільстві безумовно залежать від того, наскільки нові покоління будуть володіти знаннями, цінностями, навичками та ставленням до принципів демократії, прав людини, верховенства права. Молоді люди повинні стати дієвими учасниками поступу українського демократичного суспільства, тому важливою частиною навчання стає курс за вибором  «Беремо участь в демократії» в рамках програми з основ  Освіти для демократичного громадянства (ОДГ) та Освіти прав людини (ОПЛ). Одним з основних завдань якого є не лише передати тим, хто навчається, знання, навички та розуміння у сфері демократичного громадянства і прав людини, а й в тому, щоби розвинути готовність діяти в суспільстві з метою просування принципів демократії, прав людини і верховенства права. Освіта для демократичного громадянства й освіта з прав людини покликані навчити, як жити разом, поважаючи одне одного у багатоманітному демократичному суспільстві, знати і розуміти свої права та брати активну участь у прийнятті рішень.

 

 

 

Пояснювальна записка

Навчальну програму курсу за вибором «Беремо участь в демократії» розроблено на основі Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (2011) та у відповідності до  Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2016), Концепції розвитку громадянської освіти в Україні (2018), Національної молодіжної стратегії до 2030 року (2021) 

Актуальність курсу

Саме в переломні  моменти розвитку суспільства надзвичайно важливим і невідкладним є завдання виховати справжнього громадянина й патріота. Повага до людської гідності, рівність і партнерство - це насамперед цінності, якими ми керуємося у стосунках з іншими. Щоб демократичні засади працювали у суспільстві, у закладі освіти також важливо розвивати практичні навички співпраці, демократичної участі, критичного мислення. Крім того, важливо пропагувати й відповідні норми поведінки, демократичний стиль життя, демократичну культуру. Важливо, щоб у демократичному суспільстві діти з раннього дитинства відчували, що вони відіграють важливу роль у своєму колективі. Вони – громадяни демократичного суспільства, і тому їх участь в управлінні є одночасно і правом і обов’язком. Звідки і випливає необхідність впровадження основ демократії і права людини в освітній процес, що включає в себе практичне впровадження курсу «Беремо участь в демократії» через програми у сфері освіти для демократичного громадянства й освіти з прав людини (скорочено – ОДГ/ОПЛ) .

Усе більше держав світу визнають, що демократичні компетентності – ключові результати навчання у школі.  Роль громадянської освіти у демократичному розвитку спільнот на міжнародному рівні визначають Переглянута Європейська хартія про участь молоді в місцевому та регіональному житті (2003) й Хартія Ради Європи з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини (2010) , яка охоплює 20 компетентностей – знань, умінь, ставлень та цінностей, необхідних громадянам для життя у культурно багатоманітному демократичному суспільстві, для ефективної та мирної взаємодії з іншими. Цю роль відображено в ключових нормативних актах у сфері освітньої та молодіжної політики України: законах «Про освіту» (2017), «Про повну загальну середню освіту» (2020), «Про основні засади молодіжної політики» (2021), Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року (2017), Концепції розвитку громадянської освіти в Україні (2018) та Національної молодіжної стратегії до 2030 року (2021). Концепція реформування української школи закладає докорінно нові підходи до освітнього процесу, пропонуючи педагогам переорієнтувати увагу на формування компетентностей учнів, знання, особисті та соціальні навички, ставлення і цінності, які б дозволяли учням у майбутньому долати непорозуміння, конструктивно взаємодіяти з іншими та успішно самореалізовуватися в демократичному суспільстві              .

У сучасних умовах ОДГ/ОПЛ набуває особливої актуальності як невід’ємна складова державної політики в Україні. ОДГ/ОПЛ є вдалим способом проектування громадянськості – засвоєння у практичних ситуаціях, осмислення, аналізу, апробування, застосування громадянських якостей у системі безперервної освіти, де викладач пропонує шляхи зростання, спрямовує розвиток компонентів культури громадянськості особистості у певному напрямку, поряд із стимулюванням її до професійного вдосконалення

Компетентнісний потенціал курсу

У відповідності до мети повної загальної середньої освіти, визначеної п. 12 Закону України «Про освіту», курс за вибором «Живемо в демократії» спрямований на формування ключових компетентностей, які необхідні кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності. Основна увага курсу грунтується  на демократичних цінностях активної життєвої позиції, особистої ефективності , істини, правдивості та критичного мислення, взаємоповаги, відкритого спілкування та ефективної співпраці, прав людини та спільного захисту цих прав та формуванні і розвитку громадянської та соціальної компетентностей тобто розуміння принципів демократії та спроможності діяти як відповідальні громадян(к)и України, брати участь у громадському та суспільному житті класу й закладу освіти, громади; розуміти та сприймати цінності прав та свобод людини, вміти відстоювати свої права та права інших; виявляти повагу,толерантність, доброчечність; вміти  конструктивно співпрацювати, співпереживати, та розв’язувати конфлікти, аргументовано відстоювати власну позицію, критично аналізувати інформацію та приймати обґрунтовані рішення.

 Для цього слід організувати освітній процес довкола  принципів

· Навчання про права людини і демократію – допомагає зрозуміти наші права і принципи демократії;

· Навчання для дотримання прав людини і принципів демократії – допомагає реалізувати наші права і принципи на практиці, захистити права у разі порушення;

· Навчання через практичний досвід – допомагає осягнути наші права і принципи демократії через власний досвід.

· Навчання через участь –   залучення учасників освітнього процесу до діяльності, співуправління та практичного вирішення питань у колективах.

 

Основні шляхи реалізації навчання через участь :

●       активне навчання;

●       робота в команді;

●       інтерактивні методи;

●       критичне мислення;

●       активна участь;

●       індивідуальні завдання.

          Курс за вибором «Беремо участь в демократії» може бути використаним педагогами - організаторами для роботи з учнівським самоврядуванням, учасники  учнівського самоврядування, завдяки заняттям мають змогу виробляти навички роботи в групах, висловлювати свої ідеї та втілювати їх у життя. Для посилення компетентнісного потенціалу інваріативної складової освітніх програм  «Суспільствознавство», визначеної Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (2011), одним із основних завдань якої є формування громадянських та соціальних компетентностей та передбачає ознайомлення  учнів  із  теоретичними  і  практичними  аспектами  соціології та журналістики.              

Водночас курс сприятиме розвитку таких ключових компетентностей як:

вільне володіння державною мовою – усвідомлення цінності української мови як мови взаємодії на всій території держави; вміння здійснювати комунікацію в усній та письмовій формі для досягнення особистих і суспільних цілей у життєвих та навчальних ситуаціях; здобувати та опрацьовувати інформацію з різних джерел у різних контекстах, критично осмислювати її та використовувати для комунікації в усній та письмовій формі, для обстоювання власних поглядів, переконань, суспільних і національних цінностей;

здатність спілкуватися іноземними мовами – вміння здобувати і опрацьовувати інформацію з різних (друкованих та цифрових, зокрема аудіовізуальних) джерел, критично осмислювати її та використовувати в навчальних і життєвих ситуаціях;

інформаційно-комунікаційна компетентність – здатність використовувати інформаційно-комунікаційні технології для виконання особистих і суспільно значущих завдань;

інноваційність – відкритість до нових ідей; ініціювання змін у класі, закладі освіти, родині, громаді тощо; спроможність визначати й ставити перед собою цілі, мотивувати себе та розвивати стійкість і впевненість, щоб навчатися і досягати успіхів;

екологічна компетентність – усвідомлення необхідності ощадливого використовувати природні ресурси, розуміти контекст і взаємозв’язок господарської діяльності, а також важливість збереження природи для забезпечення сталого розвитку суспільства;

навчання впродовж життя – здатність до самооцінки та саморефлексії розвитку  компетентностей; спроможність навчатися і працювати в колективі та самостійно, використовуючи різні можливості для навчання і саморозвитку;

культурна компетентність – прагнення до розвитку і вираження власних ідей, почуттів засобами культури і мистецтва;

підприємливість і фінансова грамотність – ініціативність, спроможність використовувати можливості та реалізовувати ідеї, створювати цінності для інших у будь-якій сфері життєдіяльності; здатність до активної участі в житті суспільства, керування власним життям; уміння розв’язувати проблеми; готовність брати відповідальність за прийняті рішення; здатність працювати в команді для планування і реалізації проєктів, які мають культурну та суспільну цінність.

В межах курсу передбачається розвиток у здобувачів освіти спільних для усіх ключових компетентностей вмінь: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.

Цей курс також є інтегрованим щодо реалізації наскрізних змістових ліній: «Екологічна безпека та сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров'я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність».               Курс допомагає формувати уявлення про демократичне суспільство, про головні цінності Ради Європи: рівность, демократію, права людини й верховенства права та запобіганням порушення прав людини; розвиває мотивацію успіху, адекватної самооцінки, вольових якостей, здібностей;  допомагає застосовувати здобуті знання в повсякденному житті; сприяє пошуку шляхів інтеграції в соціокультурне та природне середовище (Додаток 2).

Мета та завдання курсу

Мета курсу «Беремо участь в демократії» –  єдність навчання, виховання та розвитку (ст. 6 Закону України «Про освіту»), підтримка демократії в дії через підтримку молодого покоління у їх становленні як активних громадян.

Освіта для демократичного громадянства означає освіту, навчання, просвітницьку, інформаційну, практичну діяльність та активні дії, спрямовані на надання тому, хто навчається, знань, вмінь та розумінь, а також формування моделей поведінки та ціннісного ставлення у плані здійснення та захисту демократичних прав і обов’язків як члена суспільства, цінити різноманітність та відігравати активну роль у демократичному житті задля підтримки та захисту демократії і верховенства права.

Освіта з прав людини означає освіту, навчання, просвітницьку, інформаційну, практичну діяльність та активні дії, спрямовані на надання тому, хто навчається, знань, вмінь та розумінь, а також формування моделей поведінки та ціннісного ставлення у плані розбудови та захисту універсальної культури прав людини в суспільстві у плані підтримки та захисту прав людини та основних свобод.

Завдання курсу:

• створити демократичний простір для спільної роботи та саморозвитку ; навчально-практичних занять; невимушеного спілкування, жвавого обміну думками та ідеями; реалізації дослідницьких і соціальних проєктів; цікавих подій (квестів,віртуальних екскурсій, круглих столів, воркшопів, консультацій тощо);

•    ознайомитись з особливостями, можливостями та ресурсами демократичного громадянства  з освіти для демократичного громадянства і прав людини на базі школи, ознайомлювати з принципами Хартії з ОДГ/ОПЛ;

•  сприяти формуванню компетентностей для демократичного громадянства та з прав людини – знань, навичок, ставлень та цінностей через практичну діяльність, зокрема, через реалізацію навчальних проектів та проблемно-орієнтоване навчання; визнанню учнями цінності прав людини, демократії та демократичних інституцій та реалізації принципу партнерства в освітньому процесі за принципом «рівний – рівному»;

•  розвинути відповідальне ставлення в учнівства до своїх громадянських прав та обов'язків, пов’язаних із участю ; критичне мислення, творчість, ініціативність, відповідальність, лідерські якості, вміння обґрунтовувати свої думки, продукувати ідеї, розв'язувати складні проблеми, планувати проєкти; здатність до соціальної комунікації й уміння співпрацювати для розв'язання спільних проблем різного рівня; здатність до соціальної комунікації й уміння співпрацювати для розв'язання спільних проблем різного рівня;

• застосовувати наскрізний підхід у формуванні громадянських компетентностей, емоційно-ціннісного ставлення до життя, загальнолюдських та національних духовних цінностей, формування активної позиції особистості, набуття досвіду громадянських дій, демократичної поведінки й ефективного спілкування;

• використовувати в педагогічній практиці активні та інтерактивні методи, навчання й викладання, які сприяють розвитку компетентностей для демократичного громадянства;

 • створювати можливості для конструктивного діалогу між усіма суб’єктами освітнього процесу, максимально враховувати думку дітей в освітньому процесі в дозволених законодавством рамках та ефективної участі в освітньому процесі усіх у класі, а не лише найбільш успішних учнів шляхом урахування індивідуальних особливостей і навчальних потреб;

• практикувати принципи командоутворення, симуляційні та рольові ігри, щоб спробувати себе в іншій ролі й зрозуміти потреби інших суб’єктів шкільного життя, допомагати учням і ученицям набувати практики демократичної участі в житті школи ;

• допомагати порадою учням і ученицям, моральною підтримкою чи схваленням, але не робити за них нічого того, що вони можуть зробити самі;

• зменшувати дистанцію між учнями, батьками та вчителями;

Характеристика структури та змісту курсу

Курс за вибором «Беремо участь в демократії» розрахований на 35 навчальних годин. Учні та учениці засвоюють його протягом одного навчального року. Викладання курсу передбачено у 7-му або 8-му класі. Навчальну програму розбито на розділи й теми з урахуванням ключових підходів освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини (навчання через демократію і права людини, про і для них) та навчання через участь з дотриманням таких принципів:

- поєднання теоретичних знань про демократичні ціннісни орієнтації та установок із практичними навичками

відповідальної громадянської участі (компетентнісний підхід);

- поступове нарощування обсягу знань про принципи та механізми демократії, справедливості, рівності та верховенства права (поступальний підхід);

- автентичність і релевантність досліджуваного матеріалу про  з урахуванням вікових особливостей здобувачів освіти (конструктивістський підхід)

Врахування рекомендацій щодо організації освітнього процесу в умовах карантинних обмежень, викликаних пандемією COVID-19. Врахування рекомендацій щодо організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Зміст навчальної програми побудований за принципом: від демократичної людини до демократичного суспільства. 

