Прощавай, Початкова школо!

Про матеріал
До вашої уваги сценарій випускного вечора "Прощавай початкова школо!" для учнів 4х класів
Перегляд файлу

1

 

Випускний вечір

 

В класі звучить музика „Козацький марш”. Під музику заходять діти.

 

Вчитель. Шановні гості! Дорогі діти! Вже минуло 4 роки, як ви прийшли до

                школи. Ви навчилися читати, писати, рахувати. Скільки сил     

                доклали до цього батьки, вчителі. І зараз ми разом пригадаємо

                ці уроки.

 

1.  Добрий Букварику!                

     Перша книжка!

     Хочеться навіть поплакати трішки...

     Жаль розлучатися, хоч і треба,       

     Ми не забудем ніколи про тебе.

 

2.  Спасибі тобі за добру науку

     За паличку першу                                            

     І першу букву.

     За перше слово

     І першу казку,

     За першої вчительки щиру ласку.

     Ми памятатимем довгі роки

     Мудрі й повчальні твої уроки.

 

Виходять дві дівчинки. Одна з них тримає в руках розірваний підручник.

 

1дівч.  Книжка скаржилась Маряні                    

 

2дівч.  Я у тебе не в пошані.

            Звідкіля це на мені

            Плями сині та масні?                              

            Подивись на цій сторінці

            Намальована хатинка.

            Під хатинкою-маля

            І написано- це Я.

            А за дві сторінки далі-

            Різні звірі небувалі:

            Сині, жовті та рябі,

            Що наснилося тобі.

 

1дівч.  Люди кажуть: „Ой, чия ти?

            Як тебе тепер читати,

            Скільки ми читали книг,                             

            А не бачили таких.”

 

Вчит.  Діти, я думаю, що у вас таких книжок немає. Ви були охайними і

            Доглядали за своїми підручниками.

            Зараз ви вже гарно і грамотно пишете, а коли вперше вчилися писати

            букви, не все вдавалося вам з першого разу.

 

3 уч.  Сів Івасик до столу,

          Узяв зошит й ручку нову                         

          Головонька у журі:

          Чи напише добре букву „і”?

 

4 уч.  Пише ключки і карлючки,

          В очах слізоньки дрібні                           

          Не вдається красно „і”.

          Івась хлопчик був завзятий

          То й не думав спочивати.

          І вже знають друзі всі –

          Написав він гарно „і”!

 

5 уч.  Тимко не любить букву „КА”

         Приходить Клава до Тимка,                   

         Сідає вдвох з Тимошею,

         Показує, упрошує:

 

6 уч.  – Тимошенько, Тимошенько,

            Давай напишем трошечки!

            Ось тут натискуй до кінця,                            

            А тут тягни мотузочку.

            Ой, в тебе знову буква ця

            Скидається на кузочку.

 

7 уч.  „Чогось вона виходить так...”-

           Бурчить ображено хлопчак.

           „КА”- буква вперта і складна,                    

           Та Клава теж уперта,

           Перегорта Тимку вона

           Сторінку вже четверту.

 

8 уч.  Нарешті чути Клавин сміх,

         Весь клас біжить до них.                                  

         - Танцюймо, друзі, гопака,

         Чудово вийшла буква „КА”!

 

Пісня „Вчать у школі”

 

 

 

Готуватись до занять,

Вміти добре рахувать,-

Вчать у школі ( 3 р.)

 

Скільки буде двічі два,

Як склади зєднать в слова

Вчать у школі ( 3 р. )

 

Не запізнюватись в клас,

Завдання робить щораз

Вчать у школі ( 3 р. )

 

Щоб дорослих поважать

І малих не ображать

Вчать у школі ( 3 р. )

 

Гарні книжки вміть читать,

Щоб про все на світі знать

Вчать у школі ( 3р. )

 

Чесність змалку берегти,

До людей з добром іти

Вчать у школі ( 3р. )

 

Вчит.  Напротязі всього нашого навчання школа і батьки прививали вам

            любов та пошану до рідної мови, України, книги. Тож подякуємо

            батькам, які разом з вами ходили до школи, жили вашими бідами

            і радощами.

 

9 уч.  А чуєш, як в грудях у нас бється серденько?

          Бо серце нам дала також наша ненька.              

