Програма роботи з обдарованими дітьми з предмету «Російська мова» (5,7,9,10,11 класи)

      Затверджую

      Директор гімназії       

Програма роботи з обдарованими дітьми

з предмету

«Російська мова»

(5,7,9,10,11 класи)

Учитель Лєвтєрова М.Д.

Актуальність розробки програми

 Становлення української державності, інтеграція в Європейське і світове товариство, побудова громадянського суспільства, перехід до ринкової економіки, зростання міграції населення, у тому числі молоді, передбачають орієнтацію на особистість, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, вміє застосовувати здобуті знання, критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне удосконалити власне життя і життя своєї держави.

 Високий рівень інтелектуального, творчого потенціалу кожної країни є тим основним фактором, який суттєво впливає на її загальний і економічний розвиток. Це в значній мірі стимулює зацікавленість проблемами обдарованості, творчості, інтелекту, які поступово переростають у послідовну державну політику, спрямовану на пошук, навчання, виховання і розвиток обдарованих дітей та молоді, на адекватне стимулювання творчої праці серед фахівців, на захист таланту.

 Програма «Обдарована дитина» спрямована на забезпечення формування інтелектуального потенціалу дітей шляхом створення оптимальних умов для виявлення, підтримки та  розвитку їх творчого потенціалу, самореалізації та  постійного духовного самовдосконалення.

Пояснювальна записка

 В програмі роботи з обдарованими учнями з російської мови взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя демократичного суспільства, сучасні організаційні форми, методи  навчання російської мови.

Мета програми:

 Формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості,  яка володіє вміннями й навичками вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами російської мови — її стилями, типами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності, тобто забезпечує належний рівень комунікативної компетенції; істотне поглиблення мовної і  мовленнєвої компетенцій учнів; розвиток творчих здібностей гімназистів через використання різноманітних форм навчання; розвиток гармонійної особистості, здатної до безперервного самовдосконалення шляхом самоосвіти.

 Відповідно до поставленої мети   програма роботи з обдарованими дітьми передбачає виконання наступних завдань:

- засвоїти теоретичні відомості з російської мови, необхідні для вироблення мовних і мовленнєвих умінь і навичок;

 - досконало засвоїти орфоепічні та граматичні форми російської літературної мови;

 - виробити міцні орфографічні та пунктуаційні навички шляхом виконання різнорівневих та творчих завдань;

- навчитися користуватися всіма багатствами мовних і мовленнєвих засобів російської мови ( сприяти постійному збагаченню словникового запасу, розвиткові та вдосконаленню граматичної будови мовлення);

- виробити уміння і навички, комунікативно виправдано користуватися засобами мови у різних життєвих ситуаціях під час сприймання і створення висловлювань з дотриманням російського мовленнєвого етикету;

- розвивати пам'ять, логічне мислення;

-формувати загальнолюдські ціннісні орієнтирі, тобто прилучати через мову до культурних надбань людства в цілому.

Принципи роботи з обдарованими учнями

 - індивідуалізація навчання (наявність індивідуального плану навчання учнів  вищий рівень);
- принцип випереджальне навчання;
- принцип комфортності в будь-якій діяльності;
- принцип різноманітності пропонованих можливостей для реалізації            здібностей учнів;
- принцип розвиваючого навчання;
- принцип максимальної різноманітності наданих можливостей для розвитку особистості;
- принцип зростання ролі позаурочної діяльності;
- принцип диференціації навчання;
- принцип створення умов для спільної роботи учнів за мінімальної участі вчителя;
- принцип свободи вибору учням додаткових освітніх послуг, допомоги.