Вступ до курсу. Введення в тематику курсу, актуалізація знань на основі життєвого досвіду й формування позитивної мотивації.

Частина 1. Особистість та громада. Поглиблення розуміння власного Я, через дослідження питання розвитку особистої ідентичності ,складністі поглядів, формуванню власного вибору та усвідомленню  як стереотипи та упередження пов’язані розуміння демократичних принципів та процедур урядування через дослідження досвіду участі в житті шкільної громади.

Розділ 1. Стереотипи та упередження. Рівноправність.

Розділ 2. Різноманітність.  Плюралізм. Зіткнення інтересів.

 Частина 2. Беремо відповідальність. Узагальненим наслідком цієї частини є: усвідомлення учнями/ученицями  свободи, що їм надається, і правилам, що її обмежують, формування намірів діяти з моральної позиції, свідомо виконувати ці дії й усвідомлювати власну відповідальність за їх наслідки.

Розділ 3. Права, свободи та відповідальність.

Розділ 4. Відповідальність, це право чи обов’язок?

Частина 3. Участь, сила, влада.  Уміння ефективно здобувати, аналізувати і використовувати інформацію. Сучасні інформаційні технології — підґрунтя реалізації інтелектуальних і духовних можливостей особистості й суспільства, опанування основ знань про принципи й цінності демократичного громадянського суспільства, життя й діяльність людини в такому суспільстві, про роль і функції демократичної держави, про можливості громадян впливати на політику й життя своєї громади та держави загалом. 

Розділ 5.  Вивчаємо ЗМІ через створення ЗМІ.

Розділ 6. Правила та закон.  Уряди та політики.

Частина 4. Ідеї – втілення – результати.  Мета вчиться працювати в команді, виявляти свої лідерські якості і приймати спільні рішення. Цей досвід допоможе здобувачам освіти  стати активними та відповідальними громадянами в майбутньому.

Програма курсу передбачає послідовність вивчення тем та орієнтовний розподіл навчального часу. Втім, плануючи освоєння курсу, вчителі та вчительки можуть самостійно змінити як порядок вивчення тем, так і кількість годин, передбачених на окремі теми та проєкти, залежно від особливостей організації освітнього процесу, актуальності тем у конкретній школі чи громаді, пізнавальної активності здобувачів освіти.

Програму подано в табличній формі, що містить чотири частини: зміст навчального матеріалу, очікувані результати навчальної діяльності,  види навчальної діяльності та орієнтовний розподіл часу. Очікувані результати навчання орієнтують на результати навчання, які є об’єктом контролю й оцінювання.

  Види навчальної діяльності з курсу за вибором «Беремо участь в демократії»:

• симуляційні ігри;

• рольова гра, соціодрами, інсценізації;

• дискусії і дебати;

• розв’язування проблем;

• моделювання;

•  мозковий штурм;

• проєктування;

• інтерв’ю;

•  аналіз документів-джерел, в тому числі юридичних документів;

• аналіз ситуацій (випадків);

•  аналіз аргументів «за»  і «проти»;

• уміння писати петиції, подання та інші «громадянські документи»;

•  робота з різними джерелами інформації та цифровими пристроями

•  розробка концептуальних та ментальних карт;

• навчальні сюжетно-рольові ігри

• практичні заняття є обов’язковим складником навчання курсу. На цих заняттях здобувачі освіти розширюють знання, вдосконалюють уміння й навички, формують ставлення, утверджують цінності через активну залученість й особистий практичний досвід.

Формувальне оцінювання

Види формувального оцінювання: обговорення проблеми, дискусія, участь у інтерактивних вправах; тестування, есе, аналітичний звіт, проєкт, творча робота, презентація результатів виконаних завдань та досліджень, презентація та виступ. Засоби формувального оцінювання: стандартизовані тести (як приклад: https://naurok.com.ua/test/stereotipi-ta-uperedzhennya-1639374.html ); проекти (наскрізні проекти; індивідуальні та командні проекти; дослідницькотворчі та ін.); аналітичні звіти; есе; презентації результатів виконаних завдань та досліджень; презентації та виступи на наукових заходах;  інші види індивідуальних та групових завдань. Отже, за формувальним оцінюванням відстежується особистісний розвиток дитини та хід опанування нею навчального досвіду як основи компетентності.

Формувальне оцінювання дозволяє: вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів; оцінити або визначити досягнення дітей на кожному з етапів освітнього процесу; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаровуванню; мотивувати учнів до прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, відсутність побоювання помилитися, переконання у своїх можливостях і здібностях.