          Я знаю, тим серцем ми маємо жити

          І Бога, і маму, і край свій любити.

 

10 уч.  Гарна ти, матусю! Добра, люба,щира.

            Ти мене ще змалку звичаю навчила.

            І щодня навчаєш, як любить родину,         

            Мову нашу гарну, рідну Україну.

 

11 уч.  Дорогий, хороший, рідний тато,

            Кращого від тебе не знайти.                       

            Дорогий, хороший, рідний тато,

            Як чудово, що у нас є ти.

 

12 уч.  У суботу тато прибирає,

            Добре знає діло він своє.                            

            Миє все, підлогу натирає,

            Вихідний матусі втомленій дає.

 

Танець „Вальс”

 

Вчит.  Шановні батьки! Виховання дітей- справа непроста. Ось подивіться

            на себе очима ваших дітей.

 

 Син вибігає. Батько, усміхнувшись, знову заглиблюється в газету. Заходить

 донька:

-Тату, а чому йде дощ?                              

- Підеш до школи дізнаєшся.                           

- Тату, а в Баби-Яги є жабенята?                             

- Звідки я можу знати?                                      

- Тату, а нащо коняці коси на плечах?            

- Запитай у коняки.                                            

- Тату, а мотоцикл не любить цукерки?               

- Не знаю, я його не запитував.                            

- Тату, а ти не сердишся, що я тебе про все питаю?                 

- Що ти, моя дитино! Як можна? Адже чим більше запитуватимеш, тим     

  більше знатимеш!                           

 

Заходить мати, за нею син.

- Мамо, наші всі будуть на затемнення сонця дивитись. Можна, і я піду з

  ними?                   

- Можна, іди, тільки не підходь близько. От же непосидюще! Хоч би швидше

  його до школи віддати!                     

 

Син заходить надутий, кидає портфель.

Батько на це зауважує:

- Синку, що сталося? Ти такий засмучений. Хто ж посмів тобі зіпсувати свято

  1 вересня?                 

- Свято?! Нічого собі – свято! Чого ж ви не попередили мене, що це не на день, а на цілих 11 років?!                  

 

Повернувся першокласник із занять додому. Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.

- Що з тобою, мій синочку? – засміялась мати.-        

  Та невже ти в школі носом учишся писати?

- Смійся, смійся, - каже хлопчик. – Зараз ти заплачеш,        

  коли двійку у моєму зошиті побачиш.

 

 

- Хто там, синку, в двері стукав?                 

- То якийсь дідок,

  Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок.

  Він говорить, що приїхав із села до нас,               

  Що колись ходив з тобою у четвертий клас.

- Йди скажи: немає татка. То якесь брехло.

  У четвертім нашім класі лисих не було.

 

На розпеченому пляжі лає даму дама:                                

- Та яке ж це виховання? Та яка ж ви мама?                            

  Та скажіть же ви що-небудь вашому синочку!                 

  Він же кидає грязюку на мою сорочку!

- То якраз не мій синочок, - дама гордо мовить.-             

  Мій он вашим капелюшком жабеняток ловить.

 

Вчит  Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків, материнської лагідності

           і доброти, мудрості земної, закладеної ще нашими предками!

           Для кожного народу його мова найкраща, а нам, українцям, найближча

           до серця українська.                            

 

13 уч.  Українка я маленька,

            Українці батько й ненька.

            На Вкраїні родилася,

            В свою маму удалася

            Все, що рідне, я кохаю,

            Всім, хто рідний, помагаю.                   

            Своє ціню, свого вчуся,

            І до рідного горнуся.

            І чужого я навчаюсь,

            Але свого не цураюсь,

            Знайте, що найкраще діло –

            Свого боронити сміло.

 

14 уч.  Українка я маленька,

            Україна – моя ненька

            В неї щирая дитина,

            Добра, люба і єдина.                             

            Вірная дочка народу,

            Славна з козацького роду.

            Щиро я свій рід кохаю.

            Роду іншого не знаю.

            Так завжди я буду жити,

            Рідний край любити,

            Українцям помагати,

            Бо Вкраїна – моя мати.

Український танець

 

15 уч.  Гей, гуртуймось та лучімося,

            Українські діти! –                              

            Зранку, змалку вже учімося

            Для Вкраїни жити.