Методи і форми роботи

  Сучасний випускник загальноосвітньої школи повинен володіти практично-орієнтованими знаннями, які допомагають успішно адаптуватися та інтегруватися в соціумі. Для вирішення цих завдань необхідно  перейти до ідеології розвитку, на основі особистісно-орієнтованого навчання. Провідну роль для реалізації даної проблеми повинні відігравати  інтерактивні методи і форми робот: : «карусель», «акваріум», «спільний проект», «ротаційні трійки», «мікрофон», «незакінчені речення», «імітаційні ігри», «мозаїка»,  «Розкидані думки»,  «Асоціації», «Хто більше», «Робота в парах», «Вірю – не вірю»,  «Прес»,метод проектів.

Робота в парах. Робота в парах дає час  обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпрацісприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконатив прави, які за інших умов потребують великоїзатрати часу.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання группами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

1. «Діалог». Суть його полягає в спільному пошуку группами узгодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак тощо. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

2. «Синтез думок». Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об’єднання в групи і виконання завданняучні не роблятьзаписів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

3. «Спільний проект». Має таку саму мету та об’єднання в групи, що й діалог. Але завдання, як іотримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

4. «Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малих групах  є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

5. «Коло ідей». (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення списку ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленного питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те сааме завдання, що складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

6.  «Акваріум» . Ще один варіант що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малійгрупі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку.

7.  «Мікрофон». Різновидом загально – группового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

8. «Незакінчені речення». Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

9. «Вирішення проблем». Метою застосування такоїтехнології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

10.  «Дискусія» . Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесс інавчання. Вони значною мірою сприяють розвитку практичного мислення, дають можливість визначити власнупозицію, формують навички відстоювати свою думку, поглиблюют ьзнання з поставленої проблеми. Сучасна дидактика визнає великуосвітню і виховну цінністьдискусій.

 11. «Метод проектів». Робота над проектом сприяє розвитку критичного і творчого мислення учнів, орієнтує їх на самостійну діяльність. Тема проектів, рівень складності змісту вибирається у відповідності з інтересами і рівнем мовної підготовки дітей.  У груповому проекті необхідно розподілити ролі та обов'язки у відповідності з інтересами і можливостями кожного учасника проекту. Проект повинен бути акуратно і яскраво оформлений. Для роботи над темою необхідно використовувати додаткову літературу, Інтернет. Щоб успішно захистити проект на уроці, необхідно опрацювати текст проекту вдома. Працюючи над проектом, діти вчаться мислити самостійно, знаходити і вирішувати проблеми, залучаючи для цієї мети знання з різних областей, вміння прогнозувати результати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Презентація проектів проходить у формі доповідей, презентацій або рольової гри на уроці,  конференції.

 Використання інтерактивних технологій – найкращий спосіб формування  компетенцій учнів та розвитку їх креативної обдарованості. Розкриваючи особливості кожної з використовуваних технологій, можна визначити, які саме компетентності вони розвивають в учнів.

 Соціокультурна  компетенція  є засобом опанування національних і загальнолюдських культурних і духовних цінностей, нормами, які регулюють стосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові особистості, органічному входженню її в соціум. Змістове наповнення цієї змістової лінії здійснюється на основі відбору соціокультурних відомостей освітніх галузей “Мови і літератури”, “Суспільствознавство”,  “Естетична культура” та ін. Реалізується ця змістова лінія на основі дібраних текстів відповідної тематики, що використовуються як дидактичний матеріал мовної і мовленнєвої змістових ліній, а також за допомогою системи спеціальних та інтелектуально й емоційно орієнтованих завдань, передбачають опрацювання цих текстів і, зокрема, вивчення деяких із них напам’ять.

 Мовленнєва компетенція передбачає поступове ускладнення і поглиблення мовленнєвознавчих понять та формування вмінь у всіх видах мовленнєвої діяльності.

 Лінгвістична компетенція охоплює знання системи мови за її рівнями: фонетичним, морфологічним, лексичним, словотвірним, синтаксичним, а також знання орфоепічних, граматичних, лексичних та стилістичних норм іноземної мови.