Основна частина

№ п/п	Зміст  курсу	Очікувані результати навчальної діяльності	Види навчальної діяльності	Орієнтовний розподіл часу
1.	Вступ до курсу Живемо в демократії			1
	Вступ до курсу за вибором з основ ОДГ/ОПЛ  «Живемо в демократії»	Учень/учениця: - пояснює, що таке  «демократія», «демократичне суспільство», «демократичні цінності», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей; -   визначає свої цінності; - визначає, ідентифікує та обговорює принципи ОДГ/ОПЛ: – навчання “про” демократію і права людини; – навчання “для” демократії і прав людини; – навчання “через” демократію і права людини; –  виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях.	Створення: хмари власних цінностей; Обговорення та визначення: «демократія», «демократичне суспільство», «демократичні цінності» Обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст): Як мій розвиток, життєвий успіх, майбутнє залежать від розвитку освіти з демократичного громадянства та освіти прав людини? Чому кожному важливо мати знання прав людини? Чому важливо визначати свої цінності? Проєктна діяльність: «Моя карта цінностей та бажань».
	Частина 1: Особистість та громада			12
	Розділ 1: Стереотипи та упередження. Рівноправність.			5
2.	Що таке ідентичність? Я і моя громада.	Учень/учениця: –  пояснює,  зміст понять: «ідентичність»,  «спільнота» , «громада»; –  формують свій власний вибір – визначає, ідентифікує та обговорює уявлення про різні складові ідентичності: особистісну, соціальну, громадянську; –  аналізує власну ідентичність та чинники, які впливають на успіх людини у житті; – характеризує суспільство та його вплив на самореалізацію особистості; – пояснює та усвідомлює взаємозалежність добробуту особи та громади; – виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях.	Створення: особистого портрету  «Мої 6W»; таблиці зі щонайменше п’ятьма (основними) потребами (їжа, безпека, турбота, друзі, освіта, тепло тощо) та п’ятьма побажаннями, які б були корисними для саморозвитку (наш власний телевізор, подорож в екзотичне місце, розкішне авто тощо).; – визначення: себе та один одного  (роздаткові матеріали для учня 1.2: Самосприйняття – сприйняття іншими).	1
3.	Стереотипи та  упередження поглядів, особистостей, груп людей та країн.	Учень/учениця: – пояснює, що таке  «стереотипи», «упередження», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей; – усвідомлюють, як стереотипи та упередження пов’язані та як вони можуть привести до спрощених, але несправедливих поглядів особистостей, груп людей та цілих країн;                                                   –  розуміє, що  приписування певних якостей допомагає нам справлятися зі складністю щоденного життя;                                                                –  знає, що приписування певних якостей  підтримує формування індивідуальної та групової ідентичності; –  виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях	Створення:  портрету класної спільноти «Ми у своїй громаді»; обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст): Як ми переконуємо інших людей? Як ми розглядаємо країни?; Рольова гра «Щоденник Макса» (роздаткові матеріали для учнів 1.1складіть перелік характеристик, якими могли б, на вашу думку, описати Макса його однокласники (метод мозкового штурму в групі).	1
4.	Рівноправність. Розбіжності та подібності .	Учень/учениця: –  пояснює поняття «рівнопарність», «упередження» та «дискримінації» у суспільстві; – розкривають розбіжності та подібності між людьми; – розвиває власні аналітичні здібності та базові диспозиції толерантності у напрямі моральної і політичної різноманітності, здатність приймати іншу думку, цінуватимуть потребу в компромісі та розумітимуть різницю між чесним і несправедливим компромісом. усвідомлює та розуміє  точки зору жертв дискримінації. – реагує на ситуації, що пов’язані з дискримінацією – набуває навичок поважати людей, незважаючи на їх погляди та інтереси.	Обговорення деякі наслідки розбіжностей; визначення рівня сформованості власних навичок протистоянню ситиацій дискримінації; моделювання ситуацій щодо надання самодопомоги та допомоги іншим особам при проявах дискримінації; розв’язання ситуаційних завдань з питань: звернення до інших осіб, фахівців у небезпечних ситуаціях, наслідком яких не може зарадити власними силами. Проєктна діяльність: написати листа менеджеру крамниці або меру міста на захист прав Весни, керуючись власною точкою зору та точкою зору Європейського суду із захисту прав людини. (роздатковий матеріалів для учнів 2.1 ).	1
5.	Діалог різноманітностей (гендерна рівність).	Учень/учениця: –  пояснює,  зміст понять: «гендер», «стать», «гендерна рівність»; –  формують свій власний вибір; –  визначає свої цінності; – усвідомлює, що їх країна населена різними меншинами та більшістю. – розуміє, що виключення може бути результатом не тільки того, як інші члени суспільства сприймають тебе, але й того, яким сприймають тебе члени групи;  – набуває навичок спроможні  розуміти точку зору жертв гендерної дискримінації, здатність реагувати на ситуації гендерної дискримінації;  – усвідомлюють проблеми, пов’язані з проблемами, що торкаються соціальної справедливості ; – виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях	Створення:асоціативних кущів слів, сенканів до понять  «рівність»,   «спільнота»;  «гендер»; обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст): Проєктна діяльність:Чоловік та жінка: історія (роздатковий матеріал для учнів 2.2 );	1
6.	Практичне заняття. Орієнтовні теми: Як я себе сприймаю - як мене сприймають інші? Чи є ти більш рівноправним, ніж я? Як діяти та поводитися в умовах насильства. Соціальна Справедливість.	Учень/учениця: – знайомиться з потенціалом власних індивідуальних сильних сторін,  які вони привносять у групу; – усвідомлює, що їх індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для групи; що таке поняття командної роботи та розподіл обов’язків в ній,; – відкриває власні здібності та вміння, а також здібності та вміння інших;  – знайомиться з проявами ґендерних стереотипів; – стимулюють власне почуття гідності через розпізнавання та оцінювання своїх позитивних рис; – вчаться надавати та приймати допомогу в класі.	Обговорення та визначення різних груп, де необхідні різні здатності для досягнення успіху у групі. Проєктна діяльність: представлення презентацій та доводів на користь ідей і рішень: Чи є користь та шкода стереотипів? Як я себе сприймаю - як мене сприймають інші? Чи є ти більш рівноправним, ніж я? Розробка формули спільного успіху «Я та моя громада». Проєктна діяльність: представлення презентацій та доводів на користь ідей і рішень: Як діяти та поводитися в умовах насильства?  Випадки дистрибутивної справедливості. Корабельна аварія (роздатковий матеріал для учнів 2.3).	1
	Розділ 2: . Різноманітність.  Плюралізм.  Конфлікт			7
7.	Всі ми різні-всі ми рівні. Толерантність. Емпатія. Взаєморозуміння.	Учень/учениця: – пояснює, що таке  «толерантність»,  «різноманітність»,емпатія», «взаєморозуміння», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей. – розвивають базові диспозиції толерантності у напрямі моральної і політичної різноманітності.  – виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях	Створення: асоціативних кущів слів, сенканів до понять  «толерантність»,  «емпатія»; «взаєморозуміння» Розглянути ситуації, коли люди, виходячи з власного досвіду, можуть впливати на суспільство Обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст): вправа «чотири кути» Рольова гра« Школа на краю лісу» , мета: відчути проблему(роздаткові матеріали для учнів 3.1)	1
8.	Права і свободи людини - основою демократії. Освітні потреби	Учень/учениця: - визначає, ідентифікує та обговорює принципи ОДГ/ОПЛ: –  пояснює поняття «рівноправність», «освітні потреби»  у суспільстві; – розвиває здатність обговорювати спірні питання –  аналізує, які цінності є необхідними для проживання в демократичному суспільстві деякі люди можуть не мати рівного доступу до освіти; – з’ясовує , які  бар’єри рівності є великому суспільстві та хто несе відповідальність за подолання бар’єрів рівності – навчається приймати один одного в групі. –  визначає, що мають спільного, які є розбіжності та подібності між людьми. – розуміє природу соціальної, політичної, релігійної та расової різноманітності.	Залучають до критичного аналізу та аналізу пріоритетів у поданих ситуаціях розробляють ключові принципи, що базуються на рольовій грі  з реальними прикладами порушення прав людини у  країні Пленарна діяльність: розвивають директиви для заохочення формування шанобливого ставлення до плюралізму та гарантування; опановує навички ведення якістного діалогу з публічних питань; Розробка  списка цінностей та правил, які, можуть допомогти узгодити певні позиції та інтереси; «Допомога Коледжу Надії» (роздаткові матеріали для учнів 3.2 Надія для кожного)	1
9.	Конфліктуючі права людини	Учень/учениця: – пояснює, що таке  «конфлікт», «конфліктуючі права», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей. –    визначає свої цінності. –    визначає, ідентифікує та обговорює визначає сфери спільних намірів і конфлікту –  робить вибір і розмірковує  про його критерії. –  опановує метод голосування під час дискусії та усвідомлюють функції більшості. –   виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях	Обговорення основами конфліктології; набуття власного досвіду і поведінки в конфліктних ситуаціях;  При розгляді тем модуля підлітки вчаться аналізувати інтереси, потреби та почуття інших людей, які втягнуті в конфлікт, опановують навички конструктивного розв’язання конфліктів.опановує навички  ведення переговорів і прийняття рішень.обговорюють власні механізми вирішення конфліктів та усвідомлюють різні точки зору і моделі особистісної поведінки, знаходити аргументи під час дебатів; Сценарії конфліктів (роздатковий матеріал для учнів 4.2 ).	1
10..	Вирішення конфліктів Підхід шести кроків	Учень/учениця: набуває розуміння поняття суспільної власності та приватної власності розвивають здатність знаходити спільне розуміння проблеми та навчаються розробляти спільні домовленості. розширять свій світогляд стосовно поведінкових механізмів в умовах конфлікту; розширяє свій світогляд стосовно ненасильницького розв’язання конфліктів; покращать свої здібності у розв’язанні конфліктів у власному оточенні; удосконалять свою здатність розглядати потреби та різні погляди сторін, втягнутих у конфлікт; поглиблять свої знання стосовно розв’язання конфліктів у сфері прав людини; розвинуть здатність до критичного мислення стосовно застосування насильства; поглиблять свої знання стосовно того, ; будуть підготовлені до вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом. - виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуація.	Створення  переліку цінностей та правил, які  можуть допомогти узгодити певні позиції та інтереси. висловлюються про різні проблеми та захищають власну точку зору; аналізують джерела розбіжностей на прикладі публічно спірних питань;  Роздаткові матеріали для учнів 4.1 Підхід шести кроків до вирішення конфліктів	1
11.	Глобальні конфлікти	Учень/учениця: –  розвиває  критичне мислення про прийнятність і застосування насильства та про власну поведінку в даних умовах  –  опановує методи критичного мислення ,  щодо застосування насильства у специфічних випадках.	Обговорення та визначення різних груп, де необхідні різні здатності для досягнення успіху у групі; розвиватимуть здатність приймати іншу думку, цінуватимуть потребу в компромісі та розумітимуть різницю між чесним і несправедливим компромісом. Завдання стосовно їх власної поведінки в умовах насильства, що буде модельована з їх власного життя та життя тих, хто їх оточує Проблемне питання: До якої міри може бути прийнятним насильство.Чи є порушенням МГП те, що під час війни вбивають цивільних людей?	1
12.	Практичне заняття. Орієнтовні теми: Як освіта може допомогти розвивати толерантність та взаєморозуміння?  Чому важливі права людини? Чому ми потребуємо узаконення прав людини для підтримки вразливих людей? Європейська Конвенція з Прав Людини та Конвенція з Прав Дитини заявляють, що обов'язком урядів є ?	Учень/учениця: – знайомиться з потенціалом власних індивідуальних сильних сторін, які вони приносять у групу. – усвідомлюють, що їх індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для групи; – усвідомлює поняття командної роботи та розподілу обов’язків в ній. відкривають власні здібності та вміння, а також здібності та вміння інших; –  стимулює власне почуття гідності через розпізнавання та оцінювання своїх позитивних рис.	Обговорення та визначення різних груп, де необхідні різні здатності для досягнення успіху у групі. Проєктна діяльність: представлення презентацій та доводів на користь ідей і рішень: Чому важливо визначати свої цінності? Ключові елементи прав людини (роздаткові матеріали для учнів 3.6 ).	1
13.	Практичне заняття. Орієнтовні теми: Що таке міжнародне гуманітарне право? Чи відрізняються між собою міжнародне гуманітарне право та права людини? Міжнародні правила –  Женевська Конвенція.	Учень/учениця: – знайомиться з потенціалом власних індивідуальних сильних сторін,  які вони приносять у групу; – усвідомлює, що їх індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для групи; що таке поняття командної роботи та розподіл обов’язків в ній,; – відкриває власні здібності та вміння, а також здібності та вміння інших;  – знайомиться з Європейська Конвенція з Прав Людини та Конвенція з Прав Дитини ; – стимулюють власне почуття гідності через розпізнавання та оцінювання своїх позитивних рис; – вчаться надавати та приймати допомогу в класі.	Обговорення та визначення різних груп, де необхідні різні здатності для досягнення успіху у групі. Проєктна діяльність: представлення презентацій та доводів на користь ідей і рішень:  Чому кожному важливо мати знання прав людини? П’ять випадків конфліктуючих прав людини (роздаткові матеріали для учнів 4.3) Чи прийнятне насильство у деяких випадках? (роздаткові матеріали для учнів 4.4 ).	1
	Частина 2: Беремо відповідальність			10
	Розділ 3: Права, свободи та відповідальність.			5
14.	Бажання, потреби, людська гідність	Учень/учениця: – пояснює, що таке  «бажання»,  «потреби», «людська гідність», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей; – усвідомлює природу прав людини: це є передумовою, що дозволяє кожній людині жити з гідністю; –  опановує навички, пов’язати свої бажання зі своїми базовими потребами та правами людини –  розуміє, що права людини пов’язані з відповідальністю – відповідальністю держави та інституцій, а також з їх власною моральною відповідальністю; – виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях	Створення переліку  власних “матеріальних” бажань та “нематеріальних” бажань; обмірковання потреби і те, які бажання їм відповідають Бажання, потреби та права ( роздаткові матеріали для учнів 5.1 ); обговорення та визначення, що таке  «бажання», «потреби», «людська гідність», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей. Проєктна діяльність: представлення презентацій та доводів на користь ідей і рішень:  перелік прав людини (роздаткові матеріали для учнів 5.2).   Пленарна дискусія на тему: Права людини необхідні для того, щоб дозволити кожному жити з гідністю ?	1
15.	Права і свободи людини- основа демократії.	Учень/учениця: – пояснює, що таке  «права»,  «свободи», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей; – поглиблює свої знання та погляди стосовно міжнародно визнаних прав людини; – опановує навички  розпізнавати порушення прав людини та уяву, як вони можуть сприяти поважанню прав людини; – визначає, ідентифікує та обговорює принципи ОДГ/ОПЛ; – виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях.	Обговорення яку роль «права»,  «свободи», відіграють у житті та стосунках людей. Створення: постерів за тематикою прав людини, з використанням вирізок із газет, журналів та власних малюнків; хмари власних цінностей; асоціативних кущів слів, сенканів до понять  «права»,  «свободи»;  «демократичні цінності» Пленарна дискусія на тему: Випадки порушення прав людини (роздаткові матеріали для учнів 5.3).	1
16.	Освіта з прав людини. Право знати право.	Учень/учениця: – визначає, ідентифікує та обговорює принципи ОДГ/ОПЛ: – навчання «про» демократію і права людини; – навчання «для» демократії і прав людини; – навчання «через»демократії і прав людини; –  пояснює, що таке  «право»,  ООН, Рада Європи, права людини, нація/держава, дискримінація, суддя, розслідування яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей; – розуміє розподіл прав людини на  «позитивні»  та  «негативні» ; – ідентифікує порушення прав людини; – поглиблює свої переконання та обізнаність стосовно відповідальності, що пов’язана з правами людини: відповідальність держави та інституцій, а також свою власну моральну відповідальність.	Визначає, ідентифікує та обговорює принципи ОДГ/ОПЛ; створення: асоціативних кущів слів, сенканів до понять  «право», «права людини», «нація», «держава»; Проектна робота зі списком прав, узятих з  «переліку прав людини» (ресурсні матеріали для вчителя) перелік прав людини (роздаткові матеріали для учнів 5.1).	1
