Програма ПР-впливу на громадську думку

Програма ПР-впливу на громадську думку

Сформулюйте програму ПР-впливу на громадську думку тих студентів (і тих факультетів) СумДУ, які вважають, що вчитися без хабарів неможливо і навіть не пробують це робити (за такими пунктами: (1) визначення зовнішньої та внутрішньої громадськості, (2) сегментація та пріоретизація громадськості, (3) стан громадської думки щодо питання і причини його, (4) переконливе адресне звернення, враховуючи «Правила управління громадською думкою»).

Програма Пр-впливу на громадську думку тих студентів СумДУ, які вважають, що вчитися без хабарів неможливо і навіть не пробували це робити.

Ми можемо використати визначення зовнішньої громадськості, тобто визначити чи потенційні та реальні ці послуги хабарів, запитати у викладачів, що вони думають по цьому приводу, подати запрос до державних органів, про підтвердження дійсних заяв про давання хабарів, використати засоби масової інформації для надання інформації про давання хабарів у інших університетах, і чи вони знають про випадки у нашому СумДУ.

Також ми можемо використати внутрішню громадськість університета, тобто всіх працівників, незалежно від того, які функції вони виконують, а саме дізнатися у всіх працівників університету, що вони знають з цього приводу, викладачі, прибиральники, повари, декани і тд.

Внутрішня громадськість – це працівники певної організації, незалежно від того, які функції і в яких функціональних підрозділах вони виконують. Досить поширеним терміном для позначення цієї категорії громадськість є термін « персонал».

Також я б звернула увагу на сім пунктів, які можно б було використати для збирання інформації:

1. Поспілкуватися з працівниками засобів масової інформації (місцеві, загальнонаціональні, спеціальні канали), включаючи пресу, телебачення, радіомовлення та відомчі засоби.
2. Спитала б у робітників університету, у тому числі керівний та службовий персонал, головних спеціалістів різного профілю, заслужених членів профспілкових організацій, виробничий персонал різних рівнів, обслуговуючий персонал та інші.
3. Поцікавилась б у місцевої громади, її засоби інформації, лідери груп та керівники місцевих політичних, громадських, ділових, релігійних, культурних та інших організацій.
4. Запитала б у інвесторів,що вони думають з цього приводу,  преса з фінансових питань, статистична служба, мережі фінансової та економічної інформації, організації страхування.
5. Органи держави, включаючи представників законодавчої, виконавчої і судової влади центрального та місцевого рівня, органи місцевого самоврядування.
6. Споживачі та активісти захисту прав споживачів, видавництва для споживачів, місцеві засоби інформації та лідери місцевої громади і місцевих організацій.
7. Громадськість груп особливого інтересу, їхні канали інформації, лідери та керівники організацій.

2. Пріоритизація та сегментація громадської участі.

за правилами пріоритизація її нам потрібно визначити індекс важливості певної інформації від громадської думки а саме, визначити пріоритетність важливість відповідальної громадської думки для університета, визначити потенційний вплив університета на групи студентів, та виявити уразливих груп університеті які попали до цього впливу. тобто з цього ми можемо визначити що важливим пріоритетом є громадська думка а потенційний вплив і уразливість ми використовуємо за допомогою університета та студентів і працівників СумДУ.

Сегментація громадськості – це поділ конкретної інформації що стосується певної інформації в нашому випадку про хабарі яка відрізняти ми за своїми параметрами інформацію від викладачів та працівників, та від студентів.

Тобто студенти говорять що дають хабарі викладачам, а викладачі в свою чергу говорять що хабарів не беруть. Визначити якій групі людей потрібно доказати що викладачі дійсно беруть хабарі і якій групі населення людей потрібно доказати оборотне.

Ми можемо використати два методи сегментації, перший метод  смислового угрупування пов'язаний з послідовною певної сукупності об'єктів тобто в нашому випадку студентів та працівників університету, а в другому випадкуметод багатомірного статистичного аналізу який грунтуватиметься на комплексі ознак, які аналізуватимуться одночасно.

Для застосування такого аналізу ми використаємо демографічні, соціально-економічні та психологічні показники одночасно. Вперше ми визначимо чи можуть студенти давати викладачеві хабарі, чи мають вони дохід, чи здатні вони давати взятку, та чи давали вони вже взятки викладачям. Також ж ми використаємо іншу сторону цієї ситуації ми визначень які потреби взяті хабарів у викладачів, чи мають вони достатньо високий рівень заробітної плати, чи вистачає їхньої заробітної плати на життя та досуг та чи потребують вони у взятті хабарів.

За деякими критеріями ми можемо визначити для чого студентам, говорити неправду про викладачів, про те що вони беруть хабарі, мотивами їх можуть бути:

1. Духовно-особистісна орієнтація характерна людям, які мають стійкий інтерес до змісту інформаційних матеріалів. Вони добре поінформовані, розуміють будь-які матеріали, які пропонуються ЗМІ або службами паблік рілейшнз. Вони схильні шукати в інформації особистісний смисл та мотиви.
2. Професійно-функціональна орієнтація характерна людям, що виявляють особливий інтерес до громадсько-політичної інформації, аналітичних матеріалів та коментарів. Вони звертають більшу увагу на корисність інформації для їх діяльності, ніж для власних потреб та інтересів.
3. Споживацька орієнтація характерна людям, які шукають розваг та прагнуть насамперед задовольнити свою цікавість. І якщо в першої групи на першому місці духовність, у другої – корисність для професійної діяльності, то в останньої – добре проведений час.

Потрібно з'ясувати кому потрібна інформація про давання хабарів у університеті, виділити групу студентів які намагаються дати неправдиву інформацію про викладачів, визначити за для чого їм потрібно говорити про цей факт, з'ясувати основну мету їхніх дій та визначити структуру та зміст завдання .

3.Стан громадської думки щодо питання і причини його. Працівникові паблік рілейшнз необхідно знати не тільки загальні характеристики громадської думки, які дозволяють з’ясувати її особливості як соціального явища, але й параметри, за якими вона вимірюється. Назвемо їх та дамо їй коротку характеристику:

1. Поінформованість тобто компетентність у цьому питанні, обґрунтованість думки.

2. Інтенсивність тобто визначити чи повністю всі студенти згодні з тим що потрібно давати хабарі за навчання, та визначити  чи багато викладачів брали хабарі від своїх студентів.

3. Спрямованість визначити та виявити всі за та проти, думки щодо хабарів.

4. стабільність визначити чи не змінили свою думку студенти чи дізналися вони про те що їм загрожує якщо вони говорять неправду визначте їхні цінності та стереотипи.

5. соціальна підтримка виявити ступінь впевненості студентів у тому що вони праві, чи дійсно вони вважають так чи вони хочуть змінити свою думку.

Переконливе адресне звернення для студентів які вважають що всі викладачі беруть хабарі!

1. Зверніть увагу на думку людей адже вони теж чутливі до ваших дій та слів.
2. Якщо самі слова не інтерпретують як події сильніше діють події ніж слова.
3. Вашісловесні твердження стадії максимальну значущі тоді коли думка ваша ще не сформована коли люди піддаються навіюванню та довіряють надійному джерело.
4. Події її слова чи щось інше впливають на думку лише тоді коли є інтерес, тому психологічна думка визначається особистим інтересом.
5. Інтерес збуджується словами та підтримується діями.
6. У критичний час люди чутливі до свого лідера.
7. люди менш критичні до свого лідера якщо вони хоча б якимсь чином брали участь у вирішенні.
8. Люди краще сприймають і легше формують свою думку стосовно цілей ніж методів їх досягнення.