 Комунікативна компетенція передбачає здатність сприймати, розуміти та використовувати російську мову відповідно до умов комунікації, найбільш важливими з яких є сфери та ситуації спілкування з урахуванням фактору адресату і характеру взаємодії співрозмовників.

 Діяльнісна компетенція  виявляється у вдосконаленні загально пізнавальних, організаційних, контрольно-оцінних, творчих умінь, ціннісних орієнтацій. інформаційно-комунікаційна компетентність — здатність учня використовувати інформаційно-комунікаційні технології та відповідні засоби для виконання особистісних і суспільно значущих завдань.

 Міжпредметна компетентність — здатність учня застосовувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і освітніх галузей.

 Проектно-технологічна компетентність — здатність учнів застосовувати знання, уміння та особистий досвід у предметно-перетворювальній діяльності.

  ПОЕТАПНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОГРАМИ

   «ОБДАРОВАНА ДИТИНА»

I етап: діагностично-прогнозуючий

1.    Мікродослідження в класах (тестування) «Обдарованадитина».  Уточнення списків здібних та обдарованих учнів

2.    Аналіз стартового моніторингу якості знань з російської мови.

3.    Робота з батьками здібних та обдарованих учнів (індивідуальні бесіди,  рекомендації, анкетування).

4. Вироблення нових форм і методів роботи з обдарованими учнями.

5.Систематизувати матеріали періодичних видань з проблеми дитячої обдарованості.

6.Ознайомлення  з обласною,  районною програмою "Обдарована дитина".

7.Започаткувати підготовку до інтелектуально-творчих конкурсів, олімпіад для учнів.

8. Створити учнівське портфоліо.

ІІ етап: діяльнісний

1. Участь у  Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови.

 2. Підготовка до участі та участь обдарованих дітей в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах. 

           3. Залучати школярів до проектної діяльності.

           4. Висвітлення у засобах масовоїі нформації досягнень обдарованих учнів.

           5. Участь у семінарах,  майстер-класах для вчителів гімназії з питань інноваційних методів роботи з обдарованими дітьми та учнями.

 3 етап: аналітичний

1. Узагальнення досвіду роботи  з обдарованими дітьми.

2. Провести моніторин гроботи з виконання програми.

3.Видати аналітичні матеріали за підсумками роботи з обдарованими дітьми.

3. Визначити нові напрямки діяльності по роботі з обдарованими дітьми.

 Очікувані результати виконання програми:

-        уміння розпізнавати вивчені мовні явища, групувати, класифікувати їх; правильно писати слова на вивчені орфографічні правила та словникові слова; ставити розділові знаки відповідно до правил пунктуації;

-         уміння здійснювати усно мовленнєве спілкування (у монологічній та діалогічній формах);

-          уміння створювати тексти різних жанрів і видів із різним рівнем;     

-          уміння здійснювати спілкування у писемній формі відповідно до поставлених завдань;

       -   уміння адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні російської мови;

        -   уміння використовувати мовні засоби відповідно до комунікативного завдання, дотримуючись норм літературної мови, вдало користуючись лексичним, граматичним, орфоепичним багатством мови;

 - уміння критично оцінювати відповідність своїх вчинків загальнолюдським моральним нормам.

Зміст програми

5 клас

Синтаксис і пунктуація

  Синоніміка словосполучень різної будови.
 Інтонування розповідних, питальних, спонукальних, а також окличних речень.
 Використання розповідних, питальних, спонукальних, а також окличних речень у вивчених стилях мовлення. Синоніміка простих речень різних видів.
 Речення з одним головним членом.

 Синоніміка складних речень, складних і простих речень. Засвоєння складних випадків слововживання.
 Синоніміка речень із прямою і непрямою мовою. Засвоєння складних випадків слововживання.

  Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія

 Голосні та приголосні звуки. Приголосні тверді та м’які, дзвінкі й глухі.Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї.
Орфоепічний словник і словник наголосів. Вимова наголошених і ненаголошених голосних
Орфоепічна помилка (практично).
Орфограма (практично).