17.	Практичне заняття. Орієнтовні теми: Чому права і свободи людини є основою демократії.	Учень/учениця: - знайомиться з потенціалом власних індивідуальних сильних сторін, які вони привносять у групу.усвідомлюють, що їх індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для групи.  – усвідомлює поняття командної роботи та розподілу обов’язків в ній. відкривають власні здібності та вміння, а також здібності та вміння інших; –стимулює власне почуття гідності через розпізнавання та оцінювання своїх позитивних рис.	Обговорення та визначення: що таке  ООН, Рада Європи, дискримінація, суддя, розслідування, яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей; усвідомлюють відповідальність щодо захисту прав людини, включаючи їх власний внесок. Пленарна дискусія на тему: Права та відповідальність (роздаткові матеріали для учнів 5.4 ).	1
18.	Практичне заняття. Орієнтовні теми: Хто і як захищає права дитини в Україні.Скажи своє слово.	чень/учениця: – знайомиться з потенціалом власних індивідуальних сильних сторін,  які вони привносять у групу; – усвідомлює, що їх індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для групи; що таке поняття командної роботи та розподіл обов’язків в ній,; – відкриває власні здібності та вміння, а також здібності та вміння інших;  – знайомиться з Європейська Конвенція з Прав Людини та Конвенція з Прав Дитини ; – стимулюють власне почуття гідності через розпізнавання та оцінювання своїх позитивних рис; – вчаться надавати та приймати допомогу в класі.	Проєктна діяльність: Опитувальник із прав людини (тренінгові картки) (роздаткові матеріали для учнів5.5)	1
	Розділ 4: Відповідальність, це право чи обов’язок?			5
21.	Відповідальність як феномент свободи	Учень/учениця: – пояснює, що таке  «свобода»,  «відповідальність», «обов’язок», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей. –   усвідомлює природу прав людини та якою може бути відповідальність, коли виникають конфлікти одне з одним; – поглиблює свої знання та погляди стосовно міжнародно визнаних прав людини; – зможє розпізнавати порушення прав людини;	Створення: асоціативних кущів слів, сенканів до понять  «свобода», «відповідальність», «обов’язок»; Аналіз моральні дилеми Дискусія у процесі альтернативного аналізу Обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст):  Як кожен можє сприяти поважанню прав людини. Відповідальність є логічною похідною від прав людини? Проєктна діяльність:Роздаткові матеріали для учнів 6.1 Мілан робить вибір Письмове завдання: написати свою власну коротку історію, в якій люди (з добрими намірами) розглядали можливість порушення закону. (примітка: приклади можуть не наводити за власним бажанням).	1
22.	Особистість і відповідальність	Учень/учениця: –  пояснює, що таке  «особистість»,  «особиста відповідальність», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей. – використовує низку обов’язків, що громадяни застосовують у суспільстві; –   використовує природу законних обов’язків; – усвідомлює природу соціальної відповідальності, чому люди беруть особисту відповідальність за здійснення соціальних змін; –  виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях.	Створення: хмари власних цінностей; асоціативних кущів слів, сенканів до понять  «відповідальність»,  «закон»; «спільнота»; обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст): Люди відчувають на собі конфлікти лояльності – як вони повинні приймати рішення? Які найкращі мотиви для того, щоб додержуватися закону? Проєктна діяльність: Законний обов’язок. Моральна відповідальність. Навчаємось відповідальності.	1
23.	Освіта демократичного громадянства	Учень/учениця: – визначає, ідентифікує та обговорює принципи ОДГ/ОПЛ: – навчання «про» демократію і права людини; – навчання «для» демократії і прав людини; – навчання «через»демократії і прав людини; – знає, як права захищені державною конституцією. –  усвідомлює та оцінює право на вільну думку та висловлювання;  –  вміє активно використовувати  права  для участі у демократичному суспільстві; – аргументує свої думки публічно –  виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях	Обговорення ключових позицій концепції та завдань  ОДГ/ОПЛ: карта понять «Участь у демократії». Проєктна діяльність: розробка формули  «Я , інші, суспільство»	1
24.	Практичне заняття. Орієнтовні теми: Бути хорошою людиною і хорошим громадянином — це не завжди одне і те саме. Аристотель. Відповідальність пов’язана зі свободою?	Учень/учениця: – знайомиться з потенціалом власних індивідуальних сильних сторін, які вони привносять у групу; – усвідомлює, що їх індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для групи;  – розуміють принципи командної роботи та розподілу обов’язків; –  відкриває власні здібності та вміння, а також здібності та вміння інших; – усвідомлює власне почуття гідності через розпізнавання та оцінювання своїх позитивних рис.	Встановлення візуального контакту з аудиторією, вміння вільно висловлюватись,  оперувати своїми знаннями та необхідною інформацією Дослідити роль громадських організацій у суспільстві ,роль НГО (неурядових громадських організацій) Робота в  групах : дослідження ролі НГО як соціального учасника. Проєктна робота: Дилема Шмідта (роздаткові матеріали для учнів 6.2 ); Речі виходять з-під контролю! (роздаткові матеріали для учнів 6.3).	1
25.	Практичне заняття. Орієнтовні теми: Активні учні та учениці стають активними громадян(к)ами Активна участь – це тренд. Драбину участі  Харта	Учень/учениця: – знайомиться з потенціалом власних індивідуальних сильних сторін, які вони привносять у групу; – усвідомлює, що їх індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для групи;  – розуміють принципи командної роботи та розподілу обов’язків; –  відкриває власні здібності та вміння, а також здібності та вміння інших;розуміє, що закони мають соціальну природу, що їх можна переглядати, вивчати їх критикувати те, наскільки вони морально правильні чи хибні. – усвідомлює власне почуття гідності через розпізнавання та оцінювання своїх позитивних рис.	Обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст): Як розподіляється соціальна відповідальність? Чому люди хочуть змінити суспільство і як вони це можуть зробити? Проєктна робота: Набір карток: життя Елени Сантік (роздаткові матеріали для учнів 6.4)	1
	Частина 3: Участь , сила, влада			7
	Розділ 5:  Вивчаємо ЗМІ через створення ЗМІ			3
26.	Світ інформації та масмедіа. Створюємо шкільні медіа	Учень/учениця: – пояснює, що таке  «інформація»,  «масмедіа, яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей. – має певні компетентності у використанні медіа-продуктів, – опановує навички пошуку та усвідомлення інформації, використання медіа та комунікації для участі в дискусіях і процесах прийняття рішень; – орієнтується  у розмаїтті сучасних засобів інформації, пов’язаних із індустрією ЗМІ;  – формулює судження та вирішує питання  майбутньої участі в дослідницько-інформаційному проєкті Робимо шкільну газету.	Обговорення специфіки та особливостей функціонування в соціумі сучасних засобів масової інформації і комунікації – друкованих видань, преси, фотографії, звукозапису, радіо, кінематографу, телебачення, відео, комп’ютерних технологій, зокрема Інтернет; Пленарна дискусія на тему: Хто володіє інформацією, той володіє ситуацією.  Розробка власного щоденника (блокнота, тижневика) із записом змісту й каналів отримання інформації.	1
27.	Шкільна газета - засіб засвоєння демократичних цінностей. Дослідницько- інформаційний проєкт Робимо шкільну газету	Учень/учениця: – пояснює, що таке  «газета»,«електронна газета» ,  «масмедіа», «фейк», «преса» яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей. –опановує навички пошуку та усвідомлення інформації, використання медіа та комунікації для участі в публічних дискусіях і процесах прийняття рішень; – усвідомлює власну точку зору, цінності, інтереси та природу ЗМІ зсередини.  – формулює судження та вирішує питання   участі в дослідницько-інформаційному проєкті Робимо шкільну газету.	Медіа-аналіз: обговорення та визначення різноманітністі змісту структури, критерій гарної газети чи журналу.Проблемне питання:Кого, як, про що  інформують газети? Що робить газету гарною газетою. Проектна діяльність: створюємо нашу настінну газету (що потрібно для цього зробити, і чого – не потрібно) Створення та реалізація:  Як написати статтю (матеріали для учнів 7.1	1
28.	Дослідницько- інформаційний проєкт Робимо шкільну газету	Учень/учениця:  – має навички пошуку, усвідомлення інформації, використання медіа та комунікації та використання медіа-обладнання; –   набуває навичок створення газети; – розвиває навички рефлексії, планування, чіткої постановки мети;  – можє приймати рішення та брати відповідальність за них; – усвідомлює власну точку зору, цінності, інтереси та природу ЗМІ зсередини.  – виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях	Навчання через «дію» . Створення  газети(електронної газети) за допомогою додаткових ресурсів ( збирають і аналізують газети й журнали) повина мати назву , заголовки та відповідати змісту структури, критеріям гарної газети. Пленарна дискусія на тему: Медіа-грамотність одна з ключових позицій на шляху  досягнення цілей освіти прав людини та громадянської освіти	1
	Розділ 6: Правила та закон.  Уряди та політики.			5
29.	Демократія та влада. Наш парламент: досліджуємо, розуміємо, впливаємо.	Учень/учениця: - пояснює, що таке  «влада»,  «демократична влада», «парламент»,  «парламентарізм», яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей; – розуміє значимість парламенту в життєдіяльності нашої держави та важливість свідомого вибору під час прийняття рішень; – знає, загальний перебіг законодавчого процесу, структурні підрозділи Верховної Ради України. – описує роль і функції Голови Верховної Ради України, секретаріату, народних депутатів, фракцій, журналістів, громадськості, – усвідомлює, що основна місія закону – допомагати людям та захищати суспільство – виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуація	Створення: асоціативних кущів слів, сенканів до понять «влада», «парламентарізм». Моделювання: прийняття закону в сесійній залі Верховної Ради України. Обговорення та визначення: загальної процедури законодавчого процесу, можливі форми громадянської співучасті та різні групи впливу на Верховну Раду України Обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст): Хто має контролювати дотримання законів? Чи є це відповідальністю всіх? Чи потрібні спеціальні люди для контролю над дотриманням законів? Проєктна діяльність: подорож-екскурсію до Верховної Ради України, описувати роль і місце Верховної Ради України в системі державної влади;	1
30.	Школа - територія прав людини та демократії. Учнівське самоврядування .	Учень/учениця: - пояснює, що таке  «врядування», «учнівське врядування», яку роль воно відіграє у освітньому закладі та стосунках освітянської родини; – визнає цінності демократії; – має аналітичне та критичне мислення; – аргументує, чому саме освітній заклад, як державна установа повинен поважати, захищати права людини та сприяти їх реалізації; – вміє відстоювати свої  думки та міркування; – може зробити самооцінку самого себе; – виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях	Обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст): Що ми, учні, очікуємо від школи щодо реалізації 5 основних принципів прав людини та демократії? Тобто що школа, як організація, має робити, щоб ці принципи дотримувалися? Проблемна дискусія щодо використання різних інструментів участі учнівської спільноти у шкільному самоврядуванні та щодо дотримання ст. 28 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» .	1
	Закон та відповідальність.	Учень/учениця: – аналізувати галузі закону України, наскільки чинне законодавство стосується молоді; – досліджує питання того, чи молодь, що порушила закон, буде покарана, і як –  усвідомлює відповідальність і функції управління та відповідних обов’язків Громадян; – знає правила свідчення у суді; – розуміє, що закон має діяти на засадах справедливості та презумпції невинності; – виявляє повагу до себе та інших людей в навчальних та життєвих ситуаціях	Кожен, хто перебуває під слідством, повинен користуватись презумпцією невинності відповідно до закону Європейська Конвенція Прав Людини (1950), Стаття 6, №2 Проєктування: Опитувальник: у якому віці? (роздаткові матеріали для учнів 8.1 ). Пленарна дискусія Картки для дискусії (роздаткові матеріали для учнів 8.2)	1
31.	Практичне заняття Квест «Віртуальна екскурсія до Верховної ради України	Учень/учениця: – знає, загальний перебіг законодавчого процесу, називатимуть структурні підрозділи Верховної Ради України. описувати роль і функції Голови Верховної Ради України, секретаріату, народних депутатів, фракцій, журналістів, громадськості, аргументувати власну позицію; – усвідомлює важливість дотримання чіткої процедури прийняття законів;  – аргументує власну позицію.	Встановлення візуального контакту з аудиторією, вміння вільно висловлюватись,аргументувати власну позицію,  оперувати своїми знаннями та необхідною інформацією. Навчання через дію;  надається можливість вирішувати проблеми реального життя завдяки аналізу автентичного матеріалу. Моделювання:  засідання фракцій і лобіювання інтересів у кулуарах, діють відповідно до опису своїх ролей.	1
32.	Практичне заняття М18 Ми можемо більше.	Учень/учениця: – володіє знаннями про демократичну процедуру виборів до органів учнівського самоврядування; – має уявлення про вибори як спосіб волевиявлення і ключовий інструмент демократії; – визначає етапи виборів до органів учнівського самоврядування; – характеризує вимоги до лідера/лідерки учнівського самоврядування; – пояснює принципи проведення демократичних виборів. – визначає повноваження органів учнівського самоврядування; –   має уявлення про особливості діяльності різних органів учнівського самоврядування.	Розробляє та презентує власну передвиборчу програму кандидата чи кандидатки у лідери учнівського самоврядування. Співробітництво у групах.  Створенння:  метаплану пропозицій щодо розвитку демократичного врядування в школі. Розробка моделі ефективного громадського самоврядування в школі.	1
	Частина 4: Ідеї – втілення – результати .			3
33.	Партиціпаційні проєкти між школою та громадою. Демократія участі.	Учень/учениця: – пояснює, що таке  «партиципація»,  «співпраця», «демократія участі»,  «Громадський бюджет»,  яку роль вони відіграють у житті та стосунках людей. – усвідомлює , що їх індивідуальні сильні сторони є значним потенціалом для групи, командної роботи та розподілу обов’язків в ній; – відкриває власні здібності та вміння, а також здібності та вміння інших. – стимулює власне почуття гідності через розпізнавання та оцінювання своїх позитивних рис.	Обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст): Яких партнерів має ваша школа? Хто з них бере участь у житті школи та в чому вона полягає?Як долучаються партнери до реалізації заходів у школі    (планування, розподіл ролей та обов’язків, проведення)?  Порівняння різних практик громадської участі (на досвіді українських і польських громад) Проєктна діяльність: проєкт програми учнівської конференції на тему «Самоврядуємо в школі: беремо участь -беремо відповідальність», запропонувати та уточнити своє власне нове шкільне верховенство права. Моделювання: Драбина партисипації розроблена Ш. Арнштейном. Дослідження на тему «Успішні практики діяльності органів учнівського самоврядування в Україні та світі».	1
34.	Демократичне навчальне середовище	Учень/учениця:  – визначає, ідентифікує та обговорює принципи ОДГ/ОПЛ; – усвідомлює переваги демократії як одного із способів організації груп людей; – аналізує діяльність учнівського самоврядування з використанням моделі Роджера Гарта «Сходи участі»; – бере участь у формуванні та роботі органів учнівського самоврядування на рівні класної та шкільної спільноти, – аналізує та оцінює їх діяльність; – підтримує та ініціює конструктивний діалог між учасниками освітнього процесу на засадах взаємовідповідальності, партнерства та демократичного лідерства.	Розробка моделі «Наш ідеальний учнівський Парламент», власні цінності та переконання. Пленарна дискусія: Три платформи демократичного навчального середовища: Демократичне середовище, учнівське самоврядування. Демократизація освітнього простору. Впровадження ОДГ/ОПЛ в освітній процес. Партнерські стосунки з батьками, громадськістю. Проєктна робота: Королівство Сіккал (роздатковий матеріал для учнів 9.1 )	1
35	Моя історія УСПІХУ. якби я був/була міністром освіти...	Учень/учениця:  самооцінка, самоосвіта, самовизначення, самодостатність. – підтримує та ініціює конструктивний діалог між учасниками освітнього процесу на засадах взаємовідповідальності, партнерства та демократичного лідерства.	Обговорення проблемних питань (орієнтовний зміст):«Історії змін» - для чого і як писати про свої історії успіху.	1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 1