 

16 уч.  Поставаймо пара в пару

            У громаду бучну,

            Затягнемо аж під хмару                      

            Співаночку гучно.

 

 

17 уч.  Нехай вчує ненька мила

            Й наші рідні поля,                                    

            Що росте в них наша сила,

            А з силою доля! 

 

„Пісня про Україну” 

 

18 уч. Раз мені казала мати:

           Можеш мов багато знати.

           Кожну мову шанувати,

           Та одну із мов усіх,                               

           Ти у серці щоб зберіг.

           В серці ніжну і погідну

           Збережу я мову рідну.

 

19 уч.  Батько мені каже:

            - З книгою дружи,

            Рідну мову, синку,

            Завжди бережи.

            Мову ту, що люди                           

            Рідною зовуть,

            Ти ніде й ніколи,

            Синку, не забудь.

            Рідне слово-пісню

            Завжди серцем чуй,

            Як Вітчизну й матір,

            Їх люби й шануй.

 

 

 

 

20 уч.  Ніхто не має права забувати

            Своєї мови рідної ніде,                                     

            Як ті пісні, які співала мати,

            І як своє дитинство золоте.

 

21 уч.  Здобувати знання нам допомагав не тільки „Буквар”, підручники „Математика” та „Рідна мова”, але й добра, лагідна вчителька.   

 

„Пісня про вчительку”

 

22 уч.  У цей останній день у школі,

            Пані вчителько кохана,

            За ваш труд для нас, складаєм                    

            Щиру дяку вам і шану.

 

23 уч.  Ми, сильненькі ваші учні,

            Вашу працю зрозуміли –                                   

            Ні часу, ні сил, ні здоров’я

            Ви для нас не пожаліли.

 

24 уч.  Ви нам всім розкрили очі,

            Показали правди світло,                       

            Щоб знання в умах дитячих

            Диво-квіткою розквітли.

 

25 уч.  Ви розкрили світу чари,

            Сині гори, темні води,                                    

            Ви навчили розуміти

            Диво і красу природи.

 

26 уч.  Ви дали нам зброю в руки,

            Ви нам стежку показали,                                      

            Щоб боротись з лихом вміли,

            Щоб у злиднях не пропали.

 

27 уч.  Ви були нам друг і мати

            Ми ж - мов рідні ваші діти,                          

            Так що жалко нам на літо

            Школу пусткою лишати.

 

28 уч.  Та ми повернемось до неї,

            Як стерня укриє поле.                                    

            І, уже у вищім класі,

            Знов ходитемем до школи.

 

29 уч.  Ви навчали багатьох:

            І синочків, і дочок,

            Та таких, як ми розумних                          

            Не було в вас діточок.

 

30 уч.  – Ой, нема де правди діти,

            Було всяке серед нас:

            Той урок не хотів вчити,                                

            Той запізнювався в клас.

 

31 уч.  Та такого не було,

            Щоб робив це хтось на зло.

            Бо усі ми повсякчас                                       

            Дуже-дуже любим вас. ---( разом )

 

32 уч.  Ой мороки було з нами

            Вчительці багато,

            Як по 100 слів за хвилину                               

            Вчилися читати.

 

33 уч.  І математиці нелегко

            Було нас навчать.                                            

            Та табличку множення

            Знаємо  усі.---( разом )

 

Пісня „Учительница наша”

 

34 уч.  Пробач за все нам,

                                   вчителько-матусю,

            Що іноді ми неслухняними були.

            Та ми ж тебе любили до безтями,                                   

            Любили так, як тільки вміли ми.

            І за все це кажемо:

            Спасибі, вчителько, тобі!--- ( разом )

 

Танець

 

35 уч.  А зараз – перерва!

            Деякі учні люблять перерви більше, ніж уроки, бо на перервах можна

            Розповідати цікаві випадки.           

 

36-37 уч.  Мчить селом автомашина.

                 Зупинив її хлопчина.                     

                 І мерщій до водія:

 

                 - Запізнюсь у школу я!                

 

                 А водій:

                 - Та я на тік!                            

                 Їду зовсім в іншій бік!

 

                 - О! – зрадів Тарас,-

                 Повезло нівроку!                         

                 Це ж чудово, бо якраз

                 Я не вчив уроки!