 Удосконалення вміння правильної вимови голосних і приголосних у процесі виступів з доповідями, повідомленнями і творами на певну соціокультурну тему.

              Лексикологія. Фразеологія
Лексичне значення слова. Однозначні і багатозначні слова (повторення). Вживання багатозначних слів у прямому і переносному значеннях (повторення). Лексична помилка (практично).
Загальновживані (нейтральні) і стилістично забарвлені слова. Засвоєння нових слів  і фразеологізмів, прислів’їв, крилатих висловів.
Доречне використання слів із переносним значенням, стилістично забарвлених слів, лексичних повторів і синонімів як засобу зв’язку речень у тексті, а також синонімів для уникнення невиправданих повторів слів. Засвоєння складних випадків слововживання.
Розвиток умінь увиразнювати мовне оформлення висловлювання з допомогою лексико-фразеологічних засобів.

   Будова слова. Орфографія
Корінь, суфікс, префікс і закінчення — значущі частини слова (поглиблення відомостей).

Вивчені орфограми в значущих частинах слова (поглиблення відомостей).

Використання в мовленні слів із суфіксами і префіксами, що надають емоційного забарвлення і виразності тексту. Спільнокореневі слова як засіб зв’язку речень у тексті. Уникнення помилок, пов’язаних з невиправданим уживанням спільнокореневих слів. Засвоєння складних випадків слововживання.
 

       Види робіт

Оповідання, замітка, стаття, казка, легенда, переказ, пісня, вірш.

Твір-розповідь на основі власного досвіду в художньому стилі.
Твори-описи окремих предметів, тварин у художньому і науковому стилях.
Твір-роздум на тему, пов’язану з життєвим досвідом учнів у художньому стилі.
Замітка в газету (із шкільного життя) інформаційного характеру.

Докладні перекази художніх текстів розповідного характеру з елементами опису тварин, роздуму.
Докладний переказ тексту наукового стилю.

Діалоги етикетного характеру, діалог-розпитування.

                   Теми висловлювань учнів

«Не хлібом єдиним живе людина”.

 “Народна пісня — душа народу”.

«Краса врятує світ”.

“Знання — сила”.

«Вірний приятель — то найбільший скарб”.
“Шкільна родина”.
“Велика родина”.

7 клас

Морфологія. Орфографія
Дієслово

 Уживання діє-слів-синонімів, антонімів у переносному значенні; засвоєння найуживаніших фразеологізмів (в т. ч. приказок і прислів’їв), крилатих висловів, до складу яких входять дієслова.

Складання висловлювань у художньому стилі з дієсловами у 2 ос. однини; ділових паперів (інструкція) з дієсловами у 3 особі множини.

Дієприкметник

Дієприкметникові синоніми, антоніми; фразеологізми (приказки і прислів’я), крилаті вислови, до складу яких входять дієприкметники.

 Побудова речень з дієприкметниковими зворотами; синоніміка складних і простих речень з дієприкметниковими зворотами.

Дієприслівник

Дієприслівникові синоніми й антоніми. Найуживаніші фразеологізми (у т. ч. приказки й прислів’я) з дієприслівниками і дієприслівниковими зворотами.
Дієприслівники і дієприслівникові звороти в ролі другорядних членів речення.

Прислівник

Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення.
Правопис прислівників
Букви -н- та -нн- у прислівниках.
Не і ні з прислівниками.
Правопис прислівників на -о, -е.
Прислівники — синоніми й антоніми; прислівники — омоніми до іменників з прийменниками. Фразеологізми й крилаті вислови з прислівниками.
Прислівник у ролі головних і другорядних членів речення.
Правильне наголошування прислівників. Використання прислівників як засобу зв’язку речень у тексті і засобу підсилення виразності мовлення. Використання прислівників у текстах художнього і публіцистичного стилів.