 

Глосарій

 

Мета – дати коротке визначення або коротке пояснення основних понять, конвенцій і термінів, які використовуються під час викладання курсу за вибором «Беремо участь в демократії»  з основ ОДГ/ОПЛ.

 

Автократія: уряд з однієї людини або невеликої групи, яка має необмежену силу чи владу, або влада чи повноваження такої особи або групи.

Адвокація: публічна підтримка чи генерація ідеї, розробка або спосіб зробити щось.

Активний громадянин: Той, хто бере участь у громадських діях у відповідь на соціальну , громадську проблему.

Антисемітизм: страх, ненависть, образа, підозрілість, упередженість, дискримінація чи несправедливе ставлення до людей єврейського походження або тих, хто сповідує іудаїзм. Сучасні форми антисемітизму включають заперечення Голокосту.

Апартеїд: нелюдські вбивства, зґвалтування, катування, поневолення або інші злочини проти людяності, скоєні у контексті інституціоналізованого режиму систематичного пригноблення і панування однієї расової групи над іншою групою або групами, і здійснювані з метою збереження такого режиму.

Асоціація: організація, створена групою осіб з метою досягнення певної мети. Такі організації можна також назвати громадськими організаціями, громадськими об'єднаннями та некорпоративними асоціаціями. Неурядові організації (НУО) є асоціаціями. Асоціації є основою того, що називається «громадянським суспільством».

Бажання: це той інтерес, який має мати людина, щоб досягти чогось конкретного. Це наслідок емоції, метою якої є спонукання людини до досягнення своєї мети; відноситься до імпульсу або почуття, щоб досягти чогось зокрема, чого затято прагнули.

Біженець: той, хто в силу цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства, належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами держави свого громадянства та не може, або в силу таких побоювань, не бажає скористатися захистом цієї держави.

Верховенство права: жодна людина, чи то державний службовець, цар чи президент, не може бути вище закону. Закон однаковий для тих, хто управляє, і тих, ким управляють.

Види потреб: матеріальні: в їжі, одязі, предметах побуту, житлі (вони вважаються базовими); духовні: в освіті, вірі, в підвищенні кваліфікації, в художній творчості, в розвитку науки та мистецтва.

Вирішення конфліктів: дії, що вживаються в короткий строк, щоб припинити насильницькі конфлікти.

Відбудова миру: (в тому числі постконфліктна відбудова миру); дії, вжиті в середньостроковий і довгостроковий термін для вирішення корінних причин насильницьких конфліктів.

Відповідальність: це здатність суб'єкта (людини, групи людей чи організації) адекватно відповісти за те, що йому доручено або за те, що він взяв на себе сам. Якщо чоловік сказав, що зробить - і зробив, він відповідальна людина. Якщо він може пообіцяти і не зробити - це людина невідповідальна. Відповідальність може бути законною, моральною або соціальною, залежно від того, в чому вона полягає.

Військові злочини: злочини, скоєні під час конфлікту, внутрішнього або міжнародного, які характеризуються серйозними порушеннями гуманітарного права та інших законів, що стосуються збройних конфліктів. Гаазькі конвенції 1899 і 1907 років разом з Женевською конвенцією 1949 року є одними з перших офіційних міжнародних законів про війни, військові злочини і гуманне поводження з жертвами війни.

Влада:  поняття суспільно-політичне та правове, яке можна визначити наступним чином: це взаємозв’язки між людьми імперативного (командно-підкорювального) характеру; здатність досягати поставленої мети; здатність соціально-політичної системи впливати на реалізацію прийнятих її уповноваженими особами  рішень; спосіб самоорганізації соціальних груп, який ґрунтується на поділі повноважень управління та виконання; компетентність здійснювати свою волю.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО): люди або групи людей, які були змушені покинути свої будинки або місця звичайного проживання, зокрема, внаслідок, або задля уникнення наслідків збройного конфлікту, масових проявів насильства, порушення прав людини, природних або техногенних катастроф, і які не перетинали міжнародний кордон.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ): міжурядова організація під егідою Організації Об'єднаних Націй, яка працює для зміцнення здоров'я у всьому світі.

Газета: періодичний опублікований документ, що складається з випусків (номерів), які виходять через певні проміжки часу, і містять офіційні матеріали, оперативну інформацію, статті з актуальних суспільно-політичних, виробничих, наукових питань та літературні твори і рекламну інформацію

Геноцид: систематичне вбивство з наміром знищити, повністю або частково, групу людей через їх національність, расу, етнічну приналежність чи релігію. Крім того, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумових розладів, і насильницька передача дітей однієї групи в іншу групу.

Гідність людини: це сукупність моральних, світоглядних, професійних якостей людини, які дають їй підстави для самоповаги та для усвідомлення своєї суспільної цінності.

Грома́да: група людей, об'єднаних спільністю становища, інтересів тощо; об'єднання людей, що ставить перед собою певні спільні завдання;                                                                                

Громадське самоврядування в закладі освіти: право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

Громадянин: Той, хто має законне членство (громадянство) у державній громаді.

Громадянство передбачає права та обов’язки, які люди розрізняють залежно від того,

наскільки вони відчувають відповідальність за те, що може статись у громаді.

Громадянство: а) правові відносини між людиною і державою, в результаті чого виникають взаємні права і зобов'язання або б) використовується для опису загальних відносин між громадянами і державою, до якої вони «належать», включаючи очікувані форми поведінки і відносин.

Громадянська відповідальність: Обов’язки учнів стосовно суспільного оточення. Ця

відповідальність виникає тому, що членство в суспільстві передбачає відповідальність.

Громадянське суспільство: належить колективно до добровільних громадських і соціальних організацій, асоціацій та інституцій, наприклад, зареєстрованих благодійних організацій, неурядових організацій, громадських груп, жіночих організацій, релігійних організацій, професійних асоціацій, профспілок, груп самодопомоги та правозахисних груп, що становлять основу функціонування демократичного суспільства. Громадянське суспільство розглядається як від'ємне від державних і комерційних установ ринку.

Громадянські права: (іноді відомі як громадянські свободи); категорія прав і свобод, які захищають людей від необґрунтованих дій уряду та забезпечують їхню здатність брати участь у громадянському житті держави без дискримінації та репресій.

Громадянська участь: це визначення з соціальних наук, яке стосується різних механізмів вираження думки громадськості, і дозволяє громаді чинити вплив на суспільні рішення. Учасницьке прийняття рішень може бути застосоване в будь-якій сфері соціальної активності, включаючи економіку, політику, управління, культуру та сім’ю.

Гуманітарне право: сукупність правових норм, що головним чином базуються на Женевських конвенціях, які захищають певних осіб у період збройного конфлікту, допомагають жертвам і обмежують методи і засоби ведення військових дій, з метою мінімізації руйнувань, загибелі людей і непотрібних людських страждань.

Ґендер: соціальний конструкт, який інформує про ролі, погляди, цінності і відносини між жінками та чоловіками. У той час, як стать є поняттям біології (біологічні відмінності між чоловіками і жінками), поняття «гендеру» визначається суспільством і майже завжди означає підпорядкованість жінок чоловікам.

Ґендерна ідентичність є важливою частиною загального поняття ідентичності. Вона відноситься значною мірою до ступеня ставлення особистості до самого/самої себе як особистості та у відношенні до інших людей, а також до власного потенціалу у групах людей.
Декларація прав дитини: прийнята Генеральною Асамблеєю ООН в 1959 році, цей необов'язковий документ встановив десять загальних принципів, які згодом лягли в основу Конвенції про права дитини (КПД), яка була прийнята в 1989 році.

Декларація: документ, що викладає узгоджені принципи і стандарти, але він не є юридично обов'язковим. Конференції ООН, такі як Конференція ООН з прав людини у Відні 1993року та Всесвітня конференція жінок у Пекіні 1995 року, як правило, видають два типи декларацій: один пишуть представники державних структур, а другий – неурядові організації (НУО). Генеральна Асамблея ООН часто видає впливові, але юридично не зобов'язуючі декларації.

Демократія: форма правління, при якій народ має повноваження на управління державою шляхом прямого референдуму або за допомогою своїх представників, обраних народом, які мають право голосу.

Демократичні цінності - це уособлення значущості демократії, привабливості ії- для більшості людей, те, заради чого демократію варто захищяти, завдяки чому вона здобуває нових прихильників в усьому світі.

Державний суверенітет: ідея, що уряд має виключне законне право визначати, що робити в рамках своєї юрисдикції.

Дискримінація: Упереджене ставлення до людини на ґрунті розбіжностей: расових, гендерних, сексуальних, вікових, віри, фізичні недоліки чи інші характеристики, що не належать до суті питання.

Екологічні права: зазвичай використовуються для опису права людини на безпечне, здорове і екологічно сприятливе середовище. Іноді використовуються для ідентифікації «прав», що має саме навколишнє середовище – в тому числі прав тварин, рослин і екосистем пережити наслідки людських дій.

Економічні права: права, які стосуються виробництва, розвитку і управління матеріалами для задоволення життєвих потреб. Вони проголошені у Загальній декларації прав людини і захищаються Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права (МПЕСКП) та Європейською соціальною хартією.

