Вид організованої масової комунікації (пропаганди) по віршу П.Беранже

Вид організованої масової комунікації (пропаганди) по віршу П.Беранже

Поясніть про який вид організованої масової комунікації йдеться у вірші П.Беранже, який писав: «Если к правде святой Мир дороги найти не умеет — Честь безумцу, который навеет Человечеству сон золотой!», - і доведіть знаннями із теми, наскільки правильною можна вважати цю думку.

У словах П. Береже відображається, такий вид організаційної масової комунікації, як пропаганда.

У своєму вірші він пропагандує про мрію загального щастя!

Чи не задовольняючись поняттями «особистість» і «держава», якими оперували XVIII століття і лібералізм XIX століття, Беранже дає між ними місце і навіть переважне значення «суспільству», в якому особистість - органічна частка, держава по відношенню до особистості - щось похідне . Взагалі, всім своїм вченням про суспільство  пов'язав своє ім'я з першою стадією еволюції позитивізму, а погляди, висловлені ним в останні роки щодо робітничого класу, зробили його родоначальником соціалізму. Тому його головною метою було відобразити мрії людей про загальне щастя.

Пропаганда   форма комунікації, спрямована на розповсюдження через засоби масової інформації фактів, доводів, чуток та інших повідомлень для впливу на суспільну думку на користь певної ідейно-політичної позиції. Пропаганда – це форма маніпулювання суспільною свідомістю через (а)емоційно заряджені повідомлення, що мають спровокувати бурхливу емоційну реакцію і тим самим – навіяти певні оцінки в обхід критичного мислення (що є агітацією, яка, за визначенням, застосовується переважно проти влади); (б)вибіркову подачу раціональної інформації (це так звана «інтелектуальна брехня», дуже характерна саме для пропаганди, яка, за визначенням, застосовується переважно владою і на користь влади); (в)масоване атакування суспільної свідомості явно брехливою інформацією (яку не встигають спростовувати і після якої «щось обов’язково залишиться», - як твердив її відкривач, міністр фашистської пропаганди Гебельс; застосовується найчастіше владою як контрпропаганда проти опозиційної агітації).

Загалом, пропаганда спирається переважно на різні форми маніпуляції громадською думкою, використовуючи її некритичність (особливо у країнах, далеких від демократії, а значить – і від цивілізованих  стандартів захисту прав, чесної конкуренції, стимулювання, а не примусу тощо), небажання людей перевіряти інформацію, несамостійність мислення^[1]. Не випадково тоталітарні режими, - особливо схильні до демагогії та маніпуляції, - приходили до влади лише в країнах із запізнілим і наздоганяючим політичним розвитком (Росія, Італія, Німеччина, Іспанія). Мали пройти десятиліття, щоби політики цих країн навчилися керувати більш витончено та грамотно.