Прийменник.

 Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні.
Непохідні й похідні прийменники.
Правопис прийменників
Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.                                              Використання прийменника в мовленні для відтворення логічних зв’язків. Стилістичне вживання повтору прийменника в народнопоетичній творчості.

Сполучник

Сполучники-синоніми й антоніми, фразеологізми і крилаті вислови зі сполучниками.
Сполучник як засіб зв’язку однорідних членів речення, частин складносурядного і складнопідрядного речення.
 

Частка
Не і ні з різними частинами мови (узагальнення). Частки синонiми та антоніми. Фразеологізми і крилаті вислови із частками.
Частка у спонукальних і окличних реченнях.
Використання часток для підсилення виразності мовлення.

Види робіт

Стаття, нарис, замітка, переказ,  вірш.                                                                                                              Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі.
Твір-опис процесу праці за власними спостереженнями в художньому стилі.
Твір-оповідання за поданим сюжетом.
Діалог, який доповнює почутий або прочитаний текст, його розігрування відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов’язаної з характеристикою людей; діалог дискусійного характеру.                                                                                                                                                              Ділові папери. Розписка.

Теми висловлювань учнів

 «Прекрасне в моєму житті».

«Роль природи в житті людини”.
“Мій обов’язок перед природою”.

«Мій життєвий вибір».

          9 --11 класи

    Лексикологія

Активна і пасивна лексика роійської мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми.

Групи слів за вживанням: загальновживані та стилістично забарвлені слова, діалектні, професійні слова і терміни, просторічні слова, жаргонізми.

Офіційно-ділова лексика.

Фонетика, орфоепія.

 Вимова слів іншомовного походження, передача звуків в російській мові.

Культура мовлення і стилістика.

Доречне вживання вивчених пластів лексики у власному мовленні; визначення їх ролі у текстах різних стилів.

             Словотвір. Орфографія

Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний, складання основ (або слів), перехід слів з однієї частини мови в іншу.

Словотвірний словник.

                  Морфологія

Залежність точності та ясності висловлювання від правильного вживання іменника; уживання “модних” слів, іменникових запозичень з інших мов; вибір слова-іменника залежно від стилю і ситуації спілкування.

Слова з суфіксами зменшувально-пестливого значення і суфіксами згрубілості в художніх творах (література). Велика буква у власних назвах (історія, географія).

Використання прикметників для точного опису предметів, явищ і подій (географія, історія, ботаніка), епітет, порівняння, метафора (література).

 Правильне використання форм числівників під час читання й усного пояснення задач, прикладів (фізика, математика); використання числівників у відповідях на уроках  (історія, географія, хімія).

   Синтаксис. Пунктуація.

 Синонімічність різних способів передачі прямої мови.

 Синонімічність сполучникових складних, складнопідрядних і простих речень із відокремлени­ми членами.

 Роль складнопідрядних речень  у визначенні понять у текстах   наукового й публіцистичного стилів

 Синонімічність сполучникових і безсполучникових складних речень і простих речень.

 Використання складних речень у художніх описах (література).

    Види робіт

Твір-роздуму публіцистичному стилі  мовлення на суспільну тему.

Доповідь на основі двох-трьох джерел на морально-етичну або суспільну теми в публіцистичному стилі.

Твір в публіцистичному стилі  мовлення на морально-етичну тему.

 Виступ проблем­ного характеру на літературну тему; цитатний план, тези літературно-критичних статей, окремих розділів їх і розділів підручників.

Ділові папери. Заява. Автобіографія. Резюме. Протокол

                                       Теми висловлень учнів

«Спочатку було Слово…».

  «Чари рідного слова».

«Я вірю в майбутнє твоє, Україно!».

«Історична доля мого рідного народу».

«Мистецтво творить особистість».

«У світі професій».

 «Громадянська позиція».

«Молодь і сучасність».

«Найважче – це творення самого (самої) себе».