Емпатія:  це здатність розуміти і відчувати почуття іншої людини. Іншими словами – здатність помістити себе в «поле» чужої позиції. Визначення емпатії охоплює широкий спектр емоційних станів. У психології розрізняють три види емпатії: когнітивну, емоційну і соматичну.

Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню: регіональний договір у галузі прав людини, прийнятий у 1987 році Радою Європи, який направлений на запобігання різним порушенням щодо людей, затриманих органами державної влади, в таких місцях, як в'язниці, центри утримання під вартою для неповнолітніх, поліцейські дільниці, табори біженців або психіатричні лікарні.

Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (ЄКПЛ) (Європейська конвенція, Європейська конвенція з прав людини), регіональний договір з прав людини, прийнятий у 1950 році Радою Європи. Всі держави-члени Ради Європи є учасниками ЄКПЛ, і очікується, що нові члени також повинні ратифікувати конвенцію за першої ж можливості.

Європейська культурна конвенція: (прийнята Радою Європи в 1954 році, набула чинності в 1955 році); регіональний договір, який складає офіційну основу для роботи Ради Європи з питань освіти, культури, спадщини, молоді та спорту. На додаток до Європейської конвенції, Культурна конвенція спрямована на захист європейської культури і розвиток взаємного розуміння та поваги до культурного розмаїття між різними народами.

Європейська соціальна хартія: (прийнята Радою Європи в 1962 році, переглянута у 1996 році) – регіональний договір, який гарантує соціальні та економічні права людини; вона доповнює Європейську конвенцію, яка, в основному, стосується цивільних і політичних прав.

Європейський комітет з соціальних прав: орган, відповідальний за контроль виконання державами Європейської соціальної хартії. Він складається з 15 незалежних і неупереджених експертів, які регулярно зустрічаються, щоб розглянути доповіді, представлені державами-членами Ради Європи, що підписали Соціальну хартію.

Європейський парламент: це парламентська установа Європейського Союзу, що обирається напряму. Парламент має два місця зібрання - у Страсбурзі та Брюсселі. Європейський парламент налічує 705 членів (ЧЄП).

Європейський Союз (ЄС): економічний і політичний союз держав-членів, розташованих в Європі та схильних до регіональної інтеграції і соціального співробітництва. ЄС був створений підписанням Маастрихтського Трактату у 1993 році.

Європейський суд з прав людини: знаходиться в Страсбурзі, це наднаціональний суд, заснований Європейською конвенцією з прав людини, він провадить правовий захист останньої інстанції для людей, які відчувають, що їх права людини були порушені одним із членів Конвенції.

Європейський суд справедливості Європейського Союзу (часто називають просто «Суд»); створений у 1952 році. Розташований у Люксембурзі, його робота полягає в тому, щоб переконатися, що законодавство ЄС тлумачиться і застосовується однаковим чином в усіх країнах ЄС, що закон є рівним для всіх. Він гарантує, наприклад, що національні суди не виносять різні рішення з однакових питань.

Європейська хартія участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівні: міжнародний політичний документ, метою якого є сприяння участі молоді в громадському житті на місцевому рівні; вона була прийнята Конгресом місцевих і регіональних влад Ради Європи в 2003 році.

Женевські конвенції: чотири договори, прийняті в 1949 році Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ) в Женеві (Швейцарія). Вони встановлюють правила, які застосовуються у збройних конфліктах, зокрема стосовно лікування хворих і поранених солдатів, матросів і льотчиків, військовополонених і цивільних осіб, що перебувають під контролем противника.

Життєва позиція: набір ідей, який допомагає нам зрозуміти світ і знайти сенс і значення життя; узагальнюючий вираз для будь-яких релігійних та альтернативних течій.

Загальна декларація прав людини (ЗДПП): прийнята генеральною асамблеєю 10 грудня 1948 року. Основний документ ООН, що встановлює стандарти і норми з прав людини. Всі держави-члени домовилися підтримати Загальну декларацію. Хоча декларація повинна була бути необов'язковою до виконання, з часом її різні положення стали настільки широко визнаними, що зараз можна сказати, що вона є частиною звичайного міжнародного права.

Захист прав людини:  передбачає повагу та запобігання позбавленню й порушенню прав людини з боку уряду та посадових осіб, міжнародних установ, приватноправових корпорацій, громадських лідерів та членів їх сімей;

Збереження за собою права: держави можуть виключати з договору, наприклад, положення, якому вони не готові слідувати, однак ці виключення не можуть суперечити фундаментальному значенню договору.

Злочини проти людяності: широкомасштабні або систематичні акти насильства, спрямовані проти будь-якого цивільного населення. Наприклад, вбивство, винищення, поневолення, катування, зґвалтування, сексуальне рабство, примусова вагітність, переслідування групи за ознакою раси, етносу, гендеру, серед інших: насильницьке винищення людей, злочини апартеїду, інші негуманні акти аналогічного характеру з умисним заподіянням сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень, або шкоди психічному чи фізичному здоров'ю.

Злочини проти миру: в міжнародному праві означає (i) планування, підготовка, розв'язання або ведення агресивної війни або війни з порушенням міжнародних договорів, угод чи гарантій; (ii) участь у загальному плані або змові, спрямованих на здійснення будь-яких з дій, згаданих у (i). Відомі як Нюрнберзькі принципи.

Засоби масової інформації (ЗМІ): різновид медіа, орієнтований на одночасне передавання інформації великим групам людей. Охоплюють засоби передавання, зберігання та відтворення інформації, такі як преса (газети, журнали, книжки), радіо, телебачення, інтернет, кінематограф, звукозаписи та відеозаписи, відеотекст, телетекст, рекламні щити та панелі, мультимедійні центри.

Ідентичність:  є загально прийнятним для опису особистісної ідентичності, самовізуалізації, відчуття власної гідності та індивідуальності і все це робить людину унікальною, також застосовують поняття для опису соціальної ідентичності, або сукупності групового членства, що характеризує особистість.

Інструмент: будь-який формальний, письмовий документ держави або держав, який викладає права, і не має обов'язкової юридичної сили (декларація), або кодує права, і є юридично обов'язковим для виконання тими державами, які його ратифікували (угода, договір або конвенція). Вони можуть бути національними чи міжнародними.

Інформальна освіта: процес впродовж всього життя, в якому кожна людина формує погляди, цінності, навички та знання через повсякденний досвід, освітній вплив та ресурси в її власному середовищі (сім'я, експертна група, сусіди, ринок, бібліотека, ЗМІ, робота, відпочинок і т. д.).

Інформація: це результат сприйняття й опрацювання повідомлень, які людина отримала від інших людей чи результатів спостережень за навколишнім світом, що також залежить від особливостей самої людини, її життєвого досвіду, бази знань, кмітливості тощо.

Інформаційні проекти:  тип проектів спочатку направлений на збір інформації про якийсь об'єкт, ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів, призначених для широкої аудиторії, вимагають добре продуманої структури, можливості систематичної корекції по ходу роботи над проектом.

Закон: Правило, вироблене місцевим та національним урядом.

Законний обов’язок: Обов’язок, які люди повинні виконувати, визначений через закон.

Колективні права: права груп на захист своїх інтересів та ідентичності; іноді називають «правами третього покоління». Ці права існують на додаток до прав людини.

Компетенція: здатність виконувати роботу або завдання. Стосовно захисту прав людини, знання і розуміння, необхідні молодим людям, щоб отримати більш глибоке усвідомлення питань, що стосуються прав людини та навичок, погляди і цінності, необхідні для захисту прав людини.

Конвенція: обов'язкова угода між державами; використовується як синонім договору та угоди. Конвенція сильніша за декларацію, тому що вона є юридично обов'язковою для урядів, які її ратифікували.

Конституція: набір законів, за якими здійснюється управління країною або організацією. У більшості країн конституція існує у письмовому вигляді та вважається найвищим законом держави, що лежить в основі держави і її політичної системи. Близько чотирьох країн не мають письмової конституції, тут закон реалізується через судові рішення та прецеденти.

Конфлікт:  стан відкритої, часто затяжної боротьби; битва або війна; стан дисгармонії у стосунках між людьми, ідеями чи інтересами; зіткнення протилежностей; психічна боротьба, яка виникає як результат одночасного функціонування взаємно виключних імпульсів, бажань або тенденцій; протистояння характерів або сил у літературному або сценічному творі, особливо головна позиція, на якій будується сюжет.                                                Корінні народи: визначаються як за територіальною приналежністю, так і за будь-якими своїми притаманними характеристиками. Вони постраждали від колонізації, завжди займають маргінальне становище у своїх державах і часто ведуть племінний спосіб життя. Багато корінних народів домагаються визнання свого статусу, як окремих народів, включаючи право на самовизначення і право контролювати розвиток своїх суспільств. Декларація Організації Об'єднаних Націй про права корінних народів, 2007.

Ксенофобія: (ірраціональний) страх перед іноземцями, особами з інших країн або іноземними речами в цілому. Ксенофобія може призвести до дискримінації, расизму, насильства і навіть збройного конфлікту з іноземцями.

Культура: широкий набір загальних поглядів, цінностей, цілей і практик, що часто базуються на історичних традиціях і які поділяються інституцією, організацією або групою.

Культурні права: право зберігати свою культурну ідентичність і розвиток.

Меншини: будь-які етнічні, мовні чи релігійні групи в державі, які знаходяться в не-домінуючому положенні, що складаються з людей, які мають почуття приналежності до цієї групи і рішуче зберігають і розвивають свою самобутність.

Мігрант: термін, який широко використовується в роботі Європейського комітету з міграції, відноситься, залежно від контексту, до емігрантів, повернених мігрантів, іммігрантів, біженців, переміщених осіб та осіб з іммігрантським корінням, та/або членів етнічних меншин, які були створені через імміграцію.

Міжкультурний: належить до взаємозалежності і взаємодії різних мовних та етнічних громад. Міжкультурна перспектива вимагає від нас визнати, що реальність є складною, комплексною і динамічною, і що взаємодія є невід'ємною частиною всього життя і культури.

Міжнародний суд справедливості (МСС): (Всесвітній суд); є основним судовим органом Організації Об'єднаних Націй. Він знаходиться в Гаазі (Нідерланди), його основні функції – врегулювання правових спорів, представлених йому державами, і надання консультативних висновків з юридичних питань, переданих йому належним чином уповноваженими міжнародними органами, відомствами та Генеральною Асамблеєю ООН. (МСС не слід плутати з Міжнародний кримінальним судом.)

Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (МПЕСКП) і Європейська соціальна хартія є гарантами соціальних прав.

Моральні права: права, що походять із загальних етичних принципів, таких як чесність і справедливість.

Мультикультурність: люди різних культур, які живуть пліч-о-пліч в громаді, взаємодіють у різній мірі, але в той же час зберігають свої відмінні особливості.

Набуття чинності: процес, при якому договір стає повністю обов'язковим до виконання тими державами, які його ратифікували. Це відбувається, коли досягається мінімальна кількість ратифікацій, передбачених договором.            Навички: здатність добре виконувати діяльність або роботу, особливо, якщо ви здатні тренувати її. Здатність захищати права людини включає в себе, наприклад, навички спілкування, вирішення проблем, творчого мислення, вміння вести переговори та працювати в команді.

Невід'ємні: це права, які належать кожній людині і яких не можна позбавити ні за яких обставин.

Неурядові громадські організації (НГО): Організація, що створена та підтримується громадянами (не урядом) для вирішення соціальних проблем. НГО є публічною, не секретною організацією, що працює всередині соціальних структур суспільства для створення змін. НГО займається проблемами прав людини, що не достатньо захищені та розглянуті урядами. У демократичних суспільствах існують закони, які дозволяють НГО існувати, надають їм законні права та захист.

Особистість: це цілісна сукупність соціальних властивостей людини, що формуються та видозмінюються протягом усього життя людини у результаті складної взаємодії внутрішніх та зовнішніх чинників її розвитку та активної взаємодії з соціальним середовищем.

Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ): орієнтована на безпеку міжурядова організація, що об'єднує практично всі держави Європи та Центральної Азії, Сполучені Штати і Канаду. Її мандат включає в себе такі питання, як контроль за озброєнням, права людини, свобода преси і справедливі вибори.

Організація Об'єднаних Націй: міжнародна міжурядова організація (МУО), заснована в 1945 році після Другої світової війни з метою підтримки міжнародного миру і безпеки, розвитку дружніх відносин між державами та сприяння соціальному прогресу, поліпшенню умов життя та прав людини.

Пакт: обов'язкова угода між державами; використовується як синонім конвенції та договору. Великі міжнародні пакти про права людини, обидва вийшли в 1966 році, це – Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (МПГПП) та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (МПЕСКП).

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ): розташована в Страсбурзі, ПАРЄ збирається чотири рази на рік, щоб обговорити актуальні питання. 18 представників ПАРЄ призначаються з числа 47 членів національних парламентів держав-членів Ради Європи.

Парламент:  загальнонаціональний представницький орган влади, який здійснює свою діяльність на постійній основі і має своєю основною функцією законотворчість.

Парламентаризм: це система взаємодії держави і суспільства, для якої характерними є визнання провідної або особливої і досить істотної ролі у здійсненні державно-владних функцій загальнонаціонального колегіального постійно діючого представницького органу. Парламентаризм не слід пов'язувати з якимись конкретними формами державного правління. Явище парламентаризму в тій чи іншій формі властиве кожній сучасній демократичній країні, воно є історично зумовленим наслідком суспільно-політичного розвитку.

Переговори: процес, при якому сторони, що сперечаються, спілкуються одна з одною задля того, щоб прийти до вирішення їхньої проблеми.

Підзвітність: процес, який вимагає від уряду, щоб він показав, пояснив та підтвердив те, як він виконав свої зобов'язання перед народом.

Підписання: підписання договору є першим кроком, щоб стати учасником цього договору, який неодмінно означає крок до ратифікації. Підписуючи договір, держава висловлює намір у майбутньому прийняти всі зобов'язання, що випливають з договору, і в той же час утримуватись від будь-яких дій, що суперечать цим зобов'язанням.

Повага до прав людини: передбачає необхідність утримуватися від прямого та непрямого позбавлення прав індивідуумів, включаючи усунення таких загроз з боку інституційної системи, які позбавляють людей їх прав або дають такий привід іншим;

Поділ влади: поділ державної влади в різних галузях, так щоб ніхто не зміг здійснювати абсолютний контроль. Стандартно робиться поділ на законодавчу гілку влади, що приймає закони, виконавчу гілку, що виконує закони, і незалежну судову владу, що контролює виконання законів.

Позитивна дискримінація: термін має таке ж значення, що і позитивні дії.

Позитивні дії: це спеціальні тимчасові або постійні заходи, спрямовані на усунення юридичної чи фактичної нерівності у можливостях для особи та/або групи осіб реалізовувати рівні права і свободи, надані їм Конституцією. Політика – це процес налагодження взаємовідносин на рівні сім’ї, школи, громади, країни, світу.

Політичні права: права окремих осіб на участь у політичному житті своєї громади і суспільства, такі як право обирати свій уряд.

Попередження конфліктів: дії, що вживаються в короткий термін задля зменшення очевидної напруги та/або запобігання спалаху або повторенню конфліктів із застосуванням насильства.

Посередництво: процес, за якого третя особа допомагає сторонам, що сперечаються, вирішити спір за допомогою дискусії, порозумітися та домовитися про рішення, яке задовольнить обидві сторони.

Потре́ба: стан живого організму, людської особистості, соціальної групи чи суспільства в цілому, що виражає необхідність у чомусь, залежність від об'єктивних умов життєдіяльності і є рушійною силою їхньої активності.

Права людини: права, що повсюдно належать всім людям. Права людини неподільні, невід'ємні, універсальні і поважають рівність і гідність кожної людини.Право на розвиток: право груп на розвиток у культурному, політичному і економічному напрямі, таким чином, щоб їх права людини та основні свободи могли бути повністю і всебічно реалізовані. Декларація ООН про право на розвиток 1986 року.

Природні права: права, які належать людям просто тому, що вони є людськими істотами. Також називаються невід'ємними правами, вони вважаються цілком очевидними і універсальними, та не залежать від законів, звичаїв або вірувань якоїсь конкретної культури або уряду.

Плюралізм: Плюралізм існує в суспільствах, що не мають офіційного набору інтересів, цінностей та переконань. Громадяни мають право на свободу совісті, віросповідання та висловлювань. Винятком є лише такі точки зору, що загрожують свободі інших людей і суперечать закону та не є толерантними. Держава, де дозволяється лише одна релігія або не допускається ніяка, не може бути плюралістичною.                                                                         

Рабство: практика, заснована на відносинах влади і підпорядкування, в результаті чого одна людина володіє іншою і може використовувати працю чи інші послуги цієї людини. Сучасні форми рабства включають: торгівлю дітьми, дитячу проституцію, експлуатацію дитячої праці, використання дітей у збройних конфліктах, боргову кабалу, торгівлю людьми, примусову проституцію та примусову працю.

Рада Європи: заснована в 1949 році для захисту та поширення прав людини, демократії та верховенства закону. Сьогодні до неї входять 47 держав-членів, які охоплюють практично весь європейський континент. Штаб-квартира знаходиться у Страсбурзі.

Рада з прав людини: міжурядовий орган в системі ООН, що складається з 47 держав, і відповідає за заохочення і захист прав людини по всьому світу. Рада була створена Генеральною Асамблеєю ООН у березні 2006 року на заміну Комісії з прав людини, і її основною метою є реагування на ситуації порушення прав людини і винесення відповідних рекомендацій.

Расизм: переконання, що характеристики людей знаходяться під впливом етнічної чи племінної приналежності, що члени інших груп і племен («рас») не є такими хорошими, як представники своєї групи.

Рівень відповідальності: Ступінь залучення до відповідальності за соціальну проблему. 

Рівноправність: означає, що кожен незалежно від віку, статі, релігійної, етнічної належності тощо наділений рівними правами; існує два типи рівноправності – рівні можливості та рівноправність досягнення.

Рівноправність досягнення повинна спрямувати кожну дитину на здобуття освіти незалежно від її обмежених можливостей.

Різноманітність:  існує не тільки стосовно етнічної групи та національності. Існує багато видів розбіжностей, що відрізняють людей одне від одного та можуть спричинити серйозні соціальні збурення, особливо тоді, коли ті, хто в більшості або люди при владі нічого не роблять через відсутність порозуміння та співчуття.

Розвиток потенціалу: принцип, записаний у Конвенції про Права дитини (КПД), який рекомендує ширше використовувати права дитини на розвиток її пізнавальної та емоційної зрілості.

Розвиток: всебічний економічний, соціальний, культурний і політичний процес, спрямований на постійне підвищення добробуту як усього населення, так і всіх окремих осіб на основі їх активної, вільної і конструктивної участі у розвитку та в справедливому розподілі благ, отриманих у результаті їхньої діяльності.

Розширення прав і можливостей: збільшення духовної, політичної, соціальної чи економічної сили окремих осіб і громад. Вираз використовується стосовно процесу надання маргіналізованим особам і групам можливості відстоювати свої права на те, щоб повною мірою брати участь у житті суспільства за допомогою, наприклад, законодавства, підкріплюючих дій та тренінгів.

Рольова гра: коротка драма, що розігрується учасниками/учасницями. Люди спираються на свій власний життєвий досвід, щоб розіграти ситуацію по ролях; рольові ігри в основному мають імпровізований характер. Мета рольової гри – дати учасникам можливість випробувати себе в різних ситуаціях і дослідити можливість вирішення проблем у безпечному середовищі.

Самоврядування: самостійна діяльність учнів, яка відбувається за координації відповідального педагога.

Свобода: це можливість людини поводитись відповідно до своїх волевиявлень, тобто робити все, що бажається, але тільки те, що не заборонено законом і не спричиняє невиправданої шкоди правам і свободі інших людей. 

Свобода вираження думок: свобода висловлювати думки/погляди у пресі та інших засобах масової інформації, а також отримувати та обговорювати ідеї та інформацію. Термін «свобода слова» часто використовується як узагальнення однієї або обох статей № 19 і № 18 Загальної декларації прав людини.

Симуляція: розширена, структурована рольова гра, яка вводить учасників/ учасниць у незнайомі ситуації і ролі.

Система захисту прав людини: розвинений і взаємопов'язаний набір міжнародних і регіональних документів, що визначають права людини і створюють механізми для їх поширення та захисту.

Слухання: процес, при якому зацікавлені сторони, а також будь-які інші особи, на яких можуть вплинути наслідки, мають можливість зробити подання, поставити питання або зареєструвати заперечення щодо справи. Наприклад, слухання може бути проведено відділом місцевого або національного уряду, міжнародним органом або спеціально створеною комісією.

Смертна кара: санкціоноване позбавлення життя державою як покарання за злочин. Європейська конвенція з прав людини спочатку дозволяла застосування смертної кари, але зараз забороняє її на своїй території (протокол 6) навіть під час війни (протокол 13). Більшість країн світу скасували смертну кару.

Спільнота: це об’єднання людей, згуртованих спільними умовами життя, метою (цілями) та інтересами

Стереот́ип: це усталений шаблон мислення, забобон, як правило, не має безпосереднього відношення до реальності. 

Сталий розвиток: розвиток, який задовольняє потреби нинішнього покоління без шкоди для можливостей майбутніх поколінь задовольняти власні потреби. Цей термін був вперше використаний Всесвітньою комісією з навколишнього середовища і розвитку (ВКНСР), скликаною ООН у 1983 році.

Статут: документ, який описує надання прав або привілеїв.

Статут Організації Об'єднаних Націй: основоположна угода Організації Об'єднаних Націй. Вона була прийнята одноголосно 25 червня 1945 року і встановлює права та обов'язки держав-членів, а також органи і процедури Організації Об'єднаних Націй.

Стать: біологічні відмінності між чоловіками і жінками, які є універсальними і не змінюються. Вона відрізняється від гендеру, який стосується соціальних атрибутів, отриманих або придбаних протягом соціалізації як члена якоїсь спільноти.

Стереотип: спрощене, узагальнене і нерідко несвідомо упереджене ставлення до людей, або ідеї, які можуть призвести до упередженості і дискримінації. Узагальнення, в якому характеристики частини групи поширюються на групу в цілому.

Соціальна дія: дії, здійснені громадянами або членами громади для вирішення соціальних проблем.

Соціальні права: права, необхідні для повноцінної участі в житті суспільства.

Соціальна проблема: Проблема, що стосується багатьох членів суспільства, це

відповідальність, яка поділяється різними сторонами суспільства загалом. Відповідальність за

соціальні проблеми не обов’язково розділяється порівну між залученими сторонами.

Суспільство: це відносно стійка система соціальних зв’язків і відносин, що склалися між людьми в процесі історичного розвитку їх спільної життєдіяльності, спрямованої на відтворення умов для існування та задоволення життєвих потреб. Цілісність суспільства тримається завдяки дії звичаїв, традицій, законів тощо. Культурна антропологія трактує суспільство, як сукупність груп індивідів, що вирізняються особливою культурою (системою цінностей, традицій, звичаїв тощо) і існує незалежно від інших груп

Самоврядування - самостійна діяльність учнів, яка відбувається за координації педагога, модератора.

Територіальна громада: первинна (базова) адміністративно-територіальна одиниця місцевого самоврядування України.

Толерантність: готовність прийняти поведінку і переконання, які відрізняються від ваших власних, хоча ви, можливо, не згодні з ними, або не схвалюєте їх. Декларація принципів толерантності (ЮНЕСКО, 1995).

Трансформація конфлікту: процес, за якого конфлікти, такі як війни та міжетнічне і міжрелігійне насильство, змінюються або трансформуються і завершуються мирним фіналом. Це довгостроковий процес, який спрямований на ліквідацію корінних причин конфлікту, а також поведінку і ставлення один до одного сторін, учасниць конфлікту.

Тренінг: процес навчання знанням, навичкам і поглядам, які вам необхідні, щоб виконати конкретну роботу або вид діяльності, наприклад, щоб ви могли захистити права людини.

Уряд – система, яка використовується для прийняття рішень. 

Упере́дження: хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов'язане з нею відповідне ставлення; частіше за все є процесом, неусвідомленої або стереотипної попередньої (часто негативної) оцінки та ставлення до кого-, чого-небудь або висловлювання думки без прямого досвіду чи без критичного мислення, також без достатніх на те підстав.

Універсальність: принцип, згідно з яким усі права людини належать кожній особі в кожній державі і суспільстві у світі.

Управління конфліктами: дії, що вживаються з головною метою запобігти вертикальній (посиленню насильства) або горизонтальній (територіальному розповсюдженню) ескалації існуючих конфліктів із застосуванням насильства.

Участь: приймання участі у суспільному житті громади чи суспільства.

Учнівське самоврядування: спосіб залучення учнів до систематичної участі у освітньому процесі.

Фашизм: урядова система, заснована на ідеології національної або расової переваги і важливості контролю над усіма аспектами політичного, економічного і культурного життя. Він може характеризуватися насильницьким придушенням опозиції і критики, контролем над засобами масової інформації, державним контролем за промисловістю, торгівлею тощо і агресивним націоналізмом і часто расизмом.

Хартія основних прав: договір, що містить політичні, економічні та соціальні права громадян Європейського Союзу. Він пов'язує держави-члени ЄС у застосуванні законів ЄС.

Шукач притулку: людина, яка прагне міжнародного захисту і чиї прохання на отримання формального статусу біженця досі не визначені.

ЮНІСЕФ (Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй); виступає за захист прав дитини, щоб допомогти задовольнити основні потреби дітей і розширити їхні можливості повністю розкрити свій потенціал. ЮНІСЕФ керується Конвенцією про права дитини і прагне встановити її як міжнародний стандарт поведінки стосовно дітей.

Юридичні права (також законні права) – права, які закріплені законом і які можуть бути захищені в суді. Також використовується для опису прав людини, пов'язаних із судовим процесом, наприклад, право на справедливий судовий розгляд.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА КОРИСНИХ ПОСИЛАНЬ:

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ:

1. Загальна декларація прав людини - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text

2. Конвенція ООН про права дитини - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_021#Text

3. Конституція України - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text

4. Закон України «Про молодіжні та дитячі громадські організації» - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/281-14#Text

5. Закон України «Про освіту» - Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

6. Закон України «Про повну загальну середню освіту» - Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/463-20#Text

7. Закон України «Про основні засади молодіжної політики» - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1414-20#n356

8. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти

«Нова українська школа» на період до 2029 року - Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

9. Концепція розвитку громадянської освіти в Україні - Режим доступу:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/710-2018-р#Text

10. Наказ МОН України № 274від 28.03.2022 «Про деякі питання організації здобуття загальної середньої освіти та освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні». – Режим доступу: https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/86134/

11. Основні орієнтири виховання учнів 1 – 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. - Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1243736-11#Text

12. Переглянута Європейська хартія про участь молоді у місцевому та регіональному житті -

Режим доступу: https://rm.coe.int/168071b58f

13.  Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 р. № 302 «Про утворення Координаційного штабу з питань захисту прав дитини в умовах воєнного стану». – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/302-

2022-%D0%BF#Text  

14. Хартія Ради Європи з освіти для демократичного громадянства й освіти з прав людини -

Режим доступу: https://www.living-democracy.com/uk/edchre-charter/

ІНФОРМАЦІЙНІ ТА НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ:

1. Лист МОН України від 10.08.2022 № 1/9105 – 22 «Щодо організації виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році» (Електронний ресурс). Режим доступу:

https://mon.gov.ua/ua/npa/shodo-organizaciyi-vihovnogo-procesu-v-zakladahosviti-u-20222023-n-r

2. Методичний посібник для роботи з дітьми та молоддю. Ми можемо більше! Вчимося

грамотно обирати владу / М.Іванцов, І.Іванюк, Л.Паращенко, Ц.Тавшавадзе, Т.Раше.

(Електронний ресурс). – Режим доступу: https://austausch.org/files/DRA/Publikationen/Mehr%20bewegen/MB_Methodenbuch_UA.pdf

3. Методичні рекомендації щодо запровадження наскрізної змістової лінії «Громадянська відповідальність»

у позакласній виховній роботі закладів загальної середньої освіти/ М.Гриньова. (Електронний ресурс). – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1JIJKGMLKqvkBRGRJZz20qRH1E3ttkoxG/view

4. Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в школах у 2022/2023 навчальному році (опубліковано 21.08.2022року) режим доступу:

 https://mon.gov.ua/ua/news/metodichni-rekomendaciyi-shodo-organizaciyiosvitnogo-procesu-v-shkolah-u-20222023-navchalnomu-roci                                                                                                                                                                  

 5. Особливості здійснення виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році (інформаційно - методичні матеріали)(Електронний ресурс). Режим доступу: https://ooiuv.odessaedu.net/uk/site/metodichni-rekomendatsiyi.html

6. Особливості здійснення виховного процесу в закладах освіти у 2022/2023 навчальному році( інформаційно - методичні матеріали) Шеремет С.І. завідувач НМЛ виховання, соціальної і здоров’язбережувальної освіти кафедри методики викладання і змісту освіти КЗВО ОАНО Одеської обласної ради. (Електронний ресурс). – Режим доступу:

https://static.klasnaocinka.com.ua/uploads/editor/9324/763475/sitepage_123/files/dlya_klasnih_kerivnikiv.pdf

7. Партисипативний підхід та практики на рівні громади. Посібник для громадських активістів

та всіх зацікавлених / О.Левченко, Н.Величко, Л. Ковшун. (Електронний ресурс). – Режим доступу:

https://www.hubs.org.ua/wp-content/uploads/2018/10/partysypatyvnyj-pidkhid.pdf

8. Партисипація дітей і молоді: Міжнародний досвід mа практичні рішення. Методичний

посібник для роботи з дітьми і молоддю / М. Гриньова, В. Штанге, Ц. Тавшавадзе, А. Попова.

(Електронний ресурс). – Режим доступу: https://drive.google.com/file/d/1uKta3k5qzLERL3X68OkgAKGn3cxGbjY7/view

9. Рамки компетентностей для культури демократії. Том1: контекст, концепції та модель

(Електронний ресурс). – Режим доступу: https://rm.coe.int/rf-cdc-vol-1-/1680966746

10. Рамки компетентностей для культури демократії. Том 2: дескриптори компетентностей для

культури демократії (Електронний ресурс). (Електронний ресурс).– Режим доступу:

https://rm.coe.int/rf-cdc-vol-2-/168097ec96

11. Смолій Е.С. Організація і розвиток учнівської самоврядності в загальноосвітній установі. – М., 2003.

Участь молоді в управлінні громадою. Збірка інформаційно-методичних матеріалів . (Електронний ресурс). – Режим доступу:

https://decentralization.gov.ua/uploads/library/file/306/metodychka-uchast-molodi-v-upravlinni-gromadoyu-cvet.pdf

12. Хартія Ради Європи з освіти для демократичного громадянства та освіти з прав людини:

Хартія для кожної людини. (Електронний ресурс). – Режим доступу:

https://rm.coe.int/CoERMPublicCommonSearchServices/DisplayDCTMContent?documentId=0900001680699628

13. Школа лідерів: тренінг для лідерів шкільного самоврядування/ Автор – укладач Зюман Л.В. – Кременчук, 2007. – 92с.

КОРИСНІ ЛІНКИ:

1. Веб-сайт «Децентралізація для розвитку демократичної освіти - DECIDE». (Електронний ресурс).  – Режим доступу: https://decentralization.gov.ua

2. Веб-сайт «Розвиток громадянських компетентностей в Україні – DOCCU». (Електронний ресурс). – Режим доступу: https://doccu.in.ua

3. Веб-сайт «UNICEF for Every Child. Ukraine». (Електронний ресурс) . – Режим доступу: https://www.unicef.org/ukraine/

4.Демократичне врядування в школах Елізабет Бекман Бернард Траффорд. (Електронний ресурс). – Режим доступу: https://theewc.org/content/uploads/2020/02/Democratic-Governance-of-schools-ukrainian.pdf

5. Збірки інтерактивних вправ для розвитку громадянських компетентностей на різних предметах у рамках програми «Демократична школа»

6. «КОМПАС». ПОСІБНИК З ОСВІТИ В ГАЛУЗІ ПРАВ ЛЮДИНИ ЗА УЧАСТІ МОЛОДІ

7.  "КОМПАСИТО".ПОСІБНИК З НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ПРАВАМ ЛЮДИНИ

8. "ЗАКЛАДИНКИ". ПОСІБНИК З ПРОТИДІЇ МОВІ НЕНАВИСТІ ОНЛАЙН ЧЕРЕЗ ОСВІТУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

9.  "ЖИТТЯ З ПРОТИРІЧЧЯМИ. НАВЧАННЯ СУПЕРЕЧЛИВИХ ПИТАНЬ ШЛЯХОМ ОСВІТИ ДЛЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО ГРОМАДЯНСТВА ТА ОСВІТИ З ПРАВ ЛЮДИНИ (ОДГ/ОПЛ)".

10.  «ДОРОГОВКАЗИ». ПОЛІТИКА І ПРАКТИКА ВИВЧЕННЯ РЕЛІГІЙ І НЕРЕЛІГІЙНИХ СВІТОГЛЯДІВ В ІНТЕРКУЛЬТУРНІЙ ОСВІТІ

11. Методичний посібник «Мій Парламент: розумію і впливаю» . (Електронний ресурс). – Режим доступу: https://edudevelop.org.ua/publications/42-mij-parlament-rozumiyu-i-vplivayu.html

12. Міжнародна освітня онлайн-платформа «Живемо в демократії». (Електронний ресурс). – Режим доступу: https://www.living-democracy.com/uk/

13. «Навчаємось жити в громаді» Програма курсу за вибором для учнів 8(9) класів закладів загальної середньої освіти. (Електронний ресурс). – Режим доступу: https://decide.in.ua/wp-content/uploads/2022/08/29_07_22-kurs-navchayemos-zhyty-v-gromadi_imzo.pdf

14. Онлайн інструменти для підтримки розвитку культури демократії в школах і розвитку громадянських компетентностей, розроблені й запропоновані програмою «Демократична школа». (Електронний ресурс). –

Режим доступу: https://www.schools-for-democracy.org/onlain-resursy

15.ТОМ1.«НАВЧАЄМО ДЕМОКРАТІЇ». БАЗОВІ МАТЕРІАЛИ З ПИТАНЬ ОСВІТИ ДЛЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО ГРОМАДЯНСТВА ТА ПРАВ ЛЮДИНИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ

16. ТОМ 2.«ЗРОСТАЄМО У ДЕМОКРАТІЇ».ПЛАНИ УРОКІВ ДЛЯ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ З ПИТАНЬ ДЕМОКРАТИЧНОГО ГРОМАДЯНСТВА ТА ПРАВ ЛЮДИНИ

17. ТОМ 3.«ЖИВЕМО В ДЕМОКРАТІЇ». ПЛАНИ УРОКІВ З ПИТАНЬ ОСВІТИ ДЛЯ ДЕМОКРАТИЧНОГО ГРОМАДЯНСТВА ТА ОСВІТИ ПРАВ ЛЮДИНИ ДЛЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

18. ТОМ 4.«БЕРЕМО УЧАСТЬ У ДЕМОКРАТІЇ». ПЛАНИ УРОКІВ З ОДГ/ОПЛ ДЛЯ СТАРШИХ КЛАСІВ СЕРЕДНЬОЇ ШКОЛИ

19. Тулбокс для вчителів   . (Електронний ресурс). – Режим доступу:  https://www.schools-for-democracy.org/onlain-resursy/toolbox

20.Тулбокс для вчителів  Школа - територія прав людини та демократії. (Електронний ресурс). – Режим доступу:

https://www.coi.org.ua/toolbox/shkola-terytoriia-prav-liudyny-ta-demokratii