 

38-39 уч.  Просив дружків своїх Семен:

                 - Знаннями, хлопці, поділіться!         

                 Не знаю скільки треба „Н”

                 Писать в іменнику „рушниця”.

 

                 - Ех, ти!- страмив його Миколка –

                 Порожня в тебе голова!                                      

                 Одне- якщо це одностволка,

                 А як двостволка – значить, два.

 

40-41 уч.  Картає знов учителька Миколку:

                 - Ти і сьогодні

                 Запізнився в школу!                                      

                 Невже тобі не може мати ніде

                 Будильника придбати?!

 

                 - Будильник в мене є.

                 Та що я з ним зроблю?                            

                 Він дзвонить ще тоді,

                 Коли я міцно сплю.

 

42-43 уч.  Тато грізно до Андрійка:                              

                 - А сьогодні з чого двійка?

 

                 А Андрійко тату сміло:                                   

                 - Як і завжди, із чорнила.

 

44 уч.  Матуся хвалиться:

            - Наш син

            Так любить звірів і тварин!

            Він діда цапом називає,                                     

            На батька каже: „Ти верблюд”

            Як підросте нехай вступає

            В Ветеринарний інститут.

 

49 уч.  Ось і закінчується наш концерт.

            Пахне медом і квітами,                                      

            А найбільше – волею.

            Хоч розтатись жаль з книжками

            І зі школою.

 

50 уч.  Ось і скінчився рік шкільний,

            Хто працював, тепер вільний.                                  

            Книжки, і зошити, й перо,

            Усе школярськеє добро,-

            Прощайте, їду на село.

 

51 уч.  А на селі там воля нам,

            І школяркам, і школярам,

            Як хочеш, то біжи у гай,                           

            Малину і гриби збирай,

            Гукай і пісеньку співай.

 

52 уч.  Ніхто тобі не скаже: „Цить!”

            Бо і без тебе гай шумить,                    

            Жуки гудуть, пташки співають,

            Піснями літо величають.

 

53 уч.  У саду, у леваді, в гаю

            Так багато сонечка.                       

            Сядем в човен, осідлаєм

            Мурзу-конечка.

 

 

 

54 уч.  І поїдемо, накосим

            В полі конюшини ми.                        

            Приберем квітками коси

            Ясно-синіми.

 

55 уч.  А скучати – дармувати

            Ми ні дня не будемо,                                

            Гарні книжечки читати

            Не забудемо!

 

56 уч.  Вийшли роєм школярі,

            То великі, то малі,                             

            Вийшли хлопчики й дівчата,

            Всі щебечуть, як пташата.

            „Люба школо, прощавай,

            Пильне літо – спочивай.”

 

57 уч.  Прощавайте, вчителі.

            Наші любі, дорогі,

            Довго з нами ви трудились,-                     

            Набідкались, нажурились,-

            За те вдячна дітвора,

            Всім бажає вам добра.

 

58 уч.  Вчительці букет підношу я.

            Вам спасибі, вчителько моя,                             

            За безсонні ночі і турботи,

            За одвічні вчительські клопоти,

            І за радість, щиру долю,

            За Любов і за міцні знання.

 

59 уч.  Ми вдячні вам за те,

            Що ви нас так любили,

            Що ви суворо ставились до нас,                

            За те, що мислить нас навчили,

            За все, що зроблено для нас!

 

60 уч.  Хай добре працюється Вам і живеться.             

 

61 уч.  Все вміється і вдається.           

 

62 уч.  Хай сонце сяє, серце співає,                

 

63 уч.  А лихо дороги додому не знає!               

 

64 уч.  Щастя, здоровя і радості

            До глибокої старості.------- ( разом )               

 

Пісня „Журавлиная

 

Вчит.  І вам, шановні батьки,

            Спасибі хочу я сказати

            Із щирим вчительським теплом

            За ночі ті, що недоспали,

            Коли задачі вирішали.

            За вірність прикладів і вправ.

            І за малюнки з малювання –

            Тут кожен батько участь брав.

 

                                    Це перший крок,

                                    А попереду ще 8 років,

                                    Отож навчайтеся, батьки,

                                    І кожен день робіть уроки.

1

 

doc
Додано
15 лютого 2019
Переглядів
